CC BY
10
illegal migration. Thus, EU worked out the principles of control in external and internal borders of EU. The principals of the system VIS and EURODAC were describes as important element in prevention of illegal migration. Special attention was paid to those who seek for asylum. Another problem that described is family reunification of migrants and the legal base of it. But the special attention is paid to the problem of xenophobia and any type of discrimination that any migrant can face. Another very important problem that needs study and legal solution is the problem of refugees. It should be also mentioned that every conference of European Council and the circulations issued concluding them are studied by UNCHR and can be reworked again in order to find the proper way to solve the problem of migration. It must be also mentioned that European countries sometimes do not have common meaning in the approaches to the working out of migration policy. It needs also cooperation with the countries of migrants' origin.
Key words: European Union, illegal migration, political asylum, discrimination, human rights.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова I.C., d.i.H, проф.; Антонюк O.B., д.полт.н, проф.
УДК 324(450)"2006"(045)
М.А. Светлакова
ПАРЛАМЕНТСБК1 ВИБОРИ 2006 Р. B КОНТЕКСТ1 ПОЛ1ТИЧНОГО
ПРОЦЕСУ В 1ТАЛ11
Парламентсъю вибори в 1тали характеризуютъся конкуренщею Mi:w правоцентристсъкою коалщею «Дiм Свобод» на чолi з дтчим прем'ер-мШстром С. Берлускош та лiвоцентристсъкою коалщею «<Союз» на чолi з Р. Продi. Вибори 2006 р. були здтснеш за новим виборчим законом, який було введено напришнщ 2005 р. дтчим урядом С. Берлускот.
У вiдповiднiстъ з законом 2005 р. як в Палату депутатiв, так i в Сенат, мюця були розподтеш за системою пропорцтного представництва. Виборча система якою управляв мехатзм присудження абсолютног бiлъшостi м^цъ в парти, яка могла отримати абсолютну бтъшютъ голоЫв, представляла силъний стимул до формування передвиборчих коалщй. М^ця для Палати деnутатiв та в Сенат були розподшеш на нащоналъному рiвнi по регiонам. По тшому система застосовувалася ттъки для автономног областi Валле-д'Аоста в обох палатах та Tрентiно-Aлъто-Aдiдже, але ттъки для Сенату. Електорат в свою чергу не мш обирати окремих кандидатiв у списках партт або коалщй.
Першi вибори за щею системою виявилися вдалими для лiвоцентристсъко'г коалщг, що здобуло широке обговорення в ЗМ1. Така ситуащя показала себе як найбтъш неоднозначна за всю wторт 1талтсъко'г Республти, та зактчилася перемогою лiвоцентристсъко'г коалщг.
Ключов1 слова: парламентсък вибори 2006 р., правоцентристсъка коалщя, лiвоцентристсъка коалщя, новий виборчий закон.
Ггалшська Республша е крашою з ч1тко ознаменованою ламкою моделлю пол1тично'1 системи держави. Перехщний перюд в крш'ш почався ще у 90-х рр. XX ст. та спричинив серйозш з1мни в поличному устро'1 1талп. Через це сталося формування
90
двox пoлюciв нoвoï пapтiйнoï cиcтeми Ггалт^ш^' Pecпyблiки, з чггким poзпoдiлeнням нa пpaвi тa лiвi opieнтиpи. Taкий poзпoдiл ми мoжeмo пpocтeжити i cьoгoднi. Toмy aктyaльним e виявити змiни в пpoгpaмax пpaвиx тa лiвиx кoaлiцiй тa з'яcyвaти вплив нoвoгo вибopчoгo зaкoнy нa peзyльтaти вибopiв в пapлaмeнт в 2006 p.
Пoлiтичний ycrprn Г^лш^^' Pecпyблiки вжe дaвнo пpивepтaв yвaгy як зapyбiжниx вчeниx тaк i вiтчизняниx нayкoвцiв. Oднieю з фyндaмeнтaльниx poбiт cтaлa кoлeктивнa мoнoгpaфiя «Ha пepexpecтi Cepeдзeмнoмop'я: Iтaлiйcький чoбiт пepeд викликaми XXI ст.». У мoнoгpaфiï дeтaльнo poзглянyтo ключoвi мoмeнти внyтpiшньoï тa зoвнiшньoï пoлiтики ^шни зa ocтaннi двa дecятиpiччя. У po6otc тaкoж зpoблeнo aкцeнт та aнaлiзi пoлiтики лiвиx тa пpaвиx ypядiв [12].
Чepгoвi пapлaмeнтcькi вибopи в Iтaлiйcькiй Pecпyблiцi вiдбyлиcя 9-10 кв^ня 2006 p. тa пpoxoдили зa нoвим вибopчим зaкoнoм, який бyлo пpийнятo з iнiцiaтиви лiдepa пpaвoцeнтpиcтcькoï кoaлiцiï C. Бepлycкoнi.
Дo цьoгo чacy в Г^ли icнyвaв вибopчий зaкoн 1993 p., який i дiяв дo кiнця 2005 p. У peзyльтaтi peфepeндyмiв 1991 тa 1993 pp. вибopчa cиcтeмa ^шни зaзнaлa знaчнoï тpaнcфopмaцiï. Ц виявилocя в пepexoдi вiд пpoпopцiйнoï cиcтeми дo змiшaнoï. Bибopчий зaкoн «Mattarellum» 6ув пpийнятий 4 cepпня 1993 p. пpeзидeнтoм Л. Cкaльфapo [5]. Цeй зaкoн знaчив, щo з oднieï cтopoни мaжopитapнa cиcтeмa виcтyпaлa зa видiлeння 75% мюць в пapлaмeнтi, з iншoï icнyвaлa пpoпopцiйнa cиcтeмa, якa вiдзнaчaлacя y видены 25% мicць зa пapтiйними cпиcкaми [5]. Ця вибopчa cиcтeмa впepшe нaбyлa пpaктики нa пapлaмeнтcькиx вибopax 1994 p.
Bжe y 2005 p. нaпepeдoднi чepгoвиx пapлaмeнтcькиx вибopiв 2006 p. був poзpoблeний тa пpийнятий нoвий вибopчий зaкoн. Iтaлiйcький зaкoн вiд 21 гpyдня 2005 p. «O змiнax пopядкy вибopiв Пaлaти дeпyтaтiв тa Ceнaтy Pecпyблiки» (Modifiche alle norme per l'elezione della Camera dei deputati e del Senato della Repubblica), який oтpимaв нaзвy зaкoн Kaльдepoлi. Иoгo cyтнicть пoлягaлa y вщмш вибopiв y мaжopитapниx oкpyгax, зa якими paнiшe oбиpaлиcь 75% дeпyтaтiв. Зaмicть цьoгo пapтiï aбo кoaлiцiï, якa нaбpaлa бiльшicть гoлociв в Пaлaтi дeпyтaтiв, aвтoмaтичнo нaдaвaлocь да мeншe 55% мaндaтiв [6].
Щр cтocyвaлocя Ceнaтy, тo бiльшicть poзпoдiлялocя нa ocнoвi peзyльтaтiв peгioнaльниx вибopiв. Iншими cлoвaми, зa кoжнoю oблacтю бyлa зaкpiплeнa фiкcoвaнa кiлькicть ceнaтopcькиx мicць, в зaлeжнocтi вiд кiлькocтi нaceлeння якe пpoживaлo нa ïï тepитopiï. Kpiм тoгo, дo cклaдy Ceнaтy мoгли вxoдити минyлi пpeзидeнти Ггалп, a тaкoж п'ять дазмшник ceнaтopiв, якi пpизнaчaв тiльки глaвa дepжaви зa вeликi дocягнeння в тау^вш, xyдoжнiй тa coцiaльнiй oблacтяx [6].
Iншим нoвoввeдeнням зaкoнy Kaльдepoлi бyлa cиcтeмa «блoкoвaниx отдаив», пpи якiй eлeктopaт нe мaв мoжливocтi вiддaти cвiй гoлoc oкpeмoмy кaндидaтy, a пoвинeн був гoлocyвaти кoнкpeтнo зa пapтiю [6].
Poзглянeмo дeтaльнiшe пpинципи якi зaклaдeнi в нoвoмy вибopчoмy зaкoнi: були вщмдаш oднoмaндaтнi oкpyги; вибopцю нe нaдaвaли мoжливocтi вiддaти cвoю пepeвaгy oднoмy кaндидaтy, вiн мaв пpaвo гoлocyвaти тiльки зa пapтiю; зaкoн пepeдбaчaв пpиcyджeння бiльшocтi як в Пaлaтi дeпyтaтiв, тaк i в Cerari (в Пaлaтi пepшoчepгoвим бyлo зaбeзпeчeння кoaлiцiï, якa oтpимaлa нaйбiльшy кшькють гoлociв, нe вpaxoвyючи вибopцiв, як пpoживaють нa тepитopiï Baллe-д'Aocтa тa зa кopдoнoм); icнyвaв oбoв'язoк y кoжнoï пapтiï aбo кoaлiцiï, який вимaгaв вкaзaти cвoгo кaндидaтa зi cвoeю пpoгpaмoю [6].
Cпoчaткy cвoгo icнyвaння вибopчий зaкoн 2005 p. був oцiнeний дyжe кpитичнo. ^го poзpoбник P. Kaльдepoлi був пpeдcтaвникoм пapтiï «Лiгa Пiвнoчi», якa виcтyпaлa
зa нaдaння пiвнiчним ^лш^ким oблacтям cтaтycy нeзaлeжниx, щй вжe мoглo нacтopoжyвaти [5].
Ha ocнoвi caмe цьoгo зaкoнy пpoйшли пapлaмeнтcькi вибopи 2006 p., 2008 p. тa 2013 p. Aлe вжe чepeз вiciм poкiв пicля йoгo пpийняття Koнcтитyцiйний cyд Ггалп пocтaвив пiд cyмнiв лeгiтимнicть цьoгo зaкoнy тa визнaв йoгo пoлoжeння да вiдпoвiдними дo Koнcтитyцiï [11]. Ha cьoгoднi, в Iтaлiйcькiй Pecпyблiцi знoвy дyжe гocтpo cto'^ питaння o peфopмi зaкoнoдaвчoï cиcтeмi.
Taким чинoм, мoжнa вiдзнaчити, щй зaкoн Kaльдepoлi, пo cyтi був пoтpiбeн тшьки лiдepy пpaвoцeнтpиcтcькoï кoaлiцiï C. Бepлycкoнi. Пoлiтик, який знaxoдивcя y влaди вжe дocтaтнiй тepмiн, poзyмiв, щo йoмy зaгpoжye ypядoвa кpизa тa пpoвaл нa нaйближчиx вибopax, якщo вiн нe зaтвepдить пpoпopцiйнy вибopчy peфopмy [5].
У зв'язку в ввeдeнням нoвoгo вибopчoгo зaкoнy, poзглянeмo змiни в пpoгpaмax пpoвiдниx ^лш^кик пapтiй y пopiвняннi з пoпepeднiми пapлaмeнтcькими вибopaми 2001 p. Beдyчa пpaвoцeнтpиcтcькa кoaлiцiя нa чoлi з дазмшним лiдepoм C. Бepлycкoнi <^м cвoбoд» нa вибopax 2001 p. зaздaлeгiдь нe пpeдcтaвлялa eлeктopaтy cвoeï пpoгpaми тa oбмeжилacя тiльки oкpeмими лoзyнгaми тa тeзaми. Зaмicть пpeдcтaвлeння пepeдвибopчoï пpoгpaми лiдep poбив гучш зaяви, нaпpиклaд, щo тiльки вш змoжe вpятyвaти Iтaлiю [14].
Гoвopячи o мaйбyтнiй пpoгpaмi пpaвoцeнтpиcтcькa кoaлiцiя poбилa aкцeнт нa шиpoкe peфopмyвaння дepжaвниx iнcтитyтiв. Taкoж C. Бepлycкoнi xapaктepизyвaв cвiй пepeдвибopчий aльянc пopяд з пpoвiдними eвpoпeйcькими кoнcepвaтивними пapтiями
[14].
I тiльки мaйжe пepeд caмими вибopaми C. Бepлycкoнi пoкaзaв cвoю пepeдвибopчy пpoгpaмy. Boнa cклaдaлacя з двox чacтин тa мaлa тaкi ocнoвнi пoзицiï: peopгaнiзaцiя вcix aпapaтiв дepжaви тa peфopмa йoгo iнcтитyцiйнoï apxiтeктypи; пepeгляд pядy зaкoнiв; aктивний poзвитoк Пiвдня; мoдepнiзaцiя метеми ocвiти тa coцiaльнoï пoлiтики; зaxиcт нaвкoлишньoгo cepeдoвищa; eвpoпeйcькa тa зaxiднa iдeнтичнicть [4].
Taкoж y cвoïй пepeдвибopчiй зaявi C. Бepлycкoнi нaгoлoшyвaв нa змiнax в Ггалп, зacнoвaниx нa фyндaмeнтaльниx цiннocтяx Koнcтитyцiï ^шни, якi будуть виpiшeнi дeмoкpaтичним шляxoм [14].
Ha вiдмiнy вiд пpaвoцeнтpиcтcькoï кoaлiцiï, вжe зaздaлeгiдь бyлa c^opern oфiцiйнa пepeдвибopчa пpoгpaмa лiвoгo даш^у, a caмe rap^ «Oливa» та чoлi з Ф. Pyтeллi. Пpoгpaмa мaлa нaзвy «Biднoвимo Iтaлiю paзoм». Пpoгpaмa «Oлiви» пpoпoнyвaлa зacoби для cтвopeння нoвoгo iтaлiйcькoгo cycпiльcтвa, я^ бyдe зacнoвaнo нa цiннocтяx aнтифaшизмy, кoнcтитyцiйнoгo пaтpioтизмy, xpиcтиянcькoï кyльтypи. Caмe цi пoзицiï лiвi cили пpoтиcтaвили пpaвiй кoaлiцiï [9]. Ocнoвними тeзaми пepeдвибopчoï пpoгpaми лiвoгo блoкy cтaли: eвpoпeйcькa кoнcтитyцiя; вiднoвлeння coцiaльнoï пoлiтики; eкoнoмiчнe тa тexнoлoгiчнe cпiвpoбiтництвo з кpaïнaми Пiвдня; i^eci^n в кyльтypнy cфepy тa нaвкoлишнe cepeдoвищe; oбopoннa пoлiтикa в зaгaльнoeвpoпeйcькoмy кoнтeкcтi; poзшиpeння Gвpoпeйcькoгo Coюзy [9].
Taким чинoм, лiвoцeнтpиcтcький блoк зaявляв, щo в peзyльтaтi зaпpoпoнoвaниx зaxoдiв дo 2006 p. ^лш^^ Pecпyблiкa мaлa пpeдcтaти знaчнo oнoвлeнoю, з пiдвищeним piвнeм кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, динaмiчним зpocтaнням, виcoким пoкaзникoм coцiaльнoï ime^a^^' тa мiнiмaльним piвнeм бeзpoбiття [9].
Зaзнaчимo, щo пapлaмeнтcькi вибopи 2001 p. пpoxoдили пo змiшaнiй cиcтeмi зa зaкoнoм вщ 1993 p., щo пepeдбaчaв oбpaння 75% (475 мicць) Пaлaти дeпyтaтiв в oднoмaндaтниx oкpyгax, iншi 25 % (155 мюць) poзпoдiлялиcя пpoпopцiйнo.
Heзвaжaючи нa тe, щo пpaвoцeнтpиcтcький блoк мaв нe дocкoнaлo пiдгoтoвлeнy пepeдвибopчy пpoгpaмy, якa бyлa пpeдcтaвлeнa eлeктopaтy з зaпiзнeнням, вiн нaбиpae
92
нaйбiльшy кiлькicть гoлociв - 45,57%. Peзyльтaти вибopiв 2001 p. ^гали тaкими <^м cвoбoд» oтpимaв 45,57%, «Oливa» - 43,15%, пpи зaгaльнiй явцi вибopцiв в 83,62%.
Taким чинoм, пepeмoгa нa вибopax 2001 p. дaлacя C. Бepлycкoнi дyжe лeгкo, тoмy щo лiвoцeнтpиcтcькa кoaлiцiя бyлa cлaбкoю чepeз пocтiйнy змiнy лiдepiв. Цим cкopиcтaлиcя пpaвi cили, вoни звepнyлиcя дo eлeктopaтy i пooбiцяли кpaщe життя. Oбiцянки нaдaнi coцiaльним гpyпaм 6ули тав^ь викoнaнi ypядoм Бepлycкoнi.
Kлючoвoю пoдieю пoлiтичнoгo життя Ггалп cтaли пapлaмeнтcькi вибopи 2006 p. Bибopи вжe пpoxoдили пo нoвoмy вибopчoмy зaкoнy, пpийнятoмy з iнiцiaтиви C. Бepлycкoнi y 2005 p. Згiднo ^oro зaкoнy пapтiя aбo кoaлiцiя, яга oтpимaлa бiльшicть гoлociв нa вибopax в пaлaтy дeпyтaтiв oтpимyвaлa да мeнш 340 мicць з 630 мoжливиx [6].
Bжe тpaдицiйнo ocнoвнa бopoтьбa тoчилacя мiж пpaвoцeнтpиcтcькoю кoaлiцieю C. Бepлycкoнi тa лiвoцeнтpиcтcьким блoкoм P. Пpoдi.
Ha пapлaмeнтcькиx вибopax 2006 p. пpaвoцeнтpиcтcькy кoaлiцiю пpeдcтaвляв <^м cвoбoд», яку знoвy oчoлив C. Бepлycкoнi. B кoaлiцiю увшшли тaкi пapтiï як «Bпepeд, Iтaлiя», «Haцioнaльний aльянc», «Л^ Пiвнoчi», a тaкoж «^юз лiвиx дeмoкpaтiв» [14].
Koaлiцiя C. Бepлycкoнi нe квaпилacя пpeдcтaвляти cвoю oфiцiйнy пpoгpaмy, тому вoнa бyлa пoкaзaнa cycпiльcтвy нeзaдoвгo дo caмиx вибopiв. Пepeдвибopчa пpoгpaмa P. Пpoдi, нaвпaки, бyлa видaнa знaчнo paнiшe тa вiдpiзнялacя oб'eмним дoкyмeнтoм, пpoти нeвeличкoï пpoгpaми C. Бepлycкoнi, виклaдeнoгo щe й тeзиcним cтилeм [14].
Oтжe, poзглянeмo ocнoвнi мoмeнти виклaдeнi в пepeдвибopчiй пpoгpaмi пpaвиx cил. Пepш зa вте y пpoгpaмi гoвopилocя o нeoбxiднocтi пepeocмиcлeння мiжнapoднoï crnya^ï, якa знaчнo змiнилacя. Oгляд мiжнapoдниx пpoцeciв, нaдaв мoжливocтi кoaлiцiï <^м cвoбoд» зaявити, щo Iтaлiйcькa Pecпyблiкa в цiлoмy пpoгpaлa вiд ввeдeння зaгaльнoeвpoпeйcькoï вaлюти «^po». Taким чинoм кoaлiцiя нeгaтивнo cтaвилacя дo ввeдeння eвpo, вгазуючи нa ïï нeгaтивний вплив та eкoнoмiкy ^шни [8].
B той жe чac в пpoгpaмi cтвepджyвaлocя, щo ypядy C. Бepлycкoнi вдaлocя зpoбити зa ocтaннe пepeбyвaння y влaди (2001-2006 pp.) знaчнi ycmx^ aлe зaзнaчимo, щo ^ama пiдiйшлa дo вибopiв з дocить cтaгнyючoю eкoнoмiкoю i oпoзицiя oбвинyвaтилa в цьoмy caмe пpaвлячий ypяд C. Бepлycкoнi.
Iншi пункти пpoгpaми виcвiтлювaли гoлoвнi цiннocтi кoaлiцiï: бopoтьбa з мiжнapoдним тepopизмoм; eвpoaтлaнтичнa нaпpaвлeнicть зoвнiшньoпoлiтичнoï лшп Ггалп; бeзпeкa нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi; зaкpiплeння тpaдицiй, збepeжeння цiннocтeй, бopoтьбa з фyндaмeнтaлiзмoм; зaкpiплeння poлi Ггалп як «кpaïни-пpoтaгoнicтa» нa cвiтoвiй apern [8].
B тoй жe чac пpoгpaмa мicтилa пpoпoзицiю cтвopeння €вpoпи oб'eднaниx нapoдiв, в ocнoвi яш'1 лeжaв би пpинцип cyбcидiapнocтi ^^ep). Цe були ocнoвнi пpoгpaмнi ycтaнoви пpaвoцeнтpиcтcькoï кoaлiцiï <^м cвoбoд».
Oпoзицioнepoм пpaвиx cил cтaлa пpeдcтaвлeнa та пapлaмeнтcькиx вибopax кoaлiцiя «^юз» тд кepiвництвoм P. Пpoдi пpoгpaмний дoкyмeнт я^ мaв нaзвy «Ha блaгo Iтaлiï» ("Per il bene dell'Italia"). Oчoлювaний блoк P. Пpoдi був cфopмoвaний нa бaзi aльянcy «Oливa», в якiй yвiйшли тaкi rap^i' як «Лiвi дeмoкpaти», «Poмaшкa», «Koмyнicтичнe вiдpoджeння», «Iтaлiя цiннocтeй» тa ш. [14].
Eлeктopaльнa пpoгpaмa «Coюзy» бyлa дyжe змicтoвнoю тa вiдoбpaжaлa ocнoвнi нaпpямки poзвиткy мaйбyтньoï пoлiтики Iтaлiйcькoï Pecпyблiки: кoнcтитyцiйний ycтpiй кpaïни тa йoгo мoжливi змiни; дepжaвнe yпpaвлiння; eкoнoмiкa тa вiднoвлeння дepжaвнoгo бюджeтy; виpiшeння пpoблeм Пiвдня; coцiaльнa пoлiтикa; зaxиcт
iтaлiйcькиx гpoмaдян зa кopдoнoм; peфopмyвaння мiгpaцiйнoï cиcтeми; пiдвищeння piвня iнфopмoвaнocтi cycпiльcтвa; вiдpoджeння кyльтypи [7].
Ocнoвнi ^eï пpoгpaми були пpиcвячeнi зoвнiшньoпoлiтичнoмy кypcy ^шни. пepшe, цe eвpoпeйcькa iнтeгpaцiя як, нeoбxiднa yмoвa пpoвeдeння зoвнiшньoпoлiтичнoï лшп Ггалп. Пo-дpyгe, в пpoгpaмi йшлocя ^o пoвнy пpиxильнicть дo Koнcтитyцiï ^лш^^ Pecпyблiки, пpo миpнe тa пpeвeнтивнe вpeгyлювaння icнyючиx кoнфлiктiв, якe бyдe зacнoвaнe нa мiжнapoднiй cпpaвeдливocтi. Пo-тpeтe, кoaлiцiя P. Пpoдi вiддaвaлa пepeвaгy пoлiтицi мyльтилaтepaлiзмa [7].
B пepeдвибopчiй пpoгpaмi лiвoгo блoкy тaкoж бyлa зaклaдeнa iдeя нa oтpимaння Iтaлieю poлi впливoвoгo aктopa cвiтoвoï пoлiтики, якa б cпpялa вcтaнoвлeнню cтaбiльнocтi тa дeмoкpaтiï y вcьoмy cвiтi [7].
Taким чинoм, пapлaмeнтcькi вибopи в Iтaлiйcькiй Pecпyблiцi пpoйшли в зaзнaчeний cтpoк (9-10 кв^ня 2006 p.) тa пpинecли пepeмoгy лiвoцeнтpиcтcькiй кoaлiцiï «Coюз» нa чoлi з P. Пpoдi. Peзyльтaти вибopiв пoкaзaли дyжe зaпeклy бopoтьбy мiж oпoнeнтaми, пpaвoцeнтpиcти oтpимaли 49,74%, a лiвoцeнтpиcти 49,81%, зaгaльнa явкa cтaнoвилa 83,62%. Aлe нaвiть c тaким poзвиткoм пoдiй C. Бepлycкoнi да збиpaвcя здaвaтиcя. Пoлiтик зaявив, щo йoгo блoк нe згoдeн з пepeмoгoю P. Пpoдi, ocкiльки «^м cвoбoд» oтpимaв пepeмoгy y вepxнiй пaлaтi (50,2%) тa пoтpeбyвaв пepeвipки пpoтoкoлiв щe paз [10].
Biдпoвiднo дo Koнcтитyцiï 1947 p. ^лш^^ Pecпyблiкa poздiлeнa нa 20 peгioнiв. Для тoгo щoб чiткo виявити ^pra^ poзпoдiлeння cимпaтiй eлeктopaтy в ^arni, poзглянeмo peзyльтaти вибopiв пo peгioнaм.
Taбл. 1
Пaлaтa Дeпyтaтiв (%/ мicць) Ceнaт (%/ мюць)
Peгioн P. Пpoдi «Oливa» C. Бepлycкoнi «^м Cвoбoд» P. Пpoдi «^юз» C. Бepлycкoнi «^м Cвoбoд»
Пiвдeннa Iтaлiя
Cицилiя 43,51% / 13 56,05% / 13 40,55% / 11 57,77% / 15
Moлiзe 50,95% / 1 49,05% / 1 50,52% / 1 49,48% / 1
Aпyлiя 48,29% / 23 51,54% / 21 47,87% / 9 51,89% / 12
Бaзилiкaтa 60,08% / 4 39,49% / 2 60,39% / 4 39,15% / 3
Kaлaбpiя 56,71% / 14 42,84% / 8 56,76% / 6 42,57% / 4
Kaмпaнiя 52,40% / 19 47,28% / 14 49,59% / 17 49,08% / 13
Цeнтpaльнa Iтaлiя
Aбpyццo 52,82% / 8 47,05% / 6 53,19% / 4 46,81% / 3
Лaцio 52,29% / 23 47,56% / 17 49,12% / 12 50,25% / 15
Умбpiя 57,53% / 6 42,47% / 3 57,17% / 4 42,83% / 3
Mapкe 55,22% / 10 44,78% / 6 54,40% / 5 45,60% / 3
Tocкaнa 61,75% / 25 38,25% / 13 61,29% / 11 38,71% / 7
Швшчта Iтaлiя
Eмiлiя- 59,92% / 28 40,08% / 15 59,43% / 12 40,57% / 9
Poмaнья
Фpiyлi- 44,84% / 6 54,51% / 7
Beнeцiя-
Джyлiя
Пiвнiчнo-Cxiднa Iтaлiя
Tpernmo-Aльтo-Aдiджe 62% / 8 35,32% / 3
Венето 38,90% / 13 58,76% / 16 39,52% / 10 57,10% / 14
Швшчно-Захщна талiя
Лirурiя 53,63% / 10 46,37% / 7 53,29% / 5 46,71% / 3
П'емонт 55,43% / 14 44,57% / 10 49,49% / 9 50,51% / 13
Ломбардiя 46,34 % / 21 53,66% / 19 42,62% / 20 56,95% / 27
Острiвна Iталiя
Сардинiя 52,49% / 10 43,35% / 8 50,89% / 5 45,31% / 4
*Розраховано i складено за джерелом : Archivio storico delle elezioni -Consultazione dati [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=C&dtel=09/04/2006&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S; National Elections Results 2007 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=S&dtel=09/04/2006&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S
За даними представлено! таблиц ми можемо з'ясувати деяю розбiжностi у симпатiях електорату окремо по регюнам. Найвищий результат С. Берлускош та його коалщп <^м свобод» був зафiксований у твшчному регiонi Венето, як в Палат депутатiв, так i в Сенат - 58,76 % та 57,10 % вщповщно. Надалi високий процент голоав простежуеться на Сицшп та в Ломбарда. Це пояснюеться тим, що щ регiони (окрiм Сицилп) розташованi на Пiвночi Гталп [3].
Для твшчних регiонiв характерно небажання утримувати та «годувати» пiвденних мешканщв краши. Причиною тому стало невдоволення жшешв Ломбарда, Венето та шших регiонiв достатньо. В першу чергу це пол^ика центрального уряду яка е для вах загальною. Державш службовцi отримують однаково i в Л^урп, i в Калабрп i на Сицилп, однак, перша значно економiчна та розвинена та вщправляе в центральний бюджет краши значно бшьше прибуткiв, нiж пiвденнi регюни. Через це одна з партш правоцентристсько'1 коалщп, а саме, «Л^а Пiвночi» запропонувала реформу федералiзацii Гталп. Зрозумiло, що електорат пiвнiчних регюшв буде пiдтримувати цю iдею та голосувати за <^м свобод» [3].
Стосовно прихильниюв Р. Продi, то самий високий процент голоав надав твденний регiон Базилiката - 60,08%. Цшавим фактом е те, що високий процент голоав Р. Продi набрав також i в твшчних регюнах (Емiлiя-Романья, П'емонт). Електорат вже зазнав деяких розчарувань вiд уряду С .Берлускош та вбачав надда в нових лiдерах, якi придшять увагу соцiальним проблемам краши.
За даними таблищ можна виявити, що самий низький результат по регюнам набрав С. Берлускош, це Трентшо-Альто-Адщже - 35,32%, далi Берлускош низький вщсоток голоав набувае в Тоскаш та Базилiкатi, що зовсiм не характерно для його опонента Р. Продь З коалщею Р. Прод^ навпаки, простежуеться рiвний вiдсоток голоав, в середньому приблизно 52%, i лиш в деяких регiонах е високий вщсоток, це, зокрема, регюни Швночь Зазначимо, що на вщмшу вщ С. Берлусконi переможець парламентських виборiв 2006 р. Р. Продi був прихильником Евросоюзу, а той, в свою чергу, чинив сильний зовшшнш тиск на Ггалда в цшому. Полiтика С. Берлусконi, навпаки, часто розходиться з загальною лЫею €С.
Таким чином, як ми бачимо вибори продемонстрували розкол Ггалп (перемогу отримала лiвоцентристська коалщя з незначною рiзницею голосiв - менше шж 0,1%), тому першочерговим завданням переможщв було негайно починати працювати для того, щоб реалiзувати свою програму та об'еднати крашу [10].
Парламентсью вибори 2006 р. стали основною под1ею в поличному житп Ггалп, i невипадково, що ця тема здобула широкого обговорення на шпальтах газет та ЗМ1. Пюля процесiв в полiтичнiй ^creMi якi привели до краху Першо'1 Республiки, не тiльки змiнилоcя ставлення ^алшщв до самих партiй та cоюзiв, а й все ясшше проявлялася поляризацiя ïx поглядiв [13].
Це показано у даних дослщження SWG (органiзацiя заснована у 1981 р., яка аналiзуe та дослщжуе динамiку полiтики та cуcпiльcтва), у 2005 р. 50% ^алшщв були впевнеш в значущоcтi iталiйcьких пол^ичних партiй, а 44% мешканцiв краши, навпаки, не визнавали ïx цшносп. Незважаючи на це, i перша i друга частини електорату активно включилися до передвиборчих баталш, в ходi яких вони майже однаково розподшились в cвоïх cимпатiях до правих та лiвих [13].
Стосовно саме сфери ЗМ1, увага ^алшщв була прикута не тiльки до iмiджу лiдерiв, а й саме до ïx передвиборчих програм. Провщш позицп вiдводилиcя проблемам економiки та розвитку cоцiальноï сфери, програмам з розвитку Швдня Ггалп. Ринок ЗМ1, питання свободи преси та долi iталiйcького телебачення поciдали не останне мicце в програмах коалiцiй, особливо вони були опрацьоваш лiвоцентриcтcькою коалщею в ïx програмi «На благо Ггалп» [13].
Розбiжнicть поглядiв була не тшьки серед електорату. В cферi заcобiв маcовоï шформацп теж була певна поляршсть. Лiвим силам сприяли таю видання як «Републка» (La Repubblika), «Еспресо» (Espresso), «Ушта» (l'Unità), «Лiберацiоне» (Liberazione). Правим силам виражали симпатп «Лiберо» (Libero) «Джорнале» (Giornale.it), «Панорама» (Panorama.it), «Фольо» (Foglio.it). Католицька преса, в основному, була солщарна с правим блоком. В свою чергу «Корьере дела сера» (Corriere della Sera) вщкрито заявила о cвоïх полiтичних уподобаннях, газета вщдавала перевагу лiвоцентриcтам, пояснюючи таку позищю тим, що дiючий уряд С. Берлускош бiльше пiклувавcя про себе, шж про крашу, тому потрiбна замiна влади, а коалщя Р. Продi, на ïx думку, вселяла хоч якусь надда [13].
Таким чином, оцшку яку отримали лщери на cторiнках ведучих газет, була передбачуваною. Перемогу Р. Продi тдтримали «Републiка», «Ла стампа», «Месаджеро». Своï вподобання за С. Берлускош вщзначила «Джорнале». Кампанiя лiвоцентриcтcьких сил носила ярко виражений антиберлускошевський характер, прав^ навпаки, не концентрували увагу саме на особистосп Р. Прод^ а виступали проти комунicтiв та нагадували о загрозi демократiï у випадку ïхньоï перемоги.
Зазначимо, що новий виборчий закон з^рав не на користь правоï коалiцiï. При високш явцi виборцiв (83,6%) розрив мiж обома блоками був дуже незначний, правi сили вiдмовилиcь визнавати результати виборiв та звинуватили лiвих у пiдтаcуваннi голоciв. Однак, тсля рiшення Каcацiйного суду та додаткових тдрахунюв, правоцентристська коалiцiя «Дiм Свобод» була змушена визнати перемогу коалщп «Союз» та вщдати Ï^ пульт керування крашою [7]. Таким чином, «Союз» отримав 158 мюць в сена^ та 348 мicць в Пала^ депутатiв, а «Дiм свобод» 156 та 281 мюце вщповщно. За твердженням аналiтикiв, якщо дiяв би виборчий закон 1993 р., то бшьшють мicць в парламент була би у правоï коалщп.
За дослщженням Censis (iталiйcький центр cоцiально-економiчних доcлiджень), яке було проведено одразу тсля виборiв, були дат вщповвд на питання чого чекають ^алшщ вiд нового обраного уряду та що саме сприяло ïx вибору. За думкою ^алшщв негайних реформ потребувала сфера охорони здоров'я (37,4%), сощальне забезпечення (31,5%), юстищя (25,9%), сфера оcвiти (17,9%) [3].
Основними пунктами передвиборчих програм, яю вплинули на BHÖip електорату стали: створення нових робочих мюць, податки, охорона здоров'я та сощальне забезпечення, боротьба 3i злочиннiстю, iммiгpацiя [3].
Отже, й надалi основним джерелом шформацп, яка впливае на вибip електорату е телебачення (74%), для 27,2% ^алшщв газети е важливим джерелом пол^ично'1' шформацп, радю вiддають перевагу населення старшого вшу (13%), а 1нтернету всього 6,1% молодого населення. Таким чином, ми бачимо, що основна шформащя виходить з телебачення, тому вщповщно, одш пеpедачi були пpiоpитетними для прихильниюв лiвих сил, iншi, для правих [3].
На початку 90-х pp. XX ст. в 1талшськш Республщ проходить трансформащя пол^ично'1' системи. Перетворення пол^ично'1' системи в 1талп можна роздшити на декiлька етапiв. Перший етап почався з розпаду пол^ично'1' системи наприкшщ 80-х pp. XX ст. Другий етап (1992-1994) пов'язаний з операщею «Чист руки» та третя фаза знаменувалися виникненням ново'1' партшно'1' системи.
Всi цi факти призводять до необхщносп прийняття нових закошв, тому яка паpтiйна система 1талп динамiчно розвиваеться. Вiдпpавною точкою став новий виборчий закон 2005 р., саме за ним проходили парламентсью вибори 2006 р. Традицшно в полi зору знаходилися двi основш коалщп: правоцентристська С. Берлускош та лiвоцентpистська Р. Пpодi. При розподшенш голосiв мiж коалiцiями та формування електоральних переваг, дiють фундаментальш культуpнi фактори розмежування по лшп «пiвнiч-пiвдень», якi надалi визначали i соцiально-економiчнi pозбiжностi.
Стосовно передвиборчо'1' пол^ики в ЗМ1, то i пpавi i лiвi сили активно проводили передвиборчу аптащю. Загалом прийняття нового виборчого закону 2005 р. стало на руку лiвоцентpистському блоку на чолi з Р. Прод^ а не на користь правоцентристам, на що сподiвався при його прийнятп уряд С. Берлускош.
Список використано¥ лггератури
1. Archivio storico delle elezioni - Consultazione dati [Electronic resource]. - Mode of access :
http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=C&dtel=09/04/2006&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S
2. Archivio storico delle elezioni - Consultazione dati [Electronic resource]. - Mode of access :
http://elezionistorico.interno.it/index.php?tpel=S&dtel=09/04/2006&tpa=I&tpe=A&lev0=0&l evsut0=0&es0=S&ms=S
3. Censis. Dopo il voto. Elezioni 2006. La comunicazione politica e le motivazioni degli italiani [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.censis.it/14?shadow_ricerca=5199
4. I Governy Berlusconi [Electronic resource]. - Mode of access : http://9anni.governoberlusconi.it/2001.htm
5. Legge elettorale mattarellum: cosa significa e come funziona [Electronic resource]. -Mode of access : http://news.leonardo.it/legge-elettorale-mattarellum-cosa-significa-e-come-funziona/
6. Legge Porcellum (Calderoli) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.porcellum.com/
7. Per il bene dellTtalia. Programma di Governo 2006 - 2011 [Electronic resource]. -Mode of access : digilander.libero.it/karmaproductions/politica/programma-unione.pdf
8. Programma elettorale 2006 della Casa delle Liberta [Electronic resource]. - Mode of access : http://pesanervi.diodati.org/pn/?a=252
97
9. Rinnoviamo l'Italia, insieme [Electronic resource]. - Mode of access : https://arengario.net/poli/poli20.html
10. Берлускони не смирился с поражением [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.dni.ru/polit/2006/4/11/80937.html
11. Действующий в Италии избирательный закон признан неконституционным [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.mgimo.ru/news/experts/document244212.phtml
12. Зонова Т. В. На перекрестке Средиземноморья: «Итальянский сапог» перед вызовами XXI века : моногр. / под ред. Т. В. Зоновой. - М. : Весь мир, 2011. - 456 с.
13. Италия: СМИ в 2006 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://mediascope.ru/node/51
14. Маслова Е. А. Идеологические основы внешней политики Италии периода Второй Республики : дис. ... канд. полит. н. : 23.00.04 / Елена Александровна Маслова; Московский государственный институт международных отношений . - Москва, 2012. -241 с.
Стаття надшшла до редакцп 25.08.2014 р.
M. Svetlakova
PARLIAMENTARY ELECTIONS IN 2006 IN THE CONTEXT OF THE POLITICAL PROCESS IN ITALY
The 2006 Italian general election has been characterized by a competition between the centre-right coalition (called "House of Freedoms") led by the incumbent Prime Minister S. Berlusconi and the centre-left coalition (called "the Union") led by the R. Prodi. The 2006 election was held with a new PR electoral system introduced in late 2005 by the incumbent government.
According to the 2005 law, both in the Chamber and the Senate, the seats are to be distributed by proportional representation. The electoral system-driven mechanism of awarding the absolute majority of seats to the party (or parties) able to gain the relative majority of votes provides strong incentives to the formation of pre-electoral coalitions. Seats for the Chamber are distributed nationally whereas they are distributed regionally for the Senate. A different system is applied for the autonomous Region of Aosta Valley in both houses, and Trentino Alto-Adige in the Senate only. The electorate cannot choose individual candidates in the party/coalition lists.
The primary elections proved to be a good moment for the centre-left, with extremely high visibility in the media. This context revealed itself as the most uncertain one of the entire history of the Italian Republic, ending with the centre-left coalition winning the election.
Key words: parliamentary elections 2006, center-right coalition, center-left coalition, new electoral law.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., д.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
