CC BY
22
УДК 614.31+613.2
B.Д. Ванханен , А.А. Григоренко , М.М. Максимчук Н.О. Бутильська Е.М. Бтецька ,
C.Б. Литко
ДЕРЖАВНИИ САН1ТАРНО-ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНИЙ НАГЛЯД ЗА ФАХОМ Г1Г1еНИ ХАРЧУВАННЯ В УМОВАХ ДЕРЖАВНО-РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
Донецький нацюнальний медичний утверситет м. М. Горького Мт1стерство охорони здоров'я Украти Днтропетровська державна медична академ1я Донецька обласна сан1тарно-етдемюлог1чна станц1я
Ключовi слова: харчування,
яюсть, безпечнгсть, нагляд,
саттарне законодавство,
м1жнародний ринок
Key words: nutrition, quality, safety,
inspection, sanitary legislation, world
market
Резюме. Условно различают пять периодов истории становления и развития санитарно-эпидемиологического надзора за качеством и безопасностью продуктов питания. Сегодня реформирование национального санитарного законодательства проводится в направлении его гармонизации с международными требованиями в сфере качества и безопасности пищевых продуктов.
Summary. By convention one distinguishes five periods in the history of coming into being and development of sanitary and epidemiology inspection over the quality and safety of food stuffs. Nowadays reformation of the national sanitary legislation is carried on in compliance with the international requirements in the sphere of quality and safety offood stuffs.
"...вопрошаем и допрашиваем прошедшее, чтобы оно объяснило нам наше настоящее и намекнуло нам о нашем будущем "
В.Г. Белинский
"Из прекрасных камней прошлого сложите ступени будущего "
Ю.И. Рерих
"Килограмм профилактики стоит пуда лечения "
Н.И. Пирогов
СТОР1НКА 1СТОРП
В icTopiï становлення i розвитку саштарно-ешдемюлопчного нагляду за фахом гшени харчування i харчовоï саштари [ 2, 4, 20, 21] умовно розрiзняють п'ять перiодiв.
Перший, емшричний, перюд своïм коршням ще в глибоку стародавшсть i продовжуеться до середини XVI ст. У цей перюд йшло нагро-мадження суто практичних зведень про небез-пеку виникнення харчових отруень i рiзних захворювань атментарного генезу.
Другий першд (перюд законодавчоï регла-ментаци якост i безпечност харчування) почи-наеться в 1546 р., коли 1ван Грозний тдписав спещальний указ про правила одержання, пере-везення i продажу солi для запобтання забруд-
ненню i потраплянню в не! шюдливих домшок. Через 5 роюв (1551 р.) виходить збiрник "Сто-главий собор", у якому зроблена спроба законо-давчо! регламентацп якостi i безпечностi харчування. В одному з роздшв збiрника говориться про заборону використання в !жу кро-в'яно! ковбаси. Для того часу ця заборона була розумною, оскiльки були вiдсутнi належнi умови отримання, збереження i контролю за яюстю i безпекою харчових продукпв, що швидко псуються. В наступш роки видаеться ряд зако-нодавчих докуменпв, що регламентують питан-ня контролю за одержанням, збереженням i ре-алiзацiею харчових продуктiв.
Третш перiод (перiод земських Санiтарних рад) охоплюе кiнець XVII столiття i XVIII сто-лiття. У цей перюд держава остаточно бере в сво! руки функщю нагляду за одержанням, збереженням i продажем харчових продуктiв, а також питання контролю за оргашзащею харчування окремих груп населення. У цей перюд видаеться звщ законiв "Провиантские регулы" (1758 р.), у якому отримали всебiчне висвiтлення питання саштарно! охорони та експертизи харчових продукпв. Розвитку харчово! саштари сприяло за-родження гiгiени харчування як науки (кшець XIII ст. - перша половина XIX ст.). У цей перюд С.Ф. Хотовицький (1796-1885 р.) видае фунда-ментальний пошбник iз харчово! саштари з еле-ментами гшени харчування. Великий внесок у
розвиток саштарно-ешдемюлопчного нагляду в галузi харчування зробили Ф.Ф. Ерiсман (18421915 р.), А.П. Доброславш (1842-1889 р.), Г.В. Хлотн (1863-1929 р.) i iншi вченi кiнця XIX ст. i початку XX ст.
Доречно вщзначити вагомий внесок у розвиток ппешчно1 науки i практики здобутки ук-рашських губернiй, яю здiйснились у межах земства - ушкально! оргашзацп самоврядування, що досягла у дореволюцшний перiод найбшьшо1 ефективносп у справi охорони здоров'я насе-лення. Особливо ця результативнiсть була прита-манна Херсонськiй, Харкiвськiй, Катериносла-вськiй i Кшвськш губернiям. Так, наприклад, структура, форми та методи Катеринославсько! саштарно! оргашзаци тих чаав вiдповiдали кра-щим у цьому вщношенш губернським земствам Роси - Московському, Херсонському i Пермсь-кому. Вона створила Саштарно-бактерюлопчний iнститут, пдротехшчне бюро, лшарняно-про-дуктовi пункти, ясла-притулки, шститут лiкарiв-лекторiв та шш [12]. Сформована система профь лактики детермшувала перехвд вiд описового методу в ппеш до науково обгрунтованих проблем санiтарного благополуччя населення, кшьюсних методiв дослiдження довкiлля, ппе-шчних нормативiв i постанов щодо продукпв харчування та iнш. Так, за 1896-1909 р.р. хiмiчною лабораторieю м.Катеринослав проведено експертизу 4373 проб харчових продукпв (43,3% визнано фальсифшованими та непри-датними) [1, 2].
Четвертий перюд починаеться в 1923 рощ, коли Рада Народних комiсарiв (РНК) Укра1ни прийняла постанову "Про саштарш органи рес-публiким. З цього часу почався перехщ вщ само-дiяльних земських Санiтарних рад до державно1 саштарно1 служби. Саштарно-ешдемюлопчна служба Укра1ни сьогоднi поеднуе близько 800 установ трьох рiвнiв керування - районного i мiського (1-й рiвень), обласного (П-й рiвень) i центрального (Ш-й рiвень), у яких працюе близько 60 тис. фахiвцiв медико-профшактично1 спра-ви [1]. Для порiвняння вкажемо, що на 1 червня 1930 року в Украш було не набагато бшьше 800 штатних посад санiтарних лiкарiв. Успiшна реа-лiзацiя задач, що стали перед саштарно-ешде-мiологiчною службою в умовах державно-плано-вих механiзмiв господарювання щодо оздо-ровлення навколишнього середовища i способу життя (пращ i вiдпочинку, харчування, вихо-вання i навчання пiдростаючого поколiння то-що), запобiгання поширенню iнфекцiйних захво-рювань, пiдвищення показникiв здоров'я населення, не була б можливою без плановое' дер-
жавно1 тдготовки фахiвцiв саштарно-ппешчно1 (медико-профшактично1) справи. Виникла гостра нестача саштарно-ппешчних (медико-профшак-тичних) факульте^в iз профiльними гiгiенiчними кафедрами - кафедрами комунально1 гiгiени, ппени працi, гiгiени харчування, гiгiени дтей i пiдлiткiв i iн.). Таю факультети в Укра1ш були створеш в 1930 р. [3].
П'ятий, сучасний, перюд охоплюе кiнець XX ст. i початок XXI ст., коли реформування нацiонального санiтарного законодавства проводиться вщповщно до загальноевропейських норм i стандартiв
ДЕРЖАВНИЙ САШТАРНО-ЕЩДЕМЮЛО-Г1ЧНИЙ НАГЛЯД ЗА ФАХОМ Г1ПСНИ ХАРЧУВАННЯ В УМОВАХ ДЕРЖАВНО-РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В ГОСПОДАРЮВАН-НЯ
В умовах державно-ринкових механiзмiв господарювання у свош практичнiй дiяльностi фа-хiвцi з ппени харчування державно1 саштарно-ешдемюлопчно1 служби [23] повиннi керуватись Конститущею Укра1ни, мiжнародними актами, законами та кодексами Украши, постановами Верховно1 Ради Украши, указами та розпо-рядженнями Президента, постановами, розпоряд-женнями та декретами Кабшету М1шс^в Украши, нормативно-правовими актами Мшютер-ства охорони здоров'я (накази, розпорядження, шструкци), постановами та розпорядженнями головного державного саштарного лiкаря Укра1ни та головного державного саштарного лшаря вщ-повщно1 територп, а також ршеннями мiсцевих органiв влади.
Санiтарне законодавство Украши базуеться на Конституцп Украши i складаеться з Законiв Украши "Основи законодавства Укра1ни про охорону здоров'я" [9], "Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населения"^], "Про захист населення вщ iнфекцiйних хвороб" [6], "Про яюсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчо1 сировини" [19], "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, ви-пробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" [13], ш-ших нормативно-правових актiв та санiтарних норм.
Вщповщно до статтi 48 Конституци Украши, кожен громадянин мае право на достатнш жит-тевий рiвень для себе i свое1 им'1, що включае достатне харчування, одяг, житло. Конститущею також передбачено, що держава забезпечуе са-штарно-ешдемюлопчне благополуччя (стаття 49).
Одним iз основних принципiв охорони здоров'я, як закрiплено в Закош Укра1ни "Основи
08/ Том XIII/1
87
законодавства Украши про охорону здоров'я", е запобiжно-профiлактичний характер, комплек-сний соцiальний, екологiчний та медичний пiдхiд до охорони здоров'я.
У щлому охорону здоров'я слiд розглядати як систему заходiв, спрямованих на забезпечення збереження i розвитку фiзiологiчних i психо-логiчних функцiй, оптимально1 працездатностi та сощально1 активностi людини при максимальнiй бiологiчно можливiй iндивiдуальнiй тривалостi життя. Зокрема, статтею 25 Закону Украши "Ос-нови законодавства Украши про охорону здоров'я" передбачено шдтримання необхщного для здоров'я життевого рiвня населення. Статтею 27 того ж Закону визначено, що в Укра1ш встанов-люються едиш санiтарно-гiгiенiчнi вимоги до оргашзаци харчування i водопостачання насе-лення.
Встановлення единих санiтарно-ггiенiчних вимог до оргашзаци виробничих та iнших процесiв, пов'язаних iз дiяльнiстю людей, а та-кож до якост машин, обладнання, будiвель, споживчих товарiв та iнших об'екпв, якi можуть мати шкiдливий вплив на здоров'я людини, з метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов пращ, навчання, побуту та вщпочинку, високого рiвня працездатностi, профiлактики отруень та запобтання iншiй можливiй шкодi для здоров'я, - передбачено статтею 28 Закону Укра1ни "Основи законодавства Укра1ни про охорону здоров'я".
Для забезпечення реатзацп конституцiйних прав громадян на достатнiй життевий рiвень, у тому числi на достатне та повнощнне харчування, в Укра1ш послiдовно формуеться зако-нодавча база.
Враховуючи, що харчування в значнш мiрi впливае на здоров'я населення, державою здш-снено цiлий ряд пол^ичних, законодавчих i економiчних заходiв щодо його полiпшення. Зокрема, статтею 3 Закону Украши "Про про-житковий мшмум" закрiплено принципи форму-вання наборiв харчових продуктiв вiдповiдно до фiзiологiчних потреб органiзму людини в ос-новних нутрiентах та енерги з урахуванням рекомендацiй Всесвггньо1 оргашзаци охорони здоров'я, а також необхщнють 1'х систематичного перегляду.
Визначено основш принципи формування продуктових наборiв, якими забезпечуеться ак-тивний соцiальний та фiзичний розвиток, збереження та вщтворення працездатностi, довголiття.
У розвиток цих принцитв розробленi та затверджеш нацiональнi „Норми фiзiологiчних потреб населення Украши в основних харчових
речовинах i енерги" [9] та „Набори харчових продуктiв для основних сощальних i демо-графiчних груп населення" [8]. Велике значення мають затверджеш норми харчування для ошб, хворих на туберкульоз, та шфшованих мшо-бактерiями туберкульозу [7].
Закон Украши "Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення" [5] ре-гулюе суспшьш вiдносини, якi виникають у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя, визначае вiдповiднi права i обов'язки державних органiв, пiдприемств, уста-нов, органiзацiй та громадян, встановлюе порядок оргашзаци державно1 саштарно-ешдемю-лопчно1 служби i здiйснення державного саш-тарно-епiдемiологiчного нагляду в Укра1ш.
Основними напрямами дiяльностi державно1 саштарно-ешдемюлопчно1 служби е:
1. Здiйснення державного саштарно-ешде-мiологiчного нагляду.
2. Визначення прюритетних заходiв у про-фшактищ захворювань, а також в охорош здоров'я населення вiд шюдливого впливу на нього факторiв навколишнього середовища.
3. Визначення, оцiнка i прогнозування по-казникiв здоров'я населення залежно вiд стану середовища життедiяльностi людини, встанов-лення факторiв навколишнього середовища, що шюдливо впливають на здоров'я населення.
4. Пщготовка пропозицш щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, запобiгання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому чи^ карантин-них) та небезпечних шфекцшних хвороб.
5. Контроль та усунення причин i умов ви-никнення та поширення шфекцшних, масових неiнфекцiйних захворювань, отруень та радь ацiйних уражень людей.
6. Державний облш iнфекцiйних i профе-сiйних захворювань та отруень.
Тобто, одним iз основних напрямiв дiяльностi державно1 санiтарно-епiдемiологiчноl служби е здшснення державного санiтарно-епiдемiологiч-ного нагляду.
Державний санiтарно-епiдемiологiчний наг-ляд - це дiяльнiсть оргашв, установ та закладiв державно1 саштарно-ешдемюлопчно1 служби з контролю за дотриманням юридичними та фь зичними особами саштарного законодавства з метою запоб^ання, виявлення, зменшення або усунення шюдливого впливу небезпечних факто-рiв на здоров'я людей, у т.ч. iз застосуванням заходiв правового характеру щодо порушниюв.
Основними завданнями державного саштар-
но-ешдемюлопчного нагляду, в тому чи^ за фахом ппеш харчування, е:
1. Нагляд за оргашзащею та проведенням органами виконавчо! влади, мiсцевого самовря-дування, пiдприемствами, установами, оргашза-щями та громадянами санiтарних i протиет-демiчних заходiв на об'ектах.
2. Нагляд за реалiзацiею державно! пол^ики з питань профiлактики захворювань населення, участь у розробщ та контроль за виконанням програм, що стосуються запобiгання шкiдливому впливу факторiв навколишнього середовища на здоров'я населення.
3. Нагляд за дотриманням саштарного зако-нодавства.
4. Проведення державно! саштарно-ешдем> ологiчно! експертизи, ппешчно! регламентацi! небезпечних факторiв i видача дозволiв на !х використання.
Прiоритетними задачами в робой державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби з роздшу пп-ени харчування залишаються оцiнка структури харчування, його впливу на стан здоров'я, ра-цiоналiзацiя харчування, контроль за безпеч-нiстю та яюстю харчових продуктiв на етапах !х виробництва, зберiгання, ввезення, реалiзацi! та використання, профiлактика iнфекцiйних та ма-сових неiнфекцiйних захворювань, пов'язаних iз харчовим фактором.
Законом Укра!ни "Про забезпечення саштар-ного та епiдемiчного благополуччя населення" [5] передбачено також, що державна саштарно-ешдемюлопчна служба спiвпрацюе з держав-ними органами i громадськими органiзацiями, дiяльнiсть яких спрямована на профiлактику захворювань, охорону здоров'я людини та нав-колишнього середовища, захист прав громадян на забезпечення умов !х життедiяльностi.
Для припинення порушення санiтарного зако-нодавства головними державними саштарними лiкарями та посадовими особами державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби з ппени харчування застосовуються таю заходи:
1) обмеження, тимчасова заборона або припинення дiяльностi харчових шдприемств, техно-логiчних лшш, окремих технологiчних операцiй у разi невiдповiдностi !х вимогам санiтарних норм;
2) обмеження, тимчасова заборона або припинення будiвництва, реконструкцп та розши-рення харчових об'ектiв за проектами, що не мають вщповщного узгодження з державною саштарно-ешдемюлопчною службою, та у ви-падку вщступу вiд затвердженого проекту;
3) тимчасова заборона виробництва, заборона
використання та реалiзацi! харчових продуктiв, технологiчного устаткування, якщо !х визнано шкiдливими для здоров'я людей;
4) внесення власникам шдприемств, установ, оргашзацш або уповноваженим ними органам подання про вщсторонення вщ роботи;
5) вилучення з реалiзацi! (конфiскацiя) небезпечних для здоров'я харчових продукпв.
На вимогу посадових осiб державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби виконання захо-дiв для припинення порушень санiтарного зако-нодавства у необхщних випадках здiйснюеться iз залученням працiвникiв органiв внутрiшнiх справ.
За порушення саштарного законодавства або за невиконання постанов, розпоряджень, припи-шв, висновюв посадових осiб державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби Законом Укра!ни „Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення" [5] передбачеш дисци-плiнарна, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть та фiнансовi санкцi!, цивiльно-правова та крим> нальна вiдповiдальнiсть.
Для виконання цих завдань фахiвцi з гiгiени харчування повинш знати Законодавство Ук-ра!ни "Про адмшютративну вiдповiднiсть" i "Кримiнальний кодекс Укра!ни" [16, 22]. Завдан-ням Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi право-порушення е охорона прав i свобод громадян, власностi, конституцiйного ладу Укра!ни, прав i законних штерешв пiдприемств, установ i органiзацiй, встановленого правопорядку, змщ-нення законностi, запобшання правопорушенням, виховання громадян у душ точного i неухильного додержання Конституци i законiв Укра!ни, пова-ги до прав, чесп i пдносп iнших громадян, до правил сшвжиття, сумлiнного виконання сво!х обов'язкiв, вщповщальносп перед суспiльством.
У Кодексi встановлено адмшютративну вщпо-вiдальнiсть за:
-порушення саштарно-ппешчних i проти-епiдемiчних правил i норм (стаття 42);
- виробництво, заготiвлю, реалiзацiю сiль-ськогосподарсько! продукцi!, що мiстить хiмiчнi препарати понад гранично допустимi рiвнi кон-центрацi! (стаття 421);
- загопвлю, переробку або збут радiоактивно забруднених продуктiв харчування чи iншо! про-дукцi! (стаття 422);
- виробництво, збершання, транспортування або реалiзацiю продукпв харчування чи продо-вольчо! сировини, забруднених мшрооргашзми та iншими бюлопчними агентами понад гранично допустимi рiвнi (стаття 423).
Справи про адмшстративш правопорушення,
08/ Том XIII/1
89
пов'язаш з порушенням саштарно-ппешчних та протиепiдемiчних правил i норм, мае право розглядати i накладати адмiнiстративнi стягнен-ня головний державний саштарний лiкар Ук-ра!ни та його заступники, головш державнi саштарш лiкарi областей, мiст, районiв та !х заступники.
Постанови про накладення штрафу та зас-тосування фiнансово! санкцi! за порушення саш-тарного законодавства виносяться на пiдставi протоколу про порушення саштарних норм, офо-рмленого у встановленому порядку, а також е обов'язковими для виконання.
ГАРМОН1ЗАЦ1Я ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1-НИ З М1ЖНАРОДНИМИ ВИМОГАМИ У СФЕР1 БЕЗПЕЧНОСТ1 ТА ЯКОСТ1 ХАРЧОВИХ ПРОДУКТА
На сьогоднi вихiд Укра!ни на мiжнародний ринок, приеднання до Генерально! Угоди з та-рифiв i торгiвлi та Свiтово! оргашзацп торгiвлi, iнтеграцiя до Свропейського Союзу е прюри-тетними напрямками державно! пол^ики. Про-цес повного входження Укра!ни до свiтового спiвтовариства, европейських структур, немож-ливо реалiзувати без забезпечення втiлення мiж-народно-правових стандарта у нацюнальне зако-нодавство.
Реформування нацiонального законодавства проводиться вiдповiдно до загальноевропейських норм i стандартiв. Характерною особливютю сучасного етапу правово! реформи в Укра!ш е впровадження норм мiжнародного законодавства у правову систему нашо! держави. Питання адап-тацп нормативно-правово! бази у сферi безпеч-ностi та якостi харчових продукпв е надзвичайно актуальним i важливим, тим бiльше, що вони викликаш реальними потребами, пов'язаними з розвитком мiжнародних вiдносин.
Питання безпечностi та якосп харчових про-дуктiв в останш роки продовжуе бути актуальним у всьому свт. Особливо прюритетного зна-чення воно набуло для урядiв та виробникiв харчових продукпв кра!н, що iнтегруються у св^овий економiчний простiр. Це стосуеться без-посередньо й Укра!ни, одним з основних завдань для яко! на найближчий час е повне завершення процесу набуття членства в Св^овш органiзацi! торгiвлi.
Слiд вщзначити, що саме в сферi безпечносн та якостi харчових продуктiв було здшснено суттеве реформування законодавства, а саме прийнято Закон Укра!ни "Про безпечшсть та якiсть харчових продукпв", який набрав чин-ностi 26 жовтня 2005 року. Цей Закон регулюе вщносини мiж органами виконавчо! влади, ви-
робниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продукпв i визначае правовий порядок забезпечення безпечносн та якостi харчових продукпв, що виробляються, знаходяться в обшу, iмпортуються, експортують-ся.
Закон Укра!ни "Про безпечнiсть та яюсть харчових продуктiв" розроблено з метою гармо-нiзацi! законодавства Укра!ни у сферi саштар-ного, ветеринарного та ф^осаштарного контролю та нагляду з мiжнародними вимогами. Це, в першу чергу, стосуеться Угоди про застосування саштарних та ф™саштарних заходiв та Угоди про техшчш бар'ери в торпвль
Вказаним Законом чiтко визначено:
- систему державного регулювання дiяльностi у сферi безпечностi та якосп харчових продукпв;
- порядок здшснення державного контролю та державного нагляду у цш сферц
- вимоги до виробництва, облшу та марку-вання харчових продуктiв;
- права та обов'язки як виробниюв i про-давцiв, так i посадових осiб, що здiйснюють державний контроль та нагляд.
Передбачена також участь Укра!ни у мiж-народному сшвробггнищи у сферi безпечностi та якосп харчових продукпв.
Статтею 4 цього Закону визначено, що цен-тральний орган виконавчо! влади у сферi охоро-ни здоров'я (тобто Мшютерство охорони здо-ров'я) е органом, який затверджуе належний рiвень захисту здоров'я людей, обов'язковi па-раметри безпечносн та мшмальш специфiкацi! якостi харчових продукпв, звщ правил i належну практику виробництва харчових продуктiв та координуе дiяльнiсть органiв виконавчо! влади з питань безпечносн та якосп харчових продукпв.
Закон Укра!ни "Про безпечшсть та яюсть харчових продукпв" е базовим, оскшьки спещ-альне законодавство Укра!ни щодо окремих ка-тегорш харчових продуктiв повинне вiдповiдати положенням цього Закону.
Слщ вiдмiтити, що дiя цього Закону не по-ширюеться на спещальш вимоги до харчових продуктiв, пов'язаш з наявшстю у них генетично модифiкованих органiзмiв чи !х компоненпв, на тютюн i тютюновi вироби, а також на харчовi продукти, виробленi для особистого споживання.
Для регулювання окремих сфер виробництва харчово! продукцi! протягом останнiх рокiв в Укра!ш прийнятi Закони щодо окремих груп продукцi!, а саме: Закон Укра!ни "Про рибу, iншi водш живi ресурси та харчову продукщю з них" [21], "Про молоко та молокопродукти" [18], "Про дитяче харчування" [25].
Для ефективного здшснення державного са-штарно-ешдемюлопчного нагляду фахiвцями з гiгieни харчування знання цих закошв е необ-хiдним.
Значним кроком у розвитку правово1 бази Украши з питань безпеки та якосп харчових продукпв було затвердження Розпорядженням Кабiнету Мшс^в Украши 26 травня 2004 року за №332-р мКонцепцiï полiпшення продоволь-чого забезпечення та якостi харчування населення" [15], в якш визначено, що держава вщпо-вщальна за створення соцiально-економiчних умов, за яких людина може задовольнити своï потреби у повноцiнному харчуваннi, а також забезпечення функщонування дiевоï системи контролю i нагляду за безпечшстю та якiстю продовольчоï сировини i харчових продукпв. Предметом особливоï уваги з боку держави е ращональне харчування дтей i стан ix здоров'я.
У Концепци зазначаеться, що харчування населення е глобальною соцiально-економiчною проблемою, розв'язання якоï потребуе консо-лiдацiï зусиль на свiтовому, нащональному та регiональному рiвняx. Визначено основш проб-леми на свiтовому рiвнi у сферi харчування, що потребують розв'язання, а саме: наявнiсть харчових продукпв у достатнш кшькостц доступ-нiсть харчових продуктiв для вшх верств населення; безпечшсть харчових продуктiв для здоров'я; ращональне харчування. Зазначено також, що стан харчування населення е одшею з най-важливших проблем i для Украши.
Концепщею визначено, що проблеми хвороб органiв травлення, новоутворень, туберкульозу, ендокринних захворювань i порушень обмiну речовин, патологи вагiтниx та шших захворювань е на сьогодш загальнодержавними.
Головною метою i завданням Концепци е забезпечення та збереження здоров'я населення, здшснення профшактики захворювань, пов'я-заних iз порушенням харчування, та полiпшення демографiчноï ситуаци в Украïнi.
У Концепци також визначено, що одним iз найважливiшиx е принцип розвитку перспек-тивних напрямiв фундаментальних i прикладних наукових дослiджень з метою розширення знань про функци особливосп ïï бiологiчноï ди на оргашзм, потреби людини в харчових речовинах та енерги, про новпш технологи виробництва харчових продукпв. Окреслеш основш сощ-ально-економiчнi умови, якi необхщно створити для досягнення мети, а саме: забезпечити дос-тупнiсть харчових продукпв у достатнш кшь-кост i в широкому асортиментi для вшх верств населення; забезпечити функщонування ефек-
тивноï державноï системи контролю за яюстю та безпечнiстю харчових продукпв i продовольчоï сировини; здшснювати систематичне вивчення стану харчування дитячого i дорослого населення; шдвищити рiвень культури харчування з урахуванням нацiональниx традицiй i свiтового досвщу; посилити пропаганду серед населення иринцишв рацiонального харчування; збiльшити обсяги використання у впчизняному вироб-ництвi xарчовоï продукци високоякiсноï сировини i мiнiмiзувати використання з цiею метою генетично модифiкованоï сировини.
Для виконання завдань, спрямованих на до-сягнення мети Концепци, окреслеш основш шляхи у сферах:
1) забезпечення доступносп харчових продукпв у достатнш кшькосп;
2) розвитку вггчизняного виробництва харчових продукпв та продовольчоï сировини;
3) забезпечення якосп та безпечносп харчових продукпв i продовольчоï сировини;
4) виробництва продовольчоï сировини та харчових продукпв;
5) забезпечення ращонального харчування населення;
6) шдвищення культури харчування;
7) пропаганди принципiв рацiонального харчування.
В законодавчому порядку також урегульоваш питання вилучення з обiгу та подальшого використання неякiсноï та небезпечноï продукци.
Закон Украïни "Про вилучення з об^у, ути-лiзацiю, знищення або подальше використання неякiсноï та небезпечноï продукци" [24] регулюе питання поводження з недоброякiсною та не-безпечною продукцiею.
В установи i заклади державноï саштарно-епiдемiологiчноï служби надходять для розгляду звернення громадян (скарги, заяви, пропозици). Фаxiвцями з ппени харчування здiйснюеться вiдповiдна робота щодо ïx розгляду. При розглядi звернень громадян необxiдно керу-ватись Законом Украши "Про звернення громадян" [20], постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 14.04.97 №348 "Про затвердження 1нструкци з дшоводства за зверненням громадян в органи державноï влади i мiсцевого само-врядування, об'еднаннях громадян, на тдпри-емствах, в установах, органiзацiяx незалежно вщ форм власностi, в засобах масовоï iнформацiï" та вiдповiдними наказами територiальниx закладiв та установ державноï санiтарно-епiдемiологiчноï служби.
Закон Украïни "Про звернення громадян" [20] регулюе питання практичноï реалiзацiï грома-
08/ Том XIII/1
91
дянами Украши наданого 1'м Конституцiею Ук-ра1ни права вносити в органи державно1 влади, об'еднання громадян вiдповiдно до 1'х статуту пропозици про полiпшення 1'х дiяльностi, викри-вати недолiки в робот^ оскаржувати ди поса-дових ошб, державних i громадських органiв. Закон забезпечуе громадянам Укра1'ни можли-восп для участi в управлiннi державними i громадськими справами, для впливу на полш-шення роботи оргашв державно! влади i мю-цевого самоврядування, шдприемств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, для
вщстоювання сво1х прав i законних штерешв та вiдновлення 1'х у разi порушення.
П1ДСУМОК
При аналiзi ютори становлення i розвитку санiтарно-епiдемiологiчного нагляду за яюстю i безпечнiстю продукпв харчування умовно вид1-лено п'ять перiодiв. На сьогоднi реформування нацюнального санiтарного законодавства проводиться вщповщно до загальноевропейських норм i стандарт.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аверкиев Н.Д. Екатеринославская городская химическая лаборатория 1896-1909гг. - Екатери-нослав: 1910. - 63с.
2. Аверкиев Н.Д. Екатеринославская городская химическая лаборатория 1896-1909 г.г. Питательные вещества, методы их анализа и их фальсификация: Руководство для химиков, врачей, фармацевтов и студентов. - Екатеринослав: 1910. - Вып.1. - 63с.
3. Бережнов С.П. Багатор1чш напрацювання Ук-рашсько! санепвдслужби: позитиви Украшсько! вертикали (До дня санетдслужби) // Ваше здоров'я. - 2007.
- № 39. - С.6.
4. Ванханен В.Д., Петровский К.С. Основные этапы истории развития отечественного санитарного надзора в области питания // Ванханен В.Д., Петровский К.С. Гигиена питания: Практ. пособие. - К.: Вища шк., 1981. - С.5-15.
5. Гончарук Е.Г. Становлення та розвиток кафедр медико-профшактичного профшю в нацюналь-ному медичному ушверситеп // Довкшля та здоров'я.
- № 1. - С. 6-12.
6. Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на современном этапе / Ванханен В.Д., Талакин Ю.Н., Денисенко В.И. и др. // Вестн. гигиены. и эпидемиологии. Приложение. - 2007. - Т.11, № 2. - С.24-29.
7. Концепщя полшшення продовольчого за-безпечення та якосп харчування населення // Ппена харчування: Практ. кер1вництво / За ред. Ванханена
B.Д. 1 Ципр1яна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. - С. 539-545.
8. Кримшальний кодекс Украши: Витяг // Гшена харчування. Практ. кер!вництво / За ред. Ванха-ненаВ.Д. i Ципр!яна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005.
- С. 109-114.
9. Набори харчових продукпв для основних сощальних i демографiчних груп населення: Постанова Кабшету Мшютр!в Украши ввд 14.04.2000 р. № 656.
10. Норми ф!зюлопчних потреб в харчових речо-винах та енергп для населення Украши // Ппена харчування: Практ. кер!вництво / За ред. В.Д. Ванханена i В.1. Ципр!яна. - Донецьк: Донеччина, 2005. -
C. 175-193.
11. Норми харчування для оаб, хворих на тубер-кульоз та шфшованих м!кобактер!ями туберкульозу: Постанова Кабшету мш1стр1в Украши ввд 27 грудня 2001 р. № 1752.
12. Обязательные постановления Екатеринослав-ской городской Думы по санитарной части. - Кате-ринослав: 1915. - 291 с.
13. Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании / Барченко И.П., Ванханен В.Д., Петровский К.С и др. - М.: Медицина, 1975. - 168 с.
14. Положення про державну санггарно-етдемь олопчну службу // Ппена харчування: Практ. кер!в-ництво / За ред. Ванханена В.Д. ! Ципр!яна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. - С. 531-538.
15. Про адмшютративну вщповвдальшсть: Закон Украши: Витяг // Ппена харчування: Практ. кер!в-ництво / За ред. Ванханена В.Д. ! Ципр!яна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. - С. 114-118.
16. Про вилучення з обку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неяисно! та небезпечно! продукцп: Закон Украши ввд 14.01.2000р. № 1393.
17. Про державну систему бюбезпеки при ство-ренш, випробуванш, транспортуванн! та використант генетично модифшованих оргаиiзмiв: Закон Украши в1д 31.05.2007р. № 1103-У
18. Про дитяче харчування: Закон Украши в1д 14.09.2006 р. № 142.
19. Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення: Закон Украши // Ппена харчування: Практ. керiвництво / За ред. Ванханена В.Д. i Ципр1яш В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. -С. 47-92.
20. Про захист населення ввд шфекцшних хвороб: Закон Украши в1д 06.04.2000 р.№ 1645.
21. Про звернення громадян: Закон Украши ввд 02.10.96 р. № 393/96.
22. Про молоко та молокопродукти: Закон Украши в1д 24.06.2004р. № 1870.
23. Про охорону здоров'я: Основи Законодавства Украши: Витяг // Пгiена харчування. Практ. ^р1в-ництво / За ред. Ванханена В.Д., Ципрiяна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. - С. 37-46.
24. Про рибу, шш1 водш жив1 ресурси та харчову
продукцш з них: Закон Украши в1д 06.02.2003р. № 486.
25. Про яшсть та безпеку харчових продуклв i продовольчо! сировини: Закон Украши // Ппена харчування: Практ. керiвництво / За ред. Ванханена
В.Д. i Ципрiяна В.1. - Донецьк: Донеччина, 2005. - С. 377-399.
26. Трач В.Ф. Санитарно-эпидемиологическая служба: Современное состояние, перспективы развития. - Донецк: 2005. - 550с.
♦
УДК 614.77:504.054:711.454(477.64)
О.1. Турос АНАЛ1З РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я
НАСЕЛЕННЯ В1Д ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПЩПРИеМСТВАМИ м. ЗАПОР1ЖЖЯ
ДУ „1нститут гтени та медичног екологИ iM. О.М. Марзеева АМН Украти' м. Кигв
Ключовi слова: оцтка ризику, прюритетш речовини, канцерогенний ризик, неканцерогенний ризик Key words: risk assessment, priority substances, cancer risk, non-cancer risk
Резюме. В результате анализа выбросов 29 промышленных предприятий г. Запорожье, на этапе идентификации, было определено 52 приоритетных химических вещества (17 из которых канцерогены) из общего списка, включавшего 80 химических поллютантов, которые могут оказывать вредное влияние на здоровье жителей города. С использованием программного комплекса ISC-Aermod были рассчитаны величины усредненных концентраций и установлены уровни канцерогенного и неканцерогенного риска для г.Запорожье от загрязнения атмосферного воздуха выбросами приоритетных промышленных предприятий. Величины индивидуального канцерогенного риска в г. Запорожье на протяжении всей жизни в рецепторных точках находятся в основном на уровне 10'", что, в соответствии с системой критериев приемлемости, рекомендованной ВОЗ, требует разработки и проведения плановых оздоровительных мероприятий на территории города. Summary. In the result of emission analysis of 29 industrial enterprises in the city of Zaporozhye, on the identification stage there were defined 52 priority chemical substances (17 of them are carcinogens) from the total list of 80 chemical pollutants that may cause hazard impact on the health of the city residents. Average pollutant concentrations were calculated by means of program complex ISC-Aermod. On this ground levels of cancer and non-cancer risks for the city of Zaporozhye from the air polluted by priority industrial enterprises were estimated. Values of individual cancer risk in the city of Zaporozhye over the whole human lifetime are equal to 10-4, This, in compliance with acceptability criteria worked out by WHO, demands development and implementation of planned sanitary measures on the city territory.
Сьогодш аналiз ризику для здоров'я населен-ня з суто практичного шструменту, розробленого для прийняття управлшських ршень, трансфор-мувався в один iз важливших елеменпв оцшки не тшьки несприятливого впливу та ппешчного нормування факторiв довкшля, але й екологи людини як штегровано!, мiждисциплiнарноl нау-
ки, що вивчае взаемозв'язки людини з середо-вищем юнування. В ушх розвинутих державах св^у та мiжнародних оргашзащях методолопя оцшки ризику розглядаеться як головний ш-струмент для прийняття управлшських ршень на локальному, регюнальному, нацюнальному, мiж-народному рiвнях [1, 8]. У той же час вона
08/ Том XIII/1
93
