Научная статья на тему 'Лабораторне дослідження крайового прилягання нанофотокомпозиційного матеріалу'

Лабораторне дослідження крайового прилягання нанофотокомпозиційного матеріалу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
69
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАНОФОТОКОМПОЗИЦіЙНИЙ МАТЕРіАЛ / АДГЕЗИВНА СИСТЕМА / КРАЙОВЕ ПРИЛЯГАННЯ / МіКРОПРОНИКНіСТЬ / ЛАБОРАТОРНА ОЦіНКА
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Лабораторне дослідження крайового прилягання нанофотокомпозиційного матеріалу»

7,3±3,4 days in the balloon angioplasty group and 21,5±9,3 days in the surgery group, which constitutes a significant statistical difference (p value < 0.05). Aneurysm formation was not encountered.

Conclusions. Both surgical repair and balloon angioplasty for native coarctation of the aorta in infants were effective and beneficial direct result. These data suggest that balloon angioplasty can be acceptable alternative to surgical treatment. But due to the high level of recoarctation this method may be considered in critically ill infants with congestive heart failure as a primary palliative procedure. Key words: aortic coarctation, ballon angioplasty, infants.

Рецензент - проф. Похилько В. I. Стаття надшшла 23.01.2019 року

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-244-247 УДК 616.314-085-74-092.6 Удод О. А., Борисенко О. М.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КРАЙОВОГО ПРИЛЯГАННЯ НАНОФОТОКОМПОЗИЦ1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Лиман)

[email protected]

Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри стоматологи №1 Донецького нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТни «Оптимiзaцiя сучасних пiдходiв до дiaгностики, лтування, профи лактики та реабштацп пащенлв з захворюваннями оргашв порожнини рота та щелепно-лицевоТ области, № державноТ реестрацп 0116 и 004055.

Вступ. У сучаснiй клiнiчнiй стоматологiчнiй прак-тицi для вiдновлення зубiв широко застосовують фотокомпозицiйнi матерiали. Завдяки постшнш роботу останнiм часом вдалося iстотно удосконалити властивостi цих мaтерiaлiв, зокрема, фiзико-мехaшч-ш, оптичнi та естетичш, розробити новi клiнiчнi методики Тх застосування, що забезпечуе можлив^ь проведення анатомо-функцiонального та естетично-го вiдновлення високого рiвня з характеристиками, максимально наближеними до природних параме-трiв зубiв [1]. У ключному використаннi з'явилися такi вщновлювальш матерiали свiтлового затвердшня, як ормокери, помери, нанонаповненi фотоком-позити тощо. До того ж, устшно розробляють мате-рiали з шдвищеними мiцнiсними характеристиками, що вiдкривае новi перспективи та розширюе пока-зання до Тх використання у клЫчнш практик [1,2,3]. Найчастiше у тепершнш час застосовують нанофото-композицiйнi матерiали. Для Тх зчеплення з емаллю та дентином зубiв використовують рiзноманiтнi ад-гезивнi системи. Вiдомо вiсiм поколiнь адгезивних систем, частина яких надшена унiверсальними характеристиками для застосування у реставрацшних технологiях [4,5]. Розробки з удосконалення адгезивних систем дозволили ^отно полтшити приеднання фотокомпозицшних матерiалiв до поверхнi твердих тканин вщновлюваних зубiв, при цьому передбача-еться необхiднiсть повноцiнного затвердшня цих адгезивних систем, ямсть якого, на жаль, поки що не вдаеться адекватно проконтролювати. Важливу роль у процес зaтвердiння адгезивних систем в^грае свiтловий потiк фотополiмеризaторiв, якi з вщповщ-ними параметрами щодо джерела, довжини хвил^ штенсивносл та режиму впливу застосовують також i для зaтвердiння фотокомпозитiв [3,6]. Однак досли джень щодо aнaлiзу впливу джерела або штенсивносл свiтлового потоку на тaкi параметри, як яшсть зaтвердiння адгезивноТ системи, сила зчеплення з

твердими тканинами або крайове прилягання, проведено недостатньо.

Мета дослщження - лабораторна оцшка крайо-вого прилягання нанофотокомпозицшного матери алу до твердих тканин вщновлених бiчних зубiв за мтропроникшстю за використання для затвердiння адгезивноТ системи св^лового потоку фотополiмери-заторiв з рiзними характеристиками.

Об'ект i методи дослщження. У ходi дослщжен-ня були використанi 40 видалених за хiрургiчними та ортодонтичними показаннями бiчних зубiв. На жу-вальнш поверхнi цих зубiв за допомогою турбiнного наконечника з водяним охолодженням, алмазних та твердосплавних борiв формували стандарты порожнини 1 класу за Блеком за вщповщними вимогами. У ходi вщновлення цих порожнин застосовували адге-зивну систему V поколшня з попереднiм тотальним кислотним протравленням твердих тканин стшок i дна та нанонаповнений фотокомпозицiйний матери ал за iнструкцiями фiрм-виробникiв з полiмеризацi-ею нанофотокомпозита свiтловим потоком св^лоди одного фотополiмеризатора у режимi «м'який старт» з кiнцевою штенсившстю 1200 мВт/см2.

Усi вiдновлюванi 6i4rn зуби, якi пiдлягали до-слщженню, були розподiленi на чотири групи. До I групи було вщнесено 10 зубiв, вiдновлених з вико-ристанням адгезивноТ системи, затвердiння якоТ проводили за рахунок прямого впливу св^лового потоку галогенового фотополiмеризатора з постiйною штен-сивнiстю 600 мВт/см2, до II групи - 10 зубiв, в яких застосовували той самий адгезив з полiмеризацiею св^ловим потоком св^лодюдного фотополiмериза-тора за «м'яким стартом» з кшцевою iнтенсивнiстю 1500 мВт/см2, до Ill групи - 10 зубiв з використанням леТ ж самоТ адгезивноТ системи та св^лового потоку св^лодюдного фотополiмеризатора з постiйною ви-сокою штенсившстю 1500 мВт/см2 для ТТ затвердшня, у IV групу ввшшли 10 зубiв, у ходi вщновлення яких було застосовано адгезивну систему, що наносили на стшки та дно двома шарами, кожний з яких шд-лягав затвердшню шд час впливу свiтлового потоку св^лодюдного фотополiмеризатора з постiйною ви-сокою штенсившстю 1500 мВт/см2.

З метою штучного старшня вщновлеш бiчнi зуби поддавали термоциклюванню. Дослiджуванi зуби розмЦували в емнiсть з водою на 30 секунд за тем-

ператури води 5оС, полм 'ix переносили у наступну емшсть за температури води 55оС, вiдпoвiднo до мiжнарoдниx стандартiв ISO CD TR 11405 5000Х. ^сля термовипробувань верxiвки кoренiв зубiв вкривали липким воском, ус iншi дшянки зубiв та вiднoвлень iзoлювали подвшним шаром лаку, залишаючи вть-ною межу реставраци та емалi. Далi зуби розмщу-вали в емшсть з 2% водним розчином метиленового синього на 24 години. Через добу зуби витягували, промивали та розпилювали в поздовжньому на-прямку вздовж серединноТ лши сформованого вщ-новлення пiд струменем холодно' води.

Дослщження крайового прилягання за мтро-прoникнiстю проводили за допомогою бшокулярно-го мiкрoскoпа МБС-10 при збшьшенш в 20 разiв за такою системою оцшки: 1 бал - вщсутшсть проник-нення барвника за межею матерiалу та емалi, 2 бали - проникнення барвника до дентино-емалевоТ меж^ 3 бали - проникнення барвника до середини дентину, 4 бали - проникнення барвника до дна сформовано'' порожнини [7].

Крайове прилягання за мтропроникшс-тю оцшювали також у вщсотках за результатами комп'ютерного аналiзу цифрового зображення [8]. Використовуючи цифровий фотоапарат, у режим1 макрозйомки фотографували дослщжувану поверх-ню вiднoвленoгo зуба. В отриманому зображенш за допомогою комп'ютерноТ програми «Dental Quality» у стандартному дiапазoнi RGB дoслiджували дшян-ку прилягання матерiалу до твердих тканин, на якш максимально глибоко пройшов барвник [9]. Пoтiм вираховували довжину дтянки, яка за кольором вщ-рiзнялася вiд еталону, у вщсотках вiд довжини усieí дослщжуваноТ межi. Статистичну обробку результа-лв проводили в пакетi Statistika 6,0 for Windows 98.

Результати дослщжень та Тх обговорення. У результат проведеного дослщження встановлено, що у зразках I групи, в яких для затвердшня адгезивно'' системи V поколшня застосовували свiтлoвий полк галогенового фoтoпoлiмеризатoра з пoстiйнoю ш-тенсивнiстю 600 мВт/см2, показник крайового прилягання за мтропроникшстю дoрiвнював 2,97±0,17 бала. У разi використання для затвердшня адгезивно'' системи св^лового потоку св^лодюдного фото-пoлiмеризатoра за «м'яким стартом» з поступовим пщвищенням iнтенсивнoстi до 1500 мВт/см2 у зразках II групи, цей показник був статистично значуще (р<0,05) нижчим, вш дoрiвнював 2,38±0,12 бала. Зна-чно (р<0,05) нижчими були значення мтропроник-нoстi у зразках III та IV груп. У дослщжуваних зразках зубiв III групи, в яких для затвердшня одного нане-сеного шару адгезивно' системи був застосований св^ловий полк св^лодюдного фoтoпoлiмеризатoра з пoстiйнoю високою iнтенсивнiстю 1500 мВт/см2,

мтропроникшсть складала 1,74±0,13 бала. У зразках IV групи з нанесеними на стшки та дно стандартно' порожнини двома шарами адгезивно' системи та св^ловим впливом на кожний з шарiв, як у зразках III групи, тобто св^ловим потоком св^лодюдного фото-полiмеризатора з постiйною високою штенсившстю, мiкропроникнiсть була ще нижчою - 1,55±0,09 бала, але статистично значущо' рiзницi мiж двома останш-ми показниками встановлено не було (р >0,05).

За оцшкою мтропроникносл, вщповщно до комп'ютерного аналiзу цифрового зображення до-слщжувано' поверхнi вiдновлених зубiв, у зразках I групи показник виявився статистично значуще (р<0,05) найпршим, барвник пройшов межею на-нофотокомпозицшного матерiалу та твердих тканин до 74,5±4,5% ''' довжини. Показник мтропроникнос-тi у зразках II групи був дещо кращим (р<0,05), вш складав 61,5±3,5%. Статистично значуще (р<0,05) найкращими у дослiдженнi виявилися показники мтропроникносл, що були визначенi у зразках III та

IV груп, вони дорiвнювали, вщповщно, 43,5±3,5% та 31,5±2,5%, при цьому наведенi показники мiж собою розрiзняються статистично значуще (р<0,05).

Висновки. Застосування свiтлового потоку св^ло-дiодного фотополiмеризатора з постшною високою iнтенсивнiстю для затвердiння адгезивно' системи

V поколшня пщ час проведення вщновлення зубiв нанофотокомпозицiйним матерiалом забезпечуе краще крайове прилягання матерiалу до твердих тканин вiдновлюваних зубiв, яке визначали за мтро-проникшстю, нiж використання свiтлового потоку галогенового фотополiмеризатора з нижчою штенсившстю або свiтлового потоку свiтлодiодного фото-полiмеризатора у режимi «м'який старт» з поступовим збшьшенням штенсивносл, навiть у разi, коли кшцевий '"' показник сягае високого рiвня. Найкраще крайове прилягання було досягнуто, якщо адгезивну систему наносили двома шарами з використанням для затвердшня кожного з них св^лового потоку свп"-лодiодного фотополiмеризатора з постшною високою штенсившстю.

Перспективи подальших дослiджень. Результати лабораторного дослiдження крайового прилягання нанофотокомпозицiйного матерiалу до твердих тканин зубiв в умовах застосування для затвердшня адгезивно' системи V поколшня св^лового потоку рiз-но' iнтенсивностi та у рiзних режимах мають знайти клЫчне пiдтвердження. У зв'язку з цим, передбача-еться проведення довгострокових кл^чних досли джень щодо вiдновлення зубiв з оцiнкою крайового прилягання нанофотокомпозицшного матерiалу, на-явностi крайового забарвлення та вторинного ^ie-су за клЫчними критерiями.

flrrepaTypa

1. Borisenko AV. Kompozitsionnyye plombirovochnyye i oblitsovochnyye materialy. K.: VSI «Meditsina»; 2015. 320 s. [in Russian].

2. Eman I. Alsagob, David N. Bardwell, Ala O. Ali, Samer G. Khayat, Paul C. Stark: Comparison of microleakage between bulk-fill flowable and nanofilled resin-based composites. Interventional Medicine & Applied Science. 2018;10:1-8.

3. Kolodiy YuR. Innovatsionnyy nanokompozitnyy material v stomatologii. Byulleten' meditsinskikh internetkonferentsiy. 2017;7(9):1418-9. [in Russian].

4. Ostrolopovskaya OV, Anokhina AV, Ruvinskaya GR. Sovremennyye adgezivnyye sistemy v klinicheskoy stomatologii. Prakticheskaya meditsina. 2013;4(72):15-20. [in Russian].

5. Colak H. Shear bond strength of bulk-fill and nano-restorative materials to dentin. Eur J Dent. 2016;10:40-5.

6. Jang JH. Polymerization shrinkage and depth of cure of bulk-fill resin composites and highly filled flowable resin. Operative dentistry. 2015;2(40):172-80.

7. Barer GM, Grineva TB, Groysman SI. Adgezionnaya prochnost' i krayevaya pronitsayemost' materiala khimicheskogo otverzhdeniya Prizmafil.

Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. 2001;3:13-4. [in Russian].

8. Udod OA, Bekuzarova Khl, vynakhidnyky. Patent na korisnu model' 124011, Ukrayina, A61S 5/30 (2017.01). Sposib laboratornoi otsinki

krayovogo prilyagannya plombuval'nikh materialiv do tverdikh tkanin zubiv za mikroproniknistyu. № u 201711122; zayavl. 13.11.17; opubl.

12.03.18, Byul. № 5. [in Ukrainian].

9. Udod OA, Shamaev VV. Komp'yuterna programa «Dental Quality». Svidotstvo pro reestratsiyu avtors'kogo prava na tvir № 22641 vid

13.11.2007 r. [in Ukrainian].

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КРАЙОВОГО ПРИЛЯГАННЯ НАНОФОТОКОМПОЗИЦ1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ

Удод О. А., Борисенко О. М.

Резюме. У статт наведено результати лабораторного дослщження крайового прилягання нанофотокомпозицшного матерiалy до твердих тканин 3y6iB за мтропроникшстю в умовах застосуван-ня для затвердшня адгезивно' системи V поколшня свiтлового потоку галогенового та св^лодюдного фотополiмеризаторiв з рiзною штенсившстю. Доведено, що двошарове нанесення адгезивно'' системи з вико-ристанням для затвердшня кожного з шарiв св^лового потоку з постiйною високою штенсившстю забезпечуе найкраще крайове прилягання.

Ключовi слова: нанофотокомпозицiйний матерiал, адгезивна система, крайове прилягання, мтропроникшсть, лабораторна оцшка.

ЛАБОРАТОРНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КРАЕВОГО ПРИЛЕГАНИЯ НАНОФОТОКОМПОЗИЦИОННОГО МАТЕРИАЛА

Удод А. А., Борисенко Е. Н.

Резюме. В статье приведены результаты лабораторного исследования краевого прилегания нанофото-композиционного материала к твердым тканям зубов по микропроницаемости в условиях применения для затвердения адгезивной системы V поколения светового потока галогенового и светодиодного фотополимеризаторов с разной интенсивностью. Доказано, что двухслойное нанесение адгезивной системы с использованием для затвердения каждого из слоев светового потока с постоянной высокой интенсивностью обеспечивает наилучшее краевое прилегание.

Ключевые слова: нанофотокомпозиционный материал, адгезивная система, краевое прилегание, микропроницаемость, лабораторная оценка.

LABORATORY ASSESSMENT OF NANO PHOTO-CURED COMPOSITE MATERIAL MARGINAL SEAL

Udod O. A., Borysenko O. M.

Abstract. Photo-cured composite materials are widely used for dental restoration. Various adhesive systems are applied for their bonding to enamel and dentine, considering the need for their complete curing. The luminous flux of photo polymerizers is important in the process of adhesive systems curing; however, the studies on the effect of its intensity are insufficient.

The research was aimed at laboratory evaluation of photo-cured composite materials marginal seal to the hard tissues of the restored lateral teeth regarding micro-penetration and application for curing of adhesive system luminous flux of photo polymerizers with different characteristics.

Object and methods. The standard I class cavities according to Black were formed in 40 extracted teeth; while restoring the cavities, the fifth generation adhesive system was used. The lateral teeth studied were distributed into four groups. The I group included 10 teeth restored by applying adhesive system with curing by halogen photo polymerizers luminous flux with constant intensity 600 mW/ cm2, the II group included 10 teeth, in which the same adhesive system with photodiode luminous flux "soft start" polymerization was used with a final intensity of 1500 mW/cm2, the III group comprised 10 teeth with the same adhesive system application and luminous flux of photodiode polymerizer with the constantly high intensity of 1500 mW/cm2, the IV group accounted for 10 teeth with double-layer application of adhesive system, each of which was polymerized with a luminous flux of photodiode polymerizer with the constantly high intensity of 1500 mW/cm2. The restored teeth were exposed to thermal cycling. The assessment of the marginal seal micro-permeability was performed visually in points and by computer analysis of the digital image in percent. Statistical processing of the data was performed with Statistica 6.0 software package for Windows 98.

Results and discussion. The index of marginal seal regarding the micro-permeability amounted to 2.97 ± 0.17 points in samples of I group teeth, in II group samples it was statistically significantly (p <0.05) lower, namely, 2.38 ± 0.12 points. Significantly lower (p <0.05) indices were observed in samples of III and IV groups - 1.74 ± 0.13 points and 1.55 ± 0.09 points, correspondingly, but they did not differ statistically significant between themselves (p> 0.05). According to computer assessment of the marginal seal, the index was determined to be statistically significantly (p <0.05) the worst in I group samples, the stain passed the line of material and hard tissue up to 74.5 ± 4.5% of its length. The index in II group samples amounted to 61.5 ± 4.5% and was somewhat better (p <0.05). Statistically significantly (p <0.05) the best were determined the indices in samples of III and IV groups, 43.5 ± 3.5% and 31.5 ± 2.5%, respectively, while among themselves the values differed statistically significantly (p <0.05).

Conclusion. The application of photodiode polymerizer luminous flux with the constantly high intensity for curing the adhesive system of five generation provides the better marginal seal of material to the hard tissues regarding micro-permeability, than the application of luminous flux of lower intensity halogen photopolymerizer or "soft start"

photodiode polymerizer. The best marginal seal was observed in case of double-layer application of adhesive system with polymerization of each of them with luminous flux of photodiode polymerizer with a constantly high intensity.

Prospects for further research. The long-term clinical investigations regarding the dental restoration with marginal seal assessment as well as marginal coloration and secondary caries are planning to be conducted.

Key words: nano photo-cured composite material, adhesive system, marginal seal, micro-permeability, laboratory assessment.

Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття наджшла 22.01.2019 року

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-247-250 УДК 611.018.6+611.018.2]:611-073.55 1Ушенко О. Г., 2Вовк Ю. М., 3Антонюк О. П.

ЛАЗЕРНА ПОЛЯРИМЕТРИЧНА Д1АГНОСТИКА ЕП1ТЕЛ1АЛЬНО1', М'ЯЗОВОТ ТА СПОЛУЧНО1' ТКАНИН 1Буковинський нацюнальний ушверситет 1мен1 Юр1я Федьковича (м. Чершвц1) 2Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв) 3Вищий державний навчальний заклад УкраУни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чершвц1)

[email protected]

Зв'язок публшацп з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана в рамках НДР «Особливост морфогенезу та топографи систем I оргaнiв у пре- та постнатальному перiодaх онтогенезу людини», № державноТ реестраци 0115и002769 (2015-2019 рр.).

Вступ. Розсiювaння оптичного випромшювання [1,2] бiологiчними об'ектами i середовищами роз-глядаеться у наближенш статистичного усереднення фотометричних i поляризацшних пaрaметрiв. Най-бiльшого розповсюдження набули методи дiaгнос-тики на основi вивчення полiв розсiяного випромшювання засобами класичноТ фотометри [3,4], стокс-поляриметрп та Мюллер-матричноТ оптики [5,6]. Паралельно до цих наукових нaпрямiв розви-валися лaзернi методи дослiдження оптико-неодно-рiдних бiологiчних структур - кореляцшна оптика й оптика спеклiв [7,8], як використовують у якост1 зонду когерентне поляризоване випромшювання.

Одними iз перших систематичних застосувань вектор-параметричного та матричного формaлiзму в aнaлiзi процеав розсiювaння лазерного поляризова-ного випромшювання бюлопчними об'ектами стали роботи [5]. Тут викладено основи оптичноТ когерент-ноТ томографп, яка використовуе низькокогерентну штерферометрш з обмеженою когерентнiстю для пошарових зображень тканин на глибиш до двох ми лiметрiв з мтронною роздiльною здaтнiстю.

Ефективнiсть Джонс-матричного картографуван-ня у дiaгностицi оптико ашзотропних структур бю-логiчних тканин рiзних типiв стала базисом для ви-конання бiльш загального завдання - систематизаци та класифтаци оптичних властивостей усього рiзно-мaнiття таких об'еклв. Всi розподiли мaтрицi Джонса й. (х, у) е координатно-неоднорщними, утвореними неперервною змшою локальних значень матричних елеменлв в кожнiй точц вiртуaльноТ бiологiчних тканин. Для вах розподiлiв елементiв мaтрицi Джонса характеры локальш екстремуми рiзних знамв та рiз-ною величини. Причому дiaпaзон змiни кожного з елеменлв й.к(х, у) максимально лежить у межах вщ -1 до +1. Змша форми фiбрил виявляються у змЫ координатного розташування локальних екстремумiв йк(х, у), змiнi Тх пiвширини, тощо. Для повного ста-

тистичного описання густини ймовiрностi розподшу будь-якого елементу й.к(х, у) матриц Джонса бюло-гiчних тканин достатньо мати шформацш про зна-чення чотирьох статистичних елементiв R(i) (середне R(1), дисперсiя R(2), aсиметрiя R(3), ексцес R(4)) [7,8].

Актуaльнiсть дослщження зумовлена необхщ-нiстю розробки нових модельних уявлень про про-цеси перетворення амплп"удно-фазових пaрaметрiв лазерного випромшювання бюлопчних тканин; по-шуку нових методiв статистичноТ, фрактальноТ, поля-ризацшно-сингулярноТ та вейвлет-дiaгностики струк-тури таких мереж для розробки об'ективних методик оцшювання та диференщацп таких змш, зумовлених виникненням патологи людського оргашзму.

Мета дослiдження: встановити критери лазерних зображень епп^альноТ, м'язовоТ та сполучноТ тканин в нормi та патологи на основан використaннi лазерного зображення координатного розподту елементу матриц Джонса та пстограми його значень.

Об'ект i методи дослщження. Використовуються три групи пстолопчних зрiзiв: "А" - тканини еште-лiю (стiнкa товстоТ кишки - 9 мтропрепаралв); "Б"

- м'язовоТ тканини (гладенький м'яз - 11 мтропре-паралв); "В" - дермальний шар (стшки живота - 10 мтропрепаралв); Б1" - гiстологiчнi зрiзи гладенького м'язу стiнки живота - 10 мтропрепаралв; "Б2"

- пстолопчш зрiзи поперечно-смугастого м'язу - 12 мтропрепаралв; "Б3" - пстолопчш зрiзи тканини ми окарду - 10 мтропрепаралв; стiнки тонкоТ та товстоТ кишки в нормi та патологи (сепсис) - 10 мтропрепа-ралв.

На рис. 1 показано оптичну схему поляриметра для вимiрювaння сукупностi координатних розпо-дiлiв дшсноТ та уявноТ складовоТ елементiв матриц! Джонса бюлопчних тканин.

Розв'язанню такого завдання присвячено цикл праць [1-8], де вимiрювaння координатних розподи лiв матричних елеменлв здiйснювaлось у оптично-му розтaшувaннi, що наведено на рис. 1. Методика обчислення елеменлв мaтрицi Джонса наведена у робот [9]. Згiдно з клaсифiкaцiйним пщходом, до-слiджено Джонс-мaтричнi зображення у наближенш двокомпонентноТ аморфно-криа^чноТ структури оптично-тонких пстолопчних зрiзiв трьох основних

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.