CC BY
18
11. O'Brien K. The Legacy of Parsons: Career Counselors and Vocational Psychologists as Agents of Social
Change // Career Development Quarterly. — Sept, 2001. — P. 13-25.
12. Schmidt J. J. Counseling in schools: Essential services and comprehensive programs, 4th ed. — Boston,
MA.: Allyn & Bacon, 2003. — 238 p.
13. School-to-Work Opportunities Act of 1994 / Public Law 103-239. — May 4, 1994.
Адам МУШИНСЬК1
БЕЗПЕРЕРВНА ОСВ1ТА ДОРОСЛИХ У ПОЛЬЩ1 НА ТЛ1 РЕАЛ1ЗАЦИ ПРИНЦИПУ ВР1ВНОВАЖЕНОГО РОЗВИТКУ
Впродовж останшх кшьканадцяти роюв у Польщi поступово збшьшуеться диференщащя р1вня регюнального розвитку. Вказане явище е ефектом швидкого покращення ситуаци в регюнах, традицiйно пов'язаних i3 найбiльшими мюькими агломерацiями при одночасному вiльному розвитку тих обширiв, де перед тим концентрувалися державнi сiльськi господарства, виробничi сiльськi спiлки, а також райони юторично бiднi 3i слабо розвиненими несшьськогосподарськими галузями економiки [3, 13].
Це означае, що заможнi репони стають ще заможнiшими, а бщш — бiднiшими. Протидiяти цьому мае реалiзацiя концепцн врiвноваженого розвитку, визначена в Конституцп РП i Трактат про Свропейський Союз (GC).
Цей принцип зафшсовано також у багатьох мiжнародних документах, зокрема, Декларацп в Рю-де-Жанейро про середовище й розвиток (1992). вш був головним на зустрiчi на найвищому рiвнi Оргатзацп Об'еднаних Нацiй у Йоганнесбургу щодо Врiвноваженого розвитку (2002).
Врiвноважений економiчний розвиток необхiдний у процесi розвитку мют i регiонiв, адже служить для добра мешканщв, пiдвищення якосп життя, рiвня працевлаштування й усшшного функцiонування фiрм та установ. Тому важливо, щоб шституцп, якi вщповщають за розвиток мiст i репошв, мали належний погляд на фактори, що обумовлюють розвиток, необхiдну можливють прийняття вiдповiдних рiшень.
Одним iз таких рiшень е змiна пiдходiв до 1де!, реалiзацil та якосп навчання, яка була прийнята в багатьох стратепчних урядових документах: Нацюнальному планi розвитку 20042006 рр., Нацiональнiй стратеги зростання працевлаштування i розвитку людських ресурсiв у 2000-2006 рр., а також у Проект Нацюнального плану розвитку 2007-2013 рр.
Прийнятий Нацюнальним планом розвитку i Секторним оперативним планом розвитку людських ресуршв принцип розвитку суспiльства, що базуеться на знаннях, е розгортанням рашше прийнято! стратеги. Умова дотримання цього постулату — значне зростання швестицш у розвиток людських ресуршв, зокрема, збшьшення накладiв на використання шформацшних i комунiкацiйних технологiй у процес навчання. Ефективна та добре функцюнуюча система безперервного навчання обумовить збшьшення безпечносп осiб, якi ддать на ринку працi, озбро1ть !х вмiннями давати собi раду в ситуаци несприятливих суспiльно-економiчних змiн, полегшить переквалiфiкацiю й пошуки працi.
1нтегращя держав i суспiльна полiтика
Процес европейсько1 штеграцп тривае понад 40 роюв, але, незважаючи на це, не можна однозначно сказати, коли вш завершиться. Ймовiрно, триватиме вш ще багато десятилiть, оскiльки разом iз поглибленою iнтеграцiею держав-членiв €С надалi сильно проявляються тенденцil до розширення спiльноти новими кра1нами [1, 11].
Переконання держав колишньо1 Ради економiчноl взаемодопомоги, що в процеш розширення та поглиблення економiчноl i полiтичноl iнтеграцil самi собою розв'яжуться вш соцiальнi проблеми, виявилося помилковим. Суспшьна полiтика з плином часу стала одним з основних стовшв европейсько1 iнтеграцil через поглиблення суспшьних вiдмiнностей на територil спiльноти [1, 12].
У галузi суспiльноl пол^ики одним iз ключових аспектiв та умовою здшснення принципу врiвноваженого розвитку стала освга, зокрема освiта дорослих. А потребу кращого пристосування системи освгги й навчання до вимог суспшьства, що базуеться на знаннях, i покращення якостi працевлаштування вщзначила Лiсабонська зустрiч у верхах.
Розвиток суспшьства, що базуеться на знаннях
Концепщя навчання протягом усього життя охоплюе iндивiдуальний розвиток i розвиток суспiльних рис в ycix формах i контекстах: у формальнш i неформальнiй системi, тобто в школах, осередках професшного навчання, ВНЗ й осередках навчання дорослих, а також у рамках шцидентного навчання, а отже, вдома, на робот й у суспшьста (OECD — Париж 1996). Пщкреслюеться в нш потреба тдготовки й заохочування усГх дiтей до навчання протягом усього життя вже вщ раннього вшу. Ця концепцiя спрямовуе ди таким чином, щоб забезпечити вiдповiднi можливосп всiм — дорослим, працюючим i безробiтним, якi мусять переквалiфiковyватись або тдвищувати свою квалiфiкацiю [8, 3].
Сучасна iдея навчання протягом усього життя перегукуеться i3 попереднiм визначенням безперервного навчання. Безперервне навчання — це комплекс освГтшх процесГв: формальних, неформальних та iнцидентних, якi незалежно вiд змiстy, рiвня й методiв дозволяють доповнити освiтy в шкшьнш i позашкiльнiй формах, завдяки чому дорослГ розвивають сво! здiбностi, змшюють власнi позици (ЮНЕСКО — Найробi 1976). Протилежнiстю вищеназвано! концепцп е сьогочасне традицшне навчання, тобто система навчання, що починаеться вiд садочка й заюнчуеться отриманням вищо! освГти [8].
Безперервне навчання мае бути основним фактором, який зумовлюе економiчний розвиток, зокрема в реалiях глобально! економши. Реалiзацiя ще! навчання протягом усього життя мае дати можливють шдивщуального розвитку кожного громадянина шляхом розповсюдження доступу до безперервного навчання й тдвищення його якостi, а також пропагування активно! позици, яка покращуе шанси людини на ринку пращ [8, 4].
Прюритет розвитку суспшьства, що базуеться на знаннях, вщображених у Нацiональномy планi розвитку на 2004-2007 рр. i Секторнш оперативнiй програмi розвитку людських ресуршв Польщi. Цей прiоритет реалiзyеться шляхом рiзних дiй:
1) збiльшення доступу до освгги — пропагування навчання протягом усього життя;
2) тдвищення якост освГти стосовно потреб ринку пращ;
3) розвитку кадрiв сучасно! економiки;
4) змiцнення адмiнiстративних здiбностей.
Серед них найбiльше значення мають перша i друга дп.
Збшьшення доступу до освiти — пропагування навчання впродовж усього життя
1дея навчання протягом усього життя не була би повнютю реалiзована, якби потенщйш слyхачi кyрсiв (навчання) не мали б до не! доступу. Йдучи !м назyстрiч, Секторний оперативний план розвитку людських ресурсГв на 2004-2006 рр. прийняв як принцип доступ до освгги на всГх рiвнях навчання — вiд дошкшьно! освiти до безперервного навчання дорослих — з урахуванням потреб осГб, яю проживають у сшьськш мюцевостГ, для зменшення вiдмiнностей у рГвш освГти, полегшення доступу до освГти учням Гз спецiальними освГттми потребами, розвитку системи безперервного навчання для дорослих [5, 186].
Збшьшення доступу до безперервного навчання мае дати можливють кожному громадяниновГ задовольняти прагнення й особист освГтш потреби в оптимальних для нього умовах, без огляду на вГк, стать, сГмейний стан, рГвень несправностГ, мюце проживання, сощальний i матерГальний статус, наявну освГту, нащональнють [8, 6].
Вказаш дп стосуються, зокрема створення центрГв дистанцшного навчання в селах (центри можуть утворюватися в селах, яким загрожуе лшвщащя малих шкш, у мюцевостях, де немае шших культурно-освГтшх осередюв). Таю центри будуть обладнаш комп'ютерами з доступом до 1нтернету; в кожному з них буде працевлаштована людина, що допомагатиме !й користуватися засобами центру. Метою центрГв е забезпечення особам, як проживають у сшьськш мюцевосп, можливосп безперервно вчитися у формГ on-line).
У рамках цих дш передбачаеться забезпечення засобГв на:
- закушвлю сучасного спещального обладнання, яке полегшуватиме навчання учшв Гз спещальними освптами потребами;
- створення 1нтернет-центрГв мультимедшно! шформаци в шкшьних i педагопчних бГблютеках, обладнання !х комп'ютерами разом Гз програмами;
- створення освГтшх 1нтернет-порталГв — актуалГзащя !х засобГв, адмшютрування й розширення вмюту порталГв елементами, адресованими учням i вчителям позапмназшних шкш;
- опрацювання програм, дидактичних матерГалГв i методологи дистанцшного навчання.
ГИдвищення якостi освiти вщносно до потреб ринку працi.
Характерними рисами польсько1' системи безперервного професшного навчання е розпорошений i стихшно розвинутий ринок освiтнiх послуг та оргатзована система навчання безробiтних.1 На цьому фот кориснi змiни внесла Стратепя розвитку нацiональноï освiти на 2001-2006 рр.2, яка передбачала утворення цiлiсноï системи навчання, що охоплювала як початкове, так i безперервне професшне навчання. В освiтнiй полчищ головним прийнято принцип, що потреби ринку пращ найкраще буде задовольняти повнiстю вiльний ринок освiтнiх послуг. Крiм того, вiтчизняна полiтика враховуе факт сильноï мiжрегiональноï диференцiацiï, яка мае з'явитися в рамках надання осв^ньо-навчальних послуг на територiï краши3. Зараз практично неможливо оцiнити величину ринку постачальниюв послуг у сферi навчання i безперервного навчання зокрема. Статистика подае лише дат, що стосуються шкш для дорослих.
Принцип вшьного навчального ринку викликав лавиноподiбне зростання навчальних iнституцiй за одночасно1' вiдсутностi достатшх засобiв i механiзмiв його контролю. Цю ситуацiю погiршила вiдсутнiсть цшюно1' полiтики щодо безперервного навчання на урядовому рiвнi самоврядування.
Створена розпорядженням Мшютерства нацiональноï освiти i спорту (MHOiC) Польщi вiд 20 грудня 2003 р. Iнституцiя акредитацiï навчальних одиниць осередюв безперервного навчання та осередюв доучування й професiйного вдосконалення, що проводять безперервне навчання в позашкшьних формах, а також осв^ньо1' дiяльностi, про яку йшла мова у статп 83а закону 2 вщ 7 вересня 1991 р. про систему осв^и, стане головним знаряддям для тдвищення якост послуг.
У рамках ща дiï будуть фiнансуватися проекти, пов'язанi з опрацюванням путiвника процедур акредитацiï осередкiв, яю проводять безперервне навчання в позашкшьних формах, вестись мошторинг дiяльностi акредитований шституцш, будуватися система збирання й аналiзу освiтнiх статистичних даних i розвиватиметься система осв^ньо1' iнформацiï.
Пщвищення якостi безперервного навчання е умовою конкурентоспроможностi в европейському та глобальному масштабах. Освга пiдлягае таким правилам, де основним raiern^ е учень, студент, слухач, якi очiкують послуг високо1' якостi.
Постачальник освiтнiх послуг мае задовольнити його очшування i потреби, тому дуже важливим е створення системи акредитаци iнституцiй, що займаються безперервним навчанням у позашкшьних формах за добровшьност проходження акредитаци [8, 7].
Передумови й напрямки розвитку безперервного навчання в Польщi
Багаторiвнева система безперервно1' освiти становить основу суспшьного й економiчного розвитку нашо1' краши. В Польщi освга дорослих значно менше цiнуeться, шж у крашах з розвиненою ринковою економiкою, про що свiдчить рiвень освiти людей продуктивного вiку.
У нашш краïнi iснують елементи, яю щцтримують безперервне навчання, заохочують дорослих тдвищувати квалiфiкацiю. До цих елеменпв належать обов'язок полегшувати працiвникам тдвищення ирофеайно1' квалiфiкацiï, накладений на працедавщв силою Кодексу працi, податковi пшьги, пов'язанi з витратами на навчання, навчання безробпних i тих, кому загрожуе втрата працi, iз засобiв Фонду працi, що поповнюеться з бюджету держави i внесюв пщириемщв.
Попит на шкiльнi послуги обумовив створення великого осв^нього ринку. Однак ринок пропозицш освiтнiх послуг слабо пом^ний, що вiдповiдно спричиняе труднощi в контролюваннi якостi пропонованих куршв, забезпеченнi ефективних видаткiв засобiв на навчання.
Статистика освгги охоплюе тiльки навчання у шкшьних формах. Вщсутня повна статистика щодо позашкшьно1' освгш. Ощнюеться, що кшьюсть установ, яю проводять навчання у формГ курсу, становить близько 12 тисяч. Серед них 5 тис. — школи, а понад 2 тис. —
1 Narodowe Obserwatorium, Polska. — RAPORT, 1999. Zespol zadaniowy ds. Szkolen i wspolpracy zasobow ludzkich
Cooperation Fund. — Warszawa, 1999. — P. 140 i 141.
2 Strategia rozwoju edukacji narodowej na lata 2001-2006. — Warszawa, wrzesien, 2001. W oparciu o: Education at a
Glance — OECD Indicators, 2001.
3 Modernizacja ksztalcenia ustawicznego i ksztalcenia doroslych w Polsce, jako integralnych cz^sci uczenia si^ przez cale
zycie. Raport opracowany dla Ministerstwa Edukacji Narodowej i Sportu. Stockholm University, Institute of International Education.
професшш центри професшного вдосконaлення, зaреeстровaнi в одиницяx територiaльного сaмоврядyвaння, якi пiдлягaючi формaльномy педaгогiчномy контролю з 6оку вiддiлy освiти. Рештa постaчaльникiв курсового нaвчaння (yстaнови, що дiють m основi реeстрaцiï господaрськоï дiяльностi) перебyвaють позa облiком i контролем1.
При децентрaлiзaцiï пропозицiï нaвчaльниx послуг прогрaмовa пропозицiя курсово1' пiдготовки e винятково нa щaблi освiтнix осередюв; курси нaвiть з тaкою ж нaзвою, aле реaлiзовaнi рiзними осередгами, вaжко порiвняти.
Розвиток безперервно1' освгги в Польщi зyмовлюe чимaло фaкторiв i покaзникiв. Cпiльним елементом окремиx дiaгнозiв e тaкi покaзники:
- низький рiвень освiти сyспiльствa — чaсткa осiб iз середньою освггою в 1998 р. в популяцп осiб вiком 25-64 роки сгановить 54% (середня OECD 1999 р. — 62%);
- високий рiвень безробптя, що перевищye 18% (мaйже 70% yсix безробiтниx мaють бaзовy професiйнy й нижчу освiтy);
- низьга чaсткa сyспiльствa у безперервному нaвчaннi (тiльки 13% нaселення порiвняно з крaïнaми OECD — 31 %);
- мaлi видaтки бюджету m освiтy й пiдвищення квaлiфiкaцiï дорослиx, якi оцiнюються нa 0,6% ydx видaткiв нa освiтy,
- низький рiвень використaння CIT в освт — кiлькiсть yчнiв середнix шкш нa один комп'ютер з доступом до 1нтернету — 26,1% (крш'ни GC -14,9%)2.
Позитивним явищем, що спостерiгaeться зa остaннi роки, e постшне зростaння рiвня освiченостi людей. У перiод вiд перепису таселення 1988 р. вiдсоток осГб з понaд бaзовою освiтою зрю вщ мaйже 55% до близько 67% у 2002 р.; зшчно зменшилaся чaсткa людей з бaзовою, неповною бaзовою освiтою i без шкшьно1" освiти [2, 42].
^йбшьш динaмiчне зростaння xaрaктеризyeться групою осГб з вищою освiтою, чaсткa якиx збiльшилaся вiд 6,5% до понaд 10% усього нaселення вiком 15 i бшьше рокiв. Польщa вже досяглa eвропейськиx стaндaртiв у розповсюдженш вищо1' освiти. Вiдсоток випyскникiв шкш, якi стaли стyдентaми, в 2001/2002 нaвчaльномy роцi стaновив мaйже 50%. Це був рiвень вищий, шж в Iрлaндiï, Hiмеччинi, Портyгaлiï тa Iтaлiï, aле нижчий вiд покaзникiв, зaнотовaниx у Фiнляндiï (84%), Швецп (66%), Великобритaнiï тa Iспaнiï (58%). У ^arnax, що вxодять до GC, цей коефiцieнт був вищим лише в ^овени тa Естонп (53%). Знaчне зростaння популяцп студентв було зв'язaне в Польщi передуем iз збiльшенням кiлькостi стyдентiв вечiрнього тa зaочного нaвчaння в держaвниx i розвитком недержaвниx вищиx нaвчaльниx зaклaдiв [2].
Згiдно з прогнозом до проекту Haцiонaльного плaнy розвитку m 2007-2013 рр. впродовж нaстyпниx рокiв кiлькiсть осiб з вищою освГтою нa ринку прaцi швидко зростaтиме: якщо серед осiб вшом 15-64 роки у 2002 р. зaледве 10,5% стaновили особи з вищою освггою, 57,9% — iз середньою освГтою, a 31,6% мaли бaзовy aбо неповну бaзовy освпу, то в 2010 р. це буде вГдповщно 13,9, 67,3 i 18,8%, a в 2020 р. — 16,9, 69,9 i 13,9%. Одтак погазники освгш не можш aнaлiзyвaти вiдiрвaно вщ покaзникiв, яю стосуються шкaли безробiгтя в окремиx професiйниx грyпax. ЦГ покaзники опyблiковaно Головним стaтистичним yпрaвлiнням i Мшютерством прaцi Польщг Hезвaжaючи нa зростання чaстки випускниюв у зaгaльнiй кшькосп безробiтниx, можнa зробити висновок, що тайбшьше безробГття aбо зaгрозa усунення з ринку ^aui чекae та людей, яю мaють вщносно пршу освпу. Домiнyючa чaсткa безробiтниx мae бaзовy aбо основну професшну освпу (мaйже 70% yсix безробiтниx). ^йменший вщсоток стaновлять безробпш особи з вищою освггою, яю в 2001 р. сгановили лишень 3% ydx безробiтниx.
Вищенaзвaнi покaзники доводять, що освга може оберiгaти вГд усунення з ринку ^a^. Це тaкож ознaчae, що рaзом Гз прогрaмaми, спрямовaними до безробiтниx, потрГбнГ дп стосовно дaльшого покрaщення рГвня освГченосп сyспiльствa. КрГм цього, нaведенi вище покaзники переконливо доводять, що роль освГти в суспГльному й економГчному розвитку нaдaлi постГйно зростaтиме.
Прийнятa Рaдою МГнГстрГв ПольщГ Cтрaгегiя розвитку безперервного нaвчaння до 2010 р. aвторствa MHOiC визнaчилa прГоритети для ïï реaлiзaцiï. У цьому документ стверджyeться, що стрaтегiчною метою розвитку процесу безперервного нaвчaння впродовж усього життя e
1 TaH сaмо, стор. 89.
2 Strategia rozwoju ksztalcenia ustawicznego do roku 2010, op. cit., strona 4.
шдтримка i спрямування розвитку особистосп, стимулювання iнновацiйностi й креативносп людини. Це сприятиме зростанню конкурентоспроможност, покращенню оргашзаци працi i створенню основ розвитку суспiльства, що базусться на знаннях. Це вiдповiдаe полчищ GC, спрямованiй на активну участь у громадянському суспiльствi, особисту реалiзацiю, пристосування до постiйних змiн i можливiсть отримання працевлаштування.
Ця стратепя визначае також питання про видатки на навчання. У нш стверджуеться, що кошти на освiту i пiдвищення квалiфiкацil дорослих е надто малими. Оцiнюеться, що витрати бюджету на безперервне навчання в Польщi становлять майже 0,6% цих видатюв на освiту. Видатки працедавцiв на навчання, вдосконалення i переквалiфiкацiю кадрiв у 2001 р. становили 0,8% коштв працi.
Реалiзацiя стратегiчноi мети, якою е розвиток безперервного навчання, мае спиратися на визначеш прюритетш дii, що перегукуються з европейським обширом навчання впродовж усього життя:
- збiльшення доступностi до безперервно! освiти;
- пiдвищення якостi безперервно! освiти;
- взаемодiя i партнерство;
- зростання швестицш у людсью ресурси;
- усвiдомлення ролi та значення безперервно! освiти;
- полегшення доступу до вiрноi iнформацii, консультацш i допомоги [8, 5].
Спостертаючи за розвитком сучасного освiтнього ринку, можна смшиво стверджувати,
що поляки не хочуть вчитися за грошi СС1. По всiй кра!ш завдяки дотацiям з GC оргашзовано сотнi курсiв — вiд бухгалтерських до психологiчних, але аудиторп зяють порожнiми мiсцями. "Якщо люди отримують щось безкоштовно, то думають, що воно шкудишне", — коментують навчальш фiрми. Курсанти з недовiр'ям ставляться до оргашзованих курсiв, вважаючи, що коли за щось не платять, то не мусять вщвщувати. Популярними е тшьки мовш курси.
У рамках так званого Свропейського суспшьного фонду до Польщi мае потрапити у 2004-2007 рр. понад 2 млрд. евро. Це величезш грош^ якi мають покращити конкурентоспроможнiсть наших пращвниюв. Однак ми можемо багатьох з них втратити2.
Вина за такий стан речей лежить на двох сторонах: осв^шх установах, котр^ як стверджують представники воеводських управлшь пращ — шституцш, що фшансують це навчання, складають слабкi проекти, яю до того ж погано оформлеш, i бюрократичних процедурах.
Освiтнi фiрми часто вiдмовляються, коли 1'м створюють штучш перешкоди. З iншого боку, важко знайти проект, який схвалить прийнята в СС процедура i котрий матиме велику популяршсть.
Таким чином, вступ Польщi до спшьноти европейських держав обумовив принципову змiну в галузi суспiльноi пол^ики держави. Iмплементацiя кра'ною принципу врiвноваженого розвитку зробила особливий акцент на ще! побудови суспiльства, що базуеться на знаннях.
Принциповий поворот на ринку пращ — вщсутшсть пращ — необхщшсть переквалiфiкацii — спричинив змiну пiдходу до так званого формального навчання, тобто системи навчання, яка грунтуеться на постшних з точки зору часу й змюту навчання формах (класи, ощнки, школи, програми, пiдручники) i веде вщ початкового навчання до унiверситету, на користь i^i навчання впродовж усього життя.
Реалiзацiя iдеi навчання впродовж усього життя i пов'язаного з нею безперервного навчання е кроком у напрямку побудови вщкрито! i гнучко! системи освiти, дiйсноi шдтримки пiзнавальноi та пiдприемницькоi активностi, яка веде до збшьшення шансiв працевлаштування на сучасному ринку пращ та розвитку регюшв.
Виршення проблем безперервного навчання не буде можливим без сшвпращ й партнерства, i, вщповщно, координацii дiй на користь реалiзацii iдеi навчання впродовж усього життя. Таке навчання е нащональним прюритетом, тож проблеми, що виникають, — спшьш, а отримана користь е загальним добром. Тому безперервне навчання повинно наближувати до себе всiх суб'екпв i мати 1'х повну тдтримку, незалежно вiд меж впливу (держава, репон,
1 Pelowski W. Spimy na milionach // Gazeta Wyborcza. — 24-10-2005.
2 Там само.
мюцева спшьнота, установа). Це е шанс пiдтримання суспiльних зв'язюв через освпу, й одночасно змщнення демократiï.
Особливо iстотним е залучення до процесу безперервного навчання працедавщв, якi все бiльше розyмiють, що ефектившсть i конкyрентоспроможнiсть фyнкцiонyвання ïx фiрм залежить вiд знань пращвниюв.
1снуюча практика доводить, що в безперервному навчанш нинi бiльше хаосу, шж продуманих дiй з боку державних шституцш, якi фiнансyють навчання, — мшстерства працi, вiддiлiв пращ, маршалювських yправлiнь, воеводських i повпових рад iз працевлаштування. Лише кшька рокiв iснyе установа прогнозування попиту на визначеш професiï так, щоб пропозицiя освiтнix установ була пристосована до потреб ринку пращ, який постшно змшюетъся.
Необxiдним е також зменшення бюрократизацiï процедур стосовно подання заяв, щоб не пiдривати бажання освiтнix установ до роботи вщ початку проведення навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Grewinski M. Europejski Fundusz Spoleczny jako instrument integracji socjalnej Unii Europejskiej. — Wyzsza Szkola Pedagogiczna Towarzystwa Wiwdzy powszechnej w Warszawie. — Warszawa, 2001 .
2. Misiak M. Diagnoza sytuacji spoleczno-gospodarczej Polski u prugu akcesji do Unii Europejskiej. — Warszawa, 2004. (Ekspertyza zostala wykonana na zlecenie Departamentu Koordynacji Polityki Strukturalnej w MGPiPS).
3. Narodowy Plan Rozwoju 2007-2013 rr.
4. Orlowski M. W. Prognoza zmian sytuacji spoleczno-ekonomicznej Polski: horyzont 2006, 2010, 20132015. Opracowanie przygotowane na zlecenie Ministerstwa Gospodarki, Pracy i Polityki Spolecznej. — Warszawa, grudzien 2003.
5. Sektorowy Pogram Operacyjny Rozwoj Zasobow Ludzkich 2004-2006 // Dziennik Ustaw. — Nr 166. — Poz. 1743.
6. Seler B. Analiza Porownawcza Czynnikow Dynamizuj^cych Rozwoj na przykladzie Miast Europejskich. Fundacja Naukowo-Techniczna "Gdansk". — Rzeszow, 1999.
7. Slugocki W., Lubuskie doswiadczenia w wykorzystaniu Funduszy Unii Europejskiej. Uniwersytet Zielonogorski. — Zielona Gora, 2004
8. Strategia rozwoju ksztalcenia ustawicznego do roku 2010 autorstwa Ministerstwa Edukacji Narodowej i Sportu. Przyjçta przez Radç Ministrow w dniu 8 lipca 2003 r.
9. Ustawa z dnia 20 kwietnia 2004 r. o Narodowym Planie Rozwoju, (Dz.U. Nr 116, poz. 1206).
10. Zintegrowany Program Operacyjny Rozwoju Regionalnego.
