CC BY
28
УДК: 616.53-002-092-07
Виявлення особливостей патогенетичних змш при рецидивах розацеа та 1х прогнозування
Василенко А. В.
Запор1зький державний медичний утверситет
Представлено сучасш даны, присвячен комплексному дослщженню рецидив розацеа, Тх причин та прогнозування. Показано роль причинних фактсрв, серед яких особливу увагу придтено переб^ дерматозу, психое-моцшним порушенням, змЫам вегетативноТ нервовоТ системи, мiкробного пейзажу та iмунного статусу хворих. Дослщжено 80 хворих на розацеа, серед яких 60 хворих - з рецидивом захворювання та 20 - iз вперше вияв-леним процесом. Також було обстежено 20 практично здорових людей (контрольна група). Виявлен змши свщ-чать, що рецидиви розацеа проходять бтьш злоякiсно, мають бiльш тяжкий перебiг та своТ особливостi. Даннi свiдчать про важливють раннього виявлення патогенетичних змiн для прогнозування переб^ захворювання, проведення лкування, направленого на корекцiю виявлених порушень, та запоб^ання розвитку рецидивiв.
Ключовi слова: розацеа, рецидиви, патогенез, гомеостаз, прогнозування.
Таке захворювання шкiри, як розацеа, набирае все бiльшого значения у сучаснш дерматологи [1, 5, 8]. Це розповсюджене захворювання, що часто тяжко протшае, уражуе вiд 10 до 20 % людей у вщ вщ 30 до 60 рокiв [4, 5]. Високий рiвень захворюваностi та зростання кiлькостi хворих на цей дерматоз в останш десятилiття, збшьшення частоти резистентних до терапи форм та часте виникнення рецидивiв захворювання роблять цю проблему актуальною [6, 8].
Тортдшсть переб1гу, част загострення тсля нетривалих ремюш, неефективне та витратне л1ку-вання, формування ст1йких спотворюючих косме-тичних дефекпв, що супроводжують захворювання, - усе це призводить до приггачення настрою, тягне за собою появу у хворих психоемоцшного дистресу та попршення якост життя [2, 4, 7].
За останш роки багатьма впчизняними та за-рубiжними дослiдниками активно розглядалося питання стосовно розацеа; вивчено чимало причин розвитку, патогенезу, а також проблем шд-вищення ефективност лiкування розацеа. Однак дотепер немае робгт по комплексному досль дженню рецидивiв розацеа, !х причин, прогнозування та здшснення диференцшованого пiдходу до лiкування та профшактики, що являе собою важливу задачу сучасно! дерматологи [3, 6].
Ппотези стосовно виникнення та переб1гу цьо-го дерматозу - численш та нерщко суперечливг Вщомо, що розацеа - це хрошчне, запальне, реци-дивуюче захворювання, що ушкоджуе переважно
шюру обличчя, мае пол1ет1олог1чну природу та характеризуемся стадшшстю переб1гу. [1, 3, 5, 9]. Бшьшють дослщниюв вважають розацеа хрошч-ним мультифакторним захворюванням, при якому у патолопчний процес залучаються р1зш органи та системи. Важлива роль выводиться:
- патологи шлунково-кишкового тракту;
- дисфункци ендокринно! системи;
- психосоматичним та iмунним порушенням.
Нерiдко спостерiгаються хворi з виникнен-
ням захворювання у перюд вагiтностi, клiмаксу i напередодш менструаци [1]. Деякi вченi вислов-люють думки i про шфекцшну природу розацеа [5, 8]. Установлено, що психоемоцшш факто-ри через пiдкiрковi структури i гшоталамо-гiпофiзарну систему дестабiлiзують основнi регуляторнi системи оргашзму, що викликае розвиток центрально! вегетативно! дисфункци та порушення дiяльностi вегетативно! нервово! системи (ВНС); це, у свою чергу, впливае на пе-ребп i прогноз захворювання [2, 6]. Сучасш погляди на патогенез вказують на те, що основна роль выводиться запаленню, яке формуеться на фош акгивiзацi! вродженого iмунiтету та впли-ву тригерних факторiв. Через це стимулюються клiтини ендотелiю та iмунокомпетентнi клiтини, у результатi чого порушуються неоангiогенез та регуляцiя нейросудинних зв'язкiв у шкiрi й формуеться стшка еритема та телеангюектази [4, 7].
Значний iитерес являе собою вивчення м> кробiоти шюри хворих, на яку впливають рiзно-
маштш екзогенш та ендогенш фактори. Нерiдко при дослiдженнi хворих на розацеа виявляють-ся клвд роду Овтоёвх, тому е рiзнi теорй про !х роль у виникненш та хрошзацй дерматозiв, у тому числi i при розацеа [3, 7].
При вивченш ролi iмунного статусу в патоге-незi розацеа, виявлено достовiрне шдвищення всiх трьох класiв iмуноглобулiнiв: А, М, G. При вивченнi клггинного iмунiтету виявили збшь-шення абсолютного числа розеткоподiбних клiтин та зниження кiлькостi 77-супрессорiв. 1снують твердження, що в патогенезi розацеа змiни параметрiв iмунiтету взаемопов'язанi з клiнiчною формою та супутньою патологiею [5, 9]. Але немае дослщжень стосовно змш iмуно-логiчних показникiв при рецидивах розацеа.
Полiетiологiчний характер захворювання, прогредiентний перебiг, розвиток рiзноманiт-них iмунних, алергiчних запальних процесiв, порушення функцй психовегетативно! нервово! системи ускладнюють перебк- розацеа, приво-дячи до рецидиву дерматозу, - але у той же час дозволяють шукати новi точки докладання зу-силь у виршенш питань ошташзацй лiкування.
Отже, пошук та розробка нового ефективно-го методу прогнозування, а надалi - i комплексного диференцшованого лiкування та проф> лактики рецидивiв набувае важливого значення.
Мета дослщження — розробити та обгрунту-вати сучасний метод прогнозування виникнення рецидивiв розацеа, дати оцiнку його ефективнос-тi на пiдставi вивчення динамiки клiнiчних осо-бливостей перебiгу дерматозу, психоемоцшних порушень, змiн вегетативно! нервово! системи, мшробного пейзажу та iмунного статусу хворих.
Матерiали та методи. Нами було обстежено 80 хворих на розацеа (54 жшки та 26 чоловшв у вщ вщ 29 до 72 рокiв, середнш вiк - 41,1±16,4 року). Також дослщили 20 практично здорових людей (10 чоловтв та 10 жшок вiком вiд 18 до 65 роюв) - контрольна група, яка складалася з практично здорових ошб. У 20 пащеш!в за-хворювання було виявлено вперше, а у 60 при зверненш визначався рецидив ранiше лшовано-го дерматозу. Уд хворi дали шформовану згоду на участь у проведеному дослщженш.
У всiх обстежених хворих вивчалися:
- анамнестичш даннi;
- особливост клiнiчних проявiв, характеру перебк-у;
- лiкарськi засоби, якi попередньо застосову-вали для лiкування, та !х ефективнiсть.
Yci обстеженi xBopi проходили тестування для визначення стану психоемоцшно! сфери за допомогою стандартизованих оцшочних шкал:
- шкала тривоги Гамшьтона (ШТГ) - HARS (Hamilton Anxiety Rating Scale) - ктшчна рей-тингова шкала, призначена для вимiрювання ваги тривожних розладiв пащента з такою градацieю:
1) 0-7 — вщсутнють тривоги;
2) 8-19 — наявшсть симптомiв помiрноi
тривоги;
3) 20 i вище — виражене тривожний стан;
- шкала депресп Зунге (ШДЗ) (адаптащя Т. В. Балашовой - використовуеться для визначення наявносп та вираженостi депреси з такими параметрами:
1) 20-49 - вщсутнють депреси;
2) 50-59 - легка депреая;
3) 60-69 - помiрна депресiя;
4) 70 i бiльше - важка депресiя.
ВСР визначали за допомогою комп'ютерного електрокардюграфа «Cardiolab +» комплектаци НТЦ «ХА1-Медиком» (Харкiв). ЕКГ реестру-вали у трьох стандартних вiдведеннях, по^м вибирали активну ЕКГ по одному вщведення з максимальною амплiтудою R-шка i мiнiмальним рiвнем перешкод. Далi проводили реестрацiю ЕКГ протягом 10 хвилин у положенш лежачи, у розслабленому сташ пiсля 15-хвилинноi адаптации Подальшу обробку проводили за допомогою спецiальноi програми. Оцiнювали стан веге-тативноi регуляцп серцево-судинноi системи з частотним i спектральними показниками:
- SDNN - середньоквадратичне вщхилення iнтервалiв RR (мс);
- ВАР - варiацiйний розмах iнтервалiв RR (мс);
- АМо - ампттуда моди (%);
- Мо - мода (с);
- 1Н - i^^ra напруги регуляторних систем (усл. од.);
- TP - загальна потужнють спектра (мс2);
- VLF - потужнють у дiапазонi дуже низьких частот (мс2);
- LF - потужнють в дiапазонi низьких частот (мс2);
- HF - потужнють в дiапазонi високих частот (мс2);
- LF/HF - шдекс вегетативного балансу (усл. од.).
Мшроскошчне та культуральне дослщження
для виявлення грибiв, бактерш та клiщiв Demo-dex folliculorum i Demodex brevis проводили в ушх дослщжуваних хворих за загальноприйня-тими методиками.
Вивчення iмунологiчних порушень в ор-ганiзмi проводилося за допомогою комплексу загальноприйнятих стандартних унiфiкованих
шунолопчних теспв 13 визначенням:
- загально! та вщносно! кшькосп лейкоципв;
- лейкоцитарно! формули;
- фенотипу лейкоципв по диференцшним агентам (С^-рецепторам);
- функцюнальнш активносп 5^мфоципв;
- вмюту сивороточних ¡муноглобутшв кла-ciB A, M, G у сироватщ кровг
За результатами до^дження були сформованi:
- 1 група спостереження з 20 ошб з вперше виявленим дерматозом;
- 2 група хворих на рецидиви розацеа з 60 осiб.
Хворi порiвнюваних груп були iдентичнi за
вшом, статтю.
Статистична обробка результатiв була проведена за допомогою пакету статистичних про-грам «Statistsca® for Windows 6.0».
Результати дослщження та Тх обговорення.
У дослщжуваних хворих до л^вання спосте-рiгалася стшка та iнтенсивна еритема в област чола, носа, щiк i пщборщдя, що супроводжува-лося вiдчуттям свербежу, печшня i поколювання. На деяких дiльницях на тлi еритеми з'являлися шфшьтращя i капiлярнi телеангюектазп, а та-кож iзольованi або згруповаш запальнi рожево-червоного кольору папули дiаметром до 3-5 мм.
Клшчно рецидиви розацеа протiкали бiльш злояюсно. На тлi застшно! еритеми синюшно-червоного кольору уражено! шкiри вщзначалася виражена iнфiльтрацiя, набряк, множиннi теле-анпектази. Папуло-пустульознi елементи шо-дi зливалися, утворюючи вузли, якi носили по-ширений характер. Попередне л^вання часто включало застосування традицiйних схем тера-пи, переважно мюцево!. Разом з тим терапевтич-
ний ефект пiсля проведення вiдповiдного л^-вання був короткочасним або недостатшм, що призводило до виникнення рецидивiв та подаль-шого посилення тяжкостi клшчних проявiв.
У всiх обстежених нами хворих дослщжували порушення психологiчного стану; були виявлеш розлади психологiчного статусу рiзного ступеня:
- легкий ступень розладiв - у 27 хворих;
- середнш ступень розладiв - у 33 хворих;
- тяжкий ступень розладiв - у 11 хворих.
Показник ощнювання тривожних симптомiв
за ШТГ був високим i складав 32,5 % (26 хворих з 80). Було встановлено, що середня кшькють балiв була пов'язана з иеребпом захворювання та пере-важала у хворих iз рецидивом дерматозу, у порiв-няннi з вперше виявленим епiзодом розацеа.
Показник ощнювання депресивних симпто-мiв по ШДЗ був пщвищений у 42 (52,5 %) хворих, серед яких 39 були iз рецидивом розацеа та 3 - iз первинним етзодом.
При дослщженш ВСР до початку л^вання, у хворих з розацеа встановлеш порушення цен-тральних механiзмiв регуляци з дисбалансом ВНС, як проявлялися вiрогiдною (р < 0,05) зм> ною показниюв у виглядi зниження потужностi основних часових (SDNN, ВР) i спектральних (ТР, VLF, LF, HF) показниюв ВСР на тлi збшь-шення показниюв Мо, АМо, 1Н та iндексу вегетативного балансу в бш переважання симпатично! регуляци, у порiвняннi з показниками практично здорових людей. Так само було з'ясовано, що у хворих з рецидивами розацеа, на вщм^ вщ хворих з вперше виявленим дерматозом, щ порушення носили бшьш виражений характер. Показники ВСР представлеш в Табл. 1.
Таблиця 1. Показники вар1абельносп серцевого ритму у хворих на розацеа (M±m)
Показники Розм1ршсть Здоров1 люди (n=20) Хвор1 з вперше виявленою розацеа (n=20) Хвор1 1з рецидивом розацеа (n=60)
SDNN мс2 54,6±3,7 48,6±2,1 32,4±2,4*
ВР мс 264,7±121,5 204,4±86,4 179,5±65,4*
Мо мс 786,7±68,4 816,5±124,3 843,2±84,2*
АМо % 36,8±26,4 48,4±29,3 52,4±24,1*
ИН % 112,3±104,2 157,4±121,3 185,2±146,4*
ТР мс2 2634,2±424,6 1952,3±327,7 1423,4±211,6*
VLF мс2 769,4±264,6 476,2±173,3 310,4±212,5*
LF мс2 598,4±121,3 384,6±157,4 298,2±124,5*
HF мс2 1022,4±258,5 648,4±152,3 453,7±254,2*
LF/HF % 1,52±0,16 2,03±0,04 2,24±0,12*
Примггка: *достсшрш змши (р<0,05) у хворих з вперше виявленою розацеа у порiвняннi з рецидивами розацеа. 1-2 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
При вивченш посiвiв матерiалу з уражено! шкiри хворих виявилося, що найчисленнiшими представниками мiкробiоти були дрiжжеподiбнi лiпофiльнi гриби роду Malassezia та дрiжжепо-дiбнi гриби Сandida albicans:
- у (62,7±2,4) % хворих на рецидиви розацеа;
- у (31,2±2,1) %хворих з первинною розацеа. Також великий вiдсоток займала присут-
нiсть:
- коково! флори (стафшококи та стрептококи):
1) у (28,3±5,2) % хворих на рецидиви ро-зацеа;
2) у (18,4±2,6) % хворих з первинною ро-зацеа;
- Propion Ь. Acnes:
1) у (14,3±1,8) % хворих на рецидиви ро-зацеа;
2) у (8,4±3,1) % хворих з первинною розацеа;
- грамнегативно! флори (кишкова паличка, протей, сальмонела, клебаела, ентеробактерп):
1) у (11,2±4,7) % хворих на рецидиви ро-зацеа;
2) у (6,4±3,4) % хворих з первинною роза-цеа.
Також було виявлено, що у хворих iз первинною розацеа часпше збудники висiвалися мшробними асоцiацiями з iнтенсивнiстю ко-лошзаци 105-107 КУО/см2, або взагалi рют не вiдмiчався. А при рецидивах розацеа мшробна культура була змшаною з iнтенсивнiстю коло-шзаци 107-109 КУО/см2.
Дiагноз маласезiоз було встановлено у 87 % хворих з рецидивами дерматозу та у 38% iз пер-
винною розацеа, при штенсивност колошзацш не менш 105 КУО /см2. При мшроскопш лусочок шкiри Demodex filiculorum виявився у 52 % хворих iз первинним ешзодом захворювання та у 83 % хворих на рецидиви розацеа. Отримаш данш пiдтверджуе патогеншсть цих мiкроорганiзмiв.
Отже, iз отриманих даних зрозумшо, що мiкрофлора шюри при рецидивах розацеа мае особливост та характеризуеться суттевими якiсно-кiлькiсними змшами, якi ускладнюють перебiг дерматозу.
При дослщженш iмунного статусу у хворих на рецидиви розацеа, на вщмшу вщ хворих iз первинним ешзодом розацеа, виявлено зна-чне тдвищення iмунно-регуляторного шдек-су - сшввщношення С^4+/С^8+ за рахунок пiдвищення рiвня 77-хелперiв (С^4+) та зни-ження 77-супрессорiв (С^8+), що вiдображуе штенсившсть iмунно! вiдповiдi i говорить про гшерреактившсть iмунно! системи. Спостер> гаеться збшьшення рiвня натуральних кiлерiв - (С^16+) та пiдвищення рiвня (СБ22+) порiв-няно з показником у контрольнш групi. У сис-темi фагоцитозу вiдмiчаеться пiдвищення фагоцитарно! активност нейтрофiлiв (НСТ-тесту). Крiм того, було зафшсовано, що рiвень проти-запальних цитокинiв ИЛ-10 та прозапальних ИЛ-12 вище, нiж у контрольнш груш (Табл. 2).
При оцшщ показниюв гуморального iмунi-тету у бшьшост хворих виявлено пiдвищення продукци основних класiв iмуноглобулiнiв -^О ¿<0,01), ЫЛ ^<0,001), ЫМ ^<0,001) у си-роватцi кровг
Таблиця 2. Вивчення показник1в 1мунного статусу у хворих на розацеа
Показник Розм1рнють Контроль (п=20) Група 1 (п=20) Група 2 (п=60)
С£>4+ % 34,3±1,16 35,4±1,23 38,4±1.34
СБ8+ % 25,6±1,53 25,2±1,41 22,7±2,8
С£>4+/С08+ 1 2,13±0,02 2,4±0,03 2,8±0,05
СШ6+ % 14,3±1,63 16,5±1,82 21,4±1,75
СБ22+ % 14,3±1,17 15,1±1,21 19,7±1,07
1яО г/л 13,4±1,3 15,4±1,4 18,5±1,3
Ы г/л 2,0±0,2 2,2±0,4 3,3±0,3
т г/л 1,1±0,4 1,6±0,3 1,9±0,9
НСТ-тест % 22,5±1,53 24,8±1,86 28,6±2,43
ИЛ-10 п2/мл 6,13±2,4 18,9±4,8 38,5±5,2
ИЛ-12 п2/мл 32,3±6,3 41,8±7,2 61,4±8,3
Висновки
1. У ходi вивчення динамши кшшчних осо-бливостей i перебiгу дерматозу виявлено, що ре-цидиви розацеа протшають бiльш злоякiсно, ма-ють бiльш тяжкий перебiг, резистентнiсть до те-рапi! i схильнiсть до повторного рецидивування.
2. При вивченш психоемоцiйного стану хво-рих на розацеа виявлено, що показники за ШТГ та ЩДЗ були значно вищi у хворих на рецидиви розацеа (у межах помiрно! тривожносп та де-пресивних епiзодiв легкого ступеня).
3. При дослiдженнi ВСР до початку лшуван-ня, у хворих з розацеа встановлеш порушення центральних механiзмiв регуляцi! з дисбалансом ВНС, яю проявлялися посиленням симпатично! регуляцi! та ослабленням парасимпатич-ного тонусу. А у хворих з рецидивами розацеа, на вiдмiну вщ хворих з вперше виявленим дерматозом, цi порушення були бшьш вираженi. Таким чином нами було виявлено залежнють мiж параметрами ВСР та перебiгом розацеа та встановлено, що рання дiагностика змш у веге-тативнiй нервовш системi дозволяе прогнозува-ти хвд хвороби, пiдiбрати комплексну ефектив-ну терапiю, спрямовану на профiлактику розви-тку рецидивiв розацеа.
4. Отримаш даннi вказують на те, що пато-
Л1ТЕРАТУРА
генна флора значно впливала на перебiг розацеа. Виявлено, що демодекоз та маласезюз, а також створення мшробних асоцiацiй та схильнють до синергiзму е провщними факторами, ускладню-ючими перебiг розацеа та викликаючими рецидиви. Зпдно з нашими даними, можна зробити висновок, що фактор змш мшрофлори шюри можна розглядати, як прогностичний критерш розвитку рецидивiв розацеа, який допоможе т-дiбрати ефективну комплексну тератю.
5. Пiдсумовуючи проведенi до^дження iмун-ного статусу у хворих на розацеа, було виявлено, що у хворих на рецидиви розацеа мають мюце змши кшьюсного складу основних популяцiй та субпопуляцiй лiмфоцитiв, що характеризуються пiдвищенням рiвня CD4+, зниженням рiвня CD8+ на фош збiльшення вмiсту CD 16+ та CD22+ та дисоцiацi! коефiцiенту CD4+/CD8+, змш рiвнiв iмуноглобулiнiв - збшьшення рiвня IgА, IgG та IgM, що може свщчити про значнi iмунорегуля-торнi порушення в бш гiперреактивностi.
6. Данш, представленi вище, свiдчать про важ-ливiсть раннього виявлення патогенетичних змш для прогнозування перебiгу захворювання, прове-дення лiкування, направленого на корекцш виявле-них порушень, та запобтання розвитку рецидивiв.
1. Биткина О. А. Этиология и патогенез розацеа. Вопросы дифференциального диагноза и терапии / О. А. Биткина, Н. К. Никулин // Российский журнал кожных и венерических 6. болезней. - 2010. - № 1. - С. 54-57.
2. Розацеа: новые подходы к старым проблемам/ Е. Н. Волкова, Н. К. Осипова, Ю. А. Родина, А. А. Григорьева // Российский журнал кожных и венерических болезней. -2010. - № 2. - С. 33-39. 7.
3. Калюжна Л. Д. Можливють застосування препарапв метрошдазолу в л^ванш розацеа та перюрального дерматиту, поеднаних з демодекозом / Л. Д. Калюжна, К. О Бардова // Украинский журнал дерматологии венероло- 8. гии косметологии. -- 2012. - № 4. - С. 42-46.
4. Катханова О. А. Этиопатогенетические аспекты розацеа, возможности терапии / О. А. Катханова, Н. Ю. Левченко, О. В. Ани-киенко // Дальневосточный вестник дермато- 9. венерологии косметологии и пластической хирургии. - 2012. - № 1. - С. 11-12.
5. Коган Б. Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом
и розовыми угрями / Б. Г. Коган // Украинский журнал дерматологии венерологии косметологии. - 2010. - № 4. - С. 55-62. Проценко Т. В. Ефектившсть аерокрютерапп у комплексному лшуванш хворих iз раншми шзшми та рожевими акне / Т. В. Проценко, В. Б. Aндрiйчук // Дерматолопя та венероло-пя. - 2012. - № 1. - С. 79-84. Elewski B. E. Rosacea - global diversity and optimized outcome: proposed international consensus from the Rosacea International Expert Group / B. E. Elewski, Z. Draelos, B. Dreno // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2011. - Vol. 25. - P. 188-200. Serdar Z. A. Efficacy of 1 % terbinafine cream in comparison with 0.75 % metronidazole gel for the treatment of papulopustular rosacea / Serdar Z. A., Ya§ar §. // Cutan Ocul Toxicol. - 2011. -Vol. 30. - P. 124-128.
Van Zuuren E. J. Effective and evidence based management strategies for rosacea: summary of a Cochrane systematic review / E. J. Van Zuuren, S. F. Kramer, B. R Carter // Brit. J. Dermatol. - 2011. - Vol. 165. - P. 760-781.
ВЫЯВЛЕНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ПРИ РЕЦИДИВАХ РОЗАЦЕА И ИХ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ Василенко А. В.
Запорожский государственный медицинский университет
Представлены современные данные, посвященные комплексному исследованию рецидивов розацеа, их причин и прогнозирования. Показана роль причинных факторов, среди которых особое внимание уделено течению дерматоза, психоэмоциональным нарушениям, изменениям вегетативной нервной системы, микробного пейзажа и иммунного статуса больных. Исследованы 80 больных розацеа, среди которых 60 больных с рецидивом заболевания и 20 - с впервые выявленным процессом. Также были обследованы 20 практически здоровых людей (контрольная группа). Выявленные изменения свидетельствуют, что рецидивы розацеа протекают более злокачественно, имеют более тяжелое течение и свои особенности. Данные свидетельствуют о важности раннего выявления патогенетических изменений для прогнозирования течения заболевания, проведения лечения, направленного на коррекцию выявленных нарушений, и предотвращения развития рецидивов.
Ключевые слова: розацеа, рецидивы, патогенез, го-меостаз, прогнозирование.
THE CHARACTERISTICS OF THE PATHOGENETIC CHANGES UNDER THE RELAPSES OF ROSACEA AND THEIR PREDICTION Vasilenko A. V.
Zaporizhzha State Medical University
The modern data devoted to the comprehensive study of the relapses of rosacea, their causes and prediction have been presented. The role of causal factors has been shown, among which a special attention has been paid to the dermatosis' course, psycho-emotional disorders, changes in the autonomic nervous system, in microbial landscape and the immune status of patients. 80 patients with rosacea, among which 60 patients with recurrent disease and 20 with newly diagnosed process have been examined; 20 healthy individuals (control group) have been examined too. The revealed changes testify that recurrences of rosacea occur more malignant, have a more severe course and their own characteristics. The data indicate the importance of early detection of pathogenic changes to predict the course of the disease, carrying out the treatment aimed at correction of revealed violations, and prevent recurrence.
Keywords: rosacea, recurrence, pathogenesis, homeostasis, prediction.
Василенко Анна Васильевна - заочный аспирант кафедры дерматовенерологии и косметологии с циклом эстетической медицины ФПО ЗГМУ.
