CC BY
69
Подальшi до^дження доцiльно спрямувати на вивчення екологiчних аспекта змюту на приклaдi iнших тем шильного курсу xiMii в оcновнiй школi Словацько! Рecпублiки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар О. I. CEiTOßi тенденцп в еколопчнш освт / О. I. Бондар, Т. В. Саенко // Еколопчний вicник. - 2006. - № 4. - С. 18-22.
2. Буринська Н. Концепщя тдручника xiMii для основно1 школи / Н. Буринська // Бюлопя i хiмiя в cучacнiй школi. - 2013. - № 3. - С. 38-39.
3. Величко Л. Методолопчш орiентири проектування змicту навчання xiMii в оcновнiй школi / Л. Величко // Бюлопя i xiмiя в рiднiй школi. - 2014.- № 1. - С. 34-36.
4. Вороненко Т. Рeaлiзaцiя еколопчно! складово1 курсу xiмil / Т. Вороненко // Бiологiя i xiмiя в cучacнiй школi. - 2013. - № 2. - С. 31-36.
5. Скиба Ю. А. Формування у мaйбутнix еколопв вмiнь практично1 рeaлiзaцil принципiв балансованого розвитку / Ю. А. Скиба // Еколопчний вкник. - 2013. - № 2. - С. 23-25.
6. Черевко Л. А. Вжовання еколопчно! сввдомосл та культури молодого поколшня / Л. А. Черевко // Еколопчний вкник. - 2013. - № 4. - С. 23-24.
7. Adamkovic E. Chemia pre 8. rocnik zakladnych skol. / Emil Adamkovic, Jela Simekova / - Kosice: Slovenske pedagogicke nakladateFstvo - 2000. - 120 s.
8. Adamkovic E. Chemia 9. / Emil Adamkovic , Jela Simekova. - Kosice: Slovenske pedagogicke nakladateFstvo - 2000. - 176 s.
9. Chemia bezneho zivota. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kekule.science.upjs.sk/chemia/distanc/7.html.
10. Statny vzdelavaci program Chemia. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.statpedu.sk/files/documents/svp/2stzs/isced2/vzdelavacie_oblasti/chemia_isced2.pdf.
11. Ucebne osnovy chemie pre 5. az 9. rocnik zakladnej skoly. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www2.statpedu.sk/Pedagogicke_dokumenty/Zakladne/Osnovy/CH5-9. doc.
УДК 378: 331.5(438)
А. МУШИНСЬК1
ВИМОГИ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦ1 ДО ПРОФЕС1ЙНИХ ТА ОСОБИСТ1СНИХ ЯКОСТЕЙ ФАХ1ВЦ1В У КОНТЕКСТ1 IX БЕЗПЕРЕРВНО1
ОСВ1ТИ В ПОЛЬЩ1
Охарактеризовано чинники ринку пращ, як впливають на вимоги до фахiвцiв: зростання частки гнучких форм працевлаштування i поява нових профест, трудова мiграцiя маятникового типу, збыьшення перiоду профестног активностi населення внаслiдок посттно зростаючог тривалостi життя тощо. Встановлено, що домтантними для сучасного пращвника стали якостi: профестна гнучюсть та «м 'як компетенци» — управлтсью умтня, оргатзащя власног роботи, самостттсть, комуткабельтсть, умтня працюватиу командi, креативтсть.
Ключовi слова: ринок пращ, якостi фахiвцiв, безперервна освта, профестна мобтьтсть.
А. МУШИНСКИ
ТРЕБОВАНИЯ СОВРЕМЕННОГО РЫНКА ТРУДА К ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМ И ЛИЧНОСТНЫМ КАЧЕСТВАМ СПЕЦИАЛИСТОВ В КОНТЕКСТЕ ИХ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В
ПОЛЬШЕ
Охарактеризованы факторы рынка труда, которые определяют требования к специалистам: рост доли гибких форм трудоустройства и появление новых профессий, трудовая миграция маятникового типа, увеличение периода профессиональной активности населения из-за постоянно растущей продолжительности жизни и т. д. Установлено, что доминантными для современного работника стали качества: профессиональная гибкость и «мягкие компетенции» — управленческие умения, организация собственной работы, самостоятельность, коммуникабельность, умение работать в команде, креативность.
Ключевые слова: рынок труда, качества специалистов, непрерывное образование, профессиональная мобильность.
A. MUSHYNSKI
REQUIREMENTS OF MODERN LABOUR-MARKET TO SPECIALISTS' PROFESSIONAL AND PERSONALITY QUALITIES IN THE CONTEXT OF THEIR CONTINUOUS EDUCATION IN POLAND
The following factors of labour-market which define requirements to the specialists have been characterized in this article: an increase in number of flexible forms of employment and appearance of new professions, labour migration of pendulum type, increase in occupational activity period of population as a result of constantly growing lifespan, etc. Dominant qualifications of a modern worker are: professional flexibility and «soft competence» - administrative abilities, organization of one's own work, independence, communicability, ability to work in a team, creativity.
Keywords: labour-market, specialists' qualifications, continuous education, professional mobility.
У розвинутих крашах економ^ базуеться на знаниях, а 0CBi4eHa людина е символом шновацшного сустльного середовища. Знання та шформащя, набуп громадянами у результата освиньо! даяльносп та професшного навчання, стають надбанням всього сустльства. Тут чинна формула: чим вищий рiвень освии пращвника, тим вищий стутнь i результатившсть його професшно! активносп, гарант працевлаштування та достойно! оплати пращ. Зростае попит на таку яшсть освгти, вимоги до яко! формуються насамперед у свiдомостi людей. Отже, з одного боку, вимоги ринку пращ мотивують свiдоме ставлення людини щодо здобуття яшсно! освии, а з iншого - сввдомють людини стае реальним фактором впливу на формування цих вимог.
Проблеми педагопки працi, професiйного навчання та особливостей ринку працi в Польщi до^джували Б. Бараняк, А. Богай, З. Вятровск [8], Р. Герлах [1], С. Квятковсш [3, 4], М. Коссовска [2], М. Марцiнкевiч [5], А. Мюь [6], I. Солтисшьска [2], С. Сухи [7] та iншi вченi-педагоги.
Мета статп - охарактеризувати вимоги сучасного ринку пращ до професшних та особистiсних якостей фахiвцiв у Польщi в контексп 1х безперервно! освiти.
Однiею з найважчих соцiальних проблем, яка суттево впливае на вимоги до якостей кандидапв на зайняття пе! чи шшо! посади, е безробiття. Як засвiдчуе досвiд Польщi, особливо гостро сто1ть проблема довготривалого безробiття, ввд якого найчастiше потерпають особи з низьким рiвнем освiти i квалiфiкацil. Крiм того, в Польщi проблема безробитя загострюеться у зв'язку з обмеженими можливостями в змiнi мюця проживання через недостатнiй спектр пропозищй на ринку житла.
Водночас змши у структурi попиту на пращвнишв зумовленi прискореним темпом змiн, пов'язаних з поширенням новiтнiх технологiй у вих галузях економiки. Зменшуеться шльшсть робiтникiв, якi здобували професiйну квалiфiкацiю переважно у процесi працi, натомють зростае к1льк1сть працевлаштованих працiвникiв неробиничих професiй. Вони здобувають освiту протягом тривалого процесу навчання, але характер виконувано! ними роботи вимагае тдвищення квалiфiкацil i якостi знань впродовж всього життя. Ось чому сьогодш часто вживають тезу, що «ринок працi замiнюе ринок знань». Зростае середнш рiвень освiти, який все частше стае мiнiмальним критерiем виходу потенцiйного працiвника на ринок пращ, особливо щодо високооплачуваних та сощально престижних професiй, як1 створюють шанс розвитку. Змiщення попиту на ринку пращ в бш квалiфiкованих високоосвiчених працiвникiв е однiею з найбшьш виразних ознак переходу до економiки, яка будуеться на основi знань.
Сучасний ринок пращ динамiчний, змшний, гнучкий, глобальний i залежить виршальною мiрою вiд працедавця. Цi загальш ознаки позначаються на вимогах до працшника. Вони свiдчать, що профеая не е незалежною змiнною, яку отримуемо раз назавжди i нервдко «безкоштовно». Чимало теоретиков (Б. Бараньяк, А. Богай, З. Вятровсш, С. Квятковсш та ш.) звертають увагу на той факт, що професшна кар'ера не проходить стабшьно, вона «перериваеться» i з року в рш все бiльше залежить ввд здатност1 працiвникiв пристосовуватись до змшного ринку працi та !х готовност! до виконання функдiй у нових умовах чи сферах дiяльностi.
Ринок пращ змушуе пращвниюв мислити про кар'еру креативно та самостшно. Вагомого значення набувае усвадомлення власно! компетентности конкурентоспроможнi на ринку пращ. Пасивне очiкування фахiвцiв на сприятливi умови на ринку пращ чи спод1вання на те, що !х кар'ерою займуться iншi, е способом мислення, неприпустимим для тих, хто хоче отримати перспективну i високооплачувану роботу. Якщо взяти до уваги бшьший, нгж будь-коли, шформацшний хаос, що нас оточуе, ввдповвдальшсть за проектування власного шляху професшного розвитку несе кожен.
1снують дослщження, як1, вказують на те, чого очАкують, крiм наведених вище характеристик сучасного ринку пращ, ввд фахiвцiв працедавцi. Вiдповiдно до звiту загальнопольського дослiдження, що проводилось компанiею АооепЩге та Польським товариством управлiння персоналом, найбшьш потрiбною е компетенцiя володшня iноземними мовами. Особливу увагу працедавщ звертають теж на комунiкативнi здiбностi та умiння працювати у команда Характерно, що спецiальнi (власне фахов^ знания опинились на четвертому шсщ. Успiх кандидата, який претендуе на певну посаду, великою мiрою визначае мотиващя до подальшого розвитку, мАжнародне стажування i практика, а також досввд у певнiй сферi й обiзнанiсть з нею. Виявляеться, що ус компетенцд, про як1 ставились питання респондентам, вимагаються працедавцями значною або високою мАрою (у питаннях зазначено насамперед «м'як компетенци»: управлшсьш умшня, органiзацiя власно! роботи, самостшшсть, комунiкабельнiсть, умАння працювати у команда креативнiсть).
З наведеного вище випливае, що вузька спецiальна освiта претендента на зайняття робочого мюця переходить на другий план. Водночас проглядаеться зростання попиту на як1сну а безперервну професiйиу освАту, що мае чАтко виражений iнтелектуальний, iнновацiйний А загальнокультурний характер.
Необхвдшсть тдвищення професшно! квалАфАкаци та готовшсть до можливо! змши квалАфАкацп впливаено зростаюча тривалють життя, а в результат - тдвищення вшу виходу на пенсш, що веде до збшьшення перюду професшно! активности Зазвичай, у високорозвинених кра!нах перюд професшно! активност сягае до 50 рошв. Це тривалий промгжок часу, щоб при сучасному темп змш на ринку пращ, вистачило на все життя освии А квалАфАкаци, здобутих на його початку.
Наступним чинником, що ютотно впливае на потребу безперервно! освии, е скорочення перюду функцiонувания фАрм А робочих мюць. В результат конкурентно! боротьби багато фАрм лшвщовуеться, змАнюе профшь даяльносп, ввдбуваються !х злиття А реоргатзащя. Перюд функиАонування фАрм А робочих мюць щораз буде скорочуватись внаслвдок швидкого технолопчного розвитку та оргатзацшних змш. Так1 процеси вимагають ввд пращвнишв здатносп оперативного пристосування до жорстко! реальносп ринково! економАки - готовносп до змши роботи або тдвищення професшно! квалАфшацп.
Вплив на вимоги до професшно! освАти зумовлюе збшьшення частки гнучких форм працевлаштування. Прогнози у цш галузА вказують, що у найближчА 20-30 рошв половина прац1внишв у високорозвинених кра!нах не буде працювати у домАнуючш зараз системА постшного працевлаштування з повною зайнялстю. Зросте чисельтсть працевлаштованих за обмеженими в термшах контрактах та перюдичними замовленнями на виконання певних видАв робАт. Попри негативт фшансовА наслвдки для таких неповно зайнятих пращвнишв позитивом е те, що гнучка форма працевлаштування дасть !м змогу у вшьний ввд роботи перюд здобувати освггу й тдвишувати свою професшну квалАфшащю. Така тенденщя на ринку пращ призводить до того, що витрати на здобуття освии А тдвищення професшно! квалАфшацп змушений нести прац1вник, тодА як у разА працевлаштування на постшнш основА бшьшють витрат на професшне удосконалення несуть фАрми. В умовах гнучкого режиму працевлаштування фАрми шукають оаб, як1 вже володшть необхвдною квалАфшащею.
Ринок пращ, постшно змАнюючись, реагуе на юридичш колАзп А потреби бАзнесу. Це теж формуе попит на новА знання А умшня, що допомагають пращвникам стати бшьш конкурентоспроможними А потрАбними на ринку пращ. Прикладом цього, на польському Грунт може бути, наприклад, профеая амейного асистента чи менеджера, службово! особи у судА або внутршнього аудитора тощо. 1х поява стае наслвдком державних юридичних норм.
Hacтyпним нacлiдком динaмiчноcтi вимог да pинкy пpaцi е появa тaкиx новиx пpофeciй, як он-лaйн eкзaмeнaтоp, кооpдинaтоp пpоeктiв GC, кооpдинaтоp мapки, бpeнд-мeнeджep, тecтep пpогpaмного зaбeзпeчeння, бpокep iнфоpмaцiï, доcлiдник, фaxiвeць з л^в^цй зaлeжноcтi вiд цифpовиx мeдia, пpaцiвник з обcлyговyвaння облaднaння i cиcтeм вiдновлювaльноï eнepгiï, пpaцiвник ^mpy eлeктpонного обcлyговyвaння клieнтiв, бapиcт. Зaзвичaй, ni пpофeciï cтaють нинi пошиpeними i визнaчaють нову cфepy компeтeнцiй y новiтнix гaлyзяx. Появa тaкиx пpофeciй мотивye потeнцiйниx пpaцiвникiв до здобугтя новиx знaнь, нaйчacтiшe y п^яди^ом^й фоpмi.
Бeз cyмнiвy, пюлядипломда оcвiтa в Польщ1 вiдповiдae weï нaвчaння впpодовж ycього життя. Kpiм цього, вонa дae можливicть здобyвaти пicлядипломнy оcвiтy кiлькa paзiв. Bлacнe нaвчaння тaкого типу peaлiзовye поcтyлaт нeпepepвноï оcвiти cтоcовно вceбiчного pозвиткy й aктивноcтi оcобиcтоcтi. Biдзнaчимо, що cиcтeмa пicлядипломноï оcвiти нe виздае вiкового бap'epy, який обмeжyвaв би нaвчaння зa цieю фоpмою. Отжe, peaлiзовyeтьcя пpинцип нaвчaння пpотягом у^ого життя бeз огляду нa вш.
Ha очiкyвaння щодо пpaцiвникiв вaгомий вплив мae пpофiль пpодyкцiï чи нaдaння поcлyг, a тaкож pозмip i тип фipми. Biдмiннi pиcи мiж фipмaми оcобливо виpaзнi з огляду да ïx pозмip. Heвeликa фipмa потpeбye piзнобiчно пiдготовлeного пpaцiвникa, готового до pоботи вжe i в швний момeнт. Maлa фipмa нe можe дозволити cобi довготpивaлe i зaтpaтнe пpиcтоcyвaння пpaцiвникa до pоботи. Beликi фipми, нaвпaки, чacто пpоводять влacнy кaдpовy i давчадьну полiтикy, здaтнi i нaмaгaютьcя пiдготyвaти cвого пpaцiвникa вiд eлeмeнтapниx aзiв пpофeciï до якicного виконaння фaxовиx зaвдaнь. Ha нeобxiднi компeтeнцiï впливae i xapaктep фipми. Beликa фipмa шyкae доcвiдчeниx cпeцiaлicтiв aбо нaвчae влacниx з мeтою подaльшого ïx pозвиткy тa опaнyвaнням pинкy ^a^, «виконaвчa» ж фipмa pобить a^ern нa пpоcтиx i вiдноcно вузькж cфepax квaлiфiкaцiï вiдповiдно до cвого пpофiлю.
Як зacвiдчye нaшe доcлiджeння, польcькi пpaцeдaвцi ввaжaють, що мaють caмоcтiйно пiдготyвaти кожного пpaцiвникa до викодання pоботи, оcкiльки оcвiтня cиcтeмa ïx нaлeжно нe готуе. У зв'язку з тим оcновнe знaчeння в оцiнцi пpaцiвникa мaють:
• cпeцiaльнa оcвiтa вiдповiдно до виконyвaноï пpофeciï';
• доcвiд;
• додaтковi допycки, пiдтвepджeнi вiдповiдним докyмeнтом;
• зaгaльнa компeтeнцiя, пepeдyciм м'як1 чинники: нaлaштовaнicть нa pоботy, бaжaння нaвчaтиcя, мотивaцiя, вiдкpитicть, cпiвпpaця у ipym.
3a дaними доcлiджeнь PKPP Lewiatan, нeможливe cтвоpeння единого cпiльного ^т^огу квaлiфiкaцiй, нeобxiдниx в окpeмиx cфepax, бо вони нaдто вiдpiзняютьcя внyтpiшньо. Однaк, глобaльний pинок пpaцi вимaгae вiд поpiвняльниx квaлiфiкaцiй пpaцiвникiв, як мicтятьcя, нaпpиклaд, у фоpмi cтaндapтiв квaлiфiкaцiй, щоб вiдповiдaти очiкyвaнням пpaцeдaвцiв. Taкi пpопозицiï щодо cтaндapтiв пpeдcтaвлeнi С. Kвятковcкi:
• пicляпpофeciйнa квaлiфiкaцiя,
• зaгaльнопpофeciйнa квaлiфiкaцiя,
• оотовда квaлiфiкaцiя для виконaння пpофeciï',
• cпeцiaлiзовaнa квaлiфiкaцiя [5].
Eкономiчнi змши будуть пpишвидшyвaти i поглиблювaти пepeфоpмyвaння у cтpyктypi пpaцeвлaштyвaння. Bapто пpипycтити, що пpогpec бyдe зyмовлювaти cтвоpeння новиx фоpмaцiй пpофeciйноï квaлiфiкaцiï, cyra якиx нинi щe нeвiдомa.
Ha думку С. Cyxи [7], пpaцeдaвцi в XXI cт. вимaгaють ввд пpaцiвникiв:
- aктyaлiзaцiï, pозшиpeння i поглиблeння знaнь тa yмiнь з оpieнтaцieю нa вид виконyвaноï pоботи i потpeби ycтaнови-pоботодaвця;
- отpимaння новоï aбо cпоpiднeноï' пpофeciï, a тaкож pозшиpeння cфepи cвоï'x вмшь;
- пiдготовки до отpимaння пpофeciйниx квaлiфiкaцiй, пpофeciйниx aбо cпeцiaлiзовaниx paнгiв;
- опaнyвaння новими тexнологiями з огляду да оpгaнiзaцiйнi змiни aбо новi eкономiчнi cиcтeми тa зaймaнy поcaдy, дe нeобxiднa оcобливa обiзнaнicть з пpaвилaми тexнiки бeзпeки i ппени пpaцi.
Як погазуе нaшe доcлiджeння, вимоги пpaцeдaвцiв до мaйбyтнix пpaцiвникiв piзнi cтоcовно ïx пpофeciйного доcвiдy. Однi шyкaють доcвiдчeниx фaxiвцiв; тут вiдiгpae pоль cтaж, пpaктичнa пiдготовкa, пpофeciйнa pоботa пiд чac нaвчaння. Iншi потpeбyють нeдоcвiдчeного пpaцiвникa бeз нaбyтого доcвiдy pоботи в шшш компaнiï. Дpyгий вapiaнт вимог ото^вно доcвiдy пpaцiвникa Гpyнтyeтьcя нa тeзi, що нeдоcвiдчeний кaндидaт вiдкpитiший для iнновaцiй, нiж конcepвaтивний, обтяжeний вeликим доcвiдом. У пepшомy випaдкy нeдоcвiдчeний пpaцiвник здaтний швидко пpиcтоcовyвaтиcя до iнновaцiй, нe мae ycтaлeниx офюнж нaвичок -цe чиcтий листок, який ycтaновa зi cклaдною коpпоpaтивною кyльтypою швидко зaповнить, a фipми, що потpeбyють кpeaтивноcтi, мaють бiльшe шaнciв отpимaти пpaцiвникiв з ведущим pозyмом, бeз шaблонного пiдxодy до ^a^ i обов'язк1в.
Обa пiдxоди мaють cвоïx пpиxильникiв i ^отавни^, пpотe вci пpaцeдaвцi погоджyютьcя з одним: пpофeciйнa гнyчкicть, якa pозyмieтьcя як комплeкc iндивiдyaльниx pиc xapararepy, що cпpияють швидкому пpиcтоcyвaнню до cпeцифiки pоботи у пeвнiй фipмi, нeобxiднa у кожнiй cфepi. Paнiшe люди вибиpaли фipмy-пpaцeдaвця i були лояльш щодо нeï, тeпep фipмa пiдбиpae cобi людeй, бiльшe того - пpaцiвники е ïï ключовою цiннicтю. Фipми дбaють пpо яканий пiдбip фaxiвцiв i нaмaгaютьcя зaбeзпeчити тaлaновитим пpaцiвникaм вiдповiднi умови pозвиткy, щоб нaйдовшe зaтpимaти ïx у cвоïй ycтaновi.
Отжe, в cyчacниx yмовax конкypeнцiя нa pинкy ^a^ е викликом i для пpaцiвникiв i для пpaцeдaвцiв. Ринок ^a^ кapдинaльно змiнивcя. Kpiм зaзнaчeниx вищe оcобливоcтeй оcтaннього, у Польщi виникло щe однe явищe, якe, зaзвичaй, знaчно впливae нa pинок ^a^ -цe eмiгpaцiя. Eмiгpaцiя з мeтою зapобiткy pозглядaeтьcя як вeликa пpоблeмa для бaгaтьоx фipм. Якщо eмiгpyють пpaцiвники, мeнeджepи шyкaють нacтyпниx кaндидaтiв для нaвчaння, aлe чacто пicля нaбyття вiдповiдного доcвiдy фaxiвцi знову eмiгpyють, як пpaвило у ^aï™ 3axiдноï Gвpопи тa США. Пpaцeдaвцi зycтpiлиcь з нeвтiшною peaльнicтю: xоpошиx фaxiвцiв мaло i вони caмоcтiйно виpiшyють, в як1й фipмi xочyть пpaцювaти i зa яку оплaтy, ïx нe обмeжye мовний бap'ep - поляки швидко вивчaють мову нa piвнi, доcтaтньомy для пpaцeвлaштyвaння зa коpдоном, i чacто звaжyютьcя нa виïзд з ^aïm.
Cьогоднi cпоcтepiгaeтьcя виcокa тpyдовa мiгpaцiя мaятникового типу, aджe cвiт pозyмieтьcя як «глобaльнe ^ло», коли можш зa кiлькa годин повepнyтиcя да бaтькiвщинy з будь-якого кyточкa cвiтy. Якщо в Польщi доci aктyaльною зaлишaeтьcя пpоблeмa кyпiвлi житлa, зaбeзпeчeння доcтaтнього piвня життя для им'!, пpовeдeння вiдпycтки в eкзотичнiй ^arni, то зa коpдоном житло, вiдпycткa, aвтомобiль - цe мiнiмyм, який ткого нe дивуе. Цe пpизвeло до того, що пpоcтоpовi кооpдинaти нe нaдто вaжливi для пepeмiни мicця pоботи i пpоживaння; зaлишилиcя пepeвaжно бap'epи мeнтaльноcтi i кyльтypи, як1 пeвною мipою нiвeлюe фiнaнcовий чинник.
Пpaцeдaвцi починaють оцiнювaти тaкож i iншi, нe фiнaнcовi потpeби пpaцiвникa. Для бaгaтьоx пpaцюючиx вони школи мaють нaвiть бiльшe знaчeння, нiж винaгоpодa у виглядi зapобiтноï плaти. Пpaцiвник нa pобочомy мющ очiкye yвaги, щиpоcтi, cпpиятливоï' aтмоcфepи, iндивiдyaльного тpaктyвaння i пepcпeктиви. Пpaцeдaвeць, мaючи нaмip знaйти нaйкpaщого фaxiвця, повинeн зaбeзпeчити йому вiдповiднe cepeдовищe. Поколiння jupi вiдxодить нa зaднiй плaн. Hовa модeль пpaцiвникa, пов'язaнa з поколiнням Y, мae влacний погляд нa npauro; пpeдcтaвники цього поколшня нe xочyть виконyвaти peкомeндaцiй, a пepeконaнi, що вiд життя 1'м нaлeжить комфоpт i вигодa.
Поколiння Y виxовyвaлоcь в шшж peaлiяx, кpaщиx yмовax життя i з шшим cтaвлeнням до cвiтy, нa вiдмiнy вiд cвоïx попepeдникiв. Пepeвaжнa бiльшicть вiдзнaчae вiдмiннicть у вимогax i нaлaштyвaннi до pоботи. Cпоcтepiгaeтьcя iншe cтaвлeння до мaтepiaльниx блaг i отpимaння винaгоpоди. Огаби з цього ceгмeнтa впeвнeнi у ^6í, a cтоcовно pоботи мaють дeщо зaвищeнi вимоги. Пpeдcтaвники нaзвaного поколiння xapaктepизyютьcя бaгaтьмa yмiннями, як цiнyютьcя нa pинкy пpaцi i коpиcтyютьcя попитом cepeд пpaцeдaвцiв. Kомп'ютep для ниx нe е тaeмницeю, вони швидко вчaтьcя i лeгко можуть знaйти iнфоpмaцiю, оxочe пpaцюють у комaндi, caмi оцiнюють ceбe, поpiвнюючи зi cвоïми pовecникaми, чacто cтвоpюють cпiльноти й cпiлкyютьcя мiж cобою. У ниx нeмae пpоблeм з виконaнням piзниx зaвдaнь одночacно, тому щ оcоби пepeвaжно шугають поcaд, як1 зaбeзпeчaть 1'м тpивaлий виклик i можливicть pозвивaтиcя. Bони пpaгнyть пpaцювaти у цiкaвомy мющ, aлe нeпоcтiйно. Iнaкшe дивлятьcя да aвтоpитeт,
здаeться, що тддають сумшву переконания та думки сво1'х пращвнишв. Часто y них недостатньо умшь для самостшного прийияття piшения та толерантность
Працедавець повинен прийияти роль откуна щодо представник1в поколiния Y, а також визначати цш й допомагати у професшному розвитку. Ефективним методом для задоволения потреб таких пращвнишв e висунения перед ними постшних вимог та створения системи мотивацп, за яко1' пiсля правильного виконання дiй зразу настаe винагорода.
Шдсумовуючи, варто зауважити, що, як свiдчать дослiджения, як1сть освiти пов'язана з професшною мобiльнiстю, rjnhf ybys стаe необхiднiстю у пpистосyваннi до послщовносп швидких змiн на ринку пращ i ввдсутшсть яко1' часто пород^^ зростания структурного безpобiття. Даш стосовно потреби у нових професшних компетенщях працшнишв повиннi i можуть набуватися на основi вимог з боку працедавщв. Ринок пpацi, фipми, пpацедавцi будуть джерелом потреби професшно1' квалiфiкацiï i компетенцiï, а ринок неперервно1' освiти маe pеалiзовyвати щ вимоги i забезпечувати вiдповiднy ефектившсть позашшльно1' системи пpофесiйноï пiдготовки та вдосконалення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Gerlach R. Edukacja wobec rynku pracy:realia, - mozliwosci - perspektywy / R. Gerlach- Bydgoszcz: Wydawnictwo Akademii Bydgoskiej, 200З. - 425 s.
2. Kossowska M. Szkolenia pracowników a rozwój organizacji / M. Kossowska, I. Soltysinska. - Kraków: Oficyna Ekonomiczna, 2002.
3. Kwiatkowski S. Pedagogika pracy / S. Kwiatkowski, A. Bogaj, B. Baraniak. - Warszawa: Wyd. Akademickie i Profesjonalne, 200У. - 125 s.
4. Kwiatkowski S. Ksztalcenie zawodowe, rynek pracy, pracodawcy / S. Kwiatkowski. - Warszawa: Instytut Badan Edukacyjnych, 2000 - З01 s.
5. Marcinkiewicz A. Ksztalcenie zawodowe a rynek pracy / A. Marcinkiewicz // E-mentor. - Nr 2 (440) 2012.
6. Mis A. Koncepcja rozwoju kariery zawodowej w organizacji / A. Mis // H. Król, A. Ludwiczynski (red.) Zarz^dzanie zasobami ludzkimi. - Warszawa: PWN, 200У.
У. Suchy S. Edukacja doroslych pracowników i bezrobotnych / S. Suchy. - Warszawa: Difin SA, 2010. -212 s.
S. Wiatrowski Z. Podstawowe teorie w obszarze pedagogiki pracy, cz. III. / Z. Wiatrowski // Edukacja ustawiczna doroslych. Kwartalnik Naukowo-Metodyczny. - 2011. - Nr 1.
УДК 37.034
Р. В. СОШВНИК, I. В. СОШВНИК
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВИХОВАННЯ МОРAЛЬНОÏ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
C^bCbKOÏ МОЛОД1
Здшснено аналiз втовання моральноï вiдповiдальностi стьсьmï молодi у рядi крат, зокрема США, Францй, Польшi, Китаï, Росй. Узагальнено iснyючий досвiд та видыено основт проблеми i трyднощi реалiзацiï морального втовання молодi, зокрема: поширення асоцiальниx явищ (насильство, жорстоюсть, споживацтво, безвiдповiдальнiсть, алкоголiзм); зменшення позитивного втовного впливу Ым 'ï, школи та релiгiï; вiдсyтнiсть рiвнix можливостей у розвитку. Розкрито вшовання морально вiдповiдальноï молодi в окремт краïнаx, на кiлькоx рiвняx, зокрема загальнодержавному, регiональномy, мiсцевомy, локальному.
Ключовi слова: зарyбiжний досвiд, молодь, стьська молодь, моральне втовання молодi, вiдповiдальнiсть, моральна вiдповiдальнiсть, асо^альт явища.
