Рівень окремих цитокінів периферійної крові у пацієнтів з різним клінічним перебігом розацеа Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК: 616.53-002.282-036.1:616.155.32-097:612.017

Рiвень окремих цитоюшв иершрерппнн кров1 у пащентш з рiзним клтчним переб^ом розацеа

Сторожук М. В., Денисенко О. I.

Вищий державний навчальний заклад Украгни «Буковинський державний медичний утверситет», Чертвщ

Мета роботи - визначити та проаналiзувати вмют окремих цитогаыв у перифермшй кровi хворих на розацеа iз рiзним клiнiчним перебiгом дерматозу. Матерiали та методи: Обстежено 36 хворих на розацеа (25 жЫок i 11 чоловiкiв вiком вщ 26 до 67 рокiв), серед них у 17 оаб дiагностовано еритематозно-телеангiектатичну, а у 19 - папуло-пустульозну стадю (форму) розацеа. У 18 хворих дерматоз тривав до 6 мюя^в, у решти 18 - бть-ше 6 мюя^в. У хворих на розацеа визначали вмют у сироватц кровi окремих цитогашв - iнтерлейкiнiв-4, -8, -10 (1Л-4, 1Л-8, 1Л-10) методом iмуноферментного аналiзу. Результати та обговорення. Встановлено, що у сироватц кровi хворих на розацеа вiрогiдно пiдвищений, порiвняно з контрольною групою, вмiст 1Л-8 (у 2,14 разу, р = 0,012) на тл неiстотного (р = 0,96) пiдвищення вмiсту 1Л-10 та тенденцií до зниження 1Л-4 (на 22,1 %, р = 0,076). Визна-чено бiльш ютотш змiни вмiсту дослiджуваних цитокiнiв у сироватц кровi хворих на папуло-пустульозну стадю (форму) дерматозу порiвняно з еритематозно-телеанпектатичною стадieю (формою) розацеа i тривалiстю за-хворювання бiльше твроку. Висновок: У хворих на розацеа встановлено певний дисбаланс показниюв цитоюно-вого профiлю периферiйноí кровi - ютотне пiдвищення рiвня прозапального цитогану (1Л-8) на тлi лише тенденци до збiльшення чи зниження рiвнiв цитокiнiв протизапального спрямування (1Л-4 та 1Л-10). Виявлено залежнiсть змiн дослщжуваних цитокiнiв вiд характеру клiнiчного переб^ розацеа, що свiдчить про вагоме значення цито-кiновоí ланки регуляцп запальних процесiв у патогенезi дерматозу та важливють монiторингу рiвня про- та про-тизапальних цитокiнiв в якост прогностичних критерiíв клiнiчного переб^у та ефективностi лiкування розацеа.

Ключов'1 слова: клУчний перебiг, розацеа, цитоюн.

Розацеа (рожевi вугри) - поширене хронiчне запальне захворювання шкiри, на яке страж-дае близько 3 % населення свiту [2, 14]. Дерматоз розвиваеться найчастiше у жшок активного пра-цездатного вiку (30-50 роюв); висипка локалiзу-еться переважно на шкiрi центрально! частини обличчя (лоб, щоки, пiдборiддя), дерматоз мае схильшсть до затяжного перебiгу та формування у пацiентiв торпiдностi до медикаментозних за-собiв лiкування, що у цшому спричиняе негатив-ний вплив на психоемоцшний стан хворих, зни-жуе !х працездатнiсть та сощальну активнiсть [5, 8]. Усе це обгрунтовуе медико-соцiальне значення проблеми рожевих вугрiв та визначае актуаль-нiсть наукових дослiджень, спрямованих на ви-значення патогенетичних чинниюв дерматозу та удосконалення способiв комплексного л^вання пацiентiв iз розацеа [2, 12].

Встановлено, що розацеа - це мультифактор-ний дерматоз, розвиток якого вщбуваеться вна-слiдок комплексно! дн [3, 5, 6, 11]: - екзогенних чинниюв:

1) шсолящя;

2) вживання гостро! !жi;

3) температурш та хiмiчнi подразники;

- надмiрного розмноження у шкiрi клiщiв роду Бетоёех;

- ендогенних механiзмiв розвитку дерматозу:

1) нейровегетативнi дисфункцп;

2) конституцiйнi ангiопатi!;

3) розлади ендокринно! регуляцi!;

4) захворювання оргашв травлення;

5) хронiчнi вогнища шфекцн тощо. Водночас вагоме значення у розвитку й пе-

ребiгу розацеа вадграють порушення iмуноло-гiчно! реактивност органiзму пацiентiв [2-4, 6]. На сучасному еташ актуальним напрямком е вивчення ролi цитокiново! ланки регуляцп пато-логiчних процесiв у хворих на розацеа, у тому чи^ шляхом визначення характеру змiн сиро-ваткового рiвня iнтерлейкiнiв [10, 12, 13].

Встановлено, що штерлейкши - це секретор-нi бiлки iмунно! системи, якi забезпечують вза-емодда iмунокомпетентних клiтин мiж собою та зв'язок iмунно! системи з шшими системами органiзму. Iнтерлейкiни регулюють пролiфера-цiю фiбробластiв, ендотелiоцитiв, стимулюють вщновлення епiтелiального шару, регенерацiю нервових заюнчень тощо. Iнтерлейкiни вважа-ють важливими факторами, що визначають роз-Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2017

СторожукМ. В., Денисенко О. I. Р1ВЕНЬ ОКРЕМИХ ЦИТОК1Н1В ПЕРИФЕР1ЙНО1 КРОВ1 У ПАЦ1СНТ1В.

виток та результат запальних процешв, у тому чи^ у шкiрi [1, 7, 15].

Разом з тим, е лише окремi публшацп про результаты вивчення у хворих на розацеа показ-никiв цитокiнового профiлю кровi; при цьому часто в них лише вказано про загальш тенденцп порушень дослiджуваних показниюв без аналiзу 1х змiн у хворих iз рiзним клiнiчним перебiгом дерматозу. Так, е повщомлення про встановлений у сироватщ кровi хворих на розацеа тдвищений рiвень прозапальних цитокiнiв - фактора некрозу пухлин-а, штерлейкша-1р та терлейкша-6 на тлi нормальних значень терлейкша-4 з проти-запальною дiею [10, 13]. В шших повiдомленнях е дат про тдвищений рiвень сироваткового вмю-ту iнтерлейкiну-8 [12], а також штерлейкшу-10 та iнтерлейкiну-12 [3, 5], проте без aнaлiзу 1х змiн у хворих на рiзнi клiнiчнi стадп (форми) дерматозу.

Мета роботи. Визначити та проaнaлiзувaти вмют окремих цитокiнiв у периферiйнiй кровi хворих на розацеа iз рiзним клiнiчним переб> гом дерматозу.

Матерiал. Проведено обстеження 36 хворих на розацеа, серед них 25 жшок та 11 чоловшв вiком вщ 26 до 67 рокiв. Зпдно з клiнiчними критерiями [6, 15], дiaгностовaно:

- еритемaтозно-телеaнгiектaтичну стaдiю (форму) розацеа - у 17 (47,2 %) хворих;

- папуло-пустульозну стадда (форму) - у 19 (52,8 %) хворих.

У 18 (50,0 %) пащенпв тривалють дерматозу була до 6 мюящв, у решти 18 (50,0 %) хворих -бшьше 6 мюящв.

Критерiями включення пaцiентiв у дослi-дження були:

- наявшсть на шкiрi клiнiчних проявiв розацеа;

- нaявнiсть згоди пащента на участь у досл> дженш;

- вiдсутнiсть на момент обстеження пащента шфекцшних та соматичних захворювань;

- вщсутнють шкiдливих звичок тощо.

Критерiями не включення хворих у досл>

дження були:

- вiдсутнiсть згоди пащента на участь у до-слщженш;

- наявнiсть дiагностованого демодикозу;

- наявшсть шфекцшних та / чи супутшх соматичних захворювань чи !х загострень на момент обстеження хворого;

- наявшсть у пащента шюдливих звичок.

Контрольну групу склали 18 практично здо-

рових ошб (донорiв) подiбного вiку й стал.

Методи. У хворих на розацеа визначали вмiст у сироватщ кровi окремих цитокiнiв прозапаль-ного та протизапального спрямування - штерлей-кiнiв-4, -8, -10 (1Л-4, 1Л-8, 1Л-10); дослiдження проводили методом iмуноферментного аналiзу за вiдомими методиками з використанням дiагнос-тичних тест-систем ЗАТ «ВЕКТОР-Бест» (РФ).

Статистичну обробку результапв дослiджень проводили методами статистичного аналiзу на персональному комп'ютерi iз використанням паке™ лiцензованих програм «Microsoft Excel» та «STATISTICA 6.0» StatSoftInc:

- визначали середш значения показниюв (М) та !х стандартну похибку (m);

- для оцiнки вiрогiдностi рiзницi показниюв використовували i-критерш Стьюдента; рiзницю показникiв вважали вiрогiдною за р < 0,05 [9].

Отримаш результати. При обстеженш 36 хворих на розацеа встановлено (Табл. 1) вiрогiд-не, порiвняно з результатами обстеження ошб контрольно! групи,зростання у сироватщ кровi вмiсту прозапального цитокiну - iнтерлейкiну-8 (у 2,14 разу, р = 0,012). Водночас визначення у хворих на розацеа сироваткового вмюту цитою-нiв протизапального спрямування (1Л-4, 1Л-10) виявило !х неiстотнi змiни порiвняно з показни-ками осiб контрольно! групи:

- незначне шдвищення сироваткового вмiсту 1Л-10 (на 1 %, p = 0,96);

- тенденщю до зниження концентрацi! 1Л-4 (на 22 %, р = 0,076).

Визначення сироваткового вмюту дослщжу-ваних цитокiнiв у хворих на рiзнi клiнiчнi стадп (форми) розацеа виявило (Рис. 1):

Таблиця 1 - Показники вмюту окремих цитошшв у сироватщ кров1 хворих на розацеа (M ± m)

Показники Одинищ вим1ру Контрольна група (n=18) Хвор1 на розацеа (n=36) В1ропднють р1знищ показниюв (р)

1нтерлейк1н-4 пг/мл 3,98 ± 0,37 3,10 ± 0,29 0,076

1нтерлейк1н-8 пг/мл 7,01 ± 1,29 15,00 ± 2,07 0,012

1нтерлейкш-10 пг/мл 7,84 ± 1,19 7,92 ± 1,06 0,96

1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

Пацкнти ¡з еритематозно-тел еа н rie ктатм ч н о ю формою розацеа

I Пэшенти ¡з п.:пуло пустул ьозною формою

Контрольна грула

Хвор на розацеа з тривалютю дерматозу до твроку

■ Хвор на розацеа з тривалютю дерматозу б!льше niapohcy

■ Контрольна трупа

Рисунок 1. Bmîct окремих iнтерлейкiнiв у сироватщ KpoBi хворих на pi3Hi клшчт форми розацеа (M ± m, пг/мл).

а) у хворих з еритематозно-телеанпектатич-ною стад1ею (формою) дерматозу - тенденщю до зростання:

- р!вня 1Л-8 - в 1,9 разу (р = 0,066):

1) у хворих на розацеа - 13,32 ± 3,13 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 7,01 ± 1,29 пг/мл;

- р!вня 1Л-10 - на 22,3 % (р = 0,35):

1) у хворих на розацеа - 9,59 ± 1,43 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 7,84 ± 1,19 пг/мл;

- без ютотних змш концентрацп 1Л-4 (р = 0,49):

1) у хворих на розацеа - 3,54 ± 0,45 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 3,98 ± 0,37 пг/мл;

б) у хворих ¡з папуло-пустульозною стад1ею (формою) розацеа:

- бшьш ютотне, пор1вняно ¡з показником ос1б контрольно! групи, зростання сироваткового вмюту 1Л-8 - у 2,36 разу (р = 0,005):

1) у хворих на розацеа - 16,51 ± 2,79 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 7,01 ± 1,29 пг/мл;

- на rai в1ропдного зниження 1Л-4 - на 31,9 % (р = 0,006):

1) у хворих на розацеа - 2,71 ± 0,23 пг/мл;

2) в осiб контрольно! групи - 3,98 ± 0,37 пг/мл;

- за тенденци до зниження 1Л-10 - на 18,1 % (р = 0,47):

1) у хворих на розацеа - 6,42 ± 1,50 пг/мл;

2) в осiб контрольно! групи - 7,84 ± 1,19 пг/мл.

Порiвняльний анатз рiвня дослiджуваних цитокiнiв у хворих на розацеа з рiзною трива-лiстю дерматозу засвiдчив, що (Рис. 2):

а) у хворих ¡з нетривалим (до 6 мюящв) пе-ребiгом захворювання мае мюце:

- вiрогiдне, порiвняно з показником ос1б контрольно! групи, зростання сироваткового вмюту 1Л-8 - у 2,08 разу (р = 0,02):

1) у хворих на розацеа - 14,59 ± 2,83 пг/мл;

2) в осiб контрольно! групи - 7,01 ± 1,29

Рисунок 2. Вмют окремих штерлейшшв у сироватщ кровi хворих на розацеа з рiзною тривалютю дерматозу (M ± m, пг/мл).

пг/мл;

- тенденщя до збшьшення сироваткового вмюту 1Л-10 - на 38,1 % (р = 0,13):

1) у хворих на розацеа - 10,83 ± 1,54 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 7,84 ± 1,19 пг/мл;

- тенденщя до нештатного зниження р1вня 1Л-4 - на 5,8 % (р = 0,71):

1) у хворих на розацеа - 3,75 ± 0,48 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 3,98 ± 0,37 пг/мл;

б) у хворих ¡з тривалютю розацеа бшьше тв-року встановлено:

- дещо бшьше шдвищення сироваткового вмюту 1Л-8 - у 2,20 разу (р = 0,005):

1) у хворих на розацеа - 15,41 ± 3,11 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 7,01 ± 1,29 пг/мл, -

проте без в1ропдно! р1знищ з показником у пащенпв з тривалютю дерматозу до 6 мюящв;

- бшьш ютотне зниження дослщжуваних цитоюшв ¡з протизапальним спрямуванням, зо-крема в1ропдне зменшення сироваткового вмюту 1Л-4 як пор1вняно ¡з показником ос1б контрольно! групи - на 38,2 % (р = 0,002):

1) у хворих на розацеа - 2,46 ± 0,27 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 3,98 ± 0,37 пг/мл, -

так i хворими з менш тривалим перебпом дерматозу - на 34,4 % (р = 0,025):

1) у хворих на розацеа - 2,46 ± 0,27 пг/мл;

2) в ос1б контрольно! групи - 3,75 ± 0,48

пг/мл.

У хворих ¡з тривалютю розацеа бшьше тв-року, пор1вняно ¡з хворими з тривалютю дерматозу до 6 мюящв також встановлено бшьш ю-тотне зниження сироваткового вмюту 1Л-10 - у 2,16 разу (р = 0,004):

- у хворих на розацеа - 5,01 ± 1,12 пг/мл;

- в ошб контрольно! групи - 10,83 ± 1,54 пг/мл. Отже, у хворих на розацеа встановлено ютотне шдвищення у сироватщ кров1 вмюту досль джуваного цитоюну ¡з прозапальною активню-

1-4 2017

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

Сторожук М. В., Денисенко О. I. Р1ВЕНЬ ОКРЕМИХ ЦИТОК1Н1В ПЕРИФЕР1ЙНО1 КРОВ1 У ПАЦЮНТ1В.

тю - 1Л-8, який стимулюе хемотаксис та дегра-нуляцда полiморфноядерних нейтрофшв, спри-чиняе ангюгенез та виявляе свiй вплив на низку функцш керaтиноцитiв, включаючи 1х проль ферaцiю [1]. Це може бути одним iз вагомих патогенетичних чинникiв розвитку запальних процешв у шкiрi хворих на рожевi вугри, на що вказуе бшьш iстотне пiдвищення сироваткового вмiсту 1Л-8 у хворих на папуло-пустульозну ста-дiю (форму) розацеа, порiвняно з еритематозно-телеaнгiектaтичною стaдiею (формою) розацеа та тривалютю дерматозу бiльше твроку.

Водночас в обстежених хворих на розацеа встановлено лише тенденщю до тдви-щення сироваткового вмюту 1Л-10 у хворих з еритематозно-телеанпектатичною стaдiею (формою) розацеа, тодi як у хворих на папуло-пустульозну стадда (форму) дерматозу рiвень 1Л-10 мав тенденцiю до пониження, а у хворих з тривалютю дерматозу бшьше твроку - був вь ропдно зниженим. Встановлено, що 1Л-10 дiе як

протизапальний цитокiн, стимулюючи проду-кування цитокiнiв другого типу та антагошс^в рецептора 1Л-1; вш пригнiчуе диференцiaцiю незрiлих 71-лiмфоцитiв до кштин Т1 лшп дифе-ренщювання i блокуе продукування цитокiнiв першого типу Т-хелперами першого типу, ке-ратиноцитами, моноцитами та макрофагами [1, 13]. 1нший дослiджувaний цитокiн - 1Л-4, який дае протизапальний ефект, пригнiчуе продукцiю 1Л-1, ФНП-а, 1Л-6 та 1Л-8, iнгiбуе цитотоксичну активнють Т-лiмфоцитiв та мaкрофaгiв [1, 7], в обстежених хворих на розацеа був пониженим, причому у хворих на папуло-пустульозну стадда (форму) дерматозу та тривалютю захворю-вання бшьше твроку був вiрогiдно нижче, тж у хворих з еритемaтозно-телеaнгiектaтичною ста-дiею (формою) розацеа та тривалютю дерматозу до твроку, що у цшому може бути одним iз вагомих патогенетичних чинниюв бшьш виразних запальних процесiв у шкiрi хворих на розацеа та хрошзацй клiнiчного перебiгу цього дерматозу.

Висновки

1. У хворих на розацеа встановлено певний дисбаланс показниюв цитоюнового профшю перифершно! кровi - ютотне пiдвищення рiвня прозапального цитокiну (1Л-8) за лише тенден-цi! до збшьшення чи зниження рiвнiв цитоюшв протизапального спрямування (1Л-4 та 1Л-10).

2. Виявлено залежнiсть змiн дослщжуваних

Л1ТЕРАТУРА

1. Белова О. В., Арион В. Я., Сергиенко В. И. Роль цитокинов в иммунологической функции кожи. Иммунопатол., аллергол., инфек-тол. 2008. № 1. С. 41 - 45.

2. Болотная Л. А. Топический метронидазол в комп-

лексном лечении розацеа. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2017. № 4 (67). С. 34 - 41.

3. Брiбеш М. Р. Сучасш погляди на етюлогда, патогенез, ктшчш особливосп та лшуванпя хворих на розацеа та перюральний дерматит. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2014. № 1-4 (14). С. 20 - 28.

4. Василенко А. В. Дiагностика клшшо-iмунологiчного стану у хворих на розацеа до i тсля терапп. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2013. № 1-4 (13). С.107 - 110.

5. Возианова С. В. Розацеа. Дерматолог. 2013. № 1. С. 46 - 53.

6. Дерматологiя, венеролопя : За ред. В. I. Сте-

паненка. К. : К1М, 2012. 848 с.

7. Дранник Г. Н., Дранник А. Г. Введение в кли-

1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

цитоюшв вщ характеру ктшчного переб^ розацеа, що свщчить про вагоме значення цито-юново! ланки регуляцп запальних процеав у патогенезi рожевих ву^в та важливють монiто-рингу рiвня про- та протизапальних цитокiнiв в якостi прогностичних критерi!в клiнiчного пере-бiгу дерматозу та ефективносп його лiкування.

ническую иммунологию. К., 2015. 200 с.

8. Королева Ж. В., Боровиков В. М. Опыт применения препарата «Акнетин» у больных с розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2016. № 1 (60). С. 36 - 39.

9. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. К.: Морион, 2002. 160 с.

10. Сенишин Н. Ю., Буянова О. В., ХiмейчукЛ. О. Вивчення iмунного статусу у хворих на роже-вi вугри. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2008. № 1-2 (11). С. 274.

11. Bahadoran P. Reflectance confocal microscopy: a new key for assessing the role of Demodex in rosacea? Brit. J. Dermatol. 2015. Vol. 173, No 1. Р. 8 - 9.

12. Diehl C. New insights into rosacea. P. I. Pathogenesis. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2015. № 4 (59). С. 104 - 116.

13. Gerber P. A., Buhren B. A., Steinhoff M., Homey B. Rosacea: the суШк^ and ^emokine

network. J. Investig. Dermatol. Symp. Proc. 2011. Vol. 15, No 1. P. 40 - 47.

14. Powell F.C. Understanding rosacea/ Brit. J. Dermatol. 2015. Vol. 173, No 1. P. 635 - 637.

15. Tan J., Almeida L. M., Bewley A., Cribier

УРОВЕНЬ ОТДЕЛЬНЫХ ЦИТОКИНОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ С РАЗЛИЧНЫМ КЛИНИЧЕСКИМ ТЕЧЕНИЕМ РОЗАЦЕА

Сторожук М. В., Денисенко О. И.

Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Цель работы - определить и проанализировать содержание отдельных цитокинов в периферической крови больных розацеа с различным клиническим течением дерматоза. Материалы и методы: Обследованы 36 больных с розацеа (25 женщин и 11 мужчин в возрасте от 26 до 67 лет), из них у 17 больных диагностирована эритематозно-телеангиэктатическая, а у 19 - папуло-пустулезная стадия (форма) розацеа. У 18 больных длительность дерматоза была до 6 месяцев, у остальных 18 - более 6 месяцев. У больных розацеа определяли содержание в сыворотке крови отдельных цитокинов -интерлейкинов-4, -8, -10 (ИЛ-4, ИЛ-8, ИЛ-10) методом иммуноферментного анализа. Результаты и обсуждение. Установлено, что в сыворотке крови больных розацеа достоверно повышено, по сравнению с контрольной группой, содержание ИЛ-8 (в 2,14 раза, р = 0,012) на фоне несущественного (р = 0,96) повышения содержания ИЛ-10 и тенденции к снижению ИЛ-4 (на 22,1 %, р = 0,076). Определены более существенные изменения содержания изучаемых цитокинов в сыворотке крови больных с папуло-пустулезной стадией (формой) дерматоза по сравнению с эритематозно-телеангиэктатической стадией (формой) розацеа и длительностью заболевания более полугода. Вывод: У больных с розацеа установлен определенный дисбаланс показателей цитокинового профиля периферической крови - существенное повышение уровня провос-палительного цитокина (ИЛ-8) на фоне только тенденции к увеличению или снижению уровней цитокинов противовоспалительного направления (ИЛ-4 и ИЛ-10). Выявлена зависимость изменений исследуемых ци-токинов от характера клинического течения розацеа, что свидетельствует о существенном значении цитоки-нового звена регуляции воспалительных процессов в патогенезе дерматоза и важности мониторинга уровня про- и противовоспалительных цитокинов в качестве прогностических критериев клинического течения и эффективности лечения розацеа. Ключевые слова: клиническое течение, розацеа, цитокин.

B., Dlova N. C., Galio R. et al. Updating the diagnosis, classification and assessment of rosacea: recommendations from the global ROSaceaCOnsensus (ROSCO) panel/ Brit. J. Dermatol. 2017. Vol. 176, No 2. P. 465 - 471.

THE RATE OF CERTAIN PERIPHERAL BLOOD CYTOKINES IN PATIENTS WITH VARIOUS CLINICAL COURSE OF ROSACEA

Storozhuk M. V., Denysenko O. I.

Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovin-ian State Medical University", Chernivtsi

Objective - to determine and analyze the content of certain cytokines in the peripheral blood of patients with rosacea with various clinical course of the dermatosis. Materials and methods: The study involved 36 patients with rosacea (25 women and 11 men aged from 26 to 67) including 17 ones diagnosed with erythematous telangiectatic and 19 with papulopustular stage (form) of rosacea. In 18 patients, the dermatosis lasted up to 6 months, in the remaining 18 - more than 6 months. In patients with rosacea, the blood serum content of certain cytokines - interleukins-4, -8, -10 (IL-4, IL-8, IL-10) was measured by the method of immunoassay analysis. Results and discussion. It has been established that the proinflammatory cytokine IL-8 content in the blood serum of patients with rosacea is reliably higher compared to the control group (by 2.14 times, p = 0.012) with a slight increase in the anti-inflammatory IL-10 content (p = 0.96) and a tendency to a decrease of anti-inflammatory IL-4 (by 22.1 %, p = 0.076). There were more significant changes in the content of the studied cytokines in the blood serum of patients with the papulo-pustular stage (form) of the dermatosis compared with the erythematous telangiectatic stage (form) of rosacea and duration of the disease for more than six months. Conclusion: Patients with rosacea have been found to have a certain imbalance in the parameters of the cytokine profile of the peripheral blood - a significant increase in the level of proinflammatory cytokine (IL-8) with only a tendency to an increase or decrease in anti-inflammatory cytokines (IL-4, IL-10). Dependence of the changes of the studied cytokines on the nature of the clinical course of rosacea has been revealed, which indicates the importance of the cytokine link of the regulation of inflammatory processes in the pathogenesis of the dermatosis and the importance of monitoring the level of pro- and anti-inflammatory cytokines as prognostic criteria for the clinical course of the dermatosis and the effectiveness of its treatment.

Key words: clinical course, cytokine, rosacea.

Сторожук Марина Викторовна - ассистент кафедры дерматовенерологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы. Денисенко Ольга 1вашвна - доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой дерматовенерологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы. denisenko.olga.md@gmail.com

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2017