CC BY
19
CURRENT INFORMATION ABOUT MORPHOGENESIS OF PONS IN THE PRENATAL PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS
Tykholaz V. O., Lopatkina O. P., Shkolnikov V. S.
Abstract. Investigation of intrauterine development mechanisms of the CNS becomes relevant because of the high prevalence of congenital malformations of the nervous system. Every year the number of patients with congenital defects of the nervous system increases, which, on the one hand, can be attributed to the improvement of postnatal neuroimaging techniques, and on the other hand, a significant increase in the influence of adverse factors on the development of the brain in the prenatal period of ontogenesis. Congenital malformations of the CNS account for about 25% of all children birth defects, and their part in the structure of perinatal and infant mortality is currently about 30%. Nowadays in Ukraine, there is no accurate data on the prevalence of congenital malformations of the CNS with the release of certain nosological forms. The analysis of scientific literature, which highlights the state of studies related to macro-, morphogenesis, histogenesis and topography of bridge structures in the prenatal period of human ontogenesis, was conducted. It is revealed that in the scientific literature there is insufficient data on the chronological sequence of macrometric and morphological changes during the formation of human pons nuclei at the prenatal period of ontogenesis. Despite the significant role of the pons in the implementation of global brain functions, its prenatal development remains insufficiently investigated. Knowledge of the migration mechanisms and differentiation of the pons nuclei neurons will allow to understand better the molecular and cellular basis of the formation and functioning of the cortico-cerebellar leading way. The cranial nerves nuclei which are contained in the pons play an important role in the formation of early postnatal reflexes, as well as in the realization of brain sensory functions. Most researches on the embryonic development of the pons are conducted on experimental animals, which cannot always be extrapolated to humans. Besides there are no works of complex immunohistochemical research on the development and formation of pons nuclei in the prenatal period of human ontogenesis. All the above provides wide opportunities for further study of this issue.
Key words: pons, pons nucleus, prenatal period, morphogenesis.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 03.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-68-73 УДК 616.314 - 089.23 - 001.7 Удод О. А., Помпй О. О.
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ ТА КОНСТРУКЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1
АДГЕЗИВНИХ МОСТОПОД1БНИХ ПРОТЕЗ1В Донецький нацюнальний медичний ушверситет (м. Краматорськ)
stifler2637@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР ка-федри стоматологи №1 Донецького нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТни «Оптимiзацiя сучасних пiдходiв до дiагностики, лтування та реаби лггацп пащетчв з захворюваннями оргашв порожни-ни рота та щелепно-лицевоТ обласп», № державноТ реестрацп 011би004055.
Дефекти зубних рядiв невеликоТ довжини у фрон-тальних або бiчних дшянках у пащетчв рiзного вшу зус^чаються достатньо часто. У тепершнш час кнуе декшька методiв замщення таких дефемчв. Насампе-ред, це "класичш" мостоподiбнi конструкцп з опорою на штучш коронки, протезування з опорою на iмплан-тати i частковi зшмш протези. Кожен з цих методiв мае своТ недолги. Незшмне мостоподiбне протезування, особливо естетичне, вимагае значного препа-рування опорних зубiв, в деяких випадках навпъ Тх депульпування, що е, зрозумшо, небажаним. Опера-щя iмплантацiТ з подальшим протезуванням вимагае великих матерiальних витрат, а також часу. ^м того, кнуе ряд протипоказань до проведення iмплантацiТ, а саме, несприятлива морфолопя шстковоТ тканини, за-гальносоматичш захворювання тощо. Частковi зшмш протези е некомфортними для па^ен^в, а також не вщновлюють жувальну функщю в повному обсязк За-значеш методи замЦення дефемчв зубного ряду ви-магають залучення зуботехшчноТ лабораторп, яшсть виготовлених конструкцш залежить вщ професшного
рiвня зубних техшшв, проводяться в декшька вщвщ-увань [1,2,3].
Останшм часом достатньо штенсивно розвива-еться концепщя мЫмальноТ швазивносп щодо твер-дих тканин зубiв при лтуванш i протезуваннi. Сучасн1 технологи та матерiали дозволяють моделювати рес-таврацп зубiв з повноцiнним вiдновленням Тх анато-мо-функцiональних та естетичних характеристик, що е переконливою альтернативою бшьш складним i до-рожчим ортопедичним конструкщям, не вимагають значного препарування зубiв або хiрургiчного втру-чання. Саме за таких технологш i стало можливим ви-готовлення адгезивних конструкцш.
Адгезивними мостоподiбними протезами (АМП) називають так конструкцп, якi фтсуються на опорних зубах за допомогою адгезивних систем або компози-цшних цементiв. Як i «класичш» мостоподiбнi протези, адгезивнi конструкцп складаються з двох опорних елемен^в i промiжноТ частини. Для забезпечення по-трiбноТ жорсткостi в конструкцiю включають армуюч1 елементи. Армуючi елементи виготовляють з металiв або волоконних систем [4].
На тепершнш час протокол надання допомоги патентам з малими включеними дефектами зубних рядiв з використанням АМП вiдсутнiй, дизайн оптимально'! конструкцп залишаеться невирiшеним питан-ням та потребуе подальших дослщжень.
За прямим методом виготовлення АМП склада-еться з наступних еташв. Пiсля пiдготовки поверхонь опорних зубiв до протезування (механiчне очищення
та iзоляцiя), проводять препарування ретенцшних по-рожнин та визначення довжини армуючих елеменлв. Полм укладають армуючий елемент та моделюють штучний зуб. Закiнчують виготовлення АМП рестав-рацieю опорних зубiв з порожнинами, шлiфуванням I полiруванням уае'| конструкций
У прямого методу виготовлення АМП кнуе велика кiлькiсть модифiкацiй. Ц модифтацп, в основному, стосуються вибору армуючих елемен^в i покривного композитного матерiалу, дизайну ретенцiйних порож-нин, розташування армуючого каркаса, технiки виготовлення штучного зуба тощо.
На свпх>вому стоматологiчному ринку представлено безлiч армуючих елементiв для АМП, як за мате-рiалом виготовлення можна роздшити на металевi та волоконш [5]. Щодо перших, вщомо, що максимальне навантаження, за якого була порушена фшсащя опорних елемен^в для АМП з металевим армуванням, становила 135 кг, порушення фшсацп частiше спосте-рiгалося на одному з опорних зубiв. Для АМП з скло-волоконним армуванням максимальне навантаження дорiвнювало 97 кг, при цьому у вах випадках була порушена цiлiснiсть саме протезiв [6].
Описано також використання шдивщуально'| мета-лево'| балки для непрямого виготовлення АМП [7]. Ав-тори стверджують, що цей метод мае певш переваги: легкiсть виготовлення, надшну мiцнiсть, естетичнiсть [7]. Однак викликае сумшви надiйнiсть з'еднання ком-позицiйного матерiалу, з якого моделюють протез, з металевою поверхнею балки, а також стушнь естетич-ност у зв'язку з наявнiстю металевого армуючого еле-мента. До того ж, з'являеться необхщшсть спiвпрацi з зуботехшчною лабораторiею, що збiльшуе варлсть АМП та часовi витрати.
Що стосуеться армуючих матерiалiв, якi представ-ленi волоконними системами, то ¡х класифiкують за такими параметрами: за матерiалом та архiтектурою волокна, за формою випуску, за способом просочен-ня.
Незалежно вщ приналежностi волоконного еле-мента до ле'| чи шшо'| групи, до нього пред'являеться низка вимог: мщшсть, стшшсть до навантажень, уш-версальшсть, зручнiсть у використаннi, бiосумiснiсть, вщсутшсть сенсиб^зуючо'| дм на пацiента i лiкаря, фiзичнi та оптичнi властивосп, подiбнi таким твердих тканин зубiв, доступнiсть [8].
До теперiшнього часу вщсутш чiткi результати до-слщжень, що вочевидь вказують на прямий зв'язок мiж бiомеханiчною ефективнiстю рiзних матерiалiв i ¡х клiнiчним застосуванням щодо адгезивного протезу-вання. Бшьш того, чинник наповненостi композитних матерiалiв, ¡х типу, а також сшввщношення волокно-композит, що змiнюе бюмехашчш властивостi таких конструкцiй, варiанти позицп волокон, значно шдви-щують варiабельнiсть застосування цих матерiалiв.
1снують розбiжностi думок дослiдникiв з приводу переваг iмпрегнованих та неiмпрегнованих волокон-них матерiалiв. Встановлено, що використання iмп-регновано'| скловолоконно'| стрiчки для армування адгезивних мостоподiбних протезiв дозволяе забез-печити бiльш високу ефективнiсть вщновлення цшс-ностi зубних рядiв i збiльшити строки |'х експлуатаци [9]. У той же час, шшими дослiдниками отриманi результати, в яких преiмпрегнованi та неiмпрегнованi армуючi елементи продемонстрували однакову стш-
KicTb до переломiв, а критичну роль в пружних влас-тивостях конструкцш з волоконним армуванням вщи грають склад та властивостi композиту [10].
Матерiали неiмпрегнованоí групи просочують по-лiмерами перед використанням, що ускладнюе виготовлення протезiв i сприяе появi можливих дефектiв, якi значною мiрою залежать вiд професiйного рiвня лiкаря-стоматолога та дотримання ним технолопч-них вимог. Особливо складнi в робот полiетиленовi стрiчки Connect, Kerr, та Ribbond, Ribbond. При робот з ними необхiдно використовувати спещальш рукавички, щоб не сталося руйнування оксидованоТ поверхнi, спецiальнi ножицк У той же час, просочеш армуючi матерiали не вимагають особливих шструментв. £ думка, що досягти чудовот естетики i високот мщнос-тi АМП можливо за допомогою саме полiетиленових стрiчок. Вони практично безбарвш, добре адаптують-ся до опорних зубiв i вiзуально зникають пiд шаром композиту [11].
Однак найбшьш перспективною групою армуючих елементв прийнято вважати скловолоконнi [2]. Вони мають мiцнiсть до 2000 МПа, бюсумкшсть, високу пружнiсть, прозорiсть, утворюють хiмiчний зв'язок з композитними матерiалами, тобто вiдповiдають бшь-шостi вимог до армуючих елементв. Скловолокно при використанш не вимагае додаткових аксесуарiв, якi необхiднi для роботи з полiетиленовими стрiчками [2].
Частина волоконних систем сертифтована в УкраТ'ш. Це Ribbond, Ribbond; Connect, Kerr; GlasSpan, GlasSpan; Полклас, ЭСТА; Dentapreg, Advanced Dental Material; Interlig, Angelus; EverStick C & B, GC; Jen Fiber, Jendental. Аналiз лп"ератури показав, що найбшьш по-пулярними армуючими елементами в нашш кратш i за кордоном е EverStick C & B, GC; Jen Fiber bulk kit, Jendental; Jen Fiber Rope & Tape, Jendental; Dentapreg Bridge PFM, Advanced Dental Material.
Наступним дискусшним моментом щодо виготовлення АМП прямим методом е оптимальш варiанти укладання ^ловолоконних елементв i, взагалi, до-цiльнiсть Тх використання. Було проведено дослщжен-ня мiцностi АМП з армуванням i без нього [12]. За результатами цього дослщження, мщшсть обох рiзно-видiв АМП при використанш граничних навантажень вiдрiзнялася незначно. Таким чином, автори дшшли висновку, що волоконний елемент застосовуеться бшьше для зручностi при виготовленнi АМП прямим методом. Його використання, за думкою авторiв, при виготовленш АМП непрямим методом недоречно, тому що це ^отно збшьшуе вартiсть конструкцп [12].
Однак iншi автори вважають, що введення волоконного армуючого каркаса в конструкцш ^отно збшьшуе Ti адгезивну мiцнiсть, причому тип волокна мае несуттевий вплив на стушнь адгезп [13]. У лабораторному дослщженш, в якому вивчали мщшсть зразшв з рiзними армуючими елементами методом трьохточкового вигину, найбтьшу мiцнiсть виявили у зразках, армованих скловолокном з повноцшним просоченням (адгезив i текучий композит), наймен-шу мiцнiсть продемонстрували зразки без армування [14].
Ще одним важливим фактором, що впливае на ефектившсть адгезивного протезування, е кшьшсть i напрямок розташування армуючих елементв. Протезування дефекту зубного ряду в бiчнiй дшянщ вима-
гае шдвищено'| мiцностi мостоподiбного протеза, який буде вiдновлювати жувальну функцш, тому доцiльно використовувати конструкцш, яка мiстить два армую-чi елементи. Розташування |'х у взаемно перпендику-лярних напрямках забезпечуе оптимальш умови для формування штучного зуба, а також збшьшуе стiйкiсть до жувального навантаження [13,15]. При замЦенш зуба зi значним вертикальним розмiром (бiльше 8 мм) необхiдно формувати додатковий опорний еле-мент - антиопрокидач. Такий елемент дозволяе ком-пенсувати значш горизонтальнi навантаження i не перешкоджае естетичному вiдновленню форми зуба. При протезуванш дефектiв у бiчних дiлянках створю-ють вигин волоконних елементв у вестибулярному I оральному напрямках [16].
Кавецький В. П. пропонуе обирати конструкщю армуючих елементв АМП залежно вщ клЫчно'| си-туацп, що дозволяе суттево збiльшити якiсть адгезив-них волоконних конструкцш, максимально наблизи-ти |'х зовнiшнiй вигляд до природних зубiв пащентв, а також покращити характеристики |'х мiцностi. Пiсля двох рошв клiнiчного дослiдження 92% виготовлених з урахуванням клЫчно'| ситуацп АМП мали високий показник ефективност, у той час, як при застосуван-ш стандартно'! технiки з однiею стрiчкою ефективнiсть через два роки дорiвнювала лише 39% [3].
Iншi автори рекомендували використовувати ар-муючi матерiали на основi склокерамiчних волокон ^ЬегёрИп^ Polydentia; GlasSpan, GlasSpan), якi, в за-лежностi вiд топографа дефекту зубного ряду, доцшь-но комбшувати (балка i стрiчка) i формувати, таким чином, додатковий антиопрокидач у вертикально площиш [1]. Соловйов М. Ф. вважае, що для кращо-го замЦення дефекту зубного ряду i збiльшення мщ-ностi АМП на шнурi або стрiчцi можна зав'язувати вузол. ^м того, в зон моделювання штучного зуба можна встановлювати вiд 1 до 3 шматочюв стрiчки в поперечному напрямку. Автор стверджуе, що така конструкщя зменшуе ймовiрнiсть вiдколiв композиту на промiжнiй частинi через бiльшу кшьшсть армуючих елементiв, сприятливо розподiляе жувальне навантаження. Ще однiею пропозищею автора було вста-новлення ортодонтичного або кламерного дроту мiж стрiчками або всередину шнура Полiглас, ЭСТА, що забезпечить амортизацiю внутрiшнiх напружень при перепадi температур на межi метал-композит [17].
1снуе необхiднiсть у розробц рекомендацiй до ди-ференцшованих пiдходiв щодо виготовлення АМП у залежност вiд локалiзацií дефекту зубного ряду. Було запропоновано керуватися наступними положення-ми: якщо дефект локалiзуеться у фронтальнiй дшянщ, рекомендуеться вертикальне розташування армуючо( стрiчки, перпендикулярно до поверхш альвеолярного вiдростка для забезпечення достатньоí площi для моделювання фронтальних зубiв; для премолярiв - гори-зонтальне розташування стрiчки, паралельно альвеолярному краю, таким чином, збшьшуеться стшшсть до вертикального навантаження при жуванш; для моля-рiв - укрiплена конструкцiя з двома сачками, розта-шованими паралельно або перпендикулярно одна до одше1 [13].
При плануванш укладання армуючоí скловолокон-но1 балки в опорних фронтальних зубах слщ врахову-вати ¡х бiомеханiку. Для стабшзацп конструкцп щодо трансверзальних навантажень балка повинна мати
одну частину в якост опори вестибулярнот стшки, iншу - оральнот [3].
Щодо довжини дефектiв зубного ряду, було з'ясовано, що сшльне використання скловолокон-ноТ балки Jen-FiberBulk, Jendental, та скловолоконнот стрiчки Jen-FiberTape, Jendental, при армуваннi адге-зивних мостоподiбних конструкцiй дозволяе проте-зувати дефекти зубного ряду довжиною до 20 мм. В опорних зубах слщ препарувати порожнини II класу за Блеком, балку необхщно фтсувати на приясеннш стнщ порожнини ближче до альвеолярного вщрос-тка, а стрiчку - зверху балки [18]. Але в шшому до-слщженш встановлено, що для успiшного довгостро-кового функцiонування АМП вiдстань мiж опорними зубами не повинна перевищувати 15 мм [19].
Нещодавно для армування АМП у бiчнiй дшян-^ зубного ряду було запропоновано використання трьох стрiчок, розведених в рiзних напрямках. Резуль-тати клЫчних дослiджень цих авторiв виявили вищi показники ефективностi саме таких АМП [20].
Перспективним слщ вважати визначення оптимально!' адгезивнот конструкцГ'' за методом аналiзу кiнцевих елементiв. Встановлено, що ефектившсть армування залежить вщ спiввiдношення об'емнот частини волокон та об'ему композиту, розташування, форми, типу i iмпрегнацií волокон [21]. Оптимальний ефект армування, на думку авторiв, можна отримати, якщо частка скловолокна становитиме 16% вщ об'ему штучного зуба, армуючий елемент буде розташовува-тися в нижнш частинi штучного зуба на нижнш щелепi (на верхнш щелепi навпаки), довжина армування буде дорiвнювати вiдстанi мiж проксимальними стшками опорних порожнин, дiаметр волокна буде 11 мкм, частка наповнювача в композит складати 30% [21].
Проведет лабораторш дослщження зразкiв з нанофотокомпозиту з армуванням рiзними склово-локонними елементами показали, що найкращi ре-зультати, з точки зору витривалосп до навантаження, отриманi у зразках з найбтьшою площею поперечного перерiзу елементiв та з'еднання з нанофото-композитом, оскiльки ^ зразки були армованi трьома iмпрегнованими скловолоконними стрiчками, роз-ташованими горизонтально, з дiаметром 0,3х3,0 мм [20].
Одшею з переваг АМП е щадний пщхщ до опорних зубiв, зокрема, менший ступiнь Тх препарування в порiвняннi з традицшним препаруванням пiд штучнi коронки. Стушнь препарування твердих тканин зубiв шд опорнi елементи АМП становить, у середньо-му, 5,09%; препарування шд вкладки призводить до втрати приблизно 15,52% видимих твердих тканин, шд лит i комбiнованi коронки - 44,27%, що в 8,7 раза бшьше, шж при використаннi АМП [4].
Незважаючи на багаторiчну ia^^ розвитку АМП, так i не сформовано единий погляд на оптимальний дизайн ретенцшних елементв для фтсаци АМП на опорних зубах. 1снуе пiдхiд, що наймiцнiшим опорним елементом е вкладка в порожниш типу МОД для пре-молярiв i типу МО для молярiв [22]. В результат кли нiчних дослщжень авторка виявила, що потовщення оклюзшнот частини вкладки до 2 мм збшьшуе Ti мiц-нiсть в 1,6 раза в порiвняннi з товщиною вкладки 1 мм; подвшне збшьшення вмiсту скловолокна змiцнюе АМП в 1,3 раза; кшьтсть АМП за 4 роки без усклад-нень склала 89% вщ дослщжуваних [22]. В iнших до-
слщженнях рекомендуеться в опорних зубах, якщо вони ÎHTaKTHÎ, формувати канавки глибиною 1,5-2 мм. За наявност карiозних порожнин або пломб, ретен-цiйнi елементи формують з дотриманням «класичних» правил за Блеком [17]. 6 пропозицп створювати додатковi ретенцiйнi пропили в обласп кiнцевих вщ-рiзкiв волокна, у зв'язку з тим, що так пропили значно збшьшують мiцнiсть конструкцп [13].
Ретенцiйнi пропили в опорних зубах також реко-мендують формувати, використовуючи бори, що на-гадують голку дуже маленького дiаметру (чим тонше пропил, тим мiцнiше буде ретенщя конструкцп) iз се-редньою або дрiбною абразивнiстю [1]. Препаруван-ня виконуеться паралельно поздовжнiй вiсi коронко-воТ частини зуба. Автор пропонуе робити вщ одного до чотирьох пропилiв у залежностi вщ груповоТ при-належностi зуба. Для молярiв оптимальною кiлькiстю е три або чотири пропили, для премолярiв, ^в i рiз-цiв верхньоТ щелепи - два, для рiзцiв нижньоТ щелепи
- один. За результатами дослщження цього автора, саме такий дизайн ретенцшних елементiв в опорних зубах забезпечуе найкращу фшсацш АМП [1].
В iноземних дослщженнях частiше рекомендують дотримуватися класичних принцишв формування опорних порожнин, препарувати порожнини ящико-подiбноï форми з мЫмальною конуснiстю вiсьових стiнок, з приясенною стшкою, розташованою над пришийковою третиною зуба [10,21]. Кшьмсть збе-режених АМП з таким типом формування порожнин через 4,3 року спостереження склала 95% вщ вихщ-ноТ [19]. У той же час е вщомосп, щодо "виживання" таких АМП лише на рiвнi 75% за 36 мкящв [12]. За результатами шшого дворiчного дослщження найбшь-шу кiлькiсть ускладнень також було виявлено саме в АМП з класично сформованими опорними порожни-нами за Блеком у порiвняннi з АМП, як фтсували, за розробками авторiв, у порожнинах з конвергуючими стшками у дентинi та прямовисними в емалi [20]. На думку авторiв, така конструкцiя iз запропонованим дизайном опорних порожнин i рiзноспрямованими волоконними елементами е оптимальною i дозволяе забезпечити високу анатомо-функцюнальну i естетич-ну ефективнiсть протезування малих включених де-фектiв у бiчнiй дiлянцi з вiдносно невеликим об'емом препарування за рахунок формування ребер жор-сткостi i зменшення площi поперечного перерiзу опорних елеменпв.
Слiд зазначити, що довгостроковi клiнiчнi досли дження АМП практично вщсутш. Проведенi досли дження повщомляють про рiвень невдач вiд 5% до 16% у п'ятирiчний перюд спостереження. Цi результа-ти вщносяться як до iнвазивних, так i до нешвазивних АМП, але тшьки для пацiентiв без виражених пара-функцiональних звичок. 6 вказання щодо "виживання" АМП на рiвнi 64% протягом п'ятирiчного перiоду спостереження, при цьому були використаш матерiа-ли i технологи кiнця 90-х рошв. За останнiми даними, АМП, виготовлеш прямим методом, за п'ятирiчний перiод демонструють ефективнiсть у 96% [23].
Для визначення середнього строку служби зшм-них та «класичних» незшмних протезiв було проведено вщповщне клiнiчне дослiдження. Найбiльшу кшьшсть пацiентiв з незнiмними конструкцiями, що потребували переробки, визначали через 5 рошв
- 32,3%. Найпоширешшими ускладненнями були
визначеш наступнi: поява зубних вщкладень, захво-рювання пародонта, сколи, трЦини та переломи про-тезiв i опорних зубiв тощо. У той же час, через 5 рошв користування 57,78% знiмних протезiв вимагали зами ни або переробки у зв'язку з переломами базиав, ви-пaдiнням штучних зубiв, атрофiею тканин протезного ложа, протезних стоматипв з iнших причин [24].
Спираючись на результати проведених досли джень, можна очтувати вiд адгезивних мостоподiб-них протезiв з армуванням волоконними елементами певноУ довговiчностi. Можливо, у недалекому майбут-ньому строки Тх експлуатацп без ускладнень дозволять переглянути ставлення до АМП, як до тимчасових конструкцш.
Отже, адгезивш мостоподiбнi протези - це висо-коестетичнi та мiцнi конструкцГ|, що забезпечують максимально щадне вщношення до твердих тканин опорних зубiв, бюмехашчне вiдновлення функцГГ зубних рядiв, оскiльки фiксуючa система конструкцГ| роз-ташовуеться з урахуванням вiсi зуба, i жувальне на-вантаження рiвномiрно розподiляеться мiж зубами. Застосування АМП значно збшьшуе можливостi щодо вщновлення зубiв i зубних рядiв без залучення зуботехшчноТ лабораторп. Виготовлення адгезивних мос-топодiбних протезiв за одне вщвщування передбачае мiнiмaльне, але достатне для фiксaцiï препарування зубiв. Армуючi елементи, зaнуренi у композит, анато-мiчнa рестaврaцiя опорних i вщсутшх зубiв дозволя-ють отримати високий естетичний i функцiонaльний ефект та забезпечують швидке звикання патента до такого протеза. Анaлiз лп"ератури показав безсумнiв-нi переваги адгезивних мостоподiбних конструкцiй перед трaдицiйними, що застосовують для протезування включених дефемчв зубних рядiв невеликоТ довжини. Однак ^ конструкцГ| мають певш недолiки. Залишаються вiдкритими питання щодо вaрiaнтiв роз-мiщення армуючого каркаса, дизайну ретенцшних елеменпв в опорних зубах, найбшьш ефективного типу волоконних елеменпв, мiцностi з'еднання про-мiжноï частини з опорними частинами АМП, оцшки i прогнозування термiнiв експлуатацп адгезивних конструкцш.
Можливим шляхом удосконалення конструкцш АМП е збшьшення значення армуючого елемента по вщношенню до покривного композиту, адже велика питома вага волоконноТ частини суттево покращить фи зико-мехaнiчнi влaстивостi АМП. У той же час, оптичш властивосп сучасних волоконних систем дозволяють збер^ати чудову естетику, незважаючи на зменшення частки вкриваючого Тх нанофотокомпозитного мате-рiaлу. Ще одним напрямком для збшьшення строкiв служби АМП е створення додаткових ретенцiйних елеменпв у опорних порожнинах. Використання з ^ею метою маркувальних борiв для препарування зубiв пiд вiнiри та комбшоваш коронки дозволить збiльшити площу з'еднання композиту з твердими тканинами опорних зубiв i покращити мехашчну та адгезивну ретенцш.
Вирiшення наведених завдань, можливо, дозволить у подальшому розробити диференцшоваш пiд-ходи та запропонувати оптимальш конструкцГ| адгезивних мостоподiбних протезiв щодо конкретноТ клiнiчноï ситуацГ| та використання певних армуючих елеменпв i вiдновлювaльних мaтерiaлiв.
Лггература
1. Grishin SYu, Zholudev SE. Vosstanovlenie edinichnyih vklyuchennyih defektov zubnogo ryada adgezivnyimi mostovidnyimi protezami s armirovaniem steklovoloknom. Stomatolog. 2007;2:40-4. [in Russian].
2. Ivanytskyi IO, Hasiuk NV, Ostrovska LI. Mozhlyvosti zastosuvannia adhezyvnykh volokonykh system dlia zamishchennia malykh defektiv zubnykh riadiv. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2014;14(1):127-30. [in Ukrainian].
3. Kavetskiy VP. Klinicheskaya effektivnost adgezivnyih volokonnyih konstruktsiy. Sovremennaya stomatologiya. 2012 Okt;1:52-5. [in Russian].
4. Ponomarenko O. Adgezivnyie mostovidnyie konstruktsii bokovyih zubov. Chast II. DentArt. 2012;3:10-21. [in Russian].
5. Tanculescu O, Doloca A, Veeru R. Physical and mechanical characterization of different fiber-reinforced composite systems used in fixed prosthesis. Revista de Chimie. 2016 Jan:1-12.
6. Tyincherov RR, Kolbaev AA. Issledovanie prochnosti svyazi vremennyih adgezivnyih mostovidnyih protezov s tverdyimi tkanyami zuba. Vestnik KGMA im. I. K. Ahunbaeva. 2014;2:109-12. [in Russian].
7. Grigoreva EA, Bolonkin VP, Belousova LG, Haykin MB, Shevchuk EN. Obosnovanie primeneniya novogo adgezivnogo mostovidnogo proteza pri vosstanovlenii malyih defektov zubnyih ryadov. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk. 2015 Iyul;17(1):770-3. [in Russian].
8. Kazeko LA, Boriseeva OA, Baranovskaya MS. Volokonnyie sistemyi v terapevticheskoy stomatologii: uchebno-metod. posobie. Minsk: BGMU; 2010. 24 s. [in Russian].
9. Dramaretska SI. Kliniko-laboratorne obgruntuvannia vyboru konstruktsii adhezyvnykh mostopodibnykh proteziv [avtoreferat]. Kyiv: Natsional. med. akad. im. P.L. Shupika; 2016. 24 s. [in Ukrainian].
10. Mosharraf R, Torkan S. Fracture resistance of composite fixed partial dentures reinforced with pre-impregnated and non-impregnated fibers. Journal of Dental Research, dental clinics, dental prospects. 2012 Mar 13;6:12-6.
11. Muhamad A, Ezzaldeen A, Nezar W. Single visit replacement of central maxillary using fiber-reinforced composite resin. Journal of Dental and medical scienses. 2017 Mar;16(3):69-74.
12. Yokoyama D, Shinya A, Gomi H, Vallittu PK. Effects of mechanical properties of adhesive resin cements on stress distribution in fiber-reinforced composite adhesive fixed partial dentures. Dental materials journal. 2012 Mar;31(2):189-96.
13. Lutskaya IK, Novak NV, Kavetskiy VP. Obosnovanie vyibora metoda modelirovaniya adgezivnoy volokonnoy konstruktsii. Sovremennaya stomatologiya. 2014 Iyun;1:41-5. [in Russian].
14. Matveev DV, Sokolov PE, Laze R, Petrikas OA. Issledovanie prochnosti na izgib armirovannogo kompozita. Tverskoy meditsinskiy zhurnal. 2016;4:73-5. [in Russian].
15. Shilenko DR, Kazakova KS, Elinskaya AN. Obosnovanie armirovaniya adgezivnogo mostovidnogo proteza. Svit medytsyny ta biolohii. 2011 Cherven;7(3):138-40. [in Russian].
16. 16. Mokrenko EV, Semikozov OV. Osobennosti formirovaniya volokonnyih oporno-armiruyuschih konstruktsiy pri adgezivnom protezirovanii zubnyih ryadov. Klinicheskaya stomatologiya. 2006;2:26-9. [in Russian].
17. Solovyov MF. Otechestvennyiy steklovolokonnyiy material «Poliglas». Sovremennaya stomatologiya. 2006 Mart;1:28-37. [in Russian].
18. Gorban SA, Litvin TV. Vosstanovlenie otsutstvuyuschih zubov s pomoschyu prepolimerizovannyih adgezivnyih volokonnyih sistem. Denta Blitz. 2006;6:10-3. [in Russian].
19. Piovesan EM, Demarco FF, Piva E. Fiber-reinforced fixed partial dentures: a preliminary retrospective clinical study. Journal of applied oral science. 2006 Apr;14:100-4.
20. Udod AA, Dramaretskaya SI. Klinicheskoe obosnovanie optimalnoy konstruktsii adgezivnyih mostovidnyih protezov. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2016;16(1):47-52. [in Russian].
21. Ootaki M, Shin-Ya Ak, Gomi H, Shin-Ya A. Optimum design for fixed partial denture made of hybrid resin with glass fiber reinforcement by finite element analysis: effect of vertical reinforced thickness on fiber frame. Dental materials journal. 2007;26(2):280-9.
22. Sokolova IV. Zameschenie vklyuchennyih defektov zubnyih ryadov volokonno-kompozitnyimi adgezivnyimi mostovidnyimi protezami s oporoy na vkladki. Kliniko-laboratornyie issledovaniya [avtoreferat]. Tver: Tverskaya gos. med. akad; 2007. 22 s. [in Russian].
23. Garoushi S, Lassila L, Vallittu PK. Resin-bonded fiber-reinforced composite for direct replacement of missing anterior teeth. A clinical report. International Journal of Dentistry [Internet]. 2011 Sep 20;2011(845420):5 p. Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC3177093/
24. Malyiy AYu, Kresnikova YuV, Volkov EB, Brovko VV. Rezultatyi kliniko-epidemiologicheskogo issledovaniya ortopedicheskogo lecheniya bolnyih s chastichnyim otsutstviem zubov. Dental forum. 2009;2:30-5. [in Russian].
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ' ТА КОНСТРУКЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 АДГЕЗИВНИХ МОСТОПОД1БНИХ ПРОТЕЗ1В Удод О. А., Помшй О. О.
Резюме. У cran"i нaведенi cy4acHi погляди Ha ортопедичне лiкувaння невеликих дефеклв зубних рядiв эдгезивними моcтоподiбними протезэми, представлен шновэцшш технологи Тх виготовлення, мaтеpiaли, ap-мyючi елементи, мЫмэльно iнвaзивнi пщходи до пpепapувaння опорних зyбiв, шдкреслеш суп^ пеpевaги, високэ естетичшсть тa фyнкцiонaльнicть тaких пpотезiв. Визнaченi тaкож основы невиршеш проблеми тэ окреслен перспективы шляхи оптимiзaцiТ конструкци эдгезивних моcтоподiбних пpотезiв.
Ключовi слова: дефекти зубних pядiв, эдгезивш моcтоподiбнi протези, конструкци, технологи.
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И КОНСТРУКЦИОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ АДГЕЗИВНЫХ МОСТОВИДНЫХ ПРОТЕЗОВ
Удод А. А., Помпий А. А.
Резюме. В статье приведены современные взгляды нэ ортопедическое лечение небольших дефектов зубных рядов эдгезивными мостовидными пpотезaми, представлены инновэционные технологии их изготовления, мaтеpиaлы, apмиpyющие элементы, минимэльно инвэзивные подходы к пpепapиpовaнию опорных зубов, подчеркнуты существенные преимуществ, высокэя эстетичность и функционэльность тэких протезов. Определены тэкже основные нерешенные проблемы и обознэчены перспективные пути оптимизэции конструкции эдгезивных мостовидных протезов.
Ключевые слова: дефекты зубных рядов, эдгезивные мостовидные протезы, конструкции, технологии.
MODERN TECHNOLOGIES AND TECHNIQUE PECULIARITIES OF RESIN BONDED BRIDGES Udod O. A., Pompiy O. O.
Abstract. The paper presents the current views on the orthopedic treatment of small defects of dentition with resin bonded bridges. Dentition defects of small length in the frontal or lateral areas in patients of different ages are quite commonly observed. Currently, several methods for such defects replacing can be proposed. The concept of minimal invasiveness in treatment and prosthetics of hard dental tissues is intensively developing. The modern technologies and materials make it possible to provide teeth rehabilitation including restoration of their anatomical, functional and aesthetic characteristics, which is a convincing alternative to more complex and expensive orthopedic constructions.
Resin bonded bridges (RBB) are highly aesthetic designs providing the most sparing treatment of abutment hard tissues, biomechanical restoration of the dentition function and have low production cost.
Currently, there is no protocol for dental care of patients with small included dentition defects in case of RBB application. The world dental market presents a lot of reinforcing elements for RBB, which can be divided into metal and fiber according to material used. Fiberglass is considered to be the most promising group of reinforcing elements. The issues on determination of the optimal fiber element laying, their number, and the need for its application remain unsolved in RBB manufacturing by direct method. The results of RBB strength evaluation without reinforcement and with reinforcement of various elements in different variants were presented.
Sparing treatment of the abutment teeth, in particular, minimal preparation degree is one of the RBB advantages. But no unified view on the optimal design of the retention elements for RBB fixation on the abutment teeth has been suggested. One of the approaches presented the inlay MOD for premolars and inlay MO for molars as the strongest retainers. Other variants for providing the increase in construction strength included additional retention cuts in the area of final fiber segments. The results obtained have determined that the resin bonded bridges with reinforced fiber elements can possess certain durability. Perhaps, the duration of their application without complications will change the attitude to RBB as the temporary structures.
The systematization of data obtained and formation of investigation approach for the most effective RBB construction should be carried out to improve the quality of orthopedic treatment in case of dentition defects.
The solution of mentioned problems will provide the further development of differentiated approaches and will suggest the optimal constructions for resin bonded bridges considering specific clinical case as well as application of certain reinforcing elements and restoration materials.
Key words: dentition defects, resin bonded bridges, constructions, technologies.
Рецензент - проф. Король М. Д.
Стаття надшшла 17.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-73-78 УДК 611.018.52. Холодкова О. Л.
ТРОМБОЦИТИ: Б1ОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ТА КЛ1Н1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
sonshine22@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ка-федри анатомп людини Одеського нацюнального медичного ушверситету «Розробити та обг"рунтува-ти способи корекцп фiброзних змш печшки при хро-шчному гепатит та цирозi печшки» (№ державноТ реестрацп 0116U008927).
Використання фiзiологiчних здiбностей тромбо-цилв широко розпочалося з 70-х ромв ХХ сторiч-чя в рамках лтування гематолопчноТ патологи [1]. Ключовою особливiстю тромбоципв е вщсутшсть ядра, тобто основного ноая спадкового матер!алу, що робить Тх iмунологiчно безпечними для застосу-вання в алогенному варiантi [2]. Але, тромбоцити мiстять велику кшьмсть бюлопчно активних сполук, ям залучен в широке коло процеав забезпечення гемостазу, активацп неоанпогенезу, стимулювання регенераторних властивостей тканин, пщтримки гомеостазу та ш. [3-5]. Так, в цитоплазмi тромбо-цилв знаходяться три основы локуси зберкання -альфа та щмьш (дельта) гранули та лiзосоми [6,7]. З'ясовано, що альфа-гранули становлять бiльшiсть включень тромбоцилв, i мiстять цшу низку факто-рiв росту (ФР, GF - growth factor): ФР з тромбоципв (ФРТ, PDGF - platelet-derived GF), iнсулiноподiбний ФР (1ФР, IGF - insulin-like GF), судинний ендотелiаль-
ний ФР (СЕФР, VEGF - vascular endothelial GF), транс-формуючий ФР ß (ТФР-ß, TGF - transforming GF), ешдермальний ФР (ЕФР, EGF - epidermal GF) та ФР фiбробластiв основний (ФРФ, FGF - fibroblast GF) [810]. В дельта гранулах тромбоципв знаходяться ка-техоламши, пстамш, серотонш, АТФ, АДФ, юни каль-щю та дофамш [6,11]. Ц речовини мають суттевий вплив на проникшсть судин, активащю макрофапв, забезпечення регенерацп та модулювання тканин [12,13]. Шсля агрегацп тромбоцити починають ре-алiзовувати вмiст гранул, i цей процес найбтьш активно тривае протягом першоТ години, а синтез цитомшв продовжуеться ще, як м^мум, 7 дiб [14]. Внаслщок виходу бюмолекул утворюеться атка для формування фiбринного згортка, який слугуватиме скаффолдом для факторiв росту [15].
На поверхш тромбоципв розташована велика ктьшсть рецепторiв, що вщносяться до амейств тромбоцитарноТ адгезп та агрегацГТ, iмуноглобулi-нiв, iнтегринiв, тирозин-фосфатази, а також рецеп-тори хемокiнiв, вазопресину, аденозину, серотош-ну, дофамiну, iнсулiну, лептину та ш. [16,17].
Певною мiрою, бiологiчнi властивостi тромбоци-тiв визначаються вмiстом в них 190 асоцшованих з мембраною бiлкiв та понад 260 фосфорильованих протеТшв [14,18-20]. Джерелом тромбоципв в ор-
