CC BY
70
9. Naumenkova C. Osnovni napryamy koordynatsiyi hroshovo-kredytnoyi ta byudzhetno-podatkovoyi polityky [Main areas of coordination of monetary and fiscal policy]. Visnyk Natsional'noho banku Ukrayiny [Bulletin of the National Bank of Ukraine], no. 5 (2012): 13-21
10. Rudan V. Koordynatsiya fiskal'noyi ta monetarnoyi polityky yak umova rozvytku ekonomiky Ukrayiny [Coordination of fiscal and monetary policy as a condition for the development of economy of Ukraine]. Bankivs'ka sprava [Bank activity], no. 6 (2012): 69-84
11. Sayt derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny. Tsiny i taryfy. Indeksy spozhyvchykh tsin u 1991 - 2013 rr. [Site of the State Statistics Service of Ukraine. Prices and tariffs. Consumer price indices in 1991 - 2013 years]. http://www.ukrstat.gov.ua
12. Sayt Ministerstva Finnsiv Ukrayiny. Derzhavnyy byudzhet. Vykonannya Zvedenoho i Derzhavnoho byudzhetiv. Pokaznyky vykonannya byudzhetu Ukrayiny [Site of the Ministry of Finance of Ukraine. State budget. Fulfillment of the Consolidated and State budgets. Indicators of Budget of Ukraine]. http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=77643
13. Sayt Natsional'noho banku Ukrayiny. Statystyka. Hroshovo-kredytna ta finansova statystyka. Protsentni stavky refinansuvannya bankiv Natsional'nym bankom Ukrayiny [Site of the National Bank of Ukraine. Statistics. Monetary and financial statistics. Interest rates of bank refinancing by National Bank of Ukraine]. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44580
14. Statystychnyy shchorichnyk Ukrayiny za 2007 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2007]. K.: DP «Informational analytical agency», 2008. 571 p.
15. Statystychnyy shchorichnyk Ukrayiny za 2012 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2012]. K.: DP «Informational analytical agency», 2013. 551 p.
16. Futerko O. I. Byudzhennyy defitsyt i derzhavnyy borh: dynamika ta osnovni problemy upravlinya [Budget deficit and governmental debt: dynamics and major management problems]. Ekonomichnyy chasopys - ХХ1 [Economic Journal - XXI], no. 9-10 (2011): 37-41
17. Shevchuk V. O. Vzayemnyy vplyv fiskal'noyi i monetarnoyi polityky v Ukrayini (1998-2009 rr.) [Mutual influence of fiscal and monetary policy in Ukraine (1998-2009 years)]. Sotsial'no-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrayiny. Finansovyy rynok Ukrayiny: stabilizatsiya ta yevrointehratsiya [Socio-economic problems of the modern period of Ukraine. The financial market of Ukraine: stabilization and European integration], Vol. 1/18 (2010): 15-23
18. Laurens B., Piedra E. G. Coordination of Monatery amd Fiscal Policies. IMF Working Paper. International Monetary Fund, no. 25 (1998): P. 32.
19. Official Journal of the European Union. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=0J:C:2012:326:FULL& from=EN#C_2012326EN.01001301
20. Worrell D. Monetary and Fiscal Coordination in Small Open Economies. IMF Working Paper. International Monetary Fund, no. 56 (2000): P. 28.
ДАН ПРО АВТОРА
Дадашова Первш Ai^iBHa, асп1рант кафедри фннансв Нацюнальний yHieepcumem «Киево-Могилянська академiя» вул. Жовтнева 9, кв. 52, КиУвська обл., м. 1рпнь, 08200, Украна e-mail: dadashova.pervin@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дадашова Пэрвин Акифовна, аспирант кафедры финансов Национальный университет «Киево-Могилянская академия» ул. Жовтнева 9, кв. 52, Киевская обл., г. Ирпень, 08200, Украина e-mail: dadashova.pervin@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Dadashova Pervin Akifivna, Ph.D student in Finance, National University of «Kyiv-Mohyla Academy» 9, ap.52, Zhovtneva street, Kyiv region, Irpin', 08200, Ukraine e-mail: dadashova.pervin@gmail.com
УДК 314.17:331.5
ОГЛЯД М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ПОСЛУГ З ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАНН1
Коваль С. П.
Предметом статтi е оглядове до^дження мiжнародного досвiду регулювання дiяльностi приватних агентств зайнятост1 (ПАЗ), як надають послуги посередництва у працевлаштуванн населення. У статтi запропоновано результати дослiдження основних видiв послуг позиково'' зайнятостi: аутсорсингу, аутстаффнгу та нших, а також '¡х особливостей розвитку на ринку прац/ Укра'ни.
Результати роботи. Проведено дослiдження мiжнародного досвiду державного регулювання дiяльностi приватних агентств зайнятостi. Здйснено огляд розвитку сфери посередницьких послуг працевлаштування в УкраiHi та надано пропозицц' щодо И регулювання з урахуванням мiжнародних норм \ рекомендацй.
Результати дослiдження можуть бути використан вама защкавленими сторонами, у тому числ/ органами державно' виконавчо' влади при вдосконаленн механiзмiв реалiзацii' соцiально-економiчноi' полтики зайнятостi та державного регулювання ринку прац) Укра'ни.
Висновки. 1. Протягом останнiх десятилть зростання попиту на послуги ринку прац) спричинило стрiмкий розвиток приватних агентств зайнято^ як в розвинених кранах свту, так \ в Укра''м.
2. Необхiдним е удосконалення чинного втчизняного законодавства з метою бтьш чткого визначення послуг з посередництва у працевлаштуваннi та 'х рiзноманiтних форм (аутсорсинг, аутстаффнг та н.) з урахуванням мiжнародного досвiду.
134
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Коваль С.П., 2014
3. Оск/льки ПАЗ пропонують р/зномантн послуги з посередництва у працевлаштуванн в багатьох сферах економ/чноТ д1яльност1, включаючи наб1р тимчасових прац/вниюв i пдтримку трудовоГ мграцц, необх1дна розробка спец/ального законодавства для деяких вид/в таких послуг з урахуванням певних особливостей, пов'язаних зi здйснюваною ними д/яльнстю.
Ключовi слова: сфера послуг, посередницьк послуги з працевлаштування, позикова зайнятсть, ринок прац/, м/жнародн рекомендаций аутсорсинг, аутстаффнг.
ОБЗОР МЕЖДУНАРОДНОГО ОПЫТА РЕГУЛИРОВАНИЯ СФЕРЫ УСЛУГ ПОСРЕДНИЧЕСТВА В ТРУДОУСТРОЙСТВЕ
Коваль С. П.
Предметом статьи является обзорное исследование международного опыта регулирования деятельности частных агентств занятости (ЧАЗ), которые предоставляют услуги посредничества в трудоустройстве населения. В статье предложены результаты исследования основных видов услуг заемной занятости: аутсорсинга, аутстаффинга и других, а также их особенностей развития на рынке труда Украины.
Результаты работы. Проведено исследование международного опыта государственного регулирования деятельности частных агентств занятости. Осуществлен обзор развития сферы посреднических услуг трудоустройства в Украине, и предоставлены предложения относительно ее регулирования с учетом международных норм и рекомендаций.
Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной исполнительной власти при усовершенствовании механизмов реализации социально-экономической политики занятости и государственного регулирования рынка труда Украины.
Выводы. 1. На протяжении последних десятилетий возрастание спроса на услуги рынка труда стало причиной стремительного развития частных агентств занятости как в развитых странах мира, так и в Украине.
2. Необходимым является усовершенстование действующего отечественного законодательства с целью более четкого определения услуг посредничества в трудоустройстве и их разнообразных форм (аутсорсинг, аутстаффинг и др.) с учетом международного опыта.
3. Поскольку ЧАЗ предлагают различные услуги посредничества в трудоустройстве во многих сферах экономической деятельности, включая набор временных работников и поддержку трудовой миграции, необходима разработка специального законодательства для некоторых видов таких услуг с учетом определенных особенностей, связанных с осуществляемой ими деятельностью.
Ключевые слова: сфера услуг, посреднические услуги по трудоустройству, заемная занятость, рынок труда, международные рекомендации, аутсорсинг, аутстаффинг.
SURVEY OF INTERNATIONAL EXPERIENCE IN REGULATION
OF SERVICES AT EMPLOYMENT MEDIATION SPHERE
Koval' S.P.
The subject of the article is survey research of international experience in regulation of business activity of private employment agency (PEA), giving services at employment mediation to population. The results of research of main kinds of loan employment services: autsorsing, autstaffing and others, and their particularities of development at labor market in Ukraine are presented in the article.
The results of work. The research of international experience of state regulation of business activity of private employment agency was conducted. The survey of development of services at employment mediation sphere in Ukraine was accomplished, and the proposes about regulation of this sphere are suggests with inside of international standards and recommendations.
Results of research may be used by all interesting sides, inclusive government bodies during improvement of mechanisms realization social-economic employment policy and state regulation of labor market.
The conclusions. 1. At last decades the growth of demand on labor market services was the reason of impetuous development of private employment agency as in developed countries, than and in Ukraine.
2. The improvement of the national legislation currently in force for more legible definition of services at employment mediation and their different forms (autsorsing, autstaffing and others) is necessary in odder to international experience.
3. The elaboration of special legislation for some kinds of such services is necessary in odder to definite peculiarities, which are compared with their activity, because PEA are let giving different services at employment mediation in many spheres of economic activity, including engaging of temporary workers and supporting of work migration.
Key words: services sphere, services at employment mediation, loan employment, labor market, international recommendations, autsorsing, autstaffing.
Постановка проблеми. Свплвий досвщ регулювання сфери послуг з посередництва у працевлаштуванн свщчить про pi3H0MaHiTHi проблеми, яга юнують у цм сферi i з якими стикаються уряди краТн св^у при регулюванн вщносин позиковоТ зайнятост з метою захисту прав залучених до них пращвнигав. Беручи до уваги iнодi суперечливi наслщки поширення позиковоТ працк сощальне вщчуження, зниження загального рiвня життя населення, збтьшення нерiвностi та зростання нестабтьносл в багатьох сферах сусптьного життя в цтому, - автор переконана в необхщносл детального дос^дження зарубiжноТ практики використання рiзних форм найму персоналу, осгальки в УкраТн юнують реалы-ii передумови для Тх розвитку.
Аналз останнх дослджень i публ'/кацш. В офщмних документах МНжнародноТ оргаызацп пращ (МОП) тристоронн трудовi вщносини подтяються за типом договору на пщряды «для виконання роб^ або послуг» та вщносини, пов'язан з «постачанням робочоТ сили вщповщно до комерцмних договорiв». Цей доволi формальний пщхщ реалiзуeться в законодавствi практично вах краТн св^у [1].
Пщряды вщносини, як правило, не визнаються розщепленими - единим вщповщальним роботодавцем при цьому вважаеться пщрядник. Регулювання (часто досить жорстке) стосуеться саме «оренди персоналу». lнодi така дiяльнiсть або прямо заборонена, або виявляеться законодавчо неврегульованою, як, наприклад, в УкраТнк Тому постачальник робочоТ сили часто волiе замаскуватися договором (контрактом) пщряду, аби уникнути незручностей i законодавчих обмежень.
Проте, нав^ь в офщмних документах МОП юнуе певна невизначенють, що випливае iз формального пщходу до питання щодо класифкацп тристороных трудових вщносин: «З правовоТ точки зору, тага контракти можуть створювати техычы трудно!щ у зв'язку з тим, що вщповщы пращвники, можливо, почнуть взаемодiяти з двома сторонами (або iз значною галькютю сторЫ), кожна з яких бере на себе певн функцп традицмного роботодавця. ^м того, iснують, звичайно, приклади об'ективно невизначених або прихованих тристороных (розщеплених) трудових вiдносин. Тристороннi трудовi вiдносини зазвичай передбачають укладання цивтьного чи комерцiйного договору мiж користувачем i постачальником. Однак цiлком можливо, що тага договори взагалi не укладаються, а постачальник е, власне, не пщприемством, а лише посередником можливого
коpиcтyвaчa, який мае нaмip пpиxовaти оcобиcтicть коpиcтyвaчa як peaльного pоботодaвця». Тому y пpaцiвникiв можуть виникнути cyпepeчки щодо того, x™ юpидично мае вiдповiдaти за дотpимaння ïxнix пpaв. Розглянeмо цe питання дeтaльнiшe.
Метою статт'1 е доcлiджeння мiжнapодного доcвiдy полiтики зaйнятоcтi, cпpямовaноï на зaбeзпeчeння дepжaвного peгyлювaння дiяльноcтi cyб'ектiв гоcподapювaння, якi надають поопуги поcepeдництвa у пpaцeвлaштyвaннi, а також надання пpопозицiй щодо ïï yдоcконaлeння з ypaxyвaнням мiжнapодниx ноpм i peкомeндaцiй.
Виклад основного матералу. ^отягом оcтaннix дecятилiть у бaгaтьоx ^arnax cвiтy поcлyги з поcepeдництвa у пpaцeвлaштyвaннi завойовують поcтiйно зpоcтaючy pоль на pинкy пpaцi.
Зapоджeння тpyдового поcepeдництвa наука вiдноcить до чаав cepeдньовiччя, коли на мaйдaнax вeликиx мicт i нeвeликиx ceлищ cтиxiйно збиpaлиcя на cвоеpiднi яpмapки як т^ xто шукав pоботy, так i т^ кому були потpiбнi нaймaнi пpaцiвники. Тут вони знaйомилиcя, обговоpювaпи умови найму, pозмipи оплати пpaцi, iншi питання cпiвпpaцi.
З дpyгоï половини XIX cт. у Зaxiднiй eвpопi виникають пepшi оpгaнiзaцiйно офоpмлeнi поcepeдницькi оpгaнiзaцiï piзниx фоpм: пpивaтно-блaгодiйнi ycтaнови, cтвоpeнi пpофcпiлкaми або оpгaнiзaцiями пiдпpиемцiв. Нaпpикiнцi XIX - на початку XX ст. cтвоpюютьcя комунальн (мyнiципaльнi) оpгaни тpyдового поcepeдництвa, зокpeмa, в швeйцapcькиx мicтax Бepн (1888 p.) i Бaзeль (1894 p.). Однак ^й пpоцec pозвивaвcя cтиxiйно, i тому нepiдко водночac у тиx caмиx мicтax дiяли кiлькa однaковиx поcepeдницькиx ycтaнов piзного поxоджeння [2].
Бypxливо pозвивaлоcя тpyдовe поcepeдництво в Нiмeччинi. У пepшiй половинi XIX cт. за Ущативи piзниx блaгодiйниx товapиcтв, а також peмicничиx цexiв було cтвоpeно контоpи зi cпpияння pобiтникaм у пошуку pоботи. Нaйycпiшнiшe дiяли вони у cфepi наймання xaтньоï пpиcлyги: кyxapiв, конюxiв, caдiвникiв, пpибиpaльникiв, гyвepнaнток тощо. Дeщо пiзнiшe за оpгaнiзaцiю поcepeдницькиx бюpо взялиcя пpофcпiлки. Однiею з пepшиx ycтaнов цього типу стало Лeйпцiгcькe поcepeдницькe бюpо, за-cновaнe 1864 pокy [2].
Уcпiшний pозвиток поcepeдницькиx бюpо пpофcпiлок викликав у пiдпpиемцiв пpaгнeння до оpгaнiзaцiï влacниx бюpо з найму пpaцiвникiв. Сптка зaлiзовиpобничоï пpомиcловоcтi Гaмбypгa пepшою у 1890 p. cтвоpилa таку установу. Потiм aнaлогiчнi бюpо були cтвоpeнi в Бepлiнi, Бpeмeнi, Дpeздeнi, Maгдeбypзi. Кожний pобiтник, який мiг довecти за допомогою докyмeнтiв cвоï пpофeciйнi й оcобиcтi якоcтi, коpиcтyвaвcя пiдтpимкою тaкиx оpгaнiзaцiй i одepжyвaв оcобливe cвiдоцтво, що допомагало йому пpaцeвлaштyвaтиcя на пiдпpиемcтвax. Цiкaво, що тут у 1922 p. yпepшe було пpийнято закон пpо поcepeдницькi установи, який дозволяв офужним бipжaм пpaцi включати на добpовiльнiй оcновi в мepeжy офiцiйниx бipж ycтaнови, cтвоpeнi пpофcпiлкaми i пiдпpиемцями. З 1923 p. бipжi пpaцi yтpимyвaлиcя з копив фонду cтpaxyвaння вiд бeзpобiття, що фоpмyвaвcя з внecкiв пpaцiвникiв i pоботодaвцiв [2].
У Вeликiй Бpитaнiï поcepeдницькi бюpо виникли з Ущативи тpeд-юнiонiв нaпpикiнцi XlX ст. для обcлyговyвaння винятково члeнiв cвоïx пpофcпiлок. У 1902 p. на оcновi cпeцiaльно виданого закону в бaгaтьоx мicтax cтвоpюютьcя також мунщипалы-л бюpо. Кpiм поcepeдницькиx фyнкцiй, ц бipжi пpaцi з 1922 pокy виплачували cтpaxовy допомогу по бeзpобiттю. Спeцiaльний щотижнeвик peгyляpно пyблiкyвaв iнфоpмaцiю пpо вaкaнciï [2].
У Фpaнцiï тpyдовe поcepeдництво також зapодилоcя завдяки пpофcпiлкaм, якi cтвоpили пepшy бipжy пpaцi 1887 pокy в Пapижi, коли Myнiципaльнa paдa ypочиcто пepeдaлa пapизьким пpофcпiлкaм бaгaтоповepxовий будинок, що знaxодивcя на вyлицi Ж.-Ж. Pycœ. З 1911 pокy дepжaвa чepeз мyнiципaлiтeти cтaлa cyбcидiювaти тaкi бipжi. Потiм було cтвоpeно cпeцiaльнe цeнтpaльнe вiдомcтво i peгiонaльнi оpгaни для yпpaвлiння мicцeвими бipжaми [2].
Подальший pозвиток пpомиcловоcтi нaпpикiнцi Х1Х ст., мacовe пepeceлeння ceлян у мюта вимагало надати пpоцecaм на pинкy пpaцi кepовaний xapaктep. Цe стало поштовxом для об'еднання pозpiзнeниx i piзноплaновиx поcepeдницькиx оpгaнiзaцiй в загальнонацюнальы cиcтeми, що набуло знaчниx мacштaбiв у пepшi дecятилiття XX ст. Зазвичай, ядpом, навколо якого йшло об'еднання, були мyнiципaльнi ycтaнови. Ix оановним завданням на злaмi стгрч було надання допомоги бeзpобiтним у пошyкax pо-боти, а pоботодaвцям - у добоpi пpaцiвникiв, а також зacвiдчeння факту вiдcyтноcтi на даний момeнт в оcоби, яка звepнyлacя, пiдxожоï pоботи, що було пщставою для пpийняття piшeння щодо надання бeзpобiтномy допомоги або cтpaxовоï винaгоpоди.
Бipжi пpaцi вeли також статистику бeзpобiття, облiк вiльниx pобочиx мicць, оpгaнiзовyвaли обмiн цiею iнфоpмaцiею мiж мicтaми i peгiонaми. У Фpaнцiï, пpимipом, бipжi один paз на тиждeнь повiдомляли одна одну пpо кiлькicть вiльниx pобочиx мюць, нaявниx у кожному з офупв. Потiм цю iнфоpмaцiю узагальнювали i пpотягом 24 годин по одному пpимipникy нaдcилaли у вci бipжi й давали змогу ознaйомитиcь. Стaвилоcя завдання, щоб тaкi вiдомоcтi були cвiжими i точними.
Починаючи з cepeдини ХХ cтолiття, у зapyбiжниx кpaïнax тpaдицiйно надавали пpaцiвникiв фipмaм-коpиcтyвaчaм, яким потpiбнa була тимчacовa допомога, нaпpиклaд, щоб зaмicтити pобiтникa, який був нeпpaцeздaтним, чи виконати будь-яку pоботy, потpeбa в якiй юнувала лишe пpотягом коpоткого чacового пpомiжкy. Пpaцiвники були зaйнятi на одному пiдпpиемcтвi пpотягом кiлькоx днiв або тижыв, iнодi - мicяцiв, поопйно пepeмiщyючиcь вiд одного коpиcтyвaчa до Ышого. Агeнтcтвa допомагали ïм твидою знaxодити новиx pоботодaвцiв, бpaли на ceбe офоpмлeння i cyпpовiд зайнятооп, iнодi - зaбeзпeчyвaли пpaцiвникiв пeвними компeнcaцiями у випaдкax тpивaлоï пepepви мiж контpaктaми. Втiм, у бaгaтьоx кpaïнax тaкe поcepeдництво довгий чac лишaлоcя поза законом.
Поpяд з дepжaвними cтpyктypaми зaйнятоcтi в бaгaтьоx кpaïнax cвiтy пpaво на пpaцeвлaштyвaння бeзpобiтниx одepжaли пpивaтнi aгeнтcтвa зайнятостк Подiбнa пpaктикa впepшe була yзaконeнa в 1949 pоцi в Конвeнцiï МОП пpо плaтнi бюpо з найму №96. У 1997 pоцi ^й докyмeнт доповнили Конвeнцiею пpо пpивaтнi aгeнтcтвa зaйнятоcтi №181 та Рeкомeндaцiею №188 щодо пpивaтниx агентств зaйнятоcтi. З пpийняттям Конвeнцiï МОП 181 «^о пpивaтнi aгeнтcтвa зайнятооп» ПАЗ отpимaли визнання та пошиpeння. У цiй Конвeнцiï вcтaновлeно остовы пapaмeтpи peгyлювaння пpaцeвлaштyвaння pобочоï ™ли пpивaтними aгeнтcтвaми. За допомогою Конвeнцiï 181 МОП мае на мeтi cпpияти cвоïм кpaïнaм-члeнaм у виpоблeннi чiткоï полiтики зaконодaвcтвa та мexaнiзмiв peaлiзaцiï eфeктивноï peеcтpaцiï та лiцeнзyвaння ПАЗ. Конвeнцiя 181 була paтифiковaнa 20-ма кpaïнaми, i МОП отpимaлa pяд зaпитiв на здiйcнeння ст^ияння нaцiонaльним ypядaм у pозpобцi ноpмaтивно-пpaвовоï бази peгyлювaння ПАЗ. Конвeнцiю paтифiкyвaли, зокpeмa, Японiя, lтaлiя, Фiнляндiя, 1ст1аыя, Нiдepлaнди, Чexiя та pяд Ыши кpaïн. Окpeмi кpaïни, нaпpикпaд, Авcтpaлiя, cтимyлюють у такий cпоciб pоботy пpивaтниx cлyжб у пpaцeвлaштyвaннi нaймeнш конкypeнтоcпpоможниx гpyп (бeзpобiтниx з тpивaлим cтaжeм, молодь 16-17 pокiв та ^ii^x). За ïx пpaцeвлaштyвaння ц пpивaтнi aгeнтcтвa можуть одepжyвaти пpeмiï з дepжaвного фонду cпpияння зайнятостк З поcтpaдянcькиx кpaïн Конвeнцiя МОП 181 paтифiковaнa в Литвi, Молдову Гpyзiï.
Пpaктикa впpовaджeння Конвeнцiï 181 в piзниx кpaïнax мае ото'!' оcобливоcтi. Так, жоpcтко обмeжyетьcя поcepeдницькa дiяльнicть пpивaтниx aгeнтcтв в Японп. Винятком е лишe 30 видiв пpофeciй i занять, для пpeдcтaвникiв якиx pобочi мicця можуть пiдбиpaтиcя платними фipмaми, якi одepжaли л^нз^ вiд Miнicтepcтвa пpaцi. Цe cтоcyетьcя пpофeciй, пов'язaниx з миcтeцтвом, доглядом за д^ьми та xвоpими, вeдeнням домашнього гоcподapcтвa тощо. У 1986 pоцi з пpофeciй нeпpecтижного xapa^epy дозволeнa лишe лiзинговa дiяльнicть пpивaтниx фipм. На cьогоднi в Японп лiзинговi пiдпpиемcтвa пpaцюють на pинкy тимчacовоï пpaцi i pозподiляють по pобочиx мicцяx 380 тиcяч оаб, що cтaновить близько 1% pобочоï cили кpaïни. Пpиблизно 50% caнiтapок, оciб, що доглядають за д^ьми та xвоpими i здiйcнюють поалуги з вeдeння домашнього гоcподapcтвa пpaцeвлaштовyютьcя чepeз пpивaтнi cлyжби зaйнятоcтi.
Функцií державно! служби зайнятост не обмежуються, а доповнюються безкоштовними посередницькими послугами приватних служб у Нмеччинк На законодавчому рiвнi в Нмеччин передбаченi серйознi вимоги до фiзичних та юридичних осiб, яким надано дозвт на посередницьку дiяльнiсть на ринку працi: надiйнiсть, професйна придатнiсть, належний майновий стан, наявнють пристосованого службового примiщення. Дозвiл спочатку видаеться на три роки, а по™ може бути продовжений без зазначення термжу. Для безробiтних, яга шукають роботу, послуги надаються безкоштовно, а винагороду приватний посередник одержуе лише вщ роботодавцiв. Правда, е винятки, наприклад, для художникiв, спортсменв, артистiв - вiд них можна вимагати або приймати винагороду в розмiрi, який не перевищуе визначеного максимуму [2].
Подiбнi закони д^ть, зокрема, у Швейцарií (Федеральний закон про службу працевлаштування i про здачу робочоТ сили пiд найм), Естонп (Закон про послуги на ринку прац) та в жших кражах 6С.
Закон №469 вщ 23.12.1997 р. в lталií передбачае приеднання вах державних i приватних агентств зайнятост до загальнонацiональноí комп'ютерноТ мережi та и постiйне використання для передачi наявноТ iнформацií про характер та обсяг попиту i пропозицп робочоí сили з метою обмеження чи лквщацп послуг, яга надае «сiрий» ринок, що не забезпечуе тако'1' прозоростi [2].
Водночас у свт вiдбуваються й жил процеси. На тлi швидкого розвитку фiнансових ринкiв виробничi компанií постали перед небезпекою втрати iнвестицiйноí привабливост, через що популярними стали ще концентрацií виробництва у профiльних, тобто у найбтьш прибуткових видах дiяльностi, що дозволяе задовольнити зростаючi запити акцiонерiв. Це стимулювало масовий аутсорсинг - дiяльнiсть, коли компанiя передае якусь зi своíх функцiй, що не е профтьною, зовнiшнiй компанп, та аутстаффiнг - коли компаня виводить частину своíх робiтникiв за межi штату i передае Тх кадровому приватному агентству, при цьому агентство формально виконуе для них функцп роботодавця, але фактично вони продовжують працювати в колишнiй компанп. Набула поширення також дiяльнiсть, пов'язана з пщбором тимчасового персоналу (надання тимчасового та сезонного персоналу на короткий термж), коли приватне агентство зайнятост саме пщбирае працiвникiв, укладае з ними договори та повнютю несе за них вiдповiдальнiсть, а також лiзинг персоналу - надання працвникв, що перебувають у штат приватного агентства зайнятостi, клiенту на тривалий термж (вiд трьох мюяцв до декiлькох рокiв).
Мiжнародна федераця працiвникiв хiмiчноí i гiрничовидобувноí промисловост, енергетики та сумiжних галузей (1СЕМ) створила посiбник, де мiстяться присвячен розщепленим трудовим вiдносинам та Тх сторонам термiни: «аутсорсинг», «позикова праця», «аутстаффiнг», «лiзинг персоналу», «залежнi постачальники», «внутрiшнi пiдрядники», «трудовi брокери» тощо. Список поповнюеться, i вiн дос не завершений, адже розщепленi трудовi вiдносини - не статичне явище, а динамiчне, а тому постйно набирае все нових форм i змiн [3].
Вперше позикова праця як пщприемницька дiяльнiсть почала використовуватися в 50-т роки XX ст. у США. Засновником цiеí практики вважаеться Втьям Рассел Келлi, який створив в 1946 р. компаню з надання тимчасового персоналу. Пзнше, у 70-т роки в США у зв'язку з особливостями федерального податкового законодавства набула розповсюдження концепця здачi робочоí сили пiд найм. Проте, з 1980-х рокв тага компанп почали пропонувати ряд додаткових послуг, яга в основному стали вщповщдю на потреби бiзнесу. Саме в цей час, в умовах, коли можливост збтьшення прибутковост за рахунок впровадження нових технолопй i розвитку логiстики виявилися майже вичерпаними, компанп почали шукати новi конкуренты переваги. Ними стали гнучка спецiалiзацiя i здатнiсть виконати будь-яке замовлення своечасно. Це породило в пщприемницькому середовищщ мрiю про гнучку чисельнють персоналу - здатнiсть найняти або звтьнити необхiдну кiлькiсть спiвробiтникiв залежно вiд коливань попиту, не тримати зайвий персонал пщ час спаду виробництва, але одночасно не переплачувати за додаткове навантаження i не про^авити вигщн замовлення у пiковi перiоди. Мiсце соцiальноí вiдповiдальностi в кадровм полiтицi посiло зниження ризикв для роботодавця (зрозумiло, шляхом перекладання íх на плечi працiвникiв).
У перилй половинi 90-х рокiв витрати на проведення пол^ики зайнятостi у розвинених кранах зросли: до 0,6-0,7% ВВП - у Японп та США, до 1,2-2% - в 1талп, Великобританп i Норвегií та до 3-5,5% ВВП - в Нидерландах, Дани та 1спанп. У деяких кражах збтьшення таких витрат сприяло розширенню чисельност осб, яга одержували допомогу з працевлаштування [4].
Натомють у США впроваджували принцип: «Хто здатен працювати, мусить знайти собi роботу». З 1997 року там почав дiяти Закон «Про особисту вщповщапьнють та можливостi працевлаштування», згщно з яким американцi, що одержували державну соцальну допомогу, мали протягом 2 рогав знайти собi роботу. Це дозволило заощадити протягом 6 рогав приблизно 55 млрд. дол., значна частина яких пшла на створення нових робочих мюць [5].
Приваты агентства зайнятосп негайно вщгукнулись на цi новi запити i запропонували своíм кпiентам вщповщн можпивостi. У результатi, сьогоднi постачальники робочоí сили перетворюються на професйних роботодавцiв, котрi все частiше беруть до себе в штат працвнигав, що довготривало або безстроково прив'язан до одного користувача. Фактично, компанií-користувачi в^ають агентствам на аутсорсинг свою вщповщальнють як роботодавцiв. Цiлком очевидно, що подiбнi послуги не мають нчого спiльного з наданням тимчасового персоналу, проте вони часто входять до пакету пропозицй приватних кадрових агентств.
У деяких розвинених кражах останнм часом iндустрiя аутстаффiнгу та лiзингу персоналу складае в середньому до 20-30%. Так, у США послуги аутстаффжгу та лiзингу персоналу пропонуе понад 2 тис. компанй, так званi професiйнi органiзацií iз зайнятостi (ПОЗ), у штатi яких - понад 2,5 млн. американцв. Обсяг послуг з лiзингу персоналу складае близько 27% кадрового ринку США. До 80% клентв ПОЗ залишаються постйними, що свiдчить про високий рiвень задоволення цими послугами. При цьому компанп не раз пщтверджували, що за допомогою аутстаффжгу чи лiзингу персоналу досягли значноí економií часу та матерiальних ресурсв: найменшi компанií (до 9 спвроб^никв) заощадили в середньому 7 людино/годин на тиждень, компанií вiд 50 до 99 спвроб^никв - 23 людино/години на тиждень [5].
У кражах бвропейського Союзу лiзинговi фiрми працевлаштовують до 7 млн. працвникв на рiк. Наприклад, у Францп темпи росту найму працiвникiв через лiзинг персоналу за останнi роки в 13 разiв перевищили темпи росту робочо: сили, яку наймае безпосередньо роботодавець [5].
У контекст вивчення правового регулювання дiяльностi суб'ектв господарювання, якi надають послуги працевлаштування, особливое уваги заслуговуе досвщ Нiдерландiв, де завдяки впровадженню механiзмiв регулювання дiяльностi приватних агентств зайнятост рiвень безробiття майже вдвiчi нижчий, нж у середньому по 6С та, зокрема, у таких кражах, як Франця, Нiмеччина, i становить 4,8%. Протягом 20 рокв система регулювання надання робочо: сили пщ найм приватними агентствами Нiдерландiв зазнавала змж та вдосконалень, i на сьогодн саме в Нiдерландах вона е однею з найефективнiших систем регулювання у цй сферi. Приватн агентства зайнятостi Нiдерландiв е роботодавцями приблизно для 725 тис. працвнигав, що складае 3,5% вщ загальноí кiлькостi зайнятих у краíнi.
У 1975 р. в Нщерландах була введена обов'язкова система лщензування дiяльностi щодо надання робочоí сили пщ нам третiй сторонi. При цьому дозволи надавалися лише для дiяльностi, тривалють якоí була обмежена максимально допустимим перюдом (у рiзнi роки термж коливався вiд 3 до 6 мюяцв), але повнiстю заборонено було використовувати цю дiяльнiсть у будвництвк Заробiтна плата працiвникiв, переданих пщ найм третiй сторонi, мала бути такою ж, яку одержували постен робiтники, найнятi безпосередньо пщприемством-користувачем.
У 1996 p. ва пpaцiвники pоботодaвцiв, пpофcпiлок та ypядy, об'еднaнi в Фонд пpaцi, одностайно пpийняли peкомeндaцiï для Miнicтepcтвa cоцiaльниx вiдноcин та пpaцi Нiдepлaндiв пpо модepнiзaцiю тpyдового пpaвa пiд назвою «Гнyчкicть i cтaбiльнicть». Як настпдок, у 1998 p. у Нiдepлaндax була cкacовaнa cиcтeмa лiцeнзyвaння пpивaтниx aгeнтcтв. А в 1999 p. вступив в стлу Акт «Пpо гнyчкicть i зaxиcт» та внeceнi змiни до Цивiльного кодeкcy (ст.7:690) пpо тpyдовi договоpи. Важливим нововвeдeнням cтaли положeння пpо cпeцiaльнi умови договоpy, шляxом якого одна cтоpонa (пpaцiвник) нaдaетьcя iншою cтоpоною ^иватним aгeнтcтвом зaйнятоcтi-нaймaчeм) тpeтiй cтоpонi (пiдпpиемcтвy-коpиcтyвaчy) з мeтою виконання pобiт пщ наглядом та кepiвництвом коpиcтyвaчa та згщно iз зaмовлeнням, pозмiщeним у наймача. Таким чином, пpaцiвник, наданий пpивaтним aгeнтcтвом зaйнятоcтi пiд найм тpeтiй cтоpонi, внacлiдок yклaдeння тpyдового договоpy набув cтaтycy cyб'ектa тpyдовиx вiдноcин. Такий тpyдовий договip yклaдaетьcя мiж пpaцiвником i пpивaтним агентством зaйнятоcтi, а також yкпaдaетьcя о^мо договip мiж aгeнтcтвом та пiдпpиемcтвом-коpиcтyвaчeм. Договip мiж пiдпpиемcтвом-коpиcтyвaчeм i бeзпоcepeдньо пpaцiвником нe yклaдaетьcя. Таким чином, пpaктично вecь ceктоp тpиcтоpоннix тpyдовиx вiдноcин у Нiдepлaндax оxоплeний колeктивними договоpaми, якi в дeтaляx pe^Ki^r^ тpyдовi пpaвовiдноcини, зокpeмa, щодо винагс^од, pобочого чacy, вiдпycток, виxiдноï допомоги, пeнciй тощо. Пpи цьому юнуе piзнa cиcтeмa гнyчкоcтi пpaвовiдноcин - починаючи з виcокоï гнyчкоcтi на початку пpaвовiдноcин (у пepшi 26 тижыв пpивaтнe aгeнтcтво зaйнятоcтi - наймач впpaвi pозipвaти тpyдовi вiдноcини пicля виконання завдання) до знaчниx гapaнтiй для пpaцiвникiв i мaлоï гнyчкоcтi для aгeнтcтвa пicля 3^чного пepiодy pоботи, коли yклaдaетьcя бeзcтpоковий тpyдовий договip з aгeнтcтвом [5].
В Укpaïнi ayтcоpcинг знaxодитьcя лишe на cтaдiï фоpмyвaння. Бiльш вiдпpaцьовaною е поcлyгa ayтcтaффiнгy. Пepшопpоxiдником цього виду поотуг, бeзyмовно, е Гeнepaльнa диpeкцiя з обcлyговyвaння iнозeмниx пpeдcтaвництв (з початку 1990-x ця оpгaнiзaцiя була монополicтом у даному видi cepвicy). Тpоxи пiзнiшe, до юнця 1990-x, поcлyгy ayтcтaффiнгy cтaли надавати iншi пpивaтнi aгeнтcтвa зaйнятоcтi. Ix пepшими кпiентaми були зaxiднi фipми, що мають доcвiд подiбноï cпiвпpaцi у cвоïx кpaïнax.
Оcновними пpичинaми, що зумовили появу i pозвиток cyб'ектiв гоcподapювaння, якi надають потуги з пpaцeвлaштyвaння в Укpaïнi, е, по-пepшe, pозвиток pинкy пpaцi, cкоpочeння зaйнятоcтi нaceлeння та зpоcтaння бeзpобiття. Низька aдeквaтнicть якоcтi pобочоï стли та iнфpacтpyктypи pинкy пpaцi пpоцecaм, що вiдбyвaютьcя, cпpичинилa нeобxiднicть виникнeння бiльш мобiльниx cтpyктyp, якi б момeнтaльно peaгyвaли на запити pинкy i володiли б нeобxiдними для цього pecypcaми.
Дpyгою пpичиною можна назвати змЫу cтpyктypи eкономiки в peзyльтaтi пpовeдeниx peфоpм, що викликало появу новиx мicць зacтоcyвaння квaлiфiковaноï пpaцi в тaкиx оpгaнiзaцiяx, як банки, змшаы фipми з iнозeмною yчacтю, iнозeмнi фipми або ix^ yкpaïнcькi офicи, фiнaнcовi та тоpговeльнi бipжi, cтpaxовi компaнiï тощо. ^м того, значний pозвиток отpимaлa тоpгiвля, яка потpeбyе piзномaнiтниx поcepeдницькиx постиг. Цe зумовило piзкe зpоcтaння попиту на виcококвaлiфiковaниx пpогpaмicтiв, eкономicтiв, rc^c^, мeнeджepiв, бyxгaлтepiв, квaлiфiковaниx ceкpeтapiв та Ышого офicного пepcонaлy.
Тpeтьою пpичиною можна вважати тe, що звичн cпоcоби найму на pоботy ^озподт пicля вузу, пошук потpiбного пpaцiвникa чepeз нeфоpмaпьнi канали) виявилиcя нecпpоможними в новиx yмовax, оcобливо коли мова йдe пpо пpaцiвникiв ви!^ квaлiфiкaцiï. Отжe, ПАЗ cтaпи виникати в peзyльтaтi попиту, задовольнити який нe була в змозi жодна з i^tc^x cтpyктyp.
Чeтвepтa пpичинa - виникнeння потpeби в pядi новиx для pинкy пpaцi поотуг у cфepi зaйнятоcтi, тaкиx, як лiзинг пepcонaлy, оцiнкa пepcонaлy, ayтплeйcмeнт (надання допомоги пpaцiвникaм, якi пщлягають вивiльнeнню, в пiдбоpi нового мюця pоботи, новоï пpофeciï за договоpом з фipмою-pоботодaвцeм), пiдбip пepcонaлy вщповщно до пeвниx вимог зaмовникa-pоботодaвця та Ы.
Бeзcyмнiвно, дeякий вплив на фоpмyвaння iнcтитyтy пpивaтного поcepeдництвa на yкpaïнcькомy pинкy пpaцi надав пpиклaд зaxiдниx кpaïн, якi пpотягом кiлькоx дecятилiть пpaктикyвaли поpяд з дepжaвними cлyжбaми зaйнятоcтi pозвиток ПАЗ. ^м того, вiдноcно cлaбкa конкypeнцiя на pинкy зaйнятоcтi в кiнцi 80-x pокiв минулого cтолiття, коли почали cтвоpювaтиcя пepшi нeдepжaвнi cлyжби, i нeзнaчний pозмip cтapтового кaпiтaлy давали можливicть отpимyвaти вeликi доxоди пpи поpiвняно нeвeликиx iнвecтицiяx, - вce цe pобило пpивaбливим такий вид дiяльноcтi. Сaмe pозквiт cпiльниx пiдпpиемcтв в кiнцi 80-x - на початку 90-x pокiв дозволив pозвинyтиcя ПАЗ, cтвоpeним у цeй чаа
Бiльшicть cyчacниx ПАЗ Укpaïни мають шиpокy cпeцiaлiзaцiю - надають потуги i pоботодaвцям, i гpомaдянaм. Для оаб, якi шукають pоботy, вони пpeдcтaвляють аналог cлyжби зaйнятоcтi, пpи цьому пpaцюють eфeктивнiшe, оcкiльки, на вщмЫу вiд оcтaнньоï, cконцeнтpовaнi на допомозi у пpaцeвлaштyвaннi. Плaтнi потуги pоботодaвцям доcить piзномaнiтнi: пошук кандида^в за влacними базами дaниx, peклaмa у ЗМ1, lнтepнeтi, оcобиcтi контакти, ш^око пpопонyютьcя тexнологiï «пpямого», «цтьового» пошуку i «полювання за головами», cпpямовaнi на пошук «одиничниx» фaxiвцiв, кepiвникiв вищого paнгy, а також навчання, тpeнiнги та iншe. Нapeштi, одним з вiдноcно новиx пpопозицiй з боку ПАЗ е потуги з «позики пpaцi».
Сyчacнi ПАЗ, що д^ть на pинкy пpaцi Укpaïни, можна кпacифiкyвaти таким чином:
1. За вepтикaллю внyтpiшньофipмовоï iеpapxiï вaкaнciй (поcaд):
- yнiвepcaльнi агентства;
- агентства з пiдбоpy топ-мeнeджepiв.
2. За гоpизонтaллю внyтpiшньофipмовоï iеpapxiï (на оcновi пpофeciйноï пpинaлeжноcтi i cфepи дiяльноcтi пepcонaлy, що пiдбиpaетьcя):
- cпeцiaлiзовaнi aгeнтcтвa;
- агентства ш^окого пpофiлю.
3. За типами найму pозpiзняють ПАЗ, що пiдбиpaють пpaцiвникiв на:
- тимчacовy зайнятють (лiзинг або оpeндa пepcонaлy);
- постмну зaйнятicть.
Поcтyпово на yкpaïнcькомy pинкy поcлyг з пpaцeвлaштyвaння починае cклaдaтиcя пeвнa cпeцiaлiзaцiя. В остовному ПАЗ дiють як виpобники пpямиx поcлyг. Тaкi aгeнтcтвa зaймaютьcя пepeдyciм ayтcтaффiнгом та бepyть на ceбe виконання дeякиx нeпpофiльниx для остовного бiзнecy фyнкцiй. Сepeд iншиx пpямиx поcлyг, якi надають ПАЗ, можна назвати тpeнiнги. Дeякi aгeнтcтвa ак^нтую^ увагу на пiдготовцi пpaцiвникiв, яга коpиcтyютьcя в даний момeнт найбтьшим попитом на pинкy пpaцi. Пpотe, нaйчacтiшe дiяльнicть з пiдготовки cyпpоводжyе оcновний нaпpямок - пiдбip пepcонaлy.
Так, багато aгeнтcтв дiйшли вистовку, що за дeякими cпeцiaльноcтями юнуе гоcтpий дeфiцит квaлiфiковaниx фaxiвцiв, якиx взaгaлi нe готують вузи або готують, aлe дyжe шиpокого пpофiлю та якиx пpоcтiшe, зpyчнiшe i швидшe готувати caмим. Багато з тaкиx aгeнтcтв cтвоpюють пpогpaми пщготовки, мобiльнi щодо кон'юнктypи попиту. Часто подiбнa пiдготовкa cyпpоводжyетьcя подальшим пpaцeвлaштyвaнням, що надзвичайно вигiдно aгeнтcтвy, яга одночacно виконуе зaмовлeння pоботодaвцiв на пeвний вид пpaцiвникiв. Кpiм того, тpeнiнгaми кaдpовиx aгeнтcтв коpиcтyютьcя pоботодaвцi, якi бажають пiдвищити квaлiфiкaцiю отого пepcонaлy. Чимало вeликиx ПАЗ мають нaвчaльнi цeнтpи, пpоводять до 20 piзниx пpогpaм з пiдготовки фaxiвцiв: бiзнec-кypcи, бiзнec-тpeнiнги i ceмiнapи для топ-мeнeджepiв. На дeякi бiзнec-кypcи кандидати вiдбиpaютьcя на конкypcнiй оcновi.
^вний pозвиток на pинкy надання поотуг позиковоï зaйнятоcтi в Укpaïнi набувае yпpaвлiнcький конcaлтинг. Дyжe чacто фipми-зaмовники нe в змозi визначити фоpмyлювaння зaмовлeння для pоботодaвця, погано коpeлюють оpгaнiзaцiйнy та
кадрову структуру фiрми i3 завданнями, якi ставлять перед своТм 6i3HecoM. У даному випадку управлЫсыкий i кадровий консалтинг ПАЗ виршуе одночасно два завдання: оптимiзацiю оргаызацйноТ та кадровоТ структури фiрми, а також пiдбiр або замiну персоналу. G й жил прямi послуги, як надаюты ПАЗ на ринку: оцнка персоналу (ассесмент), психологiчне тестування, надання Ыформацп про стан ринку прац або окремих його сегментв (галузевих, професiйних), консулытацiï з трудового законодавства, складання оглядiв за середнм значенням зарплат, послуги з проведення атестацп персоналу i навiты перевiрка на полiграфi (детекторi брехнi) тощо. Нарештi, iснуюты ПАЗ, якi надаюты послуги з працевлаштування за кордоном i з працевлаштування Ыоземних робiтникiв.
На ринку прац Украши також д^ты ПАЗ з функцiею лiзингу персоналу. Ця функцiя з'явилася на в^чизняному ринку порiвняно недавно, з приходом транснацоналыних корпорацiй i привнесенням в дiялынiсты украïнсыкого бiзнесу захщних кадрових технологiй. Вiтчизняне законодавство у сферi трудових вiдносин поки не дозволяе застосовувати звичайн для захщних компанй схеми оренди персоналу. При цьому «позикова праця» визначаетыся як форма зайнятосп, при якiй працвники наймаютыся в ПАЗ з метою надання 1'х у розпорядження третыо'1' сторони, яка встановлюе ïм робочi завдання i контролюе 'х виконання. lнодi термiн «позикова праця» тлумачитыся в розширеному сенсi, з включенням дiялыностi за схемою аутсорсингу, коли компаня передае яку-небуды зi сво'х функцiй, яка не е профтыною, зовнiшнiй органiзацiï. Однак, на вщмшу вiд схем позиковоï працi, пщприемство-користувач купуе послугу, а не працю конкретних працiвникiв, а працiвник перебувае у вщносно стабiлыних трудових вщносинах з iншим роботодавцем, хоча працюе на територiï пiдприемства-користувача з використанням його обладнання i в його штересах.
Що стосуетыся позиковоï зайнятост в Украïнi на сучасному етап, то послуги з ïï надання передбачаюты здiйснення ПАЗ схем дiялыностi, що включаюты посередника - суб'екта господарювання, який виконуе таю функцп:
1. Пiдбiр i надання працвникв, як перебуваюты у штатi ПАЗ, органзацп-шенту на вiдносно тривалий термш (вiд трыох мiсяцiв i до ктыкох рокiв) - лiзинг персоналу.
2. Виведення частини працiвникiв за межi штату органiзацiï-клiента i передача 1х кадровому агентству, яке формалыно виконуе для них функцiï роботодавця, але насправдi вони продовжуюты працювати в колишнй компанiï - аутстаффшг.
3. Пiдбiр i надання оргаызацп-кгпенту тимчасового та сезонного персоналу на короткий термш - тимчасове працевлаштування.
В Укран ця форма зайнятосп мае явно виражену тенденцiю до зростання завдяки тому, що бiзнес в Укра^ы розвиваетыся i поступово починае жити за законами постЫдус^алыного сусптыства. Основна якiсна змiна в органзацп дiялыностi пiдприемств проявляетыся в змщенн уваги з таких виробничих факторiв, як машини, обладнання, в бк людини. 1нтелектуалыний i людсыкий капiтал все частiше розглядаютыся пщприемствами як найважливiший ресурс органiзацiï, що створюе переваги в конкуренцп. Ставлення до персоналу як стратепчного активу, здатного приносити ютотний прибуток, стае запорукою успшного розвитку пiдприемств.
У зв'язку з цим пiдприемства, що прагнуты домогтися максималыноï ефективностi i виграти в конкуренцп, намагаютыся залучити з ринку кра1щ кадри. Осктыки чиселынiсты таких фахiвцiв обмежена, пщприемства зацiкавленi у виборi правилыноï стратеги залучення персоналу. Це викликае складнощщ з пiдбору персоналу i пщвищуе попит послуг пАз як алытернативи самостiйного пошуку працiвникiв i працевлаштування через державн центри зайнятостi.
В резулытат проведеного дослiдження змiсту дiялыностi ПАЗ можна зробити висновок про те, що сучасне приватне агентство зайнятост Украши - це пiдприемство, яке зобов'язуетыся у межах контракту i за грошову винагороду надавати фiзичним особам або пiдприемствам-клiентам послуги, що маюты на метi сприяти чи спростити 1х доступ до робочих мюцы i до професйного зростання, а це, у свою чергу, сприятиме заповненню вакантних мiсцы на ринку працi.
Основними видами ПАЗ на украшсыкому ринку прац виступаюты:
- агентства зайнятостi, дiялынiсты яких спрямована на працевлаштування замовника - працвника, в тому числ, за межами Украïни;
- ПАЗ, що здмснююты пiдбiр персоналу за заданими критерiями, як правило, для ктыкох постйних клiентiв-роботодавцiв;
- змшан агентства, що займаютыся i пщбором кадрiв, i працевлаштуванням громадян, для яких замовниками одночасно е роботодавц i працвники.
Сфера послуг ПАЗ в Украп-л порiвняно молода: першл ПАЗ з'явилися лише в 90-х роках. Проте, темпи розширення дiялыностi ПАЗ за останн роки зростаюты, обсяг ринку ïх послуг збтышуетыся, розширюетыся сфера послуг, що надаютыся, охоплюючи все бiлыше видiв економiчноï дiялыностi. Це дозволяе зробити висновок про те, що попит на послуги агентств зростае, процес шституцюналзацп даних структур йде штенсивними темпами.
Водночас ПАЗ Украши до тепершныого часу не маюты врегулыованого законом правового статусу, що визначае порядок 1х взаемодп з шшими суб'ектами цивтыно-правових вiдносин, права, обов'язки i вщповщалынюты таких суб'ектiв господарювання. Ц обставини значно ускладнююты розвиток ПАЗ в Украïнi, створююты численнi перешкоди для ефективного захисту прав громадян на реалзацю права на працю, з одного боку, та штересв агентств при здмсненн ними пiдприемницыкоï дiялыностi - з iншого. Це спонукае до необхщносЛ аналiзу та узагалынення дiялыностi ПАЗ та якнайшвидшоï пiдготовки законодавчих актiв, що регулююты ïх дiялынiсты.
Адже вiд наслщгав використання нелегiтимноï позиковоï працi страждаюты, у першу чергу, працiвники, як вже потрапили у систему тристороннх трудових вiдносин. Передусiм тому, що вони опиняютыся в залежностi вщ «двох панiв», двох роботодавцiв, кожен з яких мае вплив на 1хне життя i роботу, але при цыому розподт вiдповiдалыностi щодо працвника мiж ними не е очевидним. Часто цю розщеплену вщповщалынюты, подвмнюты i невизначенюты вiдносин прямо використовуюты для зловживаны, прикриваючи нею рiзнi сумнiвнi або незаконн практики. У буды-якому випадку iнтереси i права позикових працвникв опиняютыся пщ загрозою, а часто - серйозно страждаюты. Перш за все, люди втрачаюты можливюты ефективно обстоювати своï права, у тому числi i через профсптку, оскiлыки зникае друга сторона трудових вщносин - роботодавецы - як суб'ект вiдповiдалыностi. Виявляетыся, що працiвниковi (або профспiлцi) немае з ким домовлятися щодо умов прац. Залучен до тристороннх трудових вщносин працвники заробляюты умисно менше штатних, працююты в гiрших умовах, маюты обмеженший доступ до навчання та кар'ерного зростання тощо. lнодi рiзниця у зарплатнi позикового та штатного роб^ниш пiдприемства вiдрiзняетыся у рази. Нав^ы зважаючи на вк, рiвены освiти та iншi фактори, що впливаюты на зарплату, рiзниця мiж штатними працiвниками та працвниками з нестiйкою зайнятiстю у середныому складае 50%.
Крiм цыого, масове поширення тристороннх трудових вiдносин (як i нестабiлыноï зайнятостi в цтому) постiйно загрожуе становищу всiх працвникв. Постiйнi робочi мiсця все частше можуты заповнюватися «одноразовими працiвниками», наданими агентствами зайнятостi. Частка штатного персоналу в найбтыших компанiях при цыому неухилыно зменшуетыся, оскiлыки загроза скорочення нависае над кожним гщним робочим мiсцем. Водночас тристороння зайнятiсты - це форма соцалыного демпiнгу. В оточенн низыкооплачуваних запозичених працiвникiв штатн спiвробiтники теж не можуты бтыше захищати своï соцiалынi iнтереси, тим бтыше - домагатися ïхныого розширення i пщвищення оплати працi.
В кiнцi-кiнцiв, викоpиcтaння нeлeгiтимноï дiяльноcтi ПАЗ для cтвоpeння подвiйниx cтaндapтiв на pинкy пpaцi е cпpобою уникнути «нaвaнтaжeння на pоботодaвця», якe peгyлюетьcя тpyдовим зaконодaвcтвом. Уxиляючиcь вiд зобов'язань та обмeжeнь, нaклaдeниx на ниx законом, компaнiï отpимyють пeвнy конкypeнтнy пepeвaгy. Пpотe caмe «нaвaнтaжeння на pоботодaвця» е вiдобpaжeнням cycпiльного визнання кiлькоx фaктiв. По-пepшe, пpaцiвник вiд caмого початку е cлaбшою cтоpоною тpyдовиx вiдноcин i, вщповщно, потpeбyе зaxиcтy cвоïx пpaв. По-дpyгe, нacлiдки pизикiв пiдпpиемництвa повинн лягати на тиx, xто отpимyе вигоду в paзi ycпixy. По-тpeте, бeз законодавчого peгyлювaння нeможливо зaбeзпeчити пpинaймнi вiдноcно cпpaвeдливий pозподiл благ у cycпiльcтвi та його cтaбiльнe фyнкцiонyвaння. Тому тpeбa покпacти фай cпpобaм компaнiй вийти з-пiд дм тpyдового зaконодaвcтвa, aджe вони завдають шкоди ycьомy cycпiльcтвy, пiдpивaючи його довгоcтpоковий pозвиток.
У доповiдi гeнepaльного диpeктоpa МОП «Нова epa cоцiaльноï cпpaвeдливоcтi» (2011) зaзнaчeно: «Так зван «гнyчкi pинки пpaцi» е одыею з нaйвaжливiшиx xapaктepиcтик нeeфeктивного зpоcтaння. Цe пов'язано зi зpоcтaнням нecтaбiльноï зaйнятоcтi, вiдpивом тpyдовиx доxодiв вiд зpоcтaння пpодyктивноcтi пpaцi, оcлaблeнням cтимyлiв до вкладання коштiв у пiдвищeння квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв, що, в пiдcyмкy, пpизводить до поcилeння нepiвноcтi доxодiв» [5].
Кpiм цього, зpоcтaння зaйнятоcтi в кpaïнax, що pозвивaютьcя, якe завжди ввaжaлоcя показником eкономiчного pозвиткy, cьогоднi значною мipою диcкpeдитовaно в цьому ceнci, оcкiльки бiльшicть новиx pобочиx мicць пов'язaнi з нecтaбiльною зaйнятicтю.
МОП зазначае, що нaйчacтiшe (xочa i нe обов'язково) таю пpоблeми виникають у кpaïнax, дe icнyють пpогaлини в зaконодaвcтвi або нeзaдовiльнa пpaктикa зacтоcyвaння пpaвa. Пpотe cвiтовий доcвiд пepeконyе, що йдeтьcя пepeдyciм пpо глибину ^x пpоблeм - нaйбiльш дeтaлiзовaнe евpопeйcькe зaконодaвcтво i нaйбiльш нaлaгоджeнa aмepикaнcькa cyдовa cиcтeмa нe можуть зaxиcтити iнтepecи пpaцiвникiв, якщо пiдxiд пeвноï кpaïни до peгyлювaння цього питання вiдзнaчeний пpинциповою лояльнicтю щодо можливиx поpyшeнь [6].
Нaпpиклaд, yнiкaльнicть пдаоду до виpiшeння циx питань у Вeликiй Бpитaнiï полягае у вiдcyтноcтi бyдь-якиx cиcтeмaтичниx зaxодiв, cпpямовaниx на запоб^ання cпpобaм pоботодaвцiв уникнути вiдповiдaльноcтi пepeд законом шляxом викоpиcтaння тpиcтоpонньоï зaйнятоcтi. Спиpaючиcь на фоpмaльний кpитepiй, бpитaнcькi cyди вважають, що нав^ь якщо компaнiя здiйcнюе контpоль над тpyдовою дiяльнicтю людини (дае ш завдання, пpиймaе ïx, вcтaновлюе чac пpaцi i вiдпочинкy, cтeжить за диcциплiною i т.д.), цe i^e нe означае, що ця людина е пpaцiвником компaнiï. Ознакою тpyдовиx вiдноcин можe ввaжaтиcя тiльки тpyдовий договip (нaвiть ycний). У пepeвaжнiй бiльшоcтi випaдкiв, однак, зaпозичeнi пpaцiвники у Вeликiй Бpитaнiï нe визнaютьcя cпiвpобiтникaми нe тiльки компaнiï-коpиcтyвaчa, а й агентства: ввaжaетьcя, що договip мiж ними мае на yвaзi нe найм, а взaемнi зобов'язання. Таким чином, виxодить, що опоcepeдковaний найм е чим завгодно, aлe нe фоpмою тpyдовиx вiдноcин, ошльки а нi пpaцiвникa, а н pоботодaвця тут, з точки зоpy бpитaнcькиx cyдiв, виявити нe вдaетьcя.
У 2000-x pокax у Вeликiй Бpитaнiï було пpийнято закон, що встановлюе для зaпозичeниx пpaцiвникiв пpинaймнi мiнiмaльнi гapaнтiï: ïx визнають найманими пpaцiвникaми i вони отpимyють пpaво пpeтeндyвaти на piвнe cтaновищe з колeгaми, що знaxодятьcя в штат кiнцeвого pоботодaвця, якщо пpопpaцювaли на одному пiдпpиемcтвi понад пiвpокy. Однак у жовтн 2011 pокy в законодавство кpaïни було впpовaджeно так звану «швeдcькy попpaвкy» до Диpeктиви 6С пpо зaпозичeнy пpaцю, вщповщно до якоï у зaпозичeниx пpaцiвникiв нeмaе пpaвa нapiвнi iз постмними (штатними) пpaцiвникaми в оплaтi пpaцi, нaвiть якщо aгeнтcтво офоpмить ïx на постмну pоботy в отм штат i бyдe виплачувати 1м зapобiтнy плату на зaгaльниx пiдcтaвax. Цe звeло нaнiвeць yci доcягнeння пpофcпiлок i вiдкpило нeобмeжeний пpоcтip для eкcплyaтaцiï, aджe зaпозичeнi пpaцiвники можуть пpaцювaти в одного шн^вого pоботодaвця pокaми, нapaжaючиcь на ди^им^^о та нiколи нe отpимyючи обiцяниx компeнcaцiй за пpоcтiй. Отжe, у Вeликiй Бpитaнiï зaпозичeнi пpaцiвники фактично нe пpиpiвнюютьcя до нaймaниx пpaцiвникiв, оcобливо в оплaтi пpaцi.
Законодавство та cyдовa пpaктикa бiльшоcтi фат œiïy cxильнi вважати, що pоботодaвцeм у випадку тpиcтоpоннix тpyдовиx вщностн мае визнaвaтиcя ПАЗ. До того чacy, коли тaкi aгeнтcтвa виконували лишю cвою тpaдицiйнy фyнкцiю (надання тимчамвого пepcонaлy на коpоткий тepмiн, коли пpaцiвники чacто пepexодили вщ одного коpиcтyвaчa до iншого i пpи цьому мали офiцiйнi вщностни з aгeнтcтвом), цe мало тен^ оcкiльки давало пpaцiвникaм пeвнy стабтьнють. Нaпpикпaд, лишe коли тaкиx пpaцiвникiв вважали за cпiвpобiтникiв aгeнтcтвa, вони мали змогу накопичити доcтaтньо тpивaлий бeзпepepвний cтaж, щоб отpимaти доступ до цiлоï низки оcновниx cоцiaльниx гapaнтiй. I тiльки з агентством вони могли вecти колeктивнi пepeговоpи щодо гapaнтiй зaйнятоcтi в тена зобов'язання нaпpaвлeння ïx до чepгового коpиcтyвaчa та компeнcaцiï за чac пpоcтою (зpозyмiло, цe в тому paзi, якщо ïм вдaвaлоcя подолати вeличeзнi пepeшкоди, що виникали на шляxy ïxнього об'еднання - нaпpиклaд, cвою вpaзливicть i тe, що вони фактично нe пpaцюють paзом). Алe поcтyпово домiнyвaння yявлeння пpо тe, що у тpиcтоpоннix тpyдовиx вiдноcинax pоботодaвцeм е aгeнтcтво, пpотоpyвaло шляx для зловживань, нacaмпepeд у фоpмi yxилeння кiнцeвиx pоботодaвцiв вщ вiдповiдaльноcтi шляxом вивeдeння пpaцiвникiв за штат. В™, бiльшicть дepжaв вте-таки cтypбовaнa цим питанням i дiе доcить активно.
Взaгaлi в евpопeйcькиx кpaïнax зaконодaвcтво, що покликaнe зaxиcтити пpaцiвникiв у тpиcтоpоннix тpyдовиx вiдноcинax, являе cобою тpи лшп обоpони, якi зacтоcовyютьcя кожною дepжaвою повнicтю або чacтково, окpeмо або в piзниx комбiнaцiяx.
Пepшa лУя - обмeжeння дiяльноcтi ПАЗ ïxньою тpaдицiйноï pоллю поcтaчaльникiв тимчacового пepcонaлy. До цiеï кaтeгоpiï нaлeжaть обмeжeння тpивaлоcтi найму чepeз aгeнтcтво (нaпpиклaд, у Фpaнцiï нe можна наймати зaпозичeного пpaцiвникa довшe, нiж на 18 мюящв) i пpичини викоpиcтaння зaпозичeноï пpaцi (cкaжiмо, в Бeльгiï - цe зaмiнa тимчacово вiдcyтнього поcтiйного пpaцiвникa, тимчacовий cплecк дiловоï aктивноcтi або виконання eкcтpaоpдинapноï pоботи).
Дpyгa лiнiя - бeзпоcepeднiй зaxиcт зaпозичeниx пpaцiвникiв i одночacнe ycyнeння мотивiв, що cпонyкaють pоботодaвцiв до зловживання зaпозичeною пpaцeю. До тaкиx зaxодiв нaлeжaть пpaво нaйнятиx чepeз aгeнтcтво пpaцiвникiв на piвнy зi штатними пpaцiвникaми оплату пpaцi та, Ыод^ piвнi умови пpaцi й найму, а також пpaво на вступ до пpофcпiлки та участь у виpобничiй paдi компaнiï-коpиcтyвaчa. Iнодi закон накладае на компaнiю-коpиcтyвaчa додаткову вщповщальнють, xочa i нe визнаючи ïï pоботодaвцeм. Як пpaвило, ^ cтоcyетьcя питань оxоpони та ппени пpaцi, aлe в дeякиx кpaïнax воно пошиpюетьcя на вcю cфepy умов пpaцi (у тому чистл - на тpивaлicть pобочого дня, вщпочинку, вiдпycток та iн.) ^м того, у бiльшоcтi кpaïн дiяльнicть пАз пiдлягaе лiцeнзyвaнню; вони також зобов'язан надавати гapaнтiï у фоpмi гpошового дeпозитy. Також у бaгaтьоx кpaïнax дiють зaxоди, покпикaнi зaxиcтити пpaцiвникiв пiдпpиемcтвa-коpиcтyвaчa у paзi зacтоcyвaння позиковоï пpaцi. Нaпpиклaд, доcить пошиpeною е зaбоpонa на викоpиcтaння позиковиx пpaцiвникiв як штpeйкбpexepiв, або для зaмiщeння звiльнeниx чepeз cкоpочeння штату. У дeякиx кpaïнax (нaпpиклaд, у пpeдcтaвники штaтниx пpaцiвникiв також мають пpaво вeто пpи
yxвaлeннi piшeння щодо викоpиcтaння зaпозичeноï пpaцi.
I, нapeштi, тpeтя лiнiя - пpямe обмeжeння можливоcтi yxилeння вщ вiдповiдaльноcтi. Так, у цiломy pядi евpопeйcькиx кpaïн (як-от Фpaнцiя) законодавство встановлюе, що в paзi поpyшeння ПАЗ пepeдбaчeниx законом поpядкy та умов надання пepcонaлy компaнiï-коpиcтyвaчy, остання юpидично визнaетьcя pоботодaвцeм позиковиx пpaцiвникiв i повнicтю нece вiдповiдaльнicть.
Проте, проведенi бвропейським фондом полжшення умов життя i прац дослiдження рiзних краíн показують, що запозичен працiвники потерпають вiд прших умов i особливо вiд бтьш низькоí оплати працi навiть там, де закон вимагае для них рiвностi зi штатними працiвниками. Рiч у тiм, що навiть деталiзованi европейськi механiзми регулювання не дають можливост цiлковитого вирiшення проблеми - причому часто саме через цю деталiзацiю. Трудове законодавство за своею природою - це законодавство масового застосування. Для нього важливi простота i однозначнють формулювань. Працвник мае значно меншу спроможнють тлумачити норми законодавства i вiдповiднiсть йому, скажмо, трудовоí угоди, у нього обмежений доступ до квалiфiкованоí юридичноí допомоги i меншi ресурси для тривалого судового протистояння. У результат вж втрачае здатнють ефективно вiдстоювати своí права, що нiвелюе суть трудового права.
Проблеми iз захистом прав запозичених працвникв виникають i в жших регiонах свiту. Наприклад, в 1зраШ, де тристороннi трудовi вщносини е досить поширеними, закон вимагае вщ кжцевого роботодавця та агентства сптьних зусиль, щоб надати запозиченим працвникам рiвнi зi штатними працвниками умови працi. Але ПАЗ знайшли спосб обходити цю вимогу, засновану саме на визнанн агентства зайнятост вiдповiдальним роботодавцем. Користуючись уразливим становищем працвникв, íх часто примушували до укладання з агентством колективного договору, складеного таким чином, щоб попршити íхне становище, порiвняно зi становищем штатних працвникв фiрми-користувача.
Крiм цього, у св^овж практицi використовуеться значно менш витончена схема порушення прав працвникв. Законодавче обмеження формування профспток за виробничим принципом фактично позбавляе запозичених працвникв права вступити до профсптки штатних працвникв. Скажiмо, у Коре1, де лiбералiзацiя ринку пращ, як i в Японií, стала вщповщдю на кризу 1990-х, ослаблення трудового регулювання призвело до зростання тимчасовоí i тристоронньоí зайнятостi. Бурхливе зростання обсягу позиковоí працi в кжц 1990-х - початку 2000-х пережили також ^я, ПАР та кражи Магрибу, де тристороння зайнятють поширювалася, у першу чергу, за рахунок скорочення постйних (штатних) робочих мюць.
У Кореí шлях поширенню запозичено: працi та зловживанню нею було вщкрито законом, що називаеться «Про захист запозичених працвникв». За даними 1992 року, у кра^н дiяло 120 ПАЗ i 74 рекрутинговi компанií; íхню дiяльнiсть було обмежено ктькома професiями. Усього за ктька мiсяцiв пiсля прийняття нового законодавства, 1998 року в КореТ налчувалося вже 2699 ПАЗ i 3164 рекрутинговi компанií. У 1999, за даними Мжютерства працi та Комiсií з реформування трудового законодавства, чисельнють позикових працiвникiв, виведених за штат як вщповщно до закону, так i в обхiд нього, становило вщ 450 000 до 550 000 осб [7].
Сьогодн у цiй краíнi налiчуеться 8,6 млн. позикових працвникв (це близько третини економiчно активного населення кражи). При цьому, за даними Кодексу практики Мiжнародноí конфедерацп приватних агентств зайнятост (С1ЕТТ)1, через агентства зайнятост найнято всього 0,1% економiчно активного населення - вс iншi позиковi працiвники е спiвробiтниками фiрм, що маскують поставку робочоí сили договорами пщряду. Не випадково у КореТ сам термiн «пiдряд» став синонмом «позиковоí працi». У середньому працвники з нестiйкою зайнятiстю у КореТ працюють стiльки ж, скiльки i íхнi колеги з постiйною зайнятютю (у 2008 роцi - 46,6 годин на тиждень). На жаль, заробляють вони значно менше: лише 53,5% того, що отримували постен працвники у 2000 роц; 51,9% - у 2008 i 46,8% у 2010. У 2009 роц на 6 з 10 працвникв з нестйкою зайнятютю в КореТ не поширювалось соцiальне страхуванням на випадок безробiття [7].
Проте, головну проблему для запозичених працвникв у краТн становить неможливiсть покращити свое становище через об'еднання та колективн дм. Кiнцевi роботодавцi вiдмовляються вести переговори зi спiвробiтниками так званих «пщряднигав»
- адже це працвники iншоí фiрми, а самi постачальники робочо^ сили вiдмовляються це робити пщ тим приводом, що не мають впливу на умови íхньоí прац та найму, створенi, зрозумто, кiнцевим роботодавцем. На додаток до цього, колективн дií щодо «третьо^ сторони» - якою у даному випадку оголошуеться фiрма-користувач - е в Коре^ кримiнальним злочином i трактуються як «створення перешкод пщприемницыкй дiяльностi». Ця норма все ширше використовуеться роботодавцями та владою кражи проти профспток та ^х^х лiдерiв, осктьки передбачае в якостi покарання тривалий термiн ув'язнення та величезн штрафи. Незважаючи на деякi полжшення, що намiтилися 2010 року, становище запозичених працвникв у Кореí залишаеться хитким, а рiвень поширення тристороннх трудових вiдносин - вкрай високим.
1нший шлях до припинення зловживань законодавством у цй сферi намагаються знайти у Пвнчнж Америцi. У його основi
- накладання на кжцевого роботодавця всiеí повноти вщповщальност (окремо або разом з постачальником робочоí сили). У законодавствах США i Канади передбаченi такi концепцп як «об'еднаний» або «единий роботодавець», коли двi або бiльше фiрм виступають у питаннях трудових вщносин як единий вщповщач. Важливою особливютю, однак, е те, що така практика не закртлена нормою закону, а е результатом численних ждивщуальних судових ршень, а отже, може бути змжена в кожному конкретному випадку.
Ознакою роботодавця вважаеться «реальний вплив на питання, пов'язан з трудовими вщносинами: найм, звiльнення, дисциплжу, нагляд та управлiння», i якщо цей вплив роздтений мiж двома фiрмами, комiсií з трудових вщносин i суди розглядають íх як «об'еднаного роботодавця». На жаль, цiеí вимоги не дотримуються систематично, i часто працiвники не можуть домогтися вiдповiдного рiшення суду. До того ж, щоб користуватися перевагами колективного договору компанп-користувача, запозиченим працвникам необхщно отримати згоду на це обох роботодавцв, а також довести, що вони мають спть-л жтереси зi своíми штатними колегами, що вдаеться ттьки тим, хто зайнятий на пiдприемствi протягом тривалого часу.
Осктьки закон однозначно не диктуе спiльноí вiдповiдальностi агентства i кжцевого роботодавця, а залишае рiшення за судом, компанií-користувачi часто намагаються уникнути цього, мiнiмiзуючи свiй контроль над позиковими працвниками, або, принаймнi, створюючи видимють того, що цей контроль зджснюеться агентством. Це досягаеться, наприклад, залученням представника агентства у якост менеджера на виробництвi.
Теоретично i европейська, i пiвнiчноамериканська моделi видаються здатними виршити проблеми дотримання всх прав запозичених працiвникiв. Але на практиц, однак, зловживання роботодавцiв, як прагнуть уникнути вiдповiдальностi, як i ранiше, дуже поширенi на обох континентах.
1сторично iснуе три основн пiдходи до регулювання дiяльностi ПАЗ: перший - сувора заборона будь-яких послуг iз посередництва у працевлаштуванн; другий - жорстке регулювання дiяльностi ПАЗ, як функцiонують нарiвнi з ДСЗ; третй -мiнiмальне регулювання дiяльностi ПАЗ, допущених в якост приватних учасникiв ринку працi.
Хоча перший варiант вiдкинутий бiльшiстю держав-членв МОП, вiдмiнностi обсягу i ступеня регулювання дiяльностi ПАЗ залишаються суттевими. Вихiдним моментом будь-якого регулювання е визначення правового статусу та умов дiяльностi ПАЗ. Як передбачаеться статтею 3 Конвенцп №181 МОП, правовий статус ПАЗ визначаеться вщповщно до нацюнального законодавства й практики, а умови дiяльностi - вщповщно до системи лщензування та сертифкацп. У той же час така система
1 CIETT - м1жнародна конфедераця ПАЗ, створена 1967 року. CIETT об'еднуе 43 нацюнальш федерацп, 6 найбтьших ТНК та сотн1 тисяч мюцевих агентств. Мета CIETT - «просування загальних б1знес-1нтерес1в ПАЗ на м1жнародному р1вн1» (http://www.ciett.org). Дан1: Pennel, D. Agency Work as the most secure form of external flexible employment. Turin: ITCILO. - 24 November 2010.
лiцензування та сертифiкацií вимагае належного виконання, повинна бути об'ективною, прозорою i забезпечувати сприяння агентствам в наданн необхiдних та адекватних послуг. Альтернативно лщензуванню можна також впроваджувати системи реестрацií та сертифкацп. Як i в системi лщензування, це вимагае належного виконання та участ соцiальних партнерiв. У бшьшосл законодавств стосовно ПАЗ основоположнi принципи викладаються в законах, в той час як конкретно водночас i мiнливi положення мiстятыся в пщзаконних актах, таких, як накази та постанови мжютерств. Деякi закони надтяють виконавчi органи правом вводити сво'1' власнi правила i нормативи, зокрема щодо умов лщензування. Це може бути способом уникнути перевантаження основного законодавчого акту, наприклад трудового кодексу, деталiзованими положеннями i забезпечити постмний процес аналiзу. При цьому виконавчий орган може безпосередныо втручатися i змiнювати положення постанови, якi виявилися неефективними при контролi за дiялынiстю ПАЗ.
Законодавство, що регулюе комерцмну дiялынiсты ПАЗ, перш за все, повинно бути лопчно послiдовним, мае вщповщати загалынiй полiтицi на ринку прац кражи. Як показуе мiжнародний досвiд, це необхiдно, оскiлыки протирiччя мiж нацiоналыним законодавством та стратепями можуть представляти серйозну перешкоду для ефективно' реалiзацií та виконання законодавства про ПАЗ. ^м цього, в ходi законотворчо' дiялыностi краíнi слщ розглянути наявнi в держави адмУстративы можливостi для реалiзацií поставлених вимог. Наприклад, може виявитися вже на етап пщготовки проекту, що можливосп зазначеного виконавчого органу обмеженi. У цьому випадку рекомендуеться передбачити максимально прост зобов'язання i вимоги до ПАЗ, щоб уникнути перевантаження процесу виконання. Держави-члени МОП мають право на отримання допомоги вщ Бюро при розробц нового трудового законодавства [7].
Стаття 3 Конвенцп 181 передбачае, що перед прийняттям законодавства слщ провести консультацп з оргаыза^ями пращвнигав i роботодавщв. Спецiалыноí уваги заслуговують особливо уразливi групи пращвнигав, такi, як жiнки або мiгранти. Для того щоб врахувати 1х труднощi, рекомендуеться також провести консультацп з вщповщними органiзацiями громадянського сусптьства та iншими соцiалыними партнерами. Держави можуть, вщповщно до статей 2, 4 Конвенцп МОП 181, пюля консультацм з найбтьш представницькими оргаыза^ями працiвникiв i роботодавцiв заборонити, за певних обставин, надання однiеí або бтьше послуг ПАЗ деяким категс^ям працiвникiв або в певних галузях економiчноí дiялыностi. Таке вiдсторонення ПАЗ вщ участi в дiялыностi з працевлаштування на ринку працi може бути доцтьним, якщо в минулому мали мюце зловживання з боку приватних агентств. Таким чином, уряди можуть вважати, що захист прав пра^внигав найкращим чином гарантуеться державними службами зайнятооп. У той же час повна лквщащя приватних агентств зайнятооп рекомендуеться тiлыки в обставинах, коли державы служби зайнятостi кражи дмсно здатнi забезпечити цi послуги у повному обсязi [8,9].
Однак ця проблема пов'язана не ттьки з фiнансовими можливостями держав, але, можливо, навiты бiлышою мiрою - з готовнютю шукачiв роботи скористатися послугами державноí служби зайнятостi. Якщо ситуа^я така, що бiлышiсты шукачiв надають перевагу послугам приватних агентств, рекомендуеться допустити i регулювати участь приватних агентств зайнятооп на нацюнальному ринку працi.
Два вiдповiднi положення цiеí Конвенцií (статтi 4 i 11) наголошують саме на правах пращвнигав у цих питаннях. Законодавство про ПАЗ повинне мютити положення про те, що пращвники повиннi користуватися даними правами, а також вщповщним захистом у питаннях: мiнiмалыноí оплати пращ, робочого часу та жших умов працi, передбачених законодавством (допомога у сощальному забезпеченнi, доступ до професмно! пiдготовки, виробнича безпека, охорона пращ, компенсацiя у нещасних випадках на виробниц^ та в результат виробничих захворювань, а також дотримання вимог, пов'язаних з платоспроможнютю та захистом у зв'язку з материнством, ваптнютю i пологами. У статт 12, крiм того, зазначаються обов'язки ПАЗ, пов'язан з працевлаштуванням пращвнигав у наданнi послуг третiй сторон (пiдприемству-користувачу).
Рекомендацiя 188 констатуе, що приваты агентства зайнятостi не мають права надавати працiвникiв пщприемствам-користувачам замють страйкуючих працiвникiв даного пщприемства [10]. У зв'язку з цим, ряд краж прийняли законодавство, що забороняе замжу страйкуючих постйних пращвнигав персоналом агентств. Наприклад, у Велиш Британií правила поведiнки агентств зайнятост та бiзнесу зайнятостi 2003 року, що набрали чинност в киты 2004 року, обмежують надання шукачiв роботи в процесi виробничих конфлктв.
е приклади, коли законодавство деяких розвинених кран легалiзуе комерцiйнi ПАЗ, ставиться до них, як до будь-якого жшого бiзнесу, i, таким чином, роботодавц та працiвники охоплюються загальним трудовим законодавством. Це дозволяе здмснювати лiбералыне регулювання ПАЗ, особливо там, де е дiевi профсптки, що гарантують умови працi пращвнигав за допомогою колективних договорiв. Ряд таких прикладiв надають Швецiя [11] i Нiмеччина [12], де ПАЗ i тимчасовi працiвники охоплюються колективними договорами, що визначають вiдносини з працевлаштування.
Ц приклади також свщчать про позитивну роль соцiалыного дiалогу при регулюваннi i контролi дiялыностi ПАЗ. У Нiдерландах i Дани дiе законодавче регулювання ПАЗ, нормативно-правова база якого вироблена в процес колективного трудового дiалогу, з акцентом на зростаючм ролi колективних переговорiв у розширеннi цього сектора [13].
При цьому важливо, щоб ва закони i постанови були вiдомi громадсыкостi та опублiкованi. Дана передумова могла б дозволити ПАЗ, що подали заявку на лщензп, реально розраховувати на и видачу, коли всi умови íх дiялыностi е дотриманими. Будь-яке рiшення, прийняте компетентними органами у зв'язку з процесом видачi лщензп або контролю, мае бути зрозумтим, контрольованим i строго вщповщним законодавству. Умови отримання лщензп повинн бути прозорими, об'ективними i вiдомими заявникам. Умови, за яких лщензп можуть бути вщкликаы або анульоваы, повиннi бути вiдомi потенцмним лiцензiатам. Це передбачае обфунтований i реальний крайнiй термiн, в який компетентн органи повиннi прийняти ршення щодо заявки на лiцензiю.
Сфера дп законодавства про ПАЗ звичайно пов'язана з видами послуг iз працевлаштування, наданих ПАЗ, або з секторами, в яких сконцентрована 1х дiялынiсты. Наприклад, ряд краж прийняли спещальне законодавство про агентства тимчасово! зайнятост, в iнших випадках законодавство регулюе набiр i працевлаштування пращвнигав за кордоном. Третiй вид законодавства охоплюе агентства, що забезпечують жил послуги, крiм працевлаштування.
У багатьох розвинених краíнах законодавство про пАз використовуеться як iнструмент ефективного регулювання працевлаштування вщповщно до закону. Спещальне законодавство, що регулюе певн види послуг з працевлаштування, е абсолютно необхщним, як у випадках працевлаштування нацюнальних пращвнигав за кордоном, так i на нацiоналыному ринку. Якщо, наприклад, працевлаштування робочоí сили за кордон е широко поширеним в краУ, необхщно розглянути введення спещального законодавства, що регулюе даний вид дiялыностi. З iншого боку, якщо набiр кадрiв для роботи за кордоном проводиться рщко, такi агентства мають пщпадати пiд сферу дп загального законодавства. Структура внутрiшныого ринку пращ та домiнуюча дiялынiсты з працевлаштування можуть визначати ршення про те, чи слщ розробити единий компактний законодавчий акт, що охоплюе ва види агентств, або галька спещальних закоыв i постанов.
У бшьшосл краíн спецiалыне законодавство для деяких видiв агентств розробляеться з урахуванням певних особливостей, пов'язаних зi здмснюваною дiялынiстю. Стосовно агентств тимчасового працевлаштування, наприклад, часто виокремлюються питання, що стосуються рiвноправностi з постйним штатом, тому в рядi краж законодавство про агентства тимчасового
працевлаштування мiститы конкретнi вимоги щодо гарантп умов працi працвникв, найнятих агентством. Аналогiчна ситуацiя спостер^аетыся у випадку агентств з працевлаштування за кордоном.
Тому ряд краж вважали за краще прийняти спецалын закони i положення, що регулююты окремi види дiялыностi ПАЗ, орiентуючисы на найбiлыш поширену практику, яка застосовуетыся в данiй краïнi. Далi наводятыся деякi приклади:
- агентства тимчасовоï зайнятостi (Австрiя, Белыгiя, Франця, Нiмеччина, lспанiя, lталiя, Полыща, Португалiя);
- працевлаштування за кордоном (Китай, lндонезiя, Фiлiппiни);
- поставка робочоТ сили в сiлысыкогосподарсыкий сектор (Велика Британя).
Особливо виникаюты великi труднощщ, пов'язанi з регулюванням i контролем дiялыностi ПАЗ, що надаюты вщповщн послуги через 1нтернет. Такi ПАЗ пропонуюты широкий спектр послуг вщ сприяння у працевлаштуваннi (постiйному або тимчасовому) до пщбору кадрiв для використання ïхныоï працi в жших суб'ектiв ринку працi. Оскiлыки 1нтернет-агентства не маюты нiякоï фiзичноï жфраструктури, ïх дiялынiсты важко контролювати. Аналогчна проблема спостерiгаетыся стосовно бiзнесу, що базуетыся в iнших кранах i зджснюе дiялынiсты з-за кордону, а тому знаходитыся поза сферою дм нацiоналыного законодавства. I оскiлыки ц агентства працююты за кордоном, важко залучити ïх до вiдповiдалыностi за зловживання, як допускаютыся в процес пiдбору та працевлаштування працiвникiв.
Отже, регулювання та зджснення контролю за дiялынiстю ПАЗ вимагае наявностi вщповщного механiзму (порядку), визначеного вiдповiдалыним адмУстративним органом. У бiлышостi краïн цими повноваженнями надтяетыся спецiалыний департамент МУстерства працi, у той час як жал держави заснували самостiйний уповноважений орган, який несе вщповщалынюты за контролы дiялыностi ПАЗ та дотримання ними чинного законодавства. Створення самостйного органу передбачае переваги залучення не ттыки жших урядових посадових осб, але також соцiалыних партнерiв, тобто органзацй працiвникiв i роботодавцiв, вщповщно до вимог процесу контролю. Це сприяе пщвищенню легiтимностi регулювання ПАЗ, а також може сприяти зростанню його ефективност, забезпечуючи тим самим бтыш широку участы соцiалыних партнерiв.
Компетентнi органи з цих питаны повинн мати чiткi повноваження. Неч^ке визначення повноважены з виконання вимог може привести до дублювання завданы та обов'язкв, i таким чином - до проблем, пов'язаних з правочиннютю. Щоб уникнути цыого, можливе прийняття механiзмiв i процедур взаемодп у разi, коли в процес виконання залучен рiзнi мiнiстерства i вщомства. Впровадження механiзмiв координацп мае суттеве значення i з жших причин. Оскiлыки ролы ДСЗ i ПАЗ повинна розглядатися з урахуванням жших стратегм, особливо, пов'язаних з трудовою мiграцiею, необхiднi мiжвiдомчi процедури координацп. Це може сприяти реалiзацiï бiлыш виваженоï загалыноï полiтики ринку прац. Кражи, якi прагнуты укласти двостороннi угоди або вжити жших протекцiонiстсыких заходiв стосовно трудовоï мiграцiï, маюты виявити, що поеднання потреб i попиту рiзних державних мУстерств та вiдомств здатне пiдвищити ефективнюты втiлення цих угод на практиц.
Приклади способiв взаемодп мiж державною службою зайнятосл (ДСЗ) i ПАЗ можна знайти в багатыох кранах. У Францл, наприклад, АНП6 (французыка ДСЗ) також повiдомляе претендентам працевлаштування про пропозици агентств тимчасовоï зайнятостi. Крiм обмiну iнформацiею про ринок пращ, АНП6 сприяе ПАЗ в пiдборi пiдходящих кандидатiв на замщення вакансiй. У Литвi спiвпрацю мiж ДСЗ i ПАЗ також зосереджено на обмiнi iнформацiею. ПАЗ регулярно жформуютыся про ситуацiю на ринку прац та ïï розвитку. ПАЗ також надаетыся можливiсты звiтувати про свою дiялынiсты у примiщеннях ДСЗ. У Полыщ ДСЗ i ПАЗ не ттыки обмжюютыся базами даних про претендентв працевлаштування, але також сптыно органiзовуюты ярмарки працi, як користуютыся великим попитом у безробпжого населення. У Словаччинi список всх ПАЗ публiкуетыся на веб-сайтi та у всх офiсах дСз [14].
Як окремий приклад можна навести обмж жформацею щодо вакансiй. В жшому випадку державнi ресурси видтяютыся ПАЗ для виконання певноï дiялыностi, наприклад професiйноï пiдготовки безробiтних. G також приклади пщготовки нацiоналыних меморандумiв про спiвпрацю, якi визначаюты саме порядок спвпрац державного та приватного сектору. Спвпраця може здiйснюватися також через поточн контакти. Можливе проведення регулярних нарад мiж представниками асоцацй ПАЗ i ДСЗ на регюналыному та нацiоналыному рiвнi. У кжцевому рахунку, резулытативнiсты такоï спiвпрацi залежатиме вiд довiри учасникiв ПАЗ i ДСЗ один до одного. Дефщит довiри, найчастiше внаслiдок нечiткого правового регулювання i сформовано! практики взаемодп мiж сторонами, може iстотно ускладнити пiдвищення ефективностi посередницыких послуг з працевлаштування.
Таким чином, ПАЗ пропонуюты послуги з посередництва у працевлаштуванн в багатыох сферах, включаючи набiр тимчасових працвникв i пiдтримку трудовоï мiграцiï. З урахуванням рiзноманiтностi дiялыностi в данiй сферi послуг, вироблення нормативно-правовое бази для приватних агентств зайнятост являе собою складне завдання, що вимагае координацп серед рiзних державних установ, а також пщтримку органзацм працiвникiв та роботодавцiв. Не дивлячисы на те, що ПАЗ доповнююты традицiйний ринок робочоï сили, на даний час вони розглядаютыся як каталзатор нових форм управлжня ресурсами робочоï сили та можуты внести суттевий вклад у покращення умов розвитку ринку прац в УкраУ.
Список використаних джерел
1. Http://www.ilo.org/public/english/standards/relm/ilc/ilc95/pdf/rep-v-1.pdf.
2. Ю. Маршавн. Bid бiржi прац - до центру зайнятостi. / Соцальна полтика. - 2005. - №1 (207). - С. 2-4.
3. Руководство ICEM по (суб)подрядному и заемному труду: http://cal.icem.org/index.php/en/icem-guide-on-cal.
4. Кисльова Т. Приватнi агентства зайнятостi. // Юридичний всник Украни. - 2006. - №13. - С. 3-4.
5. Http://www.ilo.org/ilc/ILCSessions/99thSession/reports/WCMS_155846/lang-en/index.htm.
6. KWWAU, KWSI, KCTU. (1998). Organizational Strategies of Irregular Women Workers. http://kwwa.tistory.com/130.
7. Http://mirror/public/english/dialogue/ifpdial/llg/main.htm.
8. Конвенц/я 96 про платн бюро з найму. / Конвенц/ï та рекомендац/ï, ухвален Мiжнароdною органiзацieю прац/ 19191964. - Женева, 1999. - Том I. - С. 495-500.
9. Конвен^я 181 про приватн агентства зайнятостi. / КонвенцИ' та рекомендации, ухвален Мiжнароdною органiзацieю прац 1965-1999. - Женева, 1999. - Том II. - С. 1519-1525.
10. РекомендаЦя 188 щодо приватних агентств зайнято^i. / КонвенцИ' та рекомендации ухвален Мiжнароdною оргамза^ею прац 1965-1999. - Женева, 1999. - Том II. - С. 1526-1528.
11. Nystrom Brigitta. The Legal Regulation of Employment Agencies and Employment Leasing Companies in Sweden. // Comparative Labor Law and Policy Journal. - 2003. - Vol. 23, №1. - Р. 23.
12. Http://www. bza.de / tarif / tarifvertraege.php.
13. Http://eiro.eurofound.eu.int/thematicfeature14.html.
14. Роль приватних агентств зайнято^i у функцiонуваннi ринку прац). - Женева: МОП, 1994. - 132 с.
References
1. Http://www.ilo.org/public/english/standards/relm/ilc/ilc95/pdf/rep-v-1.pdf.
2. Yu.Marshavin. Vid birji praci - do centru zaynyatosni. / Social'na polityka. - 2005. - №1 (207). - P. 2-4.
3. Rucovodstvo ISEM po (sub)podryadnomu I zayomnomu trudu: http://cal.icem.org/index.php/en/icem-guide-on-cal.
4. Kysilyova T. Pryvatni agentstva zaynyatosti [Private agency of employment].// Juridical herald of Ukraine. - 2006. - №13. - P. 3-4.
5. Http://www.ilo.org/ilc/ILCSessions/99thSession/reports/WCMS_155846/lang-en/index.htm.
6. KWWAU, KWSI, KCTU. (1998). Organizational Strategies of Irregular Women Workers. http://kwwa.tistory.com/130.
7. Http://mirror/public/english/dialogue/ifpdial/llg/main.htm.
8. Konvenciya 96 pro platni byuro z naymu. [Convention 96 about paid bureau of hire]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1919-1964. - Jeneva, 1999. - Volume 1. - P. 495-500.
9. Konvenciya 181 pro pryvatni agentstva zaynyatosti. [Convention 181 about private agency of employment]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1965-1999. - Jeneva, 1999. - Volume II. - P. 1519-1525.
10. Recomendaciya 188 shchodo pryvatnyh agentstv zaynyatosti. [Recommendation 188 about private agency of employment]./ Conventions and recommendations of International labour organization 1965-1999. - Jeneva, 1999. - Volume II. - P. 1526-1528.
11. Nystrom Brigitta. The Legal Regulation of Employment Agencies and Employment Leasing Companies in Sweden. // Comparative Labor Law and Policy Journal. - 2003. - Vol. 23, №1. - Р. 23.
12. Http://www. bza.de / tarif / tarifvertraege.php.
13. Http://eiro.eurofound.eu.int/thematicfeature14.html.
14. Rol' pryvatnyh agentstv zaynyatosti u funkcionuvanni rynku praci. [Role of private agency of employment in functionity of labour market]. - Jeneva: ILO, 1994. - 132p.
ДАН ПРО АВТОРА
Коваль Св^лана neTpiBHa, кандидат економпчних наук, доцент кафедри полiтичноí економп. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний nedaaoai4Huü умверситет iMeHi Григорiя Сковороди»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии. ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Political Economy. SHEE «Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University of name Grygoriy Scovoroda»
УДК 336.226.11
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДУ ЯК ЕКОНОМ1ЧНО1 КАТЕГОРП ТА ОБ'СКТА ОПОДАТКУВАННЯ
Коробкша Н.Г.
Предметом статтi виступае дохiд як економiчна категорiя та об'ект оподаткування.
Мета роботи полягае у розкриттi сутно^ такого соцiально-економiчного явища як дохiд та визначеннi його впливу на рiзноманiтнi аспекти \ процеси в державi й життi переачного iндивiда.
Методологiчною основою дослiдження е система загальнонаукових та спещальних методiв дослiдження, таких як: системний аналiз, синтез та абстрактно-логiчний метод. На основi системно-аналтичного методу зроблено теоретичне узагальнення наукових поглядiв втчизняних та зарубiжних вчених щодо визначення сутно^ доходу, а також окреслено основнi теори оподаткування доходiв населення. Метод синтезу використовувався при формуванн власного бачення доходу як вимiру добробуту громадян та 'х уча^ у процес економiчного вiдтворення, а абстрактно-логiчний - при формуванн висновюв.
Результатом роботи е систематизащя надбань в рамках дано' тематики найбльш вагомих наукових шк/л в ютори економiчноi' теори та вивчення особливостей розподлу доходiв м/ж домогосподарствами.
Галузь застосування результатiв - фнанси, економiчна теорiя.
За результатами досл!дження встановлено, що роз6/жн^ь у тлумаченн науковцями сутностi доходу на макро- \ мiкрорiвнях (нац!ональний дохiд, дохiд держави, дохiд пдприемства, дохiд домогосподарства, доходи населення тощо), обумовлюе постйну наукову дискусю, внаслiдок чого единого визначення категори «дохiд» не снуе. Також зазначено, що незважаючи на снування спльних теоретичних основ оподаткування доходiв населення кожна крана мае свою ункальну систему оподаткування.
Ключов'1 слова: дохiд, доходи населення, дохiд як об'ект оподаткування, нерiвнiсть доходiв, розподл доходiв. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ ДОХОДА КАК ЭКОНОМИЧЕСКОЙ КАТЕГОРИИ И ОБЪЕКТА НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ
Коробкина Н.Г.
Предметом статьи выступает доход как экономическая категория и объект налогообложения.
Цель работы заключается в раскрытии сущности такого социально-экономического явления как доход и определении его влияния на различные аспекты и процессы в государстве и жизни рядового индивида.
Методологической основой исследования является система общенаучных и специальных методов исследования, таких как: системный анализ, синтез и абстрактно-логический метод. На основе системно-аналитического метода сделано теоретическое обобщение научных взглядов отечественных и зарубежных ученых по определению сущности дохода, а также обозначены основные теории налогообложения доходов. Метод синтеза использовался при формировании собственного видения дохода как измерения благосостояния граждан и их участия в процессе экономического воспроизводства, а абстрактно-логический - при формировании выводов.
Результатом работы является систематизация достижений в рамках данной тематики наиболее весомых научных школ в истории экономической теории и изучение особенностей распределения доходов между домохозяйствами.
Область применения результатов - финансы, экономическая теория.
144
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Коробкша Н.Г., 2014
