CC BY
109
Юлiя Анатолпвна Чуприна,
начальник в'дд'лу наукових досл'джень Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 340.15(477)«19»:349.6(094)
РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ ЩОДО САШТАРНО1 ОХОРОНИ ВОД У XX ст.
Стаття присвячена дослгдженню становлення в Украгн1 правового регулювання сантарного контролю за станом вод, процесу створення оргатв загальног та спещальног компетенщг для його здшснення, а також регламентащг режиму, методгв I засоб1в сантарног охорони вод р1зних категорш.
Ключовi слова: правова охорона вод, саштарт правила водокористування, органи саттарного нагляду, державна саттарна шспекщя.
40
© Чуприна Ю. А., 2015
Актуальшсть ще! стати зумовлена необхвдшстю виявлення життездат-них методiв та iнструментiв правового регулювання санiтарно! охорони вод у процес формування системи основних напрямкiв водного законодавства Укра!ни у ХХ ст.
Дослвдженням цього аспекту iсторi! водного законодавства займалися так вченi, як Г. О. Аксененок, В. I. Андрейцев, А. П. Гетьман, О. С. Колбасов, Ю. С. Шемшученко, Д. О. ^ваков та ш. Також широко розглядалася проблема саштарно! охорони вод у працях I. Л. Монгайта, I. Д. Родзшлера, М. А. Руф-фель, С. Н. Черкшського. Однак спещальш iсторико-правовi роботи в дiапа-зонi ХХ ст. ввдсутш. Цю прогалину ускладнюе аналiз сучасного стану справ у сферi санiтарно! охорони вод. Аналiз iсторичних етапiв розвитку водного законодавства в цш галузi, визначення головних закономiрностей i дина-мiки правового регулювання саштарно! охорони вод в конкретно-кторичних обставинах дозволить удосконалити режим охорони вод.
Одним iз перших акпв у системi санiтарно! охорони вод стала постанова Ради Народних Комiсарiв (далi - РНК) УСРР «Про саштарш органи респу-блжи» вщ 1 червня 1923 р. 1]. У шдпорядкуванш Народного Комiсарiату Охорони Здоров'я (Наркомздоров'я) було створено шдроздши, яы контролювали санiтарну охорону експлуатацшних вод, охорону вод лжувальних мiсцевостей, нагляд за впливом промислових шдприемств на воднi ресурси.
У зв'язку з переходом на трирiвневу систему управлiння було створено саштарно-техшчш ради - СТР, завданням яких стала координащя органiв Наркомздоров'я, Наркомзему, Наркомгоспу, Наркомпращ, НКВС, Укрвод-госпу, представниыв пiдприемств i фахiвцiв при проведенш саштарно-тех-нiчних заходiв. Розгляду в СТР шдлягали плани мкт, захисних зон джерел водопостачання, плани мелюративних заходiв, а також проекти гшешчних i санiтарно-технiчних норм.
У шдпорядкуванш Наркомздоров'я з 1929 р. дiяли саштарно-ешдемюло-гiчнi вiддiли [2]. До !х завдань входило i керiвництво проведенням у республiцi саштарного нагляду в галузi охорони вод, що передбачало в проектах будiвниц-тва нових пiдприемств i селищ наявшсть споруд для очищення вщпрацьованих вод i використання речовин, яы скидаються у цi води [3]. Для водних шляхiв i водойм, що е джерелом водопостачання, передбачалося створення захисних зон [4], як затверджувалися Центральним СТР i Наркомземом.
Так, наприклад, з метою саштарного оздоровлення Донецького басейну та забезпечення розташованих у ньому населених пункив i промислових шдприемств доброяккною питною водою з р. ^верський Донець як основного джерела водопостачання, РНК УСРР своею постановою ввд 23 березня 1929 р. «Про заходи саштарно! охорони рiчки ^верський Донець у зв'язку з водопостачанням Донецького басейну» наказав, що спуск стних вод в р. ^верський Донець i його притоки допускаеться лише при !х ввдповвдност встановленим Центральним СТР нормам. На вс промисловi пiдприемства покладався обов'язок побудувати очисш споруди для запобiгання забруд-
^нню i отpyeнню вод p. Сiвepcький До^ць. Нагляд за виконанням пpипиciв покладавcя на Наpкомздоpов'я та його мicцeвi оpгани.
Для полiпшeння умов пpацi та по6уту тpyдящиx в поcтановi РНК УСРР вщ 10 ciчня 1931 p. «^о cанiтаpний мтмум» [5] пepeдбачалиcь мтмальш обов'язковi cанiтаpно-оздоpовчi вимоги (cанiтаpний мтмум) для полш-шeння водопоcтачання чepeз забeзпeчeння cанiтаpноï оxоpони та налeжного cтанy джepeл водопоcтачання. Кepiвництво та контpоль за впpоваджeнням i пiдтpимкою cанiтаpного мiнiмyмy покладавcя на Наpкомздоpов'я, pайви-конкоми та мicцeвi pади.
Наcтyпною cтала поcтанова РНК УСРР вщ 25 лиcтопада 1932 p. «^о оxоpонy чиcтоти вод» [б]. Для оxоpони чиcтоти вод, яю вживаютьcя для пит-ного, гоcподаpcького та тexнiчного водозабeзпeчeння, а також для впоpядкy-вання коpиcтyвання водними pecypcами pecпyблiки РНК забоpонила жидати пpeдмeти i peчовини, влаштовувати звалища на бepeгаx водойм, cпycкати бeз дозволу cанiтаpного нагляду cтiчнi води пpомиcловиx пiдпpиeмcтв i наceлeниx пункпв. У зв'язку з цим на мicцeвi pади покладавcя обов'язок встановлювати навколо водойм у наceлeниx пyнктаx оcобливi мicця для гоcподаpcького та кyльтypно-побyтового коpиcтyвання, а також зони cанiтаpноï оxоpони аpтeзi-анcькиx вод i джepeл цeнтpального питного забeзпeчeння. Уcтановам, на якi покладавcя pозгляд пpоeктiв бyдiвництва новиx ceлищ i пiдпpиeмcтв, забоpо-нялоcя затвepджyвати ïx, якщо був вiдcyтнiй пpоeкт очишрння cкидниx вод. Кpiм того, за rayœ вiдxiдниx вод вводилиcя ввдповщш платeжi.
Нагляд за виконанням ще'1 поcтанови покладавcя на Наpкомздоpов'я та оpгани cанiтаpного нагляду на мicцяx. Наpкомздоpов'я повинeн був пpотя-гом мкяця за погоджeнням з Наpкомкомгоcпом, Наpкомзeмом i Укpводгоcпy видати m^py^iï на виконання дано!" поcтанови.
У 1933 p. в yмоваx шд^тення ciльcького гоcподаpcтва i пpомиcловоcтi УСРР пpоводитьcя iнвeнтаpизацiя водоймищ [7], cтвоpюeтьcя Упpавлiння зeм-лeycтpою Наpкомзeмy шд кepiвництвом Упpавлiння наpодно-гоcподаpcького облiкy УСРР.
ЦВК та РНК СРСР по^ановою «^о cанiтаpнy оxоpонy водопpово-дiв i джepeл водопо^ачання» [8] пpивeли в cиcтeмy попepeднi доcягнeння i наказали в наceлeниx пyнктаx з водогоном загального коpиcтyвання або для тexнiчниx цiлeй та обcлyговyвання наceлeння вcтановити зони cанiтаpноï оxоpони вiдкpитиx i пiдзeмниx джepeл водопоcтачання, що живлять даний водогш. Зона cанiтаpноï оxоpони джepeл водопоcтачання дiлилаcя на тpи пояcи з оcобливим peжимом. Мeжi кожно1 зони пiдлягали точному визна-чeнню на мапi, а коpдони пepшого пояcy позначалиcя знаками на мк^вость У мeжаx зон мщ було пpоводити вiдповiднi cанiтаpно-оздоpовчi заxоди.
Вишiй pадi комунального гоcподаpcтва за погоджeнням з Наpкомздоpов'я СРСР наказyвалоcя видати Тexнiчнy iнcтpyкцiю щодо поpядкy cпycкy шд-пpиeмcтвами та установами cтiчниx вод у загальну каналiзацiю (у 19б0-тi pp. вона отpимала назву Iнcтpyкцiï з пpийомy пpомиcловиx cтiчниx вод у мюьку
каналiзацiю). Саштарш правила про порядок спуску сичних вод у вщкрит водоймища шдлягали виданню Наркомздравом СРСР (Правила охорони поверхневих вод вщ забруднення спчними водами, затверджен Мшктер-ством охорони здоров'я, Мiнводгоспом i Мiнрибгоспом СРСР). Порушення 1нструкцп або Правил тягло за собою накладення штрафу або притягнення винних до кримшально1 вщповщальность
На виконання постанови ЦВК i РНК СРСР вщ 17 травня 1937 р. [8] було прийнято постанову РНК УСРР вщ 28 липня 1937 р. «Про саштарно1 охорони водопроводiв i джерел водозабезпечення» [9]. З метою посилення саштарно1 охорони цих водних об'екив в кожному населеному пункт з водопроводами загального користування або для техшчних щлей встановлювалася 3-поясна зона санiтарноï охорони з особливим режимом джерел водопостачання. З метою упорядкування саштарно1 охорони вод постанова Ради Мiнiстрiв УРСР № 105 «Про саштарну охорону водоймищ, водопроводiв i джерел водопостачання в УРСР» [10] заборонила скидати у водоймища смтя, вщходи виробництва, без очищення спускати у вщкрит водоймища шкiдливi речовини i спчш води, забудовувати i розорювати охоронш зони. Вiдведення мiсць для будiвництва та експлуатацп окремих водоймищ, а також Грунтових i артезiанських вод дозво-лялося тiльки за проектами, що схвалеш Держсанiнспекцieю.
Оцiнюючи ступшь реалiзацiï водоохоронних приписiв, РМ УРСР у поста-новi вiд 6 квмя 1957 р. «Про будiвництво очисних споруд на промислових шдприемствах, санiтарноï охорони водоймищ та про заходи по збшьшенню рибних запасiв» [11] зазначила недостатне виконання шдприемствами рiшень Уряду про очищення промислових стних вод, планiв будiвництва очисних споруд та незатребувашсть асигнувань для цих щлей, що завдавало значних збитюв водному i рибному господарству. Мiсцевi органи влади i Держсашн-спекщя не забезпечували належний контроль.
З метою усунення недолтв у справi санiтарноï охорони водних джерел i рибогосподарських водоймищ i полшшення робгг з вiдновлення рибних запаяв, РМ УРСР цiею ж постановою зобов'язала мiнiстерства забезпе-чити будiвництво очисних споруд та в мкячний термiн затвердити заходи з очищення та знешкодження стiчних вод на шдвщомчих im пiдприемствах з персональною вщповщальшстю керiвникiв мiнiстерств i ведомств, особливо Держсанiнспекцiï та Мiнiстерства охорони здоров'я УРСР. На Академш наук УРСР покладалося стимулювання науково-дослiдних шститутв щодо роз-робки методiв ефективного очищення та знешкодження промислових i кому-нальних вод. При цьому вказувався перелж першочергових очисних споруд.
У постановi № 1293 Ради Мiнiстрiв УРСР [12] наголошено на важливост контролю службами Мiнiстерства охорони здоров'я республжи за дотриман-ням мшктерствами, пiдприемствами та окремими громадянами саштарно-riri-енiчних та протиепiдемiчних правил.
Постанова РМ УРСР вщ 23 липня 1973 р. [13] оновила законодавство у цш сферь А в 1988 р. були введен в дш Санiтарнi правила i норми
охорони поверхневих вод ввд забруднення (далi - Правила). Особи, винш в порушенш цього документа, шдлягали кримшальнш та адмiнiстративнiй вiдповiдальностi. Основною метою Правил було попередження та усунення забруднення водних об'екив, яке могло призвести до розвитку штоксикацп у населення при використанш води для господарсько-питних потреб, поши-ренню водним шляхом шфекцшних i паразитарних захворювань, а також до порушення умов рекреацп у зв'язку з появою у водi неприемних запахiв, забарвлення, пiно- або плiвкоутворення.
У Правилах встановлювалися нормативи якостi води для водних об'ек-тiв господарсько-питного та культурно-побутового водокористування, вимоги до охорони вод при рiзних видах господарсько1 дiяльностi, санiтарнi вимоги до умов ввдведення стiчних вод у водш об'екти, санiтарнi вимоги до розм^ щення, проектування, будiвництва, реконструкцп ( технiчного переозброення) пiдприемств, будiвель i споруд (об'ектiв), що впливають на стан поверхневих вод, саштарш вимоги до охорони поверхневих вод при експлуатацп об'ектiв iз зазначенням обов'языв водокористувачiв.
У Додатках до Правил вказувалися гшешчш вимоги до складу i властивостей води, а також саштарш норми гранично допустимого вмкту шыдливих речовин у водi водних об'екив господарсько-питного та культур-но-побутового водокористування (ГДК - гранично допустимi концентраций ОДР - орiентовно допустимi рiвнi). При цьому вказувався клас небезпеки речовини: I клас - надзвичайно небезпечш, II клас - високонебезпечш, III клас - небезпечш, IV клас - помiрно небезпечш. В основу класифжацп було покладено показники, що характеризують рiзний стушнь небезпеки для людини хiмiчних сполук, що забруднюють воду, залежно ввд токсич-ностi, кумулятивностi, здатност викликати вiддаленi ефекти, що лiмiтуе показник шкiдливостi; при цьому стушнь забруднення визначала придат-нiсть водного об'екта для рiзних видiв водокористування.
Постанова Ради Мiнiстрiв УРСР № 2 вщ 8 сiчня 1991 р. «Про зони саш-тарно1 охорони вiдкритих джерел централiзованого водопостачання населення м. Киева» головною метою мала забезпечення населення м. Киева яысною питною водою. Для цього затверджувалися межi зон саштарно1 охорони ввдкритих джерел централiзованого водопостачання населення, а Кшвському мiськвиконкому i облвиконкому приписувалося забезпечити протягом 1991 - 1993 рр. розробку проектно!" документацп та будiвництво за рахунок кош^в пiдприемств, установ i оргашзацш каналiзацiйних споруд баз вiдпочинку та шших об'ектiв, що знаходяться в поя^ особливого санiтарного режиму, не допускати надалi розмiщення тут нових об'екив.
Синтезом попереднього розвитку законодавства про саштарний захист вод став Закон Верховно!" Ради УкраТни «Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення» [14]. Цей Закон закршив загальну систему сусшльних вiдносин у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiч-ного благополуччя, визначив вiдповiднi права i обов'язки державних оргашв,
шдприемств, установ, оргашзацш та громадян, встановив порядок оргашзацп державно!" саштарно-ешдемюлопчно1 служби i здшснення державного саш-тарно-ешдемюлопчного нагляду в Украшь
В Законi визначалися основш термiни i поняття у цш сферi:
1) санiтарне та епiдемiчне благополуччя населення - стан здоров'я насе-лення та середовища життедiяльностi людини, при якому показники захворю-ваностi перебувають на усталеному рiвнi для дано1 територп, умови проживання сприятливi для населення, а параметри факторiв середовища життедiяльностi знаходяться в межах, визначених саштарними нормами;
2) середовище життедiяльностi людини - сукупшсть об'ектiв, явищ i фак-торiв навколишнього середовища (природного i штучно створеного), що без-посередньо оточують людину i визначають умови ïï проживання, харчування, пращ, вщпочинку, навчання, виховання тощо;
3) фактори середовища життедiяльностi - будь-яы бiологiчнi ^русш, прiоннi, бактерiальнi, паразитарнi, генетично модифжоваш органiзми, про-дукти бiотехнологiï тощо), хiмiчнi (органiчнi i неорганiчнi, природш та син-тетичнi), фiзичнi (шум, вiбрацiя, ультразвук, iнфразвук, теплове, юшзуюче, неiонiзуюче та iншi види випромшювання), соцiальнi (харчування, водопостачання, умови побуту, пращ ввдпочинку, навчання, виховання тощо) та iншi фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутшх поколшь;
4) шкщливий вплив на здоров'я людини - вплив факторiв середовища жит-тедiяльностi, що створюе загрозу здоров'ю, життю або працездатност людини чи здоров'ю майбутшх поколшь;
5) безпечш умови для людини - стан середовища життедiяльностi, при якому вщсутня небезпека шюдливого впливу його факторiв на людину;
6) сприятливi умови життедiяльностi людини - стан середовища житте-дiяльностi, при якому вiдсутнiй будь-який шюдливий вплив його факторiв на здоров'я людини i е можливост для забезпечення нормальних i вщновлення порушених функцiй органiзму;
7) санiтарно-епiдемiчна ситуащя - стан середовища життедiяльностi та обумовлений ним стан здоров'я населення на певшй територй' в конкретно визначений час;
8) саштарно-ешдемюлопчний норматив (гшешчний норматив, ешдемю-логiчний показник, протиепiдемiчний норматив) - встановлене дослвдженнями припустиме максимальне або мшмальне значення показника, що характеризуе фактор середовища життедiяльностi за медичними критерiями його безпечно-сп для здоров'я людини та здоров'я майбутшх поколшь;
9) державш саштарно-ппешчш та санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, обов'язковi для виконання нормативно-правовi акти центрального органу виконавчо1 влади в галузi охорони здоров'я, що встановлюють медичш вимоги безпеки щодо середовища життедiяльностi та окремих його факторiв, недотримання яких створюе загрозу здоров'ю i життю людини та майбутшх
поколшь, а також загрозу виникнення i розповсюдження шфекцшних хвороб та масових нешфекцшних захворювань (отруень) серед населення;
10) вимоги безпеки для здоров'я i життя людини - розроблеш на основi медичноТ науки критерп, показники, гранично допустимi меж^ саштарно-еш-демюлопчш нормативи;
11) небезпечний фактор - будь-який хiмiчний, фiзичний, бiологiчний чин-ник, речовина, матерiал або продукт, що впливае або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини.
У подальшому цей апарат термов було доповнено:
1) ризик - можливють виникнення та вiрогiднi масштаби наслщыв вiд негативного впливу об'ектiв саштарних заходiв протягом певного перiоду часу; аналiз ризику - процес, що складаеться з трьох взаемозв'язаних компонент: оцшка ризику, управлiння ризиком та поввдомлення про ризик;
2) саштарш заходи - обов'язковi параметри безпечност кiнцевого продукту; методи переробки та виробництва; процедури експертизи; процедури вiдбору зразкiв та методiв оцiнки ризику;
3) техшчний регламент - нормативно-правовий акт, затверджений цен-тральним органом виконавчо1 влади з питань техшчного регулювання та спо-живчо1 полiтики, в якому зазначаються характеристики продукту чи пов'язаш з ним процеси i методи виробництва, включаючи вщповщш адмшктративш положення, виконання яких е обов'язковим.
Далi в Законi вказувалося, що законодавство Украши про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення (санiтарне законодавство) базуеться на Конституцп Украши i складаеться з Основ законодавства Украши про охорону здоров'я, цього Закону, закошв Украши «Про захист населення ввд шфекцшних хвороб», «Про боротьбу iз захворюванням на туберкульоз», «Про запоб^ання захворюванню на синдром набутого iмуно-дефщиту (СН1Д) та сощальний захист населення», iнших нормативно-право-вих актiв та санiтарних норм.
Роздш II Закону закрiплював права та обов'язки щодо забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя, включаючи безпечш для здоров'я i життя харчовi продукти i питну воду; участь у розробщ та громадськiй екс-пертизi програм забезпечення благополуччя населення; вщшкодування шкоди, завданоТ ïx здоров'ю внаслвдок порушення санiтарного законодавства; досто-вiрну i своечасну iнформацiю про стан здоров'я населення, а також можливi фактори ризику та ïx стушнь. Як головш встановлювалися обов'язки шклу-ватися про свое здоров'я, не шкодити здоров'ю iншиx громадян, брати участь у проведенш саштарних i протиепiдемiчниx заxодiв.
Роздiл III «Державне регулювання i вимоги щодо забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення» мктив гiгiенiчну регла-ментацiю i державну реестрацiю небезпечних факторiв фiзичноï, xiмiчноï, бiологiчноï природи, присутшх у середовищi життедiяльностi людини. Державна реестращя передбачала створення та ведення единого Державного
реестру небезпечних факторiв, в якому наводяться назви небезпечних хiмiч-них речовин та бюлопчних чиннишв, даш про ïx призначення, властивоси, методи шдикацп, бiологiчну дш, ступiнь небезпеки для здоров'я людини, характер поведшки у навколишньому середовища виробництво, гiгiенiчнi регламенти застосування тощо.
У Закон обговорювалася Державна саштарно-ешдемюлопчна експертиза, яка полягала у комплексному вивченш документiв (проектiв, теxнологiчниx регламента, iнвестицiйниx програм тощо), а також дшчих об'ектiв та пов'яза-них з ними небезпечних факторiв на вщповщшсть вимогам санiтарниx норм. Вказувалися також порядок лщензування господарсько'1 дiяльностi, пов'язано'1 з потенцiйною небезпекою для здоров'я людей.
У Роздт IV прописувалася дiяльнiсть i система державно'1 саштарно-епiдемiологiчноï служби Украши на чолi з Головним лiкарем Украши з повно-важенням видавати накази, обов'язковi для виконання усiма юридичними та фiзичними особами. Для розгляду i виршення найважливiшиx питань утворю-валась Колегiя державно'1 санiтарно-епiдемiологiчноï служби Украши. КабмЬ ном республiки встановлювався Перелж об'ектiв з особливим режимом роботи.
Роздш V закрiплював поняття та основш завдання державного саштар-но-епiдемiологiчного нагляду з надiленням Головних державних саштарних лiкарiв для припинення порушення санiтарного законодавства застосовувати обмеження, тимчасову заборону чи припинення дiяльностi шдприемств, уста-нов, органiзацiй, об'екта будь-якого призначення. За невиконання посадо-вими особами державно'1 санiтарно-епiдемiологiчноï служби сво'1'х обов'язкiв вони притягаються до юридично'1 вiдповiдальностi згiдно з законом: дисци-плiнарноï, адмiнiстративноï з застосуванням фшансових санкцiй, цившь-но-правово'1 та кримшально'1.
У Роздiлi VII йшлося про мiжнароднi вiдносини Украши щодо забезпе-чення санiтарного та епiдемiчного благополуччя; зокрема, якщо мiжнародним договором, в якому бере участь Украша, встановлено iншi правила, нiж ri, якi передбаченi санiтарним законодавством Украши, то застосовуються правила мiжнародного договору.
Практику саштарно'1 охорони вод деталiзував наказ Мiнiстра охорони здоров'я Украши № 383 вщ 23.12.1996 р. «Про затвердження Державних саштарних правил i норм «Вода питна. Гшешчш вимоги до якост води централiзованого господарсько-питного водопостачання».
Постанова Кабмшу Украши № 2024 вщ 18.12.1998 р. «Про правовий режим зон саштарно'1 охорони водних об'екта» з метою забезпечення охорони водних об'екта у районах забору води для централiзованого водопостачання населення, лшувальних та оздоровчих потреб ввдповвдно до ст. 93 Водного кодексу Украши затвердила правовий режим зон саштарно!' охорони (ЗСО) низки водних об'екта. Межi ЗСО та ïx окремих поя^в встановлювалися залежно ввд типу джерела водопостачання (поверхневий, шдземний), ступеня його захищеност i ризику мжробного та xiмiчного
забруднення, особливостей саштарних, пдрогеолопчних i гщролопчних умов, а також характеру забруднюючих речовин.
На базi попереднього законодавства [8-9] встановлювався ввдповщний правовий режим для трьох поясiв ЗСО для поверхневих та шдземних джерел водопостачання.
Таким чином, розвиток законодавства Украши про саштарну охорону вод у ХХ ст. ввдобразило вс масштабш перетворення в нашш краïнi: про-голошення Украшською Народною Республiкою у 1918 р. нового ставлення до водних та шших природних багатств, закршлення в УРСР прюритету суспiльниx форм власност на воднi ресурси, на базi яких була створена система державного управлшня цiеï сфери з суворими плановими основами та проблемами адмшктративно-командного характеру влади. Шсля здобуття незалежност Украшська держава змогла синтезувати конструк-тивнi напрацювання минулого i закласти основи сучасного законодавства про саштарну охорону вод в умовах глобалiзацiï.
Список л^ератури:
1. Про саштарш органи республжи : пост. РНК ввд 01.06.1923 р. // Зб1рник Узаконень та Розпоряджень Робггничо-Селянського Уряду Украши. - 1923. - № 22-23. - Ст. 31.
2. Устав про Народний Ком1сар1ят Охорони Здоров'я УСРР : пост. ВУЦВК i РНК УСРР ввд 03.04.1929 р. // Зб1рник Закошв та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду Украши. -1929. - № 11. - Ст. 85.
3. Про саштарну охорону вод : пост. РНК ввд 29.06.1925 р. // Зб1рник Узаконень та Розпоряджень Робиниче-Селянського Уряду Украши. - 1925. - Ч. 42. - Ст. 286.
4. Про змшу арт. 5 постанови «Про саштарну охорону вод» : пост. ВУЦВК i РНК УСРР ввд 30.06.1928 р. // Зб1рнпк Узаконень та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду Украши. -1928. - № 16. - Ст. 145.
5. Про саштарний мтмум : пост. РНК УСРР ввд 10.01.1931 р. // Зб1рник Закошв та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду Украши. - 1931. - № 1. - Ст. 12.
6. Про охорону чистоти вод : пост. РНК УСРР ввд 25.11.1932 р. // Зб1рник Закошв та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду Украши. - 1932. - № 33. - Ст. 211.
7. Про облш ставюв та водосховищ : пост. Економ1чно1 наради УСРР ввд 04.06.1933 р. // Зб1р-ник Закошв та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду Украши. - 1933. - № 37. - Ст. 485.
8. Про саштарну охорону водопровод1в i джерел водопостачання : пост. ЦВК № 96 и РНК № 834 ввд 17.05.1937 р. // Зб1рник Закошв i Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду СРСР. - 1937. - № 35. - Ст. 143.
9. Про саштарну охорону водопровод1в та джерел водопостачання : пост. РНК УРСР ввд 28.07.1937 р. // Зб1рник Закошв та Розпоряджень Робиничо-Селянського Уряду УРСР. -1937. - № 38. - Ст. 142.
10. Про саштарну охорону водоймищ, водопровод1в i джерел водопостачання в УРСР : пост. СМ УРСР ввд 24.01.1947 р. // ЗП УРСР. - 1947. - № 3. - Ст. 6.
11. Про буд1вництво очисних споруд на промислових пвдприемствах, саштарну охорону водоймищ та про заходи по збшьшенню рибних запаав : пост. РМ УРСР № 331 ввд 6.04.1957 р. // ЗП УРСР. - 1957. - № 7-8. - Ст. 76.
12. Про заходи по виконанню постанови Ради М1шстр1в Союзу РСР «Про державний саштарний нагляд в СРСР» : пост. РМ УРСР № 1293 ввд 20.11.1963 р. // ЗП УРСР. - 1963. - № 11. -Ст. 124.
13. Про змшу та визнання такими, що втратили силу ршень Уряду Украшсько1 РСР у зв'язку з постановок) Ради MimCTpiB СРСР ввд 31.05.1973 р. № 361 «Про державний саштар-ний нагляд в СРСР» // ЗП УРСР. - 1973. - № 7. - Ст. 57.
14. Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення: Закон Укра-ши // Ввдом. Верх. Ради Украши. - 1994. - № 27. - Ст. 218.
Чуприна Ю. А. Развитие законодательства Украины о санитарной охране вод в ХХ в.
Статья посвящена исследованию становления в Украине правового регулирования санитарного контроля за состоянием вод, процесса создания органов общей и специальной компетенции для его осуществления, а также регламентации режима, методов и средств санитарной охраны вод различных категорий.
Ключевые слова: правовая охрана вод, санитарные правила водопользования, органы санитарного контроля, санитарная охрана вод, государственная санитарная инспекция.
Chupryna Y. А. Development of Ukrainian legislation on sanitary protection of water resources in the XX century.
Problem Setting. The article investigates the formation in Ukraine of legal regulation of the state sanitary control of water, the process of creating of general and special jurisdiction for its implementation, as well as the regulation regime, methods and tools for health protection of waters of different categories. The relevance of this article due to the need to systematize the individual areas of water law, including the protection of water and sanitation of the twentieth century.
Analysis of the recent researches and publications. The article devoted to the study of formation in Ukraine of legal regulation of the state sanitary control of water, the process of creating of general and special jurisdiction for its implementation, as well as the regulation regime, methods and tools for health protection of waters of different categories.
Paper objective. The relevance of this article due to the need to identify viable methods and instruments of legal regulation of sanitary protection of water during the formation of the main areas of water legislation of Ukraine in the twentieth century.
Terms used in the legal protection of water, sanitary water use rules, the bodies of sanitary supervision, the state sanitary inspection.
Conclusions. Research in the field of water legislation, and therefore the individual concerned and its protection issues, many scientists were engaged as ecologists and environmentalists. However, the special historical and legal work in a range twentieth century. no. This gap makes it difficult to analyze the current state of affairs in the field of sanitary protection of water. Detection of historical stages of development of water legislation in this area, identifying the main patterns and dynamics of legal regulation of sanitary protection of water in specific historical circumstances will improve the current regime of water protection. The author analyzes the main laws and regulations in the field of materials of sanitary protection of water and related industries on the basis of the research the author came to the conclusion that the development of the Ukrainian legislation on health protection of water resources in the twentieth century has reflected all the deep transformation in our country: the proclamation of the Ukrainian People's Republic 1918 new attitude to water and other natural resources, as enshrined in the USSR the priority of social forms of ownership of water resources, based on which was built the system of government in this area with strict planning principle and the cost of administrative-command nature of power. After independence, the Ukrainian state was able to synthesize the design achievements of the historical development and lay the foundation of modern laws on sanitary protection of water resources in the context of globalization.
Key words: legal water protection, purity of water protection, sanitary regulations of water use, treatment facilities, sanitary inspection, state (national) sanitary inspection
Надшшла до редколегп 06.05.2015 р.
