CC BY
19
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аналiз динамiки зовшшшх та внутрiшнiх експо-зицiй оргашзму людини важкими металами в умовах промислового мюта / Е.М.Бiлецька, Т.А.Головкова, О.В.Антонова, В.М.Шматков // Гiгieна населених мюць. - 2003.- №35.- С.368-374.
2. Барташников А.А., Барташникова И.А. 1нтелек-туальна iгротека. Тренування штелектуальних i твор-чих здiбностей дггей 6 рок1в. Ступiнь 1: Метод. поаб-ник.-Львiв: Оксар,1996. -112с.
3. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий // Гигиена и санитария. - 2002.-№5.-С. 3-8.
4. Буштуева К.А., Случанко И.С. Методы и критерии оценок состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. - М.: Медицина, 1979. -167 с.
5. Диагностика умственного развития дошкольников / Под ред. Венгера Л.А.,Холмовской В.В.-М.: Педагогика,1978. - 181с.
6. Использование биологически активных веществ в профилактике токсического действия некоторых тяжелых металлов / Т.Д. Дегтярева, Б.А. Кацнельсон, Л.И. Привалова и др. // Гигиена и санитария. - 2001. -№ 6. - С.71-73.
7. Кацнельсон Б.А., Дегтярева Т.Д., Привалова Л.И. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленной пато-
логии от воздействия неорганических веществ.— Екатеринбург: Полиграфист, 1999.- 106с.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш.шк., 1990.352 с.
9. Методические рекомендации по спектральному определению тяжелых металлов в биологических материалах и обьектах окружающей среды /Под ред. М.Т. Дмитреева, З.И. Грановского. - М., 1986. - 59 с.
10. Перечень приоритетных показателей для выявления изменений состояния здоровья детского населения при вредном воздействии ряда химических факторов среды обитания: Метод. рекомендации. - М., 2000. - 21с.
11. Свинець в умовах промислових мют: зовшшня експозищя, бюмошторинг, маркери ди та ефекту, про-фшактика / 1.М.Трахтенберг, Е.М.Бшецька, В.Ф. Демченко та ш. // Довшлля та здоров'я. - 2002. - №3. -С.10-12.
12. Содержание некоторых приоритетных загрязнителей окружающей среды в биологических средах практически здоровых беременных / В.Ф.Демченко, Е.Р. Заец, Е.Г. Лампека и др. // Актуальш проблеми екоппени i токсикологи: Матерiали наук. - практ. конф.- К., 1998. - С.83-86.
13. Эмсли Дж. Элементы / Пер. с англ.- М.: 1993.
14. Jrudeva - Ponova J., Sirakova J. Effect of pectin on some electrolytes and trace elements in patients with hyperlipoproteinemia // Folia Med.-1998.-Vol. 1. - P. 41-45.
УДК 614.777:543.39(477) А.К. Горваль
АНАЛ1З ЯКОСТ1 ФАСОВАНО1 ПИТНО1 ВОДИ, ЯКУ СПОЖИВАе НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ, ЗА М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
1нститут гтени та медично'1 екологи iM. О.М. Марзеева АМН Украти лабораторiя саттарног мiкробiологii (зав. - д.мед. н. Г.1. Корчак) м. Кш'в
Ключовi слова: фасована питна вода, загальне мжробне обсiменiння, тдекс БГКП, показники якостi, процент невiдповiдностi, нормативт документи
Key words: bottled drinking still water, general microbic insemination, index, quality findings, percentage of unadequacy, normative documents
Резюме. Изучено качество фасованных негазированных питьевых вод, которые реализуются в торговой сети Украины, по микробиологическим показателям.Обнаружено, что в 2002-2003 г.г. 32 %-14,29 % проб не отвечали требованиям ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", из них 16%-10% проб -требованиям по индексу БГКП. 86%-43 % проб не отвечало международным требованиям к данному виду продукции, в основном по показателю - общая микробная обсемененность микрофлорой, которая развивается при 220С за 72 часа, численность которой достигала сотен тысяч в см.3 Полученные результаты указывают на то, что в комплексе
требований, которые должны предъявляться к химическому составу и производству фасованной воды, особое внимание необходимо уделять вопросам, связанным с возможностью активного размножения микроорганизмов при наличии минимального количества питательного субстрата.
Summary. The quality of the bottled drinking still water which is sold at the market of Ukraine was studied by microbiological characteristics. It was determined that in the years 2002-2003, 32%-14,29% of tests did not meet the requirements of standard 2874-82 "Drinking water. Hygienic requirements and quality control", 16%-10% - the requirements according to the proper index. 86%-43% of tests did not meet international requirements to the given product in the main in the requirement "general microbic insemination" by microflora which develops at 22°C during 72 hours and its quantity reaches houndrens of thousands per cu mm. The data obtained testify that in a complex of requirements as for chemical composition and manufacture of bottled drinking water, a particular attention must be given to the questions connected with possibility of active multiplication of microorganisms in the presence of minimal quantity of nutrient substrate.
В усьому свт невпинними темпами ще зро-стання споживання та виробництва фасованих питних вод. Насамперед цей процес пов'язаний з поглибленням знань споживачiв про яюсть про-дукнв, яю вони вживають, та з постшним збшь-шенням антропогенного забруднення навколиш-нього середовища, в тому чи^ джерел водопо-стачання. Адже достеменно вщомо, що вщ якосп води, яку ми споживаемо, залежить здоров'я людей. В Укра!ш теж збшьшуеться виробництво i споживання фасовано! води. Така вода е особ-ливим продуктом i повинна бути не ильки без-печною для здоров'я, але також смачною та ко-рисною, фiзiологiчно повнощнною[12], проте сьогодш наука ще не володiе повним знанням про вс показники природно! питно! води, що мають вплив на здоров'я людини, тому зростае щннють природно! води з незмшними первин-ними властивостями [1]. Таку характеристику, як '^зюлопчно повнощнна корисна вода", часпше мають артезiанськi води глибокого залягання. Якщо використати певнi умови розливу та технологи доставки тако! води до споживача, то це був би щеальний варiант забезпечення населення якiсною водою.
Фасовану питну воду в бiльшостi кра!н свiту вважають продуктом гарантовано! якосп, але дещо iнша ситуацiя спостерпаеться в Укра!ш, де до тепершнього часу не iснуе нормативних та законодавчих документiв, якi дiйсно гарантували б високу якiсть цiе! води [3, 11, 12]. Тому у зв'язку з цим, а також з тими сощальними та законодавчими змшами, як вщбуваються в Ук-ра!нi, необидна розробка вiдповiдних стандарпв та регламентiв щодо оцiнки якосп фасованих питних вод. Це наголошено у Закош Укра!ни "Про питну воду та питне водопостачання" [7].
Можна вважати, що з ряду невиршених пи-тань, як стосуються вимог до якостi фасованих питних вод, найбшьш складним являеться нор-
мування за мшробюлопчними показниками, тоб-то отримання води, стабшьно! у мшробюло-гiчному вщношенш. Однiею з причин тако! си-туацi! е здатнiсть мiкроорганiзмiв розмножува-тися при мiнiмальних кiлькостях поживного субстрату при вщсутносп консерванпв [13, 14, 15, 16]. А саме така вода, що не мютить консерван-пв, мае найбшылу бiологiчну цiннiсть. Розмно-женню мiкроорганiзмiв у водi сприяе невпинне збшьшення забруднення хiмiчними та органiч-ними сполуками не тшьки поверхневих, але й шдземних вод. Крiм того, при юнуючих техно-логiях водошдготовки не виключене вторинне забруднення води мшрооргашзмами та орга-нiчними сполуками [9]. По мiрi виконання дос-лiджень з вивчення якостi фасованих вод у м> кробiологiчному вщношенш все бiльше постава-ла актуальшсть дано! проблеми, оскiльки в знач-ному процентi проб виявлено наявнють активних мiкробiологiчних процесiв, кiлькiсть мшроор-ганiзмiв в см3 води досягала десятюв i сотень тисяч [2, 3, 4, 8, 9].
Метою даних мшробюлопчних дослщжень було дати ощнку якостi фасовано! питно! води, яку споживае населення Укра!ни, за юнуючими в Укра!нi критерiями якосп питно! води та мiжна-родними критерiями, що пред'являються до фасованих вод.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження була негазована фасована питна вода, яка розповсюджуеться тор-пвельною мережею Укра!ни. Проби фасовано! питно! негазовано! води вщбирались iз тор-гiвельних точок рiзних регiонiв Укра!ни працiв-никами Укра!нського центру з проблем захисту прав споживачiв Держспоживстандарту Укра!ни i доставлялись на дослщження згiдно з угодами про сшвроб^ництво. Воду дослiджували згiдно з вимогами ГОСТ 18963-73 «Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа»,
тобто у водi визначали загальну кшьюсть мш-роорганiзмiв (ЗМО) та шдекс бактерiй групи кишково! палички (БГКП). ЗМО визначали при вирощуванш посiвiв води при 370С протягом 24 годин, шдекс БГКП - методом сершних роз-бавлень. Крiм стандартних показникiв, у водi визначали ЗМО, що розвиваються при 220С протягом 72 год. (дослщження проводилось анало-гiчно методицi по визначенню ЗМО (370С-24 год.), було змшено лише температуру та строки шкубаци), кiлькiсть плiсневих та дрiжджевих грибiв визначали методом мембранно! фшьтра-ци, у вiдповiдностi з [6]. Через фiльтр пропускали 300 мл води, не застосовуючи подальших вщмивань фiльтру. Пiсля фшьтраци фiльтр переносили на чашку iз середовищем Сабуро i проводили подальше випробування згщно з ГОСТом 10444.12-88 [5]. Наявшсть P.aeruginosa встано-влювали також методом мембранно! фшьтраци [6], фшьтрували 1 л. води, подальше вщмивання фiльтру не застосовували, наступш етапи досл> дження проводились зпдно з методичними ре-комендацiями по виявленню та щентифшаци P. aeruginosa з об'екнв оточуючого середовища [10]).
Проби води дослщжували в день надходжен-ня в лабораторiю.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Протягом 2002-2003 р.р. було дослщжено 120 проб питно! фасовано! негазовано! води, а саме: за 2002 рш - 50 проб, за 2003 рш - 70 проб. При цьому було проанатзовано води 74 рiзних ви-робникiв, з них - 68 впчизняних та 6 зарубiжних.
При дослiдженнi проб питно! бутильовано! води в 2002 р. було виявлено, що 32 % проб не вщповщали стандартним вимогам ГОСТа 287482, серед них 18% проб не вщповщали вимогам вказаного ГОСТа за ЗМО, 16% - за шдексом БГКП.
Особливу увагу привертае факт невщповщносп проб, що дослщжувались, за iндексом БГКП. Це один з основних показниюв, який га-рантуе безпеку води в епiдемiчному вiдношеннi. Вiн коливався вщ <3 до максимального значення 150. Таким чином, бутильована вода не ильки не краща по якосн вщ водопровщно!' питно! води, але й навггь гiрша.
При дослщженш проб на дрiжджовi та плю-нявi гриби було виявлено, що у 14 % випадюв загальна кiлькiсть грибiв перевищувала 100 КУО / 300 мл.
Проте не виявлено прямо! кшьюсно! залеж-носн грибiв вiд ЗМО та шших показникiв, якi визначались.
P.aeruginosa жодного разу не була виявлена з дослщжуваних проб в об'емi 1 л.
Якщо оцшювати проби води за вимогами, що ставляться в Директивi Ради Свропейського Со-
юзу 98/83 або Росшському СанПiНi 2.1.4.1116 -02 "Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды, расфасованной в емкости. Контроль качества" за мшробюлопчними показни-ками, то 86 % проб води не вщповщали вимогам, яю закладеш в цих документах.
Причиною невщповщносп служить показник, який не враховуе наша нормативна документащя насьогодш, це - загальне мшробне обсiменiння бактерiями, що виростають при 220С за 3 доби. За нашими результатами, цей показник досягав високих значень ( максимальне - 290 тис. КУО/мл.). У вщповщносн з рекомендацiями Ди-рективи СС ЗМО при 220С за 3 доби iнкубацii посiвiв не повинно перевищувати 100 КУО/мл.
Показник ЗМО при 370С за 24 год. шкубаци посiвiв повинен становити не бшьше 20 КУО/мл. зпдно з вимогами мiжнародних стандар^в i мае важливе значення у вщношенш епiдемiчноi без-печностi води. Не вщповщали вимогам за даним показником 46 % проб. Проби води, що пере-вищували 100 КУО/мл., становили 34 %, понад 500 КУО/мл - 30 %, понад 1 тис. КУО/мл - 22 %. Максимальне значення цього показника , що бу-ло виявлено, - 60 тисяч КУО/мл.
У бшьшосп вод вiдмiчено переважання гра-мнегативних паличок над iншою мшрофлорою, що само по собi вказуе на забруднешсть води органiчними сполуками.
За 2003 рш було дослщжено 70 проб фасо-ваноi питноi негазованоi води. В основному на дослщження доставлялись проби води втизня-ного виробництва. Проб води шоземного вироб-ництва було дослiджено лише 6 зразюв, проте необх1дно вщм^ити, що всi вони були високоi якостi щодо оцiнки за мшробюлопчними показ-никами. У пробах визначали п ж самi показники, за винятком дрiжджових та плiснявих грибюв. При дослiдженнi проб було виявлено, що 14,29 % з них не вщповщали стандартним вимогам ГОСТа 2874-82: 4,3 % проб не вщповщали вимогам вказаного ГОСТа за ЗМО та 10 % проб - по-шдексу БГКП. У 62 % проб ЗМО бактерiями, що виростають при 220С за 72 год., перевищувало 100 КУО/мл .
Як i в 2002 р., особливу увагу привертае факт невщповщносп проб за iндексом БГКП вище-вказаному ГОСТу (10%). Цей показник коливався вщ <3 до максимального значення 120.
P.aeruginosa також жодного разу не була виявлена з дослщжуваних проб в об'емi 1 л.
В основному причиною невщповщносп мiж-народним вимогам, як i в 2002 р., служив показник - загальне мшробне обшменшня бактерiями, що виростають при 220С за 3 доби. Не вщповщали по даному показнику 62 % проб (рис.).
4
24%
1
4%
2 10%
3 62%
1- проби води, що не вщповщають вимогам ГОСТ 2874-82 за ЗМО (370С-24 год.);
2 - проби води, що не вщповщають вимогам ГОСТ 2874-82 по шдексу БГКП;
3 - проби води, що не вщповщають м1жнародним вимогам ЗМО (220С-72 год.);
4 - проби води, що вщповщають м1жнародним вимогам за ЗМО та ¡ндексом БГКП;
Характеристика проб фасованоТ питноТ води за мшробшлопчними показниками (2003 р.)
Порiвняльний анатз даних, яю були отриманi при вивченш якостi питно! фасовано! води в мшробюлопчному вiдношеннi за 2002 та 2003 роки, дозволив зробити висновок, що яюсть води тдвищилась (табл. 1). Так, наприклад, процент невщповщносп проб води за сумою мшробю-логiчних показникiв згiдно з ГОСТом 2874-82 у 2003 р. знизився у 2,24 раза у порiвняннi з 2002р. Також вщбулось зниження i по iнших показ-никах.
Використаний для статистично! обробки цих результатiв метод Стьюдента показав, що в 2003 р. порiвняно з 2002 р. суттево знизилось число проб води, як не вщповщали ГОСТу 2874-82 по показнику ЗМО (370С , 24 год.), а також значно знизилось число проб, яю не вщповщали вище-згаданому ГОСТу по сумi вшх мiкробiологiчних показникiв (р<0,05). У той же час процент проб невщповщносп по такому важливому показнику, як шдекс БГКП, достовiрно не змшився (р>0,05).
Таблиця 1
Нев1дпов1дн1сть проб фасованоТ' питно'Т води по мжробюлоНчних показниках
за 2002 - 2003 р.р.
Нормативний документ та показники Процент нев1дпов1дносп проб води t Р
2002 рж 2003 рш
ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» (по сум1 мжробюлопчних показннюв) 32 14,29 2,46 <0,05
ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» (1ндекс БГКП) 16 10 0,95 >0,05
ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» (ЗМО - 370С-24 ч.) 18 4 2,36 <0,05
Директива ЕС-98/83 по якостi води, що призначена для вживання людиною (фасована вода, ЗМО - 220С-72 ч.) 86 62 3,16 <0,01
У 2003 рощ зафшсовано також шдвищеня якостi по ЗМО проб води в порiвняннi з 2002 роком (табл. 2). Значно збшьшився вщсоток проб фасовано! питно! води, де значення ЗМО, що виростають як при 220С за 72 год., так i при 370С за 24 год., рiвнялись 0 КУО/мл: у 2002 рощ таю проби становили 10 %, у 2003 - 20%. Результати статистичного аналiзу за допомогою методу зна-юв, якш дае змогу оцiнити направлешсть змiн (зниження, збiльшення) та !х достовiрнiсть, якi представленi в таблиц 2., показують, що з досто-
вiрнiстю на рiвнi 95% i бiльше можна ствер-джувати про значне зниження в 2003 р. ЗМО води як при температурi 220С, так i при темпера-турi 370С.
Вважаемо, що це пов'язано з тим, що МОЗ Укра!ни, а також iншi оргашзаци i суспiльство шдвищили контроль та вимоги до виробництва та якостi фасованих питних вод i виробники стали вживати адекватних заходiв, щоб продукцiя, яку вони випускають, була бiльш високо! якостi.
Таблиця 2.
Кшьккна характеристика ЗМО за 2002 та 2003 рр.
Значения Ввдсоток проб, яю перевищували Критерш
КУО/мл вказану тльюсть ЗМО зиакш Р
ЗМО ( 220С - 72 год.) 2002 р. | 2003 р. Z
100 86 62
500 76 13
1 тис. 50 11
2 тис. 36 13
0 <0.05
5 тис. 18 7
10 тис 16 1
50 тис. 6 0
100 тис. 2 0
ЗМО ( 370С - 24 год.)
20 46 3
100 34 6
500 30 0
1 тис. 22 0
0 <0.05
2 тис. 12 3
5 тис. 6 0
10 тис. 4 0
50 тис. 2 0
ЩДСУМОК
Таким чином, виконаними дослщженнями встановлено, що фасована вода, яка розповсю-джусться торгiвельною мережею Укра!ни, в зна-чному вiдсотку вивчених проб не вщповщала за мiкробiологiчними показниками навпь вимогам, якi пред'являються до водопровщно! води. Причинами виявлено! ситуаци, перш за все, вва-жаемо вiдсутнiсть вiдповiдних вимог до якосп тако! води та И виробництва. Безперечно, щ ви-моги повинш бути бiльш жорсткими, оскшьки фасована вода - це вода гарантовано! якостi. Нез-важаючи на те, що у водi в основному розмно-
жувалась умовно патогенна та сапрофггна мiкрофлора, таку воду не можна вважати доброякiсною, оскшьки чисельшсть мiкрофлори досягала сотен тисяч в 1 см3.
Як вже зазначалось, мшрооргашзми можуть розмножуватись при мшмальнш кiлькостi поживного субстрату, що i виявлено цими дослiдженнями. Тому мшробюлопчш показники слiд вiднести до критичних, i саме це вимагае впроваджувати у практику високi технологи водотдготовки та вiдповiднi вимоги до складу води за санiтарно-хiмiчними показниками.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аналiз основних ппешчних положень, що пот-ребують регламентування при виготовленнi фасова-них питних вод / В.М. Шестопалов, А.М. Сердюк, М.В. Набока та ш. // Вода та водоочисш технологи. -2004.- №2. - С. 10-19.
2. Влияние физико-химических факторов на развитие микробиологических процессов в бутылирован-ной воде/ Г.И. Корчак, А.К. Горваль, Л.В. Михиен-кова, Н.Ф. Фалендыш // Междунар. форум «Мир чистой воды»: II Междунар. Конгресс «Вода, напитки и соки»: Сб. материалов конгресса (11-13 сент. 2004 г, Москва). - М.: Изд. комплекс МГУПП, 2004. - С. 102105.
3. Горваль А.К., Корчак Г.1. Проблеми якосп бути-льовано! питно! води за бактерюлопчними показниками // Вода i водоочисш технологи. - 2002. - №1. -С. 48 - 51.
4. Горваль А.К., Корчак Г.И Фасованые питьевые воды. Проблемы качества // 6-й междунар. конгресс «Вода: экология и технология «ЭКВАТЭК-2004»: Материалы конгресса (1-4 июня, 2004, Москва). - М., 2004. - Ч. 2. - С.969.
5. ГОСТ 10444.12-88. Продукты пищевые. Метод определения дрожжей и плесневых грибов. - М.: Изд-во стандартов, 1988. - 9 с.
6. Дополнение № 1 к общей статье Государственной фармакопеи СССР XI издания «Испытание на микробиологическую чистоту». - М., 1997. - 17 с.
7. Закон Укра!ни "Про питну воду та питне водо-постачання" // Вщомосп Верховно! Ради (ВВР). -2002.- № 16. - 112 с.
8. Качество бутылированных вод в Украине и биологические методы их оценки / А.К. Горваль, Г.И. Ко-
рчак, В.В. Архипчук, В.А. Исламов // Матерiали на-ук.-практ. конф. мiжнар. водного форуму "АКВА УКРАША-2003" (4-6 листопада 2003р., Кшв). - К.: СПД Коляда О.П., 2003. - С. 240 - 241.
9. Корчак Г.1., Горваль А.К. Якiсть бутильовано! води за мшробюлопчними показниками // Довкiлля та здоров'я. - 2001. - №3. - С.29 - 32.
10. Обнаружение и идентификация Pseudomonas Aeruginosa в оъектах окружающей среды (пищевых продуктах, воде, сточных жидкостях): Метод. рекомендации. - М., 1986. - 22 с.
11. Стрикаленко Т.В. Бутылированные питьевые воды: гигиенический анализ ситуации в Украине // Информ. бюл. АВТ. Одесса. - 2000. - №3. - С. 30-60.
12. Стрикаленко Т.В. Расфасованые питьевые воды в Украине: к анализу ситуации // Вода i водоочисш технологи. - 2002. - № 2-3. - С. 50 - 55.
13. Comparison between the evaluation of bacterial regrowth capability in a turbidimeter and biodegradable dissolved organic carbon bioreactor measurements in water / Y.Kott, F. Ribas, J. Frias, F. Lucena // J. Appl. Microbiol. - 1997. - Vol. 83, N 3. - P. 347-352.
14. Escobar I., Randall A., Taylor J. Bacterial growth in distribution systems: effect of assimilable organic carbon and biodegradable dissolved organic carbon // Environ. Sci. Tecnol. - 2001. - Vol.1, N17. - P. 3442-3447.
15. LeChevallier M., Schulz W., Lee R. Bacterial nutrients in drinking water // Appl.Environ.Microbiol. -1991. - Vol.57, N 3. - P. 857-862.
16. The role of surface physicochemical properties in determining the distribution of the autochtonous microflora in mineral water bottles / C. Jones, M. Adams, P. Zhdan, A. Chamberlain // J. Appl. Microbiol.- 1999. -Vol. 86, N 6. - P. 917-927.
УДК: 613.2-053.5/6:371(477.63) С.А. Щудро
СТАН ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ УЧН1В-П1ДЛ1ТК1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л м. ДН1ПРОПЕТРОВСЬКА
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологи
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: фактичне харчування, гтетчна оцтка, учн1-тдлтки, загальноосвгтт школи Key words: real nutrition, hygienic assessment, schoolchildren, secondary schools
Резюме. Целью исследования было изучение состояния фактического питания и отдельных показателей пищевого статуса школьников-подростков (15 - 17 лет) общеобразовательных школ г. Днепропетровска. Гигиеническую оценку фактического питания школьников проводили анкетно-опросным методом. Проанализировано 257 суточных рационов питания. Дана оценка продуктовых наборов, режима питания и нутриентного состава рационов. Пищевой статус оценивали по содержанию аминокислот в плазме крови 37 подростков на автоматическом аминокислотном анализаторе ААА-Т-339(ЧССР). Показано, что энергетическая ценность фактических рационов питания подростков недостаточна и не удовлетворяет их физиологические потребности. Рационы несбалансированы из-за низкого содержания энергонесущих нутри-ентов-белков и углеводов. Имеет место поливитаминная, макро- и микроэлементная недостаточность. Выявленные сдвиги в аминокислотном составе плазмы крови подростков указывают на недостаточную обеспеченность организма белками и витаминами. Summary. The aim of the investigation was to study factual nutrition and separate findings of nutrition status of schoolchildren (15-17 years) of the secondary schools of Dniepropetrovsk. Hygienic assessment of real nutrition of the schoolchildren was made by questionnaire method. 257 daily rations of nutrition were analyzed. The assessment of foodstuff sets, diet regimen and nutrient composition of daily rations was made. Nutrition status was assessed by the content of aminoacids in blood plasma of 37 schoolchildren by means of automatic aminoacid analyzer AAA-T (Czech republic). It was shown that
