МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВОДИ ПОВЕРХНЕВОГО ДЖЕРЕЛА ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ м. ЧЕРКАСИ Текст научной статьи по специальности «Энергетика и рациональное природопользование»

MEDICO-ECOLOGICAL ASSESSMENT OF SURFACE WATER FROM CENTRALIZED WATER SUPPLY IN THE CITY OF CHERKASY

Bondarenko J.G., Khomenko I.V., Bilik L.I., Zagoruyko N.V.

МЕДИКО-ЕКОЛОПЧНА ОЦ1НКА ВОДИ ПОВЕРХНЕВОГО ДЖЕРЕЛА ЦЕНТРАЛ1ЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ м. ЧЕРКАСИ

БОНДАРЕНКО Ю.Г., ХОМЕНКО 1.В., Б1ЛИК Л.1., ЗАГОРУЙКО Н.В.

Черкаський державний технолопчний унiверситет, Черкаська обласна саштарно-епiдемiологiчна станцiя

УДК:614.777:628.113(477.46)

МЕДИКО-ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВОДЫ ПОВЕРХНОСТНОГО ИСТОЧНИКА ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ г. ЧЕРКАССЫ Бондаренко Ю.Г., Хоменко И.В., Билык Л.И., Загоруйко Н.В. Освещена проблема использования р. Днепр, в частности Кременчугского водохранилища как источника поверхностного централизованного водоснабжения, поиска новых методов обеззараживания воды, создания единой системы мониторинга.

ода е одним з основних об'ек-лв довкшля. Важливим на-прямком використання води е забезпечення населення доб-роякюною питною водою. Дже-релами централiзованого во-допостачання е поверхнев^ пiдземнi та атмосферы води. Найбшьш широко у централи зованому водопостачаннi населення використовуються по-верхневi води, у тому чист во-досховища. Основним центра-лiзованим джерелом водопо-стачання населення УкраТни е р. Днiпро. Створення на Днiпрi каскаду гiдроелектростанцiй та водосховищ зумовило посту-по вий ро зви ток ба гатьох складних еколопчних проблем. З шести великих Дшпровських водосховищ Кременчуцьке i Каховське мають водообмiн 24 рази на рк i належать до типу озерних.

Джерелом централiзованого водопостачання м. Черкаси е Кременчуцьке водосховище. У л^нм перюд на бiльшiй частин акваторiТ Кременчуцького во-досховища встановлюеться озерний режим. За високоТ температури повiтря спостери гаеться iнтенсивне "цвтння" води, виникае скупчення водо-ростей, а Тх подальше розмно-ження мае негативш наслiдки для саштарно-бюлопчного стану води, внаслiдокчого виникае дефщит кисню у нижнiх горизонтах води та у шчш години. Утворюються рiзноманiтнi ор-ганiчнi та неоргашчш речовини, у тому чист й токсичнi, що значно попршуе якiсть води во-досховища [1].

Зарегульований Днтро ви-конуе роль не тшьки основного джерела iрригацiТ значних територiй, водопостачання мют i промислових пiдпри-емств, а також е резервуаром, до якого надходять стiчнi про-мислово-комунальнi води та

забруднення, як потрапляють з площi водозабору [2]. Скид у поверхневi водойми забруд-нених вод в умовах уповшьне-ного водообмшу призводить до накопичення донних вщ-кладень, розвитку у них анае-робних процесiв, накопичення органiчних речовин, збшьшен-ня мiнералiзацií води та бакте-рiальноí мiкрофлори, що су-купно погiршуe якiсть води та антропогенну евтрофкащю водосховищ. Зазвичай це про-являеться у масовому розвитку синьо-зелених водоростей, що суттево попршуе органо-лептичш показники води. При водокористуванш в умовах rn-двищеноí трофностi водосховищ наявнють невеликоí кшь-костi íх у питшй водi може ви дображатися на захворювано-стi населення.

Якють води у водосховищах оцiнюeться вщповщно до ппе-нiчноí класифiкацií водних об'ек^в за ступенем забруднення (СанПш № 4630-88), якiсть води у джерелах центра-лiзованого водопостачання визначаеться за ГОСТ 2761 -84. Низька якють води у водосховищах та вщповщно джерелах централiзованого водопостачання може призвести до об-меження водокористування и через неприемш органолеп-тичнi властивостi води, нега-тивний вплив шкiдливих хiмiч-них речовин, якi накопичуються у планктон i потiм харчовими ланцюгами через рибнi та iншi продукти потрапляють до орга-нiзму людини.

Джерела водопостачання по-требують здiйснення постмно-го нагляду, який передбачае три основы етапи:

□ еколого-ппешчний мошто-ринг водосховища, на якому розмiщене джерело водопостачання;

□ еколого-ппешчний мошто-

© Бондаренко Ю.Г., Хоменко 1.В., БликЛ.1., Загоруйко Н.В. СТАТТЯ, 2010.

№ 3 2010 Environment & Health 30

ринг джерела водопостачання;

□ еколого-ппешчний моыто-ринг водопiдготовки та водо-провiдноí мережi.

Мета роботи: здмснити ме-дико-екологiчну оцiнку якост води у поверхневому централи зованому джерелi водопостачання м. Черкаси.

Матерiали та методики. Здiйснено оцiнку якостi води по-верхневого джерела водопостачання м. Черкаси з урахуванням ппеычного значення та за хiмiч-ним складом: органолептичнi показники; хiмiчний склад; ток-сикологiчнi показники; показники епiдемiчноí безпеки. Дослщ-женню пiдлягали кольоровiсть, каламутнiсть, температура, перманганатна окиснюванють, вмiст розчинного кисню, БПК20, кiлькiсть мезофiльно аеробних та фа культа тив но ан ае роб них мiкроорганiзмiв (МАФАМ) та лактозопозитивноí кишковоí па-лички (ЛКП).

Результати дослщжень. Кольоровiсть — природна вла-стивiсть води, що залежить вiд наявностi у нм гумiнових речо-вин, якi вимиваються у воду з Грунту тд час формування по-верхневих та пщземних во-дойм та надають водi забар-влення вiд жовтого до коричневого. Невелика ктьюсть гуми нових речовин утворюеться безпосередньо у поверхневих водоймах внаслщок мкробю-логiчного руйнування водоро-стей. Що бшьше у водi гумЫо-вих речовин, то Ытенсившше забарвлення води й вища íí кольоровiсть. Динамку змши показника кольоровостi води у джерелi централiзованого во-до по ста чан ня м. Чер ка си на ве -дено на рис. 1.

Як видно з рисунка 1, кольо-ровють води у джерелi центра-лiзованого водопостачання м. Черкаси пщвищуеться у пе-рюд з травня по вересень i за показником, визначеним ГОСТ 2761-84 (вщ 35° до 120°), нале-жить до II класу. У сезонному аспект кольоровiсть не пере-важала 35° у зимовий перюд (I клас), за винятком 2005 та 2007 рокiв. Пiдвищення кольо-ровостi у лiтнiй перiод може бути пов'язаним з багатьма причинами: пщвищенням темпе-ратури води вл^ку, прискорен-ням процесiв евтрофкаци во-доймища i, як наслщок, заб-руд нен ням во ди ре чо ви на ми органiчного походження. Пщ-вищення забарвлення i кольо-

Г1ПвНА ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ =

ровост1 води може св1дчити про Ii забруднення промисло-вими ст1чними водами. Пере-конливих даних про вплив води з високою кольоровютю на здоров'я людини у л1тератур1 немае. Але вщомо, що внасли док д1Т гумЫових кислот на 50100% пщвищуеться прони-кн1сть ст1нки кишечника для де-яких важких метал1в та суль-фат-1ону.

Пор1внюючи показники вм1-сту зал1за у вод1 з нормативом для джерела водопостачання (ГОСТ2761 -84), можна сказа-ти, що вода у джерел1 водопостачання характеризуеться незначним вмютом зал1за, а саме джерело за цим показником належить до I класу. Дина-м1кузм1ни показника вм1сту за-л1за у джерел1 централ 1зовано-го водопостачання м. Черкаси на ве де но на рис. 2.

Зал1за г1дроксид (III), що м1-стить ся у по верх не вих вод них джерелах, погано розчиняеть-ся й утворюе у вод1 коричнев! пласт1вц1, що зумовлюе ii кольоров1сть i каламутн1сть. За значного вмюту залiза через зазначенi перетворення вода набувае жовто-коричневого забарвлення, стае каламут-

ною. Аналiз динамiки коливань вмюту залiза протягом 5 роюв показуе незначнi сезоннi коли-вання зi збiльшенням концен-трацií у л^шй перiод. У таких концентра^ях, якi впливають на органолептичнi показники води, залiзо не мае аш фiзiоло-гiчного, анi, тим паче, токсико-логiчного значення.

Каламутнiсть води свщчить про íí забруднення оргашчни-ми i неорганiчними речовина-ми, як можуть бути шкщпиви-ми для здоров'я людини або утворювати шкiдливi речовини пiд час реагентного оброблен-ня води (наприклад хлоруван-ня), i впливае на мкробюлопч-нi показники якостi води. Даш л^ератури свщчать, що знеза-раження каламутно!' води хлором протягом 30 хв. нав^ь за залишкового вiльного активного хлору на рiвнi 0,3-0,5 мг/л неефективне щодо кишкових бактерiй i вiрусiв (наприклад збудниюв гепатиту А). I, на-рештi, каламутнiсть е одним з чинниюв, що впливають на ефективнють знезараження. Це потребуе пошукiв сучасних ефективних та безпечних ме-тодiв знезараження води, можливо, з використанням на-

Динамiка змiни показника кольоровост води у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 1

80

60

о 'т

О

а о

-О

о

* 40

20

MI

ъ

\ I I I I г 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

М1сяц1

□ 2004 И2005 D2Q06 ^2007 "2008 □ норма

31 Environment & Health №32010

MEDICO-ECOLOGICAL ASSESSMENT OF SURFACE WATER FROM CENTRALIZED WATER SUPPLY IN THE CITY OF CHERKASY Bondarenko J.G., Khomenko I.V., Bilik L.I., Zagoruyko N.V.

This article covers the problem of usage the Dnipro (Khremebchuk water reservoir) as a source of centralized surface water supply, new methods of water disinfection search, the integrated monitoring system creation.

нотехнолопй. Динамка змши показника каламутност води у джерелi централiзованого во-до по ста чан ня м. Чер ка си за 2004-2008 роки наведено на рис. 3.

Протягом року спостерка-еться пщвищення каламутност у лп"шй перюд, так само, як i пщвищення кольоровосл та температури води. Ц показни-ки взаемопов'язаш, але про-вiдним фактором серед них е температура. Це зумовлено ТТ впливом на розчиннють газiв i

ням рiвня води водосховища, незначною швидкiстю руху води тощо.

Температура впливае на швидкють i глибину процесiв очищення та знезараження води на водозабiрних стан-цiях. Так, з пщвищенням температури до 25°С, як це бувае вл^ку, полiпшуються процеси прояснення i знебарвлення води поверхневих водойм за рахунок коагуляцп. Ппешчне значення температури поля-гае у впливi на процеси про-

со 0,8 -,

>

0,6 -

L_

5

rn 0 4 -

t^j

CO со 0,2 -

H

о 4

CQ

Динамка змiни показника вмiсту залiза у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 2

6 7 М1сяц1

10 11 12

■2004

2005

2006

2007

■2008

■ норма

яснення, знебарвлення i знезараження води, вщ чого залежать и органолептичш властивосл, безпечнють за епiдемiологiчними i токсико-логiчними показниками.

На лiтнiй перюд припадае та-кож коливання таких показни-кiв, як перманганатна окислю-ванiсть та вмiст розчиненого кисню. Збiльшення перманга-натноí окислюваностi понад 7 мг/л е результатом забруд-нення джерела води легкооки-слюваними речовинами орга-нiчного та мшерального похо-дження (рис. 5). Таким чином, останш п'ять рокiв вщзначаеть-ся постiйне забруднення води у джерелi водопостачання м. Черкаси легкоокислювани-ми органiчними сполуками.

До зменшення вмiсту розчи-не но го кис ню приз во дить бур -хливий розвиток водоростей з подальшим íх вiдмиранням, що спостеркаеться за евтро-фiкацií водойм через надмiрне надходження бiогенних речо-вин. У джерелi водопостачання м. Чер ка си (рис. 6) виз на ча -еться стмке зниження вмiсту роз чи не но го кис ню про тя гом останнiх 5 роюв у перiод з чер-вня по вересень, хоч вЫ i зали-шаеться у межах норми — не менше 4 мг/л.

Забруднення води оргашч-ни ми ре чо ви на ми приз во дить до пщвищення БПК. БПК20 менша за 3 мг О2/л у водi дуже чистих водойм, у водi вщносно чистих водойм 3-5 мг О2/л, у водi забруднених водойм — понад 5 мг О2/л. Аналiз зна-чень БПК20 води у джерелi во-до по ста чан ня м. Чер ка си за 5 рокiв (рис. 7) свщчить про те, що воду можна вважати вщно-

парцiальний тиск летких орга-нiчних речовин, яю надають во-дi запаху (наприклад фенолiв). Динамiка змiни показника коливання температури води у джерелi централiзованого во-до по ста чан ня м. Чер ка си на ведено на рис. 4. Аналiз цих змiн протягом 5 роюв свiдчить, що найвищо!' температури вода у джерелi водопостачання дося-гае у липнi-серпнi. У цей перюд розпочинаеться масове цвтн-ня синьо-зелених водоростей та збагачення води токсични-ми ре чо ви на ми — про дук та ми |'хньо'[ життeдiяльностi. Значна юльюсть завислих речовин та каламутнють можуть бути пов'язаними з частим коливан-

Динамiка змiни показника каламутност води у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 3

о 'i

Si

5

СО ^

сс

fl п

rtfl rrll m- ЛЛл!Шrhfl[hi*kl iyyj

i i i i i i i i i i i 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 М1сяц1

□ 2004 ■ 2005 □ 2006 □ 2007 ■ 2008 □ норма

№ 3 2010 Environment & Health 32

Динамка змЫи показника температури води у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 4

30 25 20 15 10 5 О

М1сяц1

■2004

2005

2006

2007

-2008

сно чистою, яка належить до I класу. Проте виникають певш сумшви, оскшьки цей показ-ник пов'яза ний з пер ман га -натною окислюванютю та роз-чинним киснем, як вказують на суттеву забрудненють води водоймища органiчними рештками, а пк розмноження синьо-зелених водоростей у серпш мае суттево впливати на по каз ник БПК.

Бактерюлопчш показники якостi води у джерелi централи зованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки мають тенденцю до сезонного коливання(рис. 8)

Так, ЛКП коливаеться вщ менше 500 до 6200. Певна тен-денцiя до збтьшення бактерю-логiчного зараження води спо-стерiгаеться у лiтнi мюяц^ але протягом 2006-2007 рр. значне збтьшення ЛКП спостер^а-лось i восени, що можна по-яснити теплою осшньою погодою у ц роки. Наявностi пато-генних мiкроорганiзмiв та гель-мiнтiв за останш 10 рокiв у водi централiзованого джерела водопостачання м. Черкаси не встановлено.

Особливостями води у дже-релi водопостачання мюта Черкаси е низька жорсткiсть, воду умовно можна назвати м'якою (у межах 3,2-4,6 мг-екв/дм3) та маломiнералiзова-ною (табл.).

Згiдно з гiгiенiчною класифи кацiею водних об'ектiв (ГОСТ 2761-84) вода у централiзова-ному джерелi водопостачання м. Черкаси характеризуеться помiрним ступенем забруд-нення та належить до II класу.

Сезоны та рiчнi коливання хи мiко-бактерiологiчних показ-

33 Еотшошшт & Иеаьти №32010

3 Довкшля та здоров'я № 3-2010

ниюв значно ускладнюють процеси очистки води i потре-бують додаткових ефективних методiв íí обробки. На Дш-провськiй водозабiрнiй станцп для знезараження води вико-ристовуеться рщкий хлор. Для

успiшного знезараження води хлором, серед шших умов, необхщне максимальне звть-нення води вщ завислих части-нок, що захищають мкроорга-нiзми вiд поверхневоíдií хлору. У процес знезараження води хлор взаемодiе з органiчними речовинами i деякими недоо-кисленими неорганiчними солями, що мютяться у водi. При знезараженш каламутноí i кольоровоí води з вщкритих водойм передбачаеться за са-

Динамiка змiни показника окислюваност КМпО4 у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 5

14 -|

-О 12 --

о 10 -и

гп 5 8 -■

ш

У ь -

^ с 5 4 -

V о 2 -

0 -Р

6 7 М1сяц1

10 11 12

□ 2004 И2005 1=12006 1=12007 "2008 □ норма

Динамка змЫи показника розчиненого кисню у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 6

.0

I

ф

с

^

V СО

5 а

I

ф I 5

^

:т

со

О

О.

30 25 4 20 -[ 15 10 5 0

Е

5 6 7 м1сящ

10 11 12

□ 2004 "2005 1=12006 1=12007 "2008 □ норма

поверхневих та пщземних джерел водопостачання з рiз-ним ступенем ТТ якостi.

Висновки Вода у поверхневому центра-лiзованому джерелi водопостачання м. Черкаси за рiвнем забрудненост належить до II класу i визначаеться як помiр-но заб руд не на.

Встановлено сезонну динами ку коливань кольоровостi, кала-мутностi, температури, пер-манганатноТ окислюваност та вмiсту розчинного кисню у водк Пiдвищуеться мiкробiологiчна забрудненiсть. Пщвищення температури води у лiтнiй пе-рiод зумовлюе складностi з виз-наченням хлорпотреби пiд час

штарними нормами викори-стання 3,0-5,0 мг/дм3 активного хлору. Вода у джерелi водопостачання характеризуеться значними показниками кала-мутностi, кольоровостi, збшь-шення яких спостерiгаеться у л^шй сезон i корелюе з пщви-щенням температури води. Поз на ча ю чись на про це сах хлорування води, температура мо же опо се ред ко ва но не га -тивно вплинути наздоров'я на-селення за рахунок приско-рення реакцм утворення три-галометану та Ыших хлорова-них вуглеводнiв. Тому при зне-зараженнi води хлором вини-кають проблеми захисту насе-лення при споживаннi такоТ води вщ побiчних продуктiв хлорування, як е небезпечними для здоров'я людини. Встано-влено залежнють утворення хлорорганiчних сполук вiд кольоровост води у мiсцi водозабору [3, 4].

Для дозування хлору вико-ристовуеться складне облад-нання, що працюе вiд елек-трики, що призводить до великих витрат. Останшм часом на те ре нах Ук ра Т ни у гос по -дарську дiяльнiсть починають впроваджувати нанотехноло-г1Т. Необхщно детально вивчи-ти та дослщити можливостi використання нанотехнологiй у су ча сних си сте мах зне за ра -ження води централiзованих

Динамiка змiни показника БПК20у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 7

3 3 5 2

с

ш

1

10 11 12

М1сяц1

□ 2004 *2005 Р2006 ^2007 "2008 □ норма

Динамiка змiни показника ЛКП у джерелi централiзованого водопостачання м. Черкаси за 2004-2008 роки

Рисунок 8

7000 _ 6000 ^ 5000 ^ 4000 | 3000

| 2000 £ 1000 о

1 г

т гт п 1 1 Г ■ пг 1 гтг! п У

6 7 Мюяц1

10 11 12

□ 2004 ■ 2005 □ 2006 □ 2007 ■ 2008 □ норма

Таблиця

Показники жорсткост та мiнералiзацFí води джерела централiзованого водопостачання

м. Черкаси за 2004-2008 роки

Сухий залишок мг/дм3

Мюяць Р1к

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

204,8 265,0 286,4 246,0 192,0 187,3 192,2 193,0 198,8 192,6 209,2 257,0 2003

280,0 282,9 252,0 264,0 171,4 162,0 246,0 234,0 231,3 243,0 236,0 241,5 2004

255,0 260,0 284,0 268,5 264,3 258,5 202,5 219,5 254,0 256,0 214,5 249,5 2005

264,0 287,5 291,5 302,0 153,0 166,0 187,0 196,0 213,0 243,0 236,0 236,0 2006

244,0 243,6 267,5 230,5 181,5 196,0 221,5 239,6 228,0 210,0 253,5 228,5 2007

272,0 275,0 280,5 259,5 204,8 225,0 250,0 235,0 224,0 251,6 236,0 224,5 2008

№ 3 2010 Еоттошшт & Иеаьти 34

знезараження, осктьки температура понад 25оС сприяе утво-ренню поб1чних продукт1в хло-рування, токсичних I небезпеч-них для здоров'я людини.

Встановлено необх1дн1сть мон1торингових дослщжень поверхневих централ1зованих джерел водопостачання.

Потребуе розроблення та вивчення питання можливост1 впровадження нових сучасних технолог1й знезараження води, можливо, з використанням на-нотехнолог1й.

Потребуе перегляду ГОСТ 2761-84 у в1дпов1дност1 до ви-мог якост1 води у в1дкритих во-доймищах, як1 передбачен1 СанП1н № 4630-88 та шшими до ку мен та ми.

Л1ТЕРАТУРА

1. Станкевич В.В. Саштарно-г1г1ен1чн1 умови використання Днютровського водосховища для господарсько-питних цтей / В.В. Станкевич, С.Б. Тараба-рова, Г1. Валявська // Довктля та здоров'я. — 2006. — № 4 (39). — С. 36-40.

2. Загродшй В.В. Орган1зац1я еколопчного I саштарно-ппе-н1чного контролю над водопо-стачанням м. Черкаси / В.В. За-гродн1й, О.С. Джулай, Л.1. Б1лик // Довк1лля та здоров'я. — 2006.

— № 1 (36). — С. 75-77.

3. Прокопов В.О. Хлороргашчш сполуки у питый вод1: фактори та умови Тхутворення / В.О. Прокопов, ГВ. Чичковська, О.В. Зор1на // Довктля та здоров'я. — 2004.

— № 2 (29). — С. 71-73.

4. ВмюттаповедЫкахлорорга-н1чних сполук у мережах питноТ води м. Киева / В.О. Прокопов, Ю.В. Бардик, Г В. Чичковська та н // Довктля та здоров'я. — 2003. — № 3 (26). — С. 18-21.

5. Загальна ппена з основами еколопТ: пщручник/ За ред. В.А. Кондратюка. — ТернопТпь: Укрмедкнига, 2003. — С. 97104.

6. Комунальна ппена /6. Г Гон-чарук, В.Г Бардов, С.1. Гаркавий та 1н. За ред. 6.Г Гончарука. — К.: Здоров'я, 2000. — 652 с.

7. Теоретико-методичш основи еколог1чного анал1зу систем водопостачання та водовщведення / Ю.Г Бондаренко, Л.1. Б1лик, М.М. Олекс1енко та 1н. — Черкаси: Вертикаль, 2004. — 142 с.

8. Бондаренко Ю.Г Водопостачання та водовщведення / Ю.Г Бондаренко, Л.1. БТпик, Н.Ю. Лега. — Черкаси: Вертикаль, 2006. — 228 с.

Над!йшла до редакцИ 04.12.2009.

THE MICROBIAL POLLUTION OF CENTRALIZED AND DECENTRALIZED WATER SUPPLY SOURCES

1ВАНОВА О.С.

Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет

УДК 579.68:628 11(282.247.32)

Ivanova O.S.

М1КРОБНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЦЕНТРАЛ1ЗОВАНОГО I ДЕЦЕНТРАЛ1ЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

роблема питноТ води в Укра'Тш — загальнонацюнальна. Якiсть питноТ води центрaлiзовaного та децентрaлiзовaного водопостачання е сутнiстю цieТ про-блеми.

Даш Всесв^ньо'Т оргaнiзaцiТ охорони здоров'я (ВООЗ) свд чать про те, що понад 80% ус ix захворювань безпосередньо пов'язaнi з вживанням неякюно'Т питноТ води. Вода за мiкробiо-логiчними показниками спри-чиняе епiдемiчнi спалахи захворювань, та й поодиною випадки шкодять здоров'ю населення, зростае дитяча смертнють [1].

Особливо гостро постае питання забезпечення стьського населення яюсною питною водою. Ниш фунтов! води широко використовуються в якост питноТ води i у мiстax, i у стьсь-кiй мiсцевостi. Необxiдно прова-дити Тх монiторинг через заб-руднення, особливо мiкробiоло-гiчне. Проблема полягае у тому що '^крооргашзми, як потра-пили до фунтових вод, довго зберiгaються i важко видаля-ються з водоносних горизон^в".

Грунт е бар'ером вiд забруд-нень пiдземниx вод, що забез-

МИКРОБНОЕ ЗАГРЯЗНЕНИЕ ИСТОЧНИКОВ ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО И ДЕЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ Ванова О.С.

В статье рассмотрены возможные пути заражения организма человека патогенными организмами. Проведен мониторинг качества питьевой воды Брусиловского района. Исследована причинно-следственная связь инфекционных и паразитарных болезней с микробиологическими показателями децентрализованных источников водоснабжения.

THE MICROBIAL POLLUTION OF CENTRALIZED AND DECENTRALIZED WATER SUPPLY SOURCES Ivanova O.S.

The possible ways of human organism contamination with the pathogenic organisms are considered in the article. The monitoring of drinkable water quality has been realized in the Brusyliv region. The relation of cause and effect of infectious and parasito-genic diseases with the microbiological indices of decentralized water supply sources has been examined.

© /ванова О.С. СТАТТЯ, 2010.

35 Environment & Health №32010