CC BY
10Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (69). № 1. 2017 г. С. 81-90.
УДК 398.22 (=51212)
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОеРВДШСТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО! НАРОДНО! ЕП1ЧНО1 ОПОВ1Д1 «НАР-КОМИШ»
Гуменюк О. М.
Кримський тженерно-педаголчний ynieepcumem, Смферополь e-mail: uakafedra@mail.ru
Кримськотатарсью народт ешчш оповщ (дестани) подшяються на два основш цикли. Одна група дестанiв пов'язана з художнiм осягненням гсторичних, суспiльно-полiтичних процесiв. 1нша - це переважно любовнi гсторц. Тут попри провщну епiчнiсть доволi вщчутний лiричний струмшь, а геро!чт мотиви поеднуються i3 сентиментальними. В наративнш структурi цих фольклорних творiв прозовий виклад поеднуеться з вiршованим.
Характерним зразком герожо-романтично! ешчно! оповiдi е дестан «Нар-комиш», який детально аналiзуеться в цiй публжацп. Звертаеться увага на тематичш й стильовi аспекти цього фольклорного твору, на своердае й органiчне поеднання в його композицп прозового й вiршованого викладу, на певний розвиток в його образнш структурi традицш жанрш казки й богатирського епосу. Ключовi слова: фольклор, епос, дестан, жанр, стиль, поетика.
ВСТУП
Кримськотатарсью народш ешчш оповщ (дестани) можна подшити на два основш р1зновиди. Бшьшють ¡з них - це любовш юторп. Тут попри провщш ешчш аспекти довол1 вщчутний л1ричний струмшь, а геро!чш мотиви поеднуються ¡з сентиментальними. У цих фольклорних творах трактуються здебшьшого сюжети, поширеш у всьому тюркському свт, тож власне кримських реалш тут стр1чаеться не дуже багато. 1нша група десташв пов'язана з художшм осягненням суспшьно-пол^ичних процес1в. Розглядаючи тюркський епос, вщзначаючи в його наративнш структур1 поеднання в1рш1в та прози, В. Жирмунський вдаеться до певно! жанрово-стильово! класифшаци, вказуючи на два типи такого поеднання: 1) основна частина оповщ, як i мови геро!в, мае в1ршовану форму, прозов1 уривки - це лише сполучш перехщш ланки оповщного типу; 2) оповщь цшком ведеться у прозовш форм1, а в1ршоваш партп мютять слова чи шсш геро!в (це, на думку дослщника, «народш романи» геро!ко-романтичного чи просто романтичного характеру, яю мають в пор1внянш з творами першого типу бшьш шзне походження [3, с. 615-616]. Неважко пом1тити вщповщний подш i серед кримськотатарських десташв. Любовш юторп, про яю йшлося вище, - зразки цього другого наративного типу. А оповщ, бшьшою
81
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОСРЩНЮТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОI НАРОДНОI ЕП1ЧНО1... мiрою пов'язанi з художшм осягненням суспiльно-полiтичних подiй, юторичних процесiв належать до першого наративного типу, бшьш давнього.
Кримськотатарськi дестани представлеш головним чином у фольклорних збiрниках та хрестоматiях Я. Шерфедшова [7], Дж. Бекiрова [2], Сабрie Кандимово! та Нузета Умерова [4]. 1х особливе значення в жанровш системi нацiонального фольклору пiдкреслювали Р. Музафаров [5], Дж. Беюров [1], iншi фольклористи. Однак вони ще зовсiм мало дослiдженi. Особливо це стосуеться геро!ко-романтичних дестанiв. Основна мета ще! публшаци - детально розглянути один з найбшьш характерних зразюв кримськотатарського геро!ко-романтичного епосу - дестану «Нар-комиш», спираючись насамперед на метод естетико-фшолопчного аналiзу, а також на структурно-типолопчний, лiнгвокультурологiчний, герменевтичний методи, з'ясувати особливост його поетики, зокрема жанрово-стильово! структури та образно! системи.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Епiчна оповiдь «Нар-комиш» вщзначаеться особливою близькiстю до жанру казки. II важко беззастережно означити як любовну iсторiю, хоч про любов тут також iдеться. Може здатися, що в цьому фольклорному творi забагато як для дестану казкових елеменлв. Притому тут доволi характерна саме для такого жанру як дестан неординарна постать головно! геро!ш, якiй випадае на своему життевому шляху здолати чимало тяжких, часом, здавалося б, непереборних труднощiв. Саме ця постать, а не традицшна любовна пара, як в шших подiбних оповiдях, тут у центрi уваги i е основою художньо! цiлiсностi, скрiплюе композицiйну структуру, близьку до моза!чно1, ближчу, шж в iнших романтичних дестанах. Зосереджешсть уваги на вiдважностi одше! геро!ш певною мiрою зближуе цю оповщь з богатирським епосом. Впадае в око прикметне для десташв поеднання прозового викладу з вiршованими пасажами. Причому цi пасаж в даному разi важко назвати вставками, бо вони доволi рясно й при т1м органiчно вплетенi в загальну наративну канву.
Починаеться твiр традицшною казковою формулою на кшталт «Десь колись...», «У давнi незапам'ятш часи... »: «Бир заманда бар экен, бир заманда ёк экен... » [4, с.
82
Гуменюк О. М.
319]. Почав формуватися вш вочевидь i справдi в глибоку давнину, коли ще траплялися, однак уже пiддавалися осуду сексуальш стосунки мiж кревними. Родина бщняюв (батько, мати, дочка й двое сишв) живе в такому вщдаленому вiдлюддi, що в !хньому житлi нiколи не ступала нога когось шшого. Така екстремальна обставина поеднуеться ще з однiею - донька в цш им'! незрiвнянноI вроди, «друго! тако! в цшому свiтi немае» [4, с. 319]. Судячи з дальших подiй, це таки думка об'ективного оповщача, а не суб'ективне враження батькiв, яю живуть у цiлковитому безлюддi. Як би там не було, але батьки виршують вiддати доньку за старшого сина. Дiвчину ж аж шяк не тiшить подiбна перспектива. Дiзнавшись про це вiд молодшого брата, вона бере до рук дзбан i рушае до джерела по воду. Вона охоплена такою тугою, що виршуе бшьше не повертатися в родину й звертаеться до пишного комишу, яким поросло озеро неподалш джерела, з проханням прихистити И. Природа тут вочевидь стае на сторожi гармоншних прагнень геро!ш. Комиш за И бажанням розкрився i закрився, надiйно сховавши страдницю.
Чекав i не дочекався, шукав i не знайшов сестру-наречену старший брат. Вш настiйно звертаеться до прибережних заростей, аби викликати зниклу сестру. Це вишукане поетичне звернення, образно виразне, iнтонацiйно проникливе, звуково орнаментоване. Ми нiби чуемо суголосне душевним переживанням персонаж1в бентежне шелестшня комишу. Ще бiльше посилюють вщчутну тут сугестивнiсть, динамiчну експресившсть звуковi й словеснi повтори, в яких можна углед^и характерне для стилютики всього твору поеднання символши чисел 3 i 2. Скагамо, в чiткiй потрiйнiй римi (къамыш - къамыш - ... - эмиш) першi два компоненти мають бшьш чiтку й тотожну сшвзвучшсть. Подана також як звернення до комишу вщповщь сестри, вражено! тим, що брат !! називае своею милою, коханою («ярем»), майже аналогiчна попереднiй тирадi брата, але тим виразнiше тут заперечення. Далi маемо повторення ситуаци та вiдповiдну гру майже тотожних вiршованих катренiв у дiалозi з упкачкою матерi, яка дочку називае невюткою. Зрештою означаеться композицiйний перехщ на новий оповiдний рiвень внаслщок так само оформлених звернень до комишу молодшого брата, який сестру називае сестрою i рушае з нею в мандри. Подiбне емоцшно насичене повторення майже тотожних вiршованих
83
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОСРЩНЮТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОI НАРОДНОI ЕП1ЧНО1... конструкцш характерне й для шших дiалогiв, якi знаменують моменти особливого напруження оповiдi - заборона братовi пити з незнаного озера, залицяння падишаха, вiдчайдушнi звернення баранчика до рiзника й до морсько! глибiнi.
Отож тiльки коли до озера шдшшов молодший брат та покликав сестру, комиш розступився й сестра до нього вийшла. Дальша частина оповiдi - мац^вка свiт за очi. Вiрний молодший брат супроводжуе сестру в далекш тривожнiй дорозi. Небезпеки й спокуси, як чигають в такiй ман^вщ, унаочнюються в поширеному казковому мотивi заборони пиття води з непевних джерел. Пiсля того, як за другим разом брат, якому не терпшося вгамувати спрагу, таки випив ковток води з озера, що стршося !м на шляху, вш таки перетворився в ягня. Зрештою опечаленi подорожнi прибувають у розюшний сад. Вони опиняються бiля джерела, з якого береться вода для тутешнього падишаха.
1з завершенням мандрiвки починаеться третя частина оповщ. Лишивши братика скубти неподалш травичку, дiвчина про всяк випадок вилiзла на дерево над джерелом. Падишаховi служники - носи води, що приходять по черзi до джерела i бачать у ньому вщображення дiвчини, можна сказати, тяму втрачають вiд 11 вроди. 1х ошелешенiсть знаходить в оповiдi певне пояснення. Заклопотанi простолюдини, яких, напевно ж, не допускали в пишш поко!, жодного разу не бачили сво!х вiдображень у дзеркалi, тож кожен виршив, що то його власне вщображення й подумав, що не личить такому красеню носити воду хай навт i падишахов^ вiдтак порозбивав дзбани й подався шукати кращо! долi. Коли спершу один, по^м другий, а зрештою i третiй служник не повернулися з водою до палацу, падишах сам рушив до джерела. Спершу вш упав у глибоку задуму, угледiвши черепки вщ розбитих дзбашв, а потiм побачив у джерелi вiдображення, зрештою й саму дiвчину на гiллi. Враження вiд дiвочоl вроди, ще тiльки вщбито! в джерел^ передаються влучною психофiзичною деталлю: «У нього серце забилося часпше». А коли падишах звiв погляд угору, то узрiв дiвчину, гарну, мов «мюяць уповнi» (дослiвно - «на чотирнадцятий день») - це традицшне порiвняння у схiдному фольклора
Як ранiше тричi дiвчину викликувано з комишу, так тепер тричi запрощувано падишахом спуститися з дерева. Вщ почуттiв, що його переповнюють, падишах
84
Гуменюк О. М.
висловлюе свое прохання не буденною мовою, а ствочою. Дiвчина вiдмовляеться стати несподiваному залицяльниковi коханою, нареченою, але пiсля третього його благального звернення погоджуеться стати донькою i спускаеться з дерева.
У палацi дiвчина розповiла падишаховi про всi сво! пригоди, а вiн, спiвчутливий та лапдний, таки вмовив красуню стати йому дружиною. Високопоставлена чужинка в палащ, ясна рiч, потрапляе у плетиво заздрюних iнтриг. Далi оповщаеться про цi пiдступнi iнтриги та про те, як геро!ш врешт>решт вдаеться щасливо вийти з !хнього смертельно небезпечного виру. Iнiцiатором лиходшства стае плюгава дiвчина, що живе при двор^ у не! «очi сiрi, волосся куце, лице рябе» [4, с. 605]. Але це насамперед внутршньо потворна iстота, яка шсля вщ'кзду падишаха на полювання все робить, аби усунути суперницю й зайняти и мiсце. Попри застороги чоловша та його прохання не виходити без нього за меж палацу молода дружина таки не змогла вщмовити дiвчатам iз придворного оточення i пiшла з ними на морське узбережжя розважитися. Зрозумшо, що все це оргашзувала заздрюна плюгавиця, яка й зштовхнула з крутого берега суперницю в морську глибшь, де ту миттю проковтнула велетенська риба. Зодягшись у залишене на березi ошатне вбрання падишахово! дружини та влiгшись у И покоях на принесеному матращ з цибульно! шкаралущi, лиходiйка вдае iз себе хвору понiвечену красуню, мовляв, поки падишах полював, и очi потьмянiли у довгому чеканш, круки !й волосся обчухрали, а вороння поклювало обличчя. Довершуе вражаючу, розраховану на падишахову легковiрнiсть картину шумовий ефект - шбито скрепт костей стражденно! (то так рипша цибульна шкаралуща, коли вона переверталася в постел^. На скрушне запитання спiвчутливого падишаха, як же зарадити лиху, незугарна вщповша, що напевне б одужала, якби з'!ла м'яса «оцього баранчика». Падишах украй здивувався, а плюгавиця сказала, що то вона рашше просто вигадала, бущмто баранчик - то !! брат.
У цьому дивному падишахсга чулий не лише падишах, а й рiзник. Вш тричi вiдпускае баранчика, дозволяе йому перед смертю приб^ти до моря й прочитати молитву, востанне намилуватися бшим свiтом, вдихнути пахощi квiтки. Тривожна сентиментальна напружешсть ц1е! сцени пiдкреслюеться цiлковитим превалюванням у нiй вiршованоI форми. Вiршованi i благальнi звернення баранчика до рiзника
85
ЖАНРОВОЮТИЛЬОВА СВОСРЩНЮТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО! НАРОДНОI ЕП1ЧНО1... Болата, i його заклики до сестри, настшьки бентежно-прониклив^ що !х не можна не почути навт у морськiй безодш, вiршованi й вiдповiдi сестри, безпорадшсть яко! помножуеться тим, що вона в черевi риби, не здатно! 11 до кiнця проковтнути (чорне волосся колишеться зовш), народжуе немовлят. За тре^м забiгом баранчика до моря падишах виршив простежити i сам почув вiдповiдь красунi. Вщтак найнято найкращих пiрначiв, визволено падишахову дружину разом з народженими йому двома синами-близнюками, а лиходшку та 11 посiпак прив'язано до хвоспв диких коней, котрих вигнано в степ. Щасливий кiнець iз дидактичним вщтшком - ще одна казкова стильова прикмета ще1 загалом казково обарвлено1 оповiдi.
У цьому фольклорному творi даеться взнаки доволi струнка й вигадлива композицшна структура, яка, можна сказати, мае орнаментальний характер. В основi 11 певно1 ршмчно1 розмiреностi лежить насамперед магiя числа 3. В оповщ чiтко видшяеться три основнi частини - з'ясування родинних стосункiв, подорож свiт за оч^ пригоди у дворi падишаха. В останнш частинi, найбiльш розгорнутш та драматичнiй, у свою чергу маемо композицшну трiаду - зус^ч i одруження з падишахом, шдступне лиходiйство, нелегке й тривожне, але врешт>решт щасливе його подолання. Неважко переконатися, що потрiйнi вiзерунчастi вузлики раз-у-раз оздоблюють та скршлюють оповщну тканину. В родинi, про яку йдеться на початку твору, трое дтей - два брати й сестра. З густого комишу збентежену дiвчину викликають тричi - спершу старший брат, по^м мати, врешт молодший брат. Падишах подався сам до джерела шсля того, як трое його служниюв один за одним не повернулися звщти до палацу. В завершальнш частинi твору три головш дiйовi особи: красуня - падишах - плюгавиця. Тричi вiдпускае рiзник баранчика до берега моря i знову ж таки падишах саме за тре^м разом виршуе з'ясувати що й до чого. Таку основну тут ршмчну послiдовнiсть злегка вiдтiняе рiдше стрiване, але все ж помiтне звернення до маги числа 2. Коли дiвчина обурилася нав'язуваним 1й батьками осоружним одруженням, вона опинилася в дорозi удвох з молодшим братом. Мабуть, невипадково тут не трич^ а саме двiчi вона просить шдл^ка не пити з незнаних озер - за другим разом той не витершв спраги, ковтнув води й перетворився в ягня. Врештi-решт в екстремальних умовах красуня народжуе
86
Гуменюк О. М.
падишаховi двшню. Певне поеднання маги чисел 3 i 2 можна углед^и в основному тут способi контрастного групування персонажiв, який можна означити таким чином: протагошст - герой - антагонют; конкретнiше: молодший брат - сестра - старший брат; красуня - падишах - плюгавиця. Отже ще раз пiдкреслимо, що апелящя до цифрово! маги, яка спостер^аеться на рiвнях композицшно! будови, сюжетного плину, системи персонажiв, надае стильовiй структурi твору особливо! стрункосп та витонченостi, своерщно! орнаментальностi.
Як зазначалося, художнш сенс провiдних у творi житейських реалiй ефектно увиразнюеться зверненням до образностi казкового характеру. Насамперед привертае увагу винесений у заголовок пишний комиш, Нар-комиш, який вочевидь символiзуе суголосшсть природи гармоншним прагненням людини. До подiбного трактування, мабуть, може надатися i образ велетенсько! риби, яка ковтнула красуню ймовiрно з тим, аби зберегти i И, i народжених малююв. Комиш не реагуе на «нечестиво» заклинання i пiдкоряеться лише волi дiвчини, яку прихистив у скрутну мить. «Нар къамиш» можна перекласти як «Жар-комиш» з огляду на дещо застарше значення слова «нар» - «вогонь» [6, с. 383] (бшьш поширене нинi значення цього слова -«гранат»; в^м спшьнють семантичного гнiзда обох значень очевидна). Контекст свщчить, що поняття вогненност подаеться тут не в прямому, а в переносному сени - палкий, пристрасний комиш. У такому випадку «Нар къамиш» було б доречно перекласти як «Чар-комиш». Запрограмована таким комишем чарiвнiсть супроводжуе та обертае головну геро!ню й надал^ чим, певно, можна пояснити доречшсть озаглавлення цим образним поняттям не лише першо! частини, де воно безпосередньо ф^уруе, а й упе! оповiдi.
ВИСНОВКИ
Неабияка драматична напруга та емоцшна насиченiсть ешчно! оповiдi «Нар-комиш» зумовлюе неабияку роль у И наративно-композицшнш структурi поруч iз основним прозовим викладом вiршованих пасажв. Вони подаються тут здебiльшого у формi поетичних заклинань, як правило, тричi повторюваних. Таке повторення ч^ко органiзованих тотожних словесно-синтаксичних формул створюе значний
87
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОСРЩНЮТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО! НАРОДНОI ЕП1ЧНО1... сугестивний ефект. В^м цей ефект посилюеться й тим, що ця тотожшсть не е абсолютною, щоразу в повторюванш строфi змшюеться певна деталь, шбито й незначна, але семантично вельми суттева.
Комиш тюно пов'язаний з водою. Художня значимють цього образу виразно сшввщноситься тут з широко розгорнутою та варшованою символiкою водно! стихи, яка хоч бувае й небезпечною, все ж невипадково в багатьох фольклорних системах асощюеться з життедайнiстю й любов'ю. Прикметно, що основш поди дестану «Нар-комиш» вiдбуваються бiля джерел (до джерела дiвчина пiшла, дiзнавшись про перспективу осоружного одруження, бшя джерела вщбулася И зустрiч з падишахом, котрий закохався спершу у вщображення красуш у водi, а по^м i в не! саму), а також озер i моря.
Повчальна й зворушлива iсторiя, яка мае переважно житейський характер, поеднання прозового викладу з вiршованими дiалогами свщчить, що за жанровою основою цей фольклорний твiр належить вiднести до романтичного дестану. Разом з тим у ньому вщчутна близьюсть до поетики богатирського епосу, бо в центрi тут насамперед непересiчна геро!ня, а не любовна пара. Суттево збагачують жанрово-стильову палiтру твору, надають його образносп особливо! принадносп й виразностi казковi елементи. Образна та сюжетно-композицшна структура цього дестану вщзначаеться неабиякою стрункiстю й витонченютю, своерiдною орнаментальнiстю, в основi яко! вiдчутна апеляцiя до символiчноI маги чисел.
Список л^ератури
1. Бекиров Дж. Къырымтатар халкъ дестанларынынъ хусусиетлери // Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент : Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. - Б. 6-25.
2. Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент : Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. - 152 б.
3. Жирмунский В. М. Тюркский героический эпос / В. М. Жирмунский. - Л. : Наука, 1974. - 728 с.
88
Гуменюк О. М.
4. Къырымтатар эдебияты кутюпханеси. Халк иджады: масаллар, эфсанелер, дестанлар - Бiблiотека кримськотатарсько1 лiтератури: казки, легенди, епоси / Упорядники Сабрiе Кандимова, Нузет Умеров. - Львiв : Свiт, 2012. - 640 с.
5. Музафаров Р. Очерки фольклора тюркоязычных народов : автореф. дис. ... докт. филол. наук. / Рефик Музафаров. - Баку : Академия наук Азербайджанской ССР, Отделение общественных наук, 1967. - 28 с
6. Усеинов С. М. Кърымтатарджа-русча-украиндже лугъат - Крымскотатарско-русско-украинский словарь - Кримськотатарсько-росшсько-украшський словник / С. М. Усеинов. - Акъмесджит (Симферополь, Омферополь) : Тезис, 2008. - 836 с.
7. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. -Ташкент: Изд-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
ЖАНРОВО-СТИЛЕВОЕ СВОЕОБРАЗИЕ КРЫМСКОТАТАРСКОГО ЭПИЧЕСКОГО СКАЗАНИЯ «НАР-КАМЫШ»
Гуменюк О. Н.
Крымскотатарские эпические сказания (дестаны) можно разделить на две основных группы. Одна из них связана с художественным постижением исторических, социально-политических процессов. Другая группа - это преимущественно любовные истории. В последней группе, хоть и преобладает эпическая повествовательность, явственно ощутима лирическая струя, а героические мотивы сочетаются с мотивами сентиментальными. В нарративной структуре дестанов сочетаются прозаическое изложение и стихотворные пассажи.
Весьма характерным образцом крымскотатарского народного героико-романтического сказания является дестан «Нар-камыш», который детально рассматривается в данной статье. Обращается внимание на тематические и стилевые аспекты этого фольклорного произведения, на своеобразное и органическое сочетание в его композиции прозаического и стихотворного изложения, на определенное развитие в его образной структуре традиций жанров сказки и богатырского эпоса. Ключевые слова: фольклор, эпос, дестан, жанр, стиль, поэтика.
89
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СВОСРЩНЮТЬ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОI НАРОДНОI ЕП1ЧНО1...
GENRE AND STYLISTIC PECULIARITIES OF THE CRIMEAN TATAR EPIC STORY NAR-KAMYSH ("FLAME-RUSH") Humeniuk O. M.
Summary. Crimean Tatar epic tales (destans) can be divided into two main groups. One of them relates to artistic representation of historical, social and political events. The other one mainly includes romances. Although with prevailing epic style of narration, the latter obviously reveals a lyric theme while heroic motives intertwine with sentimental ones. The narrative structure of destans combines prosaic exposition and poetic passages.
The article researches in details a piece of writing called Nar-Kamysh which is proved to be one of the typical samples of a Crimean Tatar folk epic and romantic tale. The author investigates thematic and stylistic features of the tale under analysis and points out a specific and smooth fusion of prosaic and poetic manners in it. The evolution of a fairy-tale and epic as genres is shown through the development of the imaginary structure of a literary work.
Keywords: folkore, epic, destan, genre, style, poetics.
References
1. Бекиров Дж. Къырымтатар халкъ дестанларынынъ хусусиетлери. Дестанлар. Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент: Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. Б. 6-25.
2. Дестанлар / Топлагъан ве тертип эткен Джафер Бекиров. - Ташкент: Гъафур Гулям адына эдебият ве санъат нешрияты, 1980. 152 б.
3. Zhyrmunski V. M. Tyurkskii Geroicheskii Epos [Turkish Heroic Epos]. Leningrad: Nauka Publ., 1974. 728 p.
4. Къырымтатар эдебияты кутюпханеси. Халк иджады: масаллар, эфсанелер, дестанлар. Lviv: Svit Publ., 2012. 640 с.
5. Muzafarov R. Ocherki Folklora Tyurkoyazychnykh Narodov: Avtoref. Dis. ... Doc. Filol. Nauk [Essays of Folklore by Peoples of Turkish Languages]. Baku, 1967. 28 p.
6. Useinov S. M. Qirimtatarja-Russha-Ukrainje Luhat [Crimea Tatar-Russian-Ukrainian Dictionary]. Simferopol: Tezis Publ., 2008. 836 p.
7. Sherfedinov Ya. Zvuchit Kaytarma - Yanray Qaytarma [Qaytarma Sounds]. Tashkent: Hafur Huliam Adina Edebiyat ve Sanat Ne§riyati Publ., 1979. 232 p.
90
