CC BY
49
© Городинська О. Ю., Самарченко Л. А., *Рм Н. I., Бобирьова Л. 6. УДК 616. 441-084(477,53)
Городинська О. Ю., Самарченко Л. А., *Р'й Н. I., Бобирьова Л. €.
ПРИНЦИПИ ПРОФШАКТИКИ ЙОДОДЕФЩИТШХ СТАШВ НА ПОЛТАВЩИШ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава) *Обласна клiнiчна лiкарня iм. М. В. Сктфосовського (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом науково-досл1дно1 роботи «Наукове обфунтування проф1лактики негативного впливу окремих чинниюв довк1лля на якють життя I здоров'я д1тей в умовах геох1м1чно1 провш-цИ», № держ. реестрацп 0111Ы8522.
Вступ. Йод - це незам1нний м1кронутр1ент, що необх1дний для нормального росту I розвитку оргаызму I, насамперед, для формування мозку дитини, недостатнють якого проявляеться широким спектром розлад1в. [1, 4].
У л1тератур1 введено терм1н «йододеф1цитн1 захворювання» (ЙДЗ), що був запропонований ВООЗ у 2001 роц1 для позначення вс1х патолог1чних стан1в, що розвиваються у популяцИ в результат! йодного дефщиту та можуть бути оборотними при нормал1зацИ вживання йоду. Даний термш використовуеться для визначення вс1х неспри-ятливих вплив1в нестач1 йоду (прямого, або вид-носного) на р1ст I розвиток оргаызму. Ц1 захворювання зумовлен зниженням функц1онально1 активност1 щитопод1бно1 залози у вщповщь на де-фщит йоду.
К1льк1сть рег1он1в з нестачею йоду в б1осфер1 досить значна. За оцшкою ВООЗ та ЮН1СЕФ, загалом у таких рег1онах проживае понад 1,5 млрд. людей 1з значним ризиком розвитку ЙДЗ, у 200 млн. з цього числа д1агностуеться зоб [9]. Недостатнють йоду е найпоширеншою причиною розумово! вщ-сталост1 д1тей, у 43 млн. вщм1чаеться затримка пси-х1чного розвитку р1зного ступеня, з яких у 11 млн. -кретиызм. Дана проблема поглиблюеться ще й тим фактом, що щор1чно народжуеться 100 000 дггей з кретин1змом, викликаним деф1цитом йоду. Проведен! доогмдження в Укра1н1 показали, що в ендем1ч-них районах по зобу проживае третина населення Укра!ни, а за останн1 5 рок1в число д1тей з патолоп-ею, що викликана йододеф1цитом, зб1льшилась в 3,5 рази [3].
Хоча йодна недостача I лквщована повнютю у багатьох розвинутих кражах, вона все ще вщзначаеться у р1зних ступенях важкост1, нав1ть у кражах Зах1дно1 бвропи. Оск1льки поглинання йоду щитопод1бною залозою в ендем1чних районах значно пщвищене, залоза стае б1льш сприятливою
до радюактивного впливу, що мало мюце п1сля аварИ на Чорнобильськ1й АЕС [8]. Можна також вважати, що в йододефщитних регюнах випадки явного кретиызму формують лише "верх1вку айсберга", у той час, як менш виражен розумов1 розлади г1рше д1агностуються I поширен1сть останн1х значно вища. Найфатальнший насл1док деф1циту йоду - народження розумово неповноц1нних д1тей. Доведено що, коли у 10-15% населення збтьшена щитопод1бна залоза, в1дпов1дно знижуються шдекси, як1 характеризують 1нтелект особи (рис. 1) [9]. В Укра1н1 щороку доводиться вщкривати ще одну школу для розумово вщсталих д1тей, хоча таких шк1л I так чимало. Вже через дектька поколшь це може стати причиною штелектуального виродження нацИ. Важлив1сть цих питань насттьки велика, що створено М1жнародну раду з боротьби 1з захворюваннями, спричиненими нестачею (прямою або вщносною) йоду. Л1кв1дац1я ЙДЗ на початку третього тисячол1ття е одн1м з прюритет1в ООН. В Укра1н1 також розроблена вщповщна програма, яка затверджена постановою Каб1нету М1н1стр1в № 1418 вщ 26 вересня 2002 року.
Мета досл1дження. Проведення досл1дження питно! води, яку використовують мешканц1 район1в Полтавсько! област1, на вм1ст йоду, фтору I радюну-кл1д1в та анал1зу захворюваност1 та поширеност1 патологи щитопод1бно1 залози в Укра1н1 та Полтавськ1й област1.
Выраженные Без отклонений
нарушения 15%
Парциальные нарушения 55%
Рис. 1. Поширеншсть порушень п1знавально'Гсфери у д1тей в йододефщитному район1, у % в1д к1лькост1 ^(^с^теженнь [11].
Таблиця 1
Характеристика водоносних горизон^в ПолтавськоГ областi
Водоносы горизонти К-сть райо-н1в, % Населення, тис. чол. Глибина залягання, м Вм1ст у питшй вод1
>2' мг/л ^2' мг/л К= 12/ ^2 ВЭ224> 10-2 Бк/л ВЭ226> 10-2 Бк/л ^236' 10-2 Бк/л Г, 10-2 Бк/л
Сеноман- нижньо- крейдяний 15,4 336,5+84,1 1012,1+127,7 0,09+0,01 0,9+0,06 0,1+0,01 1,6+0,6 1,9+0,4 0,2+ 0,1 3,6+ 0,8
Бучацький 42,3 134,5+3,58 144,9+ 9,2 0,08+0,01 1,02+0,14 0,08+0,02 1,6+0,3 1,5+0,3 0,5+0,2 3,6+0,6
Алюв1аль-ний 3,8 1,3+ 0,09 32,5+2,5 0,08+0,01 0,8+0,01 0,1+0,01 1,8+0,01 1,0+0,01 0,3+0,001 3,1+0,6
Об'ект I методи досл1дження. Сп1вроб1тника-ми Укра1нсько1 медично'! стоматолопчно'! академИ сум1сно з роб1тниками мюько'! та обласно! саытар-но-еп1дем1олог1чно1 станцИ в 2005 роц1 було проведено дослщження питно'! води, яку використову-ють мешканц1 район1в Полтавсько! област1, на вм1ст йоду, фтору та радюнукл1д1в.
Сл1д зауважити, що водопостачання район1в Полтавсько! област1 забезпечуеться трьома пщзем-ними водоносними горизонтами: Сеноман - ниж-некрейдяним, Бучацьким I Алюв1альним. Винятком е мюта Кременчук I Комсомольськ, !хне водопостачання здмснюеться за рахунок вод Кременчуцького I Днтродзержинського водосховищ, характеристика яких представлена в табл. 1 [2].
Зазначимо, що 42,3% район1в Полтавсько! област1 забезпечуються водою Бучацького водоносного горизонту, особливютю якого е пщвищений вм1ст фтору, у деяких районах його концентрац1я досягае 2,1-2,6 мг/л, що в два - два с половиною рази вище оптимальних величин, як складають 0,7-1,5 мг/л.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Оц1нюючи еко-лог1чну ситуац1ю в Полтавськ1й област1, можна вщзначити, що дана область в1дноситься до зони пом1рного йодного дефщи-ту, осктьки в1дзначаеться зни-ження вмюту йоду по вс1м водо-носним горизонтам Полтавсько! область П1дсилюе недостатнють йоду I п1двищений р1вень фтору в Бучацькому водоносному горизонт!. Фтор, як бтьш активний галоген, надходячи в тканину ЩЗ, блокуе тирео!дну пероксидазу й орган1ф1кац1ю йодид1в у ЩЗ, що призводить до зниження синтезу тирео!дних гормон1в.
Фтор е також могутым шдук-тором втьнорадикального пере-кисного окислення (ВРПО) л1пщ1в.
Накопичення в тканин1 ЩЗ пром1жних та к1нцевих продукт1в ВРПО л1п1д1в викликають !! ушкодження втьними радикалами, що в ц1лому знижуе обсяг функц1онально активних кл1тин у тканин1 ЩЗ. Блокада тиреопероксидази, а також загибель тиреоцит1в, в наслщок в1льнорадикального, 1мунного I рад1ац1й-ного ушкодження, призводить до зниження синтезу тирео!дних гормон1в, дал1 розвиваеться спочатку субкл1н1чний, пот1м ман1фестний ппотиреоз 1з його негативним впливом на ф1зичний I 1нтелектуальний розвиток людини [2, 10].
Анал1з захворюваност1 та поширеност1 патолог1! щитопод1бно! залози в Укра!н1 та Полтавськ1й област1 проводився за даними щор1чного огляду МОЗ Укра-!ни та 1нституту ендокринологи та обм1ну речовин 1м. В. П. Комюаренка АМН Укра!ни «Основы показники д1яльност1 ендокринолог1чно! служби Укра!ни. . . ». Оц1нюючи поширенють патолог1! щитопод1бно!
Таблиця 2
Поширенють патологи щитоподiбноГ залози (на 100 тис. нас.) за роками у Полтавськш областi та по Укра'Гш в цiлому
Захворю-вання Рег1он 1980 р1к 1989 р1к 2003 р1к 2006 р1к 2009 р1к Ступшь збтьшення за останш 29 роюв
Вузловий зоб Полтавська обл. 30,5 240,6 422,2 557,4 18,3
Украша 38,6 274,6 422,5 491,9 12,7
ТиреоУдити Полтавська обл. 4,3 174,9 204,7 234,4 54,5
Укра!на 10,3 227,8 290,8 326,7 31,7
Дифузний токсичний зоб Полтавська обл. 61,1 79,0 90,7 98,9 107,5 1,3
Украша 62,7 87,2 80,8 106,2 113,3 3,1
Ппотиреоз Полтавська обл. 30,3 36,2 117,9 127,7 132,3 3,6
Украша 32,4 40,6 132,3 170,4 172,3 4,2
Рак щито- под1бно! залози Полтавська обл. 9,0 4,5 5,3 5,9 0,6
Украша 11,0 4,3 5,2 5,4 0,4
□ 31%
□ 38%
] Цукровий дiабет
] Захворювання щитовидно! залози
□ 1нша ендокринна
□ nатологiя Ожиршня
Рис. 2. Структура ендокринноТ патолот дiтей вiком до 17 ромв, що приживають в Полтавськiй област за 2013
залозивПолтавсыко! областiтапо УкраIнiвцiлому, слiд зазначити, що з 1980 року по 2009 рк не ттыки вирiсобсягтиреоIдноIпатологiIзагалом, алезмши-лася i II структура.
Так,тiлькиз 1989року почалирегулярнофксува-тися такi захворювання, як вузповий зоб, тирео1ди-ти,ракщитоподiбноIзапози(табл.2).
Заостаннi 20 роюву Полтавсыюйоблас-тi питома вага тиреощи^в вироспа у 54,5 рази, втой часякпоУкра1ы-в 31,7;в18,3 рази збтышився обсяг вузпового зобу, по Укра!ывш зрiсв12,7рази;в 0,6разiввирiс рак щитоподiбноI залози, по Укра1ы - в 0,4 рази;ппотиреоз-у 3,6рази, в4,2рази ця патолопя зроспа по УкраIнi в цтому, а питома вага дифузного токсичного зобу - всыого в 1,3 рази,поУкра1ы-в3,1рази.
Таким чином пусковим моментом роз-витку тирео1дно1 патологи в цтому в Полтавсыюй област е помiрне зниження кон-центраци йоду та значнепiдвищенняфтору в навколишныому середовищi, порушення балансу мiж йодомiфтором, радiонукпiдне забруднення обумовлюе структуру тире-оIдноIпатопогiIвданомурегiонi.
Анапiзуючи структуру захворюваностi на ендокриннупатолопюудтейвкомдо17ро-кiв,щопроживаютынатериторiIПоптавсыкiй обпастi за 2013 рк маемо, що 28% припа-дае на захворювання щитоподiбноI залози, основное причиною яких е абсолютний чи вiдносниййодцефiцит(рис.2).
Для розумiння ессен^алыно! ропi йоду в iнтепектуапыному розвитку дитини необхщ-не знання механiзмiв впливу його дефщи-ту на мозок. Йод необхщний на вЫх етапах формування i функцiонування нервово! сис-теми плода, дитини, дорослого. Недостатне надходження йоду в оргаызм призводиты до вродженого дизонтогенезу найвищих пси-хiчних функцiй, формуванню в тяжких ви-падках стану розумово! вiдстапостi рiзного ступеня, а при легких формах - пар^алыних порушены штелекту (рис. 3) [11].
За даними Обласно! психолого-медико-педагогiчноI комiсiI, де ведетыся обпiк дiтей з 28% уродженими i придбаними захворюваннями iнтепектуапыно-мнестичного характеру (рiзнi форми аутизму, затримки психiчно-речового розвитку, порушення слуху, зору й Ы.), формуютыся групи шдивщуалыного навчання в спецiапiзованих дитячих садах, школах. Ц данi свщчаты про те, що кiпыкiсты дггей iз подiбною патопогiею за останн 12 рокiв значно збiпышипася. Так, якщо в 1992 роцi !х кiпыкiсты складала 588, то вже в 2003 роц було зареестровано 2137 дтей, тобто !х ктыкюты зросла в 3,6 рази (табл. 3, рис. 4) [2].
Здмснення профтактики ЙДЗ набагато ефе-ктивнше, нiж пiкування наспiдкiв йодного дефщиту, тим бiпыше, що деякi з них (розумова вщсталюты, кретинизм) практично незворотнг Нижче (табл. 4) наведена добова потреба оргаызму в йодг Як бачимо, вона вкрай невелика, а за все людина споживае 3-5 г йоду. Свою норму йоду слщ одержувати щоденно, з року в рк. Доситы забути про це, як дефщит йоду нагадуе про себе.
Недостаточное поступление йода
Относительная гипотироксинемия
РАЗВИВАЮЩИЙСЯ МОЗГ
Нарушение созревания и миграции нервных клеток Нарушение синтеза факторов роста Нарушение миелинизац ии Нарушение образовани я отростков и синаптогене за Нарушение синтеза нейроме-диаторов нейропептидо в
ДИЗОНТОГЕНЕЗ ВЫСШИХ ПСИХИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ |
Рис. 3. Стан когштивноТ сфери у дiтей в йододефiцитному
2500
2000
1500
1000
500
—
ц
1992
1994
1996
1998
2000
□ Всего □ Жители г. Полтавы Рис. 4. Кшьмсть дггей, якi потребують навчання в спецзакладах, абс. ч.
Таблиця 3
Ктькють дiтей, якi потребують навчання в спецiалiзованих школах та дитячих садках, зареестрованих Обласною психолого-медико-педагопчною комiсiею в м. Полтавi та Полтавськш областi
Р1к реестраци Всього Мешканц1в Полтави
1992 588 156
1993 605 159
1994 580 181
1995 1168 503
1996 1173 480
1997 1778 575
1998 2274 578
1999 2261 574
2000 2354 542
2001 2371 624
2002 2389 624
2003 2137 523
Таблиця 4 Добова потреба оргатзму в йодi (рекомендацГГ ВООЗ, 2000)
Вiковi групи Потреба в йод^ мкг/добу
Дiти грудного вiку (до 1 року) 90
Дiти дошкiльного вiку (до 6 роюв) 90
Школярi (до 12 роюв) 120
Пщлтеи вiд 12 рокiв i дорослi 150
Вагiтнi та годувальницi 200
Люди похилого в^ 100
За даними ряду aBTopiB [9] реальне споживання йоду в Укра!ы становить всього 40-60 мкг на день, що вдвiчi-втричi нижче рекомендованого рiвня. Недостатне споживання йоду створюе серйозну загрозу населення i вимагае здiйснення заходiв щодо масово! та групово! профiлактики, з урахуванням репональних вiдмiнностей йододефiциту. 1снують методи iндивiдуальноI, групово! та масово! йодно! профiлактики.
1ндивДуальна йодна профлактика полягае у споживанн продуктiв з пщвищеним вмiстом йоду (морська риба, морепродукти), а також лiкарських препара^в: Йодид-Фармак-100, -200 ("Фармак", Укра!на); Йодомарин-100, -200 ("Berlin-Chemie", Hi-меччина); Йодид-100,-200 ("Nycomed", Hорвегiя), що забезпечують надходження фiзiологiчно! кть-костi йоду (табл. 5). Така профтактика вимагае вщ людини достатнього навчання i мотивацп.
Групова йодна профлактика передбачае при-значення препаратiв йоду: Йодид-Фармак-100,-200 ("Фармак", Укра!на), Йодомарин-100,-200 ("BerlinChemie", Нмеччина), Йодид-100,-200 ("Nycomed", Hорвегiя), пiд контролем спещалю"пв у групах най-
бтышого ризику розвитку ЙДЗ (дiти, пщлтки; ва-гiтнi i годувалыницi та Ыш.). Здiйснюeтыся шляхом регулярного тривалого вживання медикаментозних препара^в, що мютяты фiксовану фiзiологiчну дозу йоду: для дггей вiком до 12 роюв - вiд 50 до 100 мкг на день; для пщлггюв i дорослих - 100-200 мкг на день; при ваптност та пщ час годування грудыми -200 мкг
Масова йодна профлактика вважаетыся най-ефективнiшим i бтыш економним методом i дося-гаетыся шляхом додавання солей йоду (йодиду або йодату калiю) до найпоширеыших продуктiв харчу-вання (кухонно! сол^ хлiба, води та олiI).
ЦЫа йодно! профiлактики шляхом йодування солi не перевищуе 0,1$ на людину на рiк i оплачуетыся самим споживачем. Вмют йодиту калiю на 1 кг солi становиты у США - 76 мг, Швейцарп - 15 мг, Чехи -25 мг, Полыщ - 30 мг [9]. У Ымеччиы замюты йодиду використовуюты йодат (К1ОЗ в юлыкост 32 мг), який е стмюшою сполукою, але мiститы менше йоду. З 1998 в Роси прийнято новий стандарт щодо йодовано! кухонно! солi, який передбачае додавання 40±15 г йодату калiю на 1 тонну солг Використання йодату калт пiдвищуе якiсты йодування солi i дозволяе збiлышити термiн придатност тако! солi з трыох
Таблиця 5
Вмют йоду в деяких продуктах харчування (на 100 г продукту)
Продукти харчування Вмiст йоду, мкг Продукти харчування Вмют йоду, мкг
Риба: пкша 416,0 Рис 2,2
Лосось 260,0 Яйця куряч1 9,7
Креветки 190,0 Овочг шпинат 20,0
Камбала 120,0 Редис 8,0
Трюка 120,0 Картопля 3,8
Морський окунь 74,0 Опрки 2,5
Палтус 52,0 Фрукти: яблука 1,6
Оселедець свiжий 66,0 Грушл 1,0
Оселедець в соус 6,0 Вишн1 0,3
Тунець 50,0 Молоко:материнсыке молоко (з 10-го дня тсля полопв) 6,3
Вугор 4,0 Коров'яче молоко (жирн1сты 1,5%) 3,7
Форель 3,5 Молочш продукти: масло 4,4
Хлiбобулочнi вироби со , О! "о Згущене молоко 9,9
Крупи 1,54,5 Сир(жирнюты 40%) 3,4
Борошно 2,03,0 Кеф1р (жирн1сты 3,5%) 3,7
Житшй хлiб 8,5 М'ясо (середныо! жирност1): свинина 3,0
Бтий хлiб 5,8 Яловичина 3,0
Вiвсянi пластiвцi 4,0 Телятина 2,8
мюя^в до року. Вживання йодовано! кухонно! солi вважаеться базовим i найуыверсальышим методом профiлактики ЙДЗ: сiль вживае бтьшють населення незалежно вiд сощального i економiчного статусу, дiапазон II споживання незначний (вщ 5 до 10 г на добу), вартють йодовано! кухонно! солi практично не вiдрiзняеться вiд нейодовано!, але ктькють доданого до не! йоду залежить вщ клiматичних особливостей мiсцевостi, характеру пакувального матерiалу та умов зберкання.
Споживання йодовано! олiI, яка повтьно всмок-туеться, як метод масово! профiлактики успiшно ви-користовуеться в деяких кражах впродовж багатьох роюв. Пюля всмоктування в кишечнику 48% введено! дози видтяеться з сечею впродовж перших 48 годин. Однак, i через рк вмiст йоду в сечi залишаеться вдвiчi вищим порiвняно з початковим [9]. На сьогодышнм день харчова промисловiсть Укра!ни готуе йодовану олiю: "Лшо" (Житомир, ПП Малшовський) вмiст йоду 250-1000 мкг/л; "Олiя соняшникова з низьким вмютом холестерину" та "Олiя соняшникова" ^рма "8!оут!уп е. г. о.", Словацька Республка), "Олiя йодована" ^рма "Дканька" Укра!на) збагачени вiтамiнами А, Е, лецитином, вмют йоду 600 i 150 мкг, що оргаычно пов'язуваний. Цi олiI виготовленi за допомогою йодного концентрату (фiрма "Оаттрех е. г. о." Словацька Республка). Йодний концентрат ^рма "Оап1трех е. г. о." Словацька Республка) можна використовувати при готуванн комбiкормiв для птиц та худоби.
Висновки. Враховуючи особливостi нашо-го регiону (пщвищений вмiст фтору в питнiй водi в
42,3% районiв) складовою частиною масово! про-фiлактики ЙДЗ е споживання яблучного пектину 0,2 г/кг у виглядi водно! суспензи, яка додаеть-ся в газовану бутилiровану пiтну воду, або сироп шипшини [2, 10]. Яблучний пектин е природним сорбентом, що призводить до зменшення екскрецп фтору iз сечею [2]. Антиоксиданти, як утримуються в сирот шипшини, позитивно впливають на стан втьнорадикального окислення лiпiдiв, шдуктором якого е фтор та радионуклщи [9, 12].
Згiдно Постанови КабЫету Мiнiстрiв Укра!ни за № 1418 вщ 26 вересня 2002 року, коли була затвер-джена програма профтактики йодно! недостатностi у населення Укра!ни на 2002-2005 роки, плануеться досягти оптимального рiвня забезпечення/засвоен-ня населення йодом, про що буде свщчить медiана екскрецiI йоду з сечею 100-199 мкг/л. Оцшка реал^ зацiI програми полягае в ремонiторизi ЙДЗ, тобто через 6 мюяцв пiсля початку профiлактики, та на-далi щорiчно визначатимуть йодурiю у 10 оЫб кож-но! групи, i через 2 роки - частоту зоба за даними ультразвукового доогмдження щитоподiбноI залози у 40 дггей.
Для оптимально! реалiзацiI ще! програми мае важливе значення просвiтницька дiяльнiсть серед всiх верст населення (оргаыза^я при ендокриноло-гiчних клЫках тирошкiл та освiтлення цiеI проблеми в засобах масово! Ыформаци).
Перспективи подальших дослiджень. Вихо-дячи iз цього, впровадження програм профiлактики йодного дефщиту повинно проводитись з урахуван-ням екологiчних умов вiдповiдного репону.
Лiтература
1. Аметов А. С. Элементный дисбаланс при патологии щитовидной железы / А С. Аметов, С. А. Рустамбекова, А. М. Пли-ашинова // Рос. мед. журн. - 2008. - № 16. - С. 341-349.
2. Бобирьова Л. 6. Регюнальш особливост1 йоддефщитних захворювань на Полтавщиш та !х профтактика / Л. 6. Боби-рьова, О. В. Муравлева // Йоддефщитш захворювання на Полтавщиш - 2005: Обласна науково-практична конферен-ц1я 26 травня 2005 р. - Полтава, 2005. - С. 5-22.
3. Венцовский Б. М. Клинико-морфологическое обоснование необходимости профилактики йоддефицитных состояний во время беременности / Б. М. Венцовский, А. Я. Сенчук, Т. Д. Задорожная // Репродуктивное здоровье женщины. -2004. - № 1(17). - С. 23-25.
4. Корзун В. Н. Роль харчування в етюлогп та проф1лактиц1 йододефщитних захворювань / В. Н. Корзун, Ю. С. Котикович, О. Д. Петренко // Пробл. старения и долголетия. - 2011. - Т. 20, № 2. - С. 189-196.
5. Муравлева О. В. Распространенность патологи щитовидной железы в Полтавской области в постчернобыльский период и пути ее профилактики / О. В. Муравлева, Н. Н. Рябушко, Л. Е. Бобырева // Одеський медичний журнал. - 2004.
- № 5. - С. 96-98.
6. Основы показники д1яльност1 ендокринолопчно! служби УкраУни за 1980-2013 рр. - Кш'в, 1980-2013.
7. Тимченко А. М. Масова профтактика йододефщитних захворювань I шляхи и вир1шення / А. М. Тимченко, О. В. Козаков, Н. О. Кравчун. - Харюв : 1нститут проблем ендокринологп патологи ¡м. В. Я. Данилевського, 2004. - 11 с.
8. Тронько Н. Д. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы) / Н. Д. Тронько, Т. И. Богданова. - К.: Чернобыльинтеринформ, 1997. - 200 с.
9. Тронько М. Д. Йододефщитш захворювання: д1агностика, профтактика та л1кування (методичш рекомендацп) / М. Д. Тронько, В. I. Кравченко, В. I. Паньюв. - Ки!в : 1нститут ендокринологп та обм1ну речовин ¡м. В. П. Комюаренка, 2003.
- 28 с.
10. Рябушко М. М. Л1кувально-профтактична ефективнють природного сорбенту та антиоксидант1в при тривалому надходженш в оргашзм фторид1в (експериментально-кл1н1чне досл1дження) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 03. 05 «Фармаколопя» / М. М. Рябушко - К., 2002. - 20 с.
11. Щеплягина Л. А. Состояние когнитивной сферы у детей в районах с дефицитом йода / Л. А. Щеплягина, Н. Д. Макуло-ва, О. И. Маслова. - Москва : Научный центр здоровья детей РАМН.
12. Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных / С. П. Ярмоненко. - М.: Высш. шк.,1988. - 424 с.
УДК 616. 441-084 (477,53)
ПРИНЦИПИ ПРОФШАКТИКИ ЙОДОДЕФЩИТЫХ CTAHiB НА ПОЛTАВЩИНi
Городинська О. Ю, Самарченко Л. А., Рш Н. i, Бобирьова Л. €
Резюме. ТермЫ «йододефiцитнi захворювання» (ЙДЗ), використовуеться для визначення Bcix несприятливих впливiв HecTa4i йоду (прямого, або видносного) на picT i розвиток оргаызму. Недостатнiсть йоду е найпоширеншою причиною розумово! вiдcталоcтi дтей, у 43 млн. вiдмiчаетьcя затримка пcихiчного розвитку piзного ступеня, з яких у 11 млн. - кретиызм. Нами проведены дослщження питно! води, яку ви-користовують мешканц pайонiв Полтавсько! облаcтi, на вмют йоду, фтору i pадiонуклiдiв та аналiз захворю-ваноcтi i поширеност на патологiю щитоподiбноI залози в Укра!ы та Полтавcькiй облаcтi. Слщ вiдзначити, що пусковим моментом розвитку тиреощно! патологiI в цiлому в Полтавсьюй облаcтi е помipне зниження концентрацп йоду та значне пщвищення фтору в навколишньому cеpедовищi, порушення балансу мiж йодом i фтором, радюнуклщне забруднення обумовлюе структуру тиреощно! патологiI в даному pегiонi. За даними Обласно! психолого-медико-педагопчно! комiciI, де ведеться облiк дтей з уродженими i придбаними захворюваннями iнтелектуально-мнеcтичного характеру кiлькicть дiтей iз подiбною патологiею за оcтаннi 12 роюв значно збiльшилаcя. Здiйcнення профтактики ЙДЗ з урахуванням pегiональних вщмшностей йододефiциту набагато ефективнiше, нiж лкування наcлiдкiв йодного дефiциту, тим бтьше, що деякi з них (розумова вщсталють, кретинизм) практично незвоpотнi.
Ключовi слова: йододефiцитнi захворювання, затримка пcихiчного розвитку, кpетинiзм.
УДК 616. 441-084 (477,53)
ПРИНЦИПЫ ПРОФИЛАКТИКИ ЙОДОДЕФИЦИТНЫХ СОСТОЯНИЙ НА ПОЛТАВЩИНЕ
Городинская Е. Ю, Самарченко Л. А, Рий Н. И, Бобырева Л. Е
Резюме. ТермЫ «йододефицитные заболевания» (ЙДЗ), используется для обозначения неблагоприятного влияния дефицита йода (прямого или относительного) на рост и развитие организма. Дефицит йода является основной причиной отсталости умственного развития детей, у 43 млн. отмечается задержка психического развития разной степени тяжести, у 11 млн. - кретинизм. Нами исследована питьевая вода, которая используется жителями Полтавской области, на содержание йода, фтора, радионуклидов и проведен анализ заболеваемости щитовидной железы на Украине и Полтавской области. Следует отметить, что пусковым моментом развития тиреоидной патологии, в целом, в Полтавской области является умеренное снижение концентрации йода и значительное повышение фтора в окружающей среде, нарушение баланса между йодом и фтором, радионуклидное загрязнение обусловливают структуру тиреоидной патолопии в даном регионе. По даным Обласной психолого-медико-педагогической комиссии, где осуществляется учет детей с врожденными и приобретенными заболеваниями интеллектуально-мнестическо-го характера количество детей с подобной патологией за последние 12 лет значительно увеличилось. Осуществление профилактики ЙДЗ с учетом региональных особенностей йододефицита более эффективно, нежели лечение последствий йодного дефицита, тем более, что некоторые из них (умственная отсталость, кретинизм) практически необратимы.
Ключевые слова: йододефицитные заболевания, умственная отсталость, задержка психического развития, кретинизм.
UDC 616. 441-084 (477,53)
Principles of Prevention of Iodine Deficiency Disorders in the Poltava Region
Gorodinskaya O. Y., Samarchenko L. A., Riy N. I., Bobyrova L. E.
Abstract. The term "iodine deficiency disease" (IDD) is used to designate the adverse effects of iodine deficiency (direct or relative) on the growth and development of the organism. Iodine deficiency is the main cause retardation of mental development of children, 43 million is observed mental retardation of varying degrees, of which 11 million - cretinism. We studied the drinking water used by residents of the Poltava region, on the iodine content, fluorine, radionuclides and analyzed morbidity of thyroid in Ukraine and Poltava region.
Evaluating the ecological situation in the Poltava region, we note that this region is the zone of moderate iodine deficiency because a decline in the iodine content in all aquifers of Poltava region. Increases iodine deficiency and elevated levels of fluoride in Buchach aquifer. It should be noted that for the last 20 years in the Poltava region thyroiditis increased proportion of 54. 5 times, while in Ukraine - in 31. 7, 18. 3 times increased volume of nodular goiter, in Ukraine it rise to 12, 7 times, thyroid cancer increased up to 0. 6 times, in Ukraine - up to 0,4 times; hypothyroidism - up to 3. 6 times, this pathology has grown up to 4. 2 times in Ukraine in general and the proportion of diffuse toxic goiter - a total of 1. 3 times, in Ukraine - 3. 1 times.
According to the Regional psychological-medical- pedagogical commission, which keeps records of children with congenital and acquired diseases of intellectual and memory issues ( different forms of autism, delayed mental and the material development, hearing impairment, vision, etc.). Formed group personal training in specialized children's gardens and schools. These data indicate that the number of children with similar disorders in the past 12 years has increased. Thus, in 1992 the number was 588, whereas in 2003, there were 2137 children, that number had increased 3. 6 times.
So the starting point of thyroid disease in general, in the Poltava region is moderate decrease in the concentration of iodine and fluorine substantial increase in the environment, imbalance between iodine and fluorine, radionuclide contamination determines the structure of thyroid pathologies in this region.
Implementation of prevention of IDD considering regional features of iodine deficiency more efficiently, than treating the consequences of iodine deficiency, especially as some of them (mental retardation, cretinism) is practically irreversible. Daily need for iodine is extremely small is 3-5 g of iodine. The norm of iodine should receive daily, year after year. It's Enough to forget about it, as iodine deficiency reminds of itself. Real consumption of iodine in Ukraine is only 40-60 mg a day that two to three times lower than the recommended level, which requires the implementation of measures for the prevention of mass and group, taking into account regional differences in iodine deficiency.
For optimal realization of this program is essential educational activities among all groups of population (the organization endocrinology clinics at schools and to highlight this problem in the media).
Key words: iodine deficiency disease, mental retardation, mental retardation, cretinism.
Рецензент - проф. Рибаков С. Й.
Стаття надшшла 23. 04. 2014 р.
