CC BY
21
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14_
Key words: political violence, intrastate violence, genocide, terrorism, war, internal war, information (cyber-) war, consciousness war, hybrid war.
РЕЦЕНЗЕНТИ: rpidiHa 1.М. дл.н, проф.; Хома Н.М., д.полггн, проф.
УДК 329(460)(043)
М. В. Булик, М. А. Ковчуга ПРОВ1ДН1 ПОЛ1ТИЧН1 ПАРТ11 1СПАН11 ТА СВРОПЕЙСЬКА 1НТЕГРАЦ1Я
У cmammi po3znnHymi основн полтичн сили 1спани та евроттеграцтний аспект 1х виборчих програм. Проаналiзовано популяртсть цих сил на даному emani, nid час передвиборчог компани. Виявлен схожосmi та розбiжносmi головних wпанських партш у поглядах на €С. Виокремлен три основн тдходи до процесу европейськог ттеграцИ.
Ключовi слова: 1спатя, полтичн парти, европейська ттегращя, €С, вибори.
Роль 1спани у сучасних мiжнародних вщносинах е досить значною. Вона активно розвивае свое значення в световому та региональному ствтовариста, за рахунок посиленням значущосп ii зовшшньо! политики та розширення ствробгтництва з передовими крашами свпу. Проте, основний вектор зовшшньо'1 полгтики 1спанп обумовлений, перш за все, бажанням iнтегруватися в об'еднану Свропу i поступово увiйти в число провщних кра'н GC за рiвнем соцiально-економiчного розвитку та геополгрично!' ваги.
Ми розглянемо основш iспанськi парти та европейський напрямок зовшшньо'1 политики 1спани в 1'х програмах, адже це питання е особливо актуальним i дискутованим на фош виборiв, що наближуються. Також, актуальнiсть цього питання зростае разом iз загальним ростом недовiри щодо GC у багатьох кра'нах членах цього об'еднання та зокрема в 1спани у останш роки. Як вiдзначають експерти, найзначшше зниження довiри серед кра'н GC спостерiгаеться саме в 1спани, яка тiльки-но почала виходити з затяжно!' фшансово!' кризи. В 1спани довiра до GC за п'ятирiчний перiод знизилося з 65 до 23%, а рiвень недовiри вирю з 23 до 72%[1].
Слщ зазначити, що незважаючи на актуальнють дано!' теми, комплексних дослiджень, яю б повно!' мiрою розкривали евроштеграцшний аспект виборчих програм основних юпанських партiй не iснуе. Усi наявш робити, як вiтчизняниx так i зарубiжниx дослiдникiв, присвяченi загальному аналiзу виборчих програм основних партiй 1спанп або окремим полiтичним силам, яю лише певною мiрою торкаються питання европейсько!' штеграци. Зокрема, до таких дослщниюв належать В. Голдевська, В. Кутозова, П. Яковлев, Н. Топорнш, С. Хенкш, А. Е. Де Аро, Ф. Легрейн, В. Наварро, I. Йамазарес.
Основним матерiалом для аналiзу стала джерельна база дано!' теми, а саме виборчi програми основних юпанських партш, статистичш матерiали та повiдомлення ЗМ1.
Всi полгтичш парти 1спани проголошують своею метою забезпечити процвггання i добробут сво!' кра!'ни, як суверенно!', економiчно розвинено!' европейсько!' держави, але кожна з них мае власне бачення шляxiв досягнення ще!' цiлi i вщповщно до цього формуе власну полгтичну програму.
Для аналiзу нами було обрано 5 партш, яю за даними уах соцiологiчниx опитувань будуть фаворитами на парламентських виборах 20 грудня 2015 року i увшдуть до
182
парламенту. До цих партш належать Народна пар™, 1спанська сощалютична робiтнича партiя (1СРП), «Громадяни», «Подемос» («Можемо») та «Об'еднаш лiвi» (ОЛ).
Народна партiя -це правляча пар™ 1спани та водночас одна з двох головних полгтичних сил. На рiвнi з 1СРП, вони традицшно змiнювали одна одну при владi впродовж 40 рокiв тсля падiння диктатури Франко.
Народна пар™ перемогла на виборах в 1спани 20 листопада 2011 р.. У результат уряд консерваторiв очолив вщомий iспанський полiтик Марiано Рахой Брей. Уряд 1спани одразу iнiцiював низку реформ, спрямованих на подолання кризи: «Нацюнальний план реформ», «Програма стабшзацп на перiод 2013-2016 рр.», а також «Стратегш економiчноi полiтики». У результат темпи падiння юпансько'1 економжи в 2013 р сповiльнилися (по пщсумками третього кварталу ВВП вирю на 0,1% в порiвняннi з другим). До цього протягом декшькох кварталiв поспiль темпи зростання були негативними. На початку 2015 економжа 1спани продовжила стрiмко зростати. ВВП краши додав 0,9% - це найкращий результат за понад 7 роюв. А отже Мадрид дуже сподiваeться, що з таким впевненим стартом економжа не розчаруе i за пiдсумками всього року впишеться в оновленi цiльовi показники зростання в 2,9%[2].
Однак, незважаючи на цей факт, правляча пар™ 1спанп втрачае тдтримку громадян - про це свщчать попереднi результати мюцевих виборiв у кра'1ш 24 травня 2015. За цими даними, владна правоцентристська Народна пар™ i головна опозицшна пар™, яю по черзi керували в 1спани протягом майже 40 роюв - отримали близько 52% голоав виборцiв порiвняно з 65% у 2011 рощ. НП, яку зараз тдтримали 27 вщсотюв виборцiв, фактично втратила 2,5 мшьйона голосiв[3].
У першу чергу це можна пов'язати з економiчними причинами. Ось уже кшька рокiв падае реальна кутвельна спроможнiсть основно'1 частини населення. МЫмальна зарплата в 1спани застигла на позначцi 750 евро. Мшьйони молодих людей не мають можливостi знайти постiйну i добре оплачувану роботу: за офщшними даними понад половини юпанщв вiд 16 до 24 роюв позбавленi повноцшного робочого мiсця[4].
Окрiм цього, очевидним е той факт, що з основною полгтичною силою ототожнюеться недовiра до GC. Саме Народна пар™ у сво'1 виборчiй програмi зазначае, що «багато вiдповiдей, якi потребуе цей глобалiзований свiт, може дати тшьки единий i сильний Свропейський Союз». На думку ii щеолопв, криза, яка сьогоднi сколихнула усю Свропу, настала через те, що не були прийня^ своечаснi реформи. 1спашя, в свою чергу, втратила свою спроможнють до впливу та шщатив i не зробила значного внеску у виршення цiеi проблеми. Також, у програмi зазначено що «Народна пар™ завжди вiдрiзнялася сво'1'м европейським покликанням i не роздшяе вiдокремленiсть 1спан11 вiд центру полгтичних рiшень, в момент, коли Свропейський Союз мае шституцшний виклик, спшьно'1 полiтики та захисту економiчноi стабшьносп, який також е нашим викликом. Майбутне буде визначено устхом вщ вiдповiдi, яку ми дамо на щ виклики.»
Вiдповiдно до цього погляду, Народна пар™ висувае наступш цш:
- Запорука впливу 1спани - це першочергова орiентованiсть на СС у зовшшньополгтичному планi та всебiчне сприяння його економiчнiй стабшьносп та конституцiйностi;
- вiдновлення рiвня дiалогу з основними кра'1'нами Свропейського Союзу та звуження ствпращ з членами останнього розширення;
- сприяння пщвищенню економiчноi координацй в рамках СС, тдвищення рiвня управлiння в зош евро i сприяння економiчноi iнтеграцii
- активнiсть в будiвництвi спiльноi iммiграцiйноi полiтики i укладанш угод з третiми кра'1'нами
- консолщащя заради боротьба з тероризмом та оргашзованою злочиннiстю
- участь в реформах спшьно'1 сiльськогосподарськоi полiтики та полгтики спiльного риболовства
- сприяння пщписанню торгiвельних угод та угод про асощащю з iбероамериканськими нацiями;
- продовження подальшо'1 вiдкритостi до вступу нових члешв до СС[5].
Отже, з тез, що характеризують вщношення Народно'1 партй до европейсько'1 штеграцй, очевидно, що ця полiтична сила висловлюе свою повну та активну тдтримку цьому процесу. Устшне майбутне 1спанй та всiх краш-члешв СС пов'язуеться саме з участю у цьому регюнальному об'еднанш. Вiдповiдно, якщо це i не буде головним фактором, який вплине на вибiр юпанщв 20 грудня 2015 пщ час парламентських виборiв, то, як показують сощолопчш опитування, безсумнiвно вплине на втрату певно'1 кiлькостi голоав.
1спанська соцiалiстична робiтнича партiя (1СРП) - це найстарiша партiя 1спанй, яка була заснована в 1879 рощ. До парламентських виборiв 2011 року вона була правлячою пар^ею. Тепер вона основна опозицшна пар™ 1спанй та основний опонент Народно'1 партй та майбутшх виборах.
Слщ вiдзначити, що як i правляча пар™, 1СРП втратила велику кшькють свого електорату на регiональних та мунщипальних виборах 2015 року. Ця втрата складае 775 тис. виборщв - 2% в порiвняннi з попередшми виборами. Це значно менше, нiж втрати Народно! Партй але також е досить неприемним знаком для 1СРП, якш потрiбно збшьшувати кiлькiсть сво'х виборцiв, щоб не програти правлячш партй знову[3].
Також як i Народна партiя, 1СРП вбачае вихiд з кризи через «бшьшу i кращу Свропу, ршуче просування полЬично'!, економiчноi та соцiальноi штеграцй Свропейського Союзу.» На думку прихильниюв 1СРП, для вирiшення економiчних проблем е обов'язковим змiцнення шститу^в економiчного управлiння Свропейського союзу, краща координащя економiчноi полiтики Союзу, тдвищення ф^н^во'! штеграцй та власне европейське оподаткування, створення справжнього економiчного союзу поряд з валютним союзом. Вони виступатимуть проти скорочення спшьного бюджету СС та будуть вщстоювати його розширення. Крiм того, соцiалiсти працюватимуть над реформуванням орiентацii бюджету СС, направляючи його бшьшою мiрою для досягнення цшей, встановлених Стратегiею 2020 i на створення робочих мюць. Ще один з прiоритетiв - це створення Свропейського казначейства, спшьного Мшютерства Фшанав, яке, серед шших функцiй, буде нести вiдповiдальнiсть за управлшня коштами, залученими через европейсью податки i видачою европейського державного боргу. До шших пункпв програми вщносяться: пом'якшення Свропейського механiзму Фiнансовоi стабiльностi, податкова гармонiзацiя в Сврот, пiдняття питання про створення Свропейського агентства з квалiфiкацii ризикiв, розширення законодавчих повноважень Свропейського парламенту в економiчнiй сфер^ едина присутнiсть СС у мiжнародних органiзацiях, пiдготовка та розгортання Свропейськох служби Зовнiшнiх дш для ефективного просування та захисту штереав Союзу та його громадян, i розширення впливу економiки i торгiвлi у свiтi, а також, повна пщтримка вступу Туреччини до СС[6].
Отже, з огляду на програму 1СПР, очевидно, що в ii виборчiй програмi основна увага придiляеться економiчнiй складовш европейськох iнтеграцii. Висуваються iдеi створення принципову нових оргашв СС. Наголошуеться про необхiднiсть реформування старих оргашв та перегляд бюджету Союзу.
В цшому, Народна пар™ та 1СПР мають схожi погляди щодо европейськоi iнтеграцii та обидвi висловлюють цшковиту ii пiдтримку. Цей фактор, а також, як зазначалося рашше, досить скрутне економiчне положення 1спанй, яка тшьки-но почала одужувати пiсля затяжноi кризи, позначаються на полiтичнiй силi цих партiй. Iспанцi
184
звинувачують у такому розкладi справ ochobhí полiтичнi парти, тобто НП i 1СРП. Це стало очевидним тсля мунiципальних та регюнальних виборiв, на яких велика кшькють голосiв основних партiй вщшшла до нових полiтичних сил, таких як «Громадяни» та «Подемос».
«Громадяни» - це правоцентристська пар™, яка була створена у 2006 у БарселонГ На початку "" заснування, Н основною метою була боротьба з корупцieю та протидiя руху за незалежнiсть КаталонГ". Також, вона позищонувала себе, як партiя, яка змшить традицiйну двопартiйну полГтичну систему 1спани. I" лiдером став молодий та харизматичний полГтик та адвокат - Альберт Рiвера. I" членство помножилося з 2000 до 20000 менш шж за рГк.
У перший раз, коли вш мав намГр стати прем'eр-мiнiстром у 2008 рощ, його пар™ набрала лише 0,18 вщсотка голосГв. Проте, через вищезазначеш причини, на регiональних та мунщипальних виборах 2015 "й вдалося набрати близько 1,3 млн. голосГв (6,5% вщ загального числа виборщв). Щодо парламентських виборГв, то згщно опитування дослГдженню, проведеному Гнститутом вивчення громадсько" думки Селеста-тел, вона отримае 16,2% голосГв виборцГв, що забезпечуе "й вГд 56 до 59 мюць у парламентГ (ще у вересш, згГдно з тим же опитуванням, у них було лише 10% тдтримки)[3].
У виборчГй програмГ «Громадян» щодо европейсько" штеграцп у першу чергу зазнаеться, що Свропейському Союзу потрГбно «бГльше демократГ" та прозоросп». Вони наполягають на тому, що ршення, прийнятГ на референдумГ в однГй кра"ш, повиннГ одночасно прийматися у всГх кра"нах-членах Союзу. Саме це, на "х думку, змщнить Гдею належностГ до наднащонально" спГльноти. Також, вони пропонують створення единою системи зовшшньо" полГтики Союзу i замшити таким чиним поточш посольства Свропейсько" Комюп. Будуть тдтримувати велику роль СС щодо пщтримки прав людини, сощально" справедливостГ i демократГ". ОкрГм цього, «Громадяни» виступають за створення пГдтримувати створення европейсько" армГ". ВГдправною точкою для цього може бути створення Свропейських сил оперативного реагування. БГльш того, вони общяють сприяти перегляду Спшьно" сшьськогосподарсько" полГтики (CAP), поклавши акцент на вщкритосп свГтово" торпвлГ та солщарнють та допомогу для кра"н третього свпу. Виступають за бшьшу штегращю в таким сферах, як телекомушкаци, поштовГ послуги, транспорт i порти, якГ мусять у майбутньому стати конкурентоспроможними та вщкритим для компанш всГх держав-членГв Союзу. Позначають, що 1спашя мае особливий Гнтерес для створення единого енергетичного ринку. Наголошують на необхщносп покращення европейсько" мГграцшно" полГтики, вГдзначаючи, що 1спанГя е «дверима для входу»[7].
Як i виборчГ програми НП та 1СПР, програма «Громадян» наголошуе про необхщнють певних реформ у СС. Акцент робиться на полГтичнш, ГнституцГйнГй та зовшшньополгтичних сферах. З огляду на виборчу програму ще" партГ" в щлому, та зокрема на аспект европейсько" ГнтеграцГ", слщ вГдзначити, що "" погляди багато в чому збГгаються з НП. Саме тому, прогнозуючи майбутш парламентськГ вибори, багато аналГтикГв вважае, що задля отримання перемоги на них, НП може створити альянс саме з «Громадянами».
Щодо наймолодшо" та найбшьш радикально" парти 1спанГ", «Подемос», то вона з'явилася у березш 2014 року з руху «Indignados» («Обуреш»). ПартГя бачить себе як представник народу проти «полГтично" касти». I" лГдер - колишнш професор, а нинГ молодий та харизматичний полгтик - Пабло 1глесГас.
«Подемос» Гмпонуе Гспанцям децентралГзованою структурою, умшням сво"х лГдерГв (серед яких, до слова, чимало вщомих анташберальних професорГв) та активГстГв говорити доступною мовою про суспшьш проблеми. Молодь пщтримуе «Подемос» в
185
силу оригiнальностi «партй нового типу». Внутршне життя об'еднання пiдкоряeться законам «електронно'1 демократй» - голосування через штернет за кандидат на тi чи iншi адмшютративш посади, за утвердження передвиборних програм «Подемос» i т.д. Звичайно, тсля травневих виборiв «Подемос» перетворився вже на серйозну полгтичну силу, що мае сво'1'х радникiв в регюнальних i мунiципальних структурах (формально пар™ тд своею назвою не брала участь у мунщипальних виборах, але в рамках альтернативних громадських коалщш ïï члени обранi до рад багатьох мют, починаючи зi столищ краши)[8]. Проте, як свiдчать даш соцiологiчних опитувань, якщо на початку року «Подемос» пророкували друге, чи навпъ перше мюце на парламентських виборах, то на даний момент популярнють ^eï партп значно впала. За останшми показниками, лише кожен десятий юпанець готовий проголосувати за цю популiстську силу i вона може розраховувати на 20-23 депутатських мандата. При тому, що ще в ачш за «Подемос» готовi були проголосувати 21% виборщв[3].
Також, слщ зазначити, якщо спочатку ïï створення «Подемос» заявляла про радикальш змши у зовшшнш полiтицi 1спанп, а саме про вихiд з НАТО та значш реформи у СС, то з часом вона повнютю змшила свою риторику. Це е фактором велико'1' кiлькостi критики з боку опонешив цieï полпично'1' сили. Бiльш того, багато з ïï тверджень е досить сумшвними. Наприклад, общянки «Подемос» змiнити договори СС, яю вимагають одностайностi уах його членiв, без виходу 1спашх з самого Союзу.
Часто «Подемос» порiвнюють з грецькою «Сiрiза». Однак, якщо розглянути погляди цих двох партш на СС, то на вщмшу вщ «Сiрiза», яка звинувачуе у вах проблемах Грецй зовшшш рiшення прийнятi Союзом, партiя 1глеааса звинувачуе внутрiшнiх ворогiв 1спанй: правлячi елiти. Партiя пiдтримуe членство в СС i виступае за реформування еврозони. Наполягае на списанш зовшшнього боргу 1спанй. Виступае за протистояння впливу Имеччини та «велико'1' трiйки»(Мiжнародний валютний фонд, Свропейська комiсiя i Свропейський Центробанк) у нащональнш та европейськш полiтицi. Проте, ïï лщери ставляться до поколiння, яке багато виграло вщ переваг вступу 1спанй в Союз, а тому бояться наслщюв погiршення вiдносин з Брюсселем. У своему заклику до реформ лщери «Подемос» навряд чи будуть слщувати стратеги «Сiрiза» по конфронтаци з европейськими шститутами. Також, «Подемос» виступае за реформування права Свропейського Центрального Банку спускати директиви за темпами економiчного зростання i рiвня безробiття, за реформування шститу™ i структури валютного союзу, за перегляд полгтики жорстко'ï економй. Слщ зазначити, що 1спанська соцiалiстична пар™ включила подiбнi iдеï в свою програму на виборах до Свропарламенту в 2014 рощ. Однак «Подемос» озвучувала вимоги реформ бшьш ршуче[9].
Отже, з огляду на програму «Подемос», можна зробити висновок, що хоч ця пар™ у деяких моментах i допускае радикальш заяви щодо СС, чим i приваблюе виборщв, ям зневiрилися у цьому Союз^ фактично, вона, як i бшьшють шших юпанських партй е проевропейською. При цьому, багато з цих заяв та ïï полгтичних щей носять абсолютно популютський характер та е далекими вщ реалш СС i, таким чином, е нездшсненними.
Останньою партю, яка за прогнозами увшде до парламенту е «Об'еднаш лiвi» (ОЛ). Дане об'еднання партш комушстично! та лiвоï республшансько! iдеологiï виникло в 1984 рощ як виборча коалщя лiвих сил, офщшно засновано в 1986 рощ. Об'еднуючим центром коалщй е КП1, яка е единою партieю дано! коалщй, яка представлена на нащональному рiвнi.
Результати загальних парламентських, автономних i мунщипальних виборiв останнiх роив свщчать про зниження полiтичного впливу ОЛ в юпанському суспiльствi. На останшх регiональних та мунiципальних виборах ОЛ помгтно поступаеться «Подемос». Очевидно, що багато голоав ОЛ 24 травня 2015 перейшли до «Подемос».
186
Також, щодо парламентських виборiв y грyднi цього року, то «Об'еднаш лГвГ», судячи з опшування, можуть розраховyвати лише на 4,4% голосГв (4-5 мiсць).
У порiвняннi з iншими партiями 1спани, ОЛ е найменш проевропейською. Саме вона проводила активш дискусп щодо виходу 1спани з зони Gвро. ОЛ не пiдтримye будь-яю iнiцiативи економiчноï штеграцп, якi були запропоноваш у минулому законодавчою владою. Б той же час, вони пщтримують бiльшy iнтеграцiю мiж европейськими крашами, однак, не шляхом каппашзму i неолiбералiзмy, а лише в сощальнш Gвропи. У цьому зв'язку, ОЛ пропонуе створення великого европейського громадського банку, як наднацюнального демократичного шституту для керування державними фшансами. ОЛ наполягае на бшьш единш Gвропi щоб мати бiльш сильний голос у зовшшнш полiтицi. Бщкидають ту модель штеграцп, яка е на даний момент в GC але висловлюють необхщнють бiльш об'еднано'1 Gвропи у соцiальномy планi[10].
Таким чином, критицизм GC на прикладi цieï партп не я проявом стшкого евроскептецизму, а лише проявом захисту моделi европейсько'1 штеграцп, яка е ближчою до щеолопе ОЛ.
Отже, на основi проведеного аналiзy, очевидно, що eвроiнтеграцiйний напрямок зовшшньо'1 полiтики 1спанп е актуальним i важливим, проте погляди провщних полГтичних партiй на нього е розбiжними. Загалом, можна видiлити три пщходи до евроштеграцп 1спанп серед ïï основних полiтичних сил. По-перше, це повна та активна тдтримка цього процесу, визнання винятково! ролГ GC, лояльне вiдношення до цього об'еднання та вщстоювання певних реформ в окремих сфера. По-друге, це критика GQ заклик до радикальних реформ та перегляду фундаментальних договорГв з Союзом, водночас з визнанням необхщносп подальшо" штеграцп. I третш пщхщ - це повне вщкидання наявно" форми европейськох ГнтеграцП за щеолопчними причинами, проте, пГдтримка цього процесу в шшш, соцГалГстично орГентованш манерГ. До прихильникГв першого пщходу ми вГдносимо Hароднy партГю, 1СРП та «Громадяни». До другого -«Подемос». До третього - «Об'еднаш лГвЬ>.
Список використаноУ лiтератури
1. Spaniards perception of the European Union [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.europeanyouthvoice.eu/2014/03/spaniards-perception-of-the-european-union/
2. How Spain Fixed Its Economy [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bloombergview.com/articles/2015-08-04/how-spain-fixed-its-economy
3. Elecciones Generales [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.celeste-tel.es/elecciones-generales.html
4. Испания уходит влево [Electronic resource]. - Mode of access : http://lenta.ru/articles/2015/05/29/spainlefties/
5. Programa electoral Partido Popular [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.pp.es/sites/default/files/documentos/5751-20111101123811.pdf
6. PROGRAMA ELECTORAL [Electronic resource]. - Mode of access : http://web.psoe.es/source-media/000000507500/000000507513.pdf
7. Ciudadanos-Partido de la Ciudadanía. Programa Electoral [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.religionconfidencial.com/catolicos/Programa-Generales_ECDFIL20150513_0002.pdf
8. Why Podemos Poses A Major Threat To The Spanish Political Establishment [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.socialeurope.eu/2015/01/podemos/
9. El programa del cambio [Electronic resource]. - Mode of access : http://podemos.info/wp-content/uploads/2015/05/prog_marco_12.pdf
10. Propuestas electorales izquierda unida [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.izquierda-unida.es/sites/default/files/doc/Programa_Electoral_IU_2011_0.pdf
Стаття надшшла до редакци 19.09.2015 р.
187
ISSN 2226-2830 BICHHK MAPIYnOHLCLKOnO ^EP^ABHOnO YHIBEPCHTETY CEPLS: ICTOPLS. nOHITOHOnLS, 2015, BHn. 13-14
M. Bulyk, M. Kovchuha LEADING POLITICAL PARTIES OF SPAIN AND EUROPEAN INTEGRATION
The role of Spain in modern international relations is significant. It is actively developing its importance in global and regional community, by strengthening the significance of its foreign policy and expanding cooperation with advanced countries. However, the main vector of foreign policy of Spain is the desire to integrate into a united Europe and gradually enter the number of the leading EU countries in terms of socio-economic development and geopolitical weight. Due to this goal, all the main parties of Spain has their own vision of its realization.
According to the last public opinion polls the most powerful Spanish parties now are People's Party, Spanish Socialist Workers' Party (PSOE), «Podemos» and «United Left». The paper contains analysis of the European integration aspect of electoral programs of these parties.
The article contains the analysis of the popularity of these political forces at this stage in the election campaign. The author emphasizes that the popularity of the two main political forces of Spain is not the same as it used to be. Due to the long-lasting crisis in Spain and its hard economic situation, people of Spain blame People's party and Spanish Socialist Workers' Party for it. As a result, after municipal and regional elections, a large number of votes of the major parties went to new political forces, such as "Citizens" and "Podemos", which represent a menace to the existence of the Spain's two-party system. These parties attract Spanish people as they appear like new and fresh forces that could change the corrupted and weak political system of Spain, as many of young people think.
The similarities and differences in the views of the main political parties on the EU are been revealed. People's party expresses its full and active support to the process of European integration. Successful future of Spain and of all EU member states is associated with participation in this regional association. The election program of PSOE focuses on the economic component of European integration. The idea of creating new organs of the EU is putting forward. It is emphasized the need to reform and review of the old Union budget. People's Party and Spanish Socialist Workers' Party have similar views on both European integration and its full support. As election programs of People's party and PSOE, the program of "Citizens" emphasizes the need of certain reforms in the EU. The emphasis is on political, institutional andforeign policy spheres. The electoral program of the «Citizens», in general, and particularly on aspects of European integration largely coincide with People's party. As for "Podemos", we can conclude that although the party at some point allows the over-generalization about the EU, and this attracted voters who have lost faith in this Union, in fact, it is like most other Spanish parties is pro-European. However, many of these applications and its political ideas are quite populist, are far from the realities of the EU, and thus is unrealistic. Compared with other parties of Spain, United is the least pro-European. It held active discussions on the release of euro zone Spain. United Left does not support any economic integration initiatives that have been proposed in the past legislature. At the same time, they support greater integration between European countries, but not by capitalism and neoliberalism, but only in a social Europe.
Three main approaches to the process of European integration are been singled out. European integration direction of foreign policy of Spain is urgent and important, but the views of leading political parties to it are diverging. The first one is full and active support of the process, recognition of exceptional role of the EU, loyal attitude to this union and defense of specific reforms in specific areas. Secondly, criticism of the EU, calling for radical reform and fundamental revision of the EU treaties, while recognition of the need for further integration. The third approach - a complete rejection of the current form of European integration for ideological reasons, however, support of this process in other socialist-oriented
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕРГЯ: ГСТОРГЯ. ПОЛГТОЛОГГЯ, 2015, ВИП. 13-14
manner. To the supporters of the first approach we include the People's Party, PSOE and "citizens". The second - "Podemos". The third - "UnitedLeft".
Key words: Spain, political parties, European integration, EU elections.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полггн, доц.; Хома Н.М., д.полггн, проф.
УДК 327:351.86(510)(045)
М.В. Булик, А.Г. Котов
ЕНЕРГЕТИЧНА СКЛАДОВА НАЦ1ОНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ КНР
У сmammi nроaнaлiзовaно стратегЮ та стан енергетики КНР. Розглянуто взаемозалежтсть eкономiчно'i та енергетичног безпеки. Значну увагу придшено до^дженню складових енергетичног полтики Китайськог Народноi Республти. Нaмiчeнi основн проблеми та перепони на шляху до проведення eфeкmивно'i та рaцiонaльно 'i полтики у сфeрi енергетики.
Ключовi слова: Китай, енергетична безпека, енергоресурси, нацюнальна безпека, енергетична полтика.
Енергетична безпека - одна з найважливших складових нащонально!' безпеки кра'ни. У нш полягае захищенють громадян i держави в цшому вщ загроз дефщиту уах видiв енергетичних ресурав, яю можуть виникати в результат цшого ряду факторiв, у тому чист природних, техногенних, пол^ичних. Без енергетики неможливий ефективний розвиток економжи, а значить i подолання бшьшосп проблем, що стоять перед нащональною безпекою. Енергетична безпека сприяе створенню потужного фiнансово-економiчного ресурсу, який забезпечуе державi вплив i авторитет в сучасному геополгтичному просторi.
Величезна увага енергетичнш безпецi придiляе Китай, що дозволило створити i поступово нарощувати потужний економiчний потенцiал. Незважаючи на те, що Китай володiе багатими i рiзноманiтними енергетичними ресурсами, вiн займае перше мюце в свiтi за чисельнютю населення. Тому рiвень споживання енерги на душу населення нижче середшх свiтовиx показникiв. Крiм того, в Кита!' енергетична ефективнють дуже низька i, внаслiдок швидкого зростання енергетичного виробництва в краiнi негативний вплив на навколишне середовище посилюеться (у структурi енергоспоживання Китаю домшуе вугiлля). У цих умовах попит на енерпю в КНР продовжуе зростати, сталий соцiально-економiчний розвиток постшно стикаеться з новими викликами [8].
Зважаючи на актуальнють обрано!' теми сьогодш, чимало вiтчизняниx i зарубiжниx дослiдникiв присвятили роботи данiй проблематищ, детально розкриваючи рiзнi !'!' аспекти. Зокрема, до таких дослщниюв належать О. Баженова, М. Корженевський, Т. Лебедева, Б. Лукшин, Ма Бо, П. Нормiмен, Сюн Гуанкай та шш.
Джерельну базу дослщження складають документи офщшного походження, нормативно-правовi акти, договори,статистичш матерiали, пов'язанi з китайською енергетично!' проблематикою.
Економiчний розвиток неминуче пов'язаний зi збiльшенням енергоспоживання. КНР, що поставила економiчне зростання в якосп головно!' мети свое!' нащонально!' полiтики, необxiдно пiдтримувати безперервний прогрес. Можна видшити шiсть складових стратеги Китаю щодо забезпечення енергетично!' безпеки. Це:
