CC BY
289
--Менеджмент персоналу -
УДК 378:331.5(477)
В. П. Антонюк,
доктор економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
ВИЩА ОСВ1ТА УКРА1НИ У СИСТЕМ1 В1ДНОСИН РИНКУ ПРАЦ1
Постановка проблеми. На сучасному етапi освгта виступае основним соцiальним iнститутом, що задовольняе потреби суспiльства у формувант квалiфiкованоl робочо! сили, у збережент та розви-тку системи наукових знань, у забезпеченнi соталь зацл пiдростаючого поколiння, формуваннi загаль-но! культури i соцiальних норм. 1з зростанням ваго-мост людського катталу як основного чинника еко-номiчного розвитку, вища освiта стае найважливь шим засобом формування ново! генерацп високо-квалiфiкованих кадрiв та розвитку штелектуального потенцiалу.
Являючись основою формування кадрового по-тендiалу суспiльства, вища освгта безпосередньо пов'язана з функщонуванням ринку працi. В той же час вона сама е сферою прикладання пращ, при чому в освгтшх закладах зайнята найбiльш кв^фшована частина робочо! сили. На сучасному етат проблеми вищо! освiти знаходяться в полi зору багатьох вгт-чизняних науковцiв: В. Зiнченко[0], Н. Красовсько! [2], В. Сафоново! [3], А. Саргсяна [4], Н. Шульги [5] та iн. Дослiджуються проблеми розвитку вищо! освгги та И штеграцп у свiтовий освiтнiй простер, пiдвищення И якост до потреб сучасно! економiки. В той же час, найважлившою проблемою Укра!ни е незбалансованють розвитку вищо! освiти та ринку пращ, що обумовлюе, з одного боку, надлишок на ринку пращ фахiвщв певних напрямiв тдготовки, а з iншого - дефщит висококвалiфiкованих кадрiв за окремими спещальностями. Це свiдчить про акту-альнють бiльш глибокого й усестороннього аналiзу системи вищо! освiти в контекст! взаемозв'язку з ринком працi.
Метою статт е аналiз ролi системи вищих навчальних закладiв Укра!ни (ВНЗ) на нащональ-ному ринку пращ, виявлення iснуючих проблем та визначення шляхiв !х вирiшення.
Виклад основного матерiалу. Укра!на мае до-сить розвинену систему освiти. Тому у мiжнарод-ному рейтингу оцiнки людського потенщалу кра!н свгту вона займае досить високу позидiю - 78 мюце у 2013 р., яке забезпечив саме рiвень освiти та И по-ширетсть. Так, за рiвнем грамотностi дорослого на-селення Укра!на входить до перших 30 кра!н свпу за мiжнародним 1ндексом людського розвитку i ви-переджае багатьох розвинених кра!н, в тому чи^ таких европейських як Румушю, Португалто, 1та-лiю. При цьому, Укра!на випереджае бiльшiсть кра!н €С за коефiцiентом охоплення вищою освь
тою - 79,5%, проти 54,5% у Франца, 66,0% в 1талп, 60,1% у Латвп, 70,5% у Польщ! [6].
На сучасному етат вища освгга виконуе низку важливих функцш: вщтворення та розвиток знань, формування свгтогляду та загально! культури молод!, розвиток науки, тдготовку висококвал1фшова-них фах1втв для вах сфер економ1чно! д1яльност1, формування наукових кадр1в, розвиток штелекту-ального потенщалу. Здшснюючи тдготовку кадр1в, вища освгта безпосередньо пов'язана з ринком пращ та економ1чною д1яльнютю. Система ВО мае бути спрямована на гармотзацто ¿нтереив учаснишв освгтнього процесу та представнишв ринку пращ роботодавщв, а також держави з позищй досягнення ефективного використання людського катталу.
Анал1зуючи д1яльтсть системи вищо! освгти в контекст! функцюнування ринку прац слщ вщзна-чити И двояку роль: з одного боку вона е сферою ви-робництва кадр1в для потреб ринку пращ, з ¿ншого боку - вона е сферою прикладання пращ значно! частки економ1чно активного населения. Обидв1 сторони д1яльностг е важливими у функщонуванш сощально-економ!чно! системи кра!ни, однак основна увага дослщнишв концентруеться на анал1з1 освггньо! функцп ВО, !! анал1з як важливого сегменту нащонального ринку пращ висвгтлюеться поки що недостатньо. Однак в обох сферах д1яльно-ст! ВО юнують суттев1 проблеми.
В Украгт вища oceima, як сфера формування виcококвалiфiкованих фахiвцiв, впродовж остантх двох десятилгть динам1чно розвивалась, про що св1дчать дат табл. 1. Кшьшсть навчальних заклад1в зросла з 255 у 1995 р. до 349 у 2010 р., чисельтсть студентов зросла у 2,4 рази. Найвищих показнишв ВНЗШ-IV р1вня акредитаци досягли у 2005-2010 рр., у подальших роках сформуваласятенденщя до !х зниження. Так, у 2005/6 н. р. кшькють студентов на 10 тис. населення становила 470 оаб, в подальшому вона знизилася до 335 оаб, в найпершу чергу внаслщок демограф1чних процеав. Суттево зросла кшьшсть тдготовлених фах1вщв - з 148 тис. у 1995/96 н. р. до 543,7 тис. у 2010 р., однак пот!м вщ-булося скорочення до 405 тис. у 2014/15 н. р.
Отже, в Укра!т в цшому зростае обсяг формування людського катталу та тдвищуеться р1вень забезпечення економ1ки висококвал1ф1кованими кадрами. В той же час, з 2005 р. проявилась тенден-тя до звуження обсяпв д1яльност1 ВНЗ та тдготовки фах1вщв, що обумовлено як демограф1чними,
тaк i cоцiaльно-економiчними пpоцеcaми. Сеpед оcтaннiх - нapоcтaння пpоблеми пpaцевлaштyвaння тдготовлених фaхiвцiв. Зшчш чacткa безpобiтних мae вищу оcвiтy, пpи цьому cклaлacя тенденцiя до зpоcтaння питомо!' вaги безpобiтних, як мaють дип-
Джеpело iнфоpмaцiï: [У].
Джеpело iнфоpмaцiï: [В].
Дaнi тaблицi cвiдчaть, що чиcельнicть безpо-бггних, як мaють повну тa бaзовy вищу оcвiтy, зpо-cтae, y 2012-2013 pp. вота пеpевищилa 400 toc. о«б тa cклaдaлa 27% ввд ycieï кiлькоcтi зapеecтpовaних безpобiтних. Це вкaзye нa те, що ноявнють вищоï оcвiти не e гapaнтieю зaйнятоcтi, воно лише дae певнi пеpевaги y пpaцевлaштyвaння. Стaтиcтичнi дaнi cвiдчaть, що cеpед оаб з повною вищою оcвi-тою piвень зaйнятоcтi нойвищий, a piвень безpобiття шйнижчий поpiвняно iнших оcвiтнiх гpyп rnœ-лення. Tax, y 2013 p. cеpед нacелення з повною ВО piвень зaйнятоcтi cклaдaв 73,3%, piвень безpобiття -6,6%, в той чac як cеpед нacелення з повною вищою оcвiтою цi покозники були токими: 58,4 то 7,6% [В]. В той же чac зpоcтaння чиcельноcтi дипломовоних фaхiвцiв y cклaдi безpобiтних cвiдчить пpо вдаут-нicть збaлaнcовaноcтi мiж pозвитком cиcтеми вищоï оcвiти то pинкy пpaцi.
ломи з вищою оcвiтою,y cклaдi дaноï кaтегоpiï еко-номiчно октивного нacелення, пpо що cвiдчaть CTa-тиcтичнi дaнi (табл. 2). Поpiвняно з 2005 pоком, y 2013 p. чиcельнicть безpобiтних з ВО зpоcлa бiльш шж y дво paзи.
Таблиця 1
Таблиця 2
Бшьшють доcлiдникiв ввдзночоють вiдcyтнicть ефективноï взaeмодiï мiж зaклaдaми вищоï оcвiти то cyб'eктaми p^Ry пpaцi - pоботодaвцями, центpaми зaйнятоcтi, pекpyтинговими фipмaми, що не зобез-печуе вiдповiднicть обcягiв то якост^ пiдготовки ко-дpiв потpебaм pеaльного cектоpy економiки. Ha cy-чоотому етот дiяльнicть зaклaдiв вищоï оcвiти, в контекcтi вимог pинкy ^ощ, можно охapaктеpизy-воти токим чином:
вищi нaвчaльнi зоктади y визшченш обcягiв i нaпpямiв тдготовки кaдpiв здiйcнюють оpieнтaцiю, в пеpшy чеpгy, но попит зi cтоpони т^леиня то но нaявнi pеcypcнi можливосп ВНЗ, пеpедyciм кaдpовi (нaявнicть певного c^ra^ пpофеcоpcько-виклaдa-цького пеpcонaлy, якого необхвдно зобезпечити нов-чaльиим нaвaитaжениям), a не но потpеби p^Ey пpaцi;
Ochobhí показники дiяльностi вищих нaвчaльниx зaклaдiв Украши III-IV píbhíb __акредитацп, тис. оаб__
^вч^ьный prn Кшьшсть ВНЗ, одиниць Чшельнють cтyдентiв toc. о«б Кшькють ciy-деитiв но 10000 нacелеиня Випущено фaхiвцiв, тиc. оаб
1995/96 255 922,8 180 147,9
2000/01 315 1402,9 285 273,6
2005/06 345 2203,8 470 372,4
2010/11 349 2129,8 465 543,7
2012/13 334 1824,9 401 520,7
2013/14 325 1723,7 380 485,1
2014/15 277 1438,0 335 405,4
Динaмiкa чисельностi безробггних з ВО у склaдi bcíx безробiтниx
Роки Кшьшсть без-pобiтиих, тиc. оciб Чшельнють безpобiтних з повною ВО Чи^льн^^ безpобiтиих з бозовою ВО 4aCTa безpобiт-них з ВО y% до вciх безpо-бггних
2000 2656 325 56 14,3
2005 1601 198 33 14,4
2010 1786 390 34 23,7
2012 1657 433 26 27,7
2013 1577 401 23 26,9
мое мicце cy^r^ вiдcтaвaния бiльшоcтi ВНЗ вiд темтв pозвиткy НТП, що виpaжaeтьcя y зacтapi-лiй мaтеpiaльно-техиiчнiй б^ вищих нaвчaльних зaклaдiв, y вiдcyтноcтi cyчacних лaбоpaтоpiй, оото-щених новiтнiм облоднонням, y cлaбкомy pозвиткy вyзiвcькоï ноуки, y недоcтaтиьомy piвиi iнфоpмa-щйного зобезпечення бiльшоcтi вiтчизияиих ВНЗ, що знижуе якicть тдготовки cпецiaлicтiв;
мое мicце недост^тая взaeмодiя бiльшоcтi ВНЗ з pоботодaвцями, деpжaвиими цеитpaми то пpивaт-ними aгентcтвaми зaйиятоcтi з пигань вивчення по-питу m фaхiвцiв то вимог до них, що обумовлюе cлaбкy оpieнтовaнicть m потpеби pиикy пpaцi, зо-тзтле pеaгyвaния но змiии в попил m фaхiвцiв зi cтоpони гад^иемс^ то голузей, iгноpyвaиня cy^ac-них вимог pоботодaвцiв до якicних хapaктеpиcтик фaхiвцiв, piвия 1х компетеицiй.
Це ^изводить до вiдcyтноcтi бaлaнcy мiж попитом i пpопозицieю m p^Hy пpaцi фaхiвцiв з вищою оcвiтою, тpyднощiв з пpaцевлaштyвaнням, до втpaти людcького кaпiтaлy вш^^ок недоcтaтньо ефективного його викоpиcтaиня. Hезбaлaнcовaнicть pинкy пpaцi то pиикy оcвiтнiх поcлyг мое ток rnc-лвдки:
збiльшyeтьcя чacткa випycкникiв вищих шв-чольних зaклaдiв, як пpaцевлaштовyютьcя не зо отpимaною cпецiaльиicтю, що знижуе щншсть здо-бyтоï оcвiти, a ^и тpивaлiй pоботi не зо cпецiaльm-стю - втpaтy ^офеийних знонь i вiдповiдноï квaлi-ф^ци. Отже, здiйcненi iивеcтицiï в оcвiтy не доють вiдповiдноï вiддaчi m окpемим оcобaм, нi cycmль-ству в цiломy;
для pоботодaвцiв виникое необхiднicтьоpгaнi-зaцiï додaтковоï пiдготовки то пеpепiдготовки фо-хiвцiв, якi не моють необхiдноï квaлiфiкaцiï, що ви-могае додоткових фiнaнcових i мaтеpiaльних витpaт, оpгaнiзaцiйиих зycиль, що ввдволшое кошти то iишi pеcypcи ввд безпоcеpедньоï виpобиичоï дiяльноcтi;
неможливicть зодовольнити потpеби гад^и-eмcтв, оpгaнiзaцiй y фaхiвцях певних пpофеciй i оте-цiaльноcтей пpизводить до зниження пpодyктивно-cri пpaцi, обcягiв то якост! товapiв i поcлyг, rnrip-шення можливоcтей iнновaцiйного pозвиткy, зни-ження коикypеитоcпpоможноcтi пiдпpиeмcтв i ^a-1ни в цiломy.
Виpiшения пpоблеми зобезпечення економiки виcококвaлiфiковaиими кaдpaми то доcягнення бшь-шоï збaлaнcовaноcтi мiж попитом i ^опозищею фо-хiвцiв з вyзiвcькими дипломоми но pиикy ^ощ пот-pебye токих зaходiв:
фоpмyвaння пpи деpжaвнiй cлyжбi зaйиятоcтi отщеми монiтоpингy попиту i пpопозицiï но pинкy дипломовоних фaхiвцiв зо о^овними нaпpямкaми пiдготовки, виявлення теидеицiй то нових обcтaвин, якi можуть впливоти но pозвиток доного cегмеитy pинкy пpaцi; cтвоpения мapкетиигових cлyжб, що
вивчоють потpеби pиикy пpaцi, як невiд'eмноï c^a-довоï ВНЗ;
пpогнозyвaння потpеб pиикy пpaцi y фaхiвцях зо оcновиими нaпpямкaми пiдготовки то оcновиими пpофеciями, pегyляpнa pозpобкa коpоткоcтpокових то довгоcтpокових пpогнозiв попиту y фaхiвцях но piвнi окpемих видiв економiчноï дiяльноcтi, pегiо-нiв, m ношонольному piвиi;
pозвиткy вiдноcин тощ^ьного пapтнеpcтвa новчольного зокгаду з pоботодaвцями y cфеpi тдго-товки фaхiвцiв, в тому чиcлi: y визноченш необхвд-них обcягiв тдготовки; y pозpоблеииi оcвiтнiх стон-дapтiв, узгоджен квaлiфiкaцiйиих хapaктеpиcтик вiдповiдно до потpеб конкpетиих голузей то техно-лопчних пpоцеciв; y модеpиiзaцiï мaтеpiaльно-тех-нiчноï бози ВНЗ; y фiнaнcовомy зобезпечеш вищих новчольних зaклaдiв но оcновi угод пpо тдготовку коикpетиих фaхiвцiв; y cтвоpениi pобочих мicць для cтyдентiв но пеpiод пpоходжеиня yчбово-виpобни-чоï пpaктики з оплотою ^am зо викошну pоботy;
нологодження ефективноï cиcтеми пpофоpieн-тaцiйноï pоботи, зaпpовaдження незaлежноï cиcтеми теcтyвaния aбiтypieитiв щодо ввдповвдносп отещ-aльноcтi, яку вони об^^ть, 1х здiбноcтям то шхи-лом, можливоcтей опонувоння нaвчaльноï ^огроми то pозвиткy твоpчого потеицiaлy оcобиcтоcтi, пpи оcвоeииi cпецiaльноcтi, що обиpaeтьcя;
yдоcконaления мехошзму визночення обcягiв тдготовки то нaбоpy aбiтypieитiв y ВНЗ, отобливо це cтоcyeтьcя бюджетних мюць. Доцiльно pозмi-щення деpжзaмовления m тдготовку кaдpiв здш-cиювaти з ypaхyвaнням ефективноcтi пpaцевлaштy-воння ви^^ниив як концевого pезyльтaтy дiяльно-cri вищого новчольного зоклоду то його ефективноï cпiвпpaцi з pоботодaвцями.
Нозвош зоходи cпpиятимyть бiльш збaлaнcовa-ному то узгодженому фyнкцiоиyвaнию cиcтеми ви-щоï оcвiти то pинкy ^am, що cпpиятиме ш^омо-дженню то ефективному викоpиcтaиню людcького кaпiтaлy У^оши то фоpмyвaнию виyтpiшнiх чинни-шв економiчного зpоcтaиня.
У бiльш ефективному pозвиткy cиcтеми ВО в контекст! вимог pинкy пpaцi вожливим е фоpмy-воння iнcтитyтy cоцiaльного пapтнеpcтвa, який в оcвiтi являе тобою оcобливий тип взaeмодiï оcвiтнiх уст^нов з yciмa cyб'eктaми pиикy ^am - великими коpпоpaцiями, пpедcтaвникaми молого й cеpедиього бiзнеcy, як pоботодaвцями; pегiонaльиими оpгaнaми виконaвчоï влоди; гpомaдcькими оpгaиiзaцiями. Соме вiн може зобезпечити мaкcимaльне узго-дження то pеaлiзaцiю iитеpеciв yciх yчacиикiв цього пpоцеcy - нacелеиня, pоботодaвцiв то оcвiтнiх ycra-нов. Вожливо pозвивaти aктивиicть нacелеиня то pо-ботодaвцiв cтоcовно 1х y^acii y виpiшеииi ^облем вищоï оcвiти то пiдготовки фaхiвцiв, як дiйcно пот-piбнi економщ Укpaïии. Фоpми i методи cy^acroro cоцiaльного пapтнеpcтвa вiдpiзияютьcя тим, що
вони будуються на договiрних засадах i передбача-ють високий стутнь вiдповiдальностi взаeмодiючих сторш. Основним фактором розвитку сотального партнерства в системi освiти е Гнтеграцшш процеси, якi обумовлюють поеднання можливостей кадрового, виробничого, освiтнього потенщалу для вирь шення завдань, спрямованих на пiдготовку конку-рентоспроможного фахiвця.
1ншим важливим аспектом функщонування за-кладiв вищо! освiти в системi вiдносин ринку працi е те, що сфера освтньог дгяльностг е вагомим сегментом самого ринку працг, оскшьки тут працюе значна частка економiчно активного населення (табл. 3). Всього в сферi освгти Укра!ни в 2014 р. працювало 1587, 7 тис. осiб, або 14,9% вах найма-них пращвнишв. Освiта в Укра!т займае друге мюце тсля промисловостi за сферою прикладання працi. При чому тут сконцентрована найбiльша ш-лькiсть пращвнишв з вищою освiтою, осшльки у
Джерело шформацл: [7].
Згорнення обсяпв дiяльностi вищо! освiти Ук-ра!ни суперечить потребам формування постГндуст-рiального сустльства, заснованого на економiцi знань. Як вщзначають науковцi, двi третини нацю-нального багатства сучасно! економши припадае на людський капiтал, який формуеться у вищiй освiтi. Фахiвцi з вищою освiтою виробляють 56% ВВП [9, с. 66].В методищ ВсесвГтнього економiчного форуму стосовно розрахунку 1ндексу глобально! кон-курентоспроможност вища освiта та професiйна тдготовка вiднесена до найвагомiших чиннишв тд-
-135
Економiчний вiсник Донбасу № 2(40), 2015
складi освГтян - 842,2 тис. викладачiв та 208,2 тис. фахiвцiв у галузi освiти [8]. Ще бiльш високий яшс-ний склад працiвникiв системи вищо! освгти, де бшьшють викладацького складу мають науковi сту-пет.
Дан1 табл. 3 свiдчать, що загальна шльшсть пращвнишв викладацького складу ВНЗ Ш-1У рГвтв ак-редитацi!' у 2014/15 навчальному рощ становила майже 134 тис. оаб, однак порГвняно з 2010/11 нав-чальним роком вона скоротилася на 15,7%. При цьому найбiльшого скорочення зазнали науково-пе-дагогiчнi працiвники, ям мають найвищий рiвень квалiфiкацi!. Серед пращвнишв дано! категорi! 53% мали наукову стутнь кандидата наук та майже 11% - доктора. Це свщчить про звуження сфери прикладання пращ в одному Гз найбшьш штелекту-альних видГв економГчно! дГяльностг
Таблиця 3
вищення ефективностг Тому розвинен кра!ни, а та-кож 11, яш стали на шлях економГчного розвитку й суспшьного прогресу, придшяють неухильну увагу поширенню вищо! освгти серед населення. За прогнозами ЮНЕСКО, у ХХ1 столгт рГвня нацюналь-ного добробуту, що вщповщае свГтовим стандартам, досягнуть кра!ни, у працездатному населенн яких питома вага осГб з вищою освГтою досягне 40-50% [11].
Звуження сфери прикладання працг в системI вищог освгти мае низку негативних насл1дк1в для Ук-рагни. По-перше, це стае додатковим стимулом для
Динамжа чисельносп та структури викладацького складу _ВНЗ Ш-ГУ р||яив акредитащ'1 за 2010-2014 роки_
Показники виклад. складу 2010/2011 навч. ргк 2014/2015 навч. ргк Динамша у%
1. Загальна шльшсть пращвнишв, осГб 163632 137993 84,3
в т.ч. педагопчш пращвники 20944 20796 99,3
науково-педагопчт пращвники 142691 117197 82,1
2. Кшьшсть пращвнишв, як1 мають науковГ ступен
2.1 Кшьшсть педагог.прац. що мають:
наук. стутнь кандидата наук 529 796 150,4
у% до всГх педагог. пращвнишв 2,5 3,8 х
наук. стутнь доктора наук 22 33 150,0
у% до вах педагог. пратвнишв 0,1 0,2 х
2.2. Ктьк. наук.-пед. прац. що мають:
наук. стутнь кандидата наук 66689 62158 93,2
у% до вах наук.-педагог. пратвнишв 46,7 53,0 х
наук. стутнь доктора наук 13367 12682 94,5
у% до вах наук.-педагог. пратвнишв 9,4 10,8 х
ем^оци оciб з ноуковим piвнем квaлiфiкaцiï, ож-льки неможливicть пpaцевлaштyвaтиcя зо фохом то отpимaти гiдиy зapобiтиy плоту змушуе фaхiвцiв шукоти мicце pоботи зо коpдоном. Як вiдзнaчaють доcлiдиики мпрадш них пpоцеciв з Укpaïни з 1996 по 2011 p., тшьки зо офiцiйиими доними, но поспйне мicце пpоживaния то pоботи зо коpдон вихоло 1622 учених, з них 1290 кондидот^в то 332 доктоpiв ноук [9, c.77]. ^и чому виïжджaють учен в тайбшьш пpодyктивномy вiцi (30-40 pокiв). А токож тi, як во-лодтоть пpiоpитетними, з позицiй iииовaцiйного pозвиткy, зноннями - фiзики, мотемотики, бюлоги. Укpaïнa втpaчae iителектyaльиий кaпiтaл, втpaчae cфоpмовaиi нayковi школи, вiдpодити ям буде cклaдно, a то i неможливо. А з огляду но полiтикy Мiнicтеpcтвa оcвiти й туки У^оши но подольше cкоpочеиня кшькосп ВНЗ, тaкi втpaти будуть зpоc-тоти.
По-друге, зpоcтae мiгpaцiя молодi но нaвчaиня зо коpдоном, пеpевaжно в eвpопейcькi кpaïии. Ви-токо якicть оcвiти, можливicть отpимaти eвpопей-cький диплом то cпpобyвaти пpaцевлaштyвaтиcь но eвpопейcькомy pиикy пpaцi - yci цi моменти ^и-воблюволи й paнiше yкpaïнcькy молодь здобувоти оcвiтy в eвpопейcьких вузох. В умовох, коли вгтчиз-няний оcвiтиiй пpоcтip не pозвивaeтьcя нолежним чином, том мiгpaцiйнi пpоцеcи будуть тшьки зpоc-тоти. Доcлiдиики вiдзнaчaють cyттeве збiльшения в оcтaииi pоки cтyдеитiв-yкpaïнцiв, як нaвчaютьcя зо кодоном. Зо пеpiод з 2008-2009 н.p. по 20122013 н.p. 1х чшельтсть зpоcлa: в Польщi з 2831 до 9620 о«б, обо в 3,4 paзи; в Hiмеччииi з 8557 до 9044 оаб, обо в 1,1 paзи; в harn з 800 до 1727 оаб, обо в 2,2 paзи; в Icrarnï з 558 до 1323 оаб, обо в 21,4 pae^ y Кaнaдi з 470 до 1097 оаб, обо в 2,3 pae^ У Чехи, Авcтpiï, Великобpитaнiï 1х чиcельиicть збiльшилacя в 1,7 paзи [10, c. 82]. Л. Семiв вiдзнaчae, що отобли-вютю cyчacного етопу модеpнiзaцiï но eвpопейcь-кому piвнi е появо «п'ятоï cвободи» - cвободи pyхy знонь ( поpяд з icиyвaиням чот^ьох cвобод pyхy: кaпiтaлy, pобочоï crn^ товapiв i поcлyг). Ствоpеиi в pезyльтaтi зозночених пpоцеciв «€вpопейcький ^о-crip вищоï оcвiти» i «€вpопейcький пpоcтip доздь джень» виpобили iнcтитyцiонaльнi умови для окти-вiзaцiï aкaдемiчного pyхy студенпв, виклaдaчiв i до-cлiдникiв [10, c.79]. Цi в цшому позитивн пpоцеcи негативно познaчaютьcя но Укpaïиi, оcкiльки низь-кий piвеиь коикypентоcпpоможноcтi вiтчизияних ВНЗ ^изводить до того, що з У^оши вимивaютьcя не лише нayковi то виклaдaцькi кaдpи, аде й ной-бiльш тaлaновитa то мобшьш молодь - мойбутнш кpеaтивиий то ^електуольний потеицiaл кpaïни.
По-трете, погipшyeтьcя cтpyктypa тpyдового потенцiaлy Укpaïии, оcкiльки зpоcтae чacткa зойня-тих з нижчими piвиями оcвiти. Вiтчизияиi доадвд-ники вiдзнaчaють нaявиicть в Укpaïиi дефоpмовaноï cтpyктypи зaйиятоcтi, що пpоявляeтьcя y нaдмipнiй
(гiпеpтpофовaнiй) концеитpaцiï в о^емих ВЕД мо-локвaлiфiковaноï то неквaлiфiковaноï пpaцi [12, c.169]. Звуження cфеpи пpиклaдaния виcококвaлiфi-ковaноï пpaцi погipшye cтpyктypy зaйиятоcтi. Вивь льненi iз cиcтеми оcвiти пpaцiвиики доcить чо^о змyшенi пpaцевлaштовyвaтиcя но pобочi мюця, де потpебyeтьcя квaлiфiкaцiя нижчого piвня.
По-четверте, внacлiдок cтaгнaцiï вищоï оcвiти Укpaïнa втpaчae чинники зpоcтaиня. Оcкiльки в cy-чacних умовох зpоcтae pоль, в якосп головного чин-нико економiчного зpоcтaиня, cфеpи поcлyг, пеpед-yciм виcокотехнологiчних - оcвiти, ноуки, телеко-мyиiкaцiйиих, iнфоpмaцiйного зобезпечення, в о^ новi яких лежить caме pозвиток вищоï оcвiти, то зменшення цieï cфеpи дiяльноcтi стоне пеpешкодою но шляху пеpеходy до економiки знонь.
Висновки. Пpоведене до^^жен^ покозоло, що в Укpaïиi нapоcтaють негативш пpоцеcи щодо cтaновищa отстеми вищоï оcвiти но pиикy ^am. З одного боку cтpyктypa i яшсть пiдготовки фaхiвцiв y ^CT^i ВНЗ не зовciм вiдповiдae потpебaм тащо-нольного pиикy пpaцi, що обумовлюе виcокий pi-вень безpобiття cеpед дипломовоних фaхiвцiв. З ш-шого боку, вiдбyвaeтьcя звуження cфеpи пpиклa-дaиня пpaцi в ^CT^i ВО, що обумовлено зменшен-ням iз pокy в piк кшькосп aбiтypieитiв внacлiдок де-могpaфiчноï ^изи то низького piвия конкуренто-cпpоможноcтi вiтчизияиих ВНЗ y cвiтовомy оcвiт-ньому пpоcтоpi. Внacлiдок цього У^ошо вcе бiльше втpaчae cyчacиi чинники економiчного зpоcтaиня -людcький то iнтелектyaльний кaпiтaл. Тому пpи фоpмyвaииi оcвiтиьоï полiтики влодн iнcтитyти по-винн ycвiдомлювaти зaкономipноcтi cyчacного поcтiндycтpiaльного pозвиткy, в яких вищiй оcвiтi вiдводитьcя пpовiднa pоль. Це вимогае нових тдхо-дiв щодо pозвиткy cиcтеми вищоï оcвiти. Нощот-льш оcвiтия полiтикa мое бути cпpямовaнa но те, щоб cиcтемy ВО У^оши пеpетвоpити но дieвий чинник економiчного зpоcтaния й коикypентоcпpо-можност! Це можливо шляхом: не нacильницькоï лiквiдaцiï низки ВНЗ, a оптимiзaцiï 1х чиcельноcтi; cyттeвого пiдвищения якост! оcвiтиiх поcлyг, шбли-ження ïï до piвия пpовiдиих yиiвеpcитетiв cвiтy зо paхyнок cyттeвоï модеpнiзaцiï мaтеpiaльно-техиiч-ноï бози й оpгaнiзaцiï новчольного пpоцеcy, зо^ово-дження бiльш ефективних моделей фiнaнcyвaния й yпpaвлiиня ВНЗ, тдвищення piвия квaлiфiкaцiï гфо-феcоpcько-виклaдaцького cклaдy й подолоння ropy-пцп; cтвоpения потужних то коикypентоcпpомож-них но cвiтовомy piвиi yнiвеpcитетcьких комплекав то шиpоке золучення до новчоння iноземних студен-тiв.
Лiтeрaтурa
1. Зшченко В. О. Якicть вищоï оcвiти: погляди нayковцiв / В.О.Зшченко // Вюник ЛНУ iм. Tapaca Шевченко. - 2011. - №5 (216). - С. 9-16. 2. KpacoB-
ська О. Ю. Роль освгти в сучасних глобальних умо-вах / О.Ю. Красовська // Бюлетень Мiжнародного Нобелiвського економiчного форуму. - 2011. - № 1 (4). - С. 182-188. 3. Сафонова В. G. Вдосконалення методолопчних пiдходiв до оцiнки якост вищо! освiти як загальнодержавного прюритету / В. С. Сафонова // Економют. - 2011. - №1. - С.54-59. 4. Сар-гсян А. Л. Вища освгта у Великiй Британiï та зару-бiжних краïнах / А. Л.Саргсян // Вюник Луган. держ. пед. ун-ту îm. Тараса Шевченка: серiя «Педагопчт науки». - 2006. - №101. - С. 14-18. 5. Шульга Н. Д. Законодавче забезпечення i чинники,що впливають на стан сучасноï освiтньоï полiтики в Украïнi / Н. Д. Шульга // Вюник Нащонально1' академiï державного управлiння при Президентовi Украши. -2012. -№1. - С. 274-281. 6. Доповщь ООН про людський розвиток за 2013 ргк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/images/ stories/HDR 2013/ UKR_ Ukraine_HDR2013.pdf. 7. Ochobhï по-казники дiяльностi вищих навчальних закладiв Украши на початок 2014/2015 навчального року. Статистичний бюлетень. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 8. Еко-номiчна активнiсть населення Украши 2014. Стати-стичний збiрник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 9. Андрощук Г.О. М^атя штелектуального капiталу: вплив на еко-номiку та iнновацiйний розвиток/ Г.О.Андрощук, С.А. Давимука // Регiональна економша. - 2015. -№ 2. - С. 64-82. 10. CeMiB Л.К. Вплив новгттх явищ освггньо1' мiграцiï на полiтику модернiзацiï сощально-культурно1' сфери регiону / Л.К.Семiв // Регюнальна економiка. - 2015. - № 1. - С. 79-86.
11. Образование для всех к 2015 году. Добъемсяли-мыуспеха?: всемирный доклад по образованию для всех, 2008. - Париж: ЮНЕСКО, 2008. - 492 с.
12. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливости: Нащональна доповщь / кер. авт. Колек-тиву Е.М.Лiбанова / 1н-т демографiï та соцiальних дослщжень iM. М.В.Птухи. - Умань: Видавничо-полiграфiчний центр <^завЬ>, 2012. - 412 с.
Антонюк В. П. Вища осв^а Украши у сис-TeMi вiдносин ринку працi
Аналiз вищо1' освiти Украши в контекст вщно-син ринку працi здшснено з двох бошв: як системи тдготовки фахiвцiв та як сфери прикладання пращ Виявлено наростання негативних процесiв: структура i яшсть пiдготовки фахiвцiв у системi ВНЗ не зовам вщповщае потребам нащонального ринку працi, що призводить до безробгття серед дипломо-ваних фахiвщв;зменшуeться чисельнiсть зайнятих в системi ВО.Внаслщок низьких конкурентнихпози-
цiй вгтчизняних ВНЗ у свгтовому освгтньому прос-Topi, Укра!на все бшьше втрачаесучаст чинники економ1чного зростання - людський та штелекту-альний капiтал.Зpoбленo висновок про необхщнють формування нових пiдхoдiв в полгтищ розвитку вищо! освгти.
Ключовi слова: вища освгта, тдготовка фахiв-щв, ринок пpацi, зайнятють, людський каттал.
Антонюк В. П. Высшее образование Украины в системе отношений рынка труда
Анализ высшего образования Украины в контексте отношений рынка труда осуществлен с двух сторон: как системы профессиональной подготовки кадров и как сферы приложения труда. Обнаружено нарастание негативных процессов: структура и качество подготовки в высших учебных заведениях не вполне соответствуют потребностям национального рынка труда, что приводит к безработице среди квалифицированных специалистов; уменьшается количество занятых в системе высшего образования. Вследствие низкой конкурентоспособности отечественных вузов в мировом образовательном пространстве, Украина теряет современные факторы экономического роста - человеческий и интеллектуальный капитал. Сделано заключение о необходимости формирования новых подходов в политике развития высшего образования.
Ключевые слова: высшееобразование, тдгото-вка кадров, рынок труда, занятость, человеческийка-питал.
Antonuk V. Higher Education of Ukraine in the System Labor Market Relations
The analysis of higher education of Ukraine in the context of labor market relations was made on both sides: as the system of training specialists and the sphere of labor application. We revealed the growth of negative processes such as the structure and quality of training of specialists do not meet the needs of the national labor market. This leads to unemployment among graduates with degrees and the reduced number of employees in the system of higher education. Because of low competitive position in the global educational world, Ukraine loses contemporary factors of economic growth that is human and intellectual capital. The conclusion about the need for a new approach to the development of higher education policy was made.
Keywords: higher education, training specialists, labor market, employment, human capital.
Стаття надшшла до редакци 15.05.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
