CC BY
43ФОЛЬКЛОРДЖЫЛЫКЪ - ФОЛЬКЛОРИСТИКА
Гуменюк Ольга Миколавна1 Е таИ: uakafedra@mail.ru
Анотаця У статтi осягаеться худож-нiй св!т кримськотатарсько/' фольклорное теш, звертаеться увага на поширення фольклорних творiв, як позначенi жанро-во-стильовим полiфонiзмом, в яких органiч-но поеднуються лiричнi й гумористичн'1 аспекти. До таких фольклорних творiв на-лежить тсня «Деве маджары» («Верблюжа мажара»), яка е основним предметом до-сл'дження у пропоновашй публ'1кац1
Проникливе осягнення людських печалей I радостей, передача широко/' гами почут-тiв, тонких настроевих в/дт/нк/'в, неабияке iнтонацiйне багатство, мальовнича ме-тафоричнсть та символ'чна сконденсо-ван'ють лакон'чно/' образност'1, динам'чний розвиток лiричного сюжету, за яким вга-дуються обриси сюжету епчного, опов'д-ного, система експресивних повтор'в, яка посилюе орнаментальнсть i ч'1тку зла-годженсть викладу, вишукана звукова й ритмiчна оргашзац'/я, зокрема вигадливе римування, - такi провiднi особливост'1 по-етики кримськотатарсько/' народно/' тсн'1, в яюй поеднуються лiричнi й гумористичн'1 аспекти, зокрема й такого // характерного зразка як тсня «Деве маджары».
Ключов\ слова: кримськотатарський фольклор, народна тсня, поетика, жанро-во-стильовий полiфонiзм.
Жанрово-стильовий nолiфонiзм шсенного фольклору кримських татар (на прикладi жарлвливо! любовно! шсш «Деве маджары» -«Верблюжа мажара»)
УДК: 398.838 (=512.145)
Жанрово-стилевой полифонизм песенного фольклора крымских татар (на примере шуточной любовной песни «Деве маджары» - «верблюжья
повозка»)
Аннотация. В статье постигается художественный мир крымскотатарской фольклорной песни, обращается внимание на распространенность фольклорных произведений, которым присущ жанрово-сти-левой полифонизм, в которых органически сочетаются лирические и юмористические аспекты. К таким фольклорным произведениям принадлежит песня «Деве маджары» («Верблюжья повозка»), являющаяся основным предметом исследования в предлагаемой публикации.
Крымскотатарскому песенному фольклору, в частности и анализируемой песне, присущи проникновенное постижение человеческих печалей и радостей, передача широкой гаммы чувств, тонких оттенков настроения. Следует отметить также особое интонационное богатство, живописную метафоричность и сконденсированную символику лаконичной образности, динамическое развитие лирического сюже-
1 Гуменюк Ольга Николаевна, д. филол. н., профессор кафедры украинской филологии ГБОУВО РК КИПУ (Симферополь, Крым).
та, за которым угадываются очертания сюжета эпического, повествовательного. Выразительны система экспрессивных повторов, усиливающая орнаментальность и четкую слаженность изложения, эффектная звуковая и ритмическая организация, в частности точные и богатые рифмы. Такие основные особенности поэтики народной песни, в которой сочетаются лирические и юмористические аспекты, в частности и такого ее характерного образца как песня «Деве маджары».
Ключевые слова: крымскотатарский фольклор, народная песня, поэтика, жан-рово-стилевой полифонизм.
Genre and Style Polyphony of the Song Folklore by Crimean Tatars (on the Material of the Humorous Love Song "Deve Madjary" - "Camel Wagon")
Summary. The figurative world of the folk song by Crimean Tatars is investigated in this work. The authoress of the investigation accentuates the importance of lyric song in the genre system of the national folklore, pays attention on a wideness of such folklore works, where genre and style polyphony is entirely expressive and where lyrical and humorous aspects are naturally connected. The song "Deve Madjary" ("Camel Wagon") belongs to such folklore works. It is analyzed in details in this publication.
A penetrative comprehension of sorrows and pleasures of love, a translation of a broad scale of feelings and of slender tins of mood, richness of different tonalities, picturesque metaphors and concentrated symbols in a laconic figurative manner, a dynamic development of a lyric plot, behind which we can feel a shape of epical, narrative plot, system of expressive reiterations, which reinforce an ornamental concord of exposition, an effective sound and rhythmic organization, particularly rich rhymes, - such are the main peculiarities of the investigated song.
Keywords: folklore by Crimean Tatars, lyric song, poetics, genre and style polyphony.
Прожанрово-стильову багатограннють кримськотатарського пюенного
фольклору писали багато дослщниюв, зокрема таких як Февзi Алieв [1, с. 9 -14], Муртаза Велщжанов [4; 5], Рефк Музафаров [9; 10], Яг'я ШерфедЫов [12, с. 3 - 8] та Ышк Слщ також пщкреслити, що в багатьох кримськотатарських народних пюнях поруч з потужним лiризмом доволi виразн гумористичн акценти, що дае змогу характеризувати |'х як близью або й цтком приналежн до жанрового рiзновиду пюень жар^вливих («шакъалы»). Це певною мiрою зближуе Т'х зi значним масивом укра'Тнських народних пюень, в яких поеднання лiрики й гумору виступае дуже характерною поетичною ознакою. В укра'Тнському фольклорi це, наприклад, таю популяры пюы як «Ой казала мен мати», «Ой на горi два дубки», «Глибока кирниця», «Зелененький барвЫочку». Вельми вщчуты жартiвливi й гумористичн вщтЫки в таких зразках кримськотатарсько'Т фольклорно' лiрики як «Къаранфиль» («Гвоздика»), «Къара бибер» («Чорний перець»), «Эля козьлюм» («Кароока моя»), «Акъ къоюн» («Бiлий баранчик») та багатьох Ыших. На жаль, далеко не вс чудовi зразки кримськотатарського пюенного фольклору, зокрема й позначен таким жанрово-стильовим полiфонiзмом, проаналiзованi достатньо детально, iз застосуванням методу «ретельного читання». Це стосуеться й пюы, якiй присвячуеться пропонована публiкацiя.
Серед жар^вливих пiсень, пов'язаних з любовними мотивами, пiсень, у яких вишукано поеднуються лiрика й гумор, одна з найбтьш характерних - «Деве маджары» («Верблюжа мажара»). Найбтьш повний i довершений варiант ^е'Т пiснi мiститься в збiрнику Яг'я Шерфедь нова [11, с. 60]. У п'яти чотирирядко-вих куплетах тут розгортаеться буден-на оповщь, в якiй фiгурують деталi, яю здебiльшого рiдко зустрiчаються в лю-бовнiй пiснi. Тут i запряжена верблюдами пщвода, на яюй герой, вiд iменi якого
ця оповщь ведеться, Уде в Керч на базар, i непривабливi пейзажнi деталi випале-ного лiтнiм сонцем довкiлля, i нарiкання на гiрку долю трудящоУ людини:
Миндим деве маджарына, Кетдим Керичь базарына. Деведжилер къысмет олсун Дайим душман мезарына (Вилiз я на верблюжу мажару Й поУхав у Керч на базар. Погоничу судилася доля Така, що й вороговi не побажаеш).
Прикре вщчуття безпросвтоУ буден-ностi настiльки гостро й Ытенсивно пере-живаеться лiричним героем, що викли-кае в нього начебто несумюы з мирною, хоч i тяжкою, працею асо^ацп мало не з бойовими реалiями. Ця несумiснiсть вносить в текст певн гумористичнi нотки, мабуть, можна сказати, нотки чор-ного гумору. Вщзначена гострота та несумюнють переживань може сприйма-тися як свщчення молодого вiку персонажа, вщ iменi якого ведеться поетична оповщь. Ще не звик вЫ до щоденноУ тяж-коУ пращ ще не змирився з нею, так би мовити, не втягнувся в упряжку.
Курна дорога до Керч^ описана в другому куплету набувае ознак символу ^еУ тяжкоУ недол^ на яку перед тим наркае лiричний герой, символом безрадюноУ ароУ буденностi. I тут знов поруч iз дра-матичними зринають легкi гумористичнi iнтонацiУ, увиразнен зокрема колоритною народною лексикою й фразеоло-гiею:
Деве маджар эп шалтырай, Гъарып башым шай къалтырай. Керчьке еткенже бизлер, Тоз-топракъненъ толды козьлер (Верблюжа мажара все грiмкотить, Аж бiдолашна голова моя ходором ще. Поки добралися ми до Керч^ Пилу-куряви стало повно в очах).
I раптом ця буденна, пойнята жур-ливим гумором картина контрастно змЫюеться владною хвилею п'янкого
лiризму. Здавалося б, той же монотонно розмiрений, дещо уповтьнений ритм, врiвноважений цезурою посеред рядка. Але вЫ миттево набувае Ышого характеру, нiби бтьш iнтенсивного й напру-женого. А цезура тепер виступае вже не тяжкою тоскною паузою, а моментом, коли треба на мить спинитися в палко-му слов^ аби перевести дух i якось дати раду бурхливм радюнм повен св^лих почуттiв. Сiра буденнiсть змiнюеться барвистою осяйною святковютю. Лiрич-ний герой, прибувши на базар, зненаць-ка узрiв вродливицю, яка вразила його в саме серце й змЫила свтосприйняття.
Керченський базар, про який щеться в пiснi, вочевидь розташований у долш нiй мiсцевостi, ближче до моря, бо герой до нього спускаеться («тюштюм»). Переломний момент подаеться в таюй же розмiренiй манеру як i попередня оповщь: «Бир къыз корьдим назары-на (Дiвчину угледiв поглядом своУм)». У варiантi, вмiщеному у фольклорному збiрнику 1льяса Бахшиша, ця констата-цiя дещо експресивнiша: «Къыз илишти назарыма (Дiвчину зачепив поглядом своУм)» [3, с. 252]. А далi з'являеться цтком iнша тональнiсть i нiби стираеть-ся грань мiж тепер уже квiтучим довкт-лям i душевним станом суб'екта лiричноy оповiдi - юнака, котрий з першого погля-ду палко закоханого в чарiвливу вродли-вицю:
Бардым онынъ къапусына, Гуллер сачтым азбарына (Пщмшов я до УУ хвiртки, Трояндами ваяний двiр).
В четвертому куплей з допомогою яс-кравих, чуттево виразних гiперболiчних метафор виявляеться особлива душевна пiднесенiсть закоханого лiричного героя:
Къызнынъ нурлы козьлеринден Мен эследим кирпигинден. Эр кирпиги ине экен, Санчылдым мен юректен (Сяйво дiвочих очей Пройняло мене всього. Кожен промЫь глибоко проник,
Впився в саме серце). Пюля двох вступних понурих купле^в та контрастних Тм двох емоцмно пщне-сених, можна сказати, кульмЫацмних, своерщним Тхым синтезом постае п'ятий, завершальний, у якому можна вбачати ознаки вщкритого фiналу. Герой повер-таеться з базару, вЫ подався в зворот-ну путь. Здаеться, все як завжди - курна втомлива дорога серед спекотного дня. Однак св^ тепер для нього змЫився:
Шашылып мен чыкътым ёлгъа, Миндим деве маджарына. Бильген олсам бармаз эдим, Шу Керчьнинъ базарына (Ошелешений я виТхав на шлях, ^вши на верблюжу мажару. Якби знав, не поТхав би На той керченський базар).
Можна припустити, що герой тепер будь-що повертатиметься на керченський базар знов i знов. Можна i щасливу розв'язку нафантазувати, i драму не-роздтеного кохання. Але в будь-якому випадку зворушливе оствування жЫо-чоТ вроди, неповторноТ сили любовного чару не залишить байдужим слухача цiеТ чудовоТ пiснi.
Звертае на себе увагу композицмна чiткiсть та разом з тим особлива вигад-ливiсть твору. Першi два куплети, в яких щеться про тяжкi клопоти лiричного героя й висловленi наркання на його гiрку долю, майже позбавлен якихось яскра-вих поетичних тротв, у чомусь близь-к до прози. Тут перед нами розмiрена оповiдь про осоружну поТдку на базар, щоправда настiльки виразна у внутрш нiй iнтенсивностi переживань оповщача та в чуттевiй конкретиц образних деталей, що набувае ознак символу безпро-свiтноТ сiроТ буденностк Натомiсть на-ступнi два куплети, в яких вщображена зустрiч лiричного героя з юною вродли-вицею й окреслена разюча змЫа його свтосприйняття, сповненi метафоричноТ мальовничостi. Ц контрасти по-своему синтезуються у завершальнм строфi, в якiй розкриваеться душевне сум'яття героя, - повернення до буденност вже не може сприйматися ним так, як раыше.
Взаемодiя драматичних та власне лiрич-них аспектiв поетичноТ оповiдi зворушли-во вiдтiняеться легкими гумористичними штрихами. Може скластися враження, що в цм народнм пiснi поруч з виразним образом молодого й гарячого лiричного героя-оповщача злегка накреслений та-кож образ автора, постатi бтьш досвщ-ченоТ й скептичноТ.
Поетичнм виразностi твору, зокрема його емоцмнм впливовостi, вишуканiй грi його настроевих вщтЫюв сприяе ри-мування. Тут застосован здебiльшого точнi й багаД кiлькаскладовi рими, якi часто не лише подвмы, а й потрмы i навiть бiльш кратнi (наприклад: маджарына - базарына - мезарына - наза-рына - азбарына...) Можна сказати, що наведене ствзвуччя певною мiрою ви-конуе тут роль рефрену, з'являючись в першому, третьому й п'ятому куплетах (вступному, центральному й завершаль-ному). Цкаво, що споаб римування майже в кожнм строфi iнший, що, безпереч-но, узгоджуеться з характерними для пюы емоцiйними перепадами. У почат-ковiй строфi римування, характерне для форми рубаТ (ааЬа), вщповщае журливiй фiлософiчностi рядкiв, у яких щеться про тяжку людську долю. Пары рими другоТ строфи (ааЬЬ) посилюють вщчуття мо-нотонностi, сумовитоТ повторюваностi шляху, що його раз-у-раз доводиться до-лати невтiшному погоничевi верблюдiв (вiдчуття такоТ повторюваностi поси-люе також i вживання подвмного слова тоз-топракъ - порох-пил). У третм i четвертiй строфах римуються вс чоти-ри рядки кожноТ з них (аааа, ЬЬЬЬ), що вщчутно увиразнюе наявний тут емоцм-ний сплеск, душевну пщнесенють лiрич-ного героя, злам у його свтосприйняттк I раптом пюля такого чотирирядкового римування двох строф поспть у завер-шальнiй строфi римуються лише другий i четвертий рядки, а перший i третм ли-шаються неримованими (аЬсЬ), що сприяе передачi внутрiшнього сум'яття, дея-коТ непевностi, розгубленостi оповщача, ^еТ ошелешеностi (шашылып), про яку йдеться в текстк Таке ефектне застосу-вання рим, способiв римування здаеться аж ыяк не випадковим i свiдчить про
неабияку поетичну культуру, високу вер-сифкацмну майстернють невщомого творця (чи творцiв) ^еУ пюнк
Чiтка виразнiсть достовiрних со^аль-но-побутових деталей, з яких вражаюче вимальовуеться тяжка доля молодого й бщова погонича верблюдiв, похмурi барви випаленоУ сонцем курноУ дороги в степу, що постае своерщною й доволi виразною паралеллю цiеУ долi, - все це раптово й контрастно змЫюеться жит-тествердною, багатобарвною картиною, епщентром якоУ постае чарiвна дiвчина,
з якою несподiвано зустрiчаeться на ба-3api i в яку палко закохуеться з першого погляду суб'ект лiричноï оповiдi. Вишу-кана й гармонмна взаемодiя лiричних, драматичних, етчних та гумористичних жанрово-стильових аспеклв сприяе ви-разнiй, зворушливiй передачi iнтенсив-них душевних переживань закоханого. Цю виразнiсть i зворушливють посилю-ють метафоричнi образнi детали екс-пресивнi повтори, вишукана звукова й ритмiчна органiзацiя поетичного плину пюы, зокрема вигадливе римування.
Л^ература:
1. Алиев Ф.М. Антология крымской народной музыки - Кырым халкъ музыкасы-нынъ антологиясы / Ф.М. Алиев. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое гос. изд-во, 2001. - 600 с.
2. Бахшыш И. Къырымтатар халкъ йырлары / топлагъан ве тертип эт. И. Бахшыш, Э. Налбандов. - Симферополь: Таврия, 1996. - 448 с.
3. Бахшыш И. Къырымтатар халкъ йырлары / И. Бахшыш. - Симферополь: Къы-рым девлет окъув-педагогика нешрияты, 2004. - 384 с.
4. Велиджанов М. Къырымтатар халкъ йырларынынъ сёзлери акъкъында / М. Ве-лиджанов // Йылдыз. - 1992. - № 5 - 6. - С. 174 - 208; 1993. - № 1. - С. 198 - 202; № 4. - С. 208 - 223.
5. Велиджанов М. Къырымтатар халкъ йырларынынъ сёзлери акъкъында / М. Велиджанов // Къырымтатар халкъ йырлары / И. Бахшыш, Э. Налбандов. - Акъмесд-жит: Таврия, 1996. - С. 5 - 57.
6. Гуменюк О.М. Любовна лiрика в кримськотатарському пюенному фольклора тематичн мотиви, особливост поетики: автореф. дис. ... к. фтол. н.; 10.01.07 -фольклористика / Гуменюк Ольга Микола'вна. - К.: 1н-т мистецтвознавства фольклористики та етнологп iм. М. Т. Рильського НАН Укра'ни, 2009. - 20 с.
7. Гуменюк О.М. Любовна лiрика в кримськотатарському пюенному фольклора тематичн мотиви, особливост поетики: автореф. дис. ... к. фтол. н.; 10.01.07 -фольклористика / Гуменюк Ольга Микола'вна. - К.: 1н-т мистецтвознавства фольклористики та етнологп iм. М. Т. Рильського НАН Укра'ни, 2009. - 20 с.
8. Гуменюк О.М. Кримськотатарська народна емiгрантська пюня юнця XVIII - Х1Х стол^ь у контекст нацюнальних фольклорних традицм: автореф. дис. ... д. фтол. н.; 10.01.07 - фольклористика / Гуменюк Ольга Микола'вна. - К.: 1н-т мистецтвознавства фольклористики та етнологп iм. М. Т. Рильського НАН Укра'ни, 2017. - 40 с.
9. Музафаров Р. Очерки фольклора тюркоязычных народов: автореф. дис. д. фи-лол. н. / Рефик Музафаров. - Баку: Академия наук Азербайжанской ССР, 1967. - 28 с.
10. Музафаров Р. Об изучении фольклора крымских татар / Р. Музафаров // Советская тюркология. - Баку, 1970. - № 6. - С. 110 - 113.
11. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. -Ташкент: Изд-во литературы и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
12. Шерфединов Я. От автора / Я. Шерфединов // Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. - Ташкент: Изд-во литературы и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - С. 3-14.
