CC BY
154
Детальний аналiз обстежених пащенлв засвiдчуe, що у 15 оаб (39,47%) патологи не виявлено, що може свiдчити про гiпердiагностику патологи СНЩС лiкарями, якi скерували цих хворих на консульташю (табл. 2). Найчаспше пiд СНР маскувалися "ускладнене прорiзування третiх молярiв" - 7 оаб (18,42%) з переважанням жшок над чоловiками, та "патологiя хребта (остеохондроз шийного вiддiлу хребта)" - 4 особи (10,53%) з однаковою частотою серед чоловшв та жшок. Наступними за частотою - по 2 особи (5, 26%) спостериалися таю патологи як "бруксизм", "хрошчний пультт третiх молярiв", "синдром 1гла" та "невропатологiя". Слiд зазначити, що лише бруксизм дiагностовано у обох статей, iншi три види розладiв виявлено тiльки у жiнок. З частотою 2,63% (по 1 особ^ виявлено "гшоплазю голiвки СНЩС", "хрошчний перюдонтит молярiв", "контрактуру жувальних м'язiв (постiн'eкцiйна, травматична)" та "перелом шилоподiбного вiдростка". "Гiпоплазiю голiвки СНЩС" дiагностовано лише у чоловiкiв, iншi три види розладiв виявлено тiльки у жшок.
Встановлення остаточного дiагнозу скронево-нижньощелепного розладу повинно базуватися на ретельному кишчному обстеженнi пацieнта квалiфiкованим спешалютом i3 застосуванням додаткових методiв обстеження. Мультидисциплшарний пiдхiд е особливо необхщним, оскiльки iснуe значна кiлькiсть патологш, якi можуть маскуватися пiд скронево-нижньощелепш розлади.
Перспектиеи подальших дослiджень. У подальшому плануеться розпрацювання карти обстеження хворого з тдозрою на скронево-нижньощелепний розлад i3 перелжом хвороб, як найчастше маскуються nid скронево-нижньощелепш розлади.
1. Телшевська У. Д. Диференцшна д1агностика скронево-нижньощелепних розлад1в за кшшчними та рентгенолопчними ознаками: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / У. Д. Телшевська // - Льв1в, - 2010.-20 с.
2. Ahlers M.O. Klinische Funktionsanalyse. Interdisziplinares Vorgehen mit optimierten Befundbogen / M.O. Ahlers, H.A. Jakstat, U. Bingel [et al.] // - Hamburg: DentaConcept, - 2007 - P. 590.
3. Köneke C. Craniomandibuläre dysfunktion. Interdisziplinäre Diagnostik und Therapie / C. Köneke, H.-N. Büntermeyer, I.El. Bably, [et al.] // -Berlin, Chicago, Tokio: Quintessence publishing Co. Ltd, - 2010. - 432 p.
4. Manfredini D. Current concepts on temporomandibular disorders / D. Manfredini // - London, Berlin, Chicago: Quintessence publishing Co. Ltd, -2010. - 498 p.
БОЛЕЗНИ, КОТОРЫЕ ЧАЩЕ ВСЕГО МАСКИРУЮТСЯ ПОД ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНЫЕ РАССТРОЙСТВА Телишевская У. Д.
В статье обоснована необходимость мультидисциплинарного подхода к ортопедическому стоматологическому больному, поскольку существует значительное количество патологий, которые могут маскироваться под височно-нижнечелюстные расстройства.
Ключевые слова: височно-нижнечелюстный сустав, височно-нижнечелюстные расстройства.
Стаття надшшла 1.11.2013 р.
DISEASES, THAT ARE MOST COMMONLY DISGUISED TEMPOROMANDIBULAR DISORDERS Telishevskaya Y.D.
The need for a multidisciplinary approach to dental patients is substantiated in the article, since there is a significant number of pathologies that can masquerade as temporomandibular disorders.
Key words: temporomandibular joint, temporomandibular disorder.
Рецензент Ткаченко П.1.
УДК 614.777(477.53)
ЕКОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦП ФТОРУ У ПИТН1Й ВОД1 ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА АНАЛ1З ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
Теритс^я Полтавсько! обласп належить до бучацько! фтороносно! гщрогеолопчно! провшцп, шдземш води яко! характеризуются шдвищеним вмктом фтору. Споживання води з понаднормовим вмютом фтору е причиною ендемiчного флюорозу у населення обласп, насамперед дитячого вку. Найвищi показники захворюваностi на флюороз дитячого населення зафксоваш у Пирятинському, Лубенському, Великобагачанському, Машiвському районах. Для недопущения фторзалежних захворювань населення обласп необхiднi фунтовш впровадження шдивщуальних та колективних профiлактичних заходiв, пошук та розробка нових безпечних технолопчних методiв дефторування питно! води.
Ключов1 слова: фтор, питна вода, флюороз, захворювашсть, профiлактика.
Робота е фрагментом виконання Регюнально'Ч Програми охорони довтлля, рацюнального використання природных ресурав та забезпечення екологiчноi безпеки з урахуванням регюнальних прiоритетiв Полтавськй областi на 2012 - 2015 роки (Програма ДовкШя -2015) (затверджена рШенням десятоЧ сесп ПолтавськоЧ обласноЧради шостого скликання 29 лютого 2012 року).
На сьогодш еколопчна безпека водних ресурав розглядаеться не тшьки як суто еколого-сошальна проблема, а й як складова нащонально! безпеки Укра!ни № 1. Територiя Полтавсько! облает! належить до Дншровського артезiанського басейну. Найбшьше практичне значення мають прiенi води палеогенових (бучацькоканiвеьких) вщкладень. Глибина залягання водоносного горизонту залежно вщ рельефу поверхнi та
структурних особливостей територп змшюеться вiд 5-25 до 40-60 м, iнодi збiльшуeться до 80-90 м, а в райош м. Полтави - до 125-150 метрiв. Водовмюш породи представленi зеленими i сiрувато-зеленими середньозернистими кварц-глауконiтовими пiсками з фосфоритовим включеннями у верхнiй частиш пiскiв бучацького ярусу, що чергуються з прошарками глин, рiдше - шсковиюв. Потужнiсть водовмюно! товщi змшюеться вщ 20-30 до 80 метрiв. Продуктивнiсть свердловин у центральнiй частиш району становить 5-8 м3/год, iнодi збiльшуеться до 11,81-12,4 м3/год [33].
Формування фтороносних вод на територп Полтавсько! областi обумовлюеться в значнш мiрi «метаморфiзацiею» хiмiчного складу шдземних вод . Так, у райош газових i нафтових родовищ, яю знаходяться на захiд вiд м. Миргорода, води хлоридно-кальшевого типу характеризуются високою мiнералiзацiею (2,5 г/л) та вмютом фтору до 4 мг/л; для соляних родовищ виявлено розсоли хлоридно-натрiевого складу зi вмiстом фтору близько 8,8 мг/л. В останньому випадку збшьшення вмюту фтору обумовлено надходженням фтороносних вод у зонах тектошчних порушень. Такий самий характер мае закономiрнiсть розподiлу фтору на захщ вiд м. Миргорода та м. Хоролу, де проходить меридюнальний розлом, уздовж якого локально видшяються дшянки з вмiстом фтору у водi (3,6-5,0 мг/л) [34].
Хлоридно-натрiевi пiдземнi води, поширенi на територп Полтавщини, мають таку особливiсть:при збшьшенш вмiсту натрiю (до 600 мг/л) i хлору (до 280 мг/л) збшьшуеться вмiст фтору до 3 мг/л (за наявносп тектонiчних порушень - до 7 мг/л), проте в наявносп кальшю вмiст фтору у водах знижуеться. Води даного типу на дослшжуванш територп формуються в межах соленосних пласпв, основним компонентом яких е галгг. Води цього типу характеризуються високим вмютом фтору (до 6 мг/л), у зонах тектошчних порушень - до 9 мг/л [35]. Для вод iз шдвищеним вмютом пдрокарбонату, сульфату й кальшю спостертаеться зменшення фторид-юну i збiльшення фторидiв магнiю та кальцю [36].
Метою роботи були оцшка та аналiз особливостей концентрацп фтору у питнiй водi Полтавсько! обласп та 1! впливу на захворюванють флюорозом дитячого населения.
Матерiал та методи досл1дження. Стан захворюваносп дитячого населення Полтавсько! областi та 11 адмшютративних територiй на флюороз аналiзувався за даними Полтавсько! мюько! дитячо! стоматолопчно! полiклiнiки (2008 - 2012 роки). Концентрашя фтору у питнш водi по мiстах та районах обласп за даними Державно! саштарно-ешдемюлопчно! станцп, ДП « Полтавадержстандартметролопя» (2009 - 2012 роки). Для аналiзу медико-еколопчно! шформацп та представлення результапв був використаний метод медико-картографiчного моделювання.
Результати дослiдження та 1х обговорення. На сьогоднi якють питно! води на Украш нормуеться зпдно ДСанПiН 2.2.4-171-10 «Вода питна. Ппешчш вимоги до якостi води централiзованого господарсько-питного водопостачання», який передбачае контроль за 56 параметрами, тобто до традицшних вимог ГОСТу додаються визначення ще 18-ти нових iнгредiентiв та небажаних домiшок, а також вводиться визначення паразитолопчних показниюв, патогенних бактерiй та вiрусiв. Цим документом встановлеш допустимi рiвнi вмюту таких токсичних елеменпв як: свинець, ртуть, кадмш, миш'як, алюмiнiй та штрати. Перелiк показникiв безпечностi та якосп питно! води вмiщуе прюритетш показники для нашо! кра!ни (контроль бшьшосп з них був налагоджений в кра!ш ще за часи СРСР) та показники, що шдлягають контролю зпдно з Директивою Ради £С вщ 3 листопада 1998 р. по якосп води, що призначена для споживання людиною (98/83/СС). В докуменп передбачено поетапне впровадження показниюв безпечностi та якостi питно! води та шдивщуальний пiдхiд щодо визначення перелiку показникiв виробничого контролю для кожного шдприемства питного водопостачання. Перелш показникiв гiгiенiчноl оцiнки питно! води збшьшуеться через кожш 5 роюв з часу набрання чинносп ДСанПiНу упродовж 10 рокiв.
Для Полтавсько! обласп характерно юнування соляно-купольних структур, де вщбуваеться розгрузка солоних вод у водоносш горизонти. Унаслщок цього вода стае солонуватою i лужною. Лужна вода (велика кшькють натрiя гiдрокарбонатiв i хлоридiв) мае властивють вимивати iз гiрських порщ фтор. Хлоридно-кальцiевi-натрiевi води виявлеш в Полтавi, Мигородському, Лубенському, Лохвицькому, Гадяцькому, Глобинському районах. Хiмiчний склад бучацьких вод, що е основним джерелом водопостачання Полтавсько! обласп, варюеться в широких межах, для нього майже будь-де характерний невисокий вмют кальшю (2,0-25,0 мг/л), магню (4,0 - 10,0 мг/л) i велика кшькють хлоридiв (350-500 мг/л). Загалом всю територда обласп можна вщнести до фтороносно! гiдрохiмiчноl провiнцil, де в багатьох населених пунктах вода характеризуеться
Рис. 1. Концентращя фтору в джерелах централ1зованого водопостачання Полтавсько! област!
S 4
a
с«
£ S о Я
s
о a
Нижня межа
концентрацш •Верхня межа
концентрацiй Норма
2009
2010
2011
2012
роки
5
1
0
Рис. 2. Концентращя фтору в джерелах децентрашзованого водопостачання Полтавсько! облает!
ра{юни i мгета Полтавсько! облаетi Рис. 3. Концентращя фтору в питнш вод1 джерел децентратзованого водопостачання в р1зних районах Полтавсько! облает! за 2011 рощ.
Зпдно рис. 1,2 верхня межа концентрацш фтору в джерелах централiзованого водопостачання сягае до 7 мг/л, у джерелах децентралiзованого водопостачання. - до 5 мг/л. Найвищi показники концентрацп фтору у водi з децентралiзованих джерел водопостачання зафшсоваш у Миргородському, Машiвському, Н.Санжарському районах (рис. 3).
Високий вмкт фтору у тдземних водоносних горизонтах зумовлюе проблему централiзованого водопостачання районiв области Згiдно iз законом Украïни «Про питну воду та питне водопостачання» [2] та дорученням Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вiд 12.08.2004 №36101/0/1-04 дозволяеться тимчасове вщхилення якостi питноï води вщ нормативних вимог. Так, Комунальне пiдприемство (КП) «Лубниводоканал» згiдно Дозвшу на тимчасове вiдхилення вiд чинних нормативiв, виданого Мiнiстерством охорони здоров'я Украши, Державною санiтарно-епiдемiологiчною службою вщ 18.10.2010 року №05.03.02-04/77570 мае право на вщхилення за показниками:для ВЗМ №1 та №2 - фториди до 2,5 мг/дм3 та хлориди до 450 мг/дм3; для ВЗМ №3 - фториди до 2,5 мг/ дм3.
Необхщш умови дозволу: протягом строку ди даного дозволу провести заходи по доведенню якосп питноï води до нормативних вимог, шформувати споживачiв про якiсть питноï води водогону. При цьому, зпдно рис. 4, концентрашя фтору у питнш водi протягом 2010 - 2012 роюв фактично складае 2,23 - 2,49 мг/л.
Щдвищений вмiст фтору в пiдземних водах спостертаеться в Лохвицькому, Миргородському районах вщ 2,02 - 10 мг/л. Концентращю фтору в пiдземних водах вщ 1,21 - 2,01 мг/л визначають в Чорнухинському,Лубенському,Великобагачанському, Семенiвському, Шишацькому, Новосанжарському, Карлiвському районах. За даними ДП «Полтавадержстандартметролопя» завищений вмiст фтору у 2008 рот спостерiгався в Новосанжарському селищному комбiнатi комунальних пiдприемств, Великобагачанському комбшап комунальних пiдприемств, Решетилiвському комунальному пiдприемствi «Водоканал», КП «Пирятинський водоканал».
При регулярному вживанш води i продуктiв з тдвищеним вмiстом фтору розвиваеться системне порушення розвитку твердих тканин - ендемiчний флюороз ( з лат. fluor - фтор) [39]. Найвища захворюванють дитячого населення на флюороз спостертаеться в Пирятинському, Лубенському, Великобагачанському, Машiвському, Шишацькому районах (рис. 5, 6). За статистичними даними Полтавсь^ мюь^ дитячоï полiклiнiки по Лубенському району спостертаеться виражена позитивна динашка захворюваностi на флюороз (рис. 7), що, вiрогiдно обумовлено пiдвищеним вмiстом фтору у питнiй водi з централiзованих джерел водопостачання (рис.4).
У таких районах як Миргородський, Лохвицький, Новосанжарський, Семешвський, для яких характерна висока концентрашя фторидiв у тдземних водах, захворюванють на флюороз зубiв е вщносно невисокою. Причини можуть бути рiзнi, наприклад, неточностi в статистичних даних, вщмова населення
звертатися до лшувальних закладiв або взагалi 1х вщсутшсть, використання води з iнших джерел. Тому даш райони потребують бшьш ретельного вивчення якостi питно! води та медичного стоматолопчного контролю.
Рис. 4. Динамка концентрацп фтору (мг/л) у у питнш водi по КП «Лубниводоканал» (2010 - 2012 роки).
Рис. 5. Концентрацш фтору у шдземних водах Полтавсько! области та середня захворюванiсть дитячого населення на флюороз зубiв протягом 2008-2012 ромв.
ч>
ьи
Л О
£3 'к
и 5! и О
« 5« 5® «
л о т Й н ч о
л о ■ Э
н
аиони I м1ста I
ПЪб ласт1
л я к т
X о
о Л
й *
К
й О
л Я
к
К £
о К К
X
л £
о о 5!
о «
л о т и ч и н
о «
Рис.6. Захворюванiсть дитячого населення на флюороз на 1 тис. населення протягом 2008-2012 рогав по Полтавськш область
Захворюван1сть
на флюороз 80
д1тей по 70
Лубенському 60
раиону 50
Захворюван1сть 40
на флюороз 30
д1тей по 20
Полтавськ1Й 10
облает! 0
23,6
64,4
68,9
22,5
26,0
27,0
-1-1-1-1-1
2008р 2009р 2010р 2011р 2012р
Рис. 7 Динамка захворюваносп на флюороз дГтей по Полтавськiй областi та Лубенському району (чол. на 1 тис. населення).
Для недопущення фторзалежних захворювань населення обласп необхвдш 1рунтовш впровадження профiлактичних заходiв, яю подшяються на колективнi, епрямованi на зменшення вмкту фтору у питнш водГ, Г заходи шдивщуально! профшактики.
Зменшення юлькосл фтору у питнш водГ може бути досягнуто шляхом замши вододжерела або зниження вмюту фтору за рахунок зм1шування води з рГзних вододжерел. ВарГант змГшування води з фтором з колодязною водою з високим вмютом шграпв, не можна впроваджувати через виникнення синергшносп токсично! дп сполук цих двох елеменлв.
1снують методики очищення питно! води вгд надлишку фтору. Слщ, однак, мати на увазГ, що повнютю забезпечити населення ендемГчних райошв очищено! вгд фтору питною водою неможливо, хоча для невеликих контингенпв дитячого населення це зробити можна (рис.8).
На рис.9 представлено схему методГв, що застосовуються для знефторювання питно! води: методи юнного обмшу на селективних юштах Г сорбцшш методи. Щ технолопчш схеми мають ряд недолшв, пов'язаних з недосконалктю техшчного процесу, та з утворенням токсичних сполук алюмшшэ.
Рис.8. Схема профшактичних заходГв для запобГгання ендемГчного флюорозу зубГв.
Рис. 9. Схема метсощв для знефторювання питно! води.
1.Територ1я Полтавсько! обласп належить до бучацько! фтороносно! пдрогеолопчно! провшцп з тдвищеним вмктом фтору у тдземних водах. Це обумовлюе невщповщшсть вмкту фтору у питнш водГ ддачим стандартам Укра!ни та зумовлюе розвиток ендемГчного флюорозу в рядГ репошв обласп.
2.НайвищГ показники захворюваносп на флюороз дитячого населення зафшсоваш у Пирятинському, Лубенському, Великобагачанському, МашГвському районах. Це зумовлюе необхщшсть подальших медико-еколопчних дослгджень та впровадження методГв шдивщуально! Г колективно! профшактики флюорозу на державному р1вш та обов'язкове шформуванням населення про яюсть питно! води зпдно вимог Орхусько! конференцп про доступшсть еколопчно! шформацп.
3.Миргородський, Лохвицький, Новосанжарський, Семешвський, для яких характерш шдвищеш концентрацп фтору у тдземних водах та питнш водГ централГзованого чи децентралГзованого водопостачання потребують бшьш ретельних медичних скриншпв з метою виявлення захворювання на флюороз насамперед дитячого населення.
4.Враховуючи недосконалкть колективних методГв очищення води та вщсутшсть промислових технологш доочищення вгд фтору на сучасному укра!нському ринку [], найперспектившшим для Полтавщини е пошук альтернативних джерел водопостачання.
Перспективи подальших досл1джень. Перспективним для Полтавщини може бути змшування тдземних вод з двох водоносних горизонтiв — бучацького з високим та харювсъкого з низьким вмятом фтору, що потребуе ¡рунтовних до^дженъ.
1. Бойко I.A. Загальна характеристика та особливост умов формування пщземних вод на територп Полтавсько! област як основного джерела водопостачання / I.A. Бойко // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академп. - 2011. - №2. - С. 169-173.
2. Бойко I.A. Мониторинг фтору - одного i3 прюритетних елементiв пiдземно!' питно! води Полтавсько! riдрохiмiчно!' провiнцi!' / I.A. Бойко // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. - 2012. - №2. - С. 212 - 216. 35
3. Державш саштарш норми i правила "Гiгieнiчнi вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною"(ДСанПiН 2.2.4-171-10).
4. Жовинський Е.Я Геохiмiчнi критерп впливу он тектошчних порушенню на екологiчну обстановку Бшоруа i Укра!ни / Е.Я. Жовинський, Н.О. Крюченко, К.Е. Дмитренко // Пошукова та екологiчна геохiмiя. - 2009. - №1(9). С.32-41. 33
5. Ливинський О. М Щодо фторування i знефторення питно! води / О. М. Ливинський, Е.А. Головаш, В.Н. Грашч, Б.в. Селезньов, Е.С. Малкiн // Ппена населених мiсць. - 2009. - Вип. №53. - С. 101-108. 34
6. Нколшин А.К. Флюороз зубiв. - Полтава, 1999. - 136 с.
7. Персии Л.С, Елизарова В.М., Дьякова СВ. Стоматология детского возраста. — Изд. 5-е, перераб. и доп. — М.: Медицина, 2003.— 640 с:
8. Регюнальна програма охорони довгалля, ращонального використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки з урахуванням регiональних прiоритетiв Полтавсько! области на 2012 - 2015 роки («Довкшля-2015»). Розробник - Полтавський нащональний техшчний унiверситет iменi Юрiя Кондратюка. - м. Полтава - 2012р.
9. Ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни вiд 11.11.02 з питання «Про стан безпеки водних ресурав держави та якiсть питно! води в мктах i селах Укра!ни». - К., 27 с.
ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ ФТОРА В ПИТЬЕВОЙ ВОДЕ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ И АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ Торонченко О.Н.
Территория Полтавской области относится к бучакской фтороносной гидрогеологической провинции, для подземных вод которой характерно повышение концентрации фтора. Потребление воды с повышенной концентрацией фтора является причиной эндемического флюороза населения области, в первую очередь детского возраста. Наиболее высокие показатели заболеваемости флюорозом зафиксированы в Пирятинском, Лубенском, Великобагачанском, Машевском районах. С целью предотвращения развития фторзависимых заболеваний населения области необходимы фундаментальные внедрения индивидуальных и коллективных профилактических мероприятий, поиск и разработка новых безопасных технологических методов дефторирования питьевой воды.
Ключевые слова: фтор, питьевая вода, флюороз, заболеваемость, профилактика.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
ENVIRONMENTAL RESEARCH OF THE FLUORINE CONCENTRATION IN DRINKING WATER IN POLTAVA REGION AND THE ANALYSIS OF THE HEALTH INFLUENCE Toronchenko O.M.
The territory of Poltava region belongs to Buchach fluorine hydrogeological provinces which groundwaters are characterized by a high content of fluorine. Drinking water with fluorine content higher than normal is the cause of endemic fluorosis among the population of the region, especially children. The highest incidence of fluorosis among the children is fixed in Pyriatyn, Lubny, Velyka Bagachka, Mashivka areas. To prevent the fluorine diseases of the population of the region it is necessary to implement the individual and collective preventive measures, search and develop new, safe technological methods of drinking water defluorination.
Key words: fluorine, drinking water, fluorosis, incidence, prevention.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 611.711.8:616.315.3-002.3-089: 615.837.3
РЕЗУЛЬТАТИ ОДНОЕТАПНОГО Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ГОСТРО1 П1ЛОШДАЛЬНО1
ХВОРОБИ
В статп представлен результати xipypri4Horo лшування 174 пащенпв з гострим шлонщальним абсцесом, яким проводили екстрене радикальне оперативне втручання. 26 (14,9%) пащентам виконували широку ексцизто шлонщально! гасти з марсушашзащею операцшно! рани. У 31 (17,8%) хворого проводилася широка ексцизiя шлонщально! гасти з ушиванням рани вертикальними адаптуючими багатостьожковими швами. 29 (16,7%) хворим проводили широку ексцизто з ушиванням рани горизонтальними П-подiбними швами («туршкетш» шви). У 34 (19,5%) пащенпв хiрyргiчне втручання проводили за методикою Bascom I. 54 (31,0%) хворим лкування проводили за запропонованою методикою ультразвукового кюретажу шлонщально! гасти. Вщдалеш результати лкування простежеш в строки вщ 1 до 3 рогав. У прооперованих хворих виникло 56 (32,2%) випадгав нагноення шсляоперацшно! рани, 19 (10,9%) випадмв первинного та 24 (13,8%) випадки вторинного розходження кра!в шсляоперацшно! рани, 14 (8,0%) випадгав гематоми шсляоперацшно! рани та 19 (10,9%) рецидивiв шлонщально! гасти. Достсшрно менша кшьгасть (Р = 0,02) шсляоперацшних рецидивiв захворювання та незапальних ускладнень лкування виявилася у хворим, яким в екстреному порядку виконували операщю Bascom I або ультразвуковий кюретаж пiлонiдально!' кiсти. Використання малотравматичних методик лiкyвання (операцiя Bascom I, ультразвуковий кюретаж пiлонiдально!' гасти) дозволяе суттево зменшити (Р = 0,02) частоту шсляоперацшних ускладнень лшування та рецидивiв захворювання.
Ключов1 слова: гострий пiлонiдальний абсцес, пiлонiдальна хвороба, радикальне хiрyргiчне лiкyвання, операцiя Bascom I, ультразвуковий кюретаж.
Шд термшом «п1лон1дальна хвороба» розум1ють комплекс патолопчних прояв1в, як1 виникають п1д впливом несприятливих анатомо-ф1з1олог1чних фактор1в та зовшшшх чинник1в, к1нцевим морфолог1чним субстратом яко! е формування пшошдально! к1сти (ПК) крижово-куприково! д1лянки [4-7]. Ключову роль в етюпатогенез1 п1лон1дально! хвороби (ПХ) ввдграе запалення волосяних фол1кул1в на дш м1жс1днично! складки (гострий гншний фол1кул1т) та проникнення у первинш норицев1 ходи в1льних волосяних стрижшв [2,3]. У фахов1й медичн1й л1тератур1 зустр1чаеться дуже велика к1льк1сть термшв, якими позначають цей патолог1чний стан: еттел1альний куприковий х1д, п1лон1дальна юста, п1лон1дальний синус, к1ста куприка, куприкове еп1тел1альне занурення, волосяна к1ста, дермо!дна к1ста, pilonidal sinus, pilonidal disease, pilonidal cyst, pilonidal
