CC BY
18
Third, Arab monarchies, in general, have great experience of complex modernization of their political systems. Most processes of transformation of political systems in the Muslim world last for a long time, although more slowly than in Western countries. These facts, however, does not give grounds to speak about the gloomy prospects for the Arab reforms or its anti-democratic orientation.
Fourth, today the Western countries are more deeply aware of the futility of their efforts to impose their own models of political systems in the Arab world. Moreover, such a policy today is against the interests of Western countries and the US in the region. Subsequently, we can predict that the main cooperation will shift toward military cooperation and interaction in the humanitarian field, while Western political discourse continues to declare the need for modernization of democratic political institutions in the Arab monarchies.
Keywords: GCC, Persian Gulf, integration processes, US, modernization, reforms
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полглн, проф.; Нагайчук В.1., кл.н, доц.
УДК 329(437.1/.2)"1989/2004"(045)
А.О. Терещенко
ТРАНСФОРМАЦ1Я ПОЛ1ТИЧНО1 СИСТЕМИ ЧЕХП В УМОВАХ
еВРОШТЕГРАЦП
У cmammi np0aHani30eaH0 трансформацЮ полтичног системи Чехи. Проведено aHani3 внутршньополтичних процеЫв у краш, що мали безпосереднт вплив на евроттеграцтний курс Чеськог Республти. Охарактеризовано основт полтичш парти Чехи.
Ключовi слова: полтична система, Чеська Республта, трансформащя, полтичш парти.
Свропа початку ХХ1 ст. е прикладом тюно'1 мiждержавноi ствпращ з прозорими кордонами, вщкритими для вшьного руху катталу, товарiв, послуг i людей. Свропейська штегращя, як один з багатьох процеав, що вщбуваються у сучаснш OTcreMi мiжнародних вщносин, - явище ушкальне. Свропейський Союз став единим правовим простором з наднащональними шститущями та спшьним ринком, економiчним i валютним союзом, спшьною политикою в основних сферах суспшьного життя.
Розпад Чехословаччини та утворення суверенно'' Чесько'' Республши (1993 р.) на тл краху бшолярного свпу спричинили переосмислення ii внутршньо- та зовшшньополгтичних прюрите™. У нових умовах Чехiя визначила основш напрямки свое'' полгтики, якi випливали з головного мапстрального курсу, проголошеного «оксамитовою револющею»: евроiнтеграцiя, повноправне включення до провiдних евроатлантичних економiчних, полгтичних, оборонних структур, розвиток спiвробiтництва з державами Свропейського Союзу, продовження взаемовигщних контактiв з посткомунiстичними кра'нами Центральноевропейського регюну, врегулювання взаемин iз сусщшми державами на широкiй договiрнiй основу «схщний напрям», пошук нових концепцш забезпечення нащонально'' безпеки, участь в мiжнародних органiзацiях, зовнiшня торгiвля.
На основГ опрацювання лгтератури за даною темою можна стверджувати, що трансформацiя полiтичноï системи Чесько'1 Республiки в Свропейський Союз (1989— 2004) досi розглядалися лише в Чеськiй Республiцi, причому комплексних дослщжень проблеми у поeднаннi з особливостями европейських i внутрiшньодержавних трансформацiйних процеав не iснувало. Серед чеських авторiв, якi працюють над цiею тематикою можна назвати Павела Черноха [11], Петера Десш [14], Вацлав Беначек [10], Михаель Баун [16], Дашель Олсон [18].
В Украшу на жаль, проблема вступу Чехи до €С загалом, не отримала належного наукового висвгтлення. Наявш дослщження, присвячеш Свропейському Союзу й особливостям його розширення на схiд, не мютять грунтовного розгляду проблеми.
Мета дослщження - трансформащя полiтичноï системи Чесь^ Республiки в умовах GвроiнтеграцГï (1989-2004).
Трансформащя поли^ично'' системи Чехи полягала у звшьненш вГд системних ознак тоталитарного комунГстичного минулого й послщовнш демократизацп («европе'зац1'») суспГльства.
АналГз джерел дозволяе видшити кГлька етапГв в становленш полiтичноï системи ЧехГï на зламГ ХХ i ХХ1 ст.: етап протиставлення европейського вибору спадковГ комунГстичного минулого, який шюструе дихотомГя «европейський вибГр/тоталГтаризм» (1990-1992 рр.); етап концептуалГзацп европейського вибору, утвердження демократа й ринковоï економГки, якому вщповщае дихотомГя «вГльна конкуренцГя- кооперащя/протекщошзм-Гзолящя» або «штегращя/дезштегращя» (19931997 рр.); етап адаптацп чинного законодавства СС, який вщображае дихотомГя «европейський вибГр/економГчний безлад» (1998р.). [4]
Умовно перший перюд (1990-1992 рр.) супроводжувався невизначенГстю концепци полГтичного розвитку та ïï вщривом вГд ГнтересГв електорату. Другий перюд (1992-1996) характеризувався стшкою позицГею партш правого спрямування, таких як ГДП, ХДП, ГДА i ХДС-ЧСНП, об'еднаних у правлячу коалщш при домшуючш ролГ консервативноï ГДП. Третьому перюду (1997-1998) притаманнГ сповГльнення процесу штеграци полГтичних сил, розпад урядовоï коалщп i розкол ГДП. ДостроковГ вибори 1998 р. ознаменували новий, четвертий перюд, який засвщчив перемогу чеських сощал-демократГв. Незважаючи на характер змш у полГтичнГй i, зокрема, партшнш системГ, орГентацГя на Захщ стала частиною чесь^ внутрiшньоï та зовнiшньоï полГтики [9].
У першГ роки незалежностГ чеськГ полгтичш дГячГ розпочали активний пошук нових концепщй розвитку стратегГчного партнерства та забезпечення нацiональноï безпеки, враховуючи специфшу геополГтичного становища ЧР в системГ трьох глобальних центрГв (ПГвнГчноамериканський регюн, Свропа, АТР). ПГсля припинення юнування «радянського блоку», в структурГ якого важливу роль вГдГгравали ОВД та РЕВ, та слов'янських федерацш в Сврот, чГтко визначилися ключовГ стратепчш цГлГ Чехи: полГтична - вступ до НАТО, економГчна - до СС. 1х досягнення означало кшець культивованоï тут столГттями панслов'янськоï ^ï та повернення до ранГше iснувавшоï европей^^ (точнГше - германськоГ) орГентацп [5].
Незадоволення офГцГйною полГтичною лшГею охоплювало все бГльшГ прошарки суспГльства. Особливо висо^ напруги ситуацГя в сустльсга досягла в серпнГ 1988 р. у зв'язку з сумною датою - двадцятирГччям вторгнення в Чехословаччину радянських вшськ. Починаючи з того часу й до осеш 1989 р. в крашГ майже не припинялися вуличш збори, мгганги та демонстраций РеволюцГйнГ поди, що отримали назву «лагщно1» або «оксамитово1» революци, почалися 17 листопада 1989 р. в мГжнародний день студентГв. КерГвництвом КПЧ було негайно проведено кадровГ перестановки: Генеральним секретарем вибрали Карела Урбанека, з Президи ЦК КПЧ вивели дГячГв,
299
що найбiльш скомпрометували себе антинародною политикою. Однак це вже не могло врятувати авторитет комунютично! парти та зберегти 11 владу. 27 листопада пройшов загальний страйк, а через два дш Федеральш збори ЧССР були вимушенi виключити з Конституци краши статтю 4, що закршлювала керiвну роль за комунютичною партieю. Водночас загострилося нащональне питання. Словацькi полiтики не були згщш з iснуючою формою Федераци. Претензи надходили також з Морави та Сшези. У результатi складних переговорiв 1 грудня 1990 р. в законодавчому порядку було змшено федеральний устрш, переглянуто компетенци федеральних i республiканських органiв. Змiнилась назва держави - вщниш вона стала Чехо-Словацькою Федеративною Республiкою (ЧСФР). Однак загострення нащонального питання зберiгало небезпеку розколу краши, реальним ставало виникнення на мющ ЧСФР конфедераций або навгть двох самостiйних держав - Чехи та Словаччини. Водночас, не дивлячись на значш економiчнi та сощальш труднощi, вiдродження Чехословаччини в цей перюд йшло бурхливими темпами. Через два з половиною роки тсля революцп при владi залишалася та ж сама команда. 5 липня 1990 р. В. Гавел був переобраний на пост президента новим складом Федеральних зборiв (234 голоси «за» та 50 «проти»), а словак М. Чалфа, що вступив тим часом у подiбний до Громадянського форуму словацький рух «Громадськють проти насилля», був знову затверджений на посту прем'ер-мшютра ЧСФР [11].
5 березня 1992 р. Президiя ФС ЧСФР встановила термш парламентських виборiв -5-6 червня 1992 р. Фактично впродовж трьох мюящв розгорнулася боротьба рiзних полгтичних сил з приводу двох фундаментальних проблем у контекст майбутнього едино! держави: приватизащя та й економiчнi наслщки, з одного боку, та державний устрш Чехо-Словаччини - з шшого. Ц проблеми перетиналися з третьою -зовнiшньополiтичною, що тодi зводилася насамперед до вiдносин з Имеччиною.
На Братиславських переговорах лiдерiв чесько! Громадянсько! демократично! парти (ГДП) та Руху за демократичну Словаччину (РЗДС) В.Клауса та В. Мечiяра, що перемогли на виборах, було досягнуто домовленосп про початок роботи по пщготовщ подшу Чехо-Словаччини на двi самостiйнi держави, кожна з яких стане суб'ектом мiжнародного права. Для того, щоб зберегти дiездатнiсть i безперервнiсть державного механiзму, було створено новий федеральний уряд, який разом з Федеральними зборами мав врахувати вс нюанси, вс деталi «лагiдного розлучення». У результатi було прийнято ршення про подiл краши на двi держави. 25 листопада Федеральна збори прийняли Закон про припинення юнування ЧСФР з 31 грудня 1992 р. та подш 11 на двi держави. Подш мирним законодавчим шляхом став позитивним прикладом виршення нащональних проблем, хоча й чехословацьке «розлучення» не обшшлось без деяких труднощiв i ускладнень. Значний розрив у соцiально-економiчному розвитку та полгтичному менталiтетi ЧехГ1 та Словаччини, 1х вiдмiннi нацiонально-культурш традицii в переломний iсторичний момент i на цей раз сприяли перемозi вiдцентрових сил [16].
Чехiя е парламентською республiкою. II верховним законом е Конститущя Чесько! Республши разом iз Декларацiею основних прав та свобод. Конститущя у своему сучасному виглядi дiе вiд 1 ачня 1993 р., тобто вщ виникнення самостiйноi чесько! держави, яка утворилася в результат роздiлення Чехословаччини. Влада подшяеться на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республши) та судову.
Парламент Чесько! Республши складаеться iз двох палат - Палати депута^в та Сенату. Право обирати до Палати депута^в та Сенату мае кожний громадянин, який досяг 18^чного вжу.
Палата депутатiв складаеться iз 200 депутатiв, якi обираються на 4^чний термiн на виборах. Виборча система базуеться на принципах пропорцшного представництва. На пiдставi результатiв цих виборiв формуеться уряд Чесько! Республши [12].
До Палати депутатiв може бути обраний кожен громадянин Чесько! Республши, який мае право обирати та досяг 21^чного вжу.
Депутати обираються як представники окремих полгтичний партш, пiсля свого обрання парти у палатi створюють депутатськi клуби.
Важливi повноваження Палати депутатiв:
• розглядае та схвалюе закони;
• депутат або група депута^в мають право вносити проекти законiв;
• виносить ршення про форму державного бюджету;
• мае право висловити недовiру уряду;
• на спшьному зiбраннi з сенаторами депутати обирають Президента республiки.
Сенат Чесько! Республши виник у 1996 р. На засадах мажоритарно! виборчо!
системи на б^чний термiн обираеться 81 член сенату. Вибори вщбуваються кожнi два роки, коли обираеться третина нового складу. (На перших виборах до Сенату третина члешв Сенату була обрана лише на два роки, третина на чотири роки та третина на шють роюв. На наступних виборах через два роки була переобрана третина члешв Сенату з «дворiчним мандатом» на нових члешв, яю мали мандат на шють роюв). До Сенату може бути обраний кожний громадянин Чесько! Республши, який мае право голосу та досяг 40^чного вжу.
Важливi повноваження Сенату:
• розглядае та схвалюе проекти закошв, яю отримуе вщ Палати депута^в;
• вносить на розгляд закони;
• висловлюе не(схвалення) мiжнародних угод;
• висловлюе не(згоду) з оголошенням военного стану, з перебуванням шоземних вшськ на територи ЧР або з командируванням озброених сил за територш ЧР;
• обирае Президента республши на спшьному засщанш обох палат;
• висловлюе не(згоду) з призначенням суддiв Конституцшного суду;
• лише Сенат може подавати позов до Конституцшного суду на Президента за державну зраду;
• подае Президентовi республши пропозици стосовно представлення до державно! нагороди;
• Сенат не мае права приймати ршення стосовно державного бюджету ЧР.
Представниками виконавчо! влади у кра!ш е Уряд ЧР та Президент республши.
Уряд е найвищим органом виконавчо! влади. Про свою дiяльнiсть вш звпуе перед
Палатою депутатiв. Складовими частинами виконавчо! влади е також Мшютерства та iншi органи адмшютративного управлiння. 1хню правомочнiсть можна обмежити лише законом [4].
Дiяльнiсть уряду головним чином залежить вщ програмно! декларацi! уряду, з яким голова уряду виступае перед Палатою депута^в. Якщо Палата програму схвалить, а !! члени в голосуваннi висловлять довiру уряду, уряд може починати працювати та виконувати сво! правомочносп [10].
Президент республiки е головою держави та Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил. Президент обираеться громадянами на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таемного голосування строком на п'ять роюв. Термш повноважень Президента починаеться вщ дня прийняття присяги.
Важливi повноваження Президента:
• призначае та вщкликае голову та iнших членiв уряду й приймае !хш вiдставки, вщкликае уряд та приймае його вщставку;
• скликае засiдання Палати депута^в;
• розпускае Палату депутатiв;
• звшьняе вiд вiдбування покарання та пом'якшуе покарання, призначене судом, дае розпорядження, щоб кримiнальна справа не порушувалась, а якщо вона вже була порушена, щоб справу закрили, приймае ршення про зняття судимости (реабiлiтацiя), мае право оголошувати амшспю;
• мае право повертати парламенту прийнятий закон, за винятком конституцшного закону;
• тдписуе закони.
Першим президентом самостшно! (незалежно!) ЧР був Вацлав Гавел, який був 29 грудня 1989 р. обраний Президентом Чехословаччини, а до 1992 р. вш був Президентом Чехословацько! федерацп. Характерно, що статус Президента визначено в третьому роздш Конституцп пiд назвою «Виконавча влада». Президент обираеться парламентом на спшьному засiданнi обох палат. Ст. 54 зазначае, що Президент не несе вщповщальнють за здшснення сво!х функцiй. Строк повноважень Президента - п'ять роюв. Нiкого не може бути обрано бшьше, шж на два строки пiдряд. Вшовий ценз для кандидатiв у Президенти - 40 роюв [13].
Повноваження Президента е ширшими, шж у глав бшьшосп iнших держав з вщповщною формою правлiння. Лише частина його акпв потребуе контрасигнування з боку Прем'ер-мшютра або уповноваженого ним члена Уряду. Водночас Президент на власний розсуд призначае i звшьняе Прем'ер-мшютра та шших члешв Уряду, звшьняе Уряд i приймае його вiдставку, у визначених у Конституцп випадках розпускае Палату Представниюв, призначае суддiв Конституцiйного Суду, призначае з числа суддiв голову та заступниюв голови Верховного Суду та здшснюе деякi iншi повноваження. Ст. 63 зазначае, що Президент мае право здшснювати також повноваження, що !х конституцшний закон чiтко не визначае, але це обумовлено законом.
Президент може бути усунутий з поста за державну зраду на пiдставi звинувачувального акту Сенату i за ршенням, прийнятим Конституцшним Судом.
Судову владу представляють вщ iменi республши незалежнi суди. Суддi при виконанш сво!х обов'язкiв повиннi бути незалежними та !х неупередженiсть нiхто не мае права ставити тд загрозу. Система судiв складаеться з Верховного суду, Верховного адмшютративного суду, вищих, обласних та районних судiв [6].
В умовах комплексно! трансформацГ! мiжнародних вiдносин неабияко! актуальностi набула проблема ново! регюнально! iдентичностi та активiзацГ! взаемного спiвробiтництва кра!н Центрально-Схiдно! Свропи. Вже пiсля 1989 р. лщери Чехословаччини, Угорщини та Польщi, котрi вийшли в основному з дисидентського середовища та налагодили контакти рашше, ще за часiв панування компартш, взяли курс на бiльш тюне спiвробiтництво цих держав. Iхнi зусилля були спрямоваш на спiльне виршення iдентичних питань, як в полгтичнш, так i в економiчнiй сферах, що зрештою привело до створення «Вишеградсько! тршки» (пiсля розпаду ЧСФР -«четвiрки»), названо! за мюцем зустрiчi керiвникiв держав в угорському мю^ Вишеградi 15 лютого 1991 р. Наприкшщ 1992 р. ними було тдписано Центральноевропейську угоду про вшьну торгiвлю (ЦЕФТА), яка сприяла лiбералiзацi! зовнiшньо! торгiвлi в регюш. Геополiтичне становище та велике транзитне значення територГ! Чехi! надали !й вiдповiдно! ваги у питаннях розвитку економiчних зв'язкiв в Центральнiй Сврот [7].
Заснування i еволюцiя Вишеградсько'1' групи пояснюеться системою взаемодп групи об'ективних чинниюв, у тому чист iсторичних, полiтичних, економiчних, соцiокультурних та шших, а також суб'ективним усвщомленням елiтами центральноевропейських держав важливостi юторичного вибору, регюнально'1' та европейсько'1' штеграци. На першому етапi (1991-1997 рр.) не вдалося розробити чгтао' програми взаемного ствробггництва в рамках загальноевропейського штеграцшного процесу. Члени Вишеградсько'1' групи, виршуючи поточнi державнi проблеми, перетворилися на конкурентв в пошуках шдивщуальних шляхiв до захiдноевропейських структур.
У жовтш 2000 р. ЧР як одна з провщних краш Вишеградського блоку добилась згоди Польщi, Угорщини, Словаччини в тому, що вступати до €С вони будуть не разом, а по досягненню критерив, необхiдних для адаптацп в рамках дано'1' структури. Наприклад, Чехiю - одну з найменших за площею та численнiстю населення держав Свропи - турбувало питання впливу на прийняття рiшення в GC. Президент ЧР В.Гавел запропонував створити другу палату Свропейського Парламенту з представниюв нащональних парламентiв iз метою захисту права голосу малих краш у розширеному Свропейському Союзi. Пшцiнська декларащя, прийнята на самiтi президентiв держав Вишеградсько'1' четвiрки в сiчнi 2001 р., проголосила вступ до €С прюритетним в ïx спiвпрацi.
1 травня 2004 р. ус держави Вишеградсько'1' четвiрки стали новими членами Евросоюзу. Пюля розширення GC «Вишеград» зберiгався в якостi платформи для полГтично'].' координацГï дiй краш-учасниць уже в рамках Свроспшки.
Аналiзуючи полГтичну систему Чехи, необxiдно звернути увагу на партшну систему, оскГльки парти е важливою складовою будь-яко'1' держави, активними суб'ектами виборчого процесу. Чеxiя мае багатопартiйну полГтичну систему [8].
НайбГльш впливовими у чеському сустльст - Громадянська демократична партiя - ГДП. Вона була заснована 23 лютого 1991 р. В результат розколу Громадянського форуму, заснованого у 1989 р. Установчий конгресс вщбувся 20 квГтня 1991 р. Вш налiчуе 35 тис.членiв, мае 8 регюнальних органiзацiй. Вищий орган -конгрес, керГвний орган - Виконавча рада. Голова ГДП - Вацлав Клаус. Заступники голови: Лiбуша Бенешова, 1ван Лангер. ГДП стопъ на позищях полГтики мiнiмального втручання держави, введення низьких податюв i скорочення бюрократичного держапарату [4].
Громадянський демократичний альянс - ГДА. Був заснований 17 грудня 1989 р. в результат розколу Громадянського форуму. Голова - ïржi Скалицький. Заступник голови: Д.Крупа. ГДА також займае мшГмальне втручання у державГ
Комунютична партя Чехи та Моравп - КПЧМ. Установчi збори вГд6улися у березш 1990 р. На I зборах, яю вГд6улися 13-14 жовтня 1990 р., КПЧМ перетворена в самостшну нащональну партiю, яка вийшла Гз пiдпорядкування Компартп Чехословаччини. На III зборах (26-27червня 1993 р.) було збережено назву парти та тдтверджено ïï комунГстичну орГентацГю. НалГчуе 200 тис.члешв. Вищий орган парти -збори, якГ обирають Центральний комгтет (ЦК) та Контрольно-ревГзГйну комГсГю. ЦК обирае Виконавчий комгтет. Голова ЦК КПЧМ - Мирослав Гребеничек. Заступник голови ЦК КПЧМ - Милослав Рансдорф.
Чеська сощал-демократична партГя - ЧСДП. Попередня назва - Чехословацька сощал-демократична партГя (створена ще 7 квГтня 1878 р.). 27 червня 1948 р. злилася Гз КомпартГею Чехословаччини. 19 листопаду поновила свою дГяльнють як самостшна партГя. ОфГцГйно зареестрована 9 лютого 1990 р. Була перейменована на зборах, що вщбулись 27-28 лютого 1993 р. в м. Градец-КраловГ. Член Сощалютичного
303
iнтернацiоналу (iз травня 1990 р.). Налiчуе 13 тис.членiв (липень 1991 р.). Голова -Мшош Земан. Заступник голови - Павло Рихетський. Пюля Оксамитово! революци в 1989 рощ пар™ була вщновлена тд назвою Чехословацька соцiал-демократiя. Пюля розпаду Чехословаччини у 1993 рощ пар™ стала називатися Чеська сощал-демократична пар™ [4].
Отже, аналiз трансформацшних процесiв з 1989 р. у Чехи показав, що суспшьно-полгтичш змiни в життi радянського сустльства, якi отримали назву «перебудова», викликали ряд соцiальних змiн i в кра!нах сощалютично! спiвдружностi, в тому чист в Чехословаччинi. Чехословацьке сустльство давно вже дозрiло для проведення реформ.
У сена сучасного розумшня форми держави Чехiя за прийнятою формою державного правлшня е парламентською республшою. 1снуе чiткий розподш влади: законодавча влада належить Парламенту, який складаеться з двох Палат - Палати представникiв та Сенату; виконавча влада - Президенту та Уряду, судова влада -системi судiв у складi Конституцiйного Суду, Верховного адмшютративного суду, вищих обласних i районних судiв.
Важливим елементом шституцшно! пiдсистеми полгтично! системи суспiльства виступають засоби масово! шформацп, якi ввдграють вагому роль у полiтичних вщносинах i справляють значний вплив на владу.
Значний вплив на суть i мехашзми функцiонування полгтично! системи Чесько! Республiки справляе партiйна система даного сустльства, насамперед тому, що парти е важливою складовою будь-яко! держави, активними суб'ектами владно-полгтичного та виборчого процесу [2].
Таким чином, полгтична система кра!ни змiнилася. За формою державного устрою Чехiя е уштарною державою. З метою покращення та вдосконалення системи урядування !! територiя подiлена на областi та мушципалгтети. Населення вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць термшом на чотири роки обирае представницью органи - асамбле!. Останш, в свою чергу, на той же термш формують виконавчi органи - ради - на чолi з мером.
Загалом полгтичну систему Чехи можна визначити як правоцентристську модель, оскшьки !! основи були закладеш консервативно-лiберальною полiтичною платформою Громадянсько! демократично! партi! - найпотужнiшо! оргашзаци правих сил на теренах вае! Схiдно! Свропи.
Чеський уряд розглядае процес европейсько! iнтеграцГ! як бажаний та вигщний не лише для Чесько! Республши, але й для кра!н-члешв СС, як такий, що збагачуе вах, не завдаючи шкоди нацюнальнш iдентичностi, а европейську штеграцш як явище, що сприятиме змщненню матерiальних i духовних цiнностей.
Список використано1 л1тератури:
1. Бочаров С. В. Передумови п'ято! хвилi розширення Свропейського Союзу / С. В.Бочаров // Вюник Донецького нацюнального ушверситету економiки i торгiвлi iм. М. Туган-Барановського. Сер. : Гуманiтарнi науки. - 2010. - №2. - С. 91 - 98.
2. Брякин Н. Г. Влияние внутренних факторов на процесс интеграции Чешской Республики в Европейский союз / Н. Г.Брякин // Международная экономика. - 2011. -№ 10. - С. 44-55.
3. Демократические революции в Центральной и Восточной Европе: десять лет спустя // Новая и новейшая история. - 2000. - №2. - С. 90-105.
4. Кщила Л. Особливосп штеграцшного процесу Чесько! Республши до СС / Л. Кщила // Вюник Львiвського ушверситету. Сер. : Мiжнароднi вщносини. - 2003. -Вип. 10. - С. 55-60.
5. Пахомов Ю. Реформи в Схщнш Сврот: порiвняльний аналiз / Ю.Пахомов
304
// Розбудова держави. - 1998. - №3/4. - С. 26-31; №5/6. - С. 65-72 .
6. Посольський В. Свропейський Союз: шституцшш основи европейсько'' штеграцп / В. Посольський. - К. : Смолоскип, 2002. - 168 с.
7. Политические партии и движения в Восточной Европе: проблемы адаптации к современным условиям. - М. : Орлан, 1994. - 226 с.
8. Свгтова та европейська штегращя: оргашзацшш засади : навч.поаб. / за ред. Я. Й. Малика, М. З. Мальського. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм.Iвана Франка, 2000. - 402 с.
9. Устич С. У руст устшного ствробгтництва / С.Устич // Полгтика i час. - 2001. - № 3. - С. 3-7.
10. Benacek V. Konkurencni schopnost ceske ekonomiky / V. Benacek, Z. Kudrna, T. Sedlacek. - Praha : Council for Social and Economic Strategy, 2000. - 276 s.
11. Cernoch P. Cesta do EU. Vychodni rozsireni Evropske unie a Ceska republika v obdobi 1990-2004 / P.Cernoch. - Linde, 2003. - 159 s.
12. Czech Republic: New law on the acquisition of Czech citizenship: introduction to the main changes valid [Electronic resource]. - Mode of access : http:// ec.europa. eu/ewsi/en/news/newsdetail. cfm?ID_ITEMS=38500
13. Czech Republic. - [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.mipex.eu/czech-republic
14. Democratization through European Integration: The Case of Minority Rights in the Czech Republic [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.fresnostate.edu/socialsciences/polysci/documents/DemocratizationthroughEurope anIntegration.pdf
15. Integration of Foreigners within the Territory of the Czech Republic [Electronic resource]. - Mode of acces : http://www.mvcr.cz/mvcren/article/integration-of-foreigners-within-the-territory-of-the-czech-republic.aspx
16. Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic : Official website [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.mzv.cz/en.
17. Olson D. Democratization and political participation: the experience of the Czech Republic / D.Olson // The consolidation of democracy in East-Central Europe / Ed. by K. Dawisha, B. Parrott. - Cambridge: Univ. Press. 1997. - P. 150-197.
18. The Czech Republic's integration into the EU - monetary and economic policy [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. cnb. cz/en/ about_cnb/international_relations/cr_eu_integration/
19. 1999 Regular Report from Commission on Czech Republic's Progress Towards Accession. - Prague, 1999. - 97 s.
20. 2000 Regular Report from the Commission on the Czech Republic Progress Towards Accession. - Brussels. - 8 November 2000. - 115 s.
Стаття надшшла до редакцп: 01.04.2015 р.
А. Tereshchenko
TRANSFORMATION OF THE POLITICAL SYSTEM EUROPEAN INTEGRATION CZECH REPUBLIC CONDITIONS
The article analyzes the transformation of the political system of the Czech Republic, as well as of the internal political processes in the country, which have had a direct impact on the course of European integration of the Czech Republic and the characteristic of the main political parties of the Czech Republic.
Twentieth Century Europe is an example of close interstate cooperation with transparent borders open to the free capital flow, goods, services and people. European
integration as one of the many processes taking place modern international relations system is a unique phenomenon.
The disintegration of Czechoslovakia and the formation of a sovereign Czech Republic (1993) against the collapse of the bipolar world caused the rethinking of domestic andforeign policy priorities.
Basicall, the Czech political system can be defined as the center-right model, because its foundations were laid by the conservative-liberal political platform of the Civic Democratic Party - the most powerful right-wing forces organization in the territory of eastern Europe.
The Czech government considers the process of European integration as a desirable and beneficial process not only for the Czech Republic, but also for the EU Member States, as one that enriches everyone, without prejudice to wards national identity and European integration as something that will strengthen the material and spiritual values.
Keywords: political system, the Czech Republic, the transformation ofpolitical parties.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., d.i.H, проф., Молчанова М.В., кл.н, доц.
УДК 327.7(341.3)
Т.Я. Ткач
КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ МГЖНАРОДНО1 ЗД1ЙСНЕННЯ
ГУМАН1ТАРНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У cmammi npoaHani3oeaHi основы тдходи до визначення «гумантарног dirnhHOcmi», визначено гг ознаки, окреслено основш принципи здтснення гумантарног дiяльностi. Розглянуто рiзницi мiж гумантарною дiялhнiстю та гумантарною допомогою. Визначено основн проблеми практичног реалiзацlг концепци гумантарног дiяльностi.
Ключовi слова: гумантарна дiяльнiсть, гумантарна допомога, Мiжнародний комтет Червоного Хреста, Оргатзащя Обеднаний Нацт.
У сучаснш политологи не юнуе едино! загальноприйнято! дефшщи гумангтарно! дшльносп. Поняття, що лежать в основi гумаштарно! дшльносп е ушверсальними i не змшюються з плином часу. Тому не можна стверджувати, що юнують певн виклики гумаштарнш концепци. Основш проблеми походять з практично! ре^заци гумаштарно! дшльносп. Гумаштарна дiяльнiсть виступае скорш моральною фiлософiею, ашж полгтичною фiлософiею, адже знаходиться осторонь полгтичного позицюнування. Проте юнують випадки, коли держави чи мiжнароднi оргашваци використовують гумангтарну дшльнють для просування i захисту сво!х нацюнальних штереав, або ж, прикриваючись принципами гуманносп i взагалi здшснюють недружш акти чи вдаються навпъ до актив агреси. Метою дано! науково! статтi е виявлення ознак гумангтарно! дiяльностi та вщмежування !! вiд будь-яких недружшх актiв, що проводяться пiд прикриттям гуманiтарних цiлей.
Проблематика гумангтарно! дiяльностi наразi е малодослiдженою. Серед вгтчизняних науковцiв проблему гумангтарно! дiяльностi дослщжували О.В. Балдинюк [1,2], О.О. Мережко [3], В.1. Мотиль [4]. Проте вищезгадаш досл1дження е дещо застаршими. О.О. Балдинюк [1,2]основний акцент своему дослщженш робить на гуманiтарнiй дiяльностi
