CC BY
12Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 3. 2015 г. С. 43-48.
УДК 398.838 (=512.145)
МОРСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ В ХУДОЖН1Й СТРУКТУР1 КРИМСЬКОТАТАРСЬКОТ ФОЛЬКЛОРНОТ Л1РИКИ (НА ПРИКЛАД1 П1СЕНЬ «КЪАРА ДЕНЪИЗ» ТА «ДЕНЪИЗ ДАЛГЪАСЫЗ ОЛМАЗ»)
Гуменюк О. М.
ДБОУ ВО «Кримський iнженерно-педагогiчний ynieepcumem», Смферополь E-mail: olvimy@mail.ru
У художнш CTpyKTypi кримськотатарсько! народно! nicHi важливу функцта виконують пейзаж^ якi не лише передають чарiвнicть рщно! земт, а постають засобом окреслення тонких душевних порухш чи бурхливих пристрастей суб'ектш та об'екпв л!рично! оповiдi. Тут зуcтрiчаютьcя здебшьшого лакошчш, але не раз i розгорнутi описи стетв, пр, ущелин, долин, cадiв, лгав, р!чок... Серед найбшьш характерних - маринicтичнi образи й мотиви. У пicнi «Къара денъиз» («Чорне море») образ безкрайого моря, здаеться, поданий лише як початковий штрих у двох рядках першого куплету, але заявлене цим штрихом в!дчуття невсипущо! бентеги виразно проймае весь дальший пicенний плин, для якого характерна хвилююча мшливють тривог i надiй. У скршлених ефектними римами чiтких дворядкових строфах тсш «Денъиз далгъасыз олмаз» («Моря без хвиль не бувае») означаються невимушенi поетичнi паралелi потж грайливютю моря й солодкою бентегою любовних почутпв.
Морський пейзаж в кримськотатарськш фольклорнiй лiрицi вiдiграе доволi суттеву роль. Вiн постае складником промовистого поетичного паралелiзму, який сприяе проникливш, метафорично мальовничш передачi бентежних вщчувань i переживань закоханого. Вiдзначена мальовничють, образна яcкравicть невiддiльна вiд особливо! музикальност поетичного тексту пicень, яка виявляеться в !х вишуканш риттчнш та звуковiй оргашзаци.
Kro40Bi слова: фольклор кримських татар, пicенна лiрика, пейзаж, маринicтика, поетика.
ВСТУП
У художнш структур1 кримськотатарсько! народно! тсш особливу роль вщграе пейзаж. В одних тсенних творах вш постае лише в окремих образних штрихах, в шших подаеться довол1 розлого, слугуючи поетичними паралелями вщчутпв i переживань л1ричного героя. Народна л1рична шсня, на що звертае увагу один з !! дослщниюв Р. Музафаров, належить до найбшьш вивчених сфер кримськотатарського фольклору [5; 6]. Про не! писали зокрема таю фольклористи як О. Олесницький [7], А. Кончевський [4], А. Рефатов [9], Я. Шерфедшов [8], М. Велщжанов [2], Ф. Ал1ев [1]. Однак роль пейзажу, зокрема й морського, в образнш структур! кримськотатарсько! народно! тсш ще не була предметом грунтовного наукового дослщження. Не вдалося належним чином висв1тлити це питання i в мо!й дисертацшнш робот1, зокрема з огляду на довол1 жорстю вимоги щодо обсягу вщповщних дослщжень [3]. Певною м1рою заповнити означену прогалину покликана пропонована публшащя. Мета публшацп - вщзначити важливу роль маришстики в кримськотатарськш шсеннш л1рищ та проанал1зувати шд вщповщним кутом зору !! характерш зразки.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Морський пейзаж ф^уруе в багатьох кримськотатарських народних шснях. У тсш «Къара денъиз» («Чорне море») [8, с. 120] образ безкрайого моря, здаеться, поданий лише як початковий штрих у двох рядках першого куплету, але заявлене цим штрихом вщчуття неосяжних переживань, невсипущо! бентеги виразно проймае весь дальший шсенний плин, для якого характерна хвилююча мiнливiсть тривог i надiй:
Къара денъиз джол берсе де, кадай, Джалдамай кечмем, асабай, кадай. Сен къартаймай, мен ольмий де, кадай, Ич вазгечмем, асабай, кадай.
Къарагъа къара ярашмаз да, кадай, Шерт болмаса, асабай, кадай. Тевеккель джигит "ах" демез де, кадай, Дерт болмаса, асабай, кадай.
Эки къолунъ бем-беяз да, кадай, Джебинъе де сыймай, асабай, кадай. Оледжекмен дертинъден де, кадай, Кимселер дуймай, асабай, кадай
(Як Чорне море заступить шлях, мила, Я дал1 попливу, р1дна, мила. Ти постар1еш, а я помру, мила, Аж доти з тобою не розлучусь, р1дна, мила.
Чорне чорному не пасуватиме, мила, Без облямгвки, ргдна, мила. Марно не з1тхатиме джигт, мила, Як не буде журби, р1дна, мила.
Свог руки бш-бшстьт, мила, Не ховай, р1дна, мила. Помираю з туги за тобою, мила, Та шхто й не здогадуеться, р1дна, мила).
У цш дещо шднесенш i водночас лапднш тсш поетичш паралелi рiзко не означаються, а радше вгадуються. Це засвщчують i вже згадана ненав'язлива символша бентежно! морсько! широчш, i такий доволi несподiваний, можна сказати, абстрактний образ двох чорнот, вiдсвiчених облямiвкою (тут можна углед^и певну паралель до тяжких переживань двох закоханих)... На тлi ще! подвшно! чорноти особливо!, сказати б, графiчно! виразносп набувають бш-
44
бшсшью (бем-беяз) руки кохано!, на яю все хочеться дивитись i дивитись (звщси заклик не ховати !х)...
Вельми своерщне в цш пiснi римування. Можна сказати, що рим як таких тут майже нема. 1хню роль виконуе раз у раз повторюване наприкшщ кожного рядка лапдне звертання до мило! (кадай - сестрице), яке в кожному другому рядку посилюеться звуково й смислово сшвзвучним йому словом «асабай» (рщна, близька). У першому куплетi до цих проникливих звертань, пройнятих доволi рясним завуальованим вигуком «ай», додаються внутрiшньо-мiжрядковi рими: Джалдамай - къартаймай. У другому куплей останнi зникають, а в третьому з'являються знову: сыймай - дуймай. Таке посилення прикiнцевих тавтологiчних спiвзвуч внутрiшнiми римами, яю то зникають, то з'являються, при им з'являються вiдчутнiше, безпосередньо примикаючи до згаданих прикiнцевих сшвзвуч (сыймай, асабай, кадай - дуймай, асабай, кадай), нагадуе гру морських хвиль, якi то вщухають, то все навальшше наростають. Усе це ефектно сшввщноситься з передачею душевно! бентеги лiричного героя.
Морський пейзаж, суголосний емощйнш схвильованостi закохано! душ^ подаеться також у пiснi «Денъиз далгъасыз олмаз» («Моря без хвиль не бувае») [8, с. 113-114]. Тут у чггких дворядкових строфах, скршлених ефектними римами, означаються невимушеш поетичнi паралелi помiж грайливiстю моря й солодкою бентегою любовних почутпв. Вщтшюваш особливою пiднесенiстю приспiву, який при им не втрачае характерно! тут грайливосп, згаданi поетичнi паралелi окреслюють легкий лiричний сюжет. Тут осшвуеться кохання як найдорожчий життевий скарб i виявляеться настiйне прагнення досягти порозумiння з милою:
Денъиз далгъасыз олмаз, Къызлар севдасыз олмаз...
Денъиз устюнде далгъа, Сени денъишмеммалгъа...
Денъиз устю далгъалы, Наслы сени алмалы...
Денъизде ялдар къайыкъ, Сен гузель манъа ляйыкъ...
(Моря без хвиль не бувае, Д1вчат без любов1 не бувае...
На поверхм моря хвил1,
Не пром1няв би тебе на жодш скарби...
Море таке хвилясте,
Як же тебе до себе прихилити...
45
По мор1 човен пливе, Ти, красо, саме для мене...)
Поетичш паралелi тут, як говорилось, невимушеш, рiзко не означеш, що е одним iз джерел грайливостi пiснi, легкостi И плину. Одначе цi паралелi мають не лише суто емоцiйне, але й семантичне обарвлення. Скажiмо, хвилювання на морi може ускладнити досягнення мети для того, хто пливе по ньому, тож такий образ кореспондуеться з бажанням лiричного героя всупереч труднощам i тривогам зштися з коханою, про що зокрема безпосередньо йдеться в третьому куплета Промовистi й iншi паралелi. Човен i море загалом являють собою гармоншну картину, така ж гармошя уявляеться закоханому стосовно його майбутнього поеднання з обраницею серця.
Як зазначалось, лiричний сюжет вщпняеться й увиразнюеться пiднесеним приспiвом, пойнятим св^лою вiрою в це поеднання:
Ой, ой, яреме де машшалла, Къавушырмыз иншалла (Ой, ой, кохана моя, така чар1вна, Господь, спод1ваюсь, поеднае нас).
Напрочуд багат сшвзвуччя приюнцевих рим, пiдсиленi внутрiшнiм звукописом (не раз повторюеться розкiшний «ш» та ще й огортаеться яскравим «а»), надають приспiву особливо! урочистосп. При тiм ця урочистiсть не перекреслюе провiдноi в пiснi жвавоси, грайливостi, зокрема завдяки подвiйному вигуку «ой», яким вш починаеться. Такий вигук у кримськотатарських пiснях стрiчаеться досить рiдко, значно рiдше, наприклад, нiж в укра!нських.
Позначена мальовничою образнiстю, пройнята жвавою невсипущою грайливютю, суголосною свiтлим переливам морських хвиль, тсня «Денъиз далгъасыз олмаз» поетизуе молодече завзяття, щирiсть любовних почутпв.
Як i бiльшiсть iнших кримськотатарських любовних тсень, ця пiсня найчаспше трактуеться як юнача, але вона може виконуватись i вiд дiвочого iменi, тим бiльше що другий рядок першого куплету говорить про те, що насамперед дiвчат немае без любовь
ВИСНОВКИ
Розглянут шсш засвiдчують, що морський пейзаж в кримськотатарсьюй фольклорнiй лiрицi вiдiграе доволi суттеву ролi. Вiн виступае засобом промовистого поетичного паралелiзму, який сприяе проникливiй, метафорично мальовничiй передачi бентежних вщчувань i переживань закоханого. Вщзначена мальовничiсть, образна яскравiсть невiддiльна вщ особливо! музикальностi поетичного тексту тсень, яка виявляеться в !х вишуканш ритмiчнiй та звуковiй органiзацii.
Морський пейзаж доволi часто фiгуруе в любовних тснях кримськотатарського фольклору. Окрiм вищерозглянутих тут можна назвати й таю шсенш перлини, як «Къара денъиз устюнде» («Чорне море бушуе»), «Кок денъиз кенарында» («Край
46
берега синього моря»), «Шу Ялтадан» («Оце з Ялти»), «Ялтанынъ багчасында» («В ялтинсьюм саду») та шшь Маринiстичнi образи й мотиви вщграють суттеву роль i в художнiй структурi iнших жанрово-тематичних циклiв кримськотатарського пiсенного фольклору, наприклад в емiгрантських пiснях. Тут маемо широке поле для дальших дослщжень.
Список лiтератури
1. Алиев Ф. М. Антология крымской народной музыки - Къырым халкъ музыкасынынъ антологиясы / Ф. М. Алиев. - Симферополь: Крымское уч-пед. гос. и-во, 2001. - 600 с.
2. Велиджанов М. Къырымтатар халкъ йырларынынъ сёзлери акъкъында / Муртаза Велиджанов // Къырымтатар халкъ йырлары / Ил. Бахшыш, Э. Налбандов. - Акъмесджит: Таврия, 1996. - С. 5-57.
3. Гуменюк О. М. Любовна л1рика в кримськотатарському тсенному фольклора тематичш мотиви, особливост поетики: автореф. дис. ... к. фшол. н., 10.01.07 - фольклористика / Гуменюк Ольга Миколагвна. - К. : НАН Украши, I-т мистецтвознавства, фольклористики та етнологп ш. М. Т. Рильського. - 20 с.
4. Кончевский А. К. Песни Крыма / Собраны и записаны А. К. Кончевским. - М., 1929. - 50 с.
5. Музафаров Р. Об изучении фольклора крымских татар / Р. Музафаров // Советская тюркология. -Баку, 1970. - № 6. - С. 110-113.
6. Музафаров Р. Очерки фольклора тюркоязычных народов: Автореферат дис... д. филол. н. / Рефик Музафаров. - Баку: Академия наук Азербайжанской ССР, 1967. - 28 с.
7. Олесницкий А. Песни крымских турок. Текст, перевод и музыка / Алексей Олесницкий; Под ред. Вл. Гордлевского. - Москва: Лазаревский и-т восточных языков, 1910. - 85 с.
8. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Ягъя Шерфединов. - Ташкент: Изд-во л-ры и и-ства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
9. Refatov H. Qbrbm tatar halq musikas / H. Refatov // Refatov H.Qwbm tatar jwlarb / H. Refatov. - Qwbm devlet nesrijatb, 1932. - 52 + 98 b. - B. 13-20.
47
МОРСКОЙ ПЕЙЗАЖ В ХУДОЖЕСТВЕННОЙ СТРУКТУРЕ КРЫМСКОТАТАРСКОЙ ФОЛЬКЛОРНОЙ ЛИРИКИ (НА ПРИМЕРЕ ПЕСЕН «КЪАРА ДЕНЪИЗ» И «ДЕНЪИЗ ДАЛГЪАСЫЗ ОЛМАЗ»)
Гуменюк О. Н.
В художественной структуре крымскотатарской народной песни важную функцию выполняют пейзажи, которые не только передают очарование родной земли, но и являются средством отображения тонких душевных движений или же бурных страстей субъектов и объектов лирического повествования. Здесь встречаются преимущественно лаконичные, но не раз и весьма пространные описания степей, гор, ущелий, долин, садов, лесов, рек... Среди наиболее характерных -маринистические образы и мотивы. В песне «Къара денъиз» («Черное море») образ бескрайнего моря, кажется, выразительно представлен лишь как вступительный штрих в двух строках первого куплета, но заявленное этим штрихом ощущение неусыпной тревоги выразительно пронизывает все дальнейшее песенное течение, для которого характерно волнительное чередование тревог и надежд. В скрепленных эффектными рифмами четких двустрочных строфах песни «Денъиз далгъасыз олмаз» («Моря без волн не бывает») означаются ненавязчивые поэтические параллели между игривостью моря и сладостной тревогой любовных ощущений.
Морской пейзаж в крымскотатарской фольклорной лирике играет довольно существенную роль. Он предстает составной частью красноречивого поэтического параллелизма, содействующего проникновенной, метафорически живописной передаче пылких ощущений и переживаний влюбленного. Отмеченная живописность, образная яркость неотделима от особой музыкальности поэтического текста песен, которая проявляется в их изысканной ритмической и звуковой организации.
Ключевые слова: фольклор крымских татар, песенная лирика, пейзаж, маринистка, поэтика.
THE SEASCAPE IN THE ARTISTIC STRUCTURE OF CRIMEAN TARTAR FOLKLORE LYRICS (BY WAY OF EXAMPLE THE SONGS "THE BLACK SEA" AND "THE SEA IS NOT WITHOUT WAVES")
Humeniuk O. M.
The sceneries play an important function in the artistic structure of Crimean Tartar folk song that not only reveal the charm native land, but are means of representation delicate emotional impulse or violent passions of individuals and objects of lyric narration. There are mainly laconic but more than once and quiet vast description steppes, mountains, dongas, valleys, gardens, forests and rivers... Among them the most distinctive are seascape images and motifs.
The image of boundless sea seems expressively represented only as an opening trait in the two lines of the first couplets in the song "Kara Deniz" ("The Black Sea"), but according this trait feeling of vigilant anxiety expressively runs through all further song current, which is typical of disturbing interchange of anxieties and expectancies. The unobtrusive poetic parallels between frivolous sea and delightful anxiety of love feeling are bound with effective rhymes of efficient verses of two lines in the song "Deniz dalgasys olmaz" ("The Sea is not without Waves").
The seascape plays rather important role in the artistic structure of Crimean Tartar folklore lyrics. It provided the element of expressive poetic parallelism, which is conducive to heartfelt and metaphorical picturesque of lover's passionate feeling and worry. Marked picturesqueness and figurative brightness are inseparable from particular musicality of poetic lyrics that is appeared in their refined rhythmic and sound organization.
Keywords: Crimean Tartars' folklore, lyric song, scenery, seascape, poetic.
48
