CC BY
46
УДК 006. 035: 613. 31/34+504.6: 378.663.004.14
Кос'янчук Н.1., к. вет. н., доцент © Кузьменко Н.В., студентка мапстратури Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украгни
ВИВЧЕННЯ ВИМОГ ДО ПИТНО1 ВОДИ ЗА НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ, ЧИННИМИ В УКРА1Н1 ТА ДИРЕКТИВАХ СС
Розглянуто втчизнят та европейськг нормативы документи щодо якост1 та безпечност1 питног води.
Ключо^^ слова: вода, яюсть продуктгв харчування, належна стьськогосподарська практика I належна виробнича практика
Вступ. Вода - щнний природний ресурс. Дефщит прюно1 води вже зараз стае св^овою проблемою. Щорiчнi витрати И на земнш кулi за вама видами водопостачання становлять 3300 - 3500 км3, при цьому 70% всього водоспоживання використовуеться в сшьському господарствi [1].
За останш 50 роюв споживання води виросло бiльше, нiж у 4 рази й перевищуе 4 тис.км3 у рш. 1нтенсивна витрата пршно! води катастрофiчно зменшуе И запаси.
Для виршення ще1 проблеми в груднi 2003 року Генеральна Асамблея Оргашзаци Об'еднаних нацiй оголосила 2005-2015 роки Мiжнародним десятирiччям дш "Вода для життя». Бiльш як 2 млрд. жителiв нашо! планети живуть в умовах гострого дефщиту безпечно! питно! води i не мають необхiдних умов саштари [2].
За даними ВООЗ щорiчно в свт через низьку якiсть води помирае близько 5 млн. чоловж, а в Укра1ш 25 % населення (переважно дитячого) пщлягае ризику захворiти.
Забезпечення населення якiсною питною водою належить до числа сощальних проблем, оскiльки вода безпосередньо впливае на стан здоров'я громадян I кардинально визначае стутнь еколопчно1 та епiдемiчноl безпеки.
Результати дослщження. Водним кодексом Украши зазначено, що органи виконавчо1 влади, мiсцевого самоврядування зобов'язаш забезпечити жителiв мiст та шших населених пунктiв питною водою, кшьюсть та якiсть яко1 повиннi вщповщати вимогам санiтарних норм i державного стандарту, нормативам еколопчно1 безпеки водокористування. Виробничий контроль за якiстю питно1 води здiйснюють пiдприемства водопостачання (Ст. 58).
Згщно з Законом Украши "Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення" громадяни мають право на безпечну для здоров'я питну воду, вiд яко! залежить i якiсть продуктiв харчування (Ст. 4).
Для виробника продукив харчування життево важливим е впровадження системи управлшня якiстю, яка здатна постiйно функцшвати в умовах масового виробництва i термiново реагуе на вiдхилення вщ заданих параметрiв.
© Кос'янчук Н.1., Кузьменко Н.В., 2011
Вщповщно до вимог ДСТУ ISO 22000:2007 "Системи управлшня безпечшстю харчових продукпв. Вимоги до будь-яких оргашзацш харчового ланцюга" пiдприeмства харчово! галузi мають виконувати будь-якi законодавчi вимоги, застосованi до безпечност харчових продуктiв, у межах свое! системи управлшня безпечшстю харчових продукпв, але вiн не включае детальних вимог до належно! практики виробництва (Good Handling Practice - GHP).
Важливе практичне значення мае розроблення заходiв управлiння ризиками безпечност харчових продуктiв, зумовлених використанням води у технолопчному процесi. Die! мети можна досягти, дотримуючись комплексу рекомендацш i загальних процедур щодо належно! сшьськогосподарсько! практики (Good Agricultural Practice - GAP) i належно! виробничо! практики (Good Handling Practice - GHP) при виробництвi продукив харчування й продовольчо! сировини. Вони охоплюють загальнi процедури, яких мають дотримуватись виробники та переробнi пiдприeмства, щоб гарантувати безпеку свое! продукцп. Належна сiльськогосподарська практика зобов'язуе виробникiв проводити дослiдження води на наявнiсть мiкроорганiзмiв, солей важких металiв, радiонуклiдiв; знешкоджувати стiчнi води вiд хiмiчних тдприемств, м'ясокомбiнатiв, молокозаводiв, населених пунктiв, тваринницьких ферм i комплексiв; дотримуватись правил збер^ання отрутохiмiкатiв та iнших хiмiчних речовин, якi при надходженнi у водойми викликають отруення людей, тварин, риб.
Пщприемства харчово! галузi пiд час використання води у технолопчному процес мають дотримуватись саштарних правил i норм, вщповщно до Мiжнародного стандарту Комiсi! Кодекс Алiментарiус "Кодекс гiгieнiчно! практики для м'яса" CAC\RCP 58-2005), риби i рибопродуктiв та iнших харчових продукив та сировини.
До 2000 року в Укра!ш гiгieнiчнi вимоги до якост питно! води регламентувались ГОСТом 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", який дie з 1984 року. Цей стандарт мютить 27 показниюв якост питно! води централiзованого водопостачання, для яких встановлеш гранично допустимi концентрацi!, методи вiдбору проб та перюдичшсть лабораторно-виробничого контролю.
Наказом МОЗ Укра!ни вiд 23.12.1996 № 383 затверджено ДСанПШ "Вода питна. Ппешчш вимоги до якостi води централiзованого господарсько-питного водопостачання". У цьому ДСанПШ встановлеш гранично допустимi концентрацп забруднюючих речовин ще для 18 нових показниюв (барш, нiкель, тригалогенметани, хлороформ, тетрахлорвуглець, пестициди та шш^ [3]. Цей ДСанП1Н регламентуе ппешчш вимоги до якост питно! води i поширюеться на воду, яку подають системами централiзованого господарсько-питного водопостачання i використовують для питних та побутових цшей, виробництва харчових продукив.
Директива GC 80/778/GC "Директива про питну воду" була прийнята Свропейською Радою 15.07.1980 i покладена в основу водного законодавства европейських кра!н - членiв GC. У Директивi нормуються 66 показникiв якост питно! води. Однак 03.11.1998 Радою GC була прийнята нова Директива
98/83/GC "Про яюсть питнох' води, приз^че^!' для споживaння людиною" . У новш Директивi перелiк обов'язковиx для контролю погазниюв скорочений, aле грaнично допустимi концентрaцiï у бaгaтьоx з нж зниженi.
У всix вищевкaзaниx нормaтивниx документax у питнiй водi нормуються нaступнi групи покaзникiв:
• зaгaльнi фiзико-xiмiчнi покaзники якостi води;
• органолептичш покaзники;
• мiкробiологiчнi i пaрaзитологiчнi покaзники якостi води;
• рaдiологiчнi покaзники якостi води;
• грaнично допустимi концентрaцiï вмiсту основниx неоргaнiчниx речовин у питнiй водц
• грaнично допустимi концентрaцiï вмшту основниx оргaнiчниx речовин у питнш водi;
• дезiнфектaнти i продукти знезaрaжувaння.
Порiвнюючи нормaтивнi документи Укрaïни зi стaндaртaми крaïн GC можта скaзaти, що всi вони подiбнi в чaстинax, що реглaментують вмют неоргaнiчниx компонентiв, мiкробiологiчнi тa рaдiологiчнi покaзники, aле знaчно розрiзняються щодо кiлькостi нормовaниx оргaнiчниx сполук. Ta^ ГОСТ 2874-82 не нормуе вмшт оргaнiчниx сполук, у ДСaнПiН Укрaïни введено 7 нормaтивiв для оргaнiчниx сполук. В той же чaс, в стaндaртax нa питну воду ^arn GC, перелiк нормовaниx оргашчнж речовин стaновить вiдповiдно 11.
Вщповщно до Держaвниx сaнiтaрниx прaвил й норм нaявнiсть термостaбiльниx кишковиx пaличок (фекaльниx колiформ) в питнiй водi свiдчить про свiже фекaльне зaбруднення ïï у водогiннiй мережi.
Колiфaгiв вiдносять до iндикaторниx покaзникiв, що xaрaктеризують зaбруднення води вiрусaми - збуднигами гостриx кишковиx iнфекцiй (ентеровiруси, отaвiруси, aденовiруси, вiруси гепaтиту А). Tara ситуaцiя e епiдемiчно небезпечною i потребуе проведення спецiaльниx зaxодiв нa спорудax водогону.
Непрямi погазники ефективностi очищення води вiд вiрусiв нa спорудax водопроводу тaкi: кaлaмутнiсть води до 0,5 мг/дм3; концентрaцiя зaлишкового aлюмiнiю до 0,2 мг/дм3 ; кольоровкть до 200 ; рН - 6,8-7,0.
Зростaння числa бaктерiй у 1 см3 води - зaгaльне мiкробне число (ЗМЧ), свщчить про епiдемiчну небезпеку (оргашчне зaбруднення твaринного поxодження, попaдaння до питноï води iншиx зaбруднениx вод втаслщок неефективного знезaрaження).
Покaзники фiзiологiчноï повноцiнностi питноï води визнaчaють a^^ara^^ ïï мiнерaльного склaду бiологiчним потребaм оргaнiзму. Зaгaльнa мiнерaлiзaцiя при цьому повиннa склaдaти 100 - 100 мг/дм з, твердiсть зaгaльнa
- 1,5 -7,0 мг-екв/ дм з, лужнiсть зaгaльнa - 0,5 - 6,5 мг-екв/ дм з, мaгнiй - 10 - 80 мг/дм з, фтор - 0,7 - 1,5 мг/дм з.
Хлориди й сульфaти склaдaють головну чaстину сольового склaду води
- суxого зaлишку. Природнi води мiстять рiзну кiлькiсть xiмiчниx речовин: прiснa водa до 1000 мг/ дм з (питнa), солонувaтa - 1500 - 2000 мг/ дм з, солота -до 5000 мг/ дм з (гiркувaтий присмaк). Людинa отримуе з водою вiд 1,5 до 10
г/добу солей, з !жею - до 90 г (20 г - тваринш, 70 г - рослинш). Споживання велико! кшькост солей е одним i3 чинниюв виникнення артерiально! гшертензп. Вода з пiдвищеною мiнералiзацiею впливае на секреторну дiяльнiсть шлунку, порушуе водно-сольову рiвновагу бiохiмiчних i метаболiчних процесiв.
Твердiсть води обумовлюе в основному вмют бiкарбонатiв, солей калш й магнiю та 12 шших елементiв. Якщо загальна твердiсть до 7 мг-екв/ дм 3 -вода помiрно тверда, понад 7 мг-екв/дм з - вода тверда. Пщ час використання твердо! води утворюеться накип у трубах, котлах, навт кранах.
Вода не повинна мштити iншi компоненти, якi спроможш змiнювати !! органолептичнi властивостi - цинк, поверхнево-активш речовини, нафтопродукти, феноли тощо.
У процесi децентралiзованого (мшцеве) водопостачання з мiсцевих джерел безпека водокористування регламентуеться вимогами «Санитарных правил по устройству и содержанию колодцев и каптажей родников, используемых для децентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения» №1226 - 75 [4]. Вщповщно до цих правил вода мюцевих джерел повинна мати: прозорiсть до 30 см за Снеленом, кольоровшть - до 30 запах i присмак - до 2-3 балiв, умiст нiтратiв - до 45 мг/ дм з (при 20° С), кол> iндекс - до 10 (кшьюсть кишкових паличок у 1 дм з).
Висновки 1. Якiсна питна вода, вiдповiдно до Державних санiтарних правил й норм, мае бути безпечною в епiдемiчному вiдношеннi й нешкiдливою за хiмiчним складом i фiзiологiчно повнощнною.
Л1тература
1. Екологiя вiдходiв / В.А. Бурлака, 1.Г. Грабар, 1.В. Хом'як та ш.Житомир: «Рута», 2007. - С. 58.
2. Титлов А.С., Краснопольский А.Н. / Содействие программе ООН „Вода для жизни", путем создания систем получения воды из атмосферного воздуха на базе абсорбционных холодильных машин // Мясное дело. - 2011. -№1. - С.36.
3. ДСанПГН „Вода питна. Ппешчш вимоги до якост води централiзованого господарсько-питного водопостачання" № 383-96 р. - Збiрник важливих офщшних матерiалiв з саштарних i протиепiдемiчних питань. т. V, ч.
3. - К.: МОЗ Укра!ни, 1999. - С.159 -178.
4. Санитарные правила устройства и содержания колодцев и каптажей родников, используемых для децентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. № 1226-75.
Summary
The national and European regulations on quality and safety of drinking
water.
Стаття надшшла до редакцИ 12.04.2011
