CC BY
18
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9
УДК 504 (075.8) Доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук; студ. М.Б. Руда -
НЛТУ Украти, м. Львiв
встановлення саштарно-ririehrahoï ощнки
kphhh4hoï води у прим1ських населених пунктах
Дано ощнку саштарно'1 та етдемюлопчно'1 ситуацп води криниць у селищi Зимна Вода поблизу м. Львова, встановлено яюсть та вщповщнють гiгieнiчним ви-могам. Результати дослщження було порiвняно i3 вимогами Держстандарту 287482 та вщнесено дослiджуванi вододжерела до першого класу (вода повнiстю придат-на для вживання, не потребуе спещальних заходiв оброблення).
Assoc. prof. N.G. Luk'yanchuk; stud. M.B. Ruda -NUFWTof Ukraine, L'viv
Sanitary-hygenic establishment well estimation in suburban settlements
The estimation of sanitary and epidemiology situation of wells water given in a settlement Zymna Voda, investigated quality and accordance to the hygienically requirements. Research results were compared to the requirements of national Standard 287482 and marked as first class quality (water is fully suitable for using, does not need the special measures of treatment).
Вщповщно до статп 18 Закону Украши "Про забезпечення саштарно-го та етдем1чного благополуччя населення" Державна саттарно - етдемь олопчна служба МОЗ Украши здшснюе нагляд за дотриманням саштарних правил i норм вщповщност питноï води вимогам безпеки для здоров'я i жит-тя населення на об'ектах державного центрашзованого водопостачання. Про-те населення сшьських райошв користуеться, в основному, криничною водою, а щ вододжерела не завжди стають об'ектами саштарного нагляду.
Метою роботи е оцшювання санiтарноï та епiдемiологiчноï ситуацп вододжерел селища Зимна Вода. Завдання дослщження - саштарно-техшчне обстеження води криниць для встановлення якост та вщповщшсть гтешч-ним вимогам. Було виконано дослщження щодо проб води на ïx яюсть згщно з вимогами Держстандарту 2874-82 "Вода питна". Вiдiбрано проби води криниць приватних садиб громадян Н.В. Максимiв, Л. А. Миронов, М.Р. Коваль, Л.С. Ничипорчук. Вiдбiр проб води здшснювали згiдно з методикою вщбору та умов транспортування проб за Наказом МОЗ Украши № 60 вщ 03.02.2005 р. "Про саштарно-мжробюлопчний контроль якост питно1' води". Практичш дослiдження виконували в радютоксиколопчнш лабораторiï Саш-тарно-епiдемiологiчноï станцiï на Львiвськiй залiзницi.
Однiею з причин забруднення поверхневих та пщземних водойм об-ластi е забруднення вщ приватного сектора. Складаеться досить парадоксальна ситуащя: покращання водопостачання приватного сектора в мютах та селах попршуе санiтарний та еколопчний стан рiчок за рахунок прихованого скиду неочищених с^чних вод безпосередньо в рiчки. За останнiй рж такi факти виявленi майже в уЫх районах областi, приватних будинках в м. Ка-м'янка-Бузька, Самбiр, Яворiв, Пустомити, с. Козьова, смт. Щирець та iн.
З щею метою було встановлено епiдемiологiчнi показники безпеки питно1' води, якi нормують з достатньо високою вiрогiднiстю вщсутшсть в
2. Екологiя довкiлля
93
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
нiй бактерш, вiрусiв та iнших бiологiчних включень, що небезпечнi для здо-ров'я споживачiв. Регламентована необхiднiсть дослiдження води в об,емi 100 см та ощнка отриманого результату як позитивного у разi виявлення фе-кальних колiформ в одному з трьох об,емiв дае змогу ощнювати цей показ-ник як сумюний з таким традицiйним показником, як шдекс БГКП, якi визна-чаеться в 1 дм дослщжувано! води. Колiфаги належать до iндикаторних по-казникiв, що характеризують можливе забруднення води вiрусами - збудни-ками гострих кишкових iнфекцiй вiрусноl етнологи, подiбно до того, як коль формнi бактерп е iндикаторами можливо! наявностi у водi патогенних енге-робактерiй. У разi виявлення у питнш водi колiфагiв, варто здшснювати пря-ме визначення ентеровiрусiв, антигешв ротавiрусiв, аденовiрусiв та вiрусiв гепатиту А в об,емi 10 дм води. Таку ситуащю розглядають як епiдемiчно не-безпечну, що потребуе вжиття спецiальних заходiв на спорудах водопроводу. Вщсутшсть колiфагiв у питнш водi не виключае потреби у прямому визна-ченнi у водi вiрусiв за епiдемiчними показниками. Непрямими показниками ефективност очищення води вщ вiрусiв на спорудах водопроводу е каламут-нiсть води не бшьше 1НОМ/дм [0,5 мг/дм], концентрацiя залишкового алюмь нiю 0,2мг/дм, кольоровiсть води не бшьше 20° та рН 6,8-7,0.
Кшьюсть бактерш в 1 см води, що дослщжувалася, належить до шди-каторних показникiв епiдемiчноl безпеки питно! води та санггарно-гтешчно-го стану споруд. Цей показник свщчить про забруднення води оргашчними сполуками, потрапляння до питно! води шших забруднених вод, ефектив-шсть окремих етапiв (особливо - етапу знезаражування) оброблення води, а також обЫменшня водопровщно! мережi бактерiями чи вторинне обЫменш-ня води. Раптове ютотне пiдвищення загального вмiсту мiкроорганiзмiв у питнiй водi е вагомим показником попршення якостi питно! води i вимагае з'ясування причин забруднення. За невщповщност якостi питно! води нормативам за органолептичними та штегральними показниками рекомендовано визначення загального числа мiкроорганiзмiв за рiзних температурних режи-мiв шкубаци - за 22±0'5 °С протягом 48 год та за
37±0'5 °С
протягом 24 год.
Вiдносне зростання числа колонш за 37±0'5 °С, реестращя якого можлива пiд час виконання систематичних дослщжень, свiдчить про ймовiрне забруднення антропогенною мiкрофлорою. Зростання чисельност бактерiй, якi розви-ваються за 22±0'5 °С, свiдчить про попршення саштарно-гтешчного стану во-допровщних споруд.
Було визначена кiлькiсть термостабшьних кишкових паличок фекаль-них тшформ - як показника свiжого фекального забруднення питно! води, якi диференщюють за температурним тестом (рiст за температури
[44'5]°С)
iз загально! групи колiформних бактерiй. 1х визначали у трьох об'емах по 100 см дослщжувано! води за перевищення шдекса БГКП на етапi щентифь каци колонiй, що виросли на середовишд ЕНДО. Вiдсутнiсть термостабiльних кишкових паличок у двох послщовно вiдiбраних пробах питно! води (друге дослiдження виконували пiсля отримання результатiв першого дослщження) з достатньо високою вiрогiднiстю характеризуе епiдемiчну безпеку дослщжу-вано! питно! води. Пiд час визначення кишкових паличок методом мембран -
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.9
но! фшьтрацп результати дослщжень виражають кiлькiстю одиниць, що утво-
рюють колони (КУО); у pa3i застосування бродильного методу розраховують
за таблицями найбiльш вiрогiдне число (НВЧ) бактерш.
За результатами багаторазових дослщжень стосовно спiввiдношення у . . . . . з
питнш водi iндикаторних ЗМЧ - кшьюсть бактерiй в 1 см дослщжувано! води
та iндекс БГКП - кiлькiсть бактерiй групи кишкових паличок з патогенними
та умовно-патогенними мжрооргашзмами, було встановлено вiдсутнiсть бак-
терiального забруднення води. Результати дослщжень представлено у табл. 1.
Табл. 1. Дат бактерiологiчного аналiзу питно'1 води за вересень-листопад _2007р. у криницях. ДСанШн №384_
№ з/п Мюце вщбору проб вересень жовтень листопад
ЗМЧ (КУО/дм3) вдекс БГКП (КУО/дм3) ЗМЧ (КУО/дм3) вдекс БГКП (КУО/дм3) ЗМЧ (КУО/дм3) вдекс БГКП (КУО/дм3)
1 п. Максим1в Н.В. 10 9 12 9 11 9
2 п. Миронов Л. А. 5 менше 9 6 менше 9 5 менше 9
3 п. Коваль М.Р. 6 9 8 менше 9 7 9
4 п. Ничипорчук Л. С. 30 менше 9 30 менше 9 28 менше 9
НОРМА до 100 10 до 100 10 до 100 10
yd водш об'екти, придатш як джерела господарсько-питного водопос-тачання, подшяють на три класи:
• до 1-го класу належать вододжерела, як за ус1ма показниками задовольня-ють вимоги Держстандарту 2874-82;
• вода 1з вододжерел 2-го класу мае в1дхилення за окремими показниками вщ вимог Держстандарту 2874-82, як мають бути усунет аеруваням, ф1льтру-ванням, знезараженням;
• до 3-го класу належать вододжерела, для доведення якост води яких до вимог Держстандарту 2874-82, кр1м метод1в оброблення, передбачених для води 1з вододжерел 2-го класу, застосовують додатков1 методи - ф1льтрування з попередтм ввдстоюванням, використання реагенпв i т. ш.
Таким чином, iз наведених даних встановлено, що дослщжувана кри-нична вода, яку вживае населення у селишд Зимна Вода, за вшма показниками задовольняе вимоги Держстандарту 2874-82, належить до 1-го класу i е повнiс-тю придатною для вживання, не потребуючи спещальних заходiв оброблення.
Л1тература
1. Справочник по гидрохимии/ Под ред. А.М. Никанорова. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 320 с.
2. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши/ Под ред. А.Д. Семенова. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 142 с.
3. Никаноров А.М. Гидрохимия: учеб. пособ. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989. - 225 с.
4. Вредные химические вещества. Неорганические соединения I-IV групп: Справ. изд./ Под ред. В. А. Филова и др. - Л.: Изд-во "Химия", 1992. - 234 с.
5. Вода питьевая. Методы анализа/ Сб. стандартов. - М., 1984. - 56 с.
6. Измеров Н.Ф., Кирилов В.Ф., Грохман Н.Н. Общая и коммунальная гигиена. - М.: Изд-во "Медицина", 1978. - 345 с.
7. Гигиена окружающей среды/ Под ред. Г.И. Сидоренко. - М.: Наука, 1985. - 364 с.
8. Даценко I.I. Гтена i еколопя людини: Навч. пос1б. - Льв1в: Аф1ша, 2000. - 248 с.
9. Лабинская А.С. Практикум по микробиологическим методам исследования. - М.: Изд-во "Медгиз", 1963. - 170 с.
2. Еколопя довкшля
95
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
10. Биргер М.О., Ведьмина Е.А., Влодавець В.В. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования. - М.: Изд-во "Медицина", 1978. - 220 с.
11. Використання електронноТ б1блютеки Эколайн, 1998. [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://www.ecoline.ru._
УДК 581.526.42 (477.85) Доц. В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук -Державне управлтня охорони навколишнього природного середовища
в Чертвецькт областi
розвиток сталого туризму у буковинських
карпатах
Визначено рекреацшно-ресурсний потенщал Буковинських Карпат та Перед-карпаття, що е основою розвитку сталого туризму в регюш.
Ключов1 слова: Буковинсью Карпати, сталий розвиток, туризм, рекреащя, Карпатська конвенщя.
Assoc. prof. V.D. Solodkyi - State department of environmental
protection in Chernivtsy region
Sustainable development of tourism in Bukovinian Carpathians
Recreational and reserve potentials of Bukovinian Carpathians and Pre-Carpathians that are the base of sustainable development of tourism in region are defined.
Keywords: Bukovinian Carpathians, stabilized development, tourism, recreation, Carpathian Convention.
1мплементащя положень Рамково! конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат (дал1 - Карпатська конвенщя) передбачае вжиття заход1в що-до сприяння сталому туризму в Карпатах, що базуеться на ушкальнш природ^ ландшафтах та культурнш спадщиш [7]. У Буковинських Карпатах та Перед-карпатп, котр1 мають значний туристсько-рекреацшний потенщал, це питан-ня особливо актуальне. Розвиток екобезпечного туризму та рекреацшно! дь яльност е складовою проблеми оптимального використання природоохорон-них територш [1, 3, 4]. Вщпочинок е не лише оргашчною потребою кожно1 людини, але й важливою галуззю господарського комплексу, джерелом по-повнення обласного та мюцевих бюджет1в. Основними проблемами розвитку туризму та рекреаци за нин1шн1х умов е, передуЫм, економ1чн1, пов'язан1 з по-шуком 1нвестиц1й у розвиток туристично1 1нфраструктури, а також законодав-ч1 - вдосконалення юридично-правово1 бази [12]. У цьому плат важливим е природничий туризм, пов'язаний з перебуванням i в1дпочинком людини в природних умовах, i обмежуеться рекреацшною емшстю територй".
Матерiали та методи дослщжень. Нормування рекреацiйного наванта-ження в Буковинських Карпатах здшснюють за чинними "Методичними ре-комендацiями щодо визначення максимального рекреацiйного навантаження природних комплекЫв i об,ектiв у межах природно-заповщного фонду Укра-1ни за зонально-регюнальним розподiлом" [6].
Величиною максимального рекреацшного навантаження природних комплексiв та об'еклв враховано вiльне вiдвiдування ix рекреантами, тобто навантаження на природний комплекс чи об'ект природно-заповiдного фонду
