CC BY
24
MONITORING AND ECOLOGICAL-AND-HYGIENIC EVALUATION OF THE QUALITY OF DRINKING WATER FROM THE SOURCES OF DECENTRALIZED WATER SUPPLY
IN RIVNE REGION FOR 2004-2015
Huschuk I.V., Brezetska O.I., Huschuk V.I., Drab R.R.
МОН1ТОРИНГ ТА ЕКОЛОГО-Г1Г1СН1ЧНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПИТНО1 ВОДИ 13 ДЖЕРЕЛ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1 ЗА 2004-2015 роки
1ГУЩУК 1.В., 2 БРЕЗЕЦЬКА О.1., 2ГУЩУК В.1., 2ДРАБ Р.Р.
1НДЦ «Еколопя людини та охорона громадського здоров'я» Нацюнального унiверситету «Острозька академiя», м. Острог, УкраТна 2ДУ '^вненський обласний лабораторний центр" МОЗ УкраТни, м. Рiвне, УкраТна
УДК 614.777
Ключовi слова: питна вода, децентралiзоване водопостачання, показники якостi води.
МОНИТОРИНГ И ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ ИЗ ИСТОЧНИКОВ ДЕЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ЗА 2004-2015 ГОДЫ
1 Гущук И.В., 2 Брезецкая О.И., 2 Гущук В.И.,
2 Драб Р.Р.
1 НИЦ «Экология человека и охрана общественного здоровья» Национального университета «Острожская академия»,
г. Острог, Украина
2 Государственное учреждение "Ровенский областной лабораторный центр" МЗ Украины, г. Ровно, Украина
В работе приведены данные о качестве питьевой воды из децентрализованных источников водоснабжения Ровенской области, единственной из областей Украины, где водообеспечение населения питьевой водой осуществляется из подземных водоносных горизонтов. Материалы собраны и проанализированы за 2004-2015 годы на соответствие питьевой воды санитарно-химическим и санитарно-микробиологическим показателям в разрезе районов. Целью работы является оценка эколого-гигиени-ческого состояния качества питьевой воды из источников децентрализованного водоснабжения Ровенской области в течение 2004-2015 годов. Материалы и методы. В работе использовались данные лабораторных исследований по санитарно-химическим, микробиологическим, паразитологическим и радиологическим показателям. Систематизация, обработка и анализ материалов исследований осуществлялись с помощью описательного, динамического и
аиважлив1ше зав-дання сучасност -рацюнальне викори-стання И охорона природних ресурав, у тому чист забезпе-чення населення до-броякюною питною водою. Загальнов1-домо, що без води неможливе життя, вона е одыею i3 голов-них складових юнування люд-ства, а також вагомим чинни-ком, який впливае на людське здоров'я на шдивщуальному та популяцмному рiвнях.
Св^овою спшьнотою на початку XXI статття право на воду та саытарю було визнане як базове право людини. За даними ВООЗ [1], близько 800
млн. населення планети не мають доступу до води належ-ноТ якост^ i щоденно понад 3000 д^ей помирають через дiарейнi захворювання, а що-рiчно у свт через таю захворювання помирають близько 2,5 млн. людей, половина з яких -д™ до 5 роюв.
Попршення сощально-еко-номiчних умов, еколопчно'Т ситуацií i фактично вiдсутнiсть належного системного сощ-ально-гiгieнiчного монiторингу за факторами середовища життeдiяльностi несе реальнi загрози для життя i здоров'я населення на шдивщуальному та популяцмному рiвнях.
У контекст розбудови систе-ми охорони громадського здо-
сравнительных методов.
Результаты исследований. Установлено, что в области с 2004 по 2015 годы количество источников децентрализованного водоснабжения уменьшилось на 197 единиц, в том числе колодцев - с 1347до 1147(-200), каптажей - с 10 до 8 (-2), артезианских колодцев - с 2 до 7 (+5). Уменьшение в основном произошло за счет прекращения эксплуатации колодцев общественного пользования. Среднеобластной показатель несоответствия питьевой воды из источников децентрализованного водоснабжения по санитарно-химическим показателям за исследуемый период увеличился более чем в 2,5 раза, с 14,5% в 2004 г. до 40,0% в 2015 г. Следует отметить резкий рост процента несоответствия проб за последние два года - от21,2% в 2013 г. до 40,0% в 2015 г. По микробиологическим показателям среднеобластной показатель несоответствия вырос на 3,2% и составил в 2015 г. 29,0% при 25,8% в 2004 г. Особо следует отметить резкое увеличение процента несоответствия проб за последние 2 года, с 14,0% в 2013 г. до 29,0% в 2015 г. Вывод. Полученные результаты свидетельствуют, что в контексте развития системы общественного здоровья в Украине необходимо продолжить работу по определению корреляционных взаимосвязей между качеством питьевой воды и состоянием заболеваемости населения области.
Ключевые слова: Ровенская область, децентрализованное водоснабжение, микробиологические показатели, санитарно-химические показатели, питьевая вода, показатели качества воды, система общественного здоровья.
© Гущук 1.В., Брезецька О.1., Гущук В.1., Драб Р. Р. СТАТТЯ, 2018.
41 Environment & Health №1 2018
ров'я в УкраТн питання щодо забезпечення населення без-печною питною водою е над-звичайно актуальним [2].
Метою роботи е оцiнка еко-лого-гiгiенiчного стану якост питноТ води iз джерел децент-ралiзованого водопостачання Рiвненщини за 2004-2015 роки.
Матерiали та методи. У робот використовувалися данi лабораторних дослщжень за санiтарно-хiмiчними, мiкробiо-лопчними, паразитологiчними та радiологiчними показника-ми ф. 18 "Зв^ про фактори навколишнього середовища,
що впливають на стан здоров'я населення" у розрiзi райошв областi за 2004-2015 роки [2]. Систематиза^я, обробка та аналiз матерiалiв дослiджень здiйснювалися за допомогою описового, динамiчного та порiвняльних методiв.
Результати дослiджень. Рiвненщина - едина iз областей УкраТни, де водозабезпечення населення питною водою здм-снюеться виключно iз тдзем-них водоносних горизонтв.
В областi з 2004 до 2015 року кТпьюсть джерел децентралiзо-ваного водопостачання змен-
шилася на 197 одиниць, у тому чист колодязiв - з 1347 до 1147(-200), каптажiв - з 10 до 8 (-2), артезiанських колодязiв -з 2 до 7 (+5). Зменшення вщбу-лося переважно за рахунок припинення експлуатацп коло-дязiв громадського користу-вання.
Середньообласний показник невiдповiдностi питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за саытарно-хiмiчними показниками за дослщжуваний перiод збшь-шився бТпьше нiж у 2,5 рази: з 14,5% у 2004 роц до 40,0% у 2015. Слiд вщзначити рiзке зростання вiдсотка невщповщ-ност проб за останнi 2 роки з 21,2% у 2013 р. до 40,0% у 2015 р. (рис. 1).
Вище за середньообласний цей показник був у Володими-рецькому, Гощанському, Здол-бушвському, Корецькому, Кос-топiльському та Радивилiв-ському районах (табл. 1). Перевищення в основному вд значалося переважно за вми стом залiза, нiтратiв та кала-мутнiстю.
Аналiзуючи динамiку невщ-повiдностi проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за саытарно-хiмiчними показниками у розри зi районiв за перiод з 2004 по 20015 роки, встановлено:
Таблиця 1
Вщсоток невiдповiдностi проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за санiтарно-хiмiчними показниками у динамiцi за 2004-2015 роки
Рисунок 1
Середньообласний показник невiдповiдностi питноТ води (%) iз джерел децентралiзованого та централiзованого водопостачання за санiтарно-хiмiчними показниками у перюд з 2004 по 2015 роки
Район (м1сто) % нев1дпов1дност1
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Березн1вський 20,8 24,28 17,8 8,6 8,5 25 26,4 54,8 37,7 70 26,1 1,9
Володимирецький 20,6 24 35,6 19 16,8 31 31,0 68,1 65,2 51,7 40,9 43,8
Гощанський 10,3 5,4 3,03 1,9 5,8 7,1 30,4 33,3 46,9 38,9 53,8 62,7
Дубенський 11,2 31,2 38,2 13,6 30,8 28 3,4 35,1 33,5 35,8 34,8 27,1
Дубровицький 15,7 25 61,02 31,7 16,1 72,9 48,9 28,7 26,1 13,6 20,3 22,6
Зар1чненський 15,6 23,3 12,5 9,2 7,3 16,7 4,6 2,3 3,3 3,2 14,4 4,4
Здолбун1вський 12,9 11,4 16,5 35,4 9,8 15,1 24,0 21,1 34,1 18,2 0 77,8
Корецький 9,9 8,87 9,5 11,7 10,5 3,1 17,6 14,8 7,9 2,1 49,8 68,1
Костоп1льський 22,0 16 42,42 61,5 38,2 45,5 42,4 45,4 42,4 9,3 15,8 41,3
Млин1вський 18,5 20 14,4 14,9 14,7 15 16,0 0 10,4 5,9 7,3 25,5
Острозький 7,3 3,57 13,6 6,6 7,5 9,4 21,2 24 13,5 33,3 22,1 29,5
Радивил1вський 6,5 12,3 11,7 13,6 16 12,2 31,1 28,8 17,5 33,3 27,3 58,1
Р1вненський 43,7 65 26,9 45 20 26,1 38,5 42,5 31,2 100 - -
Рокитн1вський 3,9 8,33 4,8 7,4 6,5 7,7 7,1 16,7 10,2 1,5 24,7 23,3
Сарненський 23,8 56,25 28,6 61 40,8 19,2 16,8 23,9 21,8 24,2 24,8 30,3
м. Р1вне - - - - - - - - - - - -
м. Кузнецовськ - - - - - - - - - - - -
Загалом 14,5 19,8 19,98 20,5 14,3 20,3 25 28,9 26 21,2 31,4 40,0
№ 1 2018 Еоттошшт & Иеаьти 42
MONITORING AND ECOLOGICAL-AND-HYGIENIC EVALUATION OF THE QUALITY OF DRINKING WATER FROM THE SOURCES OF DECENTRALIZED WATER SUPPLY IN RIVNE REGION FOR 2004-2015
1 HuschukI.V., 2 Brezetska O.I., 2 Huschuk V.I.,
2 Drab R.R.
1 SRC "Human Ecology and Public Health", National University "Ostroh Academy", Ostroh, Ukraine
2 State Institution "Rivne Regional Laboratory Center", Ministry of Health of Ukraine, Rivne, Ukraine
There are the data on the quality of drinking water from decentralized sources of water supply in Rivne oblast, one of the oblasts of Ukraine, where the water supply of the population with drinking water is carried out from the underground aquifers. The materials were collected and analyzed on the compliance of drinking water with sanitary-chemical and sanitary-microbiological indicators in the districts for the period of2004-2015. Objective. We assessed the ecological and hygienic state of the quality of drinking water from the sourcesof decentralized water supply in Rivne region during2004-2015. Materials and methods. The laboratory data on the sanitary-chemical, microbiological, parasitological and radiological indices were used in the work. Systematization, processing and analysis of the research materials were carried out with the help of descriptive, dynamic and comparative methods. Results. Since 2004-2015, a number of the sources of
decentralized water supply, including wells from 1347 to 1147(-200), captures from 10 to 8 (-2) and artesian wells from 2 to 7 (+5) was stated to be decreased by 197 units in the oblast. The decrease was mainly due to the discontinuation of public wells' exploitation. The average regional indicator of non-compliance of drinking water from the sources of decentralized water supply in terms of sanitary and chemical indicators was increased more than 2.5 times in the period under study from 14.5% in 2004 up to 40.0% in 2015. In recent 2 years a sharp increase in the percentage of non-compliance of the samples was noted from 21.2% in 2013 up to 40.0% in 2015. According to the microbiological indices, the average non-compliance rate for the above-mentioned period grew by 3.2% and amounted to 29.0% in 2015 at 25.8% in 2004. The sharp increase in the percentage of non-compliance of samples was noted in recent 2 years from 14.0% in 2013 up to 29.0% in 2015. Conclusion. The obtained results show that in the context of the development of the public health system in Ukraine it is necessary to continue the work on the determination of the correlation between the quality of drinking water and the state of morbidity in the oblast.
Keywords: Rivne oblast, decentralized water supply, microbiological indicators, sanitary-and-chemical indicators, drinking water, water quality indicators, public health system.
□ у Березшвському райош вщсоток невщповщност pi3KO знизився до 26,1% i 1,9% вщ-повщно. Загалом у динамМ за 12 роюв спостер^аеться зни-ження вщсотка невщповщно-CTi проб питноТ води i3 джерел децентралiзованого водопо-стачання за санiтарно-хiмiчни-ми показниками з 20,8% до 1,9%;
□ у Володимирецькому райош за увесь перюд доотджен-ня вщсоток невщповщност був вищим за середньообласний показник (за виключенням 2007 року) i зрю у 2,1 рази з 20,6% до 43,8%;
□ у Гощанському район вщсоток невщповщност зрю у 6 разiв, з 10,3% до 62,7%. З 2010 року вщзначаеться рiзке попр-шення проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водо-постачання за санiтарно-хiмiч-ними показниками;
□ у Дубенському райош вщсоток невщповщност зрю у 2,5 рази, з 11,2% до 27,1%. Слщ зазначити, що за 2015 рк вщсоток невщповщност проб був значно нижчим за середньо-обласний;
□ у Дубровицьому райош вщсоток невщповщност зрю в 1,5 рази, з 15,7% до 22,6%. Однак за останш роки вщзначаеться позитивна тенден^я до зниження вказаного показ-ника порiвняно з середньо-
обласним значенням;
□ у Зарiчнянському райош спостертаеться зниження вщсотка невщповщност проб з 15,7% до 4,4%, тобто бшьше шж у 3 рази. З 2006 року вщсоток невщповщност не переви-щував середньообласний показник;
□ у Здолбушвському райош за осташй рк вщсоток невщпо-вщност рiзко збшьшився та становив 77,8%, що майже вдвiчi перевищувало середньообласний показник. При цьому у 2014 роц невщповщност проб води встановленим нормативам зафксовано не було;
□ у Корецькому райош за
увесь перюд дослщження вщсоток невщповщност проб зрю у 7 разiв, з 9,9% до 68,1%. За останш 2 роки вказаний показник рiзко збшьшився й становив 49,8% у 2014 роц та 68,1% у 2015 порiвняно з середньо-обласним значенням 31,4% та 40% вщповщно;
□ у Костопшьському райош вщсоток невщповщност зрю майже у 2 рази, з 22,0% до 41,3%. Слщ вщзначити, що цей показник практично щороку був вищим за середньообласний (за виключенням 2005, 2013-2014 роюв);
□ у Млишвському райош вщсоток невщповщност зрю в 1,3
Рисунок 2
Середньообласний показник невщповщносл питноТ води (%) i3 джерел децентралiзованого та централiзованого водопостачання за мшробюлопчними показниками у перюд з 2004 по 2015 рк
35
30 25 20 15 10 5 0
29
гдецентралтоване централ1зоване
10,5
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
43 Environment & Health №1 2018
рази з 18,5% до 25,5%. З 2009 року даний показник не пере-вищував середньообласне зна-чення;
□ в Острозькому район вщ-соток невщповщност лише 1 раз був вищим за середньо-обласний показник (у 2013 р. 33,3%, середньообласний -21,2%). Однак слщ зазначити, що у динамщ показник зрю практично у 4 рази, з 7,3% до 29,5%;
□ у Радивилiвському райош вщсоток невiдповiдностi зрiс практично у 9 разiв,, з 6,5% до 58,1%. З року в рк вщзначаеть-ся значне його коливання;
□ у Рiвненському райош вщсоток невщповщност щороку перевищував середньооблас-ний показник. За 2014-2015 роки дослщження проб питноТ води iз джерел децентралiзо-ваного водопостачання за са-
нiтарно-хiMiчними показника-ми не проводилися;
□ у Рокитшвському районi вiдсоток невщповщност зрiс з 3,9% до 23,3%, майже у 6 разiв. Разом з цим, Рокитшвський район — единий в области де вщсоток невщповщност за останнi 12 роюв жодного разу не перевищував середньо-обласний показник;
□ у Сарненському райош вщсоток невщповщност зрю в 1,3 рази, з 23,8% до 30,3%.
При порiвняннi якост питноТ води iз артезiанських свердло-вин централiзованих водопро-водiв та криниць вiдзначаеться перевищення середньооблас-ного показника невщповщност iз джерел централiзованого водопостачання над показни-ком iз криниць у 2006-2011 та 2013 роках (рис. 1).
За даними наших дослщжень встановлено, що невщповщ-нють якостi питноТ води норма-тивним вимогам за саштарно-хiмiчними показниками спри-чинена переважно через пере-вищення вмюту залiза (як наслщок значноТ каламутностi) та штратв. При цьому слiд вщ-значити: якщо показники природного вмюту залiза не е кри-тичними з точки зору токсико-лопчного впливу, то переви-щення вмюту штратв е шкщли-вим, особливо для д^ей пер-
ших роюв життя. Нiтрати не належать до метгемоглобш-утворювачiв, але надходячи до шлунка з водою, пiд впливом кишковоТ мiкрофлори вщнов-люються у штрити з подальшим утворенням метгемоглобшу, що, у свою чергу, блокуе здат-нiсть перенесення кисню по оргашзму. Метгемоглобiн стй кiший за оксигемоглобш за сту-пенем дисо^ацп у 300, а за деякими даними - у 500 разiв. Якщо ктькють метгемоглобiну перевищуе 50% загального гемоглобЫу, органiзм може за-гинути через гiпоксiю ЦНС. У нормi у дiтей середнього в^ концентрацiя метгемоглобiну у крови не мае перевищувати 1-2%. Перевищення вмюту шт-ратв бiльш нiж 45 мг на 1 л може спричинити водно-штратну метгемоглобiнемiю, особливо серед д^ей, клiнiчний прояв якоТ - акро^аноз (поси-нiння носу, верхньоТ губи, так званого трикутника, мочки вух, кшчиюв пальцiв, тахiкардiя, задишка, щаноз слизових обо-лонок, запалення, судоми) [36]. При цьому, як свщчать останнi науковi дослiдження, тривале надходження низьких концентрацiй може викликати у дiтей безсимптомну метгемог-лобЫемю, яка е небезпечною для Тхнього здоров'я, оскiльки викликае гемiчну та гютоток-
Таблиця 2
Вiдсоток невщповщносл проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за мiкробiологiчними показниками у динам^ за 2004-2015 роки
Район (мюто) % нев1дпов1дност1
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Березн1вський 7,1 14,95 16,8 12,9 11,6 14,3 3,4 1,4 6,9 7,4 15 0
Володимирецький 39,2 42,5 48,9 36,9 40,0 42,9 56,9 41,3 32,2 53,3 51,4 53,8
Гощанський 43,3 47,2 9,4 38,9 34,5 16,4 84,1 12,1 28,6 30 44,4 58,3
Дубенський 36,5 31,3 12,9 2,04 23,5 38 31,2 21,4 34,1 25,6 36,6 20
Дубровицький 14,2 52,08 27,8 27,8 13,4 15,7 12,7 7,2 3,9 14,3 3,4 4,5
Зар1чненський 16,1 27,2 12,5 24 1,2 3,9 14,3 3,6 9,4 3 7,5 13,3
Здолбун1вський 48,3 74,6 46,7 43,1 53,5 44,4 26,8 42,4 37 37,5 - 62,5
Корецький 13,2 14,3 10,2 8,9 13,3 8,96 7,6 7,6 8,2 18,3 18,7 11,1
Костоп1льський 21,5 38,2 55,9 53,8 46,0 39,4 45,4 56,2 12,1 30,8 69 83,3
Млин1вський 40,9 9,4 5,9 4,9 5,1 6,4 3,6 26,5 31,7 20,8 44,4 18,2
Острозький 13,5 6,66 17,5 13,9 26,4 8,3 20,0 13,2 14,5 24,4 46 33,9
Радивил1вський 15,1 20 14,7 17,8 10,4 12,6 13,4 11,8 10 16,7 14,3 6,7
Р1вненський 22,9 42,8 39,6 26,9 34,0 38,1 40,7 45,4 53,8 81,8 - -
Рокитн1вський 36,0 26,0 16,6 19,7 17,7 17,1 14,6 11,4 4,1 0,8 11,1 8,3
Сарненський 25,4 47,6 24,1 15,6 21,8 - 62,5 22,5 19,5 5,7 30,9 66,7
м. Р1вне - - - - - - - - - - - 93,7
м. Кузнецовськ - - - - - - - - - - 4,1 -
Загалом 25,8 27,8 21,2 19,4 20,5 18,9 25,8 19,0 16,1 14 23,4 29,0
№ 1 2018 Еж¥1в0жме1т & Иеаьти 44
сичну гiпоксiю [7]. Також слщ зауважити, що у поеднанн з комбiнованою дiею шших забруднювачiв довкiлля штра-товмiснi сполуки можуть справ-ляти негативний iмунний ефект на живий органiзм [8].
При систематизацiТ та аналiзi даних дослщжень питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за мкробюлопчними показниками встанов-лено, що середньообласний показник невiдповiдностi за вищевказаний перюд зрiс на 3,2% i становив у 2015 р. 29,0% при 25,8% у 2004 р. [2]. Слщ вiдзначити рiзке зростання вщ-сотка невiдповiдностi проб за останш 2 роки, з 14,0% у 2013 роцi до 29,0% у 2015 (рис. 2).
Вище за середньообласний вщсоток невщповщност питноТ води iз джерел децентралiзо-ваного водопостачання за мкробюлопчними показниками визначався у Володимирець-кому, Гощанському, Здолбушв-ському, Костопiльському, Ос-трозькому, Сарненському районах та у м. Рiвне (табл. 2).
Нижче наведено ситуацю у розрiзi районiв за невщповщш-стю проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за мiкробiологiчними показниками за перiод з 2004 по 2015 рк:
□ у Березшвському районi з 2004 до 2014 року вщсоток невщповщност проб зрю у 2 рази, з 7,1% до 15%. Слщ зазначити, що у даному райош, единому в области за дослщжу-ваний перiод вказаний показ-ник не перевищував середньообласний. У 2015 роц невщпо-вiдностi проб питноТ води зафксовано не було;
□ у Володимирецькому райош вщсоток невщповщност за 12 роюв зрю в 1,2 рази, з 39,2% до 53,8%. Зауважимо, що цей показник щороку перевищував середньообласний;
□ у Гощанському райош за дослщжуваний перюд вщсоток невщповщност зрю на 15%, з 43,3% до 58,3%;
□ у Дубенському райош вщсоток невщповщност колива-еться у межах (30+10)%, за винятком 2006-2007 роюв. На 2015 рк цей показник зменшив-ся в 1,7 рази, з 36,5% до 20%;
□ у Дубровицькому райош в останш роки вщзначаеться зниження вщсотка невщповщ-ност з 14,2% до 4,5%;
□ у Зарiчнянському райош
за перюд дослщження вщсоток невщповщносл знизився на 2,1%, з 16,1% до 13,3%;
□ у Здолбушвському райош вщсоток невщповщност зрю в 1,2 рази, з 48,3% до 62,5%. Щороку цей показник перевищував середньообласне зна-чення;
□ у Корецькому райош за перюд дослщження вщсоток невщповщност знизився на 2,1%, з 13,2% до 11,1%;
□ у Костоптьському райош за 12 роюв вщсоток невщповщ-ност зрю майже у 4 рази, з 21,5% до 83,3 %;
□ у Млишвському райош з року в рк фксуються рiзкi коливання вщсотка невщповщ-ност проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за мкробюлопчни-ми показниками. За дослщжуваний перюд даний показник зменшився бтьше шж у 2 рази, з 40,9% до 18,2%;
□ в Острозькому райош зага-лом за перюд дослщження вщсоток невщповщност збть-шився вдвiчi, з 13,5% до 33,9%. В останш 3 роки цей показник значно перевищував середньообласний;
□ у Радивилiвському райош вщсоток невщповщност проб не перевищував 20%. З 2004 року цей показник знизився у 2,5 рази, з 15,2% до 6,7% ;
□ у Рiвненському райош вщсоток невщповщност показни-кам зрю у 3,8 рази, з 22,9% до 81,% у 2013 роцк Даний показ-ник щороку перевищував се-редньообласне значення. У 2014-2015 роках дослщження проб питноТ води iз джерел децентралiзованого водопостачання за мкробюлопчними показниками не проводилися;
□ у Рокитшвському райош вщзначаеться практично щорiчне зниження вщсотка невщповщ-ност1, який знизився бтьше шж у 4 рази, з 36,0% до 8,3%;
□ у Сарненському райош за дослщжуваний перюд даний показник зрю бтьше шж вдвiчi, з 25,4% до 66,7% ;
□ у м. Рiвне дослщження проб питноТ води iз джерел децент-ралiзованого водопостачання за мкробюлопчними показниками проводилося лише у 2014 роцк Вщсоток невщповщност становив 93,7%;
□ ум. Кузнецовськ (ниш — Вараш) дослщження проб питноТ води iз джерел децентрали зованого водопостачання за
мкробюлопчними показниками проводилося лише у 2013 роцк Вщсоток невщповщност становив 4,1%.
При порiвняннi середньо-обласного вщсотка невщповщ-ност якост питноТ води iз арте-зiанських свердловин централи зованих водопроводiв та кри-ниць за мiкробiологiчними показниками вщзначаеться значне його перевищення iз криниць, шж iз джерел цент-ралiзованого водопостачання протягом дослiджуваного пе-рюду (рис. 2).
На даний час нами проведено дослщження якост питноТ води за санiтарно-хiмiчними та мкробюлопчними показниками iз джерел та мережi центра-лiзованих водопроводiв у роз-рiзi районiв РiвненськоТ областi за 1999-2015 роки [9]. Сптьно з фахiвцями Ду «1нститут гро-мадського здоров'я iм. О.М. Марзеева нАМНу» проводять-ся роботи з вивчення рiвня захворюваностi населення РiвненськоТ областi та визна-чення кореляцмних взае-мозв'язкiв мiж якютю питноТ води та станом захворюваност мiського та сiльського насе-лення [10].
Висновки
1. За останш десятирiччя юльюсть джерел децентралiзо-ваного водопостачання в обла-стi зменшилася на 12%.
2. Середньообласний показник невщповщност проб питноТ води iз джерел децентрали зованого водопостачання за санiтарно-хiмiчними характеристиками за 12 роюв збть-шився бiльше шж у 2,5 рази, з 14,5% у 2004 р. до 40,0% у 2015 р.
3. Яюсть питноТ води за саш-тарно-хiмiчними показниками попршуеться у джерелах децентралiзованого водопостачання переважно через пщ-вищений вмют залiза, нiтратiв та каламутнiсть.
45 Еоттошшг & Иеаьти №1 2018
4. Особливо небезпечним е забруднення води нiтратами, як можуть спричинити водно-нiтратну метгемоглобшемю. Вищим за середньообпасний цей показник був у Володими-рецькому, Гощанському, Здол-бунiвському, Корецькому, Кос-топшьському та Радиви^в-ському районах.
5. Середньообпасний показник невщповщност проб питноТ води iз джерел децентрали зованого водопостачання за мiробiопогiчними показниками за доспiджуваний перiод дещо збiпьшився i становив 29,0% у 2015 р. порiвняно з 25,8% у 2004 р.
6. Вище за середньообпасний вщсоток невiдповiдностi питноТ води iз джерел децент-рапiзованого водопостачання за мiкробiопогiчними показниками був у Володимирецькому, Гощанському, Здолбушвсько-му, Костопшьському, Острозь-кому, Сарненському районах та у м. Рiвне.
7. Недопущення виникнення i поширення iнфекцiйних захво-рювань, протозоозiв серед населення можливе лише за умови проведення комплекс-них заходiв, якими передбача-тимуться, окрiм саштарно-гiгiенiчного монiторингу за яю-стю питноТ води, контроль стану утримання криниць i настороженють населення та медичного персоналу ^куваль-но-профiпактичних закпадiв стосовно дiагностики, ^куван-ня та профiпактики.
8. У контекст розбудови сис-теми громадського здоров'я в Укра'Тш потребують подальшо-го продовження роботи з визначення кореляцмних взае-мозв'язкiв мiж якютю питноТ води та станом захворюваност населення обпастi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Директива 2000/60/еС бвропейського Парламенту i Ради "Про встановлення
рамок дiяльностi Ствто-вариства у галузi водноТ поли тики" вiд 23.10.2000 р. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/994 962
2. Прокопов В.О. Науковi та практичш питання забезпечен-ня населення УкраТни якiсною питною водою. Г1г!ен!чна наука та практика на рубеж1 столть : матер. XIVз'\зду г!г1ен1ст!в Укра!'ни. Днтропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2004. Т.1.
С.109-111.
3. Гончарук е.Г, Бардов В.Г., Гаркавий С.1. Яворовсь-
кий О.П. та Ы. Комунальна ппена : пiдручник. КиТв : Здоров'я, 2003. С. 50-52.
4. Avery A.A. Infantile Methemoglobinemia: Reexamining the Role of Drinking Water Nitrates. Environ. Health Persp. 1999. Vol. 107, № 7.
P. 583-586.
5. Fewtrell L. Drinking_water nitrate, methemoglobinemia, and global burden of disease: a discussion. Environ. Health Persp. 2004. Vol. 112 (14).
Р. 1371-1374.
6. Лiхо О.Ф., Гакало О.1., Гущук 1.В. Оцшка забруднення штратами децентралiзованих джерел водопостачання
у Рiвненськiй область Всник Нац. ун-ту водного гос-подарства та природокористу-вання. Рiвне, 2010. № 1 (49). С.106-111.
7. Федоренко В.1.,
Кщула Л.М. Гiгiенiчнi та меди-ко-бiологiчнi аспекти безсимп-томноТ метгемоглобiнемiТ у дiтей. Довклля та здоров'я. 2014. № 1 (68). С. 10-14.
8. Винарська О.1., Спась-
ка Ю.С., Григоренко Л.6. та iн. Динамiка змiн iмунологiчних показникiв за дiТ нiтриту натрю з рiзними ксенобiотиками. Довклля та здоров'я. 2013. № 4 (67). С. 14-19.
9. Гущук 1.В., Брезецька О.1., Гущук В.1., Драб Р. Р. Моыторинг за станом водоза-безпечення мiського населення РiвненськоТ областi за 19992015 роки. Довклля
та здоров'я. 2017. № 4 (84). С.31-37.
10. Волощук О.В., Антомо-нов М.Ю., Гущук 1.В. Аналiз рiвня захворюваност населення РiвненськоТ областi. Довклля та здоров'я. 2017.
№ 1 (81). С. 27-31.
REFERENCES
1. DIRECTIVE 2000/60/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 23 October 2000 Establishing a Framework for Community Action in the Field of Water Policy. Official Journal of the European Communities. 22.12.2000 ; L327/1-72.
2. Prokopov V.O. Naukovi ta praktychni pytannia zabezpechennia naselennia Ukrainy yakisnoiu pytnoiu vodoiu [Scientific and Practical Issues of the Provision of the Population of Ukraine with the Qualitative Drinking Water]. In : Hihiienichna nauka ta praktyka na rubezhi stolit : mater. XIV zizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Turn of Centuries : Mater. XIV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Dnipropetrovsk : ART-PRES; 2004 ; 1 : 109-111(in Ukrainian).
3. Honcharuk Ye.G., Bardov V.G., Harkavyi S.I., Yavorovskyi O.P. et al. Komunalna hihiiena : pidruchnyk [Communal Hygiene
: Manual ]. Kyiv : Zdorovia ; 2003 : 50-52 p. (in Ukrainian).
4. Avery A.A. Environ. Health Persp. 1999 ; 107 (7) : 583-586.
5. Fewtrell L. Environ. Health Persp. 2004 ; 112 (14) : 13711374.
6. Likho O.F., Hakalo O.I. and Hushchuk I.V. Otsinka zabrud-nennia nitratamy dezentralizo-vanykh dzherel vodopostachan-nia v Rivnenskii oblasti [Assessment of the Nitrate Contamination of Decentralized Water Supply Sources in Rivne Oblast]. In : Visnyk Natsionalnoho universytetu vodopostachannia ta pryrodoko-rystuvannia [Bulletin of National University of Water and Environment Engeneering]. Rivne, Ukraine ; 2010 ; 1 (49) : 106-111(in Ukrainian).
7. Fedorenko V.I. and Kitsu-la L.M. Dovkillia ta zdorovia. 2014 ; 1 (68) : 10-14 (in Ukrainian).
8. Vynarska O.I., Spaska Yu.S., Hryhorenko L.Ye. et al. Dovkillia ta zdorovia. 2013 ; 4 (67) : 14-19 (in Ukrainian).
9. Hushchuk I.V., Brezetska O.I., Hushchuk V.I. and Drab R.R. Dovkillia ta zdorovia. 2017 ; 4 (84) : 31-37 (in Ukrainian).
10. Voloshchuk O.V., Antomo-nov M.Yu. and Hushchuk I.V. Dovkillia ta zdorovia. 2017 ; 1(81) : 27-31 (in Ukrainian).
Hagiiïwna go pega^iÏ 12.11.2017
№ 1 2018 Environment & Health 46
