CC BY
7
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14_
Сучасш внутршш конфлтти в1дбуваються через розб1жност1 через 1ндш1дуальност1 всередит суспыльств. Такий плюрал1зм може мати р1зне походження, але найчастше в1н бувае еттчними або 1деолог1чним. Б1льш1сть сучасних теорт еттчного конфлтту припускають, що регулювати еттчт/1деолог1чн1 розб1жност1 - це краще, н1ж ix л1кв1дувати. При наявност1 285 полтично активних груп меньшин, що населяють всього близько 200 крат, етшчш проблеми неминучг. Одночасно з гдеологгчними, релтйними та внутршшми полтичними розбгжностями, вони створюють широку базу для р1зноман1тних внутр1шньопол1тичних конфлтт1в. Якщо взяти до уваги ефекти глобал1заци i зростаючу взаемозалежтсть у глобальному масштабг, то неможливо виршити проблеми iндивiдуальностi шляхом лiквiдацii еттчних, релтйних та iдеологiчниx рiзноманiтностей через геноцид чи етшчш чистки, так само як i шляхом штучного створення iзольованого однорiдного сустльства. Для тих, хто визначае полтику, залишаеться тшьки один варiант - регулювати розбiжностi, а не лiквiдувати гх.
Ключовi слова: «заморожений конфлтт», пострадянський простiр, регюнальна безпека, геополтичш ттереси.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Сухий О.М., дл.н, проф.; Гулай В.В., д.полггн, доц.
УДК 329(564.3)(045)
Ю.Ф. Яс1рова
ВИБОРИ ДО еВРОПАРЛАМЕНТУ В РЕСПУБЛ1Ц1 К1ПР ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ПАРТ1ЙНУ СИСТЕМУ КРА1НИ
У сmаmmi висвтлено особливостi виборiв до Свропейського парламенту в Республщ Ктр як фактору впливу на парттну систему держави. Розглянуmi вибори 2004, 2009 та 2014рр. Придшено увагу програмним засадам основних полтичних партш, особливостям передвиборчих кампашй. Проаналiзована розстановка сил в парттшй сисmемi тсля европейських виборiв.
Ключовi слова: Республта Ктр, парттна система, полтична парmiя, вибори, Свропейський парламент.
В умовах поглиблення процесу европейсько'1 штеграци поширюсться його вплив на pi3Hi сфери полггачного життя, полгтичш системи кра'ш-члешв €С. Змшам i трансформаци тддаються i партшш системи, особливо зважаючи на те, що партшна модель демократа е одшею з основних полгтичних щнностей сучасносп. В цьому контекст велику роль вщграе фактор функщонування Свропейського парламенту. Так можна видшити таю новi аспекти як, з одного боку, приеднання нащональних полгтичних партш до европейських партшних груп, а з шшого боку проведення европейських виборiв в кра'шах-членах, яю створюють можливосп для виведення на шший рiвень вщносин в рамках партшно'1 системи та змшення розстановки сил.
Особливо щкавим стае розглянення випадку Республши Кшр, що характеризуеться загалом стабшьною партшною системою, системою помiрноi багатопартшносл з постшним представництвом у парламент i пануванням чотирьох основних партш. Прогресивна пар™ трудового народу Кшру / АКЕЛ, Демократичний збiр / Д1С1, Рух за сощал-демократш / ЕДЕК, Демократична пар™ / Д1КО. Актуальносп набувае дослщження пливу виборiв до Свропарламенту на розстановку сил в кшрськш партшнш
334
OTcreMi пiсля проведення вже трьох европейських виборiв для кра'ни, а особливо останшх 2014 р., яю були визначенi як ушкальш. Адже пiсля набуття чинност Лiсабонського договору в груднi 2009 р. зросли повноваження Свропейського парламенту, а в умовах економiчноi кризи полгтичт вiдповiдi GC мали бшьш глибокий вплив на нацiональну полггику та економiку, нiж будь-коли рашше.
Теоретичнi питання та особливостi виборiв до Свропейського парламенту у вгтчизнянш та зарубiжнiй лiтературi знайшли свое вщображення в наукових дослiдженнях Г. Пкса, А. Свгеньево'', В. 1вченка, В. Коваля, Д. Ковриженка, Л. Окунькова, К. Райфа, Б. Страшуна, К. Хартли В. Швейцра, Г. Шмщта та iнших. Що стосуеться Республши Кiпр, а саме деяких аспекпв ii партшно'' системи та виборiв, то цiй тематицi присвячет роботи кiпрських дослiдникiв Е. 1оанну, Я. Кацурiдеса, Й. Хараламбоса, Х. Хрютофору.
Пiсля перших виборiв до Свропарламенту К. Райф та Г. Шмщт зазначили, що вони вiдрiзняються вщ нацiональних. Вони визначають нащональш вибори до парламенту або президентсью вибори виборами першого рангу. Виходячи з цього спостереження вони розвинули аналгтичт рамки для розглянення характеру «другого рангу» виборiв до Свропарламенту. Центральним припущенням К. Райфа та Г. Шмщта е модель того, що у виборах до Свропарламенту на карту поставлено менше. Така природа цих виборiв зi слабкими стимулами визначае рiзнi аспекти в плат електорально'' поведшки та результат голосування. Бiльш конкретно дослiдники пропонують гiпотезу, що участь у виборах буде нижчою, урядовi партп втратять тдтримку, а невеликi парти (особливо новi рухи i iдеологiчно крайт парти) ii збiльшать [9]. Iншi дослiдники природи виборiв до Свропарламенту С. Пкс та М. Марш визначають, що розглянення европейських виборiв як виборiв другого рангу охоплюе два елементи. Перший стосуеться того, що европейсью вибори вториннi у порiвняннi з нацiональними парламентськими виборами. Другий стосуеться того, що щ вибори все ж е нащональним а не европейським змаганням. Головною тезою дослщниюв е те, що виборщ в основному використовують европейсью вибори щоб покарати партп в урядi i висловити свое невдоволення 'хньою полiтикою [6].
Виходячи з цих доводiв дослiдникiв, можна очшувати, що хоча вибори до Свропейського парламенту не мають впливу на формування нащонального уряду, через них електорат мае можливють впливати на наступш нацiональнi вибори чи полгтику партiй. Стосовно рангу европейських виборiв для Республiки Кiпр, то займають трете за важливiстю мiсце тсля президентських та нацiональних парламентських.
З 2004 р. вибори до Свропарламенту стали новим аспектом дiяльностi кшрських полгтичних партiй та фактором розстановки сил в партшнш системi. Для Республши Кiпр цi вибори позначилися тим, що вони були проведеш тшьки через шiсть тижнiв тсля референдуму з плану Аннана, а також приблизно через мюяць тсля офщшного вступу до СС. У виборах 2004 р. приймали участь Демократичний збiр / Д1С1 (Свропейська народна пар™ / EPP), коалщя АКЕЛ - Лiвi - H^i сили (Партiя европейських лiвих / PEL), Демократична пар™ / Д1КО, Рух сощал-демокра^в / ЕДЕК (Пар™ европейських сощалю^в / PES), «За Свропу» (Свропейська демократична партiя / EDP), Об'еднат демократи / ЕД1 (Свропейська лiберал-демократична реформiстська партiя / ELDR), Hовi горизонти, Народний сощалютичний рух, Рух за екологiю та охорону навколишнього середовища [16].
Як ми бачимо, бшьшють представлених на виборах партш або були членами або представляли штереси великих европейських партшних сiмей. Тим самим вони засновувалися на ''х^х передвиборчих програмах, залишаючи в центрi уваги необхщтсть справедливого вирiшення кiпрськоi проблеми. Яскравим прикладом в цьому контексп е передвиборча програма Демократичного збору. Д1С1 виступила на
335
виборах з програмою «Краща команда в бiльшiй европейськш родиш». В свош nporpaMi пар™ зокрема надае пропозици для сильного Кшру в Gвропi. Особливий акцент робиться на тому, що Демократичний збiр як партiя головним чином европейська, е повноправним членом Свропейсько'1 народно! парти з 1994 р. i з 1978 р. приймае участь в Свропейському союзi християнських демокра^в. Звертаеться увага також на те, що чггко дотримуючись европейських керiвних принципiв, Д1С1 в якосп рiвноправного члена найбшьшо'1 полгшчно'1 групи в Сврот вже розробила низку шщатив та розвинула багатовекторну дiяльнiсть в Gвропi [12].
Визначальною, на нашу думку, в процес цих виборiв була висока напруженiсть, яка мала мюце в партiйно-полiтичнiй системi краши ще пiсля дебатiв з приводу плану ООН i мала мюце i на виборах до Свропарламенту. Вплив референдуму з плану Аннана проявився також в учасп коалщи «За Свропу». Слiд зазначити, що вона була створена в 2004 р. колишшм членом Демократичного збору Я. Матцюом саме для учасп у виборах до Свропейського парламенту. Метою коалщп стае отримання голоав тих прихильникiв Д1С1 яю не погодилися з пiдтримкою парти плану Аннана [3].
Отже за результатами виборiв до Свропейського парламенту В Республщ Кiпр 2004 р. шють мiсць були розподiленi серед наступних партш Д1С1 отримала 28,23% голоав (2 мiсця), АКЕЛ - 27,89% (2 мюця), Д1КО - 17,09% (1 мюце), «За Свропу» -10,80% (1 мюце). Також Рух сощал-демокра^в отримав 10,79%, Об'еднаш демократи -1,95% вщсотки, Новi горизонти - 1,65%, а iншi парти та незалежш кандидати отримали менше нiж по 1% голоав [16].
З остаточних результатiв виборiв можна зробити наступнi дещо суперечливi висновки. З одного боку, референдум з плану Аннана, який мав мюце за шють тижшв до виборiв, зшрав значну роль стосовно електорально! поведiнки грекiв-кiпрiотiв в ходi виборiв. Так Д1С1, яка пщтримала план, отримала вiдсотки меншi шж на останнiх парламентських виборах. Ця рiзниця виборцiв Д1С1 пiдтримала коалщш «За Свропу». З iншого боку, Д1С1 стала переможцем на виборах на нащональному рiвнi набравши найбшьшу кiлькiсть голосiв. Це пiдтверджуе ii статус одше'1 з найвпливовiших партш Республши Кiпр. В той же час АКЕЛ та Д1КО також пщтверджують свiй статус в партшнш системi краши, отримавши 2 i 1 мiсце вiдповiдно. Загалом чотири основш парти, набравши загалом 84% голоав, зазнали електоральних втрат вщповщно до невеликих i нових полгтичних формувань порiвняно з попереднiми нащональними виборами, коли вони набрали майже 90% голоав. Але знову таки, на нашу думку, на таке стввщношення вплинули умови, в яких проводилися вибори, референдум з плану Аннана та в основному розчарування прибiчникiв АКЕЛ та Д1С1 в полгтищ партш.
Вибори 2009 р. були затьмареш мiжнародною економiчною i фiнансовою кризою за декiлька мюящв до виборiв. Цi вибори вщбулися приблизно через рiк пiсля того, як лщер комунiстичноi АКЕЛ Д. Хрiстофiас був обраний на пост президента, за тдтримки у другому турi центристських партiй Д1КО та ЕДЕК. Тодi АКЕЛ сформувала коалщшний уряд i проводила полiтику вщповщно до лшп i тактики уряду свого колишнього лiдера, який призначав чиновниюв з iнститутiв та оргашзацш само'1 партй [2].
Рк, що минув пiсля виборiв, однак додав урядовi ряд полiтичних тягарiв. Визначальними факторами, якi могли вплинути на електоральну пщтримку i вщобразитися на результатах виборiв могли стати наступш. По-перше, прямi переговори з кшрсько'1 проблеми, якi розпочалися мiж Д. Хрiстофiасом i лiдером турюв-кшрю^в М. А. Талатом, але i поступове зменшення вiри громадськостi, що ршення буде знайдено. По-друге, обговорення приеднання Кшру до програми Партнерство заради миру i вщхилення цього курсу АКЕЛ. По-трете, початок економiчноi кризи, що призвело до сери згткнень мiж АКЕЛ та урядом з одного боку i Д1С1 з iншого боку. Постiйна
заклопотанють вищезазначеними та шшими внутрiшнiми проблемами важливими для майбутнього уряду, вщвернули увагу вщ пов'язаних з GC питань.
На фош таких умов в cÏ4hî 2009 р. розпочалася передвиборча кампашя. В той час як на президентських виборах европейська полiтика в передвиборчш кампани АКЕЛ була спрямована на пропозици державi-кандидата використати членство в €С для вирiшення внутршшх проблем, то в цiй передвиборчш гонщ було пiдкреслено рiшучiсть парти зробити свiй внесок у загальнi змiни в iснуючiй полiтицi €С i кинути виклик керiвним колам €С [1]. Гасла i риторика АКЕЛ, висловлеш в рамках позачергового зЧ'зду парти кандидатами в члени Свропаралменту, оберталися навколо чотирьох головних питань: 1) у першу чергу, рiзниця мiж «ствердженням» i «схваленням» вiдносно до статусу парти як едино'1' кшрсько'1' парти, яка критично ставилася до сучасного стану €С; 2) потенщал GC в наданш допомоги у вирiшеннi кшрсько'1' проблеми; 3) вщмшнють мiж монополiями та малим i середшм класом в бшьш широкому сенсi; 4) велика увага надана необхщносп у створенш ринкiв працi для робiтникiв i прав трудящих [11].
Кампашя Д1С1 засновувалася на подвшнш логiцi: тдкреслення свое'1' «европейсько'1' орiентацiï», вже популярно'1' серед виборцiв, та полемiка проти АКЕЛ. Оскшьки обидвi парти мають схожу позицiю з найбiльш важливого питання полгшчно'1' конкуренци, кшрсько'1' проблеми, Демократичний збiр применшувала це питання в ходi кампанГï. З уах полГтичних сил на островГ, партя була единою, яка намагалася направити передвиборчу кампанш в русло проевропеськосп або евроскептицизму [10].
Демократична партя увiйшла в передвиборчу кампанiю роздшеною частково через ïï колишнього голову та частково через поразку ïï кандидата на президентських виборах. З одного боку голова парти, М. Кароян, здавалося, пiдтримував продовження ствробггництва в рамках коалщи з АКЕЛ. З шшого боку «лщери» партп з Н. Пападопулосом, штовхали партш на вихщ з уряду i на чпке розмежування полГтики Демократично'1' парти з кГпрсько'1' проблеми [1]. Гаслом парти на европейських виборах став заклик бшьше робити для сГм'1', розвитку, молодГ i тих, хто мае низький дохщ. Д1КО обрала кГпрську проблему в якосп нарiжного каменю свое'1' передвиборчо'1' програми. Партя ясно вказала на сво'1' роз6ГжностГ з президентом Хрiстофiасом, який «зробив неприйнятнi кроки» в переговорах з турецько-кшрською стороною [14].
Рух сощал-демократв не мГг со6Г дозволити залишатися осторонь вГд Свропейського парламенту ще раз. Отримане мiсце могло затьмарити сварки щодо змГни керiвництва, поразку кандидата парт11' на президентських виборах i забезпечити бшьш ефективний зв'язок з Партею европейських со^ал^тв (PES). Коли PES заявив про офщшну тдтримку соцiал-демократiв, а не Д1КО, то внутрiшньопартiйний клiмат був вщновлений [23]. Манiфест соцiал-демократiв, по суп, дублював манiфест PES, з декшькома додаваннями з внутрiшньодержавних питань. З гаслом «Займаемо позицГю в Свропу» соцiал-демократи явно намагались звернути увагу на себе як на партш лГво-центристську, адже ïï кампашя була зосереджена на необхщносп для Кшру виграти мюця со^ал^тв в Свропарламеш!
Свропейська партiя намагаючись протистояти 6ГполярностГ партiйноï системи звернулася до обох центристських партш з пропозищею спшьного бюлетеня на европейських виборах. Рух за екологш та охорону навколишнього середовища на початку аптацшного перiоду провГв переговори з ЕДЕК та АКЕЛ, для того, щоб домовитися про спГльний виборчий бюлетень. Тим не менш, залишилась без пГдтримки i виступила з окремим бюлетенем [1].
ПолГтичнГ парти доклали обмежених зусиль i коштв у вщносно коротку передвиборчу кампанш, що свГдчить про низьку значущють европейських ви6орГв. Кожна партiя вступила в гонку в рГзний час: ЕДЕК - лютий, АКЕЛ та Д1С1 - квпень, Д1КО - травень). Хоча звичайно на нащональних виборах кампашя тривае приблизно
337
п'ять мюящв. Тим не менш, парти використовували Bei доступнi для отримання пiдтримки засоби. Bei партп провели позачерговГ зЧ'зди з двома основними цiлями: намагання мобшзувати партiйну машину в той час як кандидатам надавалася можливють для аптацп. Прес-конференцГï, щоденнi звГти i рiзнi iншi заходи проводилися для того, щоб привернути увагу засобiв масово'1' iнформацГï. Особистий контакт з виборцями через зустрГчГ з громадськютю, також мали мiсце [10].
Отже полемша спрямована на мГжпартшш вГдносини та уряд стала передвиборчою стратегieю, внаслiдок чого нацiональна полГтика обговорювалася через призму европейських понять. Свропейсью проблеми дуже мало пщшмалися протягом кампанГï. GC ставав темою дискуси головним чином у зв'язку з його роллю в кшрськш проблемi i, по-друге, у зв'язку зГ статусом та досягненнями кожно'1' парти вщповщно до партшно'1' групи в СвропарламентГ
За результатами виборГв до Свропейського парламенту в Республщ Кшр першою стала Д1С1 (35,65%), а АКЕЛ другою (34,90%). Вони на обох отримали 70% та по 2 мюця в Свропейському парламент. Судячи з ще'1' частини результат бшолярна партшна система тдтвердилася. Д1КО та ЕДЕК отримали 12,28% та 9,85% вщповщно. Так Демократична партГя зберегла свое одне мюце, а сощал-демократи спромоглася виграти мюце. Свропейська партГя отримала 4,12% голоав, а Рух за екологш та охорону навколишнього середовища - 1,50%. Неявка на вибори досягла 40,60% [17].
Таким чином, друп европейсью вибори, не дуже вщрГзнялися сво'1'м змютом вщ виборГв 2004 р. - внутршш питання помГтно переважали в передвиборчш кампани. Мюця в Свропарламент на 2009-2014 рр. були знову роздшеш мГж основними париями. РГвень неявки на вибори був також достатньо високий. На цих виборах вщсоток зареестрованих виборщв, яю проголосували, був на 30% нижчим порГвняно з парламентськими виборами 2006 р. i на 13,1% нижче порГвняно з першими европейськими виборами на островГ Такий результат пщтверджуе модель виборГв другого рангу. Але також вш е результатом невиправданих сподГвань кшрських виборщв, яю очшували вщ СС позитивного впливу на возз'еднання острову. Модель голосування 2004 р. була скасована i вщсоток основних партш переважав над невеликими та новими париями.
Трет вибори до СП були позначеш впливом економГчно'1' кризи. Наслщками кризи i пщписання Меморандуму з «тршкою» стали жорстю заходи економи, «стрижка» депозитГв, рГзкий зрют безробптя та зубожшня найбГльш уразливих верств населення. Трансформащя кшрсько'1' економши i сощально'1' структури змютили акцент у фокус на економжу i наслщки кризи, а не на широку полГтику. Це також сприяло подальшому зниженню довГри до полГтичних шститулв, як европейських так i вГтчизняних. Нащональна кшрська проблема, яка монополГзувала партшну конкуренщю в минулому, прийняла у громадських дебатах другорядну позицш. До того ж в 2012 р. з'явилася нова тема для дискусш - вщкриття запаав родовищ нафти i природного газу у виключнш економГчнш зош Кшру [24]. Передвиборча нестабшьнють мала прояв i в шшому. Вибори вщбулися трохи бГльше шж через три мюящ тсля розпуску правлячо'1' коалщп мГж Д1С1, Д1КО та СВРОКО. Д1КО виршила вийти з уряду у лютому 2014 р. у зв'язку з вщновлення переговорГв мГж лщерами грецько'1' та турецько'1' общиною. В результату коалщя втратила свою де-факто бшьшють у парламент лише через один рж тсля того, як була сформована. Це викликало урядову кризу [22].
ВидГлимо також деяю особливосп цих виборГв. Це був перший раз, коли турки-кшрюти могли представити сво'1' кандидатури. Два з турецько-кшрських кандидатГв вийшли на вибори пщ прапором турецько-кшрсько'1' Сощалютично'1' партп Кшру, два шших як частина двообщинно'1' полгшчно'1' платформи (DRASY-EYLEM), а п'ятий виступив як незалежний кандидат. В той же час не допускалася участь парламентських
338
партiй незаконного турецько-кшрського режиму, i незмiнно спецiально створеш ви6орчГ дГльницГ знаходилися тГльки на територiях контрольованих Республiкою КГпр [20]. Наступним визначимо те, що це був перший раз, коли невелик протестуючi угруповання, прийняли участь у цих виборах. Серед них Альянс громадян, Партя за права тварин, об'еднання незалежних кандидатв «Послання нади». Вони виражають рГзш соцiальнi та полгтичш повiдомлення, починаючи вГд тематичного порядку денного i до антипартшних кампанш. Вперше в европейських виборах також приймала участь крайня права партя ЕЛАМ. В цГлому, 10 партш i 8 незалежних кандидатв прийняли участь у виборах. Так, ЕДЕК об'еднався з Рухом за екологш та охорону навколишнього середовища, а Д1С1 виступила разом з Свропейською партею [8].
АКЕЛ у сво'й передвиборчш кампани засновувалася в першу чергу на Спшьнш деклараци европейських партiй до ви6орГв до Свропейського парламенту. В документ зокрема зазначалося, що демократя, суверенiтет, право на економiчний i соцiальний розвиток опиняються пщ загрозою «меморандумiв про взаеморозумшня» ЛГвГ сили заявляли, що е альтернативний залежност вГд НАТО i США шлях в Сврот, першим кроком до якого е глибокий розрив полГтики СС з неолГбералГзмом, мштаризащею, централГзацГею влади в руках керГвництва великих держав. Сили, якГ пГдписали цю декларацГю зобов'язуються продовжувати боротьбу за ствробГтництво в усш СвропГ за соцГальнГ права, за Свропу, яка забезпечуе права всГх громадян без дискримшаци, за тдтримку малих та середнГх тдприемств, за Свропу, яка бореться за мир i солщарнють з усГма народами [19].
Демократичний збГр також спирався в свош кампани в першу чергу на документи свое'1' европейсько'1' партшно'' групи. Так, спираючись на ДекларацГю принцитв Свропейсько'' народно'' парти 2014 р., полГтична програма засновувалася на тезГ, що СС е рГшенням кризи, а не ïï причиною [13]. Тому документ заснований на Где'' необхщносп СС стати бшьш потужним, але бГльш простим i демократичним. Головна увага придшяеться не знайденню винуватих у кризГ, а пропонуються конкретш кроки з ïï виходу. Голова Д1С1 А. НеофГту також зазначив, що щ вибори е можливютю подати СвропГ чГткий сигнал, що кшрюти сприяють реформам та змшам в економщ, якГ мали зробити давно самостшно [18]. Таким чином, Демократичний збГр, на нашу думку, розумшчи що саме вони, пГдписавши угоду з «тршкою» беруть на себе вщповщальнють за ïï наслГдки. Тому в свош програмГ вони, порГвняно з 2009 р. не вступають в полемшу i не критикують АКЕЛ, а спрямовують акцент не необхщнють таких реформ.
Демократична партГя представила широке коло пропозицш для виборщв вимога Свропейського Союзу, який буде пщзвГтний демократично обраним представникам народГв Свропи, впровадження «кодексу поведшки» банкГв, вимога ново'' моделГ розвитку, створення Фонду сощального страхування в 500 млн. евро та швестування в шфраструктуру кГпрсько'' економГки, вимога прозоросп у полГтичному життГ, а зокрема прозорють фГнансування полГтичних партш. Особлива увага серед пропозицш партп придшяеться енергетичним питанням: «Ми вимагаемо ефективно'' енергетично'' полпики, яка буде розмщувати КГпр на енергетичнГй карт Свропи... з будГвництвом термГналу скраплення природного газу, щоб налагодити експорт зрщженого природного газу в якосп основно'' форми природного газу в СвропГ...» [21]. Отже Д1КО представила детальну програму дш, яка торкаеться як повсякденного життя, так i найактуальшших питань для КГпру. ПартГя не робить акцент на економГчнш кризГ, анГ на наслГдках Меморандуму про взаеморозумшня, не вдаеться до критики сво'х минулих партнерГв по коалщи.
Рух сощал-демократв, виступили на цих виборах разом з Рухом за екологш та охорону навколишнього середовища. ïхня програма не вщрГзнялася новими положеннями. Я. ОмГру закликав громадян до пщтримки, щоб змшити вектор Свропи.
339
Звертаючись до кшрського питання, вш зазначав, що повинш бути створеш умови, яю змусять Туреччину зрозумГти, що вона повинна вщповщати мГжнародним та европейським законам» [18].
Загалом публГчш дебати сконцентрувалися знову на питаннях нацюнального, а не европейського рГвня. В основному дискуЫя оберталася навколо прийняття Кшром угоди з «тршкою» i глибоко'1' недовГри громадян до полГтичних шститулв. Тим не менш, це був перший раз, коли «европейське питання» зГграло невелику роль у будь-якому тит виборчо'1' кампани на КшрГ В цшому, однак, не було чГткого та послщовного бачення майбутнього СС. Гшв на СС призвГв до значного сплеску громадського евроскептицизму. Тим не менш, це не було вщображено в жоднш партшнш программ крГм АКЕЛ.
За результатами виборГв Д1С1 отримала 37,57% та 2 мюця, АКЕЛ - 26,98% i 2 мюця, Д1КО - 10,83% i 1 мюце, ЕДЕК-Рух за екологш та охорону навколишнього середовища - 7,68% i 1 мюце, Альянс громадян - 6,78%, «Послання нади» - 3,83%, ЕЛАМ - 2,69% та шшу яю отримали менше 1% [5].
АналГзуючи результати виборГв, зазначимо, що, деяю дослщники, стверджують, що европейсью вибори, як правило, характеризуеться тим, що виборщ карають владну партш за ï помилки. Зокрема С. Пкс та М. Маршал визначають, що таке покарання виступае як основна сила, яка вщрГзняе европейсью вибори вщ нацюнальних [6]. У виборах на КшрГ 2014 р. виборщ, здаеться, покарали партш, але не владну, а колишню урядовГ партш АКЕЛ за поди березня 2013 р. Збершаючи сво'1' два мюця, АКЕЛ втратила 8% свое частки голоав виборщв i 37 тисяч у порГвнянш з попередшми виборами до Свропейського парламенту [4]. Партя була не в змозГ подолати проблеми, викликаш п'ятирГчним президентством Д. ХрютофГаса i його заклик проти заходГв економ11' не переконали виборщв. Адже кшрюти пам'ятали, що саме комунюти насправдГ запросили «трГйку» на Кшр i проголосували на користь бшьшосп законодавчих акпв пов'язаних Гз Меморандумом. В той же час урядова права Д1С1 отримала впевнену перемогу отримавши найбГльший результат у свош Гстор11'. I це незважаючи на ïï рГшення з реал1зацп угод пГсля приходу до влади. Такий устх парт11' може бути пояснений, тим що вона вийшла на щ вибори разом з Свропейською партею. На минулих виборах до Свропарламенту партш пщтримали 4,2% виборщв i тому саме ïï електорат додав голоав Демократичному збору. Д1КО, незважаючи на розгорнену програму, пщготовлену до виборГв продовжувала втрачати процентну частку голоав з 2009 р. Найбшьшою проблемою парти була ïï внутршньопартшна криза. Сощалютична партя ЕДЕК зумша утримати свое мюце у Свропарламенту але вона все ще втрачала процентну частку свого електорату. Можливо саме союз з Зеленими врятував партш.
Результат ЕЛАМ став сюрпризом цих виборГв. Крайня права партя хоча i отримала невеликий вщсоток, але вщчутно збГльшила свою частку голоав. Слщ вщзначити, що на майбутшх парламентських виборах 2016 р. аналопчний результат буде вперше гарантувати парти мюце в Палат представниюв. Е. 1оанну в своему дослщженш «ПопулГзм на европейських виборах на КшрЬ> зазначае, що загалом, причини устх1в багатьох популютських партГй виходять за межГ економГчно'1' кризи та ïï наслГдкГв. Швидше за все, те, що переживае економжа i люди в Сврот, е «установкою сцени», яка пропонуе родючий грунт для зростання популютських правих партш. ЕЛАМ висувае сильну популютську i анти-системну риторику, заявивши, що це тГльки вш е представником i захисником «з народу» i единою партею, яка виступае проти Меморандуму [7].
До того ж, слщ зазначити, що хоча бшьшють невеликих партш i незалежних кандидатв, яю взяли участь у виборах, не представили себе добре, отримавши уа разом 9.98%, вони сигналГзують про основш течп альтернативних i додаткових повюток дня i
340
питань, якi дос були виключенi з кшрсько'' политики. Вони також являють собою ще один прояв проблем, пов'язаних з партшною системою кра'ни, а для деяких громадян -альтернативний канал для вираження свого невдоволення основними партями.
Отже, вибори до Свропейського парламенту стали новим аспектом дiяльностi полгтичних партш Республши Кiпр. Вони вщповщають за прийнятою класифiкацiею виборам другого рангу. Тобто мають другорядне значення як для громадськост так i для партш порiвняно з нащональними виборами. Це позначаеться низьким рiвнем явки на вибори з боку виборщв та меншою тривалютю пiдготовки до виборiв партiями. З одного боку результати европейських виборiв на fö^i не вплинули на панування чотирьох основних партш i таким чином пщтверджують стабiльнiсть кшрсько' партшно'' системи. Вибори не внесли великих змш до полiтичних програм партш. Адже у передвиборчих кампашях увага придiлялася здебiльшого питанням нащональним, внутрiшнiм, а не питанням СС. Лише тшьки на виборах 2014 р. кшрсью парти почали розглядати питання майбутнього Свропи, i це лише тшьки в умовах кризи та необхщносп виходу з не'! З шшого боку, вибори до Свропарламенту стали фундаментом для маленьких достатньо молодих партш, як в 2014 р. Альянс громадян, «Послання нади» та ЕЛАМ, для потенцшного представництва в Палат представниюв. Так евровибори стають шдикатором електорально'' тдтримки перед наступними нацiональними виборами в Республщ Кiпр. Цi два фактори, загалом, визначають неоднозначнють впливу виборiв до Свропейського парламенту на кшрську партiйну систему. Явним е лише те. Що вони стають ще одним фронтом боротьби полгтичних партш кра'ни за полiтичний вплив.
Список використано1 л1тератури
1. Charalambous G. European Parliament Election Briefing No 34. The June 2009 European Elections in the Republic of Cyprus [Electronic resource] / G. Charalambous // European Parties Elections and Referendums Network. - Mode of access : https://www.sussex.ac.uk/webteam/gateway/file.php?name=epern-no-34-cyprus-2009.pdf&site=266
2. Charalambous G. The Presidential Elections of February 2008 in the Republic of Cyprus: The Context, Dynamics and Outcome in Perspective [Electronic resource] / G. Charalambous // The Cyprus Review. - 2009. - Vol.21, №1. - Mode of access : http://works.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1003&context=giorgos
3. Christoforou C. The evolution of Greek Cypriot party politics / C. Christoforou // The Government and Politics of Cyprus / J. Ker-Lindsay, H. Faustman. - Oxford : Peter Lang, 2009. - Ch. 4. - 296 p.
4. EU election: Cyprus voters still punishing former government for bail-out [Electronic resource]. - Mode of access : http://theconversation.com/eu-election-cyprus-voters-still-punishing-former-government-for-bail-out-25785
5. European Parliament. Results of the 2014 European elections. Cyprus [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.europarl.europa.eu/elections2014-results/en/country-results-cy-2014.html#table02
6. Hix S. Punishment or protest? Understanding European Parliament elections [Electronic resource] / S. Hix, M. Marsh // Journal of Politics. - 2007. - Vol. 69, № 2. - Mode of access : http://personal.lse.ac.uk/hix/Working_Papers/Marsh-Hix-J0P2007.pdf
7. Ioannou E. Populism and the European elections in Cyprus [Electronic resource] / E. Ioannou // Rising Populism and European Elections Collection of selected contributions / Institute of European Democrats. - Mode of access : http://www.iedonline.eu/download/2014/Rising-Populism-European-Elections-IED--2014.pdf
8. Katsourides Y. The Cypriot European Elections, May 2014: The Political Parties Count their Losses [Electronic resource] / Y. Katsourides // The European Parties Elections and
Referendums Network. - Mode of access : http://epern.wordpress.com/2014/06/18/the-cypriot-european-elections-may-2014-the-political-parties-count-their-losses/
9. Reif K. Nine Second Order National Elections. A Conceptual Framework for the Analysis of European Elections Results [Electronic resource] / K. Reif, H. Schmitt // European Journal of Political Research. - 1980. - Vol. 8. № 1. - Mode of access : http://www.disp.uniroma1.it/sites/default/files/Second%200rder%20Elections.pdf
10. The 2009 Elections to the European Parliament. Country Reports [Electronic resource] / Ed.by W. Gagatek. - Florence : European University Institute, 2010. - Mode of access : http://cadmus.eui.eu/bitstream/handle/1814/13757/EUD0_2009-EP-Elections_CountryReports.pdf;jsessionid=AD510FA21D685DACA2DC30D7519B09BA?sequ ence=1
11. АКЕЛ: Euvsöpto yta xt^ ЕирюекХоув^ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/146816; AKEL: Synedrio gia tis Evroekloges [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/146816
12. AHEY. ЕирюекХоув^ 2004. Проурацца [Electronic resource]. - Mode of access : http://disy. org.cy/oldsite/%E2%E5%E6%F4/www.disy.org.cy/euro_program. html; DISY. Evroekloges 2004. Programma [Electronic resource]. - Mode of access : http://disy. org.cy/oldsite/%E2%E5%E6%F4/www.disy.org.cy/euro_program. html
13. Агак^ри^п apxrov ЕЛК [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.disy.org.cy/index.php?id=2753; Diakiryxi archon ELK [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.disy.org.cy/index.php?id=2753
14. Ектакто Паукилрю Euvsöpto AHKO [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/148598; Ektakto Pankyprio Synedrio DIKO [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/148598
15. Ектакто Паукилрю Ешебрю К.Е.ЕАЕК [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/137967; Ektakto Pankyprio Synedrio K.S.EDEK [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/news/politics/137967
16. Еирю8кХоув<; 2004. ЕПапца апотеХвацата [Electronic resource]. - Mode of access : http://results.elections.moi.gov.cy/Greek/EUR0ELECTI0NS_2004/Islandwide; Evroekloges 2004. Episima apotelesmata [Electronic resource]. - Mode of access : http://results.elections.moi.gov.cy/Greek/EUR0ELECTI0NS_2004/Islandwide
17. ЕирюекХоув^ 2009: Та теХгка апотеХвацата атп Килро [Electronic resource]. -Mode of access : http://www. express.gr/afieroma/euroekloges_2009/178107oz_20090607178107.php3; Evroekloges 2009: Ta telika apotelesmata sti Kypro [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. express.gr/afieroma/euroekloges_2009/178107oz_20090607178107.php
18. ЕирюекХоув^ 2014. 61 илоулфюг 8uрюßоuХгuт8^ [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.livenews.com.cy/cgibin/hweb?-A=46467&-V=news; Evroekloges 2014. 61 ypopsifioi evrovouleftes [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.livenews.com.cy/cgibin/hweb?-A=46467&-V=news
19. Когул Агак^ри^п Еирюлагк^ Коццdтюv уга тг^ екХоув^ тои Еирюлагкои КоlvоßоuХíоu [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.akel.org.cy/euroelections/?page_id=1634#.VcmnzKbtmko; Koini Diakiryxi Evropai'kon Kommaton gia tis ekloges tou Evropai'kou Koinovouliou [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.akel.org.cy/euroelections/?page_id=1634#.VcmnzKbtmko
20. Килро^: Г1а лрютп форd Тоиркокилрю1 илоулФю1? [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ert.gr/kipros-gia-proti-fora-tourkokiprii-ipopsifii-stis-evroekloges/;
342
Kypros: Gia proti fora Tourkokyprioi ypopsifioi? [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ert.gr/kipros-gia-proti-fora-tourkokiprii-ipopsifii-stis-evroekloges/
21. Oi Протаоек; тои АНКО уга тг^ ЕирюекХоуе^ т^^ 25^ Магои 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.dikoelections2014.com/2014-05-01-12-31-09; Oi Protaseis tou DIKO gia tis Evroekloges tis 25is Maiou 2014[Electronic resource]. - Mode of access : http://www.dikoelections2014.com/2014-05-01-12-31-09
22. ПфПоп? А. 'ЕРуаХе бга^иуго це rqv KuPspv^on то АНКО [Electronic resource] / А. ПфПоп? // О ФгХеХеиберо^. - Mode of access : http://www.philenews.com/el-gr/top-stories/885/187511/evgale-diazygio-me-tin-kyvernisi-to-diko; Pimpisiis A. Evgale diazygio me tin kyvernisi to DIKO [Electronic resource] / A. Pimpisis // O Fileleftheros. - Mode of access : http://www.philenews.com/el-gr/top-stories/885/187511/evgale-diazygio-me-tin-kyvernisi-to-diko
23. Етаирои E. Ме то рХецца отрацц^о отг^... Ври^еХХе^, 47 илоупфюг [Electronic resource] / E. Етаирои. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/simerini/politics/153215; Stavrou S. Me to vlemma strammeno stis... Vryxelles, 47 ypopsifioi [Electronic resource] / S. Stavrou. - Mode of access : http://www.sigmalive.com/archive/simerini/politics/153215
24. Перепадя О. Вибори на Kinpi i ra30Bi родовища: що стльного? [Електронний ресурс] / О. Перепадя. - Режим доступу : http://www.dw.de/вибори-на-кiпрi-i-газовi-родовища-що-спiльного/a-16623870 ; Perepadia O. Vybory na Kipri i hazovi rodovyshcha: shcho spilnoho? [Elektronnyi resurs] / O. Perepadia. - Rezhym dostupu : http://www. dw. de/вибори-на-кшрЫ-газов>родовища-що-спшьного/a-16623870
Стаття надiйшла до редакцй 30.09.2015 р.
Y. Yasirova
EUROPEAN PARLIAMENT ELECTIONS IN THE REPUBLIC OF CYPRUS AS A FACTOR OF INFLUENCE ON THE COUNTRIES PARTY SYSTEM
After the Republic of Cyprus accession to the EU elections to the European Parliament became a new aspect of the Cypriot political parties' activity. In the context of overall stability of the party system of the Republic of Cyprus with a permanent representation in the Parliament and the domination of the four major parties this new aspect becomes very important. The article highlights the features of the European Parliament elections in the Republic of Cyprus as a factor of influence on the countries party system.
Elections in 2004, 2009 and 2014 are considered. Attention is paid to the program principles of the main political parties and election campaigns features. Elections in 2004 were marked by the influence of the referendum on the Annan Plan on electoral behavior and support, as well as by the official EU accession one month before the elections. Therefore, one of the places in the European Parliament had the party "For Europe". The results of the 2009 campaign were marked by international economic crisis and communist party government. But in general they didn't affect the balance ofpower in the party system, confirming the influence and support of the four main parties. The Cypriot economy and social structure transformation because of the Memorandum and austerity measures shifted the election campaign focus in 2014 to focus on the economy and the crisis rather than on broad policy. It contributed to decline in confidence in political institutions, political parties. However various small newly formed parties participated in the last elections. They presented the main current alternative and additional issues in the Cyprus policy. They also marked a manifestation of the problems of party system in the country, and for some citizens - an alternative channel to express their dissatisfaction with the major parties.
The author concludes that the domestic issues dominated in election campaigns. While EU issues linked only to the need to resolve the Cyprus problem or overcome the economic crisis. The thesis of secondary importance of the European elections in comparison with
343
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14_
national elections is proved. It can be explained by low voter turnout and by lower activity of Cypriot political parties. Based on the analysis of the election results their impact on the balance of power in the party system is characterized. Determined that the rule of political parties AKEL, DIKO, EDEK and DISY remained unchanged. European Parliament elections become an arena for new political parties in an attempt to gain seats in the House of Representatives in the next parliamentary elections.
Key words: Republic of Cyprus, party system, political parties, elections, European Parliament.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полгг.н, проф.; Гаврилова Н.В., K.i.H, доц.
