CC BY
14
the same body structure were the most often diagnosed as having Angle class II class malocclusion. Angle class III prevailed in the asthenic females (32.4%), and was somewhat seldom found in hypersthenic (25%) and asthenic (16.67%) males, and was much less frequent in hypersthenic females (6.45%).
The average caries severity by DMFT index was 4.01 + 0.5 teeth per individual that corresponds to the subcompensated form of caries intensity. The DMFT index of the male adolescents was slightly lower and made up 3.87 + 0.4 teeth per individual, while in female adolescents - 4.13 + 0.4 teeth per individual (p> 0.05).
The comparative analysis of caries intensity in individuals with different somatotypes has shown the highest severity was found out in the asthenic individuals (4.98 + 0.56), and namely in females (5.75 + 0.86) per individual. The hypersthenic individuals demonstrated somewhat lower caries severity, approximately 4.5 + 0.58 teeth per individual, no statistically significant differences between the groups of hypesthenic and asthenic individuals were found out. The caries severity index in the male individuals was significantly higher than that in the females (4.88 + 0.66 and 3.0 + 1.03, respectively). We suggest this may be due to the fact that female hypersthenic adolescents were less prevalent than male hypersthenic adolescents. The lowest DMFT indices were registered in the normosthenic individuals - 3.34 + 0.35 tooth per individual (DMFT index made up 3.5 + 0.46 teeth for females and 3.1 + 1.05 teeth for males).
The oral hygiene status is the female adolescents were assessed as satisfactory. In general, there are no statistically significant differences in the oral hygiene indices and periodontal inflammation parameters among all the participants of the study. Good or satisfactory oral hygiene status found in almost all of the young people examined can be associated with the fact that all of them were dental students, and therefore were well-informed about the importance of thorough oral care.
Significantly higher indices of caries severity in the group of hypersthenic and asthenic individuals accompanied by somewhat lower efficiency of oral hygiene indicate a pronounced cariogenic situation in these individuals.
Conclusions. According to the results obtained we can assume that the oral status of patients depends on the physical parameters of the body structure. Determining the correlation between a patient's somatotype and a dental pathology, which is more common in people of this somatotype may be of a particular prognostic value and has a significant value in the development of patient-centered dental prophylaxis programs. This approach will provide dental clinicians with important information on optimal aesthetic outcomes during orthodontic treatment and aesthetic restoration.
Key words: oral status, somatotype, malocclusion.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття наджшла 20.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-369-373 УДК 616.314.1-074-089.2 Удод О. А., Бекузарова Х. I.
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА ФОТОКОМПОЗИЦ1ЙНИХ В1ДНОВЛЕНЬ ЗУБ1В, ВИКОНАНИХ
ЗА УДОСКОНАЛЕНИМИ П1ДХОДАМИ Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Краматорськ)
Kristina.bekuzarova@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри стоматологи №1 Донецького нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТни «Оптимiзацiя сучасних пiдходiв до дiагностики, лтування та реаби лггацп пащенлв з захворюваннями оргашв порожни-ни рота та щелепно-лицевоТ обласл», № державноТ реестрацп 011би004055.
Вступ. За останш роки, як вщомо, значно зрк попит на стоматолопчш вщновлювальш матерiали, внаслщок чого ще постшна робота з полтшення Тх якосп, оптимiзацiТ фiзичних, мехашчних та естетич-них властивостей, а також удосконалення технологи застосування таких матерiалiв для вщновлення зубiв [1]. До достатньо розповсюджених вщновлювальних матерiалiв вщносяться рiдкотекучi фотокомпозити. Вони почали активно впроваджуватися у практичну стоматолопю для певного спрощення реставрацшноТ
техшки ще у кшц минулого ст^ччя. Низький вмiст наповнювача та бшьший у порiвняннi з наповненим фотокомпозитом вмiст смоли у рщкотекучих фото-композицшних матерiалах першого поколшня не дозволяли застосовувати Тх для проведення об'емного вщновлення. Так матерiали через низький модуль пружност знайшли застосування в якосп лайнера i при вщновленш порожнин V класу [1,2]. Однак змщнеш рiдкотекучi фотокомпозити останнього поколшня мають бтьш високий вм^ наповнювача та полтшеш фiзико-механiчнi властивосп, а саме там характеристики створюють можливост щодо вико-ристання Тх для об'емного вщновлення зубiв з великими порожнинами [3]. Матричний склад згаданих рщкотекучих фотокомпозилв [рунтуеться на моди-фтованому уретановому диметакрилат (UDMA). Вони вiдрiзняються вщ шших рщкотекучих фотоком-позицшних матерiалiв тим, що м^ять високомоле-
кулярний полiмеризацiйний модулятор у матричнш CTpyKTypi [4]. Цей унiкальний молекулярний склад сприяе затримцi досягнення точки гелю та збтьшен-ню в'язкост за рахунок формування мережi. Що сто-суеться глибини полiмеризацií, за показником якоТ визначають максимальну товщину шару матерiалу, то змiцненi рiдкотекучi фотокомпозити нового поко-лiння тсля впливу свiтлового потоку, який шщ^вав полiмеризацiю, протягом 20 секунд, що було рекомендовано виробником, показали результат 4 мм [5,6].
До тепершнього часу для зниження напруги усадки i досягнення повноцшноТ полiмеризацií техшка пошарового внесення фотокомпозилв у прямих рес-таврацiях зубiв була стандартною. Однак подальшi дослщження нових можливостей вiдновлювальних матерiалiв та удосконалених пiдходiв щодо техноло-гш прямого вiдновлення призвели до необхщносл клЫчноТ оцiнки результатiв застосування саме таких пiдходiв.
Метою дослiдження була клЫчна оцiнка прямих вщновлень зубiв, виконаних з нанофотокомпо-зицшного i рiзних рiдкотекучих фотокомпозицiйних матерiалiв iз застосуванням певних технологiчних пiдходiв.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено стан твердих тканин зубiв 180 оаб вiком вiд 20 до 40 рошв без супутньоТ патологи. В ходi стоматологiчного дослiдження пащетчв вивчали гiгiенiчний iндекс за Федоровим-Володкшою, iндекс iнтенсивностi кари озного ураження зубiв та показник структурно-функ-цюнальноТ кислотостiйкостi емалi зубiв за тестом емалевоТ резистентностi.
У обстежених пащенлв для вiдновлення 207 бiч-них зубiв з середнiм карiесом формували стандарты порожнини I класу за Black в межах плащового дентину. Перед вщновленням уражених карiесом зубiв використовували iнфiльтрацiйну або мандибулярну анестезю Для iзоляцií зубiв, як пiдлягали вщнов-ленню, встановлювали кофердам i проводили попе-редню очистку Тх поверхонь за допомогою ультраз-вуковоТ насадки i щiтки з абразивною пастою Zircate Prophy Paste, Dentsply. Некректомш проводили ку-лястим i фiсурним борами за допомогою кутового пщвищуючого наконечника з позицп малошвазивно-го препарування. Для тотального протравлення твердих тканин вщновлюваних зубiв використовували гель 37% ортофосфорноТ кислоти.
Всiх пацiентiв роздiлили на чотири групи. До I групи вщнесли 45 пащенлв, яким було вщновлено 50 уражених карiесом зубiв за стандартною методикою з використанням адгезивноТ системи Adper Single Bond2, 3М ESPE, та нанофотокомпозицiйного мате-рiалу Filtek Ultimate, 3M ESPE, пошарову полiмери-зацiю якого проводили прямим впливом св^лового потоку св^лодюдного фотополiмеризатора у режимi «м'якого старту» з кшцевою iнтенсивнiстю 1400 мВт/ см2. До II групи увшшли 44 пащенти, в ходi вщнов-лення 53 зубiв яких застосовували той самий адге-зив Adper Single Bond2, 3М ESPE, рщкотекучий фото-композицiйний матерiал Filtek Ultimate Flowable, 3M
ESPE, в якост «лайнера» та нанофотокомпозит Filtek Ultimate, 3M ESPE, в умовах пошаровоТ полiмеризацiТ св^ловим потоком з тими ж самими характеристиками штенсивносп у такому ж режимк У 46 пащетчв
III групи було вщновлено 50 зубiв з використанням леТ ж адгезивноТ системи i змiцненого рщкотекучо-го фотокомпозиту Filtek Bulk Fill Flowable, 3M ESPE, за методикою об'емного вщновлення, з св^ловою полiмеризацiею за наведених вище умов. У 45 па-щетчв IV групи було вiдновлено 54 зуби також з використанням згаданоТ адгезивноТ системи та на-нофотокомпозиту Filtek Ultimate, 3M ESPE, з одночас-ною св^ловою полiмеризацiею адгезивноТ системи i першого шару матерiалу прямим впливом свiтлового потоку та подальшою полiмеризацiею кожного шару нанофотокомпозиту у режимi «м'якого старту».
Кл^чну оцiнку реставрацiй проводили на на-ступний день пiсля виготовлення, а також через 6 та 12 мкящв вiзуально-iнструментальним методом за критерiями Ryge, схваленими FDI, з яких, зважаючи на спрямовашсть дослiдження, видтяли провiднi, а саме: «крайове прилягання», «крайове забарвлен-ня», «чутливiсть» та «вторинний карiес» [7]. За кож-ним критерiем виставляли вiдповiднi оцшки.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Перед початком проведення вщновлення зубiв у всiх пацiентiв визначали низку шдекав. Гiгiенiчний ш-декс Федорова-ВолодкшоТ у пацiентiв чотирьох груп практично не вiдрiзнявся (р>0,05): у пащенлв I групи вiн склав 1,08±0,19 бала, в осiб II групи - 1,16±0,14 бала, у пащенлв III групи - 1,20±0,12 бала, IV групи
- 1,10±0,15 бала. Показники структурно-функцю-нальноТ кислотостiйкостi емалi зубiв за тестом емалевоТ резистентност у пацiентiв чотирьох груп також були досить близькими (р>0,05): у пащенлв I групи цей показник дорiвнював 3,38±0,45 бала, II групи
- 3,78±0,34 бала, III групи - 3,27±0,22 бала, в оаб
IV групи - 3,52±0,27 бала. 1ндекс iнтенсивностi ураження зубiв карiесом склав, вiдповiдно, 7,36±0,84; 6,67±0,79; 6,23±0,62 та 6,92±0,53 (р>0,05). Таким чином, вiдповiднi показники у пащенлв усiх груп не мають доа^рних вiдмiнностей мiж собою, що свщ-чить про iдентичнi умови дослщження.
Наступного дня пiсля вщновлення всi реставрацп зубiв у пащенлв чотирьох груп за усiма визначеними клЫчними критерiями отримали вищу оцшку «А», за виключенням 4 випадшв (8,0% вiд кiлькостi вщ-новлень у пащенлв щеТ групи) тсляоперативноТ чут-ливостi у пацiентiв I групи та 1 такого випадку (2,0%) у патента III групи.
Через 6 мкящв було обстежено уах пащенлв чотирьох груп з лею ж кшьшстю вщновлень зубiв, що i на початку дослщження, та встановлено, що у па-цiентiв I групи крайове прилягання нанофотокомпо-зицiйного матерiалу було порушено в 3 реставращях (6,0% вщ числа вiдновлень у пащенлв даноТ групи), з яких у 2 випадках (4,0%), порушення не поширюва-лися нижче дентино-емалевоТ меж^ внаслiдок чого була виставлена оцшка «В», а у 1 випадку (2,0%) дефект був нав^ь глибшим, що заслуговувало на оцшку «С». Крайове забарвлення на межi матерiалу було
виявлено також у 3 реставрацГях (6,0%), воно було поверхневим, що вiдповiдаe оцiнцi «В». Знов звер-тае на себе увагу високий показник шсляоперативноТ чутливостi, яка була зареестрована у 2 реставрацГях (4,0%). У па^енлв II та IV груп порушення крайово-го прилягання вщновлювального матерiалу в межах емалi було визначено в однаковiй ктькосп реставра-цiй: по 2 реставрацГТ в осiб II групи (3,8%) та IV групи (3,7%), ям, зрозумшо, отримали оцiнку «В». Однако-вою була i кiлькiсть вщновлень з крайовим забарв-ленням на межi реставрацГТ та емалi (оцшка «В»), Тх було по 1 у пащенлв II групи (1,9%) та IV групи (1,9%). Випадмв шсляоперативноТ чутливосп у пацiентiв цих груп зафтсовано не було. Найпршим у цей термiн був стан вщновлень у пацiентiв III групи, в яких кра-йове прилягання нанофотокомпозицшного матерГа-лу було порушено в 5 реставрацГях (10,0%), причому у 4 вщновленнях (8,0%) до дентино-емалевоТ межi (оцiнка «В»), а у 1 реставрацГТ (2,0%) нижче неТ (оцшка «С»). Крайове забарвлення у межах емалГ було виявлено в 4 випадках (8,0%), що вщповщае оцшц «В». У па^енлв цГеТ групи був встановлений також 1 випадок (2,0%) шсляоперативноТ чутливосп. Жодно-го випадку вторинного карiесу у пацiентiв уах груп дiагностовано не було. Отже, найбшьша кшьмсть ускладнень у термiн 6 мкящв була визначена саме у па^енлв III групи, Тх було у 3,7 раза бтьше, шж у пацiентiв II та IV груп.
Обстеження через 12 мкящв показало, що у патент I групи, в яких було дослщжено 47 вщновлень, число реставрацш з порушеним крайовим приляган-ням матерiалу збтьшилося до 7 (14,9% вщ ктькос-т вiдновлень у па^енлв цГеТ групи у даний термш). Виходячи з того, що у 5 (10,6%) з них зафтсоваш змши були в межах емалГ, а у 2 (4,3%) порушення ди йшли до дентину, вщповщш реставрацГТ отримали оцшки «В» та «С». У цих пащенлв було виявлено 5 реставрацш (10,6%) з забарвленням межГ нанофо-токомпозит-емаль, при цьому 4 вщновлення (8,5%) отримали оцшку «В», 1 робота (2,1%) - оцшку «С» (вщповщно, забарвлення розповсюджувалось до дентино-емалевоТ межГ та глибше). Вперше поруч з 2 вщновленнями (4,3%) був дГагностований вторин-ний карГес. У пацГентГв II групи, в яких було обстежено 51 вщновлення, ктьмсть порушень крайового прилягання нанофотокомпозиту та випадмв крайового забарвлення на межГ вщновлення з емаллю через 12
мкящв також збтьшилася, вщповщно, до 4 (7,8%) та 3 (5,9%), ус вони були в межах емалГ i отримали оцшку «В». !нших порушень та ускладнень у пащен-тГв цГеТ групи виявлено не було. Максимальна кть-мсть порушень крайового прилягання матерГалу до емалГ було виявлено шд час обстеження 44 вщнов-лень у пащенлв III групи, зокрема, у 12 реставрацГях (27,3%), причому 9 порушень (20,5%) були в межах емалГ i отримали оцшку «В», 3 порушення (6,8%) були глибшими, тому Тм була визначена оцшка «С». Крайове забарвлення на межГ реставрацГТ було виявлено, загалом, у 11 випадках (25,0%), за глибиною 8 вщновлень (18,2%) отримали оцшку «В», 3 (6,8%) - оцшку «С». До того ж, у 1 реставрацГТ (2,3%) був дГа-гностований вторинний карГес. У пащенлв IV групи з 52 вГдновлень порушення крайового прилягання вГд-новлювального матерГалу та крайове забарвлення в межах емалГ визначено, вщповщно, у 3 (5,8%) та 2 реставрацГях (3,8%), що вщповщало, зрозумто, оцш-ц «В». У цей термш випадмв шдвищено'Т чутливосп шсля вГдновлення зубГв встановлено не було. Знов у пащенлв III групи була виявлена найбтьша загальна ктьмсть ускладнень, Тх було у 3,4 раза бтьше, шж у пацГентГв II групи, та у 4,8 раза бтьше, шж в обстеже-них IV групи.
Висновки. Отримаш в дослщженш результати свГдчать про те, що ктьмсть ускладнень за визна-ченими клЫчними критерГями у пащенлв III групи, в яких для вГдновлення уражених карГесом зубГв застосовували змщнений рГдкотекучий нанофото-композит за техшкою об'емного вГдновлення, систематично та суттево перевищувала ктьмсть таких ускладнень у пащенлв шших груп. МЫмальна кть-кГсть порушень була встановлена у пащенлв IV групи, для вГдновлення зубГв яких використовували удоско-налеш шдходи Гз застосуванням одномоментноТ по-лГмеризацГТ адгезивноТ системи i першого шару нанофотокомпозицшного матерГалу.
Перспективи подальших дослiджень. У перспек-тивГ плануеться подальший пошук оптимГзованих та диференцшованих шдходГв до технологи вГдновлення зубГв з урахуванням удосконалених характеристик новггшх вщновлювальних матерГалГв свГтлового твердшня та адгезивних систем i обгрунтуванням таких шдходГв результатами шформативних лабора-торних дослГджень та довготривалих клшГчних спо-стережень.
flrrepaTypa
1. Kazantseva NN, Kazantseva IA, Rukavishnikova LI, Moroz'ko YuA, Luk'yanenko AA. Effektivnost' pakuyemykh kompozitov pri plombirovaniya karioznykh polostey II klassa po Bleku (rezul'taty cherez 2 i 3 goda). Vestnik VolgGMU. 2015;3(55):58-60. [in Russian].
2. Leshchuk LS. Iznosostoykost' stomatologicheskikh materialov pri dinamicheskom kontakte s tverdymi tkanyami zuba. Eksperimental'noye issledovaniye. Novosti stomatologic 2014;1:105-10. [in Urainian].
3. Sharova TN. Opyt ispol'zovaniya Filtek Bulk Fill (3M ESPE) - preimushchestva nizkomodul'nykh kompozitov, vnosimykh bol'shoy portsii. Stomatologiya. 2014;93(3):21-2. [in Russian].
4. Zorzin J, Maier E, Harre S. Bulk-fill resin composites: polymerization properties and extended light curing. Dent Mater J. 2015;31(1):293-301.
5. Özcan M, Corazza PH, Marocho SM. Repair bond strength of microhybrid, nanohybrid and nanofilled resin composites: effect of substrate resin type, surface conditioning and ageing. Clin Oral Investig. 2013;17(7):8-1751.
6. Jang J-H, Park S-H, Hwang I-N. Polymerization shrinkage and depth of cure of bulk-fill resin composites and highly filled flowable resin. Operative dentistry. 2015;2(40):172-80.
7. Ryge G. Klinicheskiye kriterii. Klinicheskaya stomatologiya. 1998;3:40-6. [in Russian].
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА ФОТОКОМПОЗИЦ1ЙНИХ В1ДНОВЛЕНЬ ЗУБ1В, ВИКОНАНИХ ЗА УДОСКОНАЛЕНИМИ П1Д-ХОДАМИ
Удод О. А., Бекузарова Х. I.
Резюме. У статт представленi результати клЫчно!' оцiнки прямих вщновлень 3y6iB, виконаних з нанофо-токомпозицшного i рiдкотекучих фотокомпозицiйних матерiалiв за рiзними технологiями. Оцiнку проводили за критерiями «крайове прилягання», «крайове забарвлення», «чутливiсть» та «вторинний карieс» шсля вщ-новлення, через 6 та 12 мкящв. Максимальна кiлькiсть ускладнень виявлена у пащенлв, у яких застосовували змiцнений рiдкотекучий фотокомпозит за техшкою об'емного вiдновлення. Мiнiмальна кшьмсть порушень отримана у пацieнтiв, вщновлення зубiв у яких проводили iз застосуванням одночасно! св^лово! полiмериза-цп адгезивно! системи i першого шару нанофотокомпозиту.
Ключовi слова: зуби, вiдновлення, нанофотокомпозит, рiдкотекучий фотокомпозит, клiнiчна оцшка.
КЛИНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ФОТОКОМПОЗИЦИОННЫХ ВОССТАНОВЛЕНИЙ ЗУБОВ, ВЫПОЛНЕННЫХ С УСОВЕРШЕНСТВОВАННЫМИ ПОДХОДАМИ
Удод А. А., Бекузарова К. И.
Резюме. В статье представлены результаты клинической оценки прямых восстановлений зубов, выполненных из нанофотокомпозиционного и жидкотекучих фотокомпозиционных материалов по разным технологиям. Оценку проводили по критериям «краевое прилегание», «краевое окрашивание», «чувствительность» и «вторичный кариес» после восстановления, через 6 и 12 месяцев. Максимальное количество осложнений выявлено у пациентов, у которых применяли упрочненный жидкотекучий фотокомпозит в технике объемного восстановления. Минимальное количество нарушений получено у пациентов, восстановления зубов у которых проводили с применением одновременной световой полимеризации адгезивной системы и первого слоя нанофотокомпозита.
Ключевые слова: зубы, восстановления, нанофотокомпозит, жидкотекучий фотокомпозит, клиническая оценка.
CLINICAL EVALUATION OF PHOTOCOMPOSITE TEETH RESTORATION PROVIDED BY MODERN APPROACHES
Udod O. A., Bekuzarova Kh. I.
Abstract. The fluid photocomposites used for the restoration of V class cavities and as a liner are actively being introduced into practical dentistry to simplify restoration technologies. These materials were proposed to be changed for reinforced photocomposites with a higher content of filler, improved physical and mechanical properties; they provide the high-volume restoration of teeth with large cavities up to 4 mm layer thickness. The new possibilities of materials and improved technologies applied for teeth restoration require their clinical assessment.
The aim of the study was the clinical evaluation of direct teeth restoration using nanophotocomposites and various fluid photocomposite materials applying certain technological approaches.
Object and methods. The dental health of 180 patients aged from 20 to 40 years was examined and the patients were distributed into 4 groups. The I group included 45 patients, whose 50 caries-affected teeth were restored using the standard method with adhesive system application and nanophotocomposites in layer-by-layer soft-start polymerization. The II group included 44 patients whose 53 teeth were restored with adhesive material, fluid photocomposite material as a liner and nanophotocomposite under polymerization condition in the same regime. In 46 patients of III group 50 teeth were restored with the same adhesive system and reinforced fluid photocomposite applying the high-volume restoration with light polymerization under the same conditions. In 45 patients of IV group 54 teeth were restored applying the same adhesive system and nanophotocomposite with simultaneous light polymerization of adhesive system and the first layer of material with direct light flux exposure following nanophotocomposite soft-start polymerization. The clinical evaluation of restorations was carried out the next day, after 6 and 12 months according to Ryge criteria, among which "marginal fit", "marginal staining", "sensitivity" and "secondary caries" were pointed out.
Results and discussion. The hygienic index of Fedorov-Volodkina was determined in all the patients before teeth restoration as well as the structural and functional acid resistance of the teeth enamel using enamel resistance test; the index of caries decay intensity was also evaluated; the corresponding indices in patients of all groups did not differ statistically. Restoration disorders were not determined the next day, except for postoperative sensitivity in the restored teeth in patients of I and III groups. In six months the patients of I group presented with 3 restorations (6.0%) with marginal fit disorder and presence of marginal staining, and 2 cases (4.0%) of postoperative sensitivity. Patients of II and IV groups presented with the same number of restorations with marginal fit disorders (2 restorations each, 3.8% and 3.7%, correspondingly) and presence of marginal staining (1 restorations each, 1.9% and 1.9%, respectively). Five restorations (10.0%) with marginal fit disorders, 4 restorations (8.0%) with marginal staining and 1 case (2.0%) with postoperative sensitivity were determined in III group of patients. After 12 months, 7 restorations (14.9%) with marginal fit disorders and 5 restorations (10.6%) with marginal staining were determined in I group of patients; in patients of II and IV groups such abnormalities were, respectively, in 4 (7.8%) and 3 restorations (5.9%) and in 3 (5.8%) and 2 restorations (3.8%). The most complications were determined in III group of patients, marginal
fit disorders amounted to 12 (27.3%), marginal staining - 11 (25.0%). Patients of I and III groups presented with secondary caries: 2 cases (4.3%) and 1 (2.3%), respectively.
Conclusions. The obtained results make it possible to determine that the number of complications according to the certain clinical criteria was systematically and significantly higher in patients of the III group, where reinforced fluid nanophotocomposite with high-volume technique was used for caries-affected teeth restoration. The minimum number of disorders was determined in IV group of patients, where the teeth restoration was performed using modern approaches with one-stage polymerization of adhesive system and the first layer of the nanophotocomposite material.
Key words: teeth, restoration, nanophotocomposite, fluid photocomposite, clinical assessment.
Рецензент - проф. Н'дзельський М. Я.
Стаття наджшла 18.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-373-378
УДК 616.314.17-008.1-06:616.441-008.61/64-06:616.155.34]-092.9
Щерба В. В., Корда М. М.
ФАГОЦИТАРНА I МЕТАБОЛ1ЧНА АКТИВН1СТЬ НЕЙТРОФ1Л1В КРОВ1 У ЩУР1В
З ПАРОДОНТИТОМ НА ФОН1 Г1ПЕР- ТА Г1ПОТИРЕОЗУ ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iMeHi I. Я. Горбачевского МОЗ УкраУни» (м. Терношль)
shcherba.v.v@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в рамках комплексно! науковоТ роботи ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет 1меш 1.Я. Горбачевского МОЗ УкраТни» «Бюх1м1чш мехашзми по-рушень метабол1зму за умов надходження до ор-гашзму токсиканлв р1зного генезу», № державно! реестрацп 011би003353.
Вступ. В останш роки захворювання пародон-ту набули характеру глобально! медико-соц1альноТ проблеми внаслщок Тх широкого поширення I не-сприятливого впливу на р1вень загального здоров'я населення. Запальш захворювання пародонту, на сьогодшшнш день, розглядають не лише як локаль-не запалення тканин, що оточують зуб, викликане м1крофлорою зубноТ бляшки, але як I реакцш орга-н1зму на бактер1альну 1нфекц1ю [1].
Питання гормонально! регуляци запальних ре-акц1й в пародонт1 I особливост1 Тх розвитку на тл1 дисфункцп щитовидноТ залози залишаються недо-статньо вивченими. У запальних реакц1ях, що супро-воджують пошкодження тканин будь-якого Генезу, особливу роль в1д1грають кл1тини-ефектори запалення (пол1морфноядерн1 лейкоцити: нейтроф1ли та макрофаги), в1д функцюнальноТ активност1 яких за-лежить переб1г запального процесу [2].
За даними БухаровоТ М.А. фагоцитам належить важливе значення у захист тканин I п1дтримц1 про-тим1кробноТ резистентност1. Будучи неспециф1чними факторами захисту, вони не лише захоплюють I пе-ретравлюють м1кроорган1зми, а й мобшзують спе-циф1чн1 механ1зми резистентност макроорган1зму. Тому важливим в розумшш патогенезу пародонтиту е визначення функцюнального стану фагоцит1в, зо-крема нейтроф1л1в [3].
Метою нашого дослiдження було дослщити фа-гоцитарну та метабол1чну активн1сть нейтроф1л1в
KpoBi у щурiв з пародонтитом без супутньо! патологи i на фонi rinep- та ппотиреозу.
Об'ект i методи дослщження. Дослiди проведено на 48 безпородних статeвозpiлих бiлих щурах-самцях масою 180-200 г, яких утримували на стандартному рацюш вiваpiю.
Пiддослiдних тварин було подiлeно на так групи: I - контрольш тварини, яким вводили внутршньош-лунково 1% розчин крохмалю (n=12); II - тварини з моделлю пародонтиту. Щурам ще! групи протягом 2-х тижшв через день вводили в тканини ясен по 40 мтрол^в (1 мг/мл) лтополкахариду (ЛПС) E. Coli («Sigma-Aldrich», США») та внутршньошлунково 1% розчин крохмалю (n=12) [4]; III - щури з пародонтитом на фош гiпepтиpeозу. Для моделювання екс-периментально! пперфункцп щитоподiбно! залози тваринам щоденно внутpiшньошлунково вводили L-тироксин на 1% pозчинi крохмалю iз розрахунку 10 мкг/добу на 100 г маси протягом 21 доби (n=12) [5]. Починаючи з восьмо! доби експерименту щурам вводили в тканини ясен ЛПС протягом 2-х тижшв; IV - щури з пародонтитом на фош ппотиреозу. З метою моделювання експериментально! ппофункцп щито-подiбно! залози [5] тваринам щоденно внутршньош-лунково вводили мерказолш на 1% розчиш крохмалю iз розрахунку 1 мг/добу на 100 г маси протягом 21 доби (n=12). Починаючи з восьмо! доби експерименту щурам вводили в тканини ясен ЛПС протягом 2-х тижшв. Евтаназ^ щуpiв здшснювали шляхом крово-пускання за умов тiопeнтал-натpiевого наркозу на 22-у добу вщ початку дослщу.
Всi машпуляцп з експериментальними тварина-ми проводили iз дотриманням правил вiдповiдно до «бвропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та iнших наукових цтей» [6].
