CC BY
191
УДК: 614.777:644.6(477.51) Пономаренко Н.П., Коршун М.М.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ РАЙОН1В ЧЕРН1Г1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Головне управлiння Держсанепщслужби УкраТни у Чернiгiвськiй областi, м. Чернов Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, м. КиТв
В статт/ наведена о^нка якост/ питноУ води централ'зованого та децентрал/'зованого водопостачання районних адмнстративних територй Черн'г'всько'У област'1 за перод 2001-2012 рр. Для оцнки використано '¡ндекс забрудненост/ (1ЗВ), який в'дображае стiйкiсть забруднення води за питомою вагою проб, що не в'дпов'дають стандарту за саштарно-бактер'юлог'нними або саштарно-х'ш'нними показниками. Проанал'зована динамка змни якост/ води за досл'джуваний пер'юд. Визначен/ райони з найбльш несприятливою ситуацею за вище вказаним показником з метою вивчення причин забрудненост!' води та УУзв'язку з'! станом здоров'я населення.
Ключов1 слова: вода питна, централ1зоване водопостачання, децентрал1зоване водопостачання, шдекс забрудненост! води, ЧернИвська область.
Вступ
Якюна питна вода в достатнш кшькосп е одшею з найважливших передумов забезпечення нормально'!' життедiяльностi кожноТ окремоТ людини та збереження здоров'я населення в цшому. Адже неякiсна вода е етюлопчним чинником або чинником ризику виникнення рiзноманiтних патологiчних процесiв в органiзмi людини. Всесвiтня органiзацiя охорони здоровья (ВООЗ) наголошуе, що 80 % уах захворювань у свт пов'язанi з незадовiльною якiстю питноТ води, порушенням санiтарно-гiгiенiчних та еколопчних нормативiв забезпечення населення водою [6].
За даними ООН, УкраТна посщае 95 мiсце серед 112 краТн свiту за рейтингом якостi питних джерел. Саме тому належне водозабезпечення е актуальним для нашоТ держави, особливо для стьськоТ мюцевосп [5].
У сферi забезпечення сiльського населення питною водою однiею з проблем загальнодержавного характеру е штратне забруднення джерел децентралiзованого водопостачання. Забруднення питноТ води нiтратами призводить до розвитку водно-нiтратноТ метгемоглобiнемiТ у д^ей, послаблення загального опiрностi дитячого оргашзму. Доведено, що на фон нiтратного забруднення (1,5-2 ГДК i вище) можлива поява безсимптомних, донозолопчних форм метгемоглобiнемiТ, якi проявляються збтьшенням коефiцiентiв захворюваностi дитячого населення анемiями, алергозами, хворобами шкiри та пщшмрноТ клiтковини, збiльшенням частоти окремих сташв, що виникають в перинатальному пер^ [9]. Також встановлений зв'язок мiж концентрацiею нiтратiв у водi та захворюванютю хворобами органiв дихання, травлення (дистрофiчнi процеси в печiнцi) та кровооб^у [2, 6].
В природних водах в рiзних концентрацiях мютяться 65-70 хiмiчних елементiв, в тому чи^
фiзiологiчно необхiдних, ессенцiальних. З водою людина отримуе 1-25 % Тх добовоТ потреби [6]. Вода, яка незбалансована за мшеральним складом, е одним з етюлопчних чинниш ризику формування патологи травного тракту, кютковоТ, нервовоТ, iмунноТ, кровотворноТ, сечовидтьноТ, репродуктивноТ систем, ураження слизових оболонок, шкiри та iн. [6, 7, 8].
Актуальною на сьогодн залишаеться роль питноТ води у виникненн та розповсюдженнi iнфекцiйних хвороб. Результати моыторингу свiдчать, що кожний другий-третiй спалах кишкових iнфекцiй пов'язаний iз вживанням неякюноТ води [11].
Для чернтвського регiону, як i для УкраТни в цiлому, питання якост та безпечностi питноТ води е надзвичайно актуальним [1, 12]. Аналiз результат монiторингових дослiджень показуе, що ЧернИвська область вiдноситься до ряду репошв держави, де спостер^аеться найбiльший вiдсоток вiдхилень проб питноТ води децентралiзованого водопостачання за санiтарно-хiмiчними та бактерiологiчними показниками [12, 5].
Мета роботи
Гтешчна оцiнка стану господарсько-питного водопостачання та аналiз динамки якост питноТ води в районах ЧернтвськоТ областi за перiод 2001-2012 рр.
Для досягнення мети були визначен наступи завдання: провести оцшку якостi питноТ води з джерел децентралiзованого водопостачання та водопровщноТ води при централiзованому водопостачаннi по районних адмшютративних територiях ЧернИвськоТ областi за комплексним шдексом забрудненостi; визначити райони з найбтьш несприятливою ситуацiею; оцшити динамiку якостi питноТ води за дванадцятирiчний перiод.
Матерiали та методи дослщження
Джерелом шформаци про рiвнi санiтарно-
xiMi4Horo та саштарно-бактерюлопчного забруднення питно' води були дан статистично' форми № 18 «Зв^ про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоровья людини» 22 адмiнiстративних райоыв областi (мiста державного та обласного пщпорядкування не враховували) за перюд 2001-2012 рр.
Оцiнка якостi питноТ води проведена нами за ознакою повторюваностi випадкiв забруднення, тобто випадш невiдповiдностi гiгieнiчним вимогам. Мiрою стшкосп забруднення прийнято iндекс забрудненостi води (1ЗВ), методика розрахунку якого наведена в [10]. 1ЗВ визначали за формулою:
1ЗВ = / !(1ЗВИм + 1ЗВбак),
де: 1ЗВх|м та 1ЗВбак- питома вага проб, що не вщповщають стандарту за санiтарно-хiмiчними та санiтарно-бактерiологiчними показниками вiдповiдно, %.
За значеннями 1ЗВ питна вода розподтена на 5 класiв:
I - умовно чиста (поодинок випадки забруднення, 1ЗВ < 3);
II - помiрно забруднена (нестiйке забруднення, 3 < 1ЗВ < 25);
III - забруднена (сшке забруднення, 25<1ЗВ<40);
IV - дуже забруднена (дуже стiйке забруднення, 40 < 1ЗВ < 60);
V - надзвичайно забруднена (надзвичайно стшке забруднення, 1ЗВ > 60).
До першого класу вiдноситься питна вода, яка отримана з тих джерел водопостачання, що зазнають найменшого антропогенного (техногенного) впливу. Величини гiдрохiмiчних та гщробюлопчних показниш води цих джерел близью до природних значень для даного репону, але е певн змiни, порiвняно з природними, як ще не порушують еколопчно'Г рiвноваги та е вiдносно безпечними. До другого класу вщносяться води, що знаходяться пщ значним антропогенним впливом, рiвень якого близький до меж1 стiйкостi екосистем та стае небезпечним для здоров'я людини. Вода третього-п'ятого клаав - це вода з порушеними еколопчними параметрами, ïï стан оцiнюеться як екологiчний регрес, а стушнь небезпечностi для здоров'я людини - як високий та надзвичайно високий.
При проведены дослщжень були використан статистичн (варiацiйна статистика,
дисперсшний, кореляцiйний та регресiйний аналiзи) методи. Достовiрнiсть розходжень мiж середшми значеннями, достовiрнiсть коефiцiентiв кореляцiï оцшена за критерiем Ст'юдента; вiрогiднiсть результат
дисперсiйного аналiзу та адекватнiсть
Кльксть джерел господ
регресшних моделей - за критерiем Фiшера. Статистична обробка та вiзуалiзацiя результатiв здiйснена за програмою «Microsoft Office Excel» (верая 12.0.6425.1000, 2007 г.).
Результати дослщження та ïx обговорення
Вся територiя ЧернИвсько' областi у гiдрогеологiчному вщношены знаходиться в межах Днiпровського артезiанського басейну. Чернiгiвська область забезпечена пщземними водними ресурсами в достатнiй мiрi. На питнi та санiтарно-побутовi потреби населення використовують лише пiдземнi води четвертинного, харшського, бучацького, верхньокрейдяного та нижньокрейдяного горизонтiв [3].
Четвертинний горизонт використовують по усш територп областi як джерело децентралiзованого водопостачання. Забiр води, в основному, здшснюють шахтними, рiдше - трубчатими колодязями. У багатьох районах у цьому горизонт е ытрати, вмют яких перевищуе показники Державних саштарних норм та правил «Гiгiенiчнi вимоги до води питно''', призначено''' для споживання людиною» (ДСанПiН 2.2.4-17110). Основною проблемою децентралiзованого водопостачання е незадовтьний саштарно-технiчний стан колодязiв громадського користування.
Перевищення вмiсту хiмiчних речовин (залiзо, фтор, марганець, нiтрати) у водопровщнш водi при централiзованому водопостачанн в бiльшостi випадкiв зумовлено природним !'х надлишком у водовмiсних горизонтах, де формуються пщземы води [4]. Також до зниження якост питно''' води призводить ïï вторинне забруднення в розподiльчiй водопровiднiй мережi. Проте показники невщповщносп стандарту упродовж останшх рокiв залишаються стабiльними, кращими за середньодержавн показники [13].
На кшець 2012 року централiзованим водопостачанням в ЧернИвськш областi охоплено лише 19,3 % населених пункпв, а саме 100 % мют, 96,6 % селищ мюького типу та лише 16,9 % ст [5].
Установи санепщслужби ЧернИвсько''' областi проводять щорiчний монiторинг якостi питно''' водопровщно''' води при централiзованому водопостачаннi та питно''' води з джерел децентралiзованого водопостачання (з громадських колодязiв) (табл. 1). За дванадцятирiчний перiод вiдбулося зменшення кiлькостi колодязiв громадського користування внаслщок збiльшення iндивiдуальних джерел водопостачання в стьськш мiсцевостi.
Таблиця 1
ко-питного водопостачання в районах Чершг'тсьШ област':
№ п/п Види джерел господарсько-питного водопостачання Юльюсть джерел
2001 рш 2012 рш
1. Водопроводи централiзованого водопостачання, всього 311 311
у тому числк
1.1. - комунальш водопроводи 32 33
1.2. - вiдомчi водопроводи 67 60
1.3. - Ыльсык водопроводи 212 21S
2. Джeрeла дeцeнтралiзованого водопостачання (громадськi), всього 6747 254S
у тому числк
2.1. - шахтнi колодязi 66SS 2536
2.2. - артeзiанськi колодязi 59 12
Нами на пщсл^ даних статистично!' форми № 1S розраховано 1ЗВ в 22 районах Чeрнiгiвськоï областi за 12 рош окрeмо за умов цeнтралiзованого та дeцeнтралiзованого водопостачання. Встановлeно, що як при цeнтралiзованому, так i при дeцeнтралiзованому водопостачаннi 1ЗВ змiнюeться залeжно вiд району (^ритори) та року спостeрeжeння. Двохфакторний диспeрсiйний аналiз засвiдчив, що мiж груповими сeрeднiми значeннями e статистично достовiрнi розходжeння: мiжгрупова диспeрсiя при цeнтралiзованому водопостачаннi становить по тeриторiях - 132,7 (фи^рм Фiшeра F=20,01, р<0,001), по роках - 20,3 (F=3,06, р<0,001); при дeцeнтралiзованому - по тeриторiях - 225S,1 (F=33,41, р<0,001), по роках - 170,9 (F=2,53, р<0,001). Тобто виявлeно достовiрний вплив обох чинникiв: сила впливу тeриторiï (61,4 i 73,0 % при цeнтралiзованому та дeцeнтралiзованому водопостачаннi вiдповiдно) значно бiльша, ыж вплив року спостeрeжeння (4,9 i 2,9 % вщповщно).
В табл. 2 прeдставлeнi рeзультати розрахунку та оцшки сeрeднього за 12 рош 1ЗВ по районах Чeрнiгiвщини та по обласп в цiлому за умов
Оц/нка якоcmi
цeнтралiзованого та дeцeнтралiзованого водопостачання.
В дослiджуваний пeрiод умовно чисту (за сeрeднiм значeнням 1ЗВ) питну водопровiдну воду отримували насeлeнi пункти Бобровицького, Городнянського, Кулишського, Meнського, Hовгород-Ciвeрського, Hосiвського та Cрiбнянського районiв. lншi тeриторiï характeризуються як таю, що мали помiрно забруднeну водопровiдну воду (табл. 2).
В цтому за дослiджуваний пeрiод водопровщна вода в Чeрнiгiвськiй областi можe бути вiднeсeна до другого класу - помiрно забруднeна. В 11 адмшютративних тeриторiях 1ЗВ водопровiдноï води нe пeрeвищував сeрeдньообласний рiвeнь, який становив 5,0±0,3. Протилeжна ситуацiя спосшр^алася в Прилуцькому (14,1±1,9, р<0,001), Бахмацькому (10,4±1,0, р<0,001), Hiжинському (9,S±0,7, р<0,001), ТалалаГвському (S,6±0,5, р<0,001), Рiпкинському (7,S±0,9, р<0,05) районах. Статистичних розходжeнь нe виявлeно мiж сeрeднiм по областi 1ЗВ та вiдповiдним показником в Варвинському, Корюшському, Ceмeнiвському, Сосницькому, Чeрнiгiвському, Щорському районах (р>0,05).
Таблиця 2
но)'води в умовах ценmpалiзованого та децентpалiзованого водопостачання в Чеpнiгiвськiй областi за 2001- 2012 рр.
№ п/п Райони Цeнтралiзованe водопостачання Дeцeнтралiзованe водопостачання
1ЗВ, % Клас 1ЗВ, % Клас
1. Бахмацький 10,4±1,0 2 33,5±1,6 3
2. Бобровицький 1,9±0,4 1 20,4±2,S 2
3. Борзнянський 3,3±0,4 2 67,5±3,0 5
4. Варвинський 5,9±0,5 2 27,9±2,4 3
5. Городнянський 2,S±0,S 1 4S,4±2,6 4
6. 1чнянський 3,2±0,7 2 1S,6±2,1 2
7. Kозeлeцький 3,2±0,7 2 26,5±2,3 3
S. Коропський 3,5±0,6 2 3S,7±1,5 3
9. Корюювський 6,6±1,2 2 52,0±2,7 4
10. Кулиювський 1,6±0,2 1 27,9±2,7 3
11. Meнський 3,0±0,4 1 35,9±3,3 3
12. Ыжинський 9,S±0,7 2 22,5±2,5 2
13. H-Ciвeрський 1,3±0,4 1 14,3±1,3 2
14. ^^в^кий 2,7±0,5 1 33,S±2,S 3
15. Прилуцький 14,1 ±1,9 2 35,6±2,6 3
16. Рткинський 7,S±0,9 2 29,3±2,4 3
17. Ceмeнiвський 4,9±0,7 2 3S,9±2,5 3
1S. Оэсницький 5,7±0,7 2 25,2±1,6 3
19. Cрiбнянський 1,5±0,3 1 1S,7±1,S 2
20. ТалалаТвський S,6±0,5 2 24,4±1,S 2
21. Чeрнiгiвський 4,6±0,9 2 60,S±2,2 5
22. Щорський 5,1±0,6 2 39,2±3,7 3
В цтому по обласп 5,0±0,3 2 35,5±0,9 3
При оцшц змш якост водопровщно!' води за тeндeнцiю до знижeння (рис. 1). Miж роком та дванадцятирiчний пeрiод встановлeно, що вiдповiдним йому значeнням 1ЗВ iснуe вiд'eмний сeрeднiй по районах областi 1ЗВ мав виразну сильний зв'язок: коeфiцieнт корeляцiï Пiрсона (r)
становить -0,965±0,084 (р<0,001). Виявлена статистично адекватна за критерieм Фiшера залежнiсть апроксимуеться рiвнянням лшшноТ (F=137,2, р<0,001). регресп (наведене на рис. 1); модель
Рисунок 1. Динамка Ндексу забрудненост'1 питно'1 водопров'дно)' води (централiзоване водопостачання) в Чернiгiвськiй областi.
Вода джерел децентралiзованого водопостачання райошв ЧернИвщини в дослщжуваний перюд мала значно пршу якiсть. Помiрно забруднену (II клас) колодязну воду мали лише 6 з 22 райошв - Бобровицький, 1чнянський, Ыжинський, Новгород-^верський, Срiбнянський, Талала'вський (табл. 2). До четвертого класу - дуже брудна - вщнесена колодязна вода Городнянського та Корюшського райошв, до пятого - надзвичайно брудна - вода з колодязiв Борзнянського та ЧернИвського райошв. Вода джерел децентралiзованого водопостачання шших 12 з 22-х районних адмшютративних територiй вiднесена до третього класу - забруднена.
В цтому по област вода з колодязiв громадського водокористування вiднесена до третього класу - забруднена, осктьки середне значення 1ЗВ дорiвнювало 35,5±0,9. Перевищення середньообласного показника зафксоваш в Борзнянському (67,5±3,0, р<0,001),
Чернiгiвському (60,8±2,2, р<0,001),
Корюкiвському (52,0±2,7, р<0,001),
Городянському (48,4±2,6, р<0,001) районах. Статистичних розходжень не виявлено мiж середнiм по областi 1ЗВ колодязно'' води та вiдповiдним показником в Бахмацькому, Коропському, Менському, Ноавському, Прилуцькому, Семешвському, Щорському районах (р>0,05).
Результати дослщжень свiдчать, що за дванадцятирiчний перiод середнiй по районних адмшютративних територiях областi рiвень 1ЗВ джерел децентралiзованого водопостачання також мав певну тенденцш до зниження (рис. 2). Мiж роком та вiдповiдним йому значенням 1ЗВ iснуе вiд'емний сильний зв'язок: коефiцiент кореляци Пiрсона (г) становить -0,787±0,195 (р<0,01). Виявлена залежнють апроксимуеться рiвнянням лшшно''' регресс (наведене на рис. 2); модель статистично адекватна за критерiем Фшера ^=16,26, р<0,01).
Рисунок 2. Динамка ндексу забрудненост'1 питноГ колодязноТ води (деценmралiзоване водопостачання) в Чернiгiвськiй областi.
Зв'язку мiж середшми за 12 рош значеннями водопостачаннi та 1ЗВ колодязно' води не
1ЗВ питно''' води при централiзованому виявлено: коефiцiент рангово' кореляци
Сшрмена (Г5) становить 0,219 i не е статистично значимим (р>0,05). Це вщдзеркалюе особливостi формування як первинного забруднення ^зш джерела та шляхи надходження, зони розповсюдження, процеси самоочищення тощо) фунтових вод, якi живлять шахты колодяз^ та мiжпластових вод, з яких здшснюеться забiр води для водопроводiв, так i вторинного, пов'язаного з саштарним станом та умовами експлуатацп водозабiрних, водопiдйомних та шших споруд (колодязiв, водогонiв), за допомогою яких вода надходить до споживача.
Не виявлено кореляцп мiж середньою повторюванiстю випадкiв хiмiчного та бактерiального забруднення питноТ води в районах област як в умовах централiзованого (rs = 0,258, р>0,05), так i децентралiзованого (rs = 0,331, р>0,05) водопостачання, що опосередковано свщчить про рiзнi умови виникнення цих видiв забруднення. Також не виявлено кореляцп (Г5 = 0,232, р>0,05) мiж середньою повторюванiстю випадюв хiмiчного забруднення колодязноТ та водопровщноТ води, що певною мiрою вщдзеркалюе особливост формування фунтових та мiжпластових вод. В той же час мiж середньою повторюванiстю випадкiв бактерiального забруднення колодязноТ та водопровiдноТ води юнуе кореляцiйний зв'язок середньоТ сили (в = 0,539, р<0,01), що може опосередковано свщчити про схожють шляхiв утворення мiкробного забруднення, зокрема вторинного, пов'язаного з саштарним станом та умовами експлуатацп колодязiв та водогошв, переважна бтьшють з яких (2/3) е стьськими.
В бшьшосп районiв Чернiгiвщини (13) частота виявлення хiмiчного забруднення перевищуе таку бактерiального як у колодязнiй, так i у водопровiднiй водi. Протилежна картина за стiйкiстю забруднення колодязноТ води визначена в Городянському (13Вх|м=35,8±3,0; 1ЗВбак=61,1±3,0, р<0,001), Корюкiвському (1ЗВх,м=41,9±2,6; 1ЗВбак=62,1±3,3, р<0,001) та Чернiгiвському (1ЗВ^м=53,4±4,5; 1ЗВбак=68,2±3,6, р<0,05) районах; статистичних розходжень мiж 1ЗВх|м. та 1ЗВбак не виявлено в Борзнянському, Козелецькому, Коропському, Ноавському, Ыжинському та Новгород-Сiверському районах (р>0,05). Щодо водопровщноТ води, то достовiрного превалювання забрудненостi за бактерiологiчними показниками над хiмiчними в жодному з райошв не виявлено; недостовiрне наявне в Городянському (1ЗВх|м=1,9±1,2; 1ЗВбак=3,7±0,7) та Куликiвському (|ЗВх1м=1,2±0,3; 1ЗВбак=2,1±0,4) районах; ще у 7 районах (Борзнянському, Бобровицькому, 1чнянському, Коропському, Корюкiвському, Новгород-Фверському, Чернiгiвському) статистичних розходжень мiж |Звж|м та 1зВбак не виявлено (р>0,05).
Серед адмiнiстративних територiй ЧернiгiвськоТ областi за комплексною оцiнкою
1ЗВ при централiзованому та
децентралiзованому водопостачаннi першi п'ять рангових мiсць посiли Новгород-Фверський, Срiбнянський, Бобровицький, 1чнянський, Куликiвський райони. Найпрша ситуацiя - з 18 по 22 ранговi мiсця - виявлена в Борзнянському, ЧернИвському, Бахмацькому, Прилуцькому, Корюшському районах.
Висновки
1. Встановлено, що в ЧернИвськш област в перiод з 2001 по 2012 роки якють питноТ води в умовах як централiзованого, так i децентралiзованого водопостачання населених пунк^в змiнювалась залежно вiд району (територп) та року спостереження (р<0,001). При цьому сила впливу територп була значно бтьшою, шж вплив року спостереження.
2. Показано, що в цтому за дослщжуваний перiод водопровщна вода в Чернiгiвськiй областi може бути вщнесена до другого класу (помiрно забруднена), тодi як колодязна мала пршу якiсть i була вщнесена до третього класу (забруднена).
3. Виявлено достовiрне перевищення середньообласних рiвнiв 1ЗВ: при централiзованому водопостачанш - в Бахмацькому, Нiжинському, Прилуцькому (р<0,001), Рiпкинському (р<0,05), ТалалаТвському (р<0,001) районах; при децентралiзованому - в Борзнянському, Городнянському, Корюмвському, Чернiгiвському районах (р<0,001).
4. Доведено, що за дванадцятирiчний перiод якiсть питноТ води в умовах як централiзованого, так i децентралiзованого водопостачання населених пунктiв Чернiгiвщини покращилась: мiж роком та вщповщним йому значенням 1ЗВ юнуе вщ'емний кореляцiйний зв'язок (г = -0,965±0,084 та -0,787±0,195 при централiзованому та децентралiзованому водопостачаннi вщповщно, р<0,001). 1ндекс забрудненостi водопровiдноТ води знизився з 6,2±0,9 у 2001 р. до 3,6±0,8 у 2012 р. (1=2,121, р<0,05), колодязноТ - з 36,4±3,3 до 26,5±2,9 вщповщно ^=2,263, р<0,05).
5. Визначено, що в бiльшостi районiв Чернiгiвщини (13 з 22) частота виявлення хiмiчного забруднення перевищувала таку бактерiального як у колодязнш, так i у водопровщнш водi (р<0,05). Лише у 3 районах (Городянському, Корюювському та ЧернИвському) шдекс бактерiальноТ забрудненостi колодязноТ води був достовiрно вищим за шдекс ТТ хiмiчноТ забрудненостi (р<0,05). В iнших районах областi хiмiчне та бактерiальне забруднення питноТ води виявляли з однаковою частотою.
6. Комплексна оцшка 1ЗВ при централiзованому та децентралiзованому водопостачаннi засвiдчила, що найкраща ситуа^я склалася в Новгород-Фверському, Срiбнянському, Бобровицькому, 1чнянському та
Кулишському районах, найпрша - в Борзнянському, ЧернИвському, Бахмацькому, Прилуцькому та Корюшському районах.
Отже, незважаючи на наявн на Чернiгiвщинi тенденци! зменшення кшькосп проб води, що не вщповщають нормативним вимогам, якiсть питно! води залишаеться вагомим чинником, що формуе загальну санiтарно-епiдемiологiчну ситуацiю в областк З огляду на це необхщне поглиблене вивчення причин наявно! ситуацп та и впливу на здоровья населення областi.
Лiтература
1. Бережнов С.П. Питна вода як фактор Нацюнально! безпеки / С.П. Бережнов // СЕС профтактична медицина: науково-виробниче видання. - 2006. - №4. - С.8-13.
2. Будников Д.А. Нитраты в воде источников нецентрализованного питьевого водоснабжения республики Беларусь: оценка влияния на состояние здоровья детей в возрасте до 6 лет [Электронный ресурс] / Д.А. Будников, В.В. Бурая, Е.В. Дроздова, Н.К. Лойко, Е.В. Веремейчик // Здоровье и окружающая среда. Сборник научных трудов (электронное издание). - 2012. - №21. - С.309-318. - Режим доступа: www.rspch.by/activities.html - Название с экрана.
3. Доповщь про стан навколишнього природного середовища Чершпвсько! област за 2012 рш. - Департамент екологм та природних ресурЫв Чершпвсько!' обласно! державно!' адмшютрацп, Ч. - 2013. - 306 с. - Режим доступу: eco23.gov.ua
- Назва з екрану.
4. Донець М.П. Водоносш горизонти як джерела централiзованого водопостачання населення / М.П. Донець, Л.Г. Мовчан // СЕС профтактична медицина: науково-виробниче видання. - 2012.
- №3. - С.46-47.
5. Иванов А.В. Роль факторов окружающей среды в формировании патологии пищеварительного тракта у детей / А.В. Иванов, Н.В. Рылова, Н.Х. Гульшат // Казанский медицинский журнал. - 2009. - Т.9, №4. - С.590-593.
6. 1ванова О.1. Яюсть питно! води рiзних джерел водопостачання та ÏÏ вплив на стан здоровя дитячого населення Брусилiвського району / О.1. 1ванова, В.Н. Корзун // Ппена населених мюць. -2010. - №56. - С.104-108.
7. Игнатьева Л.П. Гигиеническая оценка канцерогенного и неканцерогенного риска опасности перорального воздействия химических веществ, содержащихся в питьевой воде / Л.П. Игнатьева, И.П. Погорелова, М.О. Потапова // Гигиена и санитария. - 2006. - №4. - С.30-32.
8. Лукянчук С.В. Забруднення водного середовища: вплив на iмунну систему оргашзму / С.В. Лук янчук // Довктля та здоровя. - 2009. - №3. - С.31-34.
9. Нацюнальна доповщь про якють питно!' води та стан питного водопостачання в Укра!ш у 2012 роцк - Мшютерство репонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства УкраТни, К. - 2013. - 450 с.
10. Мосейчук А.А. Оцшка якост питно! води в джерелах децентралiзованого водопостачання Полтавсько! област / А.А. Мосейчук, 1.А. Бойко // Вюник Полтавсько! державно! аграрно! академп. - 2011. - №4. - С.12-17.
11. Пономаренко А.М. Питна вода як значущий фактор шфекцшно! захворюваност населення Укра!ни / А.М. Пономаренко // Актуальш проблеми транспортно! медицини: навколишне середовище; професiйне здоров я; патолопя. - 2008. - №4 (14). - С.7-13.
12. Прокопов В.О. Стан децентралiзованого господарсько-питного водопостачання Укра!ни / В.О. Прокопов, О.М. Кузьмшець, В.А. Соболь // Гiгiена населених мюць. - 2008. - №51. - С.63-68.
13. Аналiз еколого-ппешчно! та санiтарно-епiдемiчно'! ситуацГ! в Чершпвськш областi за 2011 рш та прогноз на 2012 рш. -Чернiгiвська обласна санiтарно-епiдемiологiчна стан^я, Ч. -2012. - 164 с.
Реферат
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ХОЗЯЙСТВЕННО-ПИТЬЕВОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ РАЙОНОВ ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ Пономаренко Н.П., Коршун М.М.
Ключевые слова: вода питьевая, централизованное водоснабжение, децентрализованное водоснабжение, индекс загрязнённости воды, Черниговская область.
В статье приведена оценка качества питьевой воды централизованного и децентрализованного водоснабжения районных административных территорий Черниговской области за период 20012012 гг. Для оценки использован индекс загрязнённости (ИЗВ), который отражает стойкость загрязнения воды по удельному весу проб, несоответствующих стандарту по санитарно-бактериологическим или санитарно-химическим показателям. Проанализирована динамика изменения качества воды за исследуемый период. Определены районы с наиболее неблагоприятной ситуацией по вышеуказанному показателю с целью изучения причин загрязнённости воды и её связи с состоянием здоровья населения области.
Summary
QUALITY ASSESSMENT OF POTABLE WATER SUPPLY IN CHERNIGOV REGION AREAS Ponomarenko N.P., Korshun M.M.
Key words: drinking water, piped water supply, decentralized water supply, water pollution index, Chernihiv region.
The article describes the quality assessment of centralized and decentralized drinking water supply in the district administrative territories of Chernigov region for the period 2001 - 2012. To assess the water quality the pollution index (PI) was applied which reflected the resistance of water pollution by the specific gravity of samples substandard to sanitary, bacteriological or chemical indicators. The dynamics of changes in water quality during the mentioned period was analysed. We identified areas with the most unfavourable situation on the above mentioned parameters in order to continue studying the causes of water pollution and its relationship with the health state of the population in Chernihiv area.
