CC BY
7
УДК 613.16:614.76 (477.63)
С.А. Риженко,* В.М. Шматков, Н.А. Камтська, Р.М. Кам'янович
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя *
(гол. лкар - д. мед. н. С.А. Риженко)
Лентська районна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя
(гол. лкар - В.М.Шматков)
м. Днтропетровськ
13 ДОСВ1ДУ ДЕРЖАВНОГО САНЕП1ДНАГЛЯДУ ЗА М1СЦЯМИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ р. ДН1ПРО
Ключовi слова: монгторинг, саттарно-еп1дем1олог1чний нагляд, цгльов! програми, програмний nidxid, державна сантарно-епгдемгологгчна експертиза Key words: monitoring, sanitary-epidemiologic inspection, target programs, program approach, state sanitary-epidemiologic expertise
Резюме. Результаты мониторинга качества воды в местах водопользования р. Днепр Ленинского района г. Днепропетровска подтвердили ее неудовлетворительное качество по показателям загрязнения микроорганизмами и органическими веществами. Неудовлетворительно, из-за отсутствия достаточного финансирования, выполняются экологические региональные и местные целевые программы, которые имели целью решение проблемы загрязнения р. Днепр. Программный подход, при котором четко определяются источники финансирования, индикаторы выполнения программ, ожидаемые результаты и т.п., является эффективным подходом для управления проблемами санитарно-эпиде-мической ситуации. Считается целесообразным рассмотреть вопрос проведения государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы целевых региональных и местных программ, как одной из функций и инструмента влияния на санитарно-эпидемическую ситуацию. Summary. Results of monitoring of water quality in the places of water consumption of the Dnepr river, Leninsky district, Dnepropetrovsk confirmed its unsatisfactory quality by the indices of contamination with microorganisms and organic substances. Due to the lack of the sufficient financing, the ecological regional and target programs aimed at solving the problems of the river Dnepr contamination are executed. Unsatisfactorily programme approach, which clearly defines financing sources, programs control, expected results, etc. is an effective one to manage the problems of sanitary-epidemic situation. It is considered expedient to consider the question of conducting state sanitary-epidemiologic expertise of target regional and local programs as one of the functions and instrument of influence on a sanitary-epidemic situation.
Державна саштарно-ешдемюлопчна служба Леншського району м. Дтпропетровська здшс-нюе нагляд за виконанням саштарного законо-давства в райош iз населенням 160 тис. ошб та площею 8070 га. Район розташований на правому березi р. Дншро, прибережна зона у межах району мае довжину понад 15 км.
Прюритет та актуальшсть нагляду за саш-тарно-ппешчним станом води р. Дшпро зумов-леш И гшешчним та епiдемiчним значенням як джерела питного водопостачання та мюць рекре-ацшного водокористування населення м. Дтпропетровська [2, 6].
У райош нараховуеться понад 200 шдпри-емств - забруднювачiв довкшля, що формують незадовшьну саштарно-ппешчну ситуащю у мют i райош.
Найбшьшими джерелами забруднення довкшля, зокрема води р. Дшпро, у райош е Дншро-петровський металургшний завод iм. Петров-
ського, «Дншроважмаш», «Дшпрококс», «Дш-пропетровський трубний завод», «Дншропет-ровський лакофарбовий завод», НПК «Електро-возобудування».
Забруднення р. Дншро вщбуваеться неочище-ними стними водами (щорiчно бшьш шж 100,5 млн.м3) промислових шдприемств i через по-верхневий стiк з територи населених пунктов Ле-нiнського району та виробничих майданчикiв.
Основними забруднювачами Дшпровського водоймища е завислi речовини, нафтопродукти та залiзо, якi надходять iз стiчними водами промислових шдприемств району по 2 випускам вище за течiею мiсць рекреацiйного водокорис-тування (табл. 1).
Вщзначене в наведених даних зменшення кiлькостi надходження забруднюючих речовин у р. Дшпро пояснюеться зниженням обсяпв ви-робництва i вiдповiдним зменшенням водоспо-живання на пiдприемствах району. В той же час
06/ Том XI/ 4
103
саштарно-ппешчш показники води р. Дншро у мюцях водокористування залишаються незадо-вiльними (табл. 2).
Таблиця 1
Динамика забруднень Дншровського водоймища 1з спчиимн водами
Забруднювач1 Роки
2003 2004 2005
Зависл речовини (тонн) 262,5 253,5 167,0
Нафтопродукти (тонн) 11,2 10,4 8,4
Залзо (тонн) 5,5 9,2 9,2
Наведенi в таблиц данi монiторингу якостi води в мюцях водокористування р. Дшпро свщ-чать про И мшробне забруднення, що шдтверд-жуеться перевищенням нормативу показника по
БУО (у 2-18 разiв) та iндексу ЛКП (у 1,2-2,6 раза). Про забруднення води оргашчними речо-винами свщчать незадовiльнi санiтарно-хiмiчнi показники якостi води (перевищення БСК в 1,2 -2,6 раза, а ХСК вщповщно у 2,1 - 2,6 раза).
Таким чином, даш мошторингу якосп води р. Днiпро (2003-2005 рр.), який проведений саш-тарно-епiдемiологiчною службою, показали, що якють дншровсько! води на всьому протязi рiки в межах району вщповщае 2-3 класу поверхневих водойм зпдно з ГОСТ 2761-84 [3] та характеризуемся помiрним ступенем забруднення вiдповiдно СанПиН4630-88 [14]. Лiмiтуючими показниками якостi води р. Дншро в межах району е оргашчш речовини та мшрооргашзми.
Слщ зазначити, що у значному забрудненш не можна звинувачувати лише тдприемства району, оскiльки, пронкаючи по територи iнших краш та областей Украши, р. Днiпро також зазнае антропогенного впливу, i проблема не-задовiльно! якостi рiчково! води в мюцях водо-користування залишаеться гострою.
Таблиця 2
Показники якосп води р.Дншро у мкцях водокористування
Показники Роки Вимоги по СанПиН
2003 2004 2005 4630-88
БСК (бюхМчне споживання кисню) мг О2/куб. дм 8,0 4,2 4,3 Не бшьше 3,0
ХСК (х1м1чне споживання кисню) мг О2/куб. дм 31,7 32,7 36,6 Не бшьше 15,0
1ндекс ЛКП (лактозопозитивн1 кишков1 палички) 6000 13000 9000 Не б1льше 5000
Кол1фаги (фаги ешерих1й) у БУО (бляшкотв1рт одиницТ) 300 200 1850 Не бшьше 100
Проведення монiторингу вщповщно до Тим-часово! програми комплексного мошторингу ба-сейну р. Дншро [1] вже не вщповщае вимогам ситуаци, i вчасно, на нашу думку, було прийнято рiшення про введення з 2007 року ново! функци саштарно-ешдемюлопчно! служби - проведення державного сощально-гшешчного монiторингу [10] та ухвалення Концепци Державно! програми проведення мошторингу навколишнього природного середовища [12], що дозволить удоско-налити оргашзащю i проведення монiторингу якостi води в мюцях водокористування.
Загальноприйнятим е шдхщ до вирiшення .проблем через програми або проекти. Для вир> шення проблеми забруднення р. Дншро прийнян такi концептуальнi документи, як Нащональна програма екологiчного оздоровлення басейну
Дншра, загальнодержавна програма «Питна вода Украши» та Нащональний план дш з гiгiени дов-кiлля [5, 9. 11].
Проблеми санiтарно-гiгiенiчно! ситуаци, як були зазначенi вище, постали перед саштарно-епiдемiологiчною службою не сьогодш Вщпо-вiдно до плашв проводиться поточний нагляд, виявляються порушення санiтарного законо-давства, притягуються до вщповщальносн виннi. Але ще незадовшьним е усунення та запобiгання суттевим порушенням щодо саштарно-ппешч-них вимог до якосп води. Очiкувалося, що щ питання вирiшать регiональнi та мiсцевi цiльовi програми.
У Днiпропетровськiй обласн у 2005 роцi виконувалося 63 галузевих i регiональних програми, iз них 11 - еколопчних, у тому числi без-
посередньо на виконання зазначених державних програм та плану щодо оздоровлення р. Дшпро.
Державна саштарно-ешдемюлопчна служба обласп, мiста та району вiдповiдно до сво!х пов-новажень контролювала виконання профшак-тичних заходiв регiональних та мюцевих цшьо-вих програм. На жаль, доводиться констатувати, що бшьша частина запланованих заходiв не ви-конуеться через вiдсутнiсть достатнього фшансу-вання. Можливо, це е шдставою для призупи-нення та припинення цих програм, але такий механiзм законодавчо не визначений.
У зв'язку з таким станом виконання саштар-ного законодавства приваблюють новi управ-лiнськi шдходи, до яких належить i програмний пiдхiд.
Програмний пiдхiд стае на сьогодш прюри-тетом та вщкривае новi можливостi удоскона-лення управлшня для органiв державно! влади, у тому чи^ для державно! саштарно-ешдемю-логiчно! служби [4].
У посланш Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни «Про внутрiшне i зовнiшне становище Укра!ни у 2005 рощ» наголошено, що е доцшьним впровадження програмного пiдходу в оргашзащю дiяльностi як iнституту Президента, так загалом державного управлшня. Керiвництво державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби Укра!ни сприйняло цi установи, i на засщанш Верховно! Ради Укра!ни 10 ачня 2006 року го-ловний державний саштарний лiкар Укра!ни Бе-режнов С.П. у своему виступi вщзначив, що для забезпечення належного рiвня санiтарного та епiдемiчного благополуччя i вирiшення його проблем необхiдне прийняття вiдповiдних цшьо-вих програм, на розробку i реалiзацiю яких i буде спрямована подальша дiяльнiсть саштарно-ешдемюлопчно! служби.
Декларащя програмного шдходу ще не га-рантуе досягнення мети - ршення проблем. Як вщзначае експертна група аналiтичного центру «Академiя», в Укра!нi дiе велика кшькють дер-жавних програм (за деякими ощнками - близько 120 програм), значна частина яких не мютить конкретних механiзмiв i критерив оцiнювання !х ефективностi та характеризуеться вщсутнютю монiторингу !х впровадження, декларативнютю багатьох проведених i запланованих заходiв [4]. Маемо пiдстави вiдзначити, що у репональних та мiсцевих щльових програмах областi заходи щодо забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення мають таю ж вади.
Усуненню зазначених недолшв, шдвищенню якостi розробки та управлшня цшьовими програ-мами сприяють прийнятi на державному рiвнi
вимоги до розробки, впровадження та виконання щльових державних програм [7, 8], як демон-струють програмний шдхщ, при якому чiтко визначаються джерела фiнансування, iндикатори виконання програм, очшуваш результати тощо.
Перспективи вступу Украши до Св^ово! оргашзаци торгiвлi, що вимагае гармонiзацiï в№ чизняного та мiжнародного санiтарного зако-нодавства, надання додаткових повноважень органам мюцевого самоврядування та передача мюцевим громадам функцiй виконавчих оргашв вимагають вiд санiтарно-епiдемiологiчноï служби обласн усвщомити прiоритети своеï дiяль-ностi в нових умовах [13]. Однак виникае декшь-ка важливих питань:
- по-перше: чи шдлягають проекти регюналь-них (мiсцевих) програм державнш санiтарно-епi-демiологiчнiй експертизi, як це сформульовано у статп 11 Закону Украши «Про саштарне та еш-демiчне благополуччя населення?
- по-друге: якщо пiдлягають, а ми вважаемо, що так, то рiвень проведення саштарно-ешде-мiологiчноï експертизи для мюцевих програм однозначно обласний, а щодо репональних - р> вень Головного державного саштарного лшаря Украши?
- по-трете: чи не е повноваження головного державного саштарного лшаря (стаття 41 вказа-ного Закону Украши, пункт «е») «погодження регiональних i мюцевих програм у галузi соцi-ально-економiчного розвитку») механiзмом контролю повноти та обгрунтованосп заходiв програм та забезпечення ï^ фiнансування? Якщо так, то погодження припускае пропозици та допов-нення, що дае нам можливють, наприклад, для розв'язання еколого-ппешчних проблем вклю-чати до щльових програм заходи щодо впровадження на шдприемствах - забруднювачах систе-ми управлiння довкiллям зпдно з мiжнародними стандартами серiï ДСТУ/ISO 14000 [15];
- по-четверте: яким мае бути мехашзм пред-ставлення на державну санiтарно-епiдемiологiч-ну експертизу i погодження репональних та мюцевих проекпв i програм?
Вщповщ на щ питання можуть суттево змi-нити пiдходи до оргашзаци та проведення державного санешднагляду.
Таким чином, на прикладi санешднагляду за мюцями водокористування р. Дшпро виявилися i намiченi новi шдходи до оргашзаци власне державного саштарно-ешдемюлопчного нагляду i шших державних функцш санiтарно-епiдемiо-логiчноï служби.
ВИСНОВКИ
1. Результати мошторингу якосп води у мюцях водокористування р. Дншро в межах Ленш-ського району м. Дшпропетровська шдтвердили
06/ Том XI/ 4
105
ïï значне забруднення. Перевищеш у водi нор-мативи показниюв мiкробного забруднення по БУО (у 2-18 разiв) та iндексу ЛКП (у 1,2-2,6 раза), органiчними речовинами (перевищення БСК у 1,2 - 2,6 раза, а ХСК, вщповщно, у 2,1 -2,6 раза).
2. Незадовшьно, через вщсутнють достат-нього фшансування, виконуються екологiчнi ре-гiональнi та мiсцевi цiльовi програми, якi мали на метi вирiшення проблеми забруднення р.Днш-
ро. Програмний пiдхiд, при якому чтоко виз-начаються джерела фшансування, iндикатори ви-конання програм, очiкуванi результати тощо, ви-дасться найбiльш привабливим для управлiння проблемами санiтарно-епiдемiчноï ситуацiï.
3. Вважаеться за доцшьне розглянути питання проведення державноï саштарно-ешдемюлопч-ноï експертизи цiльових регюнальних та мюце-вих програм як одша з функцiй та шструменту впливу на санiтарно-епiдемiчну ситуацiю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Временная программа комплексного мониторинга бассейнов рек Днепр, Днестр, Южный Буг, Се-верский Донец в пределах Украины. Лист заступника головного державного санл1каря Укра1ни в1д 29.04.1992 № 5-02-30/249
2. Гигиеническая характеристика состояния водных объектов на территории Днепропетровской области / Деркачёв Э.А, Огир Л.Б, Овчинникова В.А. и др. // Ппена населених м1сць. - К, 2003. - Вип. 41. - С. 88-92.
3. ГОСТ 2761-84 Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора.
4. Мехашзми мониторингу, оцшки та тдвищення ефективносп оргашв влади 1 управлшня [Електрон-ний ресурс]: Аналггичний огляд експертно! групи АЦ «Академ1я» з питань адшшстративних дослщжень 23.12.2005. http://www.academia. org.ua / Мех^р? p_id = 46&id = 597
5. Нащональний план дш з ппени довк1лля на 2000 - 2005 роки Схвалений постановою Кабшету Мь шстр1в Укра!ни ввд 13 жовтня 2000 р. № 1556.
6. Организация Госсанэпиднадзора за обеззараживанием сточных вод: Метод. указания МУ2.1.5.800 - 99. - М.: Минздрав России, 2000. - 15с.
7. Про державне прогнозування та розроблення
♦
програм економ1чного 1 сощального розвитку Украши: Закон Украши.
8. Про державш цшьов1 програми: Закон Укра!-
ни.
9. Про Загальнодержавну програму "Питна вода Укра!ни" на 2006-2020 роки: Закон Укра!ни.
10. Про затвердження порядку проведення державного сощально- ппешчного мониторингу: Постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни ввд 22 лютого 2006р. N 182.
11. Про Нацюнальну програму еколопчного оздо-ровлення басейну Дншра та полшшення якост1 питно! води: Постанова Верховно! Ради Украши.
12. Про схвалення Концепцп Державно! програми проведення мониторингу навколишнього природного середовища: Розпорядження Кабшету Мш1стр1в Украши в1д 31 грудня 2004р. № 992-р.
13. Риженко С.А. Сухачов В.А. Державна саштар-но-ешдемюлопчна служба на шляху до Свггово! орга-шзацп торпвл1 // Мед. перспективи. - 2005. - № 4. - С. 125 - 128.
14. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН 4630-88СанПиН 4630-88.
15. Стандарт Укра!ни ДСТУ 14001:1997 Система управлшня яшстю навколишнього середовища.
УДК 614.3:613:616-036.22(083.74)
В.Д. Касьяненко,
A.П. Штепа,
B.И. Моргачова
О САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКОМ И
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОМ
НОРМИРОВАНИИ
Днепропетровская городская санитарно-эпидемиологическая станция (гл. врач - к.мед.н. А.П.Штепа)
Ключевые слова: саттарно-эпiдемiологiчний норматив, соцiально-гiгieнiчний монторинг, стандарт, ранжування Key words: sanitary -epidemiological standard, social -hygienic monitoring, standard, ranking
Резюме. Стаття присвячена визначенно санiтарно-епiдемiологiчного нормативу, застосуванню сучасних технологт по забезпеченню санi-тарно-епiдемiологiчного благополуччя населення в практиц оргатв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду, методичних пiдходiв по визначенню показнитв роботи в системi сощально-гтетчного монiторингу.
Summary. The article is dedicated to definition of the sanitary-epidemio-logical standard, application of modern technologies on maintenance of a sanitary - epidemiological health of the population in practice of bodies (or
