CC BY
19
ANTHROPOGENIC AND NATURAL RISK FACTORS OF WATER SUPPLY IN THE AZOVO-DNIPROVSKYI REGION
Hrebniak N.P., Fedorchenko R.A., Tulushev Ye.A., Chernenko A.S.
АНТРОПОГЕНН! ТА ПРИРОДН! ЧИННИКИ РИЗИКУ ВОДОПОСТАЧАННЯ В АЗОВО-ДН1ПРОВСЬКОМУ РЕГ1ОН1
еред багатьох екологiчних факторiв одне i3 чiльних мiсць, що негативно впливають на стан здоров'я населення, noci-дае проблема забезпечення якюною питною водою. Нинi у свт не мае доступу до доброя-кicнoí питноТ води майже 1 млрд. населення. Через хво-роби, зумовлен нею, щoрiчнo помирають 1,5 млн. дiтей до 5-тирiчнoгo вiку [1-3]. В Украíнi проблема збереження водних ресурав визнана загрозою для нацioнальнoí безпеки держави. Бшьша частина поверхневих джерел водопостачання (80%) не вiдпoвiдае ппетчним регламентам. Оcтаннiми роками у свт рiзкo загострилося техно-генне навантаження на джере-ла питного водопостачання [4, 5]. Високий рiвень антропогенного навантаження на поверх-невi водойми та вoдoнocнi горизонти, недocкoналi техно-лoгií вoдoпiдгoтoвки та вторин-не забруднення води у водо-прoвiдних системах призво-дять до потрапляння у питну воду значноТ кiлькocтi неорга-нiчних i oрганiчних забруднюю-чих речовин, що стае реальною загрозою здоров'ю. Найбшьш
1 ГРЕБНЯК М.П., 1 ФЕДОРЧЕНКО Р.А.,
2 тулушев е.о.,
1 ЧЕРНЕНКО Г.С.
1 Запорiзький державний медичний ушверситет 2 ДУ «Запорiзький обласний лабораторний центр МОЗ Укра'ши»
УДК 504.5/.6 + 504.3/.4] : 628.1.033/.034 : 614.777] : 913(477.6/.72)
Ключовi слова: джерела водопостачання, якють води, санiтарно-хiмiчнi показники, мiкробiологiчнi показники.
поширеними чинниками ризи-ку е побiчнi продукти дезшфек-цií та стмю органiчнi забрудню-вачi. Аналiтична оцЫка вказуе на несприятливий епщемюло-го-ппешчний стан питних вод, а розробка ефективних засобiв для знезараження води е акту-альним значимим завданням. Розвиток промисловостi, транспорту, стьського господарст-ва супроводжуеться все зро-стаючим забрудненням довкш-ля рiзноманiтними хiмiчними речовинами. Трофологiчним ланцюгом «вода - рослини -|'жа» вони надходять до орга-шзму людини у пiдвищених кiлькостях.
ВООЗ вщзначае, що найпо-ширенiший ризик для здоров'я населення пов'язаний з пит-ною водою. Зростаючи з кож-ним десятирiччям, сучасш забруднення водойм перетво-рилися на велике саштарно-епiдемiологiчне неблагополуч-чя. Надходження до навко-лишнього середовища бюло-гiчних агентiв та речовин техногенного походження у юлькост^ що значно перевищуе природы можливост до самоочищення, породило глобальн проблеми [3]. При цьому системоутво-рюючими чинниками впливу на якють джерел води у державi е постмно дiючi ризики хiмiчноí контамшацп, мiкробного забруднення, а також неадекватш методи очищення та знезараження питно'( води. У матерiа-лах ВООЗ про мету тисячол^тя щодо людства вiдзначаеться,
АНТРОПОГЕННЫЕ И ПРИРОДНЫЕ ФАКТОРЫ РИСКА ВОДОСНАБЖЕНИЯ В АЗОВО-ДНЕПРОВСКОМ РЕГИОНЕ
1 Гребняк Н.П., 1 Федорченко Р.А.,
2 Тулушев Е.А., 1 Черненко А.С.
1 Запорожский государственный медицинский университет
2 ГУ «Запорожский областной лабораторный центр МОЗ Украины»
Цель работы: определить антропогенные и природные факторы для здоровья населения Азово-Днепровского региона, обусловленные источниками питьевого водоснабжения. Материалы и методы. Анализ состояния источников водоснабжения проведен по официальным отчетам. Использованы гигиенические и аналитико-синтетические методы. Результаты. Современные закономерности качества источников питьевого водоснабжения детерминированы временными и пространственными характеристиками. Временные закономерности заключаются в интенсификации антропогенного загрязнения поверхностных и подземных источников водоснабжения, росте каче-
ственных и количественных параметров контаминации питьевой воды химической и микробиологической природы, нарушении экологического равновесия в системе «воздух - вода -почва», появлении новых патогенов, особенно для населения групп риска (дети, пожилые, с хроническими заболеваниями, СПИД). Пространственные закономерности качества источников питьевой воды заключаются в крайне низком качестве состояния поверхностных водоемов 2-й категории по санитарно-химиче-ским показателям (59,1±3,8)%), высоких отклонениях от гигиенических нормативов в источниках централизованного снабжения (22,6±4,5)%), несоответствии природного химического состава питьевой воды в большинстве административных единиц области по общей минерализации (80, 8%) и жесткости (66,7%), крайне низком качестве воды по санитарно-химическим показателям в источниках сельских водопроводов (25,5±3,1)%).
Ключевые слова: источники водоснабжения, качество воды, санитарно-химические показатели, микробиологические показатели.
© ГребнякМ.П., Федорченко Р.А., Тулушев S.O., Черненко Г.С. СТАТТЯ, 2017.
55 Environment & Health №3 2017
ANTHROPOGENIC AND NATURAL RISK FACTORS OF WATER SUPPLY IN THE AZOVO-DNIPROVSKYI REGION
1 Hrebniak N.P., 1 Fedorchenko R.A.,
2 Tulushev Ye.A., 1 Chernenko А.S.
1Zaporizhzha State Medical University
2SI «Zaporizhzha Oblast Laboratory Centere MPHU»
Objective. We identified the anthropogenic and natural factors for the health of the population of the Azovo-Dniprovskyi region due to the sources of drinking water supply.
Materials and methods. Analysis of the sources of water supply was performed by the official reports. We used sanitary and analytical-and-synthetical methods.
Results. Modern quality patterns of drinking water supply sources were determined by temporal and spatial features. Temporal patterns consist of the intensification of anthropogenic contamination of surface and underground water sources, the growth
of qualitative and quantitative indices of drinking water contamination of chemical and microbiological nature, the violation of the ecological balance in the "air - water - soil" system, the emergence of new pathogens, especially for the population of risk groups (children, elderly, with chronic diseases, AIDS). Spatial patterns of the quality of drinking water sources are as follows: extremely poor quality of surface water basins of the 2-nd category by sani-tary-and-chemical indices (59,1±3,8)%), high deviations from the hygienic standards in centralized water supply sources (22,6±4,5)%), mismatch of natural chemical composition of drinking water in the most of the administrative units of the oblast by the total mineralization (80,8%) and stiffness (66,7%), very low quality of water by sanitary-and-chemical indices in the sources of the rural taps (25,5±3,1)%).
Keywords: water supply sources, water quality, sanitary-and-chemical indices, microbiological indices.
що дiарейнi хвороби, детерми нован вщсутнютю доступу до безпечноТ питноТ води, щорiчно зумовлюють смерть майже 1,7 млн. людей.
Свтовий досвщ свщчить [3, 4], що найбшьш перспектив-ним напрямком е управлшня «змшюваними» еколопчними факторами, як реально мож-ливо змшити за допомогою вщповщних технолопй, саш-тарно-ппешчних та медико-профшактичних заходiв. Ц еколопчш чинники складають-ся з полтшення якост питноТ води за органолептичними й токсиколопчними критериями, епiдемiчноТ та радiацiйноТ без-пеки, а також критерпв фiзiоло-пчно'Т повноцЫностк
Мета роботи - визначити антропогенн та природы чинники для здоров'я населення Азово-Днтровського репону, зумовлен джерелами питного водопостачання.
Матерiали та методи до-слщжень. Для аналiзу стану джерел водопостачання вико-ристано матерiали щорiчних звтв Запорiзького обласного лабораторного центру МОЗ УкраТ'ни за 2005-2015 роки. Основними видами дослщжень була санiтарна характеристика джерел (1321 об'ект комуналь-них, вщомчих, сiльських та мiж-районних водопровщних систем), гiгiенiчнi (74067 проб ток-сикологiчних й органолептич-них показникiв та фiзiологiчноí повноцшностО, радiологiчнi (396 проб) та бактерюлопчш (47835 проб) дослiдження. У робот використано гiгiенiчний та аналiтико-синтетичний методи. Отримаш данi оброблю-вались методом варiацiйноí статистики за допомогою пакета лiцензiйноí програми «STATISTICA for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D83 3214FAN5). Для аналiзу вико-
Рисунок
Вiдхилення вщ гiгieнiчних нормативiв проб води у джерелах централiзованого водопостачання ЗапорiзькоГ областi у 2005-2015 роках
ристовувались незмщен оцн ки перших двох моментв: середне арифметичне (М) та середньоквадратичне вщхи-лення (а).
Результати та Гх обгово-рення. Встановлено, протягом 2005-2015 роюв у джерелах централiзованого водопостачання найвищi вщхилення вiд гiгiенiчних нормативiв заре-естровано у саштарно-ппешч-них показникiв (22,6±4,5)% (рис.).
1хньою загальною закономiр-нiстю е зниження з 39,1% у 2005 р. до 20,0% у 2007 р. з наступною стабтьнютю у межах 20,4-16,8% у 2007-2010 роках. По™ спостер^алося поступове зростання до 25,5%. Як наслiдок, нинi кожна четвер-та проба води у джерелах не вщповщае гiгiенiчним нормативам. Менш вираженi вщхилен-ня вiд ппешчних нормативiв зареестровано у мiкробiологiч-них показниюв - (2,4±0,1)%. Зокрема, у 2005-2007 роках вони становили 3,4-3,8%. У подальшому мiкробiологiчнi показники рееструвалися у межах 1,4-2,3%.
Дослщженнями встановлено, що питома вага проб води iз водойми 1-i категори за саш-тарно-гiгiенiчними показника-ми протягом 2006-2015 роюв перебувала практично на ста-бiльному рiвнi - (9,7±1,1)% з тенденцiею до зростання ос-таннiми роками до 12,6-12,8% (табл. 1).
Мiкробiологiчним показникам властивий рiзкий спад у 20072008 рр. з наступним менш вираженим поступовим змен-шенням до 6,2% у 2015 р.
№ 3 2017 Environment & Health 56
Динамка лактозопозитивних кишкових паличок протягом 2006-2015 роюв пiсля значного зниження 2007 року характери-зувалася стабiльнiстю. Вказане свiдчить про наявнють постй ного джерела забруднення водойм. При цьому зареестро-вано зростання юлькост збуд-никiв iнфекцiйних захворювань, що у 2,3-2,6 рази перевищуе
середнiй рiвень (р<0,05).
У вщповщност з ДсанПiНом 2.2.4-171-10 «Ппеычы вимоги до води питно'(, призначеноí для споживання людиною» до водойм 2-'[ категорií належать поверхневi джерела, вода яких може бути покращеною до вимог за допомогою традицй них мето^в очищення ^кро-фiльтрування, коагулювання, контактне прояснення i знеза-ражування). Як видно з таблиц 1, вiдмiнною рисою стану водойм 2ч категорií у мiсцях водопостачання е вкрай висока питома вага незадовтьних сани тарно-гiгiенiчних показникiв. Так, бтьше половини íх переви-щують гiгiенiчнi регламенти, що вказуе на наявнють значного джерела техногенного забруднення. При цьому коефМент варiацií був м^мальним, що свiдчить про постмнють його впливу. Мiкробiологiчнi показни-ки водойм 1-í та 2-'[ категорiй не мали суттево!' рiзницi (р>0,1).
Вар^ативнють перевищень гiгiенiчних нормативiв протягом 2005-2015 рокiв найбшь-шою була у саытарно-ппешч-них показниюв (19,7%). Варiа-тивнiсть мкробюлопчних по-казникiв i вмiсту радюактивних речовин у питнiй водi була значно нижчою (10,6-11,2%).
Дослщженнями встановлено, що значний вплив на яюсть води у джерелах питного водопостачання здмснюе прина-лежнiсть до чи iншоí систе-ми (табл. 2).
Так, саштарно-ппешчш по-казники найчастiше вщхиля-лись вiд нормативiв на сшь-ських водопроводах: кожна четверта проба - (25,5±3,1)%. Тобто якiсть води у джерелах водопостачання на комуналь-них та вщомчих водопроводах була кращою у 2,5 i 2,9 рази (р<0,05) вщповщно. На сiль-ських водопроводах також значно гiршою була вода у вщ-критих водоймах - у 0,3-4,2 рази. До загально[ часово( закономiрностi комунальних та стьських водопроводiв нале-
Г1ПеНА ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ^
жить значне погiршення остан-нiми роками якост води за санiтарно-хiмiчними показни-ками, вщповщно до 17,3% та 36,3% (р<0,05). При цьому специфiчними часовими рисами комунальних водопроводiв були полтшення якостi води з 2005 по 2010 роки з наступним попршенням; стьських водо-проводiв - вщносна стабть-нiсть протягом 2005-2010 роюв
з наступним значним попршенням; вщомчих водопрово-дiв - попршення у 2006-2008 роках, вщносна стабшьнють у 2009-2014 роках з наступним попршенням 2015 року.
Вода у вщкритих водоймах також мала часовi вщмЫност залежно вiд системи водопо-стачання. Так, на комунальних водопроводах протягом 20052014 роюв спостер^алася вщ-носна стабшьнють на рiвнi 1,54,0% та стрiмке зростання вщ-хилень вщ гiгiенiчних норм у 2015 р. На вщомчих водопроводах якють води у вщкритих водоймах протягом 2005-2010 роюв мала незначну тенденцю до попршення (вщ 0,4% до 6,5%) з наступним полтшенням остаными роками. Аналопчний характер мала яюсть води у вщ-критих водоймах на стьських водопроводах. Проте яюсть води у них була значно пршою (у 2,2-12,2 разiв, р<0,05).
Техногенне забруднення води, повiтря й Грунту усклад-нюе фоновий вмют мiкроеле-ментiв у бiогеохiмiчних провн цiях. У зв'язку з цим прюритет-
ним завданням е юльюсна оцн ка сумарного забруднення довюлля за рахунок природного та антропогенного забруд-нення. Особливо негативний влив техногенш забруднювачi здiйснюють у бiогеохiмiчних провЫ^ях. 1'хньою характерною рисою е певн бiологiчнi реакци органiзму людини на надмiр-нiсть чи недостатнiсть хiмiчних елементiв у Грунт або водк
Друга складова води у и джерелах, що зумовлена геохiмiч-ними та iншими природними чинниками, також вказуе на несприятливу дю на населення Азово-Днтровського регiону. Так, мiнералiзацiя поверхневих вод, якi використовуються для господарсько-питного поста-чання населення, належать до солоних або сильно солонува-тих (3369; 2657/4081 мг/л). Хiмiчний склад рiчковоí води прямо залежить як вщ поверх-невого стоку i пiдземних вод, так i вiд хiмiчного складу та юлькост скиданих вод. Мiнералiзацiя поверхневих вод поступово збiльшуеться iз Азовського регiону до рiчки Дшпро.
За домiнуванням головних iонiв до найбтьш поширених поверхневих вод належать пд-рокарбонатно-кальцiевi, гщро-карбонатно-кальщево-фос-фатш, сульфатно-хлоридно-натрiевi гiдрохiмiчнi зони. Бтьш складними i рiзноманiт-ними е гiдрохiмiчнi зони пщ-земних вод: гщрокарбонатно-кальцiевi, гщрокарбонатно-
Таблиця 1
Стан водойм 1-'Г та 2-'Г категорiй у мiсцях водопостачання
населення Запорiзько'l' областi у 2006-2015 рр., що не вiдповiдають санiтарно-гiгieнiчним нормативам (М ± о ), %
Категор1я водоймищ Сан1тарно-г1г1ен1чн1 показники М1кроб1олог1чн1
загалом у т.ч. за вм1стом ЛПКП за збудниками шфекцмних захворювань
1 9,7±1,1 9,9 ±1,3 8,2±0,9 1,1±0,4
2 59,1±3,8 8,9±0,9 7,2±0,9 1,5±0,7
57 ёэттошжт & Иеаьти №3 2017
кальцiево-сульфатнi, сульфат-но-гщрокарбонатно-кальщев^ сульфатно-натрiево-пдрокар-бонатно-кальцiевi, гщрокарбо-натно-кальцiево-хлориднi тощо. Серед солей, що зумов-люють специфку якiсного складу та загальний рiвень мiнералiзацiТ, визначальна роль належить хлоридам i сульфатам. Загальна жорст-кiсть зумовлена присутнiстю у водi рiзноманiтних солей, серед яких прюритетне зна-чення мають сполуки кальцю та магнiю, а також хлоридiв i сульфатiв (чим Тх бтьше, тим вища жорсткiсть води).
Встановлено, що у 95,1% територiально-адмiнiстратив-них одиниць Азово-Днтров-ського регiону загальна мЫе-ралiзацiя перевищуе ппешч-ний норматив. У Запорiзькiй областi за рiвнем загальноТ мiнералiзацiТ можна видшити три зони. Так, у 34,6% адмши стративно-територiальних пщ-роздiлiв сухий залишок перевищуе норматив у 2 i бiльше разiв, у 46,2% - в 1,1-1,9 рази.
Другий прюритетний показ-ник якост питноТ води iз пщ-земних джерел - жорстюсть, також свщчить про ТТ невщпо-вiднiсть ппешчним нормативам у бiльшостi адмшютратив-них одиниць областi. Загальна жорстюсть - природна власти-вiсть води, зумовлена солями кальцю й магню (сульфатв, карбонатiв, гiдрокарбонатiв, хлоридiв). За рiвнем жорстко-стi води у пщземних джерелах водопостачання в област можна видiлити три зони. Так, у 41,2% територм адмшютра-тивно-територiальних одиниць жорсткiсть перевищуе ппешч-ний норматив в 1,1-1,9 рази, а у 26,5% - у 2,0 рази i бтьше.
Закономiрнiстю води у джерелах децентралiзованого водопостачання була низька ТТ якють за санiтарно-хiмiчними показниками. Особливо неза-довiльна якiсть питноТ води у каптажах й артезiанських свердловинах, в яких в окремi роки ус проби води вщхиля-
лися вщ гiгiенiчних нормативiв за санiтарно-хiмiчними показниками. Дещо вищою була якють води у колодязях, проте й у них останшми роками половина проб не вщповщала нормативам.
Епiдемiчна безпечнють питноТ води у джерелах децентра-лiзованого водопостачання була значно вищою, особливо в артезiанських свердловинах (0,4±0,1)%) та колодязях (3,4± 0,9)%). Надзвичайно висока питома вага вщхилень бакте-рiологiчних показникiв води вщ норм (77,8-100%) у каптажах не дозволяе використовувати Тх в якост джерел питного водопостачання.
Таким чином, найвища якють питноТ води за санiтарно-хiмiч-ними показниками спостер^а-еться у джерелах вщомчих та комунальних водопроводiв. Проте й у них кожна п'ята та десята проби вщхилялися вiд гiгiенiчних нормативiв. Особливо низька якють води за сани тарно-хiмiчними показниками -у джерелах стьських водопро-водiв: кожна четверта проба не вщповщала ппешчним регламентам. Дещо кращою була яюсть води у вщкритих водо-ймах, особливо вiдомчих i комунальних водопроводах. У динамщ 2005-2015 роюв якiсть води у джерелах рiзних систем водопроводiв мала рiзнi зако-номiрностi. Зокрема, у комунальних водопроводах - хвиле-подiбний характер (полтшення якостi з 2005 до 2010 р. з наступним попршенням); у вщомчих - пiсля значного попршення 2006 року - вщнос-на стабiльнiсть, у сiльських -пюля вiдносноТ стабiльностi значне зростання в останш роки до 36,3%. Особливютю вiдкритих водойм сiльських водопроводiв е суттеве зростання вдоилень саштарно-хiмiчних показникiв вiд норма-тивiв у 2008-2012 рр. Загаль-ною закономiрнiстю бактерю-логiчних показниюв е бiльш висока якiсть води в уах джерелах водопостачання. Проте на
Таблиця 2
Вщхилення санiтарно-хiмiчних показникiв вiд гiгieнiчних норм у пробах води у джерелах централiзованого водопостачання у 2005-2015 рр., (М ± а ), %
Система водопостачання Загалом 1з в1дкритих водойм
Комунальн1 водопроводи 10,4±1,9 4,5±2,0
Вщомч1 водопроводи 18,7±3,3 3,3±1,2
С1льськ1 водопроводи 25,5±3,1 16,0±4,2
стьських водопроводах вона була бтьш небезпечною i зага-лом, i у вiдкритих водоймах.
Отриманi результати добре кореспондуються з сучасними л^ературними даними [3, 5-9]. ВООЗ протягом останнiх деся-тилiть неодноразово пщкре-слювала рiзноманiтнiсть хiмiч-ного забруднення води [3, 4]. Прюритетними джерелами забруднення води токсичними речовинами е природы чинни-ки (тип Грунту, геолопчна побу-дова, клiмато-географiчна спе-цифка), промислово-виробни-чi фактори (видобувна, пере-робна галузi, промисловi стiчнi води, виток палива, осади стч-них вод), стьськогосподарсью чинники (пестициди, гербщи-ди, добрива, ГМО), урбашза-цмш чинники, побiчнi продукти дезiнфекцiТ чи сполуки, що утворюються у водопнних системах, евтрофковаш во-дойми (щанобактери) [3].
Нинi особливоТ гостроти набувае проблема загрози для здоров'я стмких органiчних забруднювачiв (СОЗ). Це пов'язано з низкою причин: довготривале збер^ання ток-сичностi, здатнють мiграцiТ на тисячi кiлометрiв вщ мiсць Тх утворення, висока бюлопчна активнiсть, здатнiсть перетво-рювати безпечш сполуки на високотоксичнi, руйнування захисних систем оргашзму, здатнiсть накопичуватися в ор-ганiзмi, широкий дiапазон ток-сичних ефектiв [9-11]. До най-бiльш поширених СОЗ належать промисловi хiмiчнi речо-вини (полiхлорованi бiфенiли, гексахлорбензол), пестициди (альдрин, дильдрин, ДДТ, хлордан, гептахлор, токсафен, ендрин, мiрекс), нецiльовi побiчнi продукти (дiоксини, фурани). Все бтьшого значен-ня набувають так зван небез-печнi забруднювачi (гормони, антибiотики, нестероТднi про-тизапальнi засоби), що досить широко застосовуються у медициш.
Джерелом забруднення поверхневих водойм полiхло-рованими бiфенiлами (ПХБ) е витоки водного транспорту та вiтрове перенесення. ПХБ накопичуються у водоймах, особливо у донних вщкладан-нях [10]. До Т'хшх особливостей належать стiйкiсть у довюлл^ малорозчиннiсть у водi, не-значна бiотрансформацiя во-доростями й мiкроорганiзма-
№ 3 2017 ёэттошжт & Иеаьти 58
ми, концентрацiя у муж. ПХБ впливають на розвиток ппер-тошчно!' хвороби, сприяють втрат вагiтностi, знижують нepвово-психiчний розвиток дiтeй [13-14].
До найбinьш поширених ризиюв для здоров'я, пов'яза-них з питною водою, належать iнфeкцiйнi хвороби, що викли-канi патогенними мiкpобами, вipyсами, бактepiями, гельмш-тами та найпрослшими. У поверхневих джерелах водо-постачання найпошиpeнiшими е Bacillus spp. E. coli, Enterobacter spp. [5, 6]. У piчко-вiй водi найвищi кinькостi скла-дають E. coli та Enterococcus spp., вщповщно 1,1х104 i 1,2х104 КУО/100 мл. У водо-пpовiдних системах найчасти ше видinяються Proteobacteria (35%), Cyanobacteria (29%), Mycobacterium spp. (20,4%), Fermicutes (2,3%) та Bacte-roidetes (1,3%). Останн три з них належать до роду Actinobacteria. Основы виклики iнфeкцiйноí захвоpюваностi водного характеру пов'язаш з трьома чинниками: високою вipyлeнтнiстю, iснyванням мк-pобiоти у VBNC-сташ та високою персистен^ею мкроорга-нiзмiв у бiопсiях водних сере-довищ.
Остаными роками все бшь-шоí ваги набувають щанобак-тери [3-5] через eвтpофiкацiю поверхневих водойм (приско-рений рют мiкpоводоpостeй через збагачення води сполу-ками азоту i/або фосфору та глобальне потеплшня). В осно-вi водного цвiтiння - розмно-ження фотосинтетичних щано-бактepiй (Cyanobacteria spp.), якому сприяють еколопчш умови (тепла погода, низька турбулентнють, сонячне свiтло, забруднення води нyтpiента-ми). Патогенетичний ефект цiанобактepiй пов'язаний з ^а-нотоксинами. Патолопчш стани зyмовлeнi ушкодженням печшки, нeйpотоксичнiстю та новоутвореннями. До початко-вих симптомiв належать лихоманка, шлyнково-кишковi роз-лади, подразнення шюри, очей, горла, дихальних шляхiв, вух.
Висновки
Споживання населенням не-якiсноí питноí води е фактором ризику виникнення шфекцм-них захворювань та розвитку нешфекцмних хвороб, залеж-них вiд хiмiчного складу питно''
59 Environment & Health №3 2017
води. Сучасш закон ом ipHOCTi якостi джерел питного водопо-стачання детермiнованi часо-вими та просторовими характеристиками. Часовi за-кономiрностi полягають в iнтенсифiкацií антропогенного забруднення поверхневих та тдземних джерел водопоста-чання, у зростаннi якiсних й кшькюних параметрiв контами нацií питноС води хiмiчноí та мiкробiологiчноí природи, порушены еколоичноС рiвноваги в юнуючш системi «пов^ря -вода - Грунт», появi нових патогеыв, особливо для насе-лення групи ризику ^ти, лiтнi люди, особи з хрошчними захворюваннями, зi СН1Дом).
Просторовi закономiрностi якостi джерел питноС води полягають у вкрай низьюй яко-стi стану поверхневих водойм 2-i категорií за санiтарно-хiмiч-ними показниками, високих вщхиленнях вiд ппетчних нор-мативiв у джерелах централiзо-ваного постачання, невщповщ-ностi природного хiмiчного складу питноí води у бтьшост адмiнiстративних одиниць об-ласт за загальною мЫеражза-ц^ею та жорстюстю, вкрай низь-кiй якост води за саштарно-хiмiчними показниками у джерелах стьських водопроводiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончарук В.В. Проблеми питного водопостачання в УкраМ та шляхи (х вирiшення. ЕТЕВК - 2015: матер. м1жнар. конгресу. Iллiчiвськ, 2015.
С. 30-34.
2. Свта В. Вода як фактор передачi збудниюв iнфекцiйних захворювань. Профлактична медицина. 2005. № 3. С. 48-50.
3. Руководство по контролю качества питьевой воды : рекомендации ВОЗ. Женева : ВОЗ, 2004. Т. 1. 121 с.
4. West L. World Water Day: A Billion People Worldwide Lack Safe Drinking Water. URL: http:// environment.about.com/od/envi ronmentalevents/a/wa terdayqa.
5. The National Water Quality Inventory: Report to Congress for the 2002 Reporting Cycle -A Profile / US EPA. Washington, 2007. Mode of access : https://www.epa.gov/sites/pro-duction/files/2015-09/docu-ments/2007_10_15_305b_2002r eport_report2002305b.pdf
6. Немцева Н.В., Бухарин О.В. Микробиологические критерии оценки качества питьевой воды. Гигиена и санитария.
2003. № 3. С. 9-11.
7. Гребняк М.П., Щудро С.А. Медична еколопя : навчальний поабник / за ред. М.П. Гребняка. Дшпропетровськ : Акцент, 2016. 484 с.
8. Гончарук В.В., Руденко А.В., Коваль Э.З. Проблема инфицирования воды возбудителями микозов и перспективы ее решения. Химия и технология воды. 2004. Т. 26, № 2.
С. 120-144.
9. Alleron L., Khemiri A., Koubar M. et al. VBNC Legionella pneu-mophila cells are still able to produce virulence proteins. Water Research. 2013. Vol. 47, № 17. P. 6606-6617.
10. Рахманин Ю.А., Михайлова Р. И. Окружающая среда и здоровье: приоритеты профилактической медицины. Гигиена и санитария. 2014.
Т. 93, № 5. С. 5-10.
11. Какарека С.В., Кухар-чик Т.И., Хомич В.С. Стойкие органические загрязнители: источники и оценка выбросов. Минск : РУП Минсктиппроект, 2003. 220 с.
12. Gu A., Ji G., Zhu P. et al. Nucleotide excision repair polymorphisms, polycyclic aromatic hydrocarbon exposure, and their effects on sperm deoxyribonucleic acid damage and male factor infertility. Fertil Steril. 2010. Vol. 94, № 7. P. 2620-2625.
13. Han X., Zhou N., Cui Z. et al. Association between Urinary Polycyclic Aromatic Hydrocarbon Metabolites and Sperm DNA Damage: A Population Study in Chongqing, China. Environ. Health. Perspect. 2011. Vol. 119, № 5. P. 652-657.
14. Meeker J.D., Maity A., Missmer S.A. et al. Serum Concentrations of Polychlorinated Biphenyls in Relation to in Vitro Fertilization Outcomes. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119, № 7. P. 1010-1016.
15. Goncharov A., Pavuk M., Foushee H. R. et al. Blood Pressure in Relation to Concentrations of PCB Congeners and Chlorinated Pesticides. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119, № 3. P. 319-325.
REFERENCES
1. Honcharuk V.V. Problemy pytnoho vodopostachannia v Ukraini ta shliakhy ikh vyrishen-nia [The Problems of Drinking Water Supply and the Ways of their Solving]. In : ETEVK- 2015 : mater. mizhnar. konhresu.
Illichivsk (Ukraine) ; 2015 : 30-34 (in Ukrainian).
2. Svita V. Profilaktychna medytsyna. 2005 ; 3 : 48-50 (in Ukrainian).
3. Rukovodstvo po kontroliu ka-chestva pitevoi vody : rekomen-datsii Vsemirnoi organizatsii zdra-vookhraneniia [Manual Control of Drinking Water Quality : WHO Recommendations]. Geneva : WHO ; 2004 : 121 p. (in Russian).
4. West L. World Water Day:
A Billion People Worldwide Lack Safe Drinking Water. URL : http://environment.about.com/ od/environmentalevents/a/wate rdayqa.
5. US EPA The National Water Quality Inventory: Report to Congress for the 2002 Reporting Cycle - A Profile. Washington ; 2007. Mode of access: https:// www.epa.gov/sites/production/f iles/2015-09/documents/2007 J0J5_305b_2002report_repor t2002305b.pdf-Title from screen.
6. Nemtseva N.V. and Bukha-rin O.V. Gigiena i sanitariia. 2003 ; 3 : 9-11 (in Russian).
7. Hrebniak M.P. (ed. ). Medych-na ekolohiia : navchalnyi posib-nyk [Medical Ecology : the Textbook]. Dnipropetrovsk : Ak-tsent ; 2016 : 484 p. (in Ukrainian).
8. Goncharuk V.V., Ruden-ko A.V. and Koval E.Z. Khimiia i tekhnologiia vody. 2004 ; 26 (2) : 120-144 (in Russian).
9. Alleron L., Khemiri A., Koubar M. et al. Water Research. 2013 ; 47 (17) : 66066617.
10. Rakhmanin Yu.A., Mihailova R.I. Gigiena isanitariia. 2014 ; 93 (5) : 5-10 (in Russian).
11. Kakareka S.V., Kukhar-chik T.I., Khomich V.S. Stoikiie organicheskiie zagriazniteli : istochniki i otsenka vybrosov [Persistent Organic Pollutants: Sources and Emission Estimation]. Minsk ; 2003 : 220 p. (in Russian).
12. Gu A., Ji G., Zhu P. et al. Fertil Steril. 2010 ; 94 (7) : 26202625.
13. Han X., Zhou N., Cui Z. et al. Environ. Health. Perspect. 2011 ; 119(5):652-657.
14. Meeker J. D., Maity A., Missmer S. A. et al. Environ. Health Perspect. 2011 ; 119 (7) : 1010-1016.
15. Goncharov A., Pavuk M., Foushee H. R. et al. Environ. Health Perspect. 2011 ; 119 (3) : 319-325.
Hagiftwna go pega^i'i 12.04.2017
ОЦ1НКА ДЕПОНУВАННЯ ПРИРОДНИХ РАД1ОНУКЛ1Д1В НА ПОВЕРХНЮ ГРУНТУ В ОКОЛИЦЯХ ТРИП1ЛЬСЬКО1 ТЕС
Бузинний М., Михайлова Л.
ESTIMATION OF THE NATURAL RADIONUCLIDES DEPOSITION ON THE LAND SURFACE IN THE VICINITY OF TRYPILSKA THERMAL POWER PLANT
F
BUZYNNYI M., MYKHAILOVA L.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine", Kiev
UDK 504.055 : 614 : 620.267
Keywords: Trypilska Thermal Power Plant, fossil fuel, coal, natural radionuclides, radioactive releases, radioactive deposition.
ossil fuel (coal) includes natural radionuclides, in particular 238U, 232Th, 226Ra, 40K, 210Pb. Radioactivity is concentrated while coal burning. Emissions of smoke and exhaust air bring solid particles and aerosols in the environment, causing deposition on the land surface over time. Cumulative deposition on land surface corresponds to long time operation impact. We have focused our efforts on selecting of most suitable sites for sampling of deposition and determinate corresponding natural ra-dionuclides. We had used forest vertical profiles that include forest litter (top layer) and two soil layers
ОЦ1НКА ДЕПОНУВАННЯ ПРИРОДНИХ РАДЮНУКЛЩ1В НА ПОВЕРХНЮ
Грунту в юкюлицях трипльськой тес
Бузинний М., Михайлова Л.
ЩУ «1нститут громадського здоров'я iM. Ю.М. Марзеева НАМН Украйни», м. Кийв
Мета дослджень. Юцнка величини випадiння природних радюнукл^в внаслдок викид'в протягомдовгостроковой експлуатацй Трипльськой ТЕС. Матер'али i методи дослджень. Трипльська ТЕС розташована за 40 км на пiвдень вд м. Киева. Для вивчення величини радоактивних випаднь, зумовлених дяльнстю Трипльськой ТЕС, було обрано три длянки соснового лсу за 1,5 км, 1,8 км на ^в^ч та 3,0 км на пiвнiчний захд-^в^ч вд стан-цй, що вдповдають переважаючим напрямкам втру. Дослджуванлiсовi профл поверхн включали шар лсового настилу та два шари Грунту зав-товшки 5 см кожен. Для забезпечення статистичной достовiрностi резуль-таш на кож^й з длянок було вобрано вд 5до 8 проф^в. Для порiвняння ми дослдили лiсовi профл за межами впливу теплоенергетичних об'е^в поблизу с. Ясногородка Вишгородського району, на вдстан близько 60 км на пiвнiч вд м. Киева, або понад l0o км вд станцй. Зразки люового настилу спалювали до компактной форми, а Грунти висушували на повiтрi за юмнат-ной температури протягом двох тижнiв до досягнення стабльной маси зраз-ка. Для вимiрювання вмсту радЬнукл^в використовували гамма-спектро-метричну систему виробництва фiрми ORTEC, яка мстить 3 детектори з особливо чистого герма^ю та багатоканального буфера моделi 919. Результати досл'1джень. Результати вимiрювань показали, що величина середнього сукупного рiвня осадження природних радонук-л^в на поверхню, зумовлених штатними викидами Трипльськой ТЕС, на вдстанi 1,5-3 км становить 34 :50; 37ц- 73; 48- 66; 447 -1216 Бк-м2 для 226Ra, 232Th, 238U та 40К. Вiдповiднi максимальн значення принаймн удв'ч б'шьш'г. 63-125; 84:169; 103-180; 725:2430 Бк-м2 для 226Ra, 232Th, 238U та 40К. Переважаюча кльюсть (80-95%) актив-ност радонукл^в депонована у верхньому 5 см шарi Грунту, решта -улiсовому настилi. Переважна бльшсть висадження 210Pb - природного походження, де 55-95% належать до верхнього шару Грунту. Висновки. Результатом штатних викидв Трипльськой ТЕС е збагачена природними рад 'юнукл '!дами поверхня Грунту навколо станци. Максимальна кльюсть депонованих радонукл^в зосереджена у верхньому 5 см шарi Грунту, решта - у лсовому настилi. Дослiдження л ':сових проф 'л '!в Грунту у зонi впливу ТЕС дае iнформацiю щодо iнтег-ральних рiвнiв природних радюнуклiдiв, депонованих на поверхню за перiод ййдiяльностi. Для отримання статистично зважених результалв необхдне досл^ення 5-8 профiлiв.
Ключовi слова: Трипльська ТЕС, викопне паливо, вуглля, природ-Mi рад 'юнукл 'щи, рад 'юактивш викиди, радоактивне осадження.
© Кудиевский Я.В., Кальниш В.В. СТАТТЯ, 2017.
№ 3 2017 Environment & Health 60
