CC BY
29
УДК: 616.53-002.282-092-097-07+616.53-002.282-085-092-097-07
Дiагностика клшжочмунолоНчного стану у хворих на розацеа до i шсля терашУ
Василенко А. В.
Запор1зький державний медичний утверситет
Представлен дослщжувальш показники iмунного стану у па^етчв з розацеа та Тх динамiка пiд впливом проведено! терапп. Дослiджено 40 хворих на розацеа (29 жЫок та 11 чоловшв вiком вiд 30 до 62 роюв) з тривалютю захворювання вiд декiлькох мiсяцiв до 10 рогав. За результатами дослщження всi пацiенти були розподiленi у двi групи по 20 чоловк. Пацiентам першоТ групи проводилася стандартна тератя, яка включала: антибiотик тетрациклЫ - 100 мг 2 рази на день; метронщазол - курсами по 16-деншй схемi з перервами 10 дыв, у сумар-шй дозi 10 г; антигiстамiннi, десенсибозуюч препарати; гепатопротектори та вiтамiни. Патентам другоТ групи проводилася стандартна тератя та додатково призначався анпопротектор «Аесцин»; при загальнiй терапiТ його приймали по 1 табл. (40 мг) 3 рази на день. Мюцево призначався той же препарат у вигг^ крему, який наносився 1-2 рази на день на уражену частину шфи. Також призначали анкс^тик «Мебкар» - по 1 табл. (0,3 г) 3 рази на день. Тривалють лкування становила 28 дыв. При нашому дослщженш у па^етчв з розацеа були виявлен змiни в iмунному статусу якi вказують на гiперреактивнiсть в iмуннiй системi. Доказано, що рiзнi клiнiчнi форми розацеа передбачають комплексний пщхщ до лiкування цього дерматозу, а використання «Аес-цину» та «Мебкару» на базi стандартно! терапи значно пiдвищуе ефективнiсть лiкування розацеа: скорочуються строки лiкування, зменшуеться ктькють випадкiв рецидивiв та вiдбуваеться корега^я iмунного статусу. КлючовI слова: розацеа, патогенез, системна тератя, iмунна система.
На думку багатьох дослщниюв, шкiра не тiльки е органом неспецифiчного захисту, а й бере активну участь в iмуногенезi. Ктшчш та експериментальнi дослiдження довели, що ешдермю, як шкiра в цшому, може iнiцiювати i розвивати iмунну вiдповiдь, яка може бути як адекватною, так i iмунопатогенетичною. Саме тому особливо актуальним е вивчення мехашз-мiв формування, дiагностики та корекцп iмуно-патологiчних станiв у дерматолопчних хворих. Дисфункцп iмунноl системи у значнш мiрi вщо-бражають стан хворих рiзноманiтними дерматозами; тому адекватна дiагностика активностi процесу розацеа з урахуванням iмунопатогене-тичних реакцш (аутоiмунних, алергiчних, iму-нозалежних) е необхiдною для цшеспрямовано-го та диференцшованого лiкування [2, 6].
Незважаючи на велику кiлькiсть наукових дослщжень, присвячених проблем1 розацеа, доте-пер немае чгтко! концепцп етюлогп та патогенезу цього захворювання, а мехашзми його формування до юнця не вивчеш [1, 3, 7]. Ппотези, що сто-суються виникнення та переб1гу цього дерматозу, численш та нерщко суперечливг Вщомо, що розацеа - це хрошчне, запальне, рецидивуюче захворювання, що ушкоджуе переважно шюру облич-чя, мае пол1етюлопчну природу та характеризуемся стад1йнютю переб1гу. Питома вага розацеа становить близько 5 % вщ ушх дерматолопчних
1-4 2013 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
д1агноз1в. Пащенти, що страждають на рожев1 вугри, зустр1чаються в умовах дерматолопчного прийому практично щодня. Саме тому актуаль-нють виршення питань етюлогп, патогенезу та л1кування розацеа визначаеться високою пито-мою вагою цього дерматозу в структур1 шюрних захворювань [1, 3, 5, 9]. Та бшьшють дослщниюв вважають розацеа хрошчним мультифакторним захворюванням, при якому у патолопчний про-цес залучаються р1зш органи та системи. Ктшко-морфолопчш прояви розацеа дуже р1зномаштш (вщ еритеми до прол1феративних змш), саме за ними встановлюють стадш та ктшчну форму захворювання [6, 7, 10], що е необхщним для ви-бору тактики курацн хворих та метод1в л1кування.
Велика увага придшяеться вивченню участi iмунного механiзму у патогенезi розацеа. Вста-новлено, що при цьому дерматозi першочергову роль займають змiни гуморального та клгтинно-го iмунiтету:
- шдвищуеться рiвень циркулюючих iмун-них комплексiв;
- спостерiгаеться депресiя вшх Г-кттинних елементiв;
- знижуеться абсолютний та вщносний вмiст 5^мфоципв.
Достовiрно змiнюються показники iмуно-глобулiнiв, а саме спостертаеться пiдвищення всiх трьох клашв: А, М, G; однак не вдалося ви-
вести залежнють мiж кшькюними показниками iмуноглобулiнiв та стадieю i перебiгом захворю-вання [2, 3]. Не менш важливим е також тдви-щення дiевостi профiлактичних та лшувальних заходiв стосовно цього захворювання. Оскiльки етiологiя розацеа остаточно не з'ясована, осно-вним у лшуванш е патогенетична терапiя [6, 12].
Цшь дослiдження: вивчити показники iмун-ного статусу у пацiентiв з розацеа та !х динам> ку тд впливом проведено! терапп.
Матерiал та методи. Було обстежено 40 хво-рих на розацеа (29 жшок та 11 чоловiкiв вшом вiд 30 до 62 роюв), у яких було дiагностовано:
- папуло-пустульозну стадiю розацеа - у 38 хворих;
- гiпертрофiчну стадда - у двох хворих.
Тривалють захворювання - вiд кiлькох м>
сяцiв до 10 рокiв. До та шсля лiкування у хворих на розацеа проводили вивчення iмунного статусу з виявленням основних показникiв кл> тинного та гуморального iмунiтету. У якостi контрольно! групи було взято кров 20 здорових людей, порiвнянних за вiком та статтю iз дослi-джуваною групою.
За результатами дослщження всi хворi були роздшеш на двi групи по 20 осiб, рiзних за в> ком, статтю, тривалютю захворювання, особли-востями клшчно! симптоматики.
Хворим 1 групи проводилася лише стандартна тератя, яка включала:
- антибютик тетрациклш - по 100 мг 2 рази на добу;
- метрошдазол - курсами по 16-деннш схемi з перервами 10 дшв, у сумарнiй дозi 10 г;
- антигiстамiннi, десенсибшзукт препарати;
- гепатопротектори;
- вгамши.
Хворим 2 групи проводилася стандартна те-Таблиця 1 - Динамжа показник1в 1мунггету у хво
рашя (така ж, як i хворим 1 групи) та додатко-во призначався ангiопротектор «Аесцин», що справляе вазорегулюючу та венотонiчну дiю на судинну систему. При загальнш терапп його приймали по 1 табл. (40 мг) 3 рази на день -вранцi, в обiд та ввечер^ пiсля !жi, запиваючи великою кшькютю води. Мiсцево призначався цей же препарат у виглядi крему, який наносили 1-2 рази на день на уражену дшянку шюри. Тривалють л^вання - 28 дшв. Призначали також анксюл^ик «Мебшар», який регулюе стан вегетативно! нервово! системи та мае слабкий за-гальний антипсихотичний ефект. Препарат при-ймали по 1 табл. (0,3 г) 3 рази на день - вранщ, в общ та ввечер^ незалежно вщ прийому !ж1, запиваючи водою. Тривалють лшування - 28 дшв.
Статистична обробка результапв була проведена за допомогою пакету статистичних про-грам Statistica 6.0.
Результати дослщження та 1х обговорення. У дослщжених хворих на розацеа до лшування спостерiгалася така клшчна картина:
- стiйка та штенсивна еритема у дiлянцi лобу, носу, щш та пiдборiддя, що супроводжуеться вiдчуттям свербежу та поколювання;
- у деяких дiлянках на фош еритеми з'являеться iнфiльтрацiя та капшярш телеангюектазп, а також iзольованi або згрупованi запальнi рожево-червоного кольору папули дiаметром до 3-5 мм.
Серед супутшх захворювань у хворих пере-важали:
- хрошчний холецистит (28 %);
- хрошчний гастрит (25 %);
- гшертошчна хвороба (58%);
- гiперплазiя щитоподiбно! залози (38 %);
- неврози (53 %);
- депресивний стан (57 %).
У нашому дослщженш, як видно з табл.1, у
на розацеа тд впливом р1зних метод1в лшування
Показник Контроль (п=20) Група 1 (п = 20) Група 2 (п = 20)
До л1кування Шсля лшування До лшування Шсля л1кування
С£>4+, % 45,0 (43,0-47,0) 48,0 (40,0-55,0) 46,0 (40,0-55,0) 48,0 (40,0-55,0) 45,0 (43,0-47,0)
С£>8+, % 21,0 (19,-22,0) 18,0 (14,0-23,0) 19,0 (14,0-21,0) 18,0 (14,0-23,0) 22,0 (18,0-26,0)
С£>4+/С£>8+ 2,13 (2,1-2,2) 2,8 (1,9-4,0) 2,4 (1,8-3,4) 2,8 (1,9-4,0) 2,2 (1,8-3,6)
СШ6+ 14,3 (9,4-16,2) 8,2 (7,2-9,4) 8,4 (7,1-9,2) 7,9 (6,8-9,1) 9,2 (7,9-11,4)
СБ22+ 14,3 (10,2-17,4) 19,8 (15,6-25,4) 18,7 (14,4-21,8) 19,7 (14,9-23,3) 18,1 (12,6-23,4)
1%в, г/л 13,4 (12,4-15,4) 18,5 (12,9-24,4) 17,4 (10,8-20,8) 18,5 (12,9-24,4) 15,0 (12,0-18,0)
1%Л, г/л 2,0 (1,6-2,5) 3,2 (2,1-4,6) 2,7 (1,8-4,4) 3,3 (3,4-4,7) 2,3 (1,6-3,4)
!%Ы, г/л 1,1 (0,9-1,2) 1,5 (1,0-2,8) 1,6 (1,0-2,5) 1,7 (1,4-2,7) 1,4 (0,9-1,6)
НСТ-тест, % (фагоцитарна актившсть) 22,5 (16,4-24,3) 27,6 (21,3-39,4) 27,8 (20,8-38,6) 27,6 (21,3-39,4) 25,6 (19,8-32,5)
1Л-10 12,3 % (8,6-20,0) 18,4 % (15,2-19,7) 18,9 % (15,3-19,6) 18,5 % (15,2-19,9) 14,5 % (9,8-21,8)
1Л-12 32,3 (14,6-41,4) 41,8 (24,7-54,8) 41,8 (24,7-54,8) 41,8 (24,7-54,8) 37,6 (18,9-43,3)
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2013
хворих на розацеа виявлено значне шдвищення iMyHHO-регуляторшго шдексу - сшввщношен-ня CD4+/CD8+ за рахунок пiдвищення piB^ 71-хелпеpiв (CD4+) та зниження T-cynpeccopiB (CD8+), що вiдобpажye iнтенсивнiсть iмyнно! вiдповiдi i говорить про гшерреактившсть iмyн-но! системи. Спостеpiгаeться зниження piвня натypальних кiлеpiв - (CD 16+) та шдвищення piвня (CD22+) поpiвняно з показником y контр-ольнш гpyпi. У системi фагоцитозy вiдмiчаeться пiдвищення фагоцитарно! активностi нейтрофь лiв (НСТ-тестy). Кpiм того, 6уло зафксовано, що piвень протизапальних цитокiнiв ИЛ-10 та прозапальних 1Л-12 дещо вище, нiж у контроль-нiй груш, але вщмшносн не були достовipними.
При оцiнцi показникiв гуморального iMym-тету у бiльшостi хворих виявлено шдвищення продукцй основних класiв iмyноглобyлiнiв -IgG (p < 0,01), IgA (p < 0,001), IgM (p < 0,001) у сироватщ кровг
У пеpшiй гpyпi хворих, яким була проведена стандартна тератя, клшчна pемiсiя та значне покращення стану спостерпалися у 46 % хворих, а тсля проведеного лiкyвання за запропо-нованою нами схемою у другш гpyпi (а саме застосування «Аесцину» та «Мебшару» на базi стандартно! теpапi!) - у 85 %. Вщдалене спосте-реження за хворими, якi отримували лшування за нашою схемою, виявило:
- вщсутшсть pецидивiв у наступш 6 мiсяцiв спостереження в ушх пацieнтiв;
- загострення захворювання через рш у 7 % пащенпв, головним чином - тих, що отримували стандартну теpапiю.
При вивченш iмyнологiчного статусу хворих тсля л^вання було виявлено, що тсля проведено! стандартно! терапй основш показники вия-вили тенденцiю до поступового приближення до контрольних; однак спостер^алося збереження
Л1ТЕРАТУРА
дисимyноглобyлiнемi!. Показники фагоцитарно! активност нейтpофiлiв (НСТ-тесту) та piвень цитокiнiв 1Л-10 i 1Л-12 не змiнилися достовipно.
У той же час у пащенпв, яю отримували л> кування за нашою схемою, покращення ктшч-ного стану шдтверджуеться змiнами iмyноло-гiчного статусу:
- сшввщношення CD4+/CD8+ приблизилося до норми (це пояснюеться зниженням показни-юв СD4+ та пiдвищенням кiлькостi CD8+);
- piвень CD 16+ дещо тдвищився, але в бшь-шост випадкiв не наблизився до нормальних показникiв;
- yсi класи iмyноглобyлiнiв залишалися збiльшеними;
- починали покращуватися pезеpвнi можли-востi нетpофiлiв у НСТ-тесп;
- piвень цитокiнiв ноpмалiзyвався або мав тенденцiю до норми.
Висновки. У пацiентiв з розацеа виявлено змiни в iмyнномy статуа, як вказують на стан ri-пеppеактивностi в iмyннiй системi. Встановлена активащя деяких показникiв клiтинного iмyнiте-ту, а саме - шдвищення стввщношення CD4+/ CD8+, пiдвищення piвня 77-хелпеpiв (CD4+), тд-вищення фагоцитарно! активност нейтpофiлiв (НСТ-тесту). Встановлено активiзацiю гумораль-но! ланки iмyнiтетy з проявами гиперимуногло-булшемн G, A, M, а також пiдвищення piвня протизапальних цитокiнiв 1Л-10 та ноpмалiзyвання piвня 1Л-12. Доведено, що piзнi клiнiчнi форми розацеа потребують комплексного пiдхода до лiкyвання цього дерматозу, а застосування «Аесцину» та «Мебшару» на базi стандартно! терапн значно пiдвищyе ефективнiсть л^вання розацеа. Отже пiд дiею запропонованого нами способу ль кування вщбувалася i коpекцiя iмyнного статусу, що дозволяе зробити висновок, що проведене ль кування виявляе ще й iмyнносyпpесивнy дiю.
1. Довжанский С. И. Качество жизни — показа- 4. Новоселов В. С. Место фотопротекторов в
тель состояния больных хроническими дер- дерматологической практике / В. С. Новосе-
матозами / С. И. Довжанский // Вестн. дерма- лов, А. В. Новоселов, А. Е Богадельникова //
тол. и венерол. - 2001.- № 3. - С. 12-13. Consilium medicum/ -2008. - № 1. - C. 9-12.
2. Казмирчук В. Е. Иммунная система кожи и кли- 5. Потекаев Н. Н. Акне и розацеа / H. H. Поте-
нические кожные маски иммуннодефицитных каев. - М: Бином, 2007. - 216 с.
заболеваний / В. Е. Казмирчук, Д. Е. Мальцев 6. Потекаев Н. Н.Терапия различных форм acne
// Клиническая иммунология. Аллергология. vulgaris / Н. Н. Потекаев, Е. В. Дворяннико-
Инфектология. - 2009. - № 1. - С. 45-49. ва // Клинич. дерматология и венерология. -
3. КурдинаМ. И. Розацеа (Часть I. Этиология, па- 2006. - № 1. - С. 41-43.
тогенез, клиника) / М. И. Курдина // Эстети- 7. Сергеев А. Ю Открытое рандомизированное
ческая медицина. - 2004. -№ 4. - С. 366-372. сравнительное исследование трех схем на-
1-4 2013 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ружной комбинированной терапии угревой сыпи / А. Ю. Сергеев, Г. Н. Макова, В. Ю. Сергеев [и др.] //Рос. журн. кожн. и вен. болезней. - 2010. -№ 6. - С. 50-59.
8. Скрипкин Ю. К. Розамет (метронидазол) 1 % крем в комплексной терапии розацеа / Ю. К. Скрипкин, И. В. Хамаганова, Н. А. Иконникова // Вестн. дерматол. и венерол. - 2005. -№ 3. - С. 55-56.
9. Сухарев А. В. Медико-психологическая коррек-
ция в условиях дерматологического стационара / А. В. Сухарев, Р. Н. Назаров // Рос. журн. кож. и вен. болезней. - 2006. - № 4:- С. 25 - 27.
10. ЧеркасоваМ. В. Состояние системы гемостаза
и показателей иммунитета у больных розацеа / М. В. Черкасова, Ю. В. Сергеев, Е. В. Лобанова, А. П. Редькин [и др.] //Вестн. дерматол. и венерол.- 1999.- № 6. - С. 28-30.
11. Черняк А. Я. Особенности клиники и лечения розацеа, ассоциированной с хеликобак-терной инфекцией / А. Я. Черняк, Ю. Э. Русак, И. В. Медведева // Сибирский журнал дерматологии и венерологии.- 2005.- № 6.-С. 14-17.
12. Шугинина Е. А. Вильпрафен в терапии розацеа / Е. А. Шугинина, Н. Н. Потекаев, Р. В. Озерова // Вестн. дерматол. и венерол.-2001.- № 2. - С. 52-53.
ДИАГНОСТИКА КЛИНИКО-ИММУНОЛО-ГИЧЕСКОГО СТАТУСА У БОЛЬНЫХ РОЗАЦЕА ДО И ПОСЛЕ ТЕРАПИИ Василенко А. В.
Запорожский государственный медицинский университет
Представлены исследованные показатели иммунного статуса у пациентов с розацеа и их динамика под действием проведенной терапии. Обследовано 40 больных розацеа (29 женщин и 11 мужчин в возрасте от 30 до 62 лет) с длительностью заболевания от нескольких месяцев до 10 лет. По результатам исследования все больные были разделены на две группы по 20 человек. Больным первой группы проводилась стандартная терапия, которая включала антибиотик тетрациклин - 100 мг 2 раза в день; метронидазол -курсами по 16-дневной схеме с перерывами 10 дней, в суммарной дозе 10 г; антигистаминные, десенсибилизирующие препараты; гепатопротекторы и витамины. Больным второй группы проводилась стандартная терапия и дополнительно назначался ангиопротек-тор «Аесцин»; при общей терапии его принимали по 1 табл. (40 мг) 3 раза в день. Местно назначался тот же препарат в виде крема, который наносился 1-2 раза в день на пораженную часть кожи. Также назначали анксиолитик «Мебикар» - по 1 табл. (0,3 г) 3 раза в день. Длительность лечения составляла 28 дней. При нашем обследовании у пациентов с розацеа были выявлены изменения в иммунном статусе, которые указывают на гиперреактивность в иммунной системе. Доказано, что разные клинические формы розацеа предусматривают комплексный поход к лечению этого дерматоза, а использование «Аесцина» и «Мебикара» на базе стандартной терапии значительно повышает эффективность лечения розацеа: сокращаются сроки лечения, снижается число случаев рецидивов и происходит коррекция иммунного статуса.
Ключевые слова: розацеа, патогенез, системная терапия, иммунная система.
DIAGNOSTICS OF THE CLINICAL-AND-IMMUNOLOGICAL STATUS AT PATIENTS WITH ROSACEA BEFORE AND AFTER THE THERAPY Vasilenko A.
Zaporizhzhia State Medical University
The studied indicators of the immune status at patients with rosacea and their dynamics under the influence of the carried-out therapy are presented. We examined 40 patients with rosacea among which there were 29 women and 11 men aged from 30 to 62; duration of the disease was from several months to 10 years. By results of the research all the patients were allotted to 2 groups 20 people each. The patients of the first group received standard therapy which included antibiotic tetracycline 100 mg two times a day; metronidazole courses according to the 16-day scheme with 10-days breaks, a total dose 10 g; antihistaminic, desensitizing drugs; hepatoprotektors and vitamins. The patient of the second group received standard therapy with the angiopro-tektor "Ayestsin" extra which under the general therapy was taken in 1 tablet (40 mg) 3 times a day. The same preparation in the form of cream was brought 1-2 times a day on the affected part of skin. Also anxiolytic "Me-bikar" was prescribed in 1 tablet (0,3 g) 3 times a day. Duration of the treatment is 28 days. At our examination the changes in the immune status at the patients with rosacea have been revealed indicating the hyperreactivity in the immune system. It has been proved that different clinics of rosacea provide a complex method of treating this dermatosis, and using "Ayestsin" and "Mebikar" on the basis of standard therapy considerably increases efficiency of rosacea treatment: recovery period and number of relapses are reduced and the correction of the immune status takes place.
Keywords: rosacea, pathogenesis, systemic treatment, immune system.
Василенко Анна Василiвна - заочний асшрант кафедри дерматовенерологи та косметологи з циклом естетично! медицини ФПО Запорiзького державного медичного ушверситету. annavasya@list.ru
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2013
