CC BY
29
HYGIENIC ASSESSMENT OF CENTRALIZED DOMESTIC DRINKING WATER SUPPLY IN UKRAINE
Prokopov V.A., Kuzminets O.N., Sobol V.A.
nriEHIMHA DUIHKA UEHTPAni30BAH0rD iOCnOflAPCbKO-nMTHOiO BOflOnOCTAMAHHfl YKPAlHM
e-
ПРОКОПОВ В.О., КУЗЬМ1НЕЦЬ О.М., СОБОЛЬ В.А.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологй' iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 614.777:628.1
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ХОЗЯЙСТВЕННО-ПИТЬЕВОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ УКРАИНЫ Прокопов В.А., Кузьминец О.Н., Соболь В.А.
Проанализировано санитарное состояние питьевых водопроводов и качества питьевой воды Украины за восьмилетний период (2000-2007 годы). Установлены основные причины несоответствия водопроводов нормативным требованиям. Дана гигиеническая оценка качества питьевой воды и установлен процент нестандартных проб по санитарно-химическим и микробиологическим показателям. Выявлены проблемные регионы, нуждающиеся в первоочередном внедрении мероприятий по улучшению состояния водоснабжения и качества питьевой воды.
ля питного водопостачання в Укра'Тш використовуються по-верхневi та тдземш прюы води. Централiзоване майже на 80% забезпечуеться за раху-нок поверхневих вод, як пщля-гають антропо-техногенному забрудненню. Так, вода рiчки Днтро, яка е основним джере-лом питного водопостачання краТни, за гiдрохiмiчними по-казниками розподiляеться за шютьма класами якостi: вiд чи-стоТ на окремих малочисель-них дшянках (I клас) до надзви-чайно брудноТ (VI клас) [1]. Зростаюче забруднення води поверхневих водойм, пщсиле-не неефективною роботою во-допровiдних очисних споруд (невiдповiднiсть технолопчних схем водоочистки, порушення технологiчних режимiв, неза-довiльний техшчний стан роз-подiльчоТ мережi, вщсутнють квалiфiкованих експлуатацм-них служб тощо), створюе сер-йозну проблему отримання якюно'Т питноТ води [2].
Пдземш води бiльш захище-нi вщ зовнiшнiх факторiв, а тому зазвичай характеризуются стабiльним хiмiчним складом. Натомють в окремих регiонах за рахунок природних чинникiв або антропогенного впливу Ц води мають некондицмний склад переважно за такими по-казниками, як жорсткiсть, за-гальна мiнералiзацiя, сульфа-ти, сполуки залiза, марганцю, хлориди, рiдше — за сполука-ми фтору та групи азоту [3].
Низька яюсть вихщно'Т води, насамперед поверхневих во-дойм, потребуе вiд пщпри-емств питного водопостачання застосування таких технолопчних схем i споруд, як б забез-печували адекватний рiвень очищення природноТ води для подальшого споживання. Тому розробка нових або вдоскона-лення юнуючих заходiв (пiсля аналiзу та оцшки сучасного стану водойм — джерел питно-
го водопостачання, якост1 питноТ води, яка надходить до споживач1в тощо) продовжуе залишатися актуальною проблемою. На ТТ розв'язання спрямована i загальнодержав-на програма "Питна вода УкраТни на 2006-2020 роки" [4].
Мета роботи полягала в уза-гальненш матерiалiв сучасного стану централiзованого госпо-дарсько-питного водопостачання i якостi питноТ води, Тх п-гiенiчнiй оцiнцi та обГрунтуван-нi пропозицiй щодо покращан-ня водозабезпечення населен-ня. У зв'язку з цим було поставлено таю завдання:
□ визначити сучасний стан водойм як джерел питного водопостачання та стутнь забруднення води хiмiчними речо-винами i мiкроорганiзмами;
□ оцшити стан питних водо-проводiв з урахуванням Тх ви домчого пщпорядкування, вия-вити основнi причини невщпо-вiдностi централiзованих систем водопостачання вимогам саштарних норм i правил;
□ визначити яюсть водопро-вщно'Т води, що надходить до населення, вщсоток нестан-дартних проб питноТ води за останн роки, а також показни-ки, якi найчастше не вiдповiда-ють нормативам чинного стандарту;
□ обГрунтувати комплекс за-ходiв з покращання забезпе-чення населення питною водою нормативно! якостк
Матерiали i методи. За ма-терiалами державного мошто-рингу, наданими саштарно-епiдемiологiчними станщями (СЕС), проаналiзовано стати-стичнi показники стану цен-тралiзованого господарсько-питного водопостачання та якост питноТ води УкраТни. Даш протягом 2000-2007 рокiв надходили з 24 областей краТни, мют Киева, Севастополя та АвтономноТ Республки (АР) Крим.
Нинi централiзованим пит-ним водопостачанням забез-печено 450 мют, 783 iз 891 селища мюького типу, а також 6490 iз 28584 сiльських насе-лених пунк^в, що охоплюе по-над 70% населення УкраТни.
Результати та Тх обгово-рення. Як свщчать данi мошто-рингу, якiсть поверхневих вод постмно погiршуеться внаслi-док безпосереднього скидання у водойми господарсько-побу-тових або промислових стчних вод, близько 40% яких не очи-щуються чи не вiдповiдають са-штарним вимогам. Натомiсть протягом останнiх восьми ро-кiв простежуеться тенденцiя до зниження обсяпв скидання у водойми забруднених госпо-дарсько-побутових стiчних вод з 39% до 34%, а промислових — з 42% до 39%.
Надходячи у водойми, недо-статньо очищен або неочищен стчш води забруднюють Тх за-
Г1ПеНА ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ =
вiдхилень вiд нормативiв у во-доймах I категорп за кiлькiстю гельмшлв, небезпечних для людини, припав на 2004 рк (5,6%), нинi цей показник зни-зився до 0,2%.
Водойми II категорп за саш-тарно-хiмiчними показниками не вiдповiдали ппетчним нормативам у 20-21%, а за мкро-бiологiчними — у 16-20% до-слiджених проб. При цьому кшькють зразкiв води зi збуд-Рисунок 1
Динамiка частоти вщхилень стану питних водопроводiв вiд санiтарно-гiгieнiчних вимог
20Ю 2001 2002. 2003 2004 2005 2006 2007
никами шфекцмних захворю-вань також ютотно знизилася (з 8,0% у 2000 р. до 0,7% у 2007 р.), щд^ як небезпечш для людини гельмшти було видше-но у 15% у 2004 р.) — 1% (у 2007 р.) випадюв.
Найпроблемнiшi за еколопч-ним станом вододжерела вия-влено у Днiпропетровськiй, До-нецьюй, Запорiзькiй, Лугансь-кiй та Одесьюй областях. Вони розташовуються у твденному та схiдному регiонах УкраТни, де, крiм дефiциту вологи та ви-соких температур у теплий пе-рiод року, забрудненню во-дойм сприяють скиди госпо-дарсько-побутових та промислових стчних вод без вщпо-вiдноí обробки.
^м поверхневих водойм, до централiзованого питного во-допостачання залучено пщ-земнi джерела. Вони е важли-вим, а подекуди единим дже-релом водопостачання насе-лення, особливо сТпьського. При цьому половина обсяпв тдземноТ води, що подаеться тТпьки комунальними водопроводами, не вщповщае чинному стандарту на питну воду. У бТпьшост випадюв це зумовле-
вислими частками, органмни-ми речовинами, патогенними i умовно патогенними бактерiя-ми, вiрусами, цистами найпро-стших, яйцями гельмiнтiв. З промисловими с^чними водами у водойми потрапляе знач-на кiлькiсть токсичних хiмiчних речовин.
У водоймах I категорií протягом 2000-2007 роюв частка проб води з вщхиленнями вiд ппешчних нормативiв за саш-тарно-хiмiчними показниками становила 17-24%, за мкро-бюлопчними — 14-22%. При цьому кшькють проб води, у якiй видшеш збудники Ыфек-цiйних захворювань, за останш роки значно знизилась з 15% (2000 р.) до 0,8% (2007 р.). Пк
Рисунок 2
Стан питних водопроводiв УкраТни у 2000-2007 роках
2
я д
т
О -
1= с «.
=11
^ I
2 т т ^
0 н
о я
Ц-
комунапьт
Е1ДОЫН1
2007
15*Е&Н
но надлишковим bmictom м1не-ральних речовин у водовм1сних Грунтах, де формуються пщ-земн1 води.
Виконаш нами досл1дження дозволили ранжирувати х1м1чш речовини у п1дземних водах за частотою вщхилення в1д нор-матив1в у такому порядку: жор-стк1сть (60%) > сухий залишок (48%) > сульфати (29%) > зал1-зо (17%) > хлориди (12%) > н1-трати (9 %) > марганець (4%) > фтор (4 %) > ам1ак (2%) [3].
Станом на 2007 р1к п1д нагля-дом СЕС перебувало 19139 централ1зованих систем пит-ного водопостачання. При цьому частка водопровод1в, як1 не вщповщали саштарно-ппешч-ним вимогам, з 2001 до 2004 р. мала тенденцю до зниження i становила 6,2-5,0%, як з 2005 до 2007 р., навпаки, за-фксовано деяке зростання
10,2% до 8,5% з тенден^ею до зниження, тодi як у 2006-2007 роках цей показник зрю (8,99,6%). При цьому 85% (2000 р.) — 91% (2007 р.) кому-нальних водопроводiв, що не вщповщали нормативним вимогам, експлуатували пiдземнi водозабори.
1з 3-5% вiдомчих водопрово-дiв, яю не вiдповiдали саштар-но-гiгiенiчним вимогам, на пщземш водозабори припадало 88-96%. Причому, як i у по-переднi роки, зберiгалася тен-денцiя до зниження кiлькостi вщомчих водопроводiв з вщ-хиленнями вщ нормативних вимог.
Як вiдомо, яюсть питноТ води централiзованих систем водопостачання залежить вщ якостi вихщно'Т води, ефективностi технологiй ТТ подготовки, мето-дiв кондицiювання артезiан-
Рисунок3
Причини невщповщност стану питних водопроводiв УкраТни гiгieнiчним вимогам у 2007 роц
В одо проводи: □ альсью ■ вщомч В измуналъга
Ввдсугшсть' 30н санстарнси необидного знезаражувалкних охорони комплексу очн сник установок споруд
сько1 води, а також стану водо-провщних мереж i регулярностi Тх експлуатаци.
Серед основних причин вщ-хилення стану водопроводiв вiд гiгiенiчних вимог протягом 2000-2007 рр. домшувала вщ-сутнiсть водоохоронних зон (76-69%), необхщного комплексу очисних споруд (1318%) та знезаражувальних установок (16-22%).
В означений перюд вiд за-гальноТ кiлькостi водопрово-дiв, що не вщповщали саштар-ним вимогам, вщсутнють зон санiтарноí охорони була най-бiльш характерною для сшьсь-ких водогонiв (понад 50% об'ек^в). Частка вiдомчих во-допроводiв, яю не мали водоохоронних зон, становила 1115%, а комунальних — 5-8%. Необхщний комплекс очисних споруд був вщсутшй у 6-7,5% сшьських, у 4-5% вiдомчих та у 3-5% комунальних водопрово-дiв. Вiдсутнiсть знезаражувальних установок також части ше вiдзначалася на сшьських водогонах (11-13%). Для ви домчих i комунальних водого-нiв цей показник становив 34% та 2-3% вщповщно.
На рис. 3 представлено дан за 2007 р. щодо причин невщ-повiдностi саштарним вимогам централiзованих систем водопостачання УкраТни рiзних форм пiдпорядкування, яю ха-рактеризують загальний стан водопроводiв протягом восьми рокiв спостережень.
Встановлено, що у бшьшост регiонiв основною причиною вщхилення вщ гiгiенiчних вимог е вщсутнють на водопроводах зон саштарно'Т охорони.
цього показника — з 5,0% до 5,3% (рис. 1).
На рис. 2 наведено дан щодо саштарного стану питних водо-проводiв за Тх вщомчим пщпо-рядкуванням. Так, протягом 2000-2007 роюв iз загальноТ кiлькостi сiльських водопрово-дiв не вщповщали саштарно-п-гiенiчним вимогам 8,5-10,5%. В останш роки спостеркалася тенден^я до зниження цього показника. Приблизно у 98% з ще'Т юлькост водопроводiв водозабори були пщземними, а у 2% — вщкритими.
Частка комунальних водо-проводiв, стан яких вщхилявся вiд вимог саштарних норм i правил, також коливалася про-тягом 2000-2005 роюв вщ
Рисунок 4
Частота вщхилення якост питноТ води водопроводiв УкраТни вщ нормативних вимог (2000-2007 рр.)
2
я g
СО
О
с «
=Е о Й =?! s- ¡5 d s
О Q. m о О ^ О
а с
га ^
н о я zr
14 1
12 -
10
6 "
4 "
Покгвники:
" с аштар но -К1ШЧН1
бактерюлопчш
2000 2001 2002
2003 2004 Pik
2005 2006 2007
Водночас у Днiпропетровськiй (100%), Черкаськiй (100%), Житомирськiй (85,5%), Закар-патськiй (55,0%), Львiвськiй (55,0%), КиТ'всьюй (48,6%) областях та MicTi Севастополь (50,0%) значний вщсоток во-допроводiв не мае повного комплексу очисних споруд. Вщсутнють знезаражувальних установок характерна для ба-гатьох водогошв 1вано-Фран-кiвcькоí (100%), Донецько'Т (71,2%), ТернопТпьсько'Т (50%), Луганcькоí (41,4%), Житомир-cькоí (41,9%), Закарпатсько'Т (40,0%), Одесько'Т (33%) областей, АР Крим (43,1%) i м. Севастополя (50%).
Щодо якоcтi питноí води у централiзованих системах водопостачання, то у 2000-2007 роках зросла частка проб води, що вщхилялися вщ норм за са-нiтарно-хiмiчними показника-
HYGIENIC ASSESSMENT OF CENTRALIZED DOMESTIC DRINKING
WATER SUPPLY IN UKRAINE
Prokopov V.A., Kuzminets O.N., Sobol V.A.
A sanitary state of drinking water pipe-lines and quality of drinking water in Ukraine for eight years was analyzed (2000-2007). The main reasons of the discrepancy of water pipe-lines with the standard requirements were determined. A hygienic assessment of drinking water quality is represented. A percentage of non-standard samples on sanitary-and-chemical and microbiological indices was designated. The problematic regions that need the immediate implementation of the measures for the improvement of the state of water supply and drinking water quality were revealed.
ноТ води у 2007 р. з урахуван-ням рiзних форм пщпорядкування водопроводiв. Ц дан в основному характеризують яюсть води, що подаеться на-селенню питними водогонами, протягом шших роюв спосте-реження.
Встановлено, що у 2000-2007 роках найбшьша юльюсть проб питноТ води з мереж УкраТни
Рисунок 5
Вщсоток нестандартних проб води у централiзованих системах водопостачання у 2007 роц
Водопроводи
ми (вщ 11% до 13%), та знизи-лася (вщ 5% до 4%) за бакте-рюлопчними (рис. 4).
Найбшьший вщсоток проб питноТ води з вщхиленнями вщ саштарно-ппешчних нормати-вiв було зафксовано у стьсь-ких водопроводах: 15-17% за санiтарно-хiмiчними та 6-8% — за бактерюлопчними показни-ками. I якщо другий показник протягом восьми роюв мав тен-денцю до зменшення, то перший, навпаки, зростав. У кому-нальних водогонах невщповщ-нiсть проб води за саштарно-хи мiчними показниками дорiвню-вала 9-10%, а за бактерюлопчними — 3-4%. Ц показники у ви домчих водопроводах станови-ли 11-14% та 4-5% вщповщно.
На рис. 5 представлено юльюсть нестандартних проб пит-
7*
вщхилялася вiд нормативiв чинного стандарту за органо-лептичними показниками (6372%). Проби питноТ води з над-нормативною загальною мЫе-ралiзацiею становили 23-28%, з перевищенням ГДК хiмiчних речовин — 10-16%, а з над-лишковим вмютом нiтратiв — 4-7%. Наведенi показники, окрiм органолептичних власти-востей, у 2007 р. мали тенден-цю до зменшення (рис. 6).
Протягом останшх восьми рокiв також спостеркалося зниження частки проб питноТ води з перевищенням мiкро-бюлопчних показникiв (в основному колнндексом).
У 2007 роцi найгiрша яюсть питноТ води у системах цен-тралiзованого водопостачання з вщхиленням вiд норм i правил державного стандарту за санiтарно-хiмiчними показ-никами рееструвалася у Луганськiй (35,1%), Запорiзь-юй (20,0%), Днтропетров-ськiй (19,6%), Микола'Твсьюй (17,5%), Херсонськiй (16,1%) та КиТ'всьюй (15,7%) областях. Бактерiологiчне забруднення, яке перевищуе нормативи,
Рисунок 6
Динамка частоти вщхилень проб питноТ води вщ нормативiв за санiтарно-хiмiчними показниками з водопровщних мереж УкраТни (2000-2007 роки)
17*Е&Н
&Г
2 Довктля та здоров'я № 4-2008
частiше фiксувалося у Терно-пiльськiй (7,4%), Закарпатсь-кiй (7,3%), Харювсьюй (7,2%) Вiнницькiй (7,0%), МиколаТв-ськiй (6,9%) та Юровоградсь-юй (5,6%) областях.
Висновки
Таким чином, результати дослщження показали, що проблеми водопостачання на-селення та якост питноТ води значно загострилися, особливо в останн роки, i потребують комплексного виршення. Основна кiлькiсть водоочисних споруд була побудована понад 40-50 роюв тому й морально застарта. На бтьшосп з них застосовуються недосконалi технологiТ, реагенти i матерiа-ли, що не здатш перешкоджати потраплянню у питну воду ре-човин, дiя яких на органiзм лю-дини може негативно вплинути на ТТ здоров'я. Важливим зали-шаеться питання надiйного знезараження води, особливо з урахуванням тепершнього стану водоводiв i розподшьних мереж, яю мiстять постiйну за-грозу вторинного забруднення води.
З метою полтшення якост питноТ води, що подаеться на-селенню, необхiдно ширше ви-користовувати пiдземнi води, вести постмний монiторинг якостi води поверхневих водойм, використовувати додат-ково очищену воду, яку отри-мують у локальних водоочисних установках колективного використання або з Ыдивщу-альних фшь^в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Семчук Г.М. Забезпечення населення УкраТни питною водою високоТ якостк проблеми та перспективи // ЕТЕВк-2007. Зб. доп. за матер. мiжнар. кон-гресу (22-26 травня 2007 р.). — Ялта, 2007.
2. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища УкраТни у 2000 роцк — Мiнiстерство еко-логiТ та природних ресурсiв УкраТни, 2001. — 184 с.
3. Прокопов В.О., Загайсь-кий С.1., ЗорЫа О.В. Гiгiенiчнi проблеми якост питноТ води, що видобуваеться iз пiдземних джерел // Ппена населених мiсць. — К.: Полiмед, 2007. — Вип. 49. — С. 45-50.
4. Загальнодержавна про-грама "Питна вода УкраТни на 2006-2020 роки", затверджена Законом УкраТни вщ 03.03. 2005 р. № 2455-М
ШЕСТОПАЛОВ В.М., НАБОКА М.В., ОМЕЛЬЧУК С.А., ПОЧЕКАЙЛОВА Л.П.
Н1Ц РПД НАН УкраТни, МОЗ УкраТни, УкрНД УЦ проблем стандартизации сертифкаци i якостi
SAFETY OF DRINKING-WATER IN THE EUROPEAN AND UKRAINIAN WATER LEGISLATION
Schestopalov V.M., Naboka M.V., Omeltschuk C.A., Potschekailova L.P.
БЕЗПЕЧН1СТЬ ПИТНО1 ВОДИ В ЕВРОПЕЙСЬКОМУ I УКРА1НСЬКОМУ ВОДНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
акон Украíни "Про загально-державну програму адаптацп законодавства Украíни до за-конодавства бвропейського Союзу" [1] визначив завдання щодо приведення норматив-но-правових ак^в Украíни у вiдповiднicть до европейсь-ких. Тому метою нашого дослщження е аналiз вiдмiнно-стей европейського й укра-Т'нського водного законодавства щодо питно'|' води.
В европейському i укра'шсь-кому водному законодавcтвi держава бере на себе зо-бов'язання забезпечувати сво'|'х громадян безпечною для здоров'я питною водою. Ос-новнi принципи тако'|' безпеки (нормування показникiв безпеки поетапно вщ джерела до споживача питно'|' води) збка-ються в европейському й укра-шському водному законодав-cтвi i викладеш у низцi спе-цiальних закошв.
Водне законодавство, прий-няте бвропейським ствтова-риством (6С), також як i укра-íнcьке, можна подтити на три оcновнi категорií:
A. Директиви, що встано-влюють яюсть води для використання з рiзними цтями, у тому чист питними;
B. Директиви, cпрямованi на обмеження або заборону про-мислових викидiв небезпеч-них речовин у воду;
C. Директиви з охорони природних водойм ^чки, моря тощо) вщ забруднення i висна-ження.
До категорií А (табл. 1) нале-жить Директива 80/778/EC [2], щодо "якост води, приз-наченоí для споживання насе-ленням" (прийнята 1980 р. i бiльш вiдома пiд назвою "Директива з питно'|' води" (Drinking Water Directive). Цей документ лк в основу водного законодавства европейських кра'ш-члешв 6С, а також був
БЕЗОПАСНОСТЬ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ В ЕВРОПЕЙСКОМ И УКРАИНСКОМ ВОДНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ Шестопалов В.М., Набока М.В., Омельчук С.А., Почекайлова Л.П. В статье представлен анализ европейского и украинского водного законодательства, приведен перечень и систематизация действующих в настоящее время и в прошлом основных законодательных актов, обеспечивающих безопасность питьевой воды.
Проведена аналогия с законами и стандартами качества питьевой воды, гигиеническими регламентами. Показаны принципиальные отличия водного законодательства, стандартов и гигиенических нормативов в Украине, России и Евросоюзе, что позволит сблизить их на научной основе.
