CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). № 3. 2011 г. С. 111-114.
УДК 393.838 (=512.145)
ВЗА6МОД1Я Л1РИЗМУ Й ГУМОРУ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ ФОЛЬКЛОР1 (НА ПРИКЛАД1 П1СН1 «АКЪ КЪОЮН»)
Гуменюк О. Н.
РВУЗ «Крымский инженерно-педагогический университет», Симферополь, Украина
E-mail: ukrlit_tnu@mail.ru
В статье речь идет о сочетании лирических и юмористических аспектов в поэтике крымскотатарской народной песни, детально анализируется такой характерный с этой точки зрения образец национальной песенной культуры как «Акъ къо-юн» («Белый ягненок»).
Ключевые слова; фольклор крымских татар, народная песня, поэтика.
Постановка проблеми. Про кримськотатарську народну шсню маемо ряд ва-гомих праць. приналежних перу !! визначних дослщниюв, зокрема таких як Олексш Олесницький [1, VII—XI], В'ячеслав Пасхалов [2], Асан Рефатов [3], Яг'я Шерфед> нов [4, с. 3-8], Муртаза Велщжанов [5, с. 5-57], Февзi Алiев [6; 7, с. 6-19]. Однак немало аспекпв поетики кримськотатарсько! народно! шсш ще вивчеш недостат-ньо. Це стосуеться i тако! !! особливостi як вишукане, часто грайливе поеднання л> ризму й гумору, властиве багатьом зразкам нащонально! фольклорно! лiрики крим-ських татар. До речi, така особливють характерна також i для поетики укра!нсько! народно! пiснi, тож дослщження в цьому напрямку можуть прислужитися в майбут-ньому плщним компаративiстичним студiям, покликаним окреслити спшьш й вщ-мiннi риси в тсенних культурах наших народiв. Мета ще! статтi - простежити осо-бливостi поеднання лiричних та гумористичних настроевих аспектiв у кримськота-тарському тсенному фольклорi, чому сприятиме детальний лтературознавчий i пе-вною мiрою музикознавчий аналiз такого характерного з цього погляду тсенного зразка як «Акъ къоюн» («Бiлий баранчик»).
Серед грайливих тсень, вмiщених у тдсумковому збiрнику Я. Шерфедiнова, пiсень, в яких вигадливо поеднуються, своерiдно перегукуються жартiвливi та влас-не лiричнi штонаци, сво!м образним ладом, нестандартною композищею, яка зримо окреслюеться в незвичнш строфiцi, видiляеться пiсня «Акъ къоюн» («Бший баранчик») [8, с. 65]. Тут маемо два дворядковi куплети з характерним дещо подовженим вбгуком у третьому рядку кожного з них. У цих двох коротесеньких куплетах за до-помогою мальовничих образних штрихiв, фразеолопчних та iнтонацiйних повторiв, стрiмкого дрiботливого ритму вiдтворено нехитру зворушливу картинку - ми, зда-еться, не лише виразно бачимо, а й д^кливо вiдчуваемо, як гiрською стежкою до рiчки жваво спускаеться бший баранчик:
Акъ къоюн, беяз баш къоюн, Дагълери энип де гелир, Яр.
Акъ къоюн, беяз баш къоюн, Дереден атлап да гелир,
Яр
(Бший баранчик, св^логоловий баранчик
З пр спускаеться додолу,
Яр.
Бший баранчик, св^логоловий баранчик
Через ущелину перескочив,
Яр).
Звертае на себе увагу вигук яр, що по-своему знаменуе тимчасову, нетривалу паузу, зупинку в бiгу баранчика, який шби на мить спинився, аби розглед^ися до-вкола. Яр - це характерний, притаманний кримськотатарськш фольклорнш шсенно-стi вигук, який стрiчаеться значно рiдше, нiж, наприклад, аман, але вочевидь крие в собi не журливо-елегiйний, а запальний, життествердний вiдтiнок. Це немов згусток енерги, яка накопичуеться в плинi пiснi й ефектно розряджаеться в такому яскраво-му зойку. В даному разi це явно мае стосунок до нерозтрачено! молодо! енерги зо-бражуваного тут жвавого баранчика.
Пюля кожного з цих двох раптово завершених вигуком яр дворядкових купле-тiв подаеться розлогий десятирядковий приспiв. Тут певною мiрою розвиваеться жвава безжурнiсть, мила пустотливiсть купле^в, але разом з тим в гру рiшуче всту-пають власне лiричнi штонацл, пойнятi лагiдною елегшшстю. Виразно заявляеться любовна тема. В першому ж рядку приспiву об^руеться певна семантична означе-нiсть щойно стрiнутого вигуку яр. Слово «яр» у кримськотатарськш мов^ як i в украшськш, позначае глибоку западину, урвище, тож поява слова з таким значен-ням в контекст окресленого в куплетi гiрського краевиду, навiть якщо воно й син-таксично вiдокремлене вiд попередньо! фрази, може не тшьки служити оформленню яскравого пiсенного вигуку, а й мати власне смислове вмотивування (баранчик спускаеться з пр у яр). На думку дослщника кримськотатарсько! лексики Айдера Ме-метова слово «яр» у значенш урвища мае питомо тюркське походження [9, с. 156]. Але слово з таким звучанням мае ще й шше значення - кохана людина. Тут воно, як небезтдставно зазначае той же дослщник, кореспондуеться з iранським впливом. Можна припустити, що й украшське ярий (весняний, палкий), i кримськотатарське ярыкъ (сяйво, свiтло) належать до цього ж закоршеного в давньоiранську традицiю семантичного гнiзда. Вщтак поява пiсля вигуку яр, що завершуе куплет, у першому ж рядку приству цiлком конкретного слова ярем (мш коханий, моя кохана; мабуть, краще перекласти виразом позбавленим, як i в кримськотатарськiй мов^ родово! визначеностi - мое кохання, - аби шсня могла устшно виконуватися представника-ми обох статей) може служити ключем до розгадки певно! таемничостi куплетiв, !х позiрноl несумiсностi зi змiстом приспiву, несумюносп, що викликае ефект жартiв-ливосп, посилення властиво! пiснi грайливостi. У перегуку з приством доволi про-зоро оприявнюеться певна еротична символша куплетiв.
Розлогий десятирядковий приспiв можна сприймати як вияв жагучого очшу-вання того райського блаженства, яке своерщно закодоване в куплетах. У першш
112
ВЗАСМОД1ЯЛ1РИЗМУ Й ГУМОРУ В КРИМСЬКОТАТАРСЬКОМУ П1СЕННОМУ...
частиш приству висловлюсться сподiвання на взаeмнiсть почуттiв кохано! людини й лунае зворушливий заклик зглянутися на силу пристрастi лiричного героя (чи ге-ро!ш). Настiйнiсть цього благального заклику увиразнюеться характерними повторами, лапдними звертаннями («ярем», «джаваным» - «кохання мое», «красо моя»), ненав'язливою й тактовною, але впливовою сув'яззю вигукiв («яр», «аман», «ама-ным аман»), сув'яззю, в якш вiдчутну роль виконуе схоже на тсенний вигук семан-тично мютке слово «гель» («прийди»), яке багаторазово, владно звучить у передос-танньому рядку першо! частини приспiву, створюючи ефект грайливого й емоцiйно насиченого переливу:
Акъикъат ярем де олса, Уйкъусун болюп де гелир, Уйкъусун болюп де гелир, яр. Гель, гель, гель, гель, гель, аман, Аманым аман, дживаным! (Правдивим е кохання мое, З'явиться не в сш, наяву, З'явиться не в сш, наяву, яр. Линь, линь, линь, линь, линь, аман, Ой прилинь до мене, аман, красо моя!).
У другш частиш приству посилюеться емоцшна напруга, ще вщчутшше пере-даеться пристрасне очiкування жадано! зустрiчi, а водночас увиразнюеться i власти-ва пiснi жартiвлива грайливють, чому сприяе вiдповiдна композицiйна оргашзащя строфи, система повторiв та вигуюв, зокрема градацiйне повторення майже щенти-чних рядкiв, у яких розвиток лiричного сюжету означаеться лише змшою окремих слiв, насамперед числiвникiв, яю подаються в послiдовному рядi вщ одного до п'яти, як у дитячш лiчилцi:
Бирде де гельсенъ тез олур, аман,
Экиде де гельсенъ тез олур, аман,
Учьде де гельсенъ тез олур, аман,
Дёрте де гельсенъ яныма.
Беш те де алсам яныма
(О першш прийдеш саме в час, аман,
О другш прийдеш саме в час, аман,
О третш прийдеш саме в час, аман,
О четвертш прийдеш i будеш поруч зi мною,
О п'ятш теж обшму тебе).
Певна змiна емоцшного характеру друго! частини приспiву (посилення штен-сивностi очiкування) виразно передаеться i в музицi, зокрема в музичному ритмi, який стае дрiботливiшим, чи не кожен голосний звук тут припадае лише на одну ноту (здебшьшого четвертну, а то й восьмушку), легю переливи (дв^ а тим бiльше три ноти на один голосний звук) майже зникають, збертаються лише наприкшщ окремих фраз.
Висновки та перспектива. Поеднання вщсторонено! мальовничостi, лаконiч-но! пружносп коротеньких дворядкових куплетiв iз емоцшною насиченiстю розло-
113
гого десятирядкового приству, в якому щиро й безпосередньо передасться любовна жага, випрозорюе властиву образному ладу твору еротичну символшу, зумовлюе ефектну взаемодiю власне лiричних та жартiвливих аспектiв поетичного вислову, чому сприяе також тактовне й виразне застосування характерно! для фольклорно! поетики системи експресивних повторiв та вигуюв.
Лiтература
1. Олесницкий А. Песни крымских турок. Текст, перевод и музыка / ОлесницкийА. - Москва, 1910. - 85 с.
2. Пасхалов В. Музыкальная структура крымских песен / Пасхалов В.// Песни Крыма / Собраны и записаны А.К. Кончевским. - Москва, 1929. - С. 6-9.
3. Refatov H. Qwbm tatar jwlarb / H. Refatov. - QMbm devlet nesrijatb, 1932. - 52 + 98 b. [У виданш вмщена вступна стаття кримськотатарською та росшською мовами: Azizof J. Muqaddime. - Азизов Я. Вступительная статья. - С. 3-12; передмова: Refatov H. Qwbm tatar halq musikas. - С. 13-20; подаються тексти - с. 21-52; ноти - с. 1-97; на зворот титульно! сторшки нотного роздшу зазначено: Нотная часть сборника исполнена в нотопечатне Гиза РСФСР, Москва].
4. Шерфединов Я. Песни и танцы крымских татар / ШрфединовЯ. - Симферополь: Крымское гос. из-во, 1931. - 94 с.
5. Велиджанов М. Къырымтатар халкъ йырларынынъ сёзлери акъкъында / Велиджанов М. // Къырымтатар халкъ йырлары / Ил. Бахшыш, Э. Налбандов. - Акъмесджит: Таврия, 1996. - С. 5-57.
6. Алиев Ф. Йыржды далгъалар: Музыка акъкъында фикирлер, хатывларвар ве тюшюнджелер / Алиев Ф. - Ташкент: Гъафур Гъулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1989. - 152 с.
7. Алиев Ф.М. Антология крымской народной музыки - Къырым халкъ музыкасынынъ антологиясы / АлиевФ. М. - Симферополь: Крымское уч-пед. гос. и-во, 2001. - 600 с.
8. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / ШерфединовЯ. - Ташкент: И-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
9. Меметов А.М. Лексикология крымскотатарского языка / Меметов А.М. - Симферополь: Кры-мучпедгиз, 2000. - 288 с.
Гуменюк О.М. Взаемод1я л1ризму й гумору в кримськотатарському шсенному фольклор! (на приклад1 nicHi «Акъ къоюн») / О.М. Гуменюк // Вчеш записки Тавршського нацюнального ут-верситету 1м. В. I. Вернадського. Серш «Фшологш. Сощальш комунжаци». - 2011. - Т. 24 (63), № 3. -С.111-114.
У статп йдеться про поеднання л1ричних та гумористичних аспекпв у поетищ кримськотатарсь-ко! народно! тст, детально анал1зуеться такий характерний з цього приводу зразок нац1онально! п1-сенносп як «Акъ къоюн» («Б1лий баранчик»).
Ключовi слова: фольклор кримських татар, народна тсня, поетика.
Humeniuk O.M. The interaction of lyrical and humorous aspects in the poetic of folk song by the Crimean Tatars / O.M. Humeniuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2011. - Vol. 24 (63), No 3. - P. 111-114.
The authoress of the article pays attention on the reconciliation of lyrical and humorous aspects in the poetics of folk song by the Crimean Tatars, she reliably analyses such typical in this meaning sample of national song culture as "Aq qoyun" ("White lamb").
Key words: folklore by Crimean Tatars, folk song, poetics.
Поступила в редакцию 01.09.2011 г.
114
