CC BY
58
THE STATE OF DRINKING WATER QUALITY IN THE LVIV REGION OVER 2009-2015
Krupka N.O., Lototska-Dudyk U.B.
СТАН ЯКОСТ1 ПИТНО1 ВОДИ ЛЬВ1ВЩИНИ ПРОТЯГОМ 2009-2015 РОК1В
абезпечення населення водою належноТ якостi i у достатнiй кшькост е однieю з провiдних проблем еколо-гiчноí безпеки, оскiльки ТТ розв'язан-ня впливае на здоров'я громадян. Безпечнють питноТ води — вагомий фактор забезпечення санепщблаго-получчя жителiв УкраТни та Львiвськоí област зокрема. Якiсть питноТ води, яку отримуе населення iз централiзо-ваних мереж водопостачання, зале-жить вщ рiзних чинникiв, основними з яких е наявнють водних ресурсiв в области íхнiй санiтарний стан, яюсть води джерела питного водопостачання, техшчний рiвень та вiдповiднiсть систем очищення й розподшу води, стан водогошв, ефективнiсть водо-охоронних заходiв. Зношенiсть тех-нологiчного обладнання в Укра'Тш ста-новить у середньому 65-70%, понад 33% мереж перебувають в авармно-му станi i потребують замiни. Крiм того, незадовтьний стан водопровд но-каналiзацiйних мереж призводить до повторного забруднення питноТ води [1, 2]. У сучасних умовах ус цi чинники не вщповщають норматив-ним вимогам, внаслiдок чого створю-ються несприятливi умови для отри-мання питноТ води належноТ якостк Усi поверхневi та окремi пiдземнi води потребують надiйного очищен-
КРУПКА Н.О., ЛОТОЦЬКА-ДУДИК У.Б.
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iм. Данила Галицького
УДК:614.777:628.1 (477.83)
Ключовi слова: питна вода, водопроводи, показники якост води, доочищення.
ня (кондицiювання) та знезараження для доведення вихщно'Т води до нор-мативних вимог на питну воду. Доочищення питноТ води розгляда-еться в усьому свт як найбтьш ефективний захiд забезпечення населення питною водою норматив-ноТ якостi, що дозволяе виключити вплив на воду недостатню ефектив-нють застарiлих водопровiдних водоочисних технологiй i незадовть-ний стан розподiльчих мереж. Цей напрямок у розвинутих краТнах св^у розглядаеться як найбiльш перспек-тивний [3, 4] i знаходить пщтримку у нашiй краíнi, що вщображено у Загальнодержавнiй цiльовiй програ-мi «Питна вода УкраТни» на 2011 -2020 роки [5]. Мошторинг, що проводиться у сферi питного водопостачання, свщчить про незадовшьну якiсть водопровщно'Т питноТ води загалом по кра'Тш [2, 6]. Натомiсть результати таких дослщжень не завжди комплексно оцшюються, насамперед з позицiй гiгieни, а про-позицií з полiпшення якост питноТ води зазвичай мають загальний характер без ч^кого видiлення захо-дiв на найближчу та бшьш вiддалену перспективу з урахуванням еконо-мiчного стану та науково-технiчних можливостей держави на сучасному етапi. З введенням у дю ДСанПiН 2.2.4-171-10 «Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ для спожи-вання людиною» встановлено бiльш жорсткi вимоги до якост води питноТ за окремими показниками, що вима-гае посилення саштарно-ппешчного контролю [7].
Мета роботи: проаналiзувати та оцiнити якiсть питноТ води за результатами лабораторних дослщжень та
СОСТОЯНИЕ КАЧЕСТВА ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ ЛЬВОВЩИНЫ НА ПРОТЯЖЕНИИ 2009-2015 ГОДОВ Крупка Н.Е., Лотоцкая-Дудык У.Б.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
Цель работы: оценить качество питьевой воды по результатам лабораторных исследований и анкетного опроса населения, определить мероприятия, направленные на улучшение водообеспечения жителей области на ближайшую перспективу.
Материалы и методы. В работе использованы результаты анализов проб питьевой воды централизованного и децентрализованного водоснабжения, выполненные «Львовским областным лабораторным центром» за последние годы. Сравнительный анализ проводили по проценту неудовлетворительных проб. Использованы результаты избирательных личных исследований водопроводной питьевой воды разных районов области и г. Львова. Для независимой оценки качества питьевой воды
разработана анкета, проведен опрос населения (150 анкет).
Результаты. В работе дана гигиеническая оценка качества питьевой воды централизованных и нецентрализованных систем водоснабжения Львовской области и определены первоочередные мероприятия по ее улучшению в современных условиях. Показано, что в Львовской области из года в год регистрируется высокий процент проб нестандартной питьевой воды по санитар-но-химическим (3,0-6,0%) и микробиологическим показателям (2,1-5,5%), что может создавать угрозу для здоровья населения. Улучшить качество питьевой воды возможно путем внедрения доочистки питьевой воды непосредственно в месте ее потребления (использование бытовых и коллективных водоочистных фильтров и систем). Результаты проведенного анкетирования респондентов свидетельствуют о проведении доочистки водопроводной воды с использованием внутри-домовых и местных фильтров. Ключевые слова: питьевая вода, водопроводы, показатели качества воды, доочистка.
© Крупка Н.О., Лотоцька-Дудик У.Б. СТАТТЯ, 2016.
23 Environment & Health №42016
анкетним опитуванням населения, визначити заходи, спря-моваш на полiпшення водоза-безпечення мешкан^в Львiв-ськоТ областi на найближчу перспективу.
Матерiали i методи до-слiджень. Матерiалами до-слiджень слугували результати аналiзiв проб питноТ води цент-ралiзованого та децентралiзо-ваного водопостачання, вико-нанi за затвердженими методиками ДУ «Львiвський облас-ний лабораторний центр» у 2009-2015 роках. Порiвняль-ний аналiз проводився за вщ-сотком незадовiльних проб. Використано результати вибiр-кових власних дослщжень водопровiдноí питноТ води з райошв областi та м. Львова. Для незалежноТ оцiнки якостi водопровщно'Т питноТ води було розроблено анкету, в основу якоТ покладено мето-дичний пiдхiд дослiджень, про-ведених фахiвцями ДУ «1ГМЕ iменi О.М. Марзеева НАМНУ», проведене опитування насе-лення (150 анкет).
Результати та Тх обгово-рення. У Львiвськiй областi на-лiчуеться 44 мiста та 34 селища мюького типу. Нинi централiзо-ваним водопостачанням за-безпечен усi мiста i 24 селища мюького типу. Забiр води на 99% здмснюеться iз пiдземних джерел питного водопостачання, лише 1% - iз поверхневих водозаборiв. Якють питноТ води iз цих джерел мае вщпови дати чинним нормативним вимогам: мати сприятливi органолептичнi властивостi, нешкiдливий хiмiчний склад та бути безпечною в епiдемiчному вiдношеннi. Вода не повинна бути контамшованою патоген-ними бактерiями та вiрусами, збудниками рiзних iнфекцiйних хвороб, що передаються через водний фактор. До 70% про-ектноТ потужностi водозаборiв використовуеться для потреб
обласного центру м. Львова. Водопостачання мюта здй снюеться виключно iз пiдзем-них вододжерел, розташова-них на територп Львiвськоí областi на вiдстанi 20-110 км. Проектна потужнють водоза-борiв становить 452 тис. куб. м/добу. Загальна кшькють свердловин - 180 шт., глибина окремих свердловин сягае 250 м. Якюний склад пщзем-них вод для водопостачання характеризуеться пщвищеною твердютю, зумовленою наявш-стю солей кальцiю та магнiю, як не шкодять здоров'ю люди-ни, однак створюють певнi побутовi незручност^ оскiльки на стiнках труб, посуду утво-рюеться значна кiлькiсть осаду. На якють питноТ води централи зованого водопостачання негативно впливае незадовшь-ний техшчний стан водопровщ-них споруд i мереж, зношенють технологiчного обладнання, яке потребуе замши.
У Львiвськiй областi центра-лiзоване господарсько-питне водопостачання населення протягом 2014-2015 роюв здiй-снюеться 792 водопроводами (у т.ч. 8 iз вiдкритих водойм). 1з загальноТ кiлькостi водозаборiв 78 - комунальш (iз вiдкритих водоймищ — 7), 561 - вiдомчi (1 iз вiдкритих водойм), 153 -сшьських та 473 джерела децентралiзованого водопостачання (412 колодязiв, 61 каптаж). Через вщсутнють роз-роблених проек^в зон саштар-ноТ охорони 2, 3 пояав або невиконання передбачених заходiв у зв'язку з вщсутнютю коштiв не вiдповiдали саштар-ним вимогам 17 водопроводiв, у т.ч. 2 комунальних, 1 вщом-чий, 3 сшьських; протягом 2009-2010 рр. — 18 (у т.ч. 3 комунальних, 2 вщомчих, 4 сшьських); у 2011-2013 рр. — 21 водопровод, (у т.ч. 3 комунальних, 2 вщомчих, 4 сшьських). За вщсутност або вихо-ду з ладу комплекав водоочис-них споруд (станцм знезалiз-нення, коагуляцп тощо) не вiд-повщали чинним вимогам 11 водопроводiв (у т.ч. 8 комунальних, 3 вщомчих); у 20092010 рр. — 12 (у т.ч. 8 комунальних, 4 вщомчих); протягом 2011-2013 рр. — 13 (у т.ч. 9 комунальних, 4 вщомчих). Через вихщ з ладу передбаче-них проектом знезаражуваль-них установок i перехщ на ручне хлорування води 3 водо-
проводи (2 вщомчих та 1 сшь-ський) не вщповщали чинним вимогам. Проаналiзувавши ситуацю, необхщно вщзначи-ти, що загальна кшькють водо-проводiв та кiлькiсть водопро-водiв, стан яких не вщповщае нормативним вимогам, за останнi роки зменшуеться. Серед причин незадовiльного стану питних водопроводiв е передусiм вщсутнють зон санi-тарноТ охорони водозаборiв. За 2009-2015 роки вiдсутнiсть водоохоронних зон була най-бiльш характерною для сшьських (50%), вщомчих (20%) та комунальних (30%) водопрово-дiв. Необхщного комплексу очисних споруд у рiзнi роки не мали комунальш та вiдомчi водопроводи. На 90% сшьських водопроводiв очисш спо-руди зовсiм вiдсутнi, а 10% не укомплектовав системами водоочищення. Монiторинг якостi водопровiдноí питноТ води свщчить, що протягом цього часу iз джерел централi-зованого водопостачання було дослщжено за санiтарно-хiмiч-ними показниками 13830 проб питноТ води, а за бактерюлопч-ними показниками - 17188 проб (табл. 1).
Як свщчать наведет у табли-^ даш, кiлькiсть дослiджених проб за зазначеш роки на саш-тарно-хiмiчнi показники зросла майже втричi з 1380 до 3696 (вщповщно й кiлькiсть проб, якi не вщповщають гiгiенiчним нормам, 88-224), на бактерю-логiчнi показники вiдзначаеть-ся аналопчне зростання з 1537 до 5327 (з них проби, що не вщповщають ппешчним нормам, протягом 6 роюв, збшь-шились у 7,5 разiв з 37 до 292).
За проведеним аналiзом яко-стi водопостачання iз систем централiзованого водопостачання населення ЛьвiвськоТ областi протягом 2009-2015 рокiв (табл. 2) спостер^аеться коливання вiдсотка незадо-вiльних проб питноТ води за санiтарно-хiмiчними показни-ками у межах 3,0-6,0; зростае вiдсоток незадовiльних проб iз систем комунальних водопро-водiв (1,6-3,9), вiдомчих (2,88,3), сшьських водопроводiв (2,5-4,1), з децентралiзовано-го водопостачання (2,8-12,4). Вщсоток за бактерюлопчними показниками рiзних систем водопостачання протягом уах рокiв мае тенденцiю до сталого зростання, а саме: iз систем
№ 4 2016 Еоттошшг & Иельти 24
THE STATE OF DRINKING WATER QUALITY IN THE LVIV REGION OVER 2009-2015 Krupka N.O., Lototska-Dudyk U.B.
Lviv National Danylo Halytskyi Medical University
Objective. We assessed a drinking water quality by the results of the laboratory research and questioning of the population, defined the measures directed to the improvement of water supply of the residents of the region for the near prospect. Materials and methods. In the work we used the results of the examination of drinking water samples of centralized and decentralized water supply obtained by the Lviv Regional Laboratory Center for the last years. A comparative analysis was performed according to the percentage of unsatisfactory samples. We used the results of the selective personal examinations of pipe drinking water of the different districts of the region and the city of Lviv. For the independent estimation of drinking water quality
we developed a questionnaire and performed questioning of the population (150 questionnaires). Results. There is a hygienic estimation of drinking-water quality of centralized and decentralized water supply of the Lviv region in the article. Immediate measures for its improvement under modern conditions were defined in the article. From year to year in the Lviv region a high percentage of the samples of non-standard drinking water both by sanitary-chemical (3.0-6.0%) and microbiological (2.1-5.5%) indices has been registered that may create a danger for the health of the population. Improvement of drinking water quality is possible by means of the introduction of the additional purification of drinking water immediately in the place of its consumption (use of domestic and collective water-purifying filters and systems).
Keywords: drinking water, water pipelines, indices of water quality, additional purification.
централiзованого водопоста-чання (2,1-5,5), iз комунальних (0,6-6,1), iз вщомчих (1,3-4,1), iз сшьських водопроводiв (1,59,5), iз систем децентралiзова-ного водопостачання (0,714,6).
Особливу занепокоенють ви-кликае стан централiзованого водопостачання сшьського населення. ЗмЫа форм влас-ност та передача сшьських водопроводiв на баланс оргаыв мюцевого самоврядування загострили проблему забезпе-чення населення питною водою гарантованоТ якостк На бага-тьох сшьських водопроводах немае не лише очисних споруд та знезаражувальних установок, але й вщсутшй виробничий лабораторний контроль якост питноТ води. Водночас центра-лiзованим водопостачанням забезпечено лише чверть сш область Решта сшьського населення споживае воду iз колодя-зiв, каптажiв джерел та Ыдиви дуальних свердловин, як у переважнш бшьшост мають незадовшьний саштарно-тех-
ычний стан, про що й свщчить високий вщсоток незадовшь-них проб питноТ води за саш-тарно-хiмiчними та бактерюло-пчними показниками.
Нами проаналiзовано ре-зультати дослщжень проб води, проведених у районах та мютах ЛьвiвськоТ области де рееструеться найбшьша пито-ма вага нестандартних проб питноТ води за санiтарно-хiмiч-ними та мкробюлопчними показниками протягом 20092015 роюв (табл. 3).
За даними, представленими у таблиц 3, вщсоток нестан-дартних проб питноТ води у зазначених районах та мютах област щодо середых показ-ниюв по Львiвщинi за саштар-но-хiмiчними (5,3-6,4%) та мкробюлопчними (2,1-5,5%) показниками був у середньому у 2-3 рази вищим. Найвищий показник нестандартних проб питноТ води за санiтарно-хiмiч-ними показниками (55,0117,7%) рееструвався у Сам-бiрському, Жидачiвському (34,8-51,85%), Сокальському
(13,8-66,7%), К.Бузькому (14,921,05%) районах, у мютах Львiв (21,4-42,8%) i Червоноград (14,6-66,7%,); за мкробюлопч-ними показниками - у Дро-гобицькому (15,2-22,0%), Ста-росамбiрському (12,7-55%), МиколаТвському (20,0-33,0%) Золочiвському 18,2%, Радехiв-ському (15,8-16,7%) районах та м. Трускавець (25,0-75,0%).
Дослщження якост питноТ води з мереж централiзованих систем водопостачання у 2009-2015 роках показали, що з числа нестандартних проб за санiтарно-хiмiчними показниками найбшьший вiдсоток ста-новлять проби води з вщхилен-нями вщ нормативiв за орга-нолептичними показниками (60%). Проби питноТ води з наднормативною загальною мiнералiзацiею становлять 25%, з перевищенням ГДК хiмiчних речовин - 10%,, а з надлишко-вим вмютом нiтратiв - 5%. У бшьшост випадкiв невiдповiд-нос^ якостi води гiгiенiчним нормативам за саштарно-хiмiчними показниками зумов-
Таблиця 1
Господарсько-питне водопостачання Львiвщини у 2009-2015 роках
PiK Джерела
К-ть водопроводiв централiзованого водопостачання Дослщжено проб на сан.-xiM. показники З них не вщповщають нормативам Дослщжено проб на бак. показники З них не вщповщають нормативам
2009 876 1380 88 1537 37
2010 883 1457 94 1614 49
2011 906 1394 74 1544 43
2012 907 957 61 1105 23
2013 837 2736 83 3430 102
2014 792 2210 110 2631 120
2015 792 3696 224 5327 292
25 Environment & Health №42016
гiгieнiчному станi об'ек^в водо-постачання, забезпечення лабораторного контролю.
Щодо бактерiологiчних по-казникiв, то водопровщна питна вода, незалежно вiд стану та якост води джерела, з якого вона виготовляеться, тсля очищення та знезара-ження мае бути абсолютно безпечною i не створювати епiдемiчноТ загрози здоров'ю людей. У разi погiршення ТТ якостi термЫово повиннi бути вжитi заходи з забезпечення гарантованоТ епiдбезпеки води, адже мiкробне забруднен-ня питноТ води найчастiше виникае у результат аварий на водопровiдних i каналiзацiйних мережах та проникнення слч-них вод у розподiльчi водопро-вщш мережi. Тому можуть попршуватися не лише бакте-рiологiчнi показники, але й виявлятися колiфаги, що свщ-чать про можпивiсть ТТ вiрусно-го забруднення.
Ситуацiя у галузi водопоста-чання надалi залишаеться складною, осюльки нинi в обла-ст досягнута та залишаеться критичною межа зносу основ-них фондiв водопровщного господарства, подальший знос яких може призвести до пору-шення режиму та якост подачi води населенню область Незадовiльний стан мережi спричиняе аварп, значнi втрати води. Внаслщок тривалоТ екс-
Таблиця 2
Вщсоток дослiджених проб питно'Т води iз питних водопроводiв рiзно'l' пiдпорядкованостi, як не вiдповiдали санiтарно-гiгieнiчним нормам у 2009-2015 роках
ленi перевищенням залiза, фтору, нiтратiв, амонiю (азоту амiаку), свинцю, загальноТ жорсткостi, погiршенням орга-нолептичних показникiв, а також потенцюванням з одна-ковою лiмiтуючою ознакою шюдливост^ за мiкробiологiч-ними показниками - виявлення невщповщност за загальними колiформами, вмiстом колiфа-гiв у вказаних вище мютах та районах область
Основними причинами, якi негативно впливають на стан якост води у джерелах центра-лiзованого водопостачання, е невирiшення питань з розробки проек^в органiзацií ЗСО водо-заборiв та дотримання режимiв господарювання, здмснення належноТ водопiдготовки з про-веденням гарантованого i без-перебмного знезараження питноТ води, приведення та утримання у належному саы-тарно-техшчному, саштарно-
Проби води, що не вщповщали сан1тарно-г1г1ен1чним нормативам Вщсоток щодо загальноТ' к1лькост1
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
1з систем централ1зованого водопостачання
Сан1тарно-х1м1чним 6,3 6,45 5,3 6,4 3,0 5,0 6,0
Бактер1олог1чним 2,4 3,0 2,7 2,1 3,0 4,6 5,5
1з комунальних водопровод1в
Сан1тарно-х1м1чним 1,9 1,7 5,1 2,8 1,6 2,9 3,9
Бактер1олог1чним 0,7 0,6 0,7 0,6 1,6 1,9 6,1
1з вщомчих водопровод1в
Сан1тарно-х1м1чним 3,9 3,7 3,7 2,8 5,0 12,0 8,3
Бактер1олог1чним 2,7 2,1 2,1 1,3 4,0 8,1 4,0
1з стьських водопровод1в
Сан1тарно-х1м1чним 3,9 2,5 4,5 7,8 3,8 6,3 4,1
Бактер1олог1чним 3,1 2,2 2,4 1,5 8,8 17,6 9,0
1з систем децентрал1зованого водопостачання
Сан1тарно-х1м1чним 6,8 7,2 8,0 2,8 7,6 4,4 12,4
Бактер1олог1чним 9,2 9,1 7,7 0,7 14,9 11,5 14,
плуатацií (понад 60-80 роюв) значна частина водопровiдних мереж та амортизованого i морально застарiлого енер-гоемного обладнання вимагае замiни. Важливим залишаеться питання надiйного знезара-ження води, особливо з ураху-ванням тепершнього стану водопроводiв i розподiльних мереж з постiйною загрозою вторинного забруднення води. Насамперед це стосуеться мют Дрогобич, Борислав, Зо-лочiв, Червоноград, МиколаТв, Самбiр, Моршин, Трускавець та ряду Ыших населених пунк-тiв, у т.ч. стьських.
Як вiдомо, якють питноТ води централiзованих систем водопостачання залежить вщ якостi вихщно'Т води, ефективностi технологiй ТТ подготовки, мето-дiв кондицiювання води, а також стану водопровщних мереж i регулярностi Тх екс-плуатацií [8].
Серед основних причин вщ-хилення стану водопроводiв вiд гiгieнiчних вимог домшуе вiдсутнiсть водоохоронних зон, необхщного комплексу очис-них споруд та знезаражуваль-них установок. Вщсутнють зон санiтарноí охорони е найбшьш характерною для сiльських водогонiв (понад 50% об'ек^в) областi. Частка вщомчих водо-проводiв, якi не мають водоохоронних зон, становить 10%, а комунальних — 5%. Необ-хщний комплекс очисних спо-руд вщсутнм у 5-10% сiль-ських, 5% вщомчих та 3% комунальних водопроводiв. Вiд-сутнiсть знезаражувальних установок також частше вiд-значаеться на стьських водо-гонах. На бтьшост сiльських водогонiв частiше вщсутш зне-заражувальнi установки, за-стосовуються недосконалi тех-нологií, реагенти i матерiали, що не здатнi перешкоджати потраплянню у питну воду речовин, дiя яких на органiзм людини може негативно впли-нути на здоров'я.
Проведено шдивщуальне опитування населення щодо якостi питноТ води за розроб-леною нами анкетою, яка мютила 20 запитань, об'една-них у двi групи. До першоТ групи увшшли питання про ставлення респондентiв до якосл водопровiдноí питноТ води, до другоТ - питання про використання водоочищувачiв. Для незалежноТ оцiнки якост
№ 4 2016 Еж¥1вожме1т & Иеаьти 26
водопровiдноí питноТ води в анкетуванш взяли участь 150 респондент, якi мешкають у рiзних районах областi. Це дозволило отримати неупередже-ну оцiнку щодо якостi питноТ води безпосередньо вщ водо-користувача. Аналiз отриманих даних показав, що значний вщ-соток опитаних (8%) вважае проблему забезпечення якю-ною питною водою актуальною для населених пунк^в, в яких вони мешкають, оскшьки ТТ якiсть впливае на здоров'я Т'хшх родин. Незадоволенi 80% респондент якiстю питноТ води, насамперед за органолептич-ними показниками, загальною жорсткютю, вмiстом хлору тощо, 20% опитаних якють води влаштовуе. Значна части-на населення щоденно для пиття та приготування íжi вико-ристовуе доочищену воду.
Найбiльш радикальним заходом полтшення якостi питноТ води респонденти вважають необхщнють удосконалення технолопй водопiдготовки на водопровiдних стан^ях з одно-часною замiною водопровщних мереж. При цьому третина опитаних (30%) розумiе, що досягти цього за короткий тер-мiн практично малоймовiрно i вважае, що у сучасних умовах найбшьш оптимальним шляхом, спрямованим на полтшення якосл питноТ води, повинна стати ТТ доочистка у мюцях безпосереднього спо-живання. 75 респондентiв (50%) використовують у побут системи доочищення питноТ води. Найпоширешшими е основнi типи очисних фшьщв: глечик, насадка на кран, ста-цiонарний фiльтр. Якiсть очи-щення води стацюнарним
фiльтром iдеальна, але установка пристрою вимагае специ альноТ квалiфiкацií. eмнiснi побутовi фшьтри-глечики використовують 60% опитаних, користуються також проточни-ми фiльтрами: фшьтри-насад-ки на водопровiдний кран (30%) та фшьтри, що безпосе-редньо приеднуються до водо-провщно'Т труби у квартирi (10%). Якють питноТ води тсля доочищення задовольняе 120 респондент (80%), при цьому вода використовуеться не лише для пиття, але й для приготування Тж та напоТв. Загалом застосування побуто-вих водоочищувачiв як при-строТв для доочищення питноТ води задовольняе лише 40% опитаних. Частина респонден-^в вiдзначае як недолк невеликий об'ем доочищеноТ питноТ води (35%) та необхщнють у
Таблиця 3
Райони та мюта з найбшьшим вiдсотком нестандартних проб питноТ води за санiтарно-хiмiчними та мiкробiологiчними показниками у 2009-2015 роках
Сан1тарно-х1м1чн1 показники
2009 % 2010 % 2011 % 2015
Самб1рський 117,7 Червоноград 46,2 Жидач1вський 45,1 Жовювський 15,8
Жидач1вський 51,85 Жидач1вський 34,8 Червоноград 23,0 Червоноград 14,6
Червоноград 36,0 Дрогобицький 16,7 Льв1в 21,4
К.Бузький 21,05 К.Бузький 14,9 Сокальський 16,3
Микола1вський 12,9 Сокальський 13,8 Самб1рський 14,8
Сокальський 8,7 Самб1рський 12,2 К.Бузький 7,5
Середньообласний показник 6,3 Середньообласний показник 6,45 Середньообласний показник 5,3 Середньообласний показник 6,4
2012 % 2013 % 2014 %
Самб1рський 55,0 Червоноград 66,7 МиколаТвський 21,2
Червоноград 34,8 Сокальський 66,7 Радех1вський 15,8
Трускавець 25,0 Льв1в 42,8 Червоноград 9,0
Турк1вський 18,7 МиколаТвський 33,3
Середньообласний показник 6,4 Середньообласний показник 6,4 Середньообласний показник 6,4
М1кроб1олог1чн1 показники
2009 % 2010 % 2011 % 2015
Явор1вський 8,2 Дрогобич 15,2 Жидач1вський 12,9 Дрогобицький 22,0
Буський 7,3 Мостиський 13,3 Дрогобицький 7,6 Брод1вський 9,5
Мостиський 6,3 Дрогобицький 9,5 Пустомит1вський 6,3 Червоноград 9,0
Самб1рський 6 Явор1вський 5,7 Старосамб1рський 4,9
Городоцький 5,8 Самб1рський 5,6 Самб1рський 4,7
Середньообласний показник 2,4 Середньообласний показник 3,0 Середньообласний показник 3,0 Середньообласний показник 5,3
2012 % 2013 % 2014 %
Трускавець 75,0 МиколаТвський 20,0 МиколаТвський 21,2
Старосамб1рський 12,7 Льв1в 18,8 Золоч1вський 18,2
Брод1вський 3,8 Радех1вський 16,7 Радех1вський 15,8
Середньообласний показник 2,1 Середньообласний показник 2,1 Середньообласний показник 3,7
27 Ёэттошжг & Иеаьти №42016
частш замiнi очищувальних елементiв (30%).
Нашi результати частково корелюють з дослщженнями, проведеними фахiвцями ДУ «1ГМЕ iменi О.М. Марзеева НАМНУ» [9] щодо якост водо-провiдноí питноТ води та доцшьност ТТ доочищення. Ними вивчено ставлення насе-лення нашоТ краТни до цieíí про-блеми, проаналiзовано понад 350 анкет вiд респондент, що мешкають у рiзних адмшютра-тивно-територiальних регiонах краТни.
Проведений аналiз результа-тiв опитування населення у Львiвськiй областi та в Украíнi дозволяе стверджувати, що 80-85% опитаних вважають проблему забезпечення якю-ною питною водою актуальною, 80% респондент неза-доволеш якiстю питноТ води, доочищення питноТ води рес-понденти вважають одним з оптимальних на сучасному етапк Необхiднiсть удоскона-лення технологш водопщго-товки на водопровiдних стан-цiях та використання у побут систем доочищення питноТ води — це необхiднi заходи полтшення ТТ якостi.
Загалом застосування побу-тових водоочищувачiв задо-вольняе лише 31% опитаних. Вибiр водоочищувачiв зазви-чай здiйснюeться за порадою близьких, знайомих, рекламою, а не за результатами досшджень якост водопровщ-ноТ питноТ води, що, на нашу думку, зумовлюе наявнють серед опитаних незадоволених яюстю питноТ води тсля доочи-стки та самим водоочищува-чем. З метою полтшення яко-стi питноТ води, що подаеться населенню, необхщно прово-дити постiйний еколого-ппе-нiчний мошторинг якостi води, використовувати додатково очищену воду, яку отримують у локальних водоочисних уста-
новках колективного використання або з шдивщуальних фiльтрiв.
Отриманi результати пщ-тверджуються науковими дослщженнями, проведеними фахiвцями лабораторií проми-словоТ токсикологií ЛНМУ iм. Данила Галицького та дослщженнями Ыших науков^в [10, 11], щодо застосування побу-тових водоочищувачiв фшьт-рiв-глечикiв як пристроТв для доочищення питноТ води. Експериментально доведено ефективнють використання фiльтрiв зi змiнними картриджами «Бар'ер-4» та «Бар'ер-7» [12] для доочищення питноТ води централiзованого водо-постачання вщ важких металiв (мiдi та свинцю), а також покращання якост питноТ води.
Прюритетом державноТ поли тики мае стати у краТнах бвросоюзу та в областях УкраТни забезпечення безпеки питного водопостачання. Оби знанiсть населення щодо наявностi зв'язку мiж якiстю водопровiдноí питноТ води та ризиками виникнення водоза-лежних нешфекцмних захво-рювань е низькою, звертаеться увага лише на обмеження питного водокористування у разi незадовшьних органолептич-них показникiв якостi води. Щоб привернути увагу львiв'ян до рiзноманiтних водних проблем, проводилося телефонне опитування населення. За сприяння оргашзащй "Благо-дiйний громадський еколого-географiчний фонд", "Захiд-ноукраТнський ресурсний центр" та вщдш зв'язку з гро-мадськiстю комунального пщ-приемства (КП) "Водоканал" у рамках украТнсько-американ-ського проекту "Вода для Львова" проходив "Тиждень води". Метою акци було при-вернення уваги до питань еко-номií води та пщтримання належного екологiчного стану водотоюв та водойм мiста. Пщ час проведення низки заходiв працювали консультацмш те-лефоннi лiнií, за якими можна було повщомити про водш про-блеми та надати пропозицп щодо Тх вирiшення. Орга-нiзовано лекторiй з питань яко-стi питноТ води та дослщження стану водостокiв. Проведено ознайомлення з еколопчним станом та водними проблемами Львiвщини, розповсюджу-
валися Ыформацмш буклети з економ1Т води. 2016 року Фондом Схщноевропейського партнерства з енергоефектив-ност1 та довк1лля (ESP) пщпи-сано грантову угоду на суму 7,5 млн. евро з КП "Льв1в-водоканал", який вважаеться найбшьшим оператором пос-луг з водопостачання та водо-в1дведення у Льв1вськ1й обла-ст1, оск1льки щоденно постачае мешканцям Львова 24 млн. л1т-р1в водопров1дноТ води, 10тисяч л1тр1в - пщприем-ствам та орган1зац1ям м1ста i 94 селам области мiстам Городок, МиколаТв, смт. Винники. Враховуючи вищевикладене, визначено першочерговi заходи полiпшення якостi водопро-вiдноТ питноТ води на найближ-чу перспективу, залучено Ыо-земш та мiсцевi iнвестицiТ, якi сприятимуть виршенню ситуа-ц1Т, що склалася.
Висновки
Проведений аналiз якостi питноТ води протягом 20092015 роюв дозволяе зробити висновок, що населення Львiвщини споживае водопро-вiдну воду, якiсть якоТ не завжди вiдповiдае гiгiенiчним вимогам за санiтарно-хiмiчни-ми показниками: перевищення вмюту залiза, фтору, нiтратiв, амонiю (азоту амiаку), свинцю та загальноТ жорсткост^ попр-шення органолептичних показ-ниюв, потенцiювання показни-кiв з однаковою лiмiтуючою ознакою шкiдливостi; за мiкро-бiологiчними показниками: виявлення невiдповiдностi за колындексом, вмiстом колiфа-гiв та може становити загрозу здоров'ю населення.
Порiвняльний аналiз за вiд-сотком нестандартних проб питноТ води в областi виявив Тх збтьшення у 2-3 рази вщносно середнiх показникiв по Львiв-щиш за санiтарно-хiмiчними (5,3-6,4%) та мiкробiологiчни-ми показниками (2,1-5,5%). Очевидно, що у сучасних умо-вах вододжерела потребують надiйного очищення (конди-цювання) та знезараження для доведення вихщно'Т води до нормативних вимог на питну воду.
Проведене нами анкетування населення у рiзних районах област показало, що 80-85% респонденлв вважають проблему забезпечення якюною питною водою актуальною для населених пунклв. На Тхню
№ 4 2016 Environment & Health 28
думку, удосконалення водо-очисних технологiй на водо-провщних станцiях, замiна водопровiдних мереж, впро-вадження заходiв з доочищен-ня води у мюцях безпосеред-нього споживання (викори-стання iндивiдуальних та колективних водоочисних фiльтрiв та систем) дозволить суттево полiпшити ТТ яюсть. З метою виявлення суттевих вщ-мiнностей мiж заходами, що проводяться з подальшою Тх оцiнкою за рiчними та багато-рiчними змшами якостi питноТ води, яка використовуеться для водопостачання области необхiдно розробляти науковi програми. Залучення гро-мадських оргашзацм, шозем-них iнвестицiй до виршення проблем забезпечення насе-лення Львiвщини якiсною пит-ною водою прискорить Тх вирi-шення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ситенко М.А. Забезпечен-ня населення УкраТни якiсною питною водою - один з голов-них прюрите^в державноТ полiтики i нацюнальноТ' безпе-ки держави / М.А. Ситенко // Водопостачання та водовщве-дення. - Спецвипуск, 2008. -С. 15-17.
2. Прокопов В.О. Ппешчн проблеми водопостачання в Укра'Тш / В.О. Прокопов // Досвщ та перспективи науко-вого супроводу проблем ппе-шчноТ науки та практики. - К., 2011. - С. 106-132.
3. Guidelines for drinking-water quality. - 4-th ed. / WHO. - Geneva, 2011. - 564 p.
4. Crompton T.R. Organic compounds in natural water: analysis and determination / T.R. Crompton. - London, UK : Taylor & Francis Group, 2014. - 295 р.
5. Загальнодержавна цшьова програма «Питна вода УкраТни» на 2006-2020 роки, за-тверджена Законом УкраТни вщ 03.03.2005 р. № 2455-IV // ОфМйний вюник УкраТни. -2005. - № 13. - 655 с.
6. Нацюнальна доповщь «Про яюсть питноТ води та стан питного водопостачання в Укра'Тш за 2009-2014 роки [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://minre-gion.gov.ua/zhkh/vodopostacha nnya-ta vodovidvedennya/
7. Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ для споживання людиною: ДСан^Н 2.2.4-171-10. - К., 2012. - 55 с.
8. Загороднюк К.Ю. Стан та перспективи впровадження сучасних технолопй очищення та кондицюнування води в Укра'Тш (огляд л^ератури) // УкраТнський науково-медич-ний молодiжний журнал. — 2010. — Т. 3. — С. 48-54.
9. Липовецька О.Б. Аналiз даних анкетного опитування населення УкраТни щодо оцш-ки якост водопровщно'Т питноТ води та доцшьност ТТ доочи-щення у побут // Довкiлля та здоров'я. — 2014. — № 3. — С. 47-50.
10. Ма^евська О.О. Експериментальне порiвняння роботи фТпьщв для пом'як-шення води картриджного типу / О.О. Ма^евська,
Н.В. Долiнська, 1.З. Шевчук // Вюник Нацюнального ушверси-тету "Львiвська пол^ехшка". — 2009. — Т. 655. — С. 178-182.
11. Гончаренко Т.П. Оцшка можливост доочистки питноТ води мюта Черкаси за допо-могою побутового фiльтра «Бар'ер-норма» / Т.П. Гончаренко, О.Г. Гончаренко // Вюник КДПУ iM. Михайла Остроградського. — 2008 (49). — Вип. 2, ч. 2. — С. 129-132.
12. Альохша Т. А. Оцшка ефективност використання картрид^в «Бар'ер-4» та «Бар'ер-7» для доочистки питноТ води централiзованого водопостачання вщ важких металiв / Т.А. Альохша // Актуальш проблеми профшак-тичноТ медицини : зб. наук. праць. — Львiв, 2012. —
Вип. 10. — С. 13-15.
REFERENCES
1. Sytenko M.A. Vodoposta-channia tavodovidvedennia. Speciallssue, 2008 : 15-17 (in Ukrainian).
2. Prokopov V.O. Hihiienichni problemy vodopostachannia v Ukraini [Hygienic Problems of the Water Supply in Ukraine]. In : Dosvid ta perspektyvy naukovo-ho suprovodu problem hihi-ienichnoi nauky ta praktyky [Experience and Prospects of the Support of the Hygienic Science and Practice Problems]. Kyiv ; 2011 : 106-132
(in Ukrainian).
3. World Health Organization (WHO) Guidelines for Drinking-water Quality — 4-th ed. Geneva ; 2011 : 564 p.
4. Crompton T.R. Organic Compounds in Natural Water: Analysis and Determination. London, UK: Taylor&Fran-
cisGroup; 2014 : 295 p.
5. Zahalnoderzhavna tsilova prohrama «Pytna voda Ukrainy» na 2006-2020 roky, zatver-dzhena Zakonom Ukrainy vid 03.03.2005 r. № 2455-IV [Drinking Water National Target Program for 2006-2020, Adopted by the Law of Ukraine of 03.03.2005№ 2455-IV]. In : Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2005 ; 13 : 655 p. (in Ukrainian).
6. Natsionalna dopovid «Pro yakist pytnoi vody ta stan pytno-ho vodopostachannia v Ukraini za 2009 - 2014 roky [National Report "On the Quality of Drinking Water and State of Drinking Water Supply in Ukraine over 2009-2014"]. Available at : http://minregion.gov.ua/zhkh/vo dopostachannya-ta-vodovidve-dennya/ (in Ukrainian).
7. Hihiienichni vymohy do vody pytnoi, pryznachenoi dlia spozhyvannia liudynoiu : DSanPiN 2.2.4-171-10 [Hygienic Requirements to Drinking Water for Human Consumption : State Sanitary Rules and Norms]. Kyiv; 2012 : 55 p. (in Ukrainian).
8. Zahorodniuk K.Yu. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal. 2010 ; 3 ; 48-54 (in Ukrainian).
9. Lypovetska O.B. Dovkillia ta zdorovia. 2014 ; 3 : 47-50 (in Ukrainian).
10. Matsiievska O.O., Dolinska N.V., Shevchuk I.Z. Visnyk Natsionalnoho univer-sytetu "Lvivska politekhnika". 2009 ; 655 : 178-182
(in Ukrainian).
11. Honcharenko T.P., Honcharenko O H. Visnyk Kremenchutskoho derzhavnoho politekhnichnoho universytetu imeniMykhailaOstrohradskoho. 2008 ; 49 (2, P. 2) : 129-132 (in Ukrainian).
12. Aliokhina T.A. Otsinka efektyvnosti vykorystannia kartrydzhiv «Barier-4» ta «Barier-7» dlia doochystky pytnoi vody tsentralizovanoho vodopostachannia vid vazhkykh metaliv [Efficiency Assessment of the Use of „Barier-4" and „Barier-7" Cartridges for the Additional Purification of Drinking Water of the Centralized Water Supply from Heavy Metals]. In : Aktualni problemy profilaktychnoi medytsyny [Actual Problems of Preventive Medicine]. 2011 ; 9 : 13-15 (in Ukrainian).
Hagitiwno go pegaK^'i 21.06.2016.
29 Environment & Health №42016
