CC BY
37
Summary
TREATMENT OF COMPLEX URETERAL STONES, USING THE CONTACT LASER URETEROLITHOTRIPSY Stetsyshyn R.V.
Key words: ureteral stone, ultrasound contact ureterolithotripsy, laser contact ureterolithotripsy.
Contact laser lithotripsy was performed in 243 patients with complex ureteral stones. Efficiency of ureterolithotripsy procedures in patients with complex ureteral stones when using laser lithotripter was high, amounting to 92.2% (that is, the status of «stone free» was achieved in 224 cases out of 243). Intraoperative complications during laser ureterolitotripsy were marked only in 17 (7.0%) cases, all of these complications were not severe. Inability to achieve the "stone free" status occurred only in 23 (9.5%) of 243 patients. Using laser contact ureterolithotripsy improves results of complex treatment of ureteral stones, reduces the amount of intraoperative, early and late postoperative complications.
УДК 614.777(477.53) Торонченко О.М.
ЕКОТОКСИКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПИТНО1 ВОДИ М. ПОЛТАВИ ДЛЯ Р1ЗНИХ КАТЕГОР1Й НАСЕЛЕННЯ
Полтавський нацюнапьний техычний уыверситет iм. Юрiя Кондратюка
В статт/ наведен/ результати о^нки безпеки та фiзюлогiчно'í повноцiнностi питноТ води центра-л'зованого джерела водопостачання для рiзних категор'!й населення (доросл¡, дiти, вагты, люди похилого вку) м. Полтави. Незважаючи на те, що полтавська питна вода з централiзованих дже-рел водопостачання повн'ютю в'1дпов'1дае вимогам дючих державних, м'ждержавних та европейських стандарт'!в, вона не е безпечною для дтей рiзних &кових категорш за вм'ютом фтору. Враховуючи м'як'ють води, вона не е достатньо фiзiологiчно повно^нною за вм'ютом каль^ю та магню для вс'!х вкових категор'!й населення.
Кпючов1 слова: питна вода, безпечна концентрация, фтор, флюороз, ф1зюлопчна повноц1ннють води.
Дана робота е фрагментом виконання РегональноТ Програми охорони довюлля, ра^онального використання природных ре-сурйв та забезпечення еколо^чно'Т безпеки з урахуванням регюнальних прюритетiв Полтавсьюй областi на 2012 - 2015 роки (Програма Довюлля - 2015) (затверджена ршенням десятоТ сесП ПолтавськоТ обласноТ ради шостого скликання 29 лютого 2012 року).
З кшця XX сторiччя зростае ктькють Ыфор-мацшного навантаження на свщомють людини з метою отримання прибутку виробниками; зокре-ма, виробники фть^в для води, бутильованоТ води наголошують, що водопровщну воду не можна вживати без попередньоТ обробки. Чи так це для м. Полтави? Адже за даними хiмлабора-тори «Полтававодоканал» «склад полтавськоТ води за органолептичними, хiмiчними, бактерю-лопчними аналiзами майже не змшюеться з роками, вщповщае вимогам ДСанПНу». Джерелом централiзованого питного водопостачання м. Полтава е виключно пщземш води, як вщно-сяться до сеноман-нижньокрейдяного комплексу. Водозабезпечення м. Полтава здшснюеться з п'яти радiально розташованих водозаборiв. Забiр води здшснюеться 18-ма дшчими артезiа-нськими свердловинами. Це залягання водонос-них горизонлв на глибинах вщ 400 до 800м, ям беруть початок в Курських болотах з закшчен-ням розвантаження в долинах рiчки Днтро. Вода цього горизонту вщповщае вимогам Державних саштарних норм та правил «Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ до споживання лю-диною» (ДСанПiН 2.2.4-171-10) [3]. Аналiз та контроль за якютю питноТ води здшснюе власна хiмбаклабораторiя, яка атестована на прове-дення аналiзiв питноТ води за 22 показниками.
Типи вод - хпоридно-гщрокарбонатно натрieвi, мiнерапiзацiя не перевищуе 0,8-0,9 г/дм3, жорст-кють - 0,6-0,8 ммоль/дмз.
Нешкiдпивою за хiмiчним складом е така вода, вживання якоТ не призведе до виникнення нешфекцшних захворювань хiмiчноТ етюпогп (ендемiчних захворювань, техногенних хрошч-них i гострих отруень i т. п.) у людей i Т'хжх на-щадкiв. Це повинно бути гарантовано i для самих чутливих груп населення (новонароджених, д^ей, вагiтних, людей похилого вку та iн), i в умовах використання ТТ протягом усього життя, i з урахуванням ймовiрностi комбшованоТ' дм хiмi-чних речовин при одночаснш наявностi у водi. ^м ендемiчних хвороб i техногенних отруень, потрiбно запобiгти наспiдкiв неспецифiчноТ дм (зростання загапьноТ захворюваностi внаспiдок зниження ошрност органiзму) i вiддапених (мутагены, канцерогены, ембрютоксичш, терато-генш, гонадотоксичнi, сенсибiпiзуючi, нейроток-сичнi i т. п.) ефектiв. Виходячи з цього, концент-рацiя у водi небезпечних для здоров'я хiмiчних речовин не повинна перевищувати ГДК, встано-впених на основi гпибоких саштарно-токсикопогiчних доспiджень. У той же час, питна вода повинна бути фiзiопогiчно повноцшною, ТТ мiнерапьний склад, змют бiомiкроепементов (фтору, йоду, селену i т. п.) повиннi бути адеква-
В1СНИК ВДНЗУ «Укрсанська. медична стоматологгчна академЫ»
тними бюлопчним потребам оргашзму. ^м того, вода повинна бути нешкщливою в радiацш-ному вщношенш, тобто мiстити безпечну кть-кють природних радiонуклiдiв i мати таку сумар-ну об'емну альфа-i бета-радюактивнють, яка не перевищуе гiгieнiчного нормативу [2].
Мета дослщження
Оцiнка безпеки та фiзюлоriчноT повноцiнностi водопровщноТ питноТ води для рiзних категорiй населення (доросла дiти, вагiтнi, люди похилого вку) м. Полтави.
Об'ект i методи дослiдження
На основi узагальнення нормативних та ана-лiтичних матерiалiв (звiти, науково-дослiдницькi
роботи, науковi публкаци) визначено нормативи якостi питноТ води та норми добового надхо-дження мiкроелементiв та макроелементiв для рiзних категорiй населення. За даними хiмбак-лабораторп КП ПОР «Полтававодоканал» обчи-слено фактичне споживання фтору рiзними ка-тегорiями населення та безпечну концентрацш фтору в питнiй вод^ спожитiй за добу.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Динамiка змши показникiв якостi питноТ води м. Полтава свщчить про вiдповiднiсть води дю чим стандартам [3] (табл.1).
Таблиця 1
1ьтати aHanÎ3y питноТ води в м. Полтава у 2010 i 2014 роках (за даними КП «Полтававодоканал», максимальне значення)
№ п/п Найменування показниш Одиниця вимфювання пдк 2010 2014 Змша показника
1 Запах Бали 2,0 0 1 *
2 Присмак Бали 2,0 0 1 *
3 Кольоровють Град. 20,0 0 5 *
4 Мутнiсть мг/дм3 1,5 0,26 0,58 *
5 Активна реакцiя рН 6,0-9,0 8,2 8,2 **
6 Лужнють мг-екв/дм3 0,5-6,5 6,2 5,8 *
7 Сухий залишок мг/дм3 1000,0 966,0 951,0 *
8 Кальцiй Са мг/дм3 Не норм -
9 Магшй Мд мг/дм3 10,0-80,0 -
10 Залiзо Fe мг/дм3 0,3 0,209 0,042 *
11 Азот амоншний NH4+ мг/дм3 2,0 0,701 0,42 *
12 Азот нiтритiв NO2- мг/дм3 1,0 0,087 0,064 *
13 Азот штрат NOз- мг/дм3 45,0 0,62 0,09 *
14 Жорсткiсть загальна мг-екв/дм3 7,0 0,55 0,76 *
15 Хлориди С1- мг/дм3 350,0 343,64 307,0 *
16 Сульфати SO42- мг/дм3 500,0 90 90,94 *
17 Окиснюванiсть перманганата мг/дм3 4,0 3,65 1,69 *
18 Фтор F мг/дм3 0,7-1,5 1,49 1,34 *
19 Марганець Мд мг/дм3 0,1 0,002 0,001 *
20 Молiбден Мо мг/дм3 0,25 0,0025 0,0025 **
21 Мiдь Си мг/дм3 1,0 0,02 0,005 *
22 Цинк мг/дм3 5,0 0,026 -
23 Свинець мг/дм3 0,03 0,011 -
24 Миш'як мг/дм3 0,05 0,01 -
Активний хлор в хлорованш питшй вс^
1 Вiльний мг/дм3 0,3-0,5 - -
2 Зв'язаний мг/дм3 0,8-1,2 - -
Бактерюлопчне дослщження
1 Кiлькiсть загаяноТ води мл 333,0 - - **
2 Ктькють колонiй в 1 мл 100 0 0 **
3 Титр K^i >333 - - **
4 1ндекс Kолi <3 <3 **
Фтор мае надвузький дiапазон фiзiологiчних доз. Йому притаманна висока реакцшна здат-нють i властивiсть проникати крiзь захиснi бар'ери органiзму; руйнувати зв'язки з бтковими i мЫеральними компонентами, призводити до порушень у кютковш тканинi, змiн iмунобiологiч-ноТ функцп органiзму. При регулярному вживанш води i продуктiв з пщвищеним вмiстом фтору розвиваеться системне порушення розвитку твердих тканин - ендемiчний флюороз (з лат.
fluor - фтор). Найбтьш часто флюороз виникае при прорiзуваннi постiйних 3y6iB у д^ей на 2-3 роках життя в ендемлчному вогнищi. А вже у сформованих 3y6iB - у дорослих - при рiзко збн льшенiй концентраци' фтору у водi - вiд 6 мг/л i вище. Велика концентра^я фтору у водi (межа -0,7-1,5 мг/л) "прикрашае" зуби плямами (флюороз), недостатня - провокуе виникнення карiесу [4] (табл. 2).
Таблиця 3
Розрахунок фактичного споживання фтору з питною водою для дорослих м. Полтави
Таблиця 2
Залежнють захворюваност1 зуб1в в1д концентрацп фтору у питн1й вод1
Концентрация фтору Частота ураження населення карiесом
Дуже низька (до 0.3 мг/л) в 3-4 рази вище рiвня оптимально!' концентрацп, у дггей затримка окостешння i де-фекти мiнералiзацiТ' кiсток
Низька (вщ 0.3 до 0.7 мг/л) в 2-3 вище рiвня оптимальноТ концентрацп
Середня (вщ 0.7 до 1.1 мг/л) мiнiмальна
Висока (вщ 1.1 до 1.5 мг/л) захворювання карiесом мiнiмальне, легкi форми флюорозу у 20% населення
Добова норма фтору (2/3 людина отримуе з водою, 1/3 з продуктами харчування) Норма питноТ води на добу, мл Фактичне споживання фтору (без ураху-вання продукпв харчування) Безпечна кшькють води, мл на добу
2010 рш 2014 рш
2010 р. 1,49 мг/дм3 2014 р. 1,34 мг/дм3
Вагггш 3 мг - 3.1 мг* 1500 - 2 000 2.2- 3 мг 2- 2.7 мг 2000 2250
Доро^ 2-3 (4) мг чол. - 3,8 мг* жж. - 3.1 мг* 1700 - 27 00 2.5- 4 мг 2.3- 3.6 мг 2600 3000
Похилого вiку 3 мг 1500 - 2000 2.2- 3 мг 2- 2.7 мг 2000 2250
У великих ктькостях фтор е протоплазмати-чною отрутою (близько 10 мг на добу), що зумо-влюе необхщнють розрахунку фактичного споживання фтору з питною водою для рiзних кате-горм населення м. Полтави. Як бачимо, для води 2014 року, коли максимальний вмют фтору у пробах визначався на рiвнi 1,34 мг/дм3, фактич-не споживання фтору наближалося до максима-льних значень норми для категорш дорослого населення (табл. 3). Але у 2010 роф, коли максимальний вмют фтору у водi наближався до верхньоТ меж1 норми, фактичне споживання фтору з водою вщповщало максимальному до-бовому, яке мае надходити i з водою, i з харчо-вими продуктами. Отже, при концентрацп фтору у питнш вод^ якi вiдповiдають верхнш межi норми або наближаються до неТ iснуе ризик фактичного споживання фтору вище добовоТ норми для дорослого населення. Насамперед це сто-суеться фiзiологiчних та патолопчних станiв, коли збтьшуеться потреба у рiдинi: лiтня спека, штоксикаци, пiдвищення температури тiла, над-мiрне фiзичне навантаження i т.п. Також слщ уникати продуктiв з високим вмютом фтору -чай зелений i чорний, скумбрiя, минтай та шша морська риба, червоне вино та враховувати концентрацiю фтору в цих продуктах при розра-
Анал1з споживання фтору з питною водою для дтей
Як бачимо iз таблиц 4, фактичне споживання фтору з водою нав^ь за умов його нормального
хунку добового споживання.
Д^и вщносяться до найбтьш чутливоТ до фтору категорГТ населення. Ураження тканин зу-бiв мають особливо тяжкий переб^ у той перюд, коли надлишок фтору надходить в оргашзм пiд час росту i розвитку зубiв. За даними дослщни-кiв, найбiльш iнтенсивне утворення фториду ка-льцiю в поверхневому шарi емалi постiйних зубiв вiдмiчаеться на 2-3 роках життя дитини, яка проживае в ендемiчному вогнищi флюорозу. До-бова потреба фтору у д^ей менша, нiж у дорослих та залежить вщ вку дитини. У той час потреба у водi у дитини вщносно маси ТТ тiла значно бтьша, нiж у дорослоТ людини. Вода становить близько 80% маси тта дитини. З дорослшанням частка води в Т'Т органiзмi зменшуеться до 6872%. Що молодша дитина, то бiльша у неТ потреба у водк Так, у вiцi 6 мiсяцiв добова потреба у водi на 1 кг маси тта становить приблизно 120-130 мл, у 2 роки-95 мл, у 10-12 рош - 35-40 мл. Це створюе передумови для надходження надлишку фтору до дитячого оргашзму саме у найбтьш небезпечш перюди життя [5]. Тому нами було проведено розрахунок фактичного споживання фтору д^ьми рiзного вку за умов споживання нормальноТ ктькост води (табл. 4).
Таблиця 4
вмюту значно перевищуе вкову норму в уах вь кових категорiях дiтей. На 2-3 роках життя, найбтьш небезпечних щодо формування флюорозу, ттьки за умови вживання питноТ води
Вш Добова норма фтору (мг) Норма питноТ води на добу, мл Фактичне споживання фтору на добу Безпечна кшькють води, мл на добу Безпечна концен-тра^я (мг/дм3)
2010 р. 1,49 мг/дм3 2014 р. 1,34 мг/дм3 2010 р. 2014 р.
0.6-1 р. 0.2-1 950 -1300 1.4- 1.95 мг 1.2- 1.7 мг 666 746 0.76
1-3 р. 0.5-1.5 1400 - 1500 2.1- 2.25 мг 1.9- 2.1 мг 1000 1111 1
4-6 р. 1-2.5 1800 - 2000 2.7- 3 мг 2.4- 2.7 мг 1666 1865 0.83 мг/дм3
7-10 р. 1.5-2.5 1900 - 2500 2.8- 3.7 мг 2.5- 3.3 мг 1666 1865 1
11 р. i й-льше 1.5-2.5 2200 -2700 3.3- 4 мг 3- 3.6 мг 1666 1865 0.92 мг/дм3
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
централiзованого водопостачання та без ураху-вання фтору з продукпв харчування, дитина отримуе приблизно до 2-х разiв бтьше вшовоТ норми фтору. Це стосуеться i дiтей у вiцi 1 року, якi знаходяться на штучному вигодовуваннк Враховуючи це, нами було розраховано орiенто-вну безпечну ктькють води з централiзованих джерел водопостачання, решта води мае бути з альтернативних джерел, вщповщноТ якост та низьким вмiстом фтору. Розрахован нами пока-зники безпечноТ концентрацп фтору у питнiй водi вiдповiдають результатам дослiдження iнших авторiв (табл. 1) та оптимальному вмюту фтору у питнiй водi за рекомендациями ВООЗ.
Враховуючи результати дослщжень, вважае-мо, що питна вода з централiзованих джерел водопостачання потребуе централiзованого де-фторування до оптимальних концентрацш. За вiдсутностi таких заходiв необхiдна шдивщуаль-на профiлактика:
- дотримання ппени харчування;
- зменшення кiлькостi споживання фтору з питною водою та стравами;
- регулярна ппена порожнини рота.
Важлива поЫформованють як населення, так i
дтьничних педiатрiв про концентрацiю фтору у питнш водi з метою шдивщуального орiентовного розрахунку надходження фтору до оргашзму ди-тини, враховуючи рацюн, споживання води та н шоТ рiдини. ОсобливоТ уваги потребують д^и з пщ-вищеною потребою в рщиы - висока рухова акти-внiсть, спека, пiдвищення температури, тощо.
Головними антагонютами фтору е кальцш, магнiй та йод. Питна вода м. Полтави м'яка (табл. 5), з низьким вмютом солей кальцш та магнш, що потенцше порушення формування кiстковоТ системи та зубiв у дiтей. Вмiст йоду у питнш водi за дiючими свтовими та державними стандартами не нормуеться, але юнують данi про проблему йододефщиту на Полтавщинi [1]. Доведено, що м'яка вода пщвищуе ризик серце-во-судинних захворювань, сприяе розвитку рах^ ту та остеопорозу, сприяе розвитку флюорозу в ендемiчних репонах [4].
Таблиця 5 Види твердост1 води
Отже, за умови пщвищеного надходження фтору в органiзм, насамперед, в оргаызм дiтей, м'яка питна вода не е фiзiологiчно повноцшною i потребуе корекцп надходження макроелеметчв (кальцiю та магнiю, якi е антагонютами фтору) насамперед з харчовими продуктами. Слщ пам'ятати, що фтьтри для води ще бтьше пом'якшують воду, знижуе вмiст солей, у тому чи-
слi кальцш у водi навiть звичайне кип'ятЫня. Тому безконтрольно вживати фiльтровану воду для жи-телiв Полтави може бути небезпечним для здо-ров'я. Велике значення при цьому мае пошформо-ванють населення та медичних пра^вниш.
Висновки
Полтавська питна вода з централiзованих джерел водопостачання повнютю вiдповiдае ви-могам дiючих державних, мiждержавних та ев-ропейських стандарт. Для дорослого населення мюта вода е безпечною за умови дотримання фiзiологiчно питного режиму та помiркованого вживання продуктiв з високим вмютом фтору. Враховуючи особливу чутливють дитячого орга-нiзму до фтору в перюд формування та прорiзу-вання постiйних зубiв та пщвищену (порiвняно з дорослими) потребу у вод^ полтавська питна вода не е безпечною для д^ей уах вiкових кате-горiй. Питна вода м. Полтави не е достатньо фн зюлопчно повноцiнною за вмютом кальцш та магнш для вах вiкових категорiй, а особливо дь тей, вагiтних, осiб похилого вку. Розрахована нами безпечна концентрацiя фтору у питнш водi для д^ей 0,76 - 1 мг/дм3 вщповщае даним л^е-ратури та рекомендащями ВООЗ. Тому най-бiльш ефективним методом профтактики буде дефторування питноТ води. Необхiдно забезпе-чити шформованють дiльничних педiатрiв щодо концентрацiТ фтору у питнш водi з метою шдив^ дуального розрахунку безпечноТ ктькосп води в залежностi вiд вку, рацiону, вигодовування (штучне) та пропонувати д^ям часткове викори-стання альтернативно!' фiзiологiчно повноцшноТ води з низьким вмютом фтору.
Перспективи подальших дослiджень
Оскiльки флюороз е ендемiчним захворюван-ням для Полтавщини, необхiднi скринiнговi дос-лiдження населення, контроль вмюту фтору у питнш вод^ бтьш детальне вивчення токсикое-кологiчних властивостей фтору та його антагош-спв - кальцiю, магнiю, йоду з метою розробки заходiв шдивщуальноТ профтактики та програ-ми, направленоТ на забезпечення еколопчноТ безпеки, створення умов стшкого, збалансова-ного еколого-економiчного розвитку мюта з вра-хуванням вимог до охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення.
Лггература
1. Бобырева Л.Е. Особенности развития и течения аутоиммунного тиреоидита, обусловленного йододефицитом в Полтавской области / Л.Е. Бобырева, Е.Ю. Городинская // Мир медицины и биологии. - 2013.- № 3(39), Ч. 1. - С. 79-82.
2. Гончарук Е.И. Коммунальная гигиена / [Е.И. Гончарук, В.Г. Бардов, С.И. Гаркавий, А.П. Яворовский и др.] / Под ред. Е.И. Гон-чарука. - К. : Здоров'я, 2006. — 792 с.
3. Державы санггарш норми i правила «Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ для споживання людиною» (ДСан^Н 2.2.4.-.171-10).
4. Нколшин А.К. Флюороз зубiв / А.К. Нколшин. - Полтава, 1999. - 136 с.
5. Пропедевтична педiатрiя: Пщручник для студенев вищих медичних навчальних закладiв IV рiвня акредитацп / В.Г. Майданник, В.Г. Бурлай, О.З. Гнатейко [та ш.] / За ред. Проф. В.Г.Майданника. - Вшниця : Нова книга, 2012. - 880 с.
Види твердости води мг/екв в 1 л Са2+, Мд2+
Дуже м'яка 0-1,5
М'яка 1,5-3
Середня твердють 3-6
Тверда 6-10
Дуже тверда >10
Реферат
ЭКОТОКСИКОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КАЧЕСТВА ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ г. ПОЛТАВЫ ДЛЯ РАЗНЫХ КАТЕГОРИЙ
НАСЕЛЕНИЯ
Торонченко О.Н.
Ключевые слова: питьевая вода, безопасная концентрация, фтор, флюороз, физиологическая полноценность воды.
В статье приведены результаты оценки безопасности и физиологической полноценности питьевой воды централизованных источников водоснабжения для различных категорий населения (взрослые, дети, беременные, люди преклонного возраста) г. Полтавы. Несмотря на полное соответствие полтавской питьевой воды действующим государственным, межгосударственным и европейским стандартам, она не является безопасной для детей разных возрастных групп по содержанию фтора. Учитывая мягкость воды, она не является достаточно физиологически полноценной по содержанию кальция, магния для всех возрастных групп населения.
Summary
ECOTOXICOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DRINKING WATER QUALITY IN POLTAVA CITY FOR VARIOUS POPULATION
GROUPS
Toronchenko O.N.
Key words: drinking water, safe fluoride concentration, fluorosis, physiological adequacy of water.
The article presents the results of the evaluation of safety and physiological adequacy of drinking water from centralized water supply sources for different categories of population (adults, children, pregnant women, elderly people) in Poltava. Despite the complete adequacy of drinking water in Poltava to applicable national, intergovernmental and European standards, it is not safe for children of different age groups in point of fluoride concentration. Because of its softness, water is not physiologically adequate enough by content of calcium and magnesium for all age groups.
УДК 616.378-008.64:616.61-002-003.828-078:57.088.55
Ton4iü I.I., Семенових П.С., Гальчнська В.Ю., Денисенко В.П., Якименко Ю.С. ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИК1В ЗАПАЛЕННЯ, Ф1БРОЗУ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ НИРОК У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-ГО ТИПУ
ДУ «Нацюнальний шститут терапп iM. Л.Т.МалоТ НАМН УкраТни», м. Харюв
Функ^ональний нирковий резерв (ФНР) е дуже важливим д'!агностичним i прогностичним KpumepieM функцюнального стану нирок у людини. Метою роботи було вивчення ФНР у хворих на цукровий di-абет (ЦД) 2-го типу з докл1'н1'чними стад'ями нефропатп з урахуванням вмюту маркерiв запалення та фiброзу. Встановлено, що в 46,5 % хворих на ЦД 2-го типу без клiнiчних ознак нефропатп вияв-ляеться виснаження ФНР при проведенн проби з амiнокислотною стимуляцею. Виснаження ФНР супроводжуеться зростанням вмюту мед'атор'т запалення та ф'брозу, зокрема iнгiбiтору активатора плазм'1ногену 1 типу та моноцитарного хемоатрактантного протеТну 1 типу в плазмi кровi хворих.
Ключовi слова: дiабетична нефропа™, функцюнальний нирковий резерв, iHri6iTop активатора плазмЫогену 1 типу, моноцитарний хемоатрактантний протеТн 1 типу.
Дослiдження було проведено в рамках науково-дослiдноT роботи «Розробити методи профтактики серцево-судинних ускла-днень у хворих на дiабетичну нефропатю на пiдставi визначення змт в системi FGF23/фосфорно-кальцieвий обмш», № держ. реестрацп 0112U001096.
Серед ускладнень цукрового дiабету (ЦД) рушень нирковоТ гемодинамки при ЦД е внутр^
найнебезпечшшим е дiабетична нефропа™ шньоклубочкова гiпеpтензiя. 1Т можна виявити за
(ДН) - специфiчне ураження нирок, яке характе- допомогою функцюнальних навантажувальних
ризуеться розвитком гломерулосклерозу. Небе- проб, з яких найчаспше вживають дослщження
зпека цього ускладнення полягае в тому, що по- функцюнального ниркового резерву (ФНР) [1, 2].
чаткoвi функцюнальш змши в нирках не виявля- ФНР визначаеться як piзниця мiж максимальною
ються при рутинному обстеженн хворого i дов- (стимульованою) i базальною величинами клу-
гий час залишаються непoмiченими. Однак, са- бочковоТ фтьтрацп [1, 3]. ФНР вщображае
ме ц пеpшi безсимптомн етапи захворювання спроможнють нирок пщвищувати швидкють клу-
можуть бути зворотними при своечасних профн бочковоТ фтьтрацп (ШКФ) у вщповщь на piзнi
лактичних заходах. У зв'язку з цим дуже важли- навантаження (бткове, амшокислотне, дофам^
во для подальшого прогнозу захворювання дiаг- нове, сольове). Парадоксальне зниження або
ностувати ДН на перших доклЫчних стадiях IT вщсутнють зростання ШКФ при стимуляцп вище-
розвитку. згаданими агентами вказуе на виснаження резе-
Одним з найбтьш раншх функцюнальних по- рву нирок, що, на думку бтьшосп дослщниш, е
