CC BY
13
The article presents the results antistressor efficiency sibazon with additional involvement in the composition of the mixture premedication before surgery in 26 children with acute odontogenic osteomyelitis of the jaw bones with an average degree of anxiety. Due to this, there is a stabilization of blood pressure, heart rate, indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in the oral fluid, indicating the manifestation of his pronounced antistressor action.
The analysis of the results obtained after the application of sibazon pointed not only to improve the emotional state of patients, and effect on biochemical components of the oral fluid, the ascending values of which for the period of the initial survey did not significantly differ from the parameters in the previous group. For the period of surgical intervention (after 30-40 minutes after premedication) in children this group has a slight increase in the initial and final levels of MDA and its growth at constant values of the indicators of SOD and catalase.
Positive changes in biochemical components of the oral fluid at this point to a more pronounced potentiation of stress resistance and increase compensatory-adaptive possibilities of organism of children of this group of observation to surgical intervention.
Keywords: children, stress, osteomyelitis, oral liquid, premedication.
Рецензент — проф. Авепков Д. С.
Стаття надшшла 05.01.2017 року
© Удод О. А., Драмарецька С. I. УДК 616.314-089.23:535.242.2 Удод О. А., Драмарецька С. I.
ВТРАТИ 1НТЕНСИВНОСТ1 СВ1ТЛОВОГО ПОТОКУ СВ1ТЛОД1ОДНОГО ФОТОПОЛ1МЕРИЗАТОРА В СКЛОВОЛОКОННИХ АРМУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТАХ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет МОЗ Укра'Гни (м. Краматорськ, Донецька область)
Дана робота е фрагментом НДР «Оптимiзацiя сучасних пiдходiв до дiагностики, л^вання, профг лактики та реабшггаци па^енпв iз захворюваннями оргаыв порожнини рота i щелепно-лицево! дтянки» (№ державно! реестраци 0116 и 004055).
Вступ. В останн десятилгття спостер^аеться стрiмкий розвиток шновацмних технолопй та стоматолопчного матерiалознавства. Завдяки цьому, для вщновлення цтюност зубних рядiв з малими включеними дефектами у ктмычнм практик достатньо широко почали використовувати адгезивн мостоподiбнi протези (АМП), до позитивних якостей яких необхщно вщнести, перш за все, чудову естетичнють та м^мальну Ывазивнють щодо препарування опорних зубiв. Особливо слщ наголосити на швидкост виготовлення таких протезiв за прямого методу та незалежност лкаря-стоматолога вщ зуботехычно! лабораторп [2,5,10].
Довготривалють експлуатаци адгезивних мосто-подiбних протезiв, як вщомо, визначаеться мщнютю !х конструкцiI та стiйкiстю до зносу [3,9]. Але доте-пер, незважаючи на юнуюче рiзноманiття конструк-цiй АМП та числены до^дження щодо розрахунюв навантажень i параметрiв, единих пiдходiв вiдносно оптимально! конструкцiI таких протезiв немае.
Одним з питань стосовно обфунтування кон-струкцп адгезивних мостоподiбних протезiв, яке не знайшло достатнього висв^лення у вже проведених наукових дослщженнях, е опромiнення вщновлю-вального матерiалу, з якого моделюють штучний зуб та вiдновлення в опорних зубах, св^ловим потоком фотополiмеризатора, режим та параметри його, особливо, коли моделювання АМП вщбуваеться безпосередньо у порожнин рота патента. З одного боку, добре вивчен втрати Ытенсивност свiтлового
потоку галогенових та свгглодюдних фотополiме-ризаторiв у зразках рiзноманiтних вiдновлювальних матерiалiв, якi твердiють пщ впливом свiтла (фото-композицiйних матерiалiв, компомерiв, склоюно-мерних цементiв), та св^лопроводних клинах [1,4,7]. З шшого ж, зовсiм не були дослщжеы втрати свiтла в армуючих елементах, як використовують пiд час виготовлення адгезивних мостоподiбних протезiв, i це, не дивлячись на те, що ступшь твердiння вщнов-лювального матерiалу та режим свiтлового впливу, можливо, вiдiграють провiдну роль у забезпеченн витривалостi конструкци та визначають, згодом, строк функцюнування таких протезiв.
Доцтьнють лабораторного дослiдження втрат iнтенсивностi свгглового потоку свiтлодiодного фотополiмеризатора при проходженн його крiзь зразки скловолоконних армуючих елемен^в адгезивних мостоподiбних протезiв обфунтована тим, що значною мiрою фiзико-механiчнi характеристики цих конструкцiй обумовлен мiцнiстю зв'язку фото-композицiйних матерiалiв, з яких моделюють штучнi зуби i вiдновлення опорних зубiв, з армуючими еле-ментами, а ц параметри, в свою чергу, залежать вщ ступеня затвердiння самих матерiалiв i адгезивних систем, що використовують в ходi виготовлення адгезивних мостоподiбних протезiв. Зрозумiло, що вирiшальним фактором для забезпечення повно-цiнного затвердшня е спрямованiсть i iнтенсивнiсть свгглового потоку фотополiмеризатора, який, як вг домо, iнiцiюе хiмiчну реакцiю, а також час, протягом якого цей св^ловий вплив вщбуваеться.
Слщ також врахувати, що в даний час юнуе широкий вибiр армуючих елемен^в для виготовлення АМП, у конструк^ях нин застосовують армуючi елементи рiзно! оптично! щiльностi, на яку, перш за
все, впливають властивостi матерiалу, з якого ви-готовлений той чи Ыший елемент (вiд прозорих скловолоконних балок, частково прозорих стрiчок до, зрозумто, повнiстю непрозорих металевих еле-ментiв). Ще одна група чинниюв, якi впливають на втрати свгглового потоку, складаеться з параметрiв кожного елемента, зокрема, товщини його, юлькост фрагментiв, наявностi прошаркiв вiдновлювального матерiалу, за рахунок якого фiксують фрагменти ар-муючих елементiв один до одного. Тим бтыше, що ю-нують певнi особливостi i в технологи 1х застосування (укладання), i в кiлькостi одночасного використання.
Метою дано! роботи було лабораторне доотдження втрат штенсивност свiтлового потоку св^лодюдного фотополiмеризатора в армуючих елементах адгезивних мостоподiбних протезiв.
Об'ект i методи дослщження. Для дослiдження втрат iнтенсивностi свiтлового потоку свiтлодiодного фотополiмеризатора було виготовлено 50 зразюв, якi представляли собою фрагменти скловолоконних армуючих елемен^в рiзних типiв (балки рiзноI товщини i оптично! щiльностi). До I групи входили 10 зразюв - фрагменти скловолоконно! балки Jen-Fiber Bulk №2, JenD LLC, бiлого кольору, товщиною 1,0 мм (у поперечнику 4,0 мм). До II групи були вщнесеы 10 зразюв, яю представляли собою фрагменти прозоро! скловолоконно! балки Jen-Fiber Bulk №1, JenD LLC, товщиною 0,7 мм (у поперечнику 1,4 мм). У III груп для дослщження використовували 10 зразюв, що склада-ються з двох фрагмен^в прозоро! скловолоконно! балки Jen-Fiber Bulk №1, JenD LLC, товщиною 0,7 мм (у поперечнику 1,4 мм), яю були герметично з'еднан рщкотекучим нанофотокомпозитом ENAMEL plus HRi, GDF, кольору А2. Свггловий потк фотополiмеризатора спрямовували через обидва фрагменти, тобто зразок мав загальну товщину 1,4 мм. У IV груп використовували 10 зразюв скловолоконно! балки того ж самого типу, що й у II грут, проте !х розмщували в комiрцi експериментально! установки для дослщження таким чином, щоб свiтловий потiк фотополiмеризатора проходив у зразку вiдстань 1,4 мм. У V груп дослiджували зразки тако! ж само! балки, якi герметично з'еднували згаданим вище рiдкотекучим нанофотокомпозитом так, щоб товщина всього зразка, крiзь який проходив свiтловий потк фотополiмеризатора, становила 2,8 мм.
Лабораторне дослщження проводили за допомогою експериментально! установки, розроблено! в Донецькому нацюнальному медичному унiверситетi [6,7]. До складу ще! експериментально! установки входять таю складов^ оптич-на лава, на яюй розмiщений випромiнюючий св™о-вий потiк скловолоконний свiтловiд св^лодюдного стоматологiчного фотополiмеризатора, джерело живлення, яке е стаб^зованим, комiрка для вимiрю-вання, фотоприймач, вимiрювач середньо! потуж-ностi й енергi! випромiнювання. Пщ час дослiдження зразки армуючих елемен^в розмiщували в комiрцi цiе! установки мiж джерелом свiтлового потоку i сприймаючим пристроем. Як джерело св^лового потоку, використовували свiтловод стоматологiчного св^лодюдного фотополiмеризатора BLUEDENT LED pen, BG LIGHT, з постмним вихщним рiвнем iнтенсивностi свiтлового потоку 1500 мВт/см2. Спо-
чатку 0цiнювали Штенсивнють CBixnOBOra потоку без зразка в комнрщ, цей вихiдний показник приймали за 100%, по™ по черзi розмщували зразки в raMip-цi i знову oцiнювали iнтенсивнiсть свiтлoвoгo потоку. Втрати Ытенсивност визначали у вщсотках вiд ви-хiднoгo piвня.
Результати дослщження та Ух обговорення. В результат проведеного доотдження встановлено, що максимальний показник втрат штенсивност свгглового потоку св^лодюдного фoтoпoлiмеpизатopа був зареестрований в зразках скловолоконно! балки бтого кольору товщиною 1,0 мм (I група) - 91,93±0,41%. Цей показник дoстoвipнo (р<0,05) вiдpiзняеться вiд показниюв втрат у зразках усiх Ыших груп, бiльш того, вiн майже в дев'ять pазiв вище м^мального показника втрат iнтенсивнoстi, який був встановлений в зразках прозоро! скловолоконно! балки товщиною 0,7 мм (II група), - 10,76±0,24%. Це дoстoвipнo (р<0,05) найнижчий показник втрат в до^дженнг Збтьшення товщини зpазкiв ще! ж балки в два рази до 1,4 мм (IV група) призвело i до дoстoвipнoгo (р<0,05) збiльшення втрат також майже в два рази - до 18,58±0,19%. Зразки прозоро! балки тако! ж товщини, але таю, що складалися з двох з'еднаних рщкотекучим нанофотокомпозитом фрагмен^в (III група), продемонстрували втрати на piвнi 24,31 ±1,01%. Дoстoвipна (р<0,05) вщмЫнють мiж собою двох останых пoказникiв, ймoвipнo, пояснюеться наявнiстю в зразках III групи прошарку piдкoтекучoгo нанoфoтoкoмпoзицiйнoгo матеpiалу i втратами iнтенсивнoстi свiтлoвoгo потоку на межi з'еднання прошарку нанофотокомпозита i скловолоконних балок, а також втратами в самому матеpiалi. Якщо ж нанофотокомпозитом були з'еднанi фрагменти прозоро! скловолоконно! балки товщиною 1,4 мм (зразки V групи), то втрати дoстoвipнo (р<0,05) зростали у пopiвняннi з зразками III групи знов майже в 2 рази - до 41,11±1,15%.
Отже, проведене дослщження показало, що за застосування у конструкци адгезивних мoстoпoдiбних пpoтезiв двох прозорих балок навгть загальною товщиною 2,8 мм втрати штенсивност свiтлoвoгo потоку св^лодюдного фoтoпoлiмеpизатopа не сягають й половини вщ вихiднoгo piвня, який у даному доотджены складав 1500 мВт/см2, тобто у цьому pазi можливо гарантовано забезпечити достатньо повнощнне твеpдiння фoтoкoмпoзицiйнoгo матеpiалу, з якого вщбуваеться моделювання штучного зуба та вщновлень в опорних зубах. Однак вихщна iнтенсивнiсть фoтoпoлiмеpизатopа повинна бути, безумовно, бтьш високою, якщо у pазi армуючого елемента обрана скловолоконна балка м^мально! товщини, зокрема, 1,0 мм, але бтого кольору. У такому випадку балка пропустить лише менше 10% свгтлового потоку, за вихщно! Ытенсивност фoтoпoлiмеpизатopа 1500 мВт/см2 шар вщновлювального матеpiалу, який розташований за балкою або пiд нею, отримае м^мальну свiтлoву енеpгiю, необхщну для iнiцiацi! pеакцi! пoлiмеpизацi!, а повноцшне його твеpдiння буде важко гарантувати з вщповщними наслiдками у клшщг
Висновки. При обфунтованому виборi скло-волоконних армуючих елементiв для виготовлення адгезивних мостоподiбних протезiв необхiдно вра-ховувати ступiнь оптично! щiльностi балок та !х тов-щину, а також у залежност вiд передбачуваних втрат штенсивност свiтлового потоку, як можуть бути спрогнозованi за результатами проведеного дослг дження, обирати джерело свiтлового потоку, тобто
свiтлодiодний фотополiмеризатор, з достатньою ви-хiдною Ытенсивнютю для забезпечення достатнього ступеня твердшня вiдновлювального матерiалу. Перспективи подальших дослщжень. По-
дальшi дослiдження будуть присвяченi удоскона-ленню технологiI виготовлення адгезивних мосто-подiбних протезiв прямим методом.
Л1тература
1. Гаджиева I.M. Ефективнють в1дновлення зуб1в з використанням сендв1ч-техн1ки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Гаджиева 1рма Михайл1вна. - КиТв, 2015. - 20 с.
2. Дворникова Т.С. Волоконное армирование в повседневной клинической практике. Часть II. Создание адгезивных мосто-видных протезов / Т.С. Дворникова // Институт стоматологии. - 2009. - № 4. - C. 38-41.
3. Кавецкий В.П. Изучение влияния позиции волокна на адгезионную прочность протеза при восстановлении целостности зубного ряда / В.П. Кавецкий // Вюник стоматологи. - 2009. - № 4. - С. 22.
4. Мороз Г.Б. Експериментально-клшпне обфунтування оптим1зованого методу пол1меризацп фотокомпозицмних матер1ал1в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Мороз Ганна Борис1вна. - КиТв, 2004. - 19 с.
5. Рожко М.М. Ортопедична стоматолопя / М.М. Рожко, В.П. Неспрядько. - К.: Книга плюс, 2003. - 552 с.
6. Удод А.А. Измерение интенсивности светового потока при прохождении его через образец твердых тканей зуба / А.А. Удод, А.Б. Мороз // Вюник стоматологи. - 2000. - № 4. - С. 14-17.
7. Удод А.А. Методика оценки интенсивности светового потока при прохождении через твердые ткани зуба / А.А. Удод, А.Б. Мороз, И.А. Трубка // Вюник стоматологи. - 2000. - № 5. - С. 185.
8. Хачатурова К.М. Обфунтування нових клшпних п1дход1в до вщновлення карюзних порожнин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Хачатурова Кар1не Мануювна. - КиТв, 2011. - 20 с.
9. Шестопалов М.С. Конструирование мостовидных протезов при малых включенных дефектах зубных рядов с применением щадящих методов препарирования / М.С. Шестопалов // Стоматология. - 2007. - № 4. - С. 46-49.
10. Load-bearing capacity of fiber reinforced fixed composite bridges / Emine G^ct. BaSaran, Emrah Ayna, Sadullah ^taSli [et al.] // Acta Odontologica Scandinavica. - 2013. - Vol. 71, Issue 1. - P. 65-71. - Access mode: http://dx.doi.org/10.3109/00016357 .2011.654240.
УДК 616.314-089.23:535.242.2
ВТРАТИ 1НТЕНСИВНОСТ1 СВ1ТЛОВОГО ПОТОКУ СВ1ТЛОД1ОДНОГО ФОТОПОЛ1МЕРИЗАТОРА В СКЛОВОЛОКОННИХ АРМУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТАХ Удод О. А., Драмарецька С. I.
Резюме. У робот представлен результати лабораторного дослщження втрат Ытенсивност св^лового потоку св^лодюдного фотополiмеризатора в скловолоконних армуючих балках рiзноТ товщини i оптичноТ щтьност адгезивних мостоподiбних протезiв. За застосування двох прозорих балок максимальною товщиною 2,8 мм втрати складають менше половини вщ вихщного рiвня, у разi використання балки бтого кольору товщиною 1,0 мм втрати сягають бтыше 90%.
Ключов1 слова: адгезивн мостоподiбнi протези, армуючi скловолоконн елементи, Ытенсивнють свгглового потоку, втрати.
УДК 616.314-089.23: 535.242.2
ПОТЕРИ ИНТЕНСИВНОСТИ СВЕТОВОГО ПОТОКА СВЕТОДИОДНОГО ФОТОПОЛИМЕРИЗАТОРА В СТЕКЛОВОЛОКОННЫХ АРМИРУЮЩИХ ЭЛЕМЕНТАХ Удод А. А., Драмарецкая С. И.
Резюме. В работе представлены результаты лабораторного исследования потерь интенсивности светового потока светодиодного фотополимеризатора в стекловолоконных армирующих балках различной толщины и оптической плотности адгезивных мостовидных протезов. При применении двух прозрачных балок максимальной толщиной 2,8 мм потери составляют менее половины от исходного уровня, в случае балки белого цвета толщиной 1,0 мм потери превышают 90%.
Ключевые слова: адгезивные мостовидные протезы, армирующие стекловолоконные элементы, интенсивность светового потока, потери.
UDC 616.314-089.23:535.242.2
THE LUMINOUS INTENSITY LOSSES OF THE LED PHOTOPOLYMERISATION IN THE GLASS-FIBRE REINFORCING ELEMENTS
Udod O. A., Dramaretska S. I.
Abstract. The aim of the study is laboratory investigation of the light intensity losses of led photopolymerization in reinforcing elements of the bonded bridges.
Object and methods of investigation. Fifty samples, which represent the fragments of glass-fibre reinforcing elements (bars having different thickness and optical density) were divided into five groups to study the light inten-
sity losses of led photopolymerization. The laboratory study was carried out using the experimental unit. The bar samples were placed into the unit pocket between the source of light and sensing device. The light guide of dental curing light unit with the initial intensity level 1500 mW/cm2 was used as a source of luminous flux. The intensity of the light flux without sample was evaluated, the rate was taken as 100%, then the samples were placed into the unit pocket and evaluation of intensity was carried out again. The losses were determined in percent from the initial level.
Results and their discussion. The maximum index of intensity losses in the luminous flux of led photopolymerization was registered in the samples of the glass-fibre white color bar with the thickness 1.0 mm (I group) - 91.93±0.41% (p<0.05). The obtained index was almost nine times more than minimum indicator of intensity losses, which was registered in the samples of transparent glass-fibre bars with the thickness 0.7 mm (II group), - 10.76±0.24% (p<0.05). The increase in the thickness of the same bar samples in two times to 1.4 mm (IV group) caused the significant (p<0.05) increase of losses almost in two times - to 18.58±0.19%. Transparent bar samples of the same thickness, consisted of two fragments connected by fluid nanophotocomposite (III group), have represented losses at level 24.31±1.01%. The significant (p<0.05) difference between the last two indicators, probably is caused by the presence of fluid nanophotocomposite layer in III group samples and losses of light intensity on the connecting edge between the nanophotocomposite layer and glass-fibre bars. If the fragments of transparent glass-fibre bars with the thickness 1.4 mm (V group samples) were connected by nanophotocomposite, the losses significantly (p<0.05) increased in comparison with III group samples almost in 2 times - to 41.11±1,15%. In case of two transparent bars application with the total thickness 2.8 mm in bonded bridges construction, the intensity losses of the light flux does not reach even the half of initial level in 1,500 mW/cm2. However, the initial intensity shoul be higher, if the glass-fibre bar even with minimum thickness of 1.0 mm, but white color was used as reinforcing element.
Conclusions. Thus, in case of reasonable choice of the glass-fibre reinforcing elements for the optimal bonded bridges construction manufacturing it is necessary to consider the degree of bars optical density and their thickness, and also dependance on the estimated intensity losses of the light flux which can be determined according to the results of conducted study, to choose the source of the light flux, that is led curing light unit, with necessary initial intensity to ensure the sufficient degree of restorative material hardening.
Keywords: bonded bridges, glass-fibre reinforcing elements, intensity of luminous flux, losses.
Рецензент — проф. Новков В. М.
Стаття надшшла 09.02.2017 року
© Удод О. А., Оболонська Г. О.
УДК 616.314 - 089.28 - 037.5 + 616.314.28 - 85
Удод О. А., *Оболонська Г. О.
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА РЕСТАВРАЦ1Й Б1ЧНИХ ЗУБ1В У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Лиман) *Приватний вищий навчальний заклад «Кшвський медичний ушверситет УАНМ» (м. Кив)
Дана робота е фрагментом науково-дослщно! теми кафедри терапевтично! стоматологи ПВНЗ «Ки1всыкий медичний уыверситет УАНМ» «КлЫко-лабораторне обфунтування механiзмiв дм бюлопч-но активних речовин та фiзичних факторiв i оцЫки ефективност !х застосування в комплексному лку-ванн основних стоматолопчних захворювань»(дер-жавний номер 011би004993).
Вступ. Повноцшне вщновлення тканин мiжзубного трикутника при реставраци бiчних зубiв з карюзними порожнинами II класу за Блеком у хворих на генералiзований пародонтит (ГП) е достатньо дискусмним питанням у сучаснм стоматологи. Прюритетне значення поруч з яюстю виконано! реставраци мае II бюлопчна сумюнюты. Остання передбачае вщновлення втрачених твердих тканин зуба, що забезпечуе бюлопчну, морфолопчну, функцюналыну та естетичну еднюты структур пародонтального комплексу [1,3,4]. У той же час, навггы вiртуозна робота з шновацмними
матерiалами не е безперечною запорукою успку л^вання. За думкою Wanderlich Cafess, «не викли-кае сумыву, що сыогодн жодна реставращя, яка проведена людиною, не вщповщае бюлопчному сприйняттю ппени природно! поверхн зуба» [11]. До того ж, е неоднозначн дан про вплив вщновлювалыних матерiалiв на тканини пародонта, тим бтыш, що доотдження останых роюв свщчаты про недостатныо високу яюсты реставрацм [2,8]. Так, вже через твроку неспроможними можна вва-жати майже 30% вщновлены, через рк понад 50%, а через 2 роки 70% реставрацм не вщповщаюты вимогам, що пред'являютыся до них. У термЫи спостереження до 3 роюв частота порушення кра-йового прилягання вщновлювалыного матерiалу у реставращях складае 31%, рецидивного карiесу - 46% [5]. У довготривалих дослщженнях щодо негативного впливу пщ'ясенних дтянок реставрацм на прилеглi тканини з'ясовано, що вже через рк Ц дтянки 15% реставрацм розташовувалисы
