CC BY
32
WATER QUALITY OF THE CENTRALIZED WATER SUPPLY IN UKRAINE BY SANITARY-AND-MICROBIOLOGICAL INDICES AND INFECTIOUS MORBIDITY CONNECTED WITH IT
Korchak G.I., Surmasheva Ye.V., Nekrasova L.S., Mikhienkova A.I., Nikonova N.A., Rakhimova T.B.
ЯК1СТЬ ВОДИ ЦЕНТРАЛ1ЗОВАНОГО ВОДОПаСТАЧАННЯ В УКРА1Н1 ЗА САН1ТАРНО-М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ТА ПОВ ЯЗАНА З ЦИМ 1НФЕКЦ1ЙНА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ
е-
КОРЧАК Г.1., СУРМАШЕВА О.В., НЕКРАСОВА Л.С., М1Х16НКОВА А.1., Н1КОНОВА Н.О., РАХИМОВА Т.Б. ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологй' iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", ДУ "Центральна саштарно-епщемюлопчна станцiя МОЗ УкраТни"
УДК 614.777:579.63:616.9
тан водних ресурс1в у краш1 справедливо вважаеться Ыди-катором еколопчного здоров'я людини у широкому значены цього поняття та шфекцшно'Т захворюваност1 зокрема, ос-к1льки 1нфекц1Т спричиняють значно б1льш1 здоров'язалежн1, соц1альн1 та економ1чн1 збитки, н1ж х1м1чн1 забруднювачк До того ж, як вщомо, майже 50,0% захворювань за рахунок водного фактора залишаються не-д1агностованими.
Серед ус1х Ыфекцмних хвороб, що рееструються в УкраТ-н1, найб1льший вплив на стан здоров'я населення мають гепатит А та гостр1 кишков1 ш-фекц1Т.
За як1стю води водних об'ек-т1в в Укра'Тш, на жаль, ведуть нагляд декТпька в1домств. М1н1-стерству охорони здоров'я вщ-ведено контроль стану питноТ води та поверхневих водойм суш1 у м1сцях проживання I вщ-починку населення.
Метою роботи був анал1з результат1в досл1джень якост1 питноТ води централ 1зованого
водопостачання та шфекцмно'Т захворюваност1 з водним шляхом передач! збудниюв за да-ними ДУ "Центральна саштар-но-епщемюлопчна станц1я МОЗ УкраТни".
Методи дослщження. Вода досл1джувалась у в1дпов1дност1 з методичними вказ1вками МОЗ "Саштарно-мкробюло-пчний контроль якост1 питноТ води" 10.2.1-113-2005 (КиТв, 2005); захворюван1сть на ш-фекц1Т — за стандартними методиками епщрозслщування 1нфекц1йноТ захворюваност1 населення.
Використано результати за 2007-2011 та 1992-1996 роки для проведення пор1вняльного ретроспективного анал1зу.
Результати дослщження. Незважаючи на значний спад промислового виробництва останшми роками та змен-шення у зв'язку з цим скиду ст1чних вод стан води поверхневих джерел водопостачання за комплексом саштарно-х1м1чних та саштарно-мкро-б1олог1чних показник1в зали-
КАЧЕСТВО ВОДЫ ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ В УКРАИНЕ ПО САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИМ ПОКАЗАТЕЛЯМ И СВЯЗАННАЯ С ЭТИМ ИНФЕКЦИОННАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ Корчак Г.И., Сурмашева Е.В., Некрасова Л.С., Михиенкова А.И., Никонова Н.А., Рахимова Т.Б. Целью работы был анализ результатов исследований качества воды централизованного водоснабжения и инфекционной заболеваемости с водным путем передачи возбудителей по данным ГУ "Центральная санитарно-эпидемиологическая станция МЗ Украины". Методы исследования. Вода исследовалась в соответствии с методическими указаниями МЗ "Санитарно-микробиологический контроль качества питьевой воды" 10.2.1-113-2005 (Киев, 2005), инфекционная заболеваемость — по стандартным методикам эпидрасследования инфекционной заболеваемости населения. Представлен анализ качества воды открытых
водоемов и воды централизованного водоснабжения за 2007-2011 и 1992-1996 годы по санитарно-бактериологическим показателям для проведения сравнительного ретроспективного анализа. Показано дальнейшее ухудшение качества воды открытых водоемов, основных источников водоснабжения населения. На этом фоне отмечено улучшение качества питьевой воды, число нестандартных проб снизилось до 3,6% по сравнению с 8,8% за предыдущие 15 лет. Этот показатель коррелирует с уменьшением количества вспышек бактериальных инфекций, передающихся водным путем. Отмечена неудовлетворительная регистрация вирусных инфекций с водным путем передачи и рост гастроэнтероколитов невыясненной этиологии, куда могут входить острые вирусные кишечные инфекции. Обоснована целесообразность при бактериологическом исследовании воды в схеме идентификации общих колиформ оставить тест "ферментация глюкозы".
© Корчак Г.1., Сурмашева О.В., Некрасова Л.С., MixieHKOBa А.1., Нконова Н.О., Рахимова Т.Б. СТАТТЯ, 2012.
О
шаеться незадовiльним. Так, вода водойм I класу у 20072011 роках за саштарно-мiкробiологiчними показника-ми у середньому у 18,04% дослщ-жених проб не вщпови дала вимогам, за саштарно-хiмiчними — у 17,8% (табл. 1).
Якщо звернутися до результат ретроспективних досшд-жень (1995-1996), то нав^ь у найбiпьш забруднених водой-мах Украши середнiй вiдсоток вщхилень вiд санiтарних вимог за мiкробiопогiчними показни-ками становив 10,8%. За останн роки цей показник ви-рiс до 27,6%, тобто майже у 2,5 рази. Таю порiвняльнi дан свщ-чать про порушення процесу самоочищення, який, як вщо-мо, запежить не лише вщ скиду стiчних вод, а й вщ багатьох н ших природоохоронних захо-дiв, i у комплекс це призводить
з часом до порушення еколо-гiчноí рiвноваги. Ще бiпьш не-гативний стан якост води спо-стерiгаеться у водоймах II класу. Нин практично ус водой-мища за рiвнем забруднення наближаються до III класу.
За даними саштарно-етдеми опогiчноí служби, якiсть питноТ води центрапiзованого водопо-стачання (комунапьнi, вiдомчi, сiпьськi водогони) у 2008-2011 роках за вщхиленням саытар-но-мiкробiопогiчних показникiв вiд нормативiв складала у середньому 3,6% з дослщжених проб (табл. 2), у той час як у 1992-1996 рр. цей показник до-рiвнював 8,8%, тобто зменшив-ся майже у 2,5 рази, що можна вiдзначити як позитивний факт. Але якщо провести порiвняння вказаного покращання з сани тарно-хiмiчними показниками, то вiдсоток Т'хшх вiдхипень у питнiй водi становить 14,5% вщ доспiджених проб. Але, як було сказано вище, джерела водо-постачання з поверхневих во-дойм мали кiпькiсть вщхилень за санiтарно-хiмiчними показниками 17,8%. Тому, вважаемо, немае вагомих тдстав казати, що загалом у кра'Ты вжито сер-йознi заходи з полтшення яко-стi роботи водоочисних споруд або введено новi технолопчы схеми. Покращання бакте-рiопогiчних показниюв можна вiднести на рахунок знезара-ження води завищеними дозами дезшфектан^в.
Питна вода е значущим фактором ризику виникнення багатьох шфекцмних хвороб, таких як вiрусний гепатит А, рота- i норовiрусна iнфекцií, ди-зентерiя Флекснера, черевний тиф, копiентерити тощо. Полп шення стану питноТ води за мiкробiопогiчними показниками вщобразилося на зниженнi спапахiв iнфекцiйних захворю-Таблиця 1
Питома вага дослщжених проб води з водойм I класу, як не вiдповiдали санiтарним нормам (%)
Показники 2007 2008 2009 2010 2011 Середнш показник
Сан1тарно-бактерюлопчн1 19,3 17,9 22,9 16,2 14,0 18,04
Сан1тарно-х1м1чн1 18,0 18,4 18,6 18,0 16,0 17,88
Подапьшi наспiдки таких явищ призводять до виникнен-ня численних економiчних та со^альних проблем. Передус-iм ускладнюються технологи водотдготовки, оскiпьки бiпь-ша частина очисних споруд розрахована на очищення води водойм I класу. Особливу зане-покоенють викликае зростаюче мiкробне забруднення тдзем-них вод, у т.ч. артезiанських. При цьому лише поодиною ар-тезiанськi водопроводи мають споруди з доочищення води.
вань з водним шляхом переда-чi збудникiв, особливо гепатиту А, який був в Укра'Тш одним з найбтьш поширених в бвро-пейському регiонi. Такий вис-новок можна зробити, порiв-нюючи данi захворюваностi за рахунок водних спалахiв протя-гом 1992-1996 рр., тобто 15-рiчноí давнини, з даними за 2007-2011 рр. (табл. 3). Про це свщчить також Ытенсивний показник захворюваност на 100 тисяч населення. Так, 2010 року вЫ дорiвнював 13,48 випад-кiв, а 2011 р. — 10,62.
Серед вказаних збудниюв, яю передаються водним шляхом, в Укра'Тш провiдне мiсце нале-жить гепатиту А. Про це свд чать велик спалахи вiрусного гепатиту А та аналiз спорадич-них випадюв захворювань, причиною виникнення яких вважають контамiновану збуд-ником воду з подальшим при-еднанням контактно-побутово-го фактора. Це, насамперед, пов'язано з порушенням си-стеми саштарно-ппешчних нормативiв та правил. З вщо-мих причин централiзованому водопостачанню належить провщна роль. За медико-со-щальним значенням та еконо-мiчними збитками гепатиту А також належить одне з провд них мюць серед вiрусних ш-фекцiй, яке поступаеться лише грипу та гострим рестратор-ним вiрусним iнфекцiям. За даними ВООЗ, у свт щороку ви-никають 1,4 млн. випадюв зах-ворювань на гепатит А через вiдсутнiсть безпечноТ води та незадовтьну санiтарiю [1].
За перюд, що анапiзуеться, не зареестровано спалахiв на такi iнфекцií, як черевний тиф та дизентерiя. Хоча, якщо звернутися до результа^в ви-дтення патогенних мiкроорга-нiзмiв з води, то позитивы ре-зультати наявност збудникiв
Таблиця 2
Питома вага дослщжених проб питноТ води, ям не вщповщали санiтарним нормам (%)
Водопроводи 2008 2009 2010 2011 Середнш показник
За сан1тарно-бактерюлопчними показниками
Комунальн1 2,4 2,1 2,3 2,0 2,20
Вщомч1 3,8 3,5 3,6 3,2 3,52
Стьсью 5,5 5,0 5,1 4,7 5,17
За сан1тарно-х1м1чними показниками
Комунальн1 9,7 9,2 11,1 11,8 10,45
В1домч1 14,3 15,2 15,0 15,3 14,95
С1льськ1 18,0 17,9 18,2 18,3 18,10
№ 4 2012 ёэттошжт & Иеаьти 40
о
шигельозу та сальмонельозу були отриманi i у питнiй вод^ i у водi джерел водопостачання (табл. 4). Це свщчить про наяв-нiсть фактора ризику можливо-го захворювання споживачiв такоТ води. Вщсутнють зареес-трованих повiдомлень щодо вказаних iнфекцiй за рахунок водного фактора можна по-яснити багатьма причинами, але наявнють збудниюв у водi однозначно свiдчить про неза-довiльний стан водопостачання. Не виключено обсiменiння харчових продук^в за рахунок води вказаноТ якост та захво-рюванiсть пiсля Тх споживання.
Актуальною проблемою за-лишаеться рiст захворюваностi на ротавiрусну шфекщю: у 1995 р. зареестровано 635 ви-падкiв, а у 2011 — 8684. Зро-стання юлькост випадкiв пере-важно пов'язане зi спалахами серед дiтей вiком до 17 роюв. Незважаючи на те, що спалахiв з встановленим водним шляхом передачi збудника зафк совано лише три за 20072011 рр., захворiло лише 53 людини (табл. 3), не можна ви-ключити бiльшу кiлькiсть захво-рювань за рахунок води, ос-юльки серед джерел поширен-ня збудниюв водному фактору вщведене не останне мюце. Значна питома вага припадае на гострi ентероколiти (ГЕК) з невстановленими збудниками. Найбiльший показник ГЕК вщ-значався 1999 року — 96,18 ви-падкiв на 100 тис. населення, найменший — 2005 р. — 59,32, 2011 р. — 69,76. Свтовий дос-вщ та досвiд нашоТ краТни свщ-
Б1ОЛОГ1ЧН1 ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ
Таблиця 3
Спалахи гострих кишкових iнфекцiй з водним фактором передачi збудникiв
Роки М1кроорган1зми
S. typhi Sh. flexneri Sh. sonnei V. hepatitis A Rotavirus
Чисельн1сть спалах1в
1992-1996 10 12 1 5 -
2007-2011 - - - 6 3
Ктькють хворих
1992-1996 247 1731 59 5306 -
2007-2011 - - - 320 53
чить, що до Ц161 групи нероз-шифрованих Ыфекцм нер1дко належать спорадичн та групов1 захворювання за рахунок не-доброяюсноТ води разом з ¡н-шим. Тому р1ст ГЕК вимагае б1льш детального та поглибле-ного анал1зу щодо якост1 води
на наявнють ентерокоюв. На жаль, у документ не викладено визначення термшу "загальш колiформи". Визначальними ознаками приналежностi мк-роорганiзмiв до колiформних бактерiй е фермента^я глюко-зи, негативне фарбування за Грамом та вiдсутнiсть ферменту оксидази. У документах кра-Тн 6С термiн "загальнi колiфор-ми" означае кишковi бактерiТ, як повиннi, окрiм вказаного, ферментувати ще й лактозу.
До групи кишкових бактерм належать й iншi умовно-пато-геннi мiкроорганiзми, якi не ферментують лактозу, однак можуть активно розмножува-тися у водних об'ектах, у тому чиош й у водопровщнш водi (Gafnia, Edwardsiella, Morganella, Providencia, Serratia, Proteus, Salmonella). Це надае право вважати,, що глюкозопо-зитивнi бактерiТ е бтьш широким та жорстким показником епiдемiчноТ безпеки води, у той час як лактозна ознака вважа-еться нестабшьною. Добре ви дома втрата бактерiями лак-тозноТ ознаки пiсля хлорування води та дм iнших хiмiчних аген-лв з послiдовною реактива-цiею втраченоТ активностi. Тезис вiдносно того, що для зне-зараження глюкозопозитивних кишкових бактерш необхiднi бiльш високi дози хлору, непе-реконливий, тим бiльше, що у новому документ залишився той самий режим хлорування, що й ранше (залишковий ак-тивний хлор на рiвнi 0,30,5 мг/дм3, залишковий зв'яза-ний хлор — 0,8-1,2 мг/дм3). Питання знезараження води н Таблиця 4
Видшення патогенних MÍKpoopraHÍ3MÍB з водних об'еклв (кiлькiсть штамiв) за 2007-2011 роки
та системи водопостачання п1д час розслщування джерел шфи кування.
Обговорення результат. Встановпення критерпв безпеки води е важпивою скпадовою забезпечення здоров'я населення. Цьому спужать нормативы i регпаментуюч1 докумен-ти рiзного рiвня.
Свiтова практика визначення епiдемiчноí безпеки води мае у своему розпорядженш доказо-ву базу про перевагу розробки i нормування непрямих шдика-торiв можпивого забруднення рiзних водних об'ектiв патоген-ними мiкроорганiзмами. Практика прямого виявпення патогенних аген^в себе не випра-вдапа.
В Украíнi розробпено i впро-ваджено у дю новi державнi санiтарнi норми i правила Tiri-енiчнi вимоги до води питно!', призначеноí для споживання людиною" (ДСанПiН 2.2.4-17110). Основними саштарно-по-казовими мiкроорганiзмами залишаються кишковi бактерií (загапьнi копiформи та E. coli). Додатково введено показник
Водний об'ект М1кроорган1зми
рщ Shigella рщ Salmonella
Питна вода 23 92
Вщкрит водойми 22 416
-о-
WATER QUALITY OF THE CENTRALIZED WATER SUPPLY IN UKRAINE BY SANITARY-AND-MICRO-BIOLOGICAL INDICES AND INFECTIOUS MORBIDITY CONNECTED WITH IT Korchak G.I., Surmasheva Ye.V., Nekrasova L.S., Mikhienkova A.I., Nikonova N.A., Rakhimova T.B. Analysis of the results of water quality of the centralized water supply and infectious morbidity with a water way transmission of causative agents by the data of the State Institution "Central Sanitary-and-Epidemiological Station, Ministry of Public Health of Ukraine" was the object of the work. Research methods. Water was investigated according to the Sanitary-and-Microbiological Control of Water Quality Methodical Recommendations 10.2.1.-113-2005 (Kiev, 2005), the Ministry of Public Health of Ukraine; infectious morbidity — by the standard methodologies of the epidemiological investigation of the population infectious morbidity.
Analysis of water quality of the open water basins and water from the centralized water supply per 2007-2011 and 1992-1996 by the sanitary-and-bacteriological indices is presented for the performance of the comparative retrospective analysis. A further deterioration of water quality in the open water basins, the main sources of the water supply of the population, is demonstrated. Against this background an improvement of drinking water quality is observed, a number of non-standard samples decreased to 3.6% in comparison with 8.8% for the 15 previous years. This index correlates with a decrease of a number of infection outbreaks transmitted by water way. Insufficient registration of virus infections with a water way of transmission and growing of gastroenterocolitises of the obscure etiology, where the acute virus intestinal infections might be included, were marked. Expedience of the glucose fermentation test in a scheme of identification of common coliforms has been substantiated.
шими агентами чи дозами хлорвмюних дезшфектан^в, скорше за все, необхщно об-мiрковувати при розглядi без-пеки води вщносно збудниюв вiрусних Ыфекцй Актуальнють ршення даного питання визри ла давно i, на нашу думку, слщ розглядати не знезараження як головний техшчний прийом звТпьнення вщ збудниюв бакте-рiальних i вiрусних шфекцм, а очистку шляхом застосування високоактивних коагулян^в та сорбен^в [2-4], а знезараження вважати додатковим прийо-мом, який не вимагае завище-них доз дезшфектан^в. Така комбша^я може суттево пщви-щити епiдемiчну безпеку води вщносно в^руав та патогенних мiкроорганiзмiв.
Якщо звернутися до вщповщ-них докумен^в 60, то у них вказано вимоги обов'язкового визначення у питшй водi за-гальних колiформ (лактозна ознака), E. coli i S. faecalis. Але кожна краТна може ввести до-датковi тести, залежно вщ на-цiональних та репональних особливостей. Враховуючи якiсть води джерел водопоста-чання в УкраТ'ш, а це переважно вiдкритi водойми, застаршу технологiю водопiдготовки, особливо на вщомчих та сiльських водопровiдних стан-цiях, кiлькiсть поривiв у системах водопостачання та канали зацп, вважаемо вiдмову вiд глюкозного тесту при дослщ-женнi води передчасною. ТакоТ ж думки дотримуються вчеш РосiйськоТ ФедерацiТ (РФ) [5, 6]. У Сан^Н 2.1.4.1074-01
"Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества" (РФ, 2001 р.) введено лактозний тест, i це викликало зростання захворюваност на гострi киш-ковi iнфекцiТ (ГК1) [7]. У цм саме роботi автор вказуе на наяв-нiсть водних спалахiв ГК1 за вiдсутностi у водi загальних ко-лiформ. Зокрема, наведено ви домостi (Craun et al., 2002) щодо 126 водних спалахiв у США, з яких бшьше половини виникли за вiдсутностi у водi колiформних лактозопозитив-них бактерй
З урахуванням останнiх до-слщжень стосовно того, що E. coli (як завжди вважались абсолютно достовiрним показ-ником фекального забруднен-ня) можуть бути активним членом природноТ мiкробноТ асо-цiацiТ навколишнього середо-вища [8], застосування комплексу саштарно-показових мiкроорганiзмiв, безумовно, е доцТпьним. У зв'язку з цим пригадуеться думка вщомого мiкробiолога ГП. Калини, що у питшй водi взагалi не повинно бути грамнегативних мiкроор-ганiзмiв [9].
Не можна не торкнутися питання стосовно реестрацп вiру-сних iнфекцiй, зокрема пере-дачi збудникiв водним шляхом. Насамперед це ентеровiруснi iнфекцiТ, серед яких в УкраТ'ш рееструеться лише гепатит А. Незважаючи на спад захворю-ваностi на гепатит А штенсив-ний показник 10,62 на 100 тис.
населення таки суттево пере-вищуе европейський р1вень. Так, за даними ВООЗ, в Австрп у 2009 р. цей показник дор1в-нював 0,45, у Польщ1 — 1,81. В УкраТш не ведеться реестрац1я 1нших ентеров1русних 1нфекц1й, як1 поширен1 у свт. Так, у РФ державний статистичний обл1к таких ентеров1русних 1нфекц1й ведеться з 2006 р. 2009 року показник ц1еТ захворюваност1 становив 4,74 випадюв на 100 тис. населення [10]. У Б1лорус1 2007 року у структур! ентеров1-русних 1нфекц1й на частку енте-ров1русних гастроентерит1в припадало 24,1% [11]. Вщомо також обс1мен1ння ентеров1ру-сами водних об'ект1в в УкраТ'ш. Дослщники вказують на кшь-к1сть позитивних проб у межах 0,5-5,9%, у т.ч. у питшй вод1 знайдено 2,2% позитивних проб [12].
Водний шлях передач! збуд-ниюв притаманний не лише гепатиту А, а також гепатиту Е та частково гепатиту Н але вщо-мост! про Тх вид!лення в!дсутн!. Водночас серед в!русних гепа-тит!в на частку хрошчних гепа-тит!в 2011 р. в УкраТш припадало 58,0%, що свщчить пере-дус!м про неповне виявлення в!русних гепатит!в.
У свт визначаеться також поширення ротав!русноТ ¡нфек-ц1Т, яка, за даними ВООЗ, реес-труеться у багатьох краТнах св1-ту. На в1дм1ну вщ УкраТни, в бврот реестрац1я ведеться з 70-х роюв минулого стол1ття. Найвища захворюван1сть спо-стер1гаеться серед д1тей в1ком до 5 роюв [13, 14]. Хворють та-
№ 4 2012 Environment & Health 42
-о-
кож дорослi, особливо старшi за вiком та з ослабленим iMyHi-тетом [15]. Водний шлях пере-дачi збудника е реальним. Так, за даними [16], ротавiруси з води централiзованого водопостачання були видшеш у 3,9% доотджених проб, з вщ-критих водойм — у 2,0% проб. У зв'язку зi зростанням захво-рюваност на ротавiруснi ш-фекци ВООЗ з 2009 р. реко-мендуе проводити вщповщну вакцинацiю та включити и до нацiональноí програми iмунiза-Ц|| [17].
З середини 90-х роюв мину-лого статття рiзко активiзува-лася циркуляцiя норовiрусiв. Серед механiзмiв реалiзацií ш-фекцií основна роль выводиться фекально-оральному, з по-слiдовним поширенням кон-тактно-побутового, харчового та водного шляхiв передачi [18]. За 2001-2006 роки в бврот було зафксовано 7363 спалахiв. У РФ у структурi ГК1 на частку норовiрусiв припадае 5,0-27,0% [19]. В Укра'[ш, на жаль, ГЕК норовiрусноí етюло-rii не рееструються.
Висновок
Таким чином, в УкраМ спо-стерiгаеться подальше попр-шення екологп водних об'ектiв, якi е основним джерелом водопостачання. Незважаючи на та-ку ситуацiю спостерiгаеться покращання якостi водопровщ-ноí води за саштарно-бактерю-логiчними показниками. На цьому фонi зменшилась юль-кiсть спалахiв бактерiальних ш-фекцiй, збудники яких поши-рюються водним шляхом. По-рiвняння саштарно^кробю-логiчних показникiв з саштар-но-хiмiчними дають право вважати, що покращання якост води за мкробюлопчними показниками вщбулося переваж-но за рахунок знезараження води бтьш високими дозами дезшфектан^в. Залишаються незадовiльними виявлення та облк iнфекцiй вiрусноí етюло-гií, яю мають, разом з iншим, водний шлях передачi збудни-кiв, це, насамперед, ентеро-, рота-, норовiруси тощо. Вщ-значено зростання ГЕК невста-новленоí етiологií, куди можуть входити гострi вiруснi кишковi iнфекцií. Вищезазначене вима-гае впровадження широких во-доохоронних заходiв, оцiнки якостi води за комплексом мiкробiологiчних показникiв, застосування сучасних ефек-
тивних метод1в очистки води та нов1тн1х д1агностичних систем для виявлення вщповщних збудник1в 1нфекц1й у людей та в об'ектах навколишнього сере-довища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гепатит А // Информационный бюллетень ВООЗ. — 2012.
— № 328.
2. Virus inactivation in aluminum and polyaluminum coagulation / Y Matsui, T. Matsushita, S. Sakuma et al. // Environ. Sci. Technol. — 2003. — Vol. 37, № 22. — Р. 5175-5180.
3. Корчак Г И., Скороход И.Н. Влияние ионной силы и щелочности на извлечение модельных вирусов коагулянтами // Химия и технология воды. — 2003. — Т. 25, № 6. — С. 585-593.
4. Изучение механизмов взаимодействия кишечных бактериофагов и полиалюминиевых коагулянтов / Г И. Корчак, Е.В. Сурмашева, И.Н. Скороход и др. // Гигиена и санитария. — 2011. — № 3. — С. 84-88.
5. Совершенствование нормативной и методической базы бактериологического мониторинга качества питьевой воды / А.Е. Недачин, Т.З. Артемо-ва, Л.В. Иванова и др. // Гигиена и санитария. — 2007. — № 5. — С. 36-39.
6. Значение индикаторных микроорганизмов при оценке микробного риска в возникновении эпидемической опасности при питьевом водопользовании / В.В. Алешня, П.В. Журавлев, С.В. Головина и др. // Гигиена и санитария. — 2008.
— № 2. — С. 23-27.
7. Рахманин Ю.А. Научно-методические основы изучения, оценки и регламентирования биологических факторов в гигиене окружающей среды // Гигиена и санитария. — 2010.
— № 5. — С. 4-8.
8. Ishii Satoshi, Sadowsky M. Escherichia coli in the environment: Implications for water quality and human health // J. Mic-rob. And Environ. — 2008. — Vol. 23, № 2. — Р. 101-108.
9. Методы санитарно-бакте-риологических исследований внешней среды / Под ред. Г.П. Калины. — Медицина, 1966. — 374 с.
10. Заболеваемость энтеро-вирусной инфекцией на территории Приморского края в 2006-2009 гг. / Т.Г. Тарасенко, А.В. Каленик, Н.И. Баранов и др. // Здоровье. Мед. эколо-
гия. Наука. — 2010. — № 1-2. — С. 144-145.
11. Амвросьева Т.С. Острые гастроэнтериты. Проблемы диагностики // Медицинский вестник. — 2008. — № 44.
12. Порiвняльна характеристика видтення ентеровiрусiв iз води рiзного виду в УкраМ / С.1. Доан, В.1. Задорожна,
B.1. Бондаренко та ш. // Довюп-ля та здоров'я. — 2007. — № 3.
— С. 38-41.
13. Global mortality associated with rotavirus disease among children in 2004 / UD Parashar et al. // J. of Infectious D iseases. — 2009. — № 200. — Р. 9-15.
14. Rotavirus and severe childhood diarrhoea. UD Pa-rashar et al. // Emerging Infectious Diseases. — 2006. — № 12.
— Р. 304-306.
15. Острые кишечные инфекции вирусной этиологии у взрослых / О.И. Сагалова, А.Т. Подколзин, Н.Ю. Абрамы-чева и др. // Терапевтический архив. — 2006. — № 11. —
C. 17-23.
16. Водный путь передачи возбудителя ротавирусной инфекции / В.И. Сергевнин, Н.Б. Вивдтшмидт, Е.В. Сармо-метов и др. // Эпидемиол. и инфекц. болезни. — 2004. — № 6.— С. 17-20.
17. Rotavirus vaccines: an update // Weekly epidem. rec. — 2009. — Vol. 84, № 51-52. — Р. 533-537.
18. Корчак Г И. Норовирусная инфекция (краткий обзор данных литературы)//Ж. практичного лкаря. — 2009. — № 2-3.
— С. 25-27.
19. Эпидемиологический надзор, лабораторная диагностика и профилактика но-ровирусной инфекции: МУ 3.1.1.2969-11 / Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека. — М., 2011. — 32 с.
Надiйшла до редакцп 05.08.2012.
О
