CC BY
24
УДК: 616.516-036.1:616.155.32-097:612.017
Визначення окремих показниюв цитокшового профшю першферппнн кров1 у хворих на червоний плоский лишай
Бродовська Н. Б., Денисенко О. I.
Вищий державний навчальний заклад Украгни «Буковинський державний медичний утверситет», Чертвщ
Визначено вмют окремих цитоюшв: туморнекротичного фактору-а (ТNF-а), штерлейюну-1р (/£-1р), Ытерлейкь ну-4 (/£-4) та Ытерлейкшу-10 (/£-10) у хворих на червоний плоский лишай (ЧПЛ) з рiзним кглычним перебiгом дерматозу. Мета роботи. Визначити та проаналiзувати рiвень окремих цитокiнiв у сироватцi кровi хворих на ЧПЛ з рiзним клiнiчним перебiгом дерматозу. Матерiали та методи: Проведено обстеження 37 хворих на ЧПЛ, серед них 21 жшка та 16 чолов^в вком вщ 19 до 76 роюв. У 20 хворих на ЧПЛ патолопчний процес на шкiрi мав поширений характер, у 17 - був обмеженим. У 19 хворих дерматоз тривав до 6 мюя^в, у решти 18 - бтьше 6 мюя^в. У хворих на ЧПЛ визначали вмют у сироватц кровi окремих цитокiнiв - туморнекротичного фактору-а (ТNF-а), Ытерлейгану-1р (/£-1р), Ытерлейкшу-4 (/£-4) та iнтерлейкiну-10 (/£-10) методом iмуноферментного ана-лiзy Результати та обговорення. Встановлено, що у сироватц кровi хворих на ЧПЛ мае мюце вiрогiдне зрос-тання, порiвняно з контрольною групою, рiвня ТNF-а (на 58,8 %, р = 0,042), збтьшення вмiсту /£-1р (на 37,4 %, р = 0,056) за тенденцп до незначного пщвищення вмiсту /£-4 (на 9,81 %, р = 0,57) та зниження /£-10 (на 8,0 %, р = 0,68). Визначено бтьш ютоты змiни вмiсту дослiджуваних цитокiнiв у сироватц кровi хворих на ЧПЛ iз по-ширеним ураженням шфи порiвняно з обмеженими формами дерматозу та тривалютю захворювання бiльше 6 мюя^в. Висновок: У хворих на ЧПЛ встановлено змЫи показникiв цитоюнового профiлю периферiйноí кровi - ютотне пiдвищення рiвня прозапальних цитокiнiв (ТNF-а, /£-1р) за лише тенденцií до збтьшення чи зниження рiвнiв цитогаыв протизапального спрямування (/£-4, /£-10). Виявлено залежнють змiн дослiджуваних цитокiнiв вщ характеру клiнiчного перебiгу ЧПЛ, що свщчить про значення цитокiновоí ланки регуляци запальних процесiв у патогенезi дерматозу та важливiсть визначення сироваткового рiвня цитокiнiв про- та протизапального спрямування в якост критерив клiнiчного перебiгу та ефективностi лкування ЧПЛ.
КлючовI слова: клУчний перебiг, цитокiн, червоний плоский лишай.
Червоний плоский лишай - хрошчний поль факторний дерматоз iз групи лiхенiв, який у структурi дерматолопчно! захворюваностi скла-дае вiд 1,3 % до 2,4 % [2, 4]. На сучасному етат вщзначаеться тенденщя до зростання захворю-ваност на червоний плоский лишай, який характеризуемся затяжним хронiчним перебпом, вираженим свербежем, поширеним ураженням шюрних покривiв та розвитком резистентностi до засобiв стандартно! терапи, що мае негатив-ний вплив на психоемоцшний стан пацiентiв, знижуе !х працездатшсть та соцiальну активнiсть [1, 5, 12]. Усе це визначае медико-сощальне значення червоного плоского лишаю та обгрунтовуе актуальшсть наукових дослщжень iз визначення патогенетичний чинниюв дерматозу з метою удосконалення способiв його лiкування [4, 8].
Зпдно iз сучасними дослiдженнями, червоний плоский лишай - це полiфакторний дерматоз, у розвитку й перебпу якого вагоме значення вщпрають [2, 7, 8]:
- нейрогенш та шфекцшш чинники;
- змши iмунноl та ендокринно! регуляци;
- захворювання гепатобшарно! системи;
- обмшш та гемодинамiчнi розлади тощо.
Водночас в останш роки все бшьша увага до-
слщниюв придшяеться визначенню характеру змш та патогенетично! рол1 при хрошчних дерматозах мед1аторш запалення - цитокшш [9, 10], як е регуляторами м1жклгтинно1 взаемодп, беруть участь у реал1зацп 1мунно! вщповщ тощо [3, 11]; однак даш про вивчення !х значення у розвитку червоного плоского лишаю нечисленш [8], причому переваж-но торкаються локал1зацп патолопчного процесу на слизових оболонках ротово! порожнини [5, 7].
Мета роботи - визначити та проаналiзувати рiвень окремих цитокшв у сироватцi кровi хворих на червоний плоский лишай з рiзним кл> нiчним перебпом дерматозу.
Матер1ал. Проведено обстеження 37 хворих на червоний плоский лишай, серед них 21 жшка та 16 чоловтв вшом вщ 19 до 76 роюв.
Критерiями включення до дослiдження були:
- наявшсть клiнiчних проявiв червоного плоского лишаю;
- вщсутнють хрошчних соматичних захво-рювань чи !х загострень на момент обстеження пацieнтiв;
- вщсутнють шкiдливих звичок;
- наявнiсть згоди пащента на участь у досл> дженнi.
Критерiями не включення пащенпв до до-слiдження були:
- наявнють соматичних захворювань чи !х загострень на момент обстеження пащенпв;
- наявнiсть шкiдливих звичок;
- вщсутнють згоди пацiента на участь у до-слiдженнi.
У хворих на червоний плоский лишай пато-логiчний процес на шюрк
- мав поширений характер - у 20 (54,1 %) хворих;
- був обмеженим - у 17 (45,9 %) хворих.
У 19 (51,4 %) хворих дерматоз тривав до 6 мюящв, у решти 18 (48,6 %) - бшьше 6 мюящв.
Контрольну групу склали 16 практично здо-рових ошб (донорiв) подiбного вiку й стать
Методи. У хворих на червоний плоский лишай визначали вмют у сироватщ кровi окремих цитоюшв прозапального та протизапального
Таблиця 1 - Показники вм1сту цитошшв у сирова
спрямування:
- туморнекротичного фактора (фактора некрозу пухлин-а, TNF-а);
- штерлейкшу-lß (IL-1ß);
- штерлейюну-4 (IL-4);
- iнтерлейкiну-10 (IL-10).
Дослiдження проводили за методом iмуно-ферментного аналiзу згiдно вiдомих методик i3 використанням дiагностичних тест-систем ЗАТ «Вектор-Бест» (РФ).
Статистичну обробку результата дослiджень проводили за методами статистичного аналiзу на персональному комп'ютерi iз використанням пакетiв лiцензованих програм «Microsoft Excel» та «STATISTICA 6.0» StatSoft Inc. Для ощнки в> рогiдностi рiзницi показникiв використовували t-критерш Стьюдента; за вiрогiдну вважали рiз-ницю показникiв при р < 0,05 [6].
Отримаш результати. При обстеженш 37 хворих на червоний плоский лишай встановле-но (Табл. 1) зростання у сироватщ кровi вмюту прозапальних цитокiнiв:
- вiрогiдне збiльшення вмiсту TNF-a (на 58,8 %, р = 0,042);
- тдвищення рiвня IL-1ß (на 37,4 °%, р = 0,056).
кров1 хворих на червоний плоский лишай (M ± m)
Показники Одиниц1 вим1ру Контрольна група (n = 16) Хвор1 на червоний плоский лишай (n = 37) В1рог1дн1сть р1зниц1 показ-ник1в (р)
Фактор некрозу пухлин-а пг/мл 6,21 ± 1,18 9,86 ± 1,03 0,042
1нтерлейкш-]^ пг/мл 4,23 ± 0,61 5,81 ± 0,46 0,056
1нтерлейк1н-4 пг/мл 3,77 ± 0,43 4,14 ± 0,37 0,57
!нтерлейкш-10 пг/мл 8,25 ± 1,09 7,59 ± 0,93 0,68
ПРИМ1ТКА: р - в1ропдшсть р1знищ показнишв вщносно оаб контрольно! групи.
Водночас визначення у хворих на червоний плоский лишай сироваткового вмiсту цитокiнiв протизапального спрямування виявило лише тенденщю до:
- незначного пiдвищення вмюту 1Ь-4 (на 9,81 %, р = 0,57);
- зниження рiвня 1Ь-10 (на 8,0 %, р = 0,68).
Аналiз показникiв цитокшового профiлю
перифершно! кровi у хворих на червоний плоский лишай залежно вщ площi ураження шюри (Табл. 2) показав, що у хворих iз обмеженим ураженням шюрних покривiв значення досл> джуваних цитоюшв вiрогiдно не вiдрiзнялися вiд показниюв осiб контрольно! групи, водночас у хворих iз поширеним ураженням шюри встановлено вiрогiдно вищий, порiвняно з по-казниками контрольно1 групи, сироватковий вмiст прозапальних цитоюшв:
- TNF-a - в 1,76 разу (р < 0,001);
- 1Ь-1в - в 1,61 разу (р = 0,014).
Також у хворих на червоний плоский лишай з поширеною формою дерматозу встановлено вiрогiдно вищий (р < 0,01) рiвень прозапального цитокiну Т^-а - в 1,76 разу (р = 0,003), по-рiвняно iз хворими з обмеженою формою захво-рювання; у той же час рiвень протизапального цитокiну /¿-10 за поширеного ураження шкiри, порiвняно з обмеженими формами дерматозу, був вiрогiдно зниженим в 1,65 разу (р = 0,010).
Результати визначення вмюту дослщжува-них цитоюшв у сироватцi кровi хворих на червоний плоский лишай за рiзно! тривалостi дерматозу представлено у Табл. 3; порiвняльний аналiз цих результатiв засвщчив, що у хворих iз хрошчним перебiгом (бiльше 6 мiсяцiв) дерматозу, порiвняно з групою контролю, мае мюце
Таблиця 2 - Показники вмюту цитокiнiв у сироватцi KpoBi хворих на червоний плоский лишай з рiзною
поширенiстю процесу на шкiрi (M ± m)
Показники Одинищ вимiру Контрольна група (n = 16) Хворi на червоний плоский лишай (n=37) Вiрогiднiсть рiзницi показ-ник1в, р1-2
Процес на шкiрi обмежений П = 17) Процес на шкiрi поширений (n2 = 20)
Фактор некрозу пухлин-а пг/мл 6,21 ± 1,18 6,98 ± 1,24 p = 0,66 12,32 ± 1,13 p < 0,001 0,003
1нтерлейкш-1р пг/мл 4,23 ± 0,61 4,98 ± 0,54 p = 0,36 6,83 ± 0,75 p = 0,014 0,061
1нтерлейкш-4 пг/мл 3,77 ± 0,43 4,81 ± 0,76 p = 0,25 3,52 ± 0,47 p = 0,70 0,145
1нтерлейк1н-10 пг/мл 8,25 ± 1,09 9,47 ± 1,19 p = 0,46 5,72 ± 0,78 p = 0,061 0,010
ПРИМ1ТКИ: р - вiрогiднiсть рiзницi показнишв ввдносно групи контролю;
р12 - вiрогiднiсть рiзницi показник1в у хворих на червоний плоский лишай рiзних груп.
Таблиця 3 - Показники вмюту цитошшв у сироватцi кровi хворих на червоний плоский лишай з рiзною
тривалiстю дерматозу (M ± m)
Показники Одиницi вимiру Контрольна група (n=16) Хворi на червоний плоский лишай (n=37) Вiрогiднiсть рiзницi показ-ник1в (р1-2)
Тривалiсть дерматозу до 6 мюящв, n =19 Тривалють дерматозу бiльше 6 мюящв, n2=18
Фактор некрозу пухлин-а пг/мл 6,21 ± 1,18 7,26 ± 0,92 p = 0,48 11,93 ± 1,81 p = 0,017 0,025
1нтерлейкш-1р пг/мл 4,23 ± 0,61 5,43 ± 0,64 p = 0,19 6,51 ± 0,76 p = 0,028 0,28
1нтерлейкш-4 пг/мл 3,77 ± 0,43 4,97 ± 0,63 p = 0,14 3,34 ± 0,45 p = 0,49 0,044
1нтерлейк1н-10 пг/мл 8,25 ± 1,09 9,58 ± 1,17 p = 0,42 5,61 ± 0,72 p = 0,047 0,007
ПРИМ1ТКИ: р - вiрогiднiсть рiзницi показник1в вiдносно групи контролю;
р12 - вiрогiднiсть рiзницi показник1в у хворих на червоний плоский лишай рiзних груп.
ютотне (р < 0,05) зростання рiвня прозапальних цитокiнiв:
- Т№-а - в 1,92 разу (р = 0,017);
- 7/-1Р - в 1,54 разу (р = 0,028), -
на тлi вiрогiдного зниження протизапально-го цитокiну 1Ь-10 - в 1,47 разу (р = 0,047).
Також у хворих iз хрошчним перебiгом (бiльше 6 мюящв) червоного плоского лишаю встановлено вiрогiдно (р < 0,05) вищий рiвень прозапального цитокiну TNF-а (в 1,64 разу, р = 0,025), порiвняно з хворими iз тривалютю дерматозу до 6 мiсяцiв, на тлi вiрогiдного зниження протизапальних цитокiнiв:
- 1Ь-4 - в 1,48 разу (р = 0,044);
- Д,-10 - в 1,70 разу (р = 0,007).
Отже, у перифершнш кровi обстежених хворих на червоний плоский лишай встановлено вiрогiднi змши вмiсту дослщжуваних цитою-нiв, якi характеризуються шдвищенням рiвня прозапальних цитокiнiв (TNF-а, 1Х-1Р) на тлi неiстотного зростання чи вiрогiдного зниження
цитокiнiв протизапального спрямування (IL-4 та IL-10). Як встановлено, штерлейюн-iß - це прозапальний цитоюн, який продукуеться пере-важно макрофагами, бере участь у пускових ре-акщях 1мушгету Фактор некрозу пухлин-а вщ-носять до прозапальних цитоюшв; його проду-кують р1зш типи клггин (моноцити-макрофаги, В- i Г-л1мфоцити), вш е мед1атором специф1чно! i неспециф1чно! вщповщ оргашзму на патогени i служить важливою ланкою зв'язку м1ж запаль-ними та ¡мунними реакщями. Вщомо, що IL-1 та TNF-а синтезуються паралельно у вщповщь на стрес-реакщю, мають здатнють 1ндукувати про-дукщю один одного. Водночас встановлено, що IL-4 е цитоюном протизапального спрямування; вш продукуеться опасистими клггинами та Т-хелперами II-го типу i пригшчуе продукщю прозапальних цитоюшв IL-1, IL-2, IL-6 та IL-8. 1нтерлейюн-10 - це цитокш протизапального спрямування, який продукують Т-кштини (Th2); вш е антагонютом низки цитоюшв, пригшчуе
пролiферативну вщповщь Т-клтгин на антигени та мггогени, а також пригшчуе продукцда проза-пальних цитокiнiв, у тому чи^ - секрецiю акти-вованими моноцитами /Х-1Р та TNF-a [3, 8, 9].
Таким чином, результати проведених досл> джень свщчать про те, що у хворих на червоний плоский лишай мае мюце дисбаланс вмюту в сироватщ кровi про- та протизапальних цито-кiнiв - вiрогiдне збiльшення рiвня прозапаль-
них цитокiнiв (TNF-a, IL-ф) на тлi HeicTOTHoro зростання чи Bipor^Horo зниження цитoкiнiв протизапального спрямування (IL-4 та IL-10); це особливо стосусться хворих i3 поширеним ураженням шкipи та за тривалого перебпу дерматозу, що може бути одшею з можливих причин обтяженого клшчного пepeбiгу та хрошза-ци червоного плоского лишаю у таких хворих.
Висновки
1. У хворих на червоний плоский лишай встановлено змши показниюв цитокшового профшю перифершно! кpoвi - icтoтнe тдви-щення piвня прозапальних цитoкiнiв (TNF-a, IL-1P) за лише тенденци до збшьшення чи зниження piвнiв цитoкiнiв протизапального спрямування (IL-4, IL-10).
2. Виявлено залeжнicть змш дocлiджуваних
Л1ТЕРАТУРА
1. Бодня К. I., Кадельник Л. О. Сучасний стан проблеми хрошчних дepматoзiв. Буковин-ський мед. вicник. 2013. Т. 17, № 3 (67). Ч. 2. С. 94 - 99.
2. Дерматолог1я, венеролопя : За ред. В. I. Сте-
паненка. К. : К1М, 2012. 848 с.
3. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология. К. : ООО Полиграф плюс, 2010. 552 с.
4. КадыгробИ. В., ХитринаН. В., Гуцу Н. В. Но-
вые возможности лечения больных с красным плоским лишаем. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2016. № 2. С. 72 - 76.
5. Курченко А. I., Драншк Г. М., Регурецька Р. А. 1мунофенотипова картина i цитокшовий профшь перифершно! кpoвi хворих на червоний плоский лишай слизово! оболонки по-рожнини рота в стадп загострення. 1муноло-пя та алерголопя: наука i практика. 2014. № 1. С. 99 - 101.
6. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях. К. : Морион, 2002. 160 с.
цитоюшв вщ характеру ктшчного перебпу червоного плоского лишаю, що свщчить про значення цитокшово! ланки регуляци запаль-них процешв у патoгeнeзi дерматозу та важли-вють визначення сироваткового piвня цитoкiнiв про- та протизапального спрямування в якосп критерив клiнiчнoгo пepeбiгу та eфeктивнocтi л^вання червоного плоского лишаю.
7. Регурецька Р. А., Курченко А. I., Пластун О. М.
Клггинний та цитокшовий профшь перифершно! кpoвi хворих на червоний плоский лишай слизово! оболонки порожнини рота. 1мунолопя та алерголопя: наука i практика. 2013. № 1. С. 100 - 102.
8. Святенко Т. В. Дослщження вмюту цитоюшв у сироватщ кpoвi у групах хворих з piзними формами червоного плоского лишаю. Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2006. № 2. С. 25 - 28.
9. Степан Н. А., Денисенко О. I. Цитокшовий профшь перифершно! кpoвi хворих на екзе-му в стади загострення. Клш та експерим. патол. 2014. Т.13, № 3 (49). С. 176 - 179.
10. Bonefeld C. M., Geisler C. The role of innate lymphoid cells in healthy and inflamed skin. Immunol. Lett. 2016. Vol. 179. P. 25 - 28.
11. Cardamone C., Parente R., Feo G. D., Trig-giani M. Mast cells as effector cells of innate immunity and regulators of adaptive immunity. Immunol. Lett. 2016. Vol. 178, No 1. P. 10 - 14.
12. Mauskar M. Erosive lichen planus. Obstetrics and Gynecol. Clinics. 2017. Vol. 44, No 3. P. 407 - 420.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОТДЕЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЦИТОКИНОВОГО ПРОФИЛЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ У БОЛЬНЫХ КРАСНЫМ ПЛОСКИМ ЛИШАЕМ Бродовская Н. Б., Денисенко О. И. Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы.
Определено содержание отдельных цитокинов: ту-морнекротического фактора-а (TNF-а), интерлейкина-1р (/Ир), интерлейкина-4 (IL-4) и интерлейкина-10 (/L-10) у больных красным плоским лишаем (КПЛ) с различным клиническим течением дерматоза. Цель работы. Изучить и проанализировать уровень отдельных цитокинов в сыворотке крови больных КПЛ с различным клиническим течением дерматоза. Материалы и методы: Проведено обследование 37 больных КПЛ, из которых 21 женщина и 16 мужчин в возрасте от 19 до 76 лет. У 20 больных КПЛ патологический процесс на коже имел распространенный характер, у 17 - был ограниченным. У 19 больных продолжительность дерматоза составляла до 6 месяцев, в остальных 18 - более 6 месяцев. У больных КПЛ определяли содержание в сыворотке крови отдельных ци-токинов - туморнекротического фактора-а (TNF-a), интерлейкина-1р (/L-1p), интерлейкина-4 (/L-4) и ин-терлейкина-10 (/L-10) методом иммуноферментного анализа. Результаты и обсуждение. Установлено, что в сыворотке крови больных КПЛ имеет место достоверное повышение, по сравнению с контрольной группой, уровня ТNF-a (на 58,8 %, р = 0,042), увеличение содержания /L-1p (на 37,4 %, р = 0,056 ) при тенденции к незначительному повышению содержания /L-4 (на 9,81 %, р = 0,57) и снижению /L-10 (на 8,0 %, р = 0,68). Определены более существенные изменения содержания изучаемых цитокинов в сыворотке крови больных КПЛ с распространенным поражением кожи (по сравнению с ограниченными формами дерматоза) и длительностью заболевания более 6 месяцев. Вывод: У больных КПЛ установлены изменения показателей цитокинового профиля периферической крови - существенное повышение уровня провоспа-лительных цитокинов (TNF-a, /L-1p) и только тенденции к увеличению или снижению уровней цитокинов противовоспалительного направления (/L-4, /L-10). Установлена зависимость изменений исследуемых цитокинов от характера клинического течения КПЛ, что свидетельствует о значении цитокинового звена регуляции воспалительных процессов в патогенезе дерматоза и важности определения сывороточного уровня цитокинов про- и противовоспалительного направления в качестве критериев клинического течения и эффективности лечения КПЛ.
Ключевые слова: клиническое течение, красный плоский лишай, цитокин.
DETERMINATION OF INDIVIDUAL INDICES OF CYTOKINE PROFILE OF PERIPHERAL BLOOD IN PATIENTS WITH LICHEN RUBER PLANUS
Brodovska N. B., Denysenko O. I.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukowina State Medical University», Chernivtsi
The content of individual cytokines: tumor necrotic factor-a (TNF-a), interleukin-p (IL-1p), interleukin-4 (IL-4) and interleukin-10 (IL-10) in patients with lichen ruber planus (LRP) with different clinical course of the dermatosis has been determined. Purpose: To determine and analyze the level of individual cytokines in blood serum of patients with LRP revealing different clinical symptoms of the dermatosis. Materials and methods: 37 patients with LRP have been examined, of which 21 are women and 16 are men aged 19 to 76 years. In 20 patients with LRP the pathology of the skin has been widespread in nature, and in 17 patients it has been limited and localized. In 19 patients the dermatosis has lasted for up to 6 months, while in the remaining 18 it has lasted for more than 6 months. In patients with LRP blood serum concentrations of individual cytokines: tumor necrotic factor-a (TNF-a), interleukin-1p (IL-1p), interleukin-4 (IL-4) and interleukin-10 (IL-10), - have been determined by enzymoimmunoassay. Results and discussion: It has been found that in blood serum of patients with LRP there is a significant increase in the level of TNF-a (by 58.8 %, p = 0.042) and IL-1p (by 37.4 %, p = 0.056 ), a slight increase in the content of IL-4 (9.81 %, p = 0.57) and a decrease in IL-10 (8.0 %, p = 0.68) comparing to the control group. Significant changes in the content of the cytokines in the blood serum have been observed for the patients with a widespread form of LRP comparing to those with the limited forms of the dermatosis and the duration of the disease for more than 6 months. Conclusion: In patients with LRP the changes of the indices of cytokine profile in the peripheral blood have been observed. There is a significant increase in the level of proinflammatory cytokines (TNF-a, IL-1p), and only slight increase and decrease in the levels of anti-inflammatory cytokines IL-4 and IL-10, respectively. The magnitude of changes in the examined cytokines depends on the nature of the clinical progression of the LRP. This finding indicates the significance of the cytokines in the regulation of inflammatory processes in the pathogenesis of the dermatosis and the importance of examining the levels of pro- and anti-inflammatory cytocines as a criteria in the clinical evaluation of the disease and the effectiveness of its treatment.
Keywords: clinical course, cytokine, lichen ruber planus.
Бродовская Надежда Борисовна - ассистент кафедры дерматовенерологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы. Денисенко Ольга Ивановна - доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой дерматовенерологии Высшего государственного учебного заведения Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы. [email protected]
