CC BY
191
УДК 349.6
ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВО1 ОСНОВИ ОХОРОНИ ВОДНИХ ОБ'СКТШ: 1СТОРИЧНИЙ
АСПЕКТ
м. Харте
Проаналгзовано проблеми, пов'язанг з визначенням правових засад охорони водних об'ект1в з установленням гг законодавчих передумов. Досл1джено структуру I динамту законодавства за 1917 - 1990 рр. у сфер1 регулювання правов1дносин з охорони, використання й в1дтворення водних об'ект1в.
Ключов1 слова: води, водш об'екти, водне законодавство, перюдизащя водного
\\ / / \\Jrfr4f О» \
законодавства.
I? 5 \\ ^Л I I ^ V \ |
Питания покращання екологн у басейнах рш Укра1ни, якост питно! води, недопущения забруднення Чорного й Азовського мор1в 1 полшшення 1х стану безумовно належать до основних прюршепв охорони. Така охорона виступае одним 1з найважливших напрямюв пол1тики держави Укра1на. Науково-теоретичш й правов1 напрацювання, проведет представниками еколопчного права минулих роюв 1 сьогодення, визнаються основою розв'язання методолопчних проблем охорони довкшля, що постшно стоять перед кра!ною
Низка праць 1з зазначено! тематики, опублшованих за результатами пошуюв у царит правового забезпечення питань експлуатацн й охорони водних ресурс1в [Див.: 2-6], вщирали важливу роль при шдготовщ дано! статп.
Окремого ж комплексного вивчення правових засад охорони вод на той час не проводилось. Однак зауважимо, що зазначеш проблеми розкривалися лише у зв'язку з1 спробою виршити мюце водного права в еколого-правовш систем^ його основних шститут1в, права власност1, права користування тощо
[1, с. 11-19].
[7-8].
Також е сенс констатувати, що поглиблене дослщження проблем упорядкування водних вщносин уже проведено правознавцями щодо генези вчення про водне право. Науковщ останшх часiв теж не виокремлюють зазначений напрямок [9].
Наведеним i пояснюеться потреба надежного наукового аналiзу питань, окреслених тематикою даного дослщження.
Мета cmammi - розкрити динамжу законодавства у сферi охорони вод у 1917 - 1990 рр. та тенденци його еволюци, у зв'язку з чим перед авторкою поставлено таю завдання: а) здшснити анашз складу i структури водного законодавства в юторичному планi, б) означити динамшу, тенденци й проблеми його розвитку, в) накреслити основш шляхи його вдосконалення.
Головною життево важливою компонентою довкiлля виступають води. Окреслення i вжиття заходiв щодо li збереження (в тому чи^ й правових) сягае глибоко1 давнини. Утiм в останнi столiття законодавство, присвячене охорош, вiдтворенню й використанню природних i водних ресурсiв, активно еволюцiонувадо. Ось чому е сенс звернутися до юнуючих законодавчих положень, що стосуються розглядуваних питань.
На початку 1919 р. було проголошено Украшську Сощалютичну Радянську Республiку. 1з закiнченням революцшних подiй на бiльшостi ii територи встановлюеться радянський перiод законодавчо1 системи.
Активна нормотворча робота у галузi охорони природи, як тдкреслюють учеш, здiйснюеться в цей час i в Украiнi. На засiданнi сшьськогосподарського наукового комiтету Наркомзему Украши в 1918 р. створюеться природоохоронна секщя, що функщонувала до 1929 р., а в лютому 1919 р. приймаеться декрет РНК УСРР «Про охорону л^в» [10]. Побачили свгг також iншi законодавчi акти. Регулюючi охорону природи норми належним чином упорядковуються вже при першш кодифiкацii в^чизняного законодавства в Земельному, Лiсовому i Кримiнадьному кодексах УРСР, де передбачалася
вщповщальшсть за дй, що завдають шкоди довкшлю [11, с. 34-35].
Низкою нормативних акпв визначено питання законодавчого забезпечення впорядкування вщносин у сферi водного господарства УСРР. Так, спшьною постановою ВУЦИК i Р1Ж прийнято Положення про управлшня водним господарством УСРР вщ 05.10.1930 р. [12; 1930. - № 24. - Арт. 25], яким плануеться створення Управи водного господарства УСРР - Упрводгосп, компетенщя яко! охоплювала органiзацiю й упорядкування всього водного господарства республжи. З часом Упрводгосп приймае декшька постанов, що стосуються як виконання мелюративних робiт i спорудження гiдротехнiчних споруд, так i закрiплення вiдповiдних охоронних заходiв («Про впорядкування використання водних ресурсiв УСРР» вiд 22.03.1931 р. [12; 1931. - № 12. -Арт. 112]; «Про обов'язкову реестращю в Управi водного господарства УСРР
в^х проекпв гiдротехнiчних споруд, що !х затверджують iншi оргашзацй» вiд
У к4 \ II Л
05.06.1932 р. [12; 1932. - № 14-15. - Арт. 112] та ш.).
ЛЧ \ \ ^т / и tbeb^ffh^ / \ ^^ * 1
Низка нормативно-правових актiв, присвячених установленню правового режиму питних вод встановлено статтями 21 i 38 Основ водного законодавства СРСР, а також вщповщш приписи, прийнят в 30-40-х рр., увiйшли в оновлене водне законодавство. Так, названо специфшу правово! охорони питних вод, якими користуеться населення. Для захисту надежного стану таких вод й господарського водопостачання законодавчо закршлюються зони !х санггарно! охорони. У цих зонах запроваджуеться спецрежим, яким забезпечуеться якють питних вод. Статтею 25 Основ законодавства Союзу РСР i союзних республiк про охорону здоров'я, затверджених 19.12.1969 р. [13], ст. 124 Водного кодексу УРСР [14], постановою ЦВК i РНК вщ 17.05.1937 р. «Про саштарну охорону водогошв i джерел водопостачання» [15], постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 24.01.1947 р. «Про саштарну охорону водоймищ, водопроводiв i джерел водопостачання в УРСР» [16; 1947. - № 3. - Ст. 6] регламентуеться створення таких зон саштарно! охорони вод.
Кожна зона санохорони джерел питного водопостачання мае три пояси,
кожен з них - свш специфiчний режим. Перший пояс - це територiя джерела водопостачання, дшянок забору води й водогшних споруд, де забороняеться мешкання й тимчасове перебування оЫб, робота яких не зв'язана безпосередньо з водогшними спорудами, а також про!зд i прохiд стороннiх осiб. Другий - це територiя, що оточуе джерела водопостачання i !хш притоки, де будь-яка господарча дiяльнiсть допускаеться виключно з дозволу органiв саннагляду. Третш - це сумiжна з другим поясом територiя, неналежний стан яко! може сприяти розповсюдженню заразних хвороб через водогш. Зона санохорони джерел питного водопостачання визначена ршенням вщповщно! мюцево! Ради i затверджена вищестоящими органами, встановлюеться в кожному населеному пунктi.
За ршенням мiсцевих Рад передбачалося здшснення необхiдних санiтарно-оздоровчих заходiв у межах саштарно! охорони джерел
/ г? /1\л(^Л \\ II \ О \
водопостачання.
Законодавець придiлив значну увагу питанням правово! регламентаци охорони вод i певних !х категорiй. Примiром, 12.08.1960 р. було прийнято постанову Ради М1шс^в СРСР, яка мютила визначення головних критерпв класифжаци запасiв родовищ корисних копалин i пiдземних вод [17], в якш наголошуеться, що останнi вимагають охорони вiд забруднення й засмiчення. У постановi Ради Мiнiстрiв УРСР «Про посилення державного контролю за використанням тдземних вод i про заходи по !х охорот» вiд 26.09.1959 р. [16; 1959. - № 9. - Ст. 130] тдкреслюеться особливий порядок здшснення робгг з добування тдземних вод, а у ст. 101 Водного кодексу УРСР установлюеться заборона влаштовувати поглинаючi колодяз^ свердловини, ями для спускання станих, побутових i промислових вод без дозволу оргашв геологи й саннагляду.
К^м того, в постановi Ради М1шс^в СРСР вiд 6.04.1982 р. № 269 [18; 1982. - № 13. - Ст. 70] зазначаеться, що для посилення держконтролю за охороною тдземних вод вщ виснаження та забруднення, слщ закрiпити
жорсткий порядок буршня експлуатацшних свердловин для отримання води, змшу розвiдувальних свердловин на експлуатацшш, влаштування поглинаючих колодязiв, а також порядок будiвництва водозабiрних споруд, який мае бути обов'язковим для вЫх тдприемств, органiзацiй та установ незалежно вiд ïx вiдомчоï належностi (зокрема, буршня експлуатацшних свердловин для отримання води, замша розв^вальних свердловин експлуатацшними, будiвництво й переобладнання каптажних споруд для використання тдземних вод, що повинно мати мiсце тiльки з дозволу мшютерств (управлiнь) геологи союзних республiк або виробничих геологiчниx об'еднань i за погодженням з мюцевими органами державного саннагляду й органами з регулювання використання й охорони вод, а при проведенш таких робгг тдприемствами з видобутку корисних копалин - за обов'язковим узгодженням також з органами державного прничого нагляду).
У постановi Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 25.02.1983 р. № 177 [18; 1983. -
ЛЧ \ \ ^т / и Л^^/^г / \ \ у
№ 7. - Ст. 34] наголошуеться: згiдно з Основами водного законодавства Союзу РСР i союзних республш, Основами законодавства Союзу РСР i союзних республж про надра i з метою тдвищення вщповщальност мiнiстерств, вщомств, пiдприемств, органiзацiй та установ за ращональну й ефективну експлуатацiю тдземних вод, охорону надр i навколишнього природного середовища, полiпшення гiдрогеологiчного дослщження надр, покращання якостi гiдрогеологiчниx розробок, достовiрностi наявних запасiв пiдземниx вод та ощнювання пiдготовленостi родовищ останшх для промислового освоення Рада Мiнiстрiв СРСР постановила: затвердити Класифiкацiю експлуатацшних запаЫв i прогнозованих ресурсiв тдземних вод. На територiальнi комiсiï по запасах корисних копалин Мшютерства геологи СРСР покладено затвердження експлуатацiйниx запаяв таких вод (в тому чи^ й промислових), передбачених для використання невеликими об'ектами мюцевого значення. Мшстерства й вiдомства, що розробляють тдземш води й контролюють охорону надр i довкшля, зобов'язанi привести галузевi норми у царинi облiку й використання
експлуатацшних запаяв родовищ шдземних вод у вiдповiднiсть i3 Класифжащею, затвердженою вказаною Постановою.
Постанову Ради М1шс^в СРСР № 217 [19] прийнято 01.04.1976 р. У нш йдеться про те, що з метою недопущення забруднення рiчки Сiверський Донець, пiдземних вод i повiтряного басейну в районi мют Лисичанська, Северодонецька й Рубiжне Ворошиловградсько! обл. та мiста Слов'янська Донецько! обл. неочищеними стiчними водами i промисловими викидами Рада Мiнiстрiв СРСР визнала необхiднiсть здiйснити комплекс заходiв iз запобiгання забруднення вказаних об'екпв. Постановою закршлюеться, що будiвництво й розширення промислових тдприемств i накопичувачiв виробничих вiдходiв у зазначених мютах, а також у межах юнуючо! водоохоронно! зони допускаються (але як виняток) за погодженням з Радою Мiнiстрiв УРСР тiльки з метою забезпечення комплексного перероблення сировинних ресур^в та утаизаци
/ А /ж »/J \\- /1\ /Г \ . //Lrvfu о \
вiдходiв функцюнуючих шдприемств промисловостi, оздоровлення повiтряного й водного басейнiв, а також для замiни застаршого обладнання на досконалiше.
Доволi значна увага придшяеться законодавцем також проблемi боротьби з такими негативними явищами, як водна ерозiя. Постанова ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР вщ 20.03.1967 р. № 236 [18; 1967. - № 9. - Ст. 45] якраз i стосуеться цього питання.
Конкретш заходи з полшшення оргашзаци робiт у плаш захисту грунту вiд вггрово! й водно! ерози зазначенi в постановi Ради Мiнiстрiв СРСР вщ 13.10.1975 р. № 884 [18; 1975. - № 21. - Ст. 144], де вказуеться, що проекти (схеми) заходiв iз захисту грунлв вщ в^рово! й водно! ерози на дiлянках усiх землекористувачiв (незалежно вiд !х вiдомчо! надежности обов'язково мають узгоджуватися iз землевпорядною службою, яка контролюе експлуатацiю земель, i затверджуватися у законодавчо встановленому порядку.
Законодавчому впорядкуванню вщносин у сферi охорони водних об'ектiв (зокрема малих рiчок) присвячена низка нормативно-правових ак^в, у тому числi й постанова Ради М!тсфв СРСР вщ 08.10.1980 р. № 868 [18; 1980. -
№ 25. - Ст. 148], в якш визначаеться загальний еколопчний стан певних видiв водних об'екпв. Рада Мiнiстрiв СРСР, зокрема, пiдкреслюе, що в деяких союзних та автономних республiках, кра!нах та областях проведено низку заходiв радянськими й господарськими органами, промисловими шдприемствами, колгоспами i радгоспами, а також громадськими оргашзащями з метою забезпечення повноводдя малих рiчок i чистоти 1х вод, в результат чого полiпшились умови водопостачання й вщпочинку мiського й сiльського населення, вщтворення рибних запасiв, водоплавно! птищ й диких тварин. У той же час деяк виконкоми мюцевих Рад народних депутатiв та органи по регулюванню використання й охорош вод iгнорують запровадження необхiдних заходiв для змiцнення охорони й покращання стану малих рiчок, нехтують справою забезпечення контролю за дотриманням шдприемствами,
установами й оргашзащями припи^в з охорони вод, i як результат - у деяких
... . регюнах краши стан малих рiчок залишаеться незадовiльним, а окремi з них
ЛЧ \ \ ^т / И fv^^rh^ / \ ^^ * 1
поступово втрачають свое призначення.
Метою ще! постанови е пiдтримка сприятливого пдролопчного й гiдрохiмiчного режимiв, полiпшення саштарного стану й рацiонального водокористування, а також комплексне вжиття заходiв щодо охорони вод малих рiчок вщ забруднення, засмiчення й виснаження. Рада Мiнiстрiв СРСР постановила, що Радам мiнiстрiв союзних республiк належить забезпечити розроблення й затвердження в 1981 р. положень про водоохоронш зони малих рiчок, закршити в зазначених положеннях чггкий режим господарсько! дiяльностi об'еднань, пiдприемств, установ та оргашзацш у цих зонах i призначити вщповщальних за додержанням у цих смугах (зонах) належного санiтарного стану. Постановою також передбачена нагальна потреба розроблення й затвердження схеми охорони малих рiчок. Для належно! оргашзаци дiяльностi з охорони малих рiчок, запобiгання 1х забруднення, засмiчення й виснаження визначено постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вщ 04.02.1986 р. № 171 [18; 1986. - № 9. - Ст. 54] рекомендуеться Радам мiнiстрiв
союзних республш залучати до виконання зазначених заходiв, а також робгг, для яких не потрiбнi основнi будiвельнi матерiали, з шдтримання сприятливого водного режиму й належного санiтарного стану малих рiчок, поряд з пiдрядними будiвельними оргашзащями також об'еднання, тдприемства, установи й оргашзаци, включаючи радгоспи, колгоспи, кооперативы та iншi громадськi органiзацiï, як фiнансуються за рахунок коштiв, що видiляються Радам мiнiстрiв союзних республш на операцiйнi витрати, i господарська дiяльнiсть яких впливае на стан цих рiчок.
Приписи низки юридичних актiв (про мелiорацiю земель, захист грунлв вiд ерозiï, охорону малих рiчок) спрямованi на забезпечення охорони водних джерел. Наприклад, Положенням про водоохоронш зони малих рiчок i водойм Украшсько1' РСР, затвердженим постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 06.09.1977 р. [16; 1977. - № 9. - Ст. 89] закршлеш водоохоронш зони й
IS/} . / ly I! Д о \
прибережнi смуги малих рiчок УРСР, на територи яких забороняеться розорювання земель, застосування отрутохiмiкатiв, органiзацiя лiтнiх таборiв для худоби, будiвництво баз вiдпочинку, стоянок автомобшв тощо.
Чимало нормативно-правових ак^в присвячено проблемi захисту морських вод. 14.02.1974 р. вийшла постанова Ради Мiнiстрiв СРСР № 118 [18; 1974. - № 6. - Ст. 26], в якш визначено, що для посилення боротьби iз забрудненням морських вод, забезпечення охорони здоров'я громадян та охорони живих ресурЫв моря потрiбно зобов'язати мшютерства й вщомства запровадити заходи попередження забруднення внутршшх морських i територiальних вод СРСР i вiдкритого моря нафтою, нафтопродуктами та iншими речовинами, шкщливими для здоров'я людей або для живих ресур^в моря, що е результатом скидання або втрат судами чи шшими плавучими засобами вказаних речовин i сумшей, що мютять забруднюючi речовини. Перелiк останшх, скидання яких забороняеться, норми гранично допустимо:' концентрацiï цих речовин у сумшах установлюються Мiнiстерством мелюрацп й водного господарства СРСР разом з Мшютерством охорони здоров'я СРСР i
Мшютерством рибного господарства СРСР.
З метою посилення боротьби iз забрудненням морського середовища iз судiв нафтою, нафтопродуктами, с^чними водами та шшими твердими й рщкими речовинами, шкiдливими для здоров'я людей або для живих ресур^в моря, а також для забезпечення умов, необхщних для прийняття СРСР Miжнародноl конвенцй iз запобiгання забрудненню iз суден 1973 р. постановою Ради М1тс^в СРСР вiд 07.09.1976 р. № 724 [20] встановлюеться перелж спещальних вимог до нафтових танкерiв, суден, що використовуються для пошуюв i видобутку корисних копалин.
У постановi ЦК КПРС i Ради Мшсфв СРСР вiд 16.01.1976 р. № 42 [21] зазначаеться, що в останш роки в результат будiвництва на низцi пiдприемств, у мютах i на курортах РРФСР, УРСР, БРСР, ГРСР i МРСР, розмщеш в басейнах Чорного й Азовського морiв, ефективних очисних i водоохоронних споруд, а також втшення в життя комплексу технолопчних заходiв зi скорочення кiлькостi неочищених стних вод i припинення забруднення водойм значно зменшилися скидання в рiчки та iншi водойми зазначених басейшв неочищених стiчних вод i вiдходiв. У цiй Постановi передбачено комплекс заходiв саме з недопущення забруднення морських вод.
Регламентуванню вiдносин iз запобiгання й лжвщацй шкщливо1 дй вод присвячена низка норматив них актiв. Примiром, постанова Ради Miнiстрiв УРСР «Про невщкладш заходи по захисту берепв Чорного моря вiд руйнування i рацiонадьному використанню територiй курорта Чорноморського узбережжя» вiд 29.04.1969 р. № 272 [16; 1969. - № 4. - Ст. 55] наводить перелк обов'язкових заходiв, яких необхщно вжити в Одеськш, Херсонськiй, Микола1вськш, Кримськiй областях i на територй м. Севастополя, а також визначае мехашзми планування, здiйснення, належно: експлуатацй вiдповiдних гiдротехнiчних споруд та ш.
Варто звернути увагу на постанову Ради Miнiстрiв УРСР «Про заходи по полшшенню захисту населених пункта, пiдприемств, iнших об'ектiв i земель
вщ селевих потоюв, сшгових лавин, 3cyBiB, o6BaniB i просiдань земно! поверхш над прничими виробками» вiд 13.04.1978 р. [16; 1978. - № 4. - Ст. 42], в якш конкретизовано низку принципових положень законодавства про боротьбу 3i шюдливим впливом вод.
Звершмося до нормативно-правових акта, яких слщ назвати базовими. Серед них: постанова Ради Мiнiстрiв СРСР «Про заходи з упорядкування використання й посилення охорони водних ресур^в СРСР» вщ 22.04.1960 р. № 425 [18;1960. - № 9. - Ст. 67]; прийнята в 1960 р. постанова ЦК КПУ i Ради М1ше^в УРСР «Про заходи по впорядковуванню використання i посилення охорони водних ресурсiв УРСР» вщ 21.06.1960 р. № 1073 [22]; прийняп 10.12.1970 р. Основи водного законодавства Союзу РСР i союзних республiк, зaтвердженi Законом СРСР № 564-VIII [23] та в 1х розвиток i на !х основi Водний кодекс Укра1нсько1 РСР, затверджений Законом УРСР вщ 09.06.1972 р. № 771-VIII (771-08) [14]. Усi вони визначили оформлення саме законодавчого забезпечення правового iнституту водного права - охорони вод.
Як зазначаеться у ст. 4. Основ водного законодавства, вс води (водш об'екти) в СРСР становлять единий державний водний фонд, що охоплюе рiки, озера, водосховища, iншi поверхневi водойми й воднi джерела, води кaнaлiв i стaвкiв, пiдземнi води й льодовики, внутршш моря та iншi внутрiшнi морськi води СРСР, територiaльнi води (територiaльне море) СРСР.
Серед цих нормативно-правових акта центральне мiсце по праву займае Водний кодекс УРСР (1972 р.), завданням якого е впорядкування водних вщносин для забезпечення ращонального користування водами для потреб населення й народного господарства, захисту 1х вщ забруднення, зaсмiчення й вичерпання, попередження й лшвщащя шкщливого впливу цих вод, покращання стану водних об'ектiв, а також охорона прав тдприемств, оргашзацш, установ i громадян, змiцнення законност в гaлузi водних вiдносин.
Приписи статей 117-130 (розд. III) Водного кодексу УРСР служать правовим тдгрунтям у спрaвi охорони вод i запобиання 1х шкiдливому дiянню.
Глава 25 «Основш положення» мютить норми щодо захисту вод вщ забруднення, засмiчення й вичерпання, обов'язки водокористувачiв по !х охоронi; планування заходiв з охорони вод. Глава 26 «Охорона вод вщ забруднення i засмiчення» охоплюе заборону скидання у водш об'екти вiдходiв i покидькiв; охорону поверхш водозборiв i льодового покриву водойм, охорону вод вщ забруднення й засмiчення внаслiдок втрат мастила, деревини, хiмiчних, нафтових та iнших продуклв; попередження забруднення вод добривами й отрутохiмiкатами; охороннi санiтарнi округи й зони. Глава 27 «Охорона вод вщ вичерпання» наводить заходи з охорони вод вщ вичерпання; врахування штере^в водокористувачiв i землекористувачiв при погодженш питань роз-мiщення й будiвництва пiдприемств i споруд, що можуть вплинути на стан вод, i при видачi дозволiв на спещальне водокористування; заходи з охорони
шдземних вод вiд вичерпання. Глава 28 «Запобиання i лiквiдацiя шкщливого
/ ^ /j\А-ч \ \\ / \ II \ II А /1\ О \
дiяння вод» закрiплюе обов'язки пiдприемств, органiзацiй та установ з
ЛЧ \ \ ^т / и tbeb^ffh^ / \ ^^ * 1
попередження й лiквiдацi! шкiдливого дiяння вод; невщкладш заходи по запобiганню i лжвщаци стихiйного лиха, викликаного шкiдливим впливом вод; планування заходiв iз запобиання й лiквiдацi! шкiдливого дiяння вод.
Проведений аналiз системи водного законодавства за 1917-1990 рр. яскраво свщчить, що прийняття Водного кодексу УРСР (1972 р.) слiд вважати позитивним з огляду на наведену в цьому кодифшованому акл систематизацiю всього масиву вггчизняного законодавства. Варто наголосити також на важливос^ наявностi спещального роздiлу в цьому Кодексi, присвяченого впорядкуванню охоронних водних вщносин, який окреслив основш напрямки й заходи у цш цариш.
Зважаючи на прийняття комплексних на той час нормативно-правових актiв, у цшому еволюцiю законодавства в дослщжуванш сферi можна визнати позитивною. Дослщження основних проблем формування належного правового фундаменту охорони водних об'екпв дозволяе констатувати, що наведеш мiркування не вичерпують уЫх аспектiв порушено! тематики. Предметом
майбутшх наукових пошуюв мають бути, наприклад, вивчення стану водного законодавства за перюд з 1990 р. до сьогодення й з'ясування подальшого законодавчого забезпечення в дослщжуванш сфер1.
Список л1тератури:
1. Гетьман А. П. Методолопчш засади становлення правових основ охорони довкшля / А. П. Гетьман // Право Украши. - 2011. - № 2. - С. 11-19.
2. Дембо Л. И. Основные проблемы советского водного законодательства / Л. И. Дембо. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1948. - 136 с.
3. Рускол А. А. Некоторые вопросы кодификации горного и водного законодательства / А. А. Рускол // Сб. науч. ст. - М. : Юрид. лит., 1957. - С. 202-226;
4. Байсалов С. Б. Водное право Казахской ССР (некоторые проблемы теории и практики) / С. Б. Байсалов. - Алма-Ата : Изд-во «Наука» Казах. ССР, 1966. - 399 с.
5. Колбасов О. С. Теоретические основы права пользования водами в СССР / О. С. Колбасов ; Акад. наук СССР, Ин-т государства и права. - М. : Наука. - 1972. - 221 с.
6. Колбасов О. С. Охрана природы по советскому законодательству / О. С. Колбасов. - М. : Юрид. лит., 1961. - 76 с.
7. Соколова А. К. Проблеми законодавчого забезпечення права водокористування [Електрон. ресурс] / А. К. Соколова // Теорiя i практика правознавства : електронне видання. - 2013. - Вип. 2 (4). - Режим доступу : http://nauka.nulau.org.Ua/download/el_zbirnik/2.2013/18.pdf.
8. Соколова А. К. Правовi аспекти охорони природних об'екпв / А. К. Соколова // Проблеми законност : акад. зб. наук. пр. - Х., 2010. - Вип. 110. - С. 91-99.
9. Правова доктрина Украши : у 5 т. - Х. : Право, 2013. Т. 4: Доктринальш проблеми еколопчного, аграрного та господарського права / Ю. С. Шемшученко, А. П. Гетьман, В. I. Андрейцев та ш. ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - 848 с.
10. Про охорону лiсiв : Декрет РНК УСРР ввд 26 лютого 1919 р. // ЗУ УСРР. -1919. - № 16. - Ст. 176.
11. Мунтян В. Л. Правова охорона природи УРСР : навч. поаб. для студ. юрид. вузiв i ф-тсв / В. Л. Мунтян. - Вид. 2-е, перероб. - К. : Вища шк., 1982. - 182 с.
12. Зб. зак. УСРР.
13. Основи законодавства Союзу РСР i союзних республш про охорону здоровПя вщ 19.12.1969 р. // Ввдом. Верхов. Ради СРСР. - 1969. - № 52. - Ст. 466.
14. Водний кодекс УРСР // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1972. - № 24. - Ст. 200.
15. О санитарной охране водопроводов и источников водоснабжения : постановление ЦВК и РНК от 17.05.1937 г. // СЗ СССР. - 1937. - № 35. - Ст. 143.
16. ЗП УРСР.
17. Об основных положениях классификации запасов месторождений твердых полезных ископаемых и классификации эксплуатационных запасов подземных вод : постановление Совета Министров СССР от 12.08.1960 г. № 878 // Собрание действующего законодательства СССР. - Т. 19. - М. : Известия, 1976. - С. 308-309.
18. СП СССР.
19. О мерах по предотвращению загрязнения реки Северский Донец, подземных вод и воздушного бассейна в районе городов Лисичанска, Северодонецка И Рубежное Ворошиловградской области и города Славянска Донецкой области : постановление Совета Министров СССР от 01.04.1976 г. № 217 // Известия. - 1976 г. - 17 апреля. - № 92. -Официальный отдел.
20. О мерах по предотвращению загрязнения моря с судов : постановление Совета
Министров СССР от 07.09.1976 г. № 724 // Собрание действующего законодательства СССР. - Т. 54. - С. 79.
21. О мерах по предотвращению загрязнения бассейнов Черного и Азовского морей : постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 16.01.1976 г. № 42 // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. - Т. II. - М. : Политиздат, 1977. - Ст. 119.
22. Про заходи по впорядковуванню використання i посилення охорони водних ресурав УРСР : постанова ЦК Компартп Украши i Ради Мшютр1в УРСР вщ 21.06.1960 р. № 1073 // Зб1рник законодавчих акпв по охорош природи. - К., 1969. - С. 115.
23. Основи водного законодавства Союзу РСР та Радянських республш : Закон СРСР вщ 10.12.1970 р. № 564-VIII // Ведом. Верхов. Совета СССР. - 1970. - № 50. - Ст. 566.
Соколова А. К. Вопросы формирования правовой охраны водных объектов (исторический аспект).
Статья посвящена изучению проблем, связанных с определением правовой основы охраны водных объектов, с установлением ее законодательных предпосылок. Исследуется структура и динамика законодательства за период с 1917 г. по 1990 г. в сфере регулирования правоотношений по охране, использованию и воспроизводству водных объектов.
Ключевые слова: водные объекты, воды, водное законодательство, периодизация
водного законодательства.
/ Shi А / / 1 I Т" ' \\ U / \ I (Ъ \
/ /т / Г \\ \ II \ \\ Vv \
Sokolova A. K. The Problem of Shaping Legal Framework for Protection of Water Bodies (historical aspect).
The paper investigates the problems associated with the determination of the legal framework for protection of water bodies and establishment of its legal prerequisites. It studies the structure and dynamics of legislation for the period from 1917 to 1990 in the field of regulation of legal relations regarding protection, use and restoration of water bodies.
Key words: water objects, waters, water legislation, periodization of water legislation.
Розширена анотащя
статт Соколово'1 А. К. «Питання формування правовоУ основи охорони
водних об'еклв: iсторичний аспект»
Sokolova A. K., Doctor of Law, Associate Professor, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: The Problem of Shaping Legal Framework for Protection of Water Bodies
(historical aspect)
Legal groundwork for the issues related to use and protection of water resources has seen numerous researches in this field. These include works of distinguished scholars having fundamental importance for deliberation of this problem. However, there has been no dedicated study of the legal framework for the protection of waters for the time being.
We launched an investigation into the problems related to the determination of the legal framework for protection of water objects to establish its legal prerequisites. The publication is aimed at finding out the structure and dynamics of legislation for the period from 1917 to 1990 in the field of regulation of legal relations regarding protection, use and renovation of water bodies.
This paper presents water law development trends, in particular, in the field of water bodies protection, for which purpose it analyzes the content and systems of the the said legislation, uncovers legal prerequisites for creation of a certain legal foundation in the field of interest. Among the regulatory enactments subjected to analysis were Decree on Forests (1918), Provisions of Constitutional Laws - the Constitutions of the USSR, the Ukrainian SSR (1936), etc. The paper considers regulatory enactments that regulate both general issues of environment protection, natural resource management and their specific aspects - protection, renovation and use of water bodies.
It analyzes legal regulation of specific types of water bodies: surface, underground ones, etc.
It lays a particular emphasis on legal support of dealing with water bodies that have a negative impact on the condition of other natural features and pose an environmental threat. It proves that problems highlighted in this group of legal enactments are considered poignant today.
It gives regulations that define the specifics of the legal status of small rivers, refers to documents aimed at protection of these bodies, as well as laws and regulations that regulate water relations linked to other branches of law.
In addition, the paper highlights laws and regulations to control relations in the field of protection of waters from pollution and clogging.
It points out the possibility of determining certain period of water legislation development, and namely from 1917 to 1990, and gives its general description.
Key words: water bodies, waters, water legislation, periodization of water legislation
Переклад з украшськоИ мови на англшську мову / Translated_ from Ukrainian into English
Abstract
The Problem of Shaping Legal Framework for Protection of Water Bodies
(historical aspect) A.K. Sokolova, Doctor of Legal Sciences, Associate Professor, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv
The paper investigates the problems associated with the determination of the legal framework for protection of water bodies and establishment of its legal prerequisites. It studies the structure and dynamics of legislation for the period from 1917 to 1990 in the field of regulation of legal relations regarding protection, use and restoration of water bodies.
Key words: water objects, waters, water legislation, periodization of water legislation
