CC BY
11
policy. It should also be noted that Poland started to conduct "revolutionary" reforms during its European integration path. Regionalization and decentralization policy in the country allow you to give impetus to the country below. Today Ukraine as well as Poland aims to join the European Union and therefore reform is inevitable. Using Polish experience of reforms in the field of regional policy will hold them quite well and avoid mistakes ofpredecessors.
Key words: EU, Poland, Ukraine, regional policy, domestic policy, decentralization, regionalization.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Гаврилова Н.В., к.полт.н,
доц.
УДК 329(450)(045)
М.А. Светлакова
ЕВОЛЮЦ1Я ПАРТ1ЙНО1 СИСТЕМИ 1ТАЛП В УМОВАХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОР1В 2013 Р.
У cmammi до^джена полтична ситуащя в 1тали, яка склалася напередодш парламентських виборiв 2013 р. та спровокувала чергову урядову кризу. Визначено результати виборiв в Палату депутатiв та Сенат. Охарактеризовано основн полтичш сили, як претендували на головне м^це в парламентi.
Ключовi слова: парламентсью вибори 2013 р., правоцентристська коалщя, лiвоцентристська коалщя, Рух п'яти зiрок, Громадянський рух «З Монтi за 1талЮ».
Парламентсью вибори в Ггалп 2013 р. характеризувалися оновленням партшно! системи. Це виражалося в появi у виборчих бюлетенях нових полгтичних об'еднань, рiзних за своши щеолопчними уподобаннями. Вибори стали вщправною точкою в оновленш партшно'1 системи в цшому та зламу традицшних партш та блоюв. Вщступ вщ полгтиюв старого клану став дуже устшним та показовим у результатах виборiв.
Тема парламентських виборiв 1талп була досить нова, тому важко знайти яюйсь фундаментальш пращ. I укра'шсьюй юторюграфи ця тема майже не знайшла свого вщображення. Серед зарубiжних вчених полгтичним становищем 1талп цього перюду займалися Т. Зонова, К. Холодковський, К. Мжел^ Р. Бюрчю.
Палата депута^в яка передбачала наявнють бшьшосп депута^в вщ лiвоцентристського блоку та бшьшють правоцентриспв в Сенатi призвели до розпаду парламенту. У вщставку подав прем'ер-мшютр М. Монтi [7]. На додачу, вибори проходили i в несприятливих економiчних умовах. Для европейського простору 2013 рж повинен був стати важливим та ршучим стосовно полгтично'1 направленостi еврозони. Аналiтики та експерти вважали, що саме 2013 р. повинен стати потужним в сферi сощальних та полiтичних потрясiнь. Парламентсью вибори, яю пройшли в 1талп, була однiею з не останнiх причин переживань GC. Сдиним ря^вним шансом для еврозони зоставалася хибка надiя, що до влади не повернеться С. Берлускош або не прийдуть евроскептики, яю останнiм часом ставали все бшьш активними.
Зазначимо, що парламентсью вибори 2013 р. характеризувалися широким полгтичним представництвом. Це проявлялося в нових полгтичних об'еднаннях яю виступили на виборах, як окремi одинищ. У порiвняннi з виборами яю пройшли в 2006
та 2008 р., на яких основними виступали тшьки двi полiтичнi сили, тим самим не даючи змогу електорату надiю на нове полгтичне вiдновлення краши, 2013 р. став свого роду переворотом в полггачнш свщомосп iталiйського суспшьства. Традицiйнi провiренi роками парти, з усталеними щеями та дiями все е таки були близькими до ггалшщв, тому як вони, здебшьшого, були прихильниками стабiльностi та нерухомосп. Iталiйцi боялися нових змiн, яю могли б похитнути !х усталене рiвномiрне життя.
Передумовами парламентських виборiв 2013 р. стала вiдставка прем'ер-мшютра С. Берлусконi в 2011 р. Пюля тривало! кризи в еврозош, полiтик все ж таки подав у вщставку 3i свое! посади прем'ера. Пюля його вщставки у 2011 р., краша знаходилася в рецеси, це було обумовлено тим, що кра1ш бiльше не довiряли мiжнароднi фiнансовi ринки, тому 1й потрiбно було активне вiдновлення економiки та дiючi заходи з приводу впровадження нових реформ в уах сферах суспшьного життя [8].
Майже одразу С. Берлускош був замшений економiстом-технократом М. Монтi. Почалося будiвництво нового уряду М. Монтг, який проповщував систему жорстко! економи. Пщ час знаходження М. Монтi у влади, Iталiя зiткнулася з шдвищенням податкiв та скороченням витрат держави, а також рядом реформ, яю були направлен на пiдвищення конкурентоспроможносп економiки 1талшсько1 Республiки. Така политика жорстко! економи, яка була реалiзована М. Монтi визвала купу протирiч в iталiйськiй суспiльнiй думцi. В Сврот таку полiтику сприйняли як ознаку «^жнародно! довГри» в 1тали та пiдтримали i iншi полiтичнi лiдери еврозони, такi як А. Меркель та колишнш президент Франци Н. Саркозi [5].
Втiм, за рж до означених виборiв С. Берлускош оголосив про свое повернення, задля того, щоб допомогти 1тали уникнути похмурих перспектив, що з'явилися в результат дiй «подат^^в-технокра^в». В свою чергу вже новий секретар Демократично! парти П. Берсаш - лщер лiвоцентристськоi коалщп, був впевнений, що його суперник не повернеться на полгтичну арену та саме його коалщя отримае перемогу на парламентських виборах [8].
Достроковi парламентсью вибори пройшли 24 та 25 лютого 2013 р., пюля того як 22 грудня 2012 р. президент 1тали Дж. Наполггано пщписав указ о розпуску парламенту краши. Першочерговим кроком для цiеi поди стала вщставка М. Монтi, яка за великим рахунком була запланована. Останнш активно готувався виступати окремо на парламентських виборах [7]. Вибори 2013 р. проводилися за дшчим виборчим законом вщ 2005 р. Хоча ще у 2008 р. були зроблеш спроби провести реформи по його змЫ. Саме через нього результат виборiв показав, що ш одна з коалщш не могла отримати повнощнну перемогу. Закон передбачав пропорцшну систему с присудженням бшьшосп. Таким чином, в Пала^ депута^в передбачалося, якщо коалiцiя яка отримала бшьшють голосiв не досягае 340 мюць, то вона е правонаступником додаткових мюць. Але така политика не розповсюджувалася на таю автономш регiони, як Вале-Д'аоста та Трентшо-Альто-Адщже. Вiдповiдно, в Сенатi юнувала iнша система, якщо коалiцiя отримала найбшьшу кiлькiсть голосiв в окремому регюш, але не досягла 55%, то вона теж е правонаступником на отримання додаткових мюць.
Основними полгтичними силами на виборах виступали:
- лiвоцентристська коалщя «Iталiя. Загальне благо» пщ керiвництвом П. Берсаш, до яко! входили Демократична пар™, Лiвi. Екологiя. Свобода, автономнi партп регiонiв Вале-Даоста та Трентiно-Альто-Адiдже, Ггалшська соцiалiстична партiя;
- правоцентристська коалщя «Народ Свободи», очолювана С. Берлускош, до яко! приедналися Лiга Швноч^ Рух за автономiю та iншi дрiбнi пратГ!;
- партiя «Рух п'яти зГрок» лiдером яко! виступив популют Б .ГрГлло;
- Громадянський рух «З Монтi за Гталш», керiвником яко'1 став М. Монтi, до яко'1
увiйшли Союз Центру, Майбутне за свободу Гталп, партiя iталiйських комушспв
та iн.
Напередоднi виборiв полгтичш лiдери серйозно взялися проводити виборчi кампанп. Г кожний намагався виявити себе першим в якюнш аптацп. В свою чергу, агiтацiйнi кампанп проводилися не тiльки крупними париями зазначеними на виборах, також подiбнi заходи проводили, якi мали теж велике значення i лiдери малих, незначних партш.
Здебшьшого Б. Гршло проводив свою виборчу кампанiю шляхом демонстрацш та мiтингiв, на яких збиралися люди та уважно слухали новоз'явленого полгтика, який в сво'1'х промовах вщкрито принижував та засуджував полгтиюв старого клану. Для Гталп поява тако'1 партп як «Рух п'яти зiрок» була ковтком свiжого повiтря пiсля традицiйних старих партш. Тому «Рух п'яти зiрок» досить швидко набрав швидкi обороти та заручився шдтримкою певно'1 частини населення в кожному регюш по-рiзному. Його кампашя отримала назву «цунамi-тур», яка рознеслася майже по всш територп Гталп [6].
Вiн позицiонував себе в якостi новатора, який тде всупереч традицiйним партiям, пропонував вщмшу державного фiнансування полiтичних партiй, податковi пiльги для громадян та вихщ з зони евро. Також вш обiцяв перехiд вiд полiтики жорсташ економп, яка на його думку, була нав'язана Свросоюзом. За прямим розпорядженням Б. Гршло жодний з полгтиюв Руху п'яти зiрок не виступав в телевiзiйних дебатах з шшими полiтиками та не давали штерв'ю iталiйськiй пресi, а тшьки закордоннiй.
П. Берсанi лiдер лiвоцентристськоi коалщп «Гталiя. Загальне благо», почав свою аптащйну полiтику зi свое'1' Батькiвщини, щоб, так мовити, вщразу почати вдалий старт [4]. Хоча окремi регiони, на якi розраховував лiвоценрист, були прихильниками право'1' Л^и Пiвночi, яка входила в блок С. Берлускош, i саме через них, за думкою П. Берсаш, був нанесений тшьки збиток як економщ, так i ринку пращ.
В грудш 2012 р. С. Берлускош почав проводити кампанш, яка рiзко пiдвергла критицi полiтику М. Монт1 Далi, звiсно, активна аптащя за Народ Свободи йшла з телевiзорiв, газет та радiо, на щ сфери шформацп С. Берлускош i мав певну надiю. Представляючи свою програму С. Берлусконi наголошував, що вона була як альтернатива для уряду М. Мош!, лiво центристам та Руху п'яти зiрок.
Явка на парламентських виборах 2013 р. склала 75,19% виборщв ям проголосували, такий результат був зареестрований в Мшютерсга закордонних справ. Це було майже на 5 % менше, шж на парламентських виборах 2008 р. Таким чином, вперше в ютори республiканськоi Гталii, явка електорату впала нижче порогу 80% [1]. Результат в Сена^ склав 75,11%, проти 80,46% на попередшх виборах. Електоральна апа™ в Гтали стала все бшьш актуальною для краши.
Гталшська нащональна територiя в Пала^ депутатiв була роздiлена на 28 багатомандатних округи, а Сенат на 21 багатомандатних виборчих округи, вщповщних до регюшв Гталп [9].
На виборах гталшщ обирали депутатсью мандати одразу в двi палати парламенту - нижню та верхню. Склад нижньо'1 палати визначався за результатами загальнонародного голосування, склад верхньо'1 палати, а саме Сенату розподшявся по результатам голосування в регюнах.
Найбшьш заселеними регюнами пiвнiчно-схiдноi Гталп вважаеться Ломбардiя та П'емонт. Саме Ломбардiя на свое'1 територ11 зосереджуе 1/6 всього населення Гталп', тому саме вона визначае високу електоральну значимють шдтримки дано! територп. Найбшьш крупш мюта теж зосередженi здебшьшого на пiвночi Гталii [9].
285
Вагомi результати отримала лiвоцентристська коалiцiя «Iталiя. Загальне Благо» в Трентшо-Альто-Адщже - 44,71%, що був самий високий показник голосування в Палат депутатв. А також висок результати були отриманi в регюнах Емiлiя-Романья -40,17%, Тосканi - 41,57% та Умбри - 35,56%. Вщповщно, Тоскана продемонструвала найбiльш високу тдтримку ДП парти. Лiдер Демократично! партп П. Берсанi бiографiчно пов'язаний з репоном Емiлiя-Романья, в якому теж отримав пщвищений результат. Ц пiвнiчно-центральнi регiони замiсть пiдтримки правого блоку, на який останнш дуже розраховував, навпаки, проголосували за лiвий, що стало майже дзеркальним вщображенням виборiв 2008 р. Тим самим, доказуючи незмiннiсть сво'1'х поглядiв, яю не змiнилися навiть пiсля перемоги правоцентриспв та перебування !х у влади. Приемш для П. Берсаш та його прихильниюв стали результати отримаш в Базилiкатi - 34,18%, Шгурп - 31,08%, Марке - 31,06% та П'емонт - 30,56%. Ц регiони теж розподiлилася за сво'1'ми поглядами хаотично [2,3].
На вщмшу вiд Руху п'яти зiрок Б. Грiло, в Сенатi лiвоцентристи заробили бiльш вагомi результати. Майже у вах регiонах, окрiм Сицили, Апулп, Абруццо, Венето, Ломбарди, Кампани та Калабрп, П. Берсанi отримав в середньому бшьше 30 %. Традицiйно Сицилiя пiдтримала правий блок, прихильники Лти Пiвночi, а саме Венето, теж вщдали сво! голоси за правих. Таким чином, в Сенат обрисувалася картина бшьш менш схожа на реальнiсть, пiвнiчнi регюни були традицiйно на боцi правоцентриспв, пiвденнi пiдтримували тих, хто проводив стосовно !х розвитку бiльш лояльну полггику [2,3].
Партiя З Монт за Iталiю, вiдмiннi результати отримала в Палат депутатiв в Фрiулi-Венецiя-Джулiя та Трентiно-Альто-Адiдже в середньому майже 13%. Такий результат для полпика, який вже був у влади та показав себе з рiзних боюв, був дуже значним та показовим. Хоча другого боку полгтика жорстко! економи, яку вже змогло вщчути на собi населення 1тали, могла повернути електорат проти М. Монт1 В Сенатi результат був прший нiж в Палату, вщсоток зароблених голосiв коливався в межах 8,5%. Самий високий результат був у тш же Фрiулi-Венецii-Джулii - 12,28% та П'емонт - 11,64%. В Палат депутатiв бiльше 13% голоав громадянський рух заробив у твденних регiонах: Молiзе, Апулiя, Базилжат, Калабрп та Кампани [2].
Лщер правоцентристiв С. Берлусконi бiографiчно пов'язаний з репоном Ломбардiя, в якому вони i отримали очiкувану бшьшють голосiв. Ломбардiя дала досить високий результат в середньому 35%. Мабуть С. Берлускош вже асоцшеться у виборщв здебшьшого з нацюнальною политикою та мае слабкий зв'язок з репоном свого походження через занадто велику кшькють часу перебування у влади. Це можна пояснити спадом пщтримки голоав правих в твшчних регюнах, яю традицiйно давали основну масу голоав. В Палатi депутатв правоценристи бiльше 30% набирають в твденних регюнах Ггали, таких як Апулiя, Кампанiя та Калабрiя. Перший результат правий блок отримав в твшчних регюнах Фрiулi-Венецiя-Джулiя - 27,98% та Венето -33, 16% [2].
Як ми вже зрозумши, Б. Гршо в першу чергу виступав проти старого поколшня полгтиюв. I через це вш не бачив перспективи створення коалщш ш з лiвоцентристським блоком П. Берсаш, ш тим паче з правоцентристами, де С. Берлускош був його ворогом номер один.
Такий розклад м^ свщчити про те, що Iталiя могла знову опинитися в безвихщному полпичному станi. Така ситуащя була зовсiм не на руку Евросоюзу, о чому говорилося вище. Другою причиною могла стати внутршня ситуащя в самш кра'1ш, яка потерпала вщ масових демонстрацiй, мпинпв та протестiв. Втiм, саме того, кого Б. Гршо все бшьш голосно засуджував, по суп був на нього схожим.
286
Навпъ пiсля того як кабшет уряду С. Берлусконi подав у вщставку, bïh знову 3i6paB та вiдновив свою партiю Вперед, Iталiя та з'явився у списку виборчого бюлетеню. Загалом у 2013 р. правоцентристський блок Народ Свободи в Пала^ депута^в набрав 9923600 тис. голоав, а саме 29,18%, такий результат дав змогу отримати правим 124 мюць в Палать Втсм, лiвоцентристська коалiцiя значно випередила свого опонента та набрала загальну кшькють голоав в 10049393 тис., що становило 29,55% та склало 340 депутатських манда™. Як ми можемо бачити, рiзниця мiж обома блоками майже несуттева.
I тут на полггичнш аренi з'являеться навiжений комiк Б. Грiло, який по суп перевернув уяву помiрностi у ггалшщв з нiг на голову. Вслщ за ним виходить технократ М. Мош1, який вже був в урядi та прославився политикою жорстко'' економп. Саме його полгтику рiзко засуджував Б. Грiло. Хоча можливо саме завдяки такш полгтищ проведено'' урядом М. Монтi, Iталiя стала бiльш твердо стояти на мiжнароднiй аренi, що зауважили i лщери ведучих европейських кра'н.
Пар™ М. Монт виступила пiд лозунгом Громадянський рух «З Монтi за Ггалш». Його полiтика жорстко'1 економп визвала рiзке невдоволення в ггалшському суспiльствi, однак в кра'ш все ж таки залишилася та частина ггалшщв, якi пiдтримували його полгтику, розумiючи в якому зараз Iталiя знаходиться станi. Тому, на певний вщсоток голосiв М. Монтi вже мш розраховувати.
Головними завданнями партп М. Монт було недопущення зростання популiзму та нацiоналiзму, який швидкими темпами почав наростати в Ггалп. На думку полiтика, вiн зумiв врятувати Iталiю, шляхом свого проведення полгтики жорстко'' економп, вiд краху. Наступним етапом його передвиборчо'' програми було вiдновлення полiтики на новий рiвень [5].
Ситуацiя яка створилась напередодш виборiв, була дуже неоднозначною. Головш геро'' не могли порозумгтися один з iншим, що вже насторожувало чи буде плавне та устшне завершення виборiв. Так i сталося, переможець виборiв П. Берсаш та його Демократична пар™ опинилися в складному сташ. Лщер лiвоцентристiв був навiть розчарований такою ситуащею, тому що для керiвництва кра'ною йому потрiбно укласти союз зi сво'ми полiтичними супротивниками, а цього вш зовсiм не хотiв.
Почалися будуватися комбшацп створення керуючо'' коалщп, для того щоб уникнути ще одних виборiв. Ще до початку виборiв П. Берсанi розглядав у якосп перспективи союз з центристами М. Мош!, тому як вони були бшьш близькими по поглядам та щеям. Але потсм стало зрозумшо, що блок М. Монт отримав менше нiж 10% голоав в Сенатi, тому такий розклад вже не був актуальним. В свою чергу,бшьшють голоав мiг отримати тандем БерлусконнГршо, якi разом отримали 171 мюце в Сенатi i спокшно могли його контролювати. Але з таким розподшенням рiзко не погодився лщер Руху п'яти зiрок, пояснюючи це тим, що вш боровся проти старого клану полгтиюв та общяв не пiдтримувати шяких дипломатичних вiдносин з ними [8].
В перюд коли у всьому свт тривала фiнансова-економiчна криза, в тому чист i в Ггалп, в якiй особливо страждав сощальний стан, питання проведення соцiальних реформ було дуже актуальним. Сощальна полгтика була базовою складовою для досягнення устху в будь-якiй сферi. Зазначимо, що проведеш реформи змогли пщняти рiвень зростання економiки, а пониження курсу евро, дало змогу пщвищити рiвень конкурентоспроможностi Iталiï'. Здебiльшого це була заслуга М. Мош! та проведення його полгтики жорстко'' економп. Таким чином, неможливо цього досягти не стабшзувавши в норму сощальне життя, а також не здшснюючи потрiбнi соцiальнi реформи. Закрiплення сощального захисту населення, пiдтримка окремих категорш громадян, якi потребували соцiального захисту, були тим фактором яю визначали
287
загальний настрiй громадян, яю одночасно i виконували функцГю електорату, щодо полГтики в краш яка проводилася.
Таким чином в 2013 р. збереглося пщвищене локалiзоване голосування за лГвГ сили. Основна поляризащя голосГв сталася по iдейнiй лшп европтимiсти-евроскептики. 1х погляди повиннГ були стати стратепчними стосовно проведення подальшо! полГтики в кризових умовах. Зазначимо, що активно проголосували за еврооптимюта М. МонтГ, який вже був у влади та вщзначився баченням свое! полГтики, яка була необхщна для 1талп. ПарламентськГ вибори 2013 р. чГтко показали, що на полГтичнш аренГ кра!ни досить не з'явилося такого полГтика, який зумГв би розрГшити проблеми з якими зГткнулась кра!на, а саме одну з головних - полГтичну.
Список використано1 л1тератури
1. Affluenza sotto l'80%: per le politiche e la prima volta [Electronic resource]. - Mode of access :
http://tg24.sky.it/tg24/politica/2013/02/25/dati_affluenza_analisi_istituo_cattaneo_confronto_ europa.html
2. Archivio storico delle elezione camera del 24 febbrario 2013 [Electronic resource]. -Mode of access : http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=C&dtel=24/02/2013&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S
3. Archivio storico delle elezione senato del 24 febbrario 2013 http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=S&dtel=24/02/2013&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S
4. Bersani: "Via tutte le leggi ad personam" e lancia la campagna per il "voto utile" [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.repubblica.it/politica/2013/01/15/news/in_sardegna_zappadu_candidato_con_ingr oia_scatt_le_foto_di_berlusconi_a_villa_certosa-50582845/
5. LTtalia deve rinascere - Mario Monti chiude la campagna elettorale a Firenze [Electronic resource]. - Mode of access : http://archive.today/uQtz0#selection-167.1-167.78
6. Movimento 5 Stelle, parte da Pistoia lo Tsunami Tour di Beppe Grillo [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.direttanews.it/2013/01/15/movimento-5-stelle-parte-da-pistoia-lo-tsunami-tour-di-beppe-grillo/
7. Napolitano ha sciolto le camere [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ilpost.it/2012/12/22/live-governo-monti-dimissioni-consultazioni-napolitano/
8. Выборы в Италии: или Монти и евро, или Берлускони и кризис [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://polittech.org/2013/02/10/vybory-v-italii-ili-monti-i-evro-ili-berluskoni-i-krizis/
9. Сироткина Е. Анализ результатов парламентских выборов 24-25 февраля 2013 г. в Италии [Электронный ресурс] / Е. Сироткина. - Режим доступа : http://www.regional-science.ru/wp-content/uploads/2013/06/Сироткина-Италия-2013.pdf
M. Svetlakova
THE EVOLUTION OF THE PARTY SYSTEM IN ITALY IN CONDITIONS OF PARLIAMENTARY ELECTIONS 2013
The political situation prevailing before the parliamentary elections in 2013 caused by another government crisis. Four candidates are taking part in the first general election since former Prime Minister Silvio Berlusconi, one of those standing, resigned in November last year after becoming embroiled in a series of scandals and escalating the country's debt crisis. Outgoing Prime Minister Mario Monti, a former European commissioner, will also compete with the popular wildcard candidate Beppe Grillo, a comedian-turned-politican who leads the protest Five Star Movement party and Pier Luigi Bersani, the centre-left leader of the
288
Democratic Party who led the last opinion polls. The Chamber of Deputies which included the presence of the majority deputies from center-left coalition and the center-right majority in the Senate resulted to the collapse of the parliament. In the resignation submitted Prime Minister of M. Monti. In addition, elections were held in adverse economic conditions. For the European Space 2013 had become an important and decisive on the political orientation of the eurozone. Analysts and experts believed that 2013 should be powerful in social and political upheaval. The only chance for saving the eurozone has remained of hope that the authorities will not return Silvio Berlusconi or come skeptics who recently became more active.
Key words: parliamentary elections in 2013, the center-right coalition, the center-left coalition, Five Star Movement, the Civic Movement "With Monti for Italy. "
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф., Пахоменко С.П., к.полт.н,
доц.
УДК 303.732.4-028.79(53)"2001/2010"
М.А. Субх
ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СИСТЕМНИХ РЕФОРМ У КРАШАХ РАДИ СШВРОБГГНИЦТВА АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВ ШЕРСЬКО1 ЗАТОКИ (2001-2010 РР.)
Стаття присвячена передумовам, як спонукали крагни Ради ствробтництва арабських держав Перськог затоки (РСАДПЗ) до започаткування масштабних реформаторских програм з полтичног, економ1чно'г, фтансово'г та сощально-гумантарног модертзаци. Подаеться аналгз впливу полтики зах1дних крагн, та, насамперед, США на актив1зацт ¡нтеграцтних процес1в усередин РСАДПЗ як вгдповгдг на експансЮ зах1дного втручання у справи Ради.
Ключовi слова: РСАДПЗ, Перська затока, 1нтеграцтн1 процеси, США, модертзащя, реформи.
Актуальнють статп полягае у спробi автора дати ощнку полгшко-дипломатичному та фшансово-економшому впливу захщних краш (насамперед, США) на штеграцшну полгшку краш-члешв Ради ствробггаицтва арабських держав Персько'1 затоки (РСАДПЗ). На вщмшу вщ шших дослщжень з дано'1' проблематики, у данш статп автор робить акцент на тому, що вплив захщних щнностей мае "ефект обмежено'1' ди", збер^аючи при цьому за аравшськими монархшми право на збереження самобутност та нацюнально'1' самощентичносп.
Аналiз публжацш за темою дослщження доводить доволi широке И висвплення впчизняними (О. Волович, О. Коппель, В. Нагайчук, Ж. 1гошина) росшськими (Л. Шквара, А. Бяшарова, Г. Косач) та захщними дослщниками, проте, дана публкащя е спробою узагальнити спшьш пiдходи низки авторiв щодо щентифжаци тенденцiй, якi вплинули у першiй декадi 21-го столгття на поглиблення iнтеграцiйних процесiв в рамках РСАДПЗ.
Мета публжаци полягае у прагненш автора довести нерозривнють iнтеграцiйних процесiв на теренах РСАДПЗ на початку ХХ1 ст. з експансюнютською полiтикою США та провщних краш Захщно'1' Свропи у цьому регюш.
Характер i перспективи полгшчного розвитку арабських монархiй на початку ХХ1 ст. багато в чому визначаються системою державного управлiння, прюритетами зовшшньо'1' та
289
