CC BY
14
новы патогенеза, профилактика, лечение. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990.
5. Костенко Т.П. Влияние нагревающего микроклимата на функциональное состояние холинерги-ческой и симпато-адреналовой систем рабочих горячих цехов: Автореф. дис... канд. биол. наук. -К., 1990. -17с.
6. Морфологические изменения при перегревании. (Экспериментальное исследование) / Карна-ух Н.Г., Л.Л. Филипченко, Ковальчук Т.А. и др. // Медицина труда и пром. экология. -2004. - №5.-С.17-20.
7. Морфологические особенности некоторых отделов ЦНС при воздействии вредных факторов внешней среды / Моисеева М.И., Кащенко С.А., Са-венко Л.Д., Бобрышева И.В. // Матерiалы III Всеукр. науч.-практ. конф. - Днепропетровск, 2006. - С.21-22.
8. Стежка В.А. Функциональное состояние системы свободно-радикального окисления как патоге-
нетически обоснованный критерий гигиенической оценки воздействия на организм факторов производственной и окружающей среды // Довшлля та здо-ров'я. - 1999. - № 1. - С.2-9.
9. Стежка В.А., Палийчук С.П. Експерiментальне дослвдження патогенетичних ланок мехашзму пош-коджуючо! до високо! температури на оргашзм // Дов-кiлля та здоров'я. - 2000. - №2. - С. 12-19.
10. Ткаченко Л.Н. Особенности вегетативных реакций организма у горнорабочих на ерготермическую нагрузку // Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 2007. -Т. 11, № 2, приложение. - С.82-84.
11. Шахбазян Г.Х., Шлейфман Ф.М. Виробничий мшроммат i здоров'я людини. - К.: Здоров'я, 1991.
12. Щабленко С.М. Иммунологические показатели адаптации к воздействию высокой температуры // Врачеб. дело. - 1989. - №2. - С.95-97.
УДК 543.272.454:616-008.64-084-053.2-055.2
Н.В. Тананакша ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 МАСОВО1 ЙОДНО1
ПРОФ1ЛАКТИКИ У ДНШРОПЕТРОВСЬКШ ОБЛАСТ1
1нститут ендокринологИ та обмту речовин 1м.В.П.Ком1саренка АМН Украти
(дир. - чл.-кор.НАНi АМН Украти, проф. М.Д. Тронько)
м.Кшв
Ключовi слова: дефщит йоду, йодована аль, профтактика йодного дефщиту, ^жхнки, дти Key words: iodine deficiency, iodized salt, prophylaxis of iodine deficiency, women, children
Резюме. В работе представлена оценка эффективности йодной профилактики у женщин и детей Днепропетровской области - территории с лёгким йодным дефицитом. Анкетирование показало, что йодированной солью постоянно пользуются 22% домохозяйств, пищевые добавки и витамины с йодом постоянно употребляют 5% женщин и 3% детей. При определении йода в принесённых образцах соли установлено, что фактически применяют йодированную соль 29,2% домохозяйств, но соответствуют общепринятым стандартам только 13,3% образцов. Сделан вывод, что, несмотря на позитивные изменения по профилактике йоддефицита в Днепропетровской области, значительная часть населения (22% женщин и 60% детей ) проживают в условиях недостатка йода, поэтому необходимы законодательные акты по йодной профилактике, йодированию соли и дальнейшему мониторингу йодной недостаточности, в частности, в Днепропетровской области. Summary. Estimation of efficiency of iodine prophylaxis in women and children of Dnepropetrovsk region, territory with a mild iodine deficiency, is presented in the work. A questionnaire showed that iodized salt is constantly used by 22% ofpeople, 5% of women and 3% of children constantly use food additions and vitamins with iodine. Defining iodine in the brought samples of salt, it was determined that in reality iodized salt is used by 29,2% of people, but only 13,3% of the samples correspond to universally accepted standards. It follows that despite positive changes in prophylaxis of iodine lack in the Dnepropetrovsk region, a major part of population (22% of women and 60% of children) live in conditions of iodine deficiency, thus legislative documents on iodine prophylaxis, iodination of salt and further monitoring of iodine insufficiency in Dnepropetrovsk region specifically, are called for.
08/ Том XIII/ 3
75
На Укра!ш йоддефщитш захворювання (ЙДЗ) по наш час формують широкий спектр медико-соцiальних проблем. Недостатне споживання йоду викликае у населення порушення функцп щитоподiбно! залози (ЩЗ), зниження синтезу тирео!дних гормошв(ТГ) та приводить до роз-витку цшо! низки патологiчних станiв, серед яких найбiльш вiдомими е ендемiчний зоб, п-потиреоз, розумова та фiзична вiдсталiсть, кретинизм.
Припинення у 90^ роки йодно! профшактики та вiдсутнiсть тривалий час мщно! законодавчо! бази для послщовно! роботи по 11 вiдновленню привели до прогресуючого наростання порушень у сташ здоров'я населення, асоцiйованих iз зобом i гiпотиреозом. Патологiя, зумовлена йоддефщи-том (ЙД), охоплюе усi вiковi категори населення. Однак найбiльш тяжю наслiдки ЙДЗ форму-ються у дтей раннього вiку, оскiльки в першi два роки життя продовжуеться активне дозрiвання найважливiших органiв i систем, зокрема, центрально! нервово! i ендокринно!. Вiдомо, що навггь транзиторний неонатальний гiпотиреоз негативно впливае на фiзичний, психiчний, мов-ний розвиток дитини [3, 4, 9]. Тому наявнють репошв iз легким йодним дефщитом, для яких притаманна поширенють транзиторно! неона-тально! гшофункци ЩЗ [3, 11], серйозно загро-жуе iнтелектуальному потенцiалу i фiзичному здоров'ю наци. У жiнок в ендемiчних областях страждае репродуктивна функщя - збiльшуеться кiлькiсть спонтанних викидшв i мертвонарод-жень, пiдвищуеться перинатальна i дитяча смерт-нiсть. Д^и вiд матерей з ендемiчним зобом часпше народжуються в асфшсп, з ознаками внутршньоутробно! гшотрофи, зi зниженими показниками за шкалою Апгар. У них вже з перших дшв життя визначаються прояви ослаб-леного неспецифiчного iмунiтету [3, 8, 9].
Враховуючи значний несприятливий вплив тирео!дно! недостатностi на стан здоров'я, демо-графiю i iнтелект наци, подолання йодного дефiциту е виршенням одше! з соцiально значу-щих проблем охорони здоров'я Укра!ни.
Основне завдання профiлактичних заходiв -забезпечити оптимальний рiвень споживання йоду населенням: для немовлят - 50 мкг, для малечi 2-6 роюв - 90 мкг, для дггей 7-12 роюв - 120мкг, для дорослих - 150 мкг, для ваптних жшок та в перюд вигодовування груддю - 200 мкг йоду [5,
9, 10].
Переважна частина йоду поступае в оргашзм людини з !жею, тому споживання продукпв, що мiстять достатню його кшьюсть, дозволить уник-нути розвитку патолопчних проявiв нестачi
цього мшроелемента. Найвища концентрацiя йоду присутня в риб^ молюсках, морських водо-ростях [11]. Втiм, багато в чому неблагополучш соцiально - економiчнi змiни привели до зниження нормативного вживання населенням риби i морепродуктiв. У зв'язку з цим загальнодоступ-ним, дешевим i найефективнiшим засобом масо-во! йодно! профшактики е йодування харчово! сол^ Кухонна сiль використовуеться кожною лю-диною щодня приблизно в однакових кшькостях (вiд 3 до 10 грамiв на добу) i, отже, е найбшьш практичним та безпечним наповнювачем для йодних домiшок. Тому загальноприйнята страте-гiя дiй для лшвщаци ЙДЗ , що розроблена ВООЗ, ЮН1СЕФ та МРКЙДЗ, - це загальне йодування харчово! солi та постiйний монiторинг ефектив-носп профiлактичних програм [6, 10].
Ешдемюлопчш дослiдження, проведенi на те-ритори Укра!ни ранiше, довели, що, за крите-рiями ВООЗ, майже ус регiони перебувають у зонi йодного дефщиту рiзного ступеня тяжкостi [5]. У зв'язку з цим наказом Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 26 вересня 2002 року №1418 була затверджена Державна програма профшактики йодно! недостатносп у населення на 2002 - 2005 роки.
Обов'язковою умовою ефективност програми профшактики ЙДЗ е мошторинг, що включае, зпдно з рекомендащями ВООЗ, не тшьки оцiнку екскреци йоду з сечею i частоти зоба у школярiв, але i визначення вiдсотка домашнiх господарств, що використовують йодовану сшь(ЙС) [6, 9, 10].
Устшно виконаною профiлактична програма вважаеться тодi, коли бiльше 90% населення споживае яюсну ЙС. Якщо вмiст йоду в солi оптимальний, то на фош !! масового споживання медiана концентрацi! йоду в сечi повинна зна-ходитися в межах вщ 100 до 300 мкг/л [9, 10].
Дослщження останшх рокiв, проведенi у Дш-пропетровськiй областi, показали наявнiсть йодного дефщиту легкого ступеня, а по окремих населених пунктах навт середньо! тяжкостi [2, 5].
Мета ще! роботи - оцiнити характер йодно! профшактики, що проводилася в Дшпропетров-ськiй областi, дати оцiнку значення йодовано! солi в системi профшактичних заходiв, з'ясувати !! якiсть.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дана робота була фрагментом виконаного широкомасштабного дослщження йодно! недостат-ностi в Укра!ш, яке проводилось вiдповiдно до спшьного наказу МОЗ та АМН Укра!ни «Про затвердження плану-графiка обстежень репре-зентативних груп населення у рамках системи
бюлопчного мошторингу на 2004 - 2005 роки» № 219/32 вщ 27.04.04р. Обстежеш репрезента-тивш групи населення: жiнки дггородного вшу та дгги 6 - 12 роюв, яю проживали у мютах Н1ко-поль, Павлоград, Жовт Води та селищ! мюького типу Магдалишвка. У кожному населеному пункт ( надал1 кластер!) методом випадково! виб1рки було обрано 30 жшок та 60 д1тей, серед яких 30 хлопчиюв та 30 д1вчаток. Загальна кшьюсть обстежених в област становила 360 ос1б. Серед жшок та д1тей проводилось опиту-вання щодо використання ними йодовано! сол1 (ЙС) та йодовмисних препарапв та в!тамш1в.
Дослщження споживання ЙС проводили за допомогою кшьюсного визначення йоду в зраз-ках, принесених жшками на момент !х обсте-ження ¿з 30 домогосподарств. Згщно з методикою використовували 20 г сол1, вмют йоду в пробах сол1 визначали шляхом йодометричного титрування в масових частках на мшьйон (чнм) або мкг/кг [6]. За норму приймали кшькють йоду в д1апазош 20-54,9 ррт, оскшьки вона вщпо-вщала гтешчним вимогам, прийнятим на момент обстеження в Укра!ш, котры передбачали внесення термостабшьного йодату катю з роз-рахунку 40±15мг йоду на 1кг поварено! сол1 [5,
9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Одним ¿з важливих питань, необхщних для ефективно! боротьби з йодною недостатшстю, е об!знаншсть населення на наявшсть дано! проб-леми в !х повсякденному харчуванш та можли-вють и виршення шляхом вживання продукпв
чи препарапв, що мютять достатню кшькють йоду. Зясування цих питань допомагае виявити недолши в саштарно - виховнш робот серед населення та дозволяе накреслити подальш! шляхи для виршення проблеми ЙД. За даними сощо-лопчних дослщжень, проведених в 2002 рощ, про юнування ЙД були об1знаш 78,5% украшщв, шчого про цю проблему не знали 21,5% населення [7]. В мютах така об1знашсть дещо вища, але в середньому кожна п'ята особа не мае ш-формацп про необхщнють вживання заход1в щодо запобпання йодному дефщиту, а майже 40% населення чули про дану проблему, та шя-ких заход1в, щоб уникнути и, не вживали. Попе-редш дослщження, яю проводились на територп Укра!ни, показали, що реальне вживання препа-рат1в та продукпв, що мютять йод, в значнш м1р1 залежить не тшьки вщ знань про них та вщ ба-жання !х вживати, але й вщ наявносп цих препарата у торговельнш мереж!, !х вартосп, достатку им*! та шших причин [5, 7].
Оскшьки основним засобом масово! йодно! профшактики е йодована харчова сшь, тому вив-чення !! споживання населенням мае важливе значення для ощнки р1вня йодно! профшактики.
У зв'язку з цим першим етапом роботи було проведення анатзу шформованосп населення про найефектившший зас1б профшактики ЙДЗ -ЙС. Кщм того, ряд запитань стосувався споживання жшками та д1тьми в1тамш!в або препарапв ¿з вмютом йоду. Результати опитування наведен! в таблиц! 1.
Таблиця1
Дан про вживання опитаними препаратов, що мпстять йод, %
Населений Йодована сшь Препарати йодиду калю Не вживають
пункт постшно перюдично постшно перюдично шчого або не знають
Павлоград
ж1нки
дати
Н1кополь
'ЖЧИК'М
д1ти
Магдалишвка
жшки
д1ти
Жёлтые Воды 'женщины
дети
Усього, п /% жшки
д1ти
23 8
17
5
13
7
37 2
26 / 22 15 / 6
77 35
53 10
37 7
33 3
52 / 43 33 / 14
17
2
6 / 5 4 / 3
67 2
13 32
43
13 32
41 / 34 39 / 16
7
43
27 53
37 86
20 60
26 / 22 146/61
5
08/ Том XIII/ 3
77
Загальний аналiз отриманих даних показав, що серед обстежених жшок 75% проживало у мiстах та 25% - в сшьськш мюцевост (Магдали-нiвка). Серед опитаних жшок, незважаючи на знання про необхщнють йоду для органiзму, тiльки 65% повщомили, що вживають ЙС, при-чому постiйно i! вживали 22% жшок, ще 39% -вживали полiвiтамiни або йодовмiснi харчовi домшки. Необхiдно взяти до уваги, що частина жшок у кожнш з названих груп вживала усi наз-ванi речовини, що мiстять йод, тому загальна кшькють особ, яю приймали йодованi препарати, складала 78%, 22% опитаних не вживали шчого. Для порiвняння, в середньому по Укра!ш 32% населення використовували в домогосподарствах ЙС, 3,9% i 2,6% - вiдповiдно фармакологiчнi препарати та мультивгамши, що мютять йод [7]. Це значний прогрес порiвняно з 2000 роком, коли ЙС використовувало тiльки 5% населення, але нормативний рiвень, рекомендований мiжнарод-ними експертними органiзацiями, ще не досягну-тий [10].
Найменше позитивних вiдповiдей про вжи-вання ЙС дали жiнки, якi проживають у сшь-ськiй мiсцевостi, - 14 ошб iз всiх опитаних, що становить 47%, i тiльки 3 (13%) жшки постiйно користувались ЙС для приготування домашнiх страв. Значно кращий показник споживання ЙС серед населення спостерпаемо у м. Нiкополь -67%, але систематично користувались сшлю всього 17% жшок. У м. Жовт Води 70% осiб вказали, що вживають в !жу ЙС (постшно це роблять 37%), схожа ситуащя спостерiгаеться у м. Павлоград, де 77% опитаних оаб обiзнанi з доцiльнiстю застосування ЙС i також перiодично користуются нею, але вщсоток осiб, якi регулярно вживають ЙС, дещо нижчий - 23%. Добре вщомо, що тiльки регулярне надходження йоду в оргашзм може повнiстю виршити проблему ЙД i запобiгти розвитку захворювань, з ним пов'я-заних. З наведених у таблицi 1 даних видно, що 2/3 обстежених жшок явно недооцшюють значу-щють проблеми, оскiльки використовують йодо-вмюш препарати i ЙС непостiйно, а вщ випадку до випадку.
Аналiзуючи данi про вживання дiтьми препарата, що мютять йод, необхщно звернути увагу на те, що 86% дтей, яю проживають в сшьськш мюцевост (смт.Магдалинiвка), не вживали шя-ких йодованих препаратiв або домшок . Виходя-чи з цього, можна констатувати, що найкраще розумiють проблеми, повязаш з йоддефiцитом, та необхщнють вживання йодовано! солi жiнки, що проживають у мютах. Це можна пояснити !х вищим соцiально-економiчним статусом та кра-
щою пошформованютю. Цей факт необхщно враховувати при реалiзацi! регiональних програм профiлактики йоддефщитних захворювань. В цiлому по репону вживання дiтьми йодовмiсних сполук явно недостатне - всього 3%. Пщводячи шдсумки анкетування, можна зробити висновок, що 22% жшок та 61% дггей молодшого вiку з Днiпропетровсько! обласп е незахищеними вiд ЙД та потенцшно становлять групу ризику щодо розвитку ЙДЗ. Але в цшому помина позитивна тенденцiя, яка спостерпаеться у суттевому збшь-шеннi споживання йодованих продукнв порiв-няно з попередшми роками, коли !х використо-вували тiльки 5% населення.
Зрозумшо, що мiж вiдповiдями на запитання й реальним станом речей можуть бути певнi роз-бiжностi. Другим важливим етапом дослiдження став аналiз наявностi йоду в харчовiй солi та вiдповiднiсть його кiлькостi ппешчним вимогам.
Результати аналiтичного визначення йоду в солi показали, що практично вс принесенi зразки мiстили даний мшроелемент. Проте переважна частина - двi третi зразкiв мали незначний вмют йоду в кiлькостях вщ 1 до 9 частин на мшьйон частин солi, що !х не можна вважати йодо-вмюними. Це так званi мiнеральнi домшки солей йоду, якi розчиненi у водi та грунтi i криста-лiзуються при видобуваннi солi. Вщсоток таких проб у Магдалинiвцi, Павлоград^ Нiкополi був приблизно однаковий i становив 23-26%, у м. Жовп Води вiн був найнижчий - 12%. Вмют солi понад 9 чнм вже може свщчити про п штучне йодування, кiлькiсть проб солi зi вмiстом йоду 924,9 чнм усього складала 15,8% з незначними коливаннями по кластерах. На момент прове-дення дослiдження зпдно з державними вимога-ми йодування солi вiдбувалось з розрахунку 40±15мг мiкроелементу на кiлограм солi. Тобто, кшькють йоду в солi в iнтервалi 25 - 54,9ррт свщчить про вiдповiднiсть стандартному йоду-ванню. Як видно з таблищ 2, вщсоток таких проб був дуже незначним майже по вшх дослщжених кластерах, окрiм м. Жовтi Води, де вш дорiв-нював 40%, у Павлоградi та Нiкополi -3,3%, у Магдалишвщ - 6,7%. Усього 13,3% зразюв усiе! дослiдно! солi мiстили достатню кiлькiсть мiкро-елементу. Низький вмют йоду в солi може бути пов язаний з неправильним збертанням i! в домогосподарствi, заюнченням термiну при-датностi, з недотриманням стандартизацп при промисловому виготовленнi продукту та шше. В цiлому тшьки 29,2% населення Днiпропет-ровсько! обласп споживае сiль, яку можна вважати йодованою, i тiльки 13,3% здатш задоволь-нити добову потребу в йодь Цi результати дик-
тують необхщшсть контролю ЙС на рiзних piBHHx ii' реалiзацн i збертання, а також i на ста-дп виробництва.
Таблиця 2
Результати визначення вмкту йоду в сол1
Назва населеного пункту К1льк1сть проб(п) %проб сол1 з вм1стом йоду (чнм)
<9 915 1525 2555 >55
Павлоград 30 86,7 3,3 6,7 3,3 -
Шкополь 30 76,7 13,3 6,7 3,3 -
Магдалишвка 30 83,3 13,3 - 6,7 -
Жовт1 Води 30 40 13,3 6,7 40 -
Всього 120 70,8 10,8 5 13,3 -
За оцiнкою гiгieнiстiв, середне споживання людиною солi на добу складае 6г ( в межах вщ 3 до 10г). Виходячи з отриманих результатiв, мож-на розрахувати кшьюсть йоду, яка споживалася з сшлю в дослiджених кластерах.
Вс результати визначення йоду по кожному з класт^в пiдсумовувалися, та розраховувалися показники на 1 г спожито' солi. Таблиця 3 доводить, що надходження йоду в оргашзм iз сiллю в обстежених домогосподарствах скстановить при-близно 9 мкг йоду на 1г соль Фактично у серед-ньому в оргашзм мешканця Дшпропетровсько' областi потрапляе 54 мкг йоду на добу, що явно недостатньо для покриття нестачi цього мшро-елемента. Велике стандартне вщхилення вказуе на значну розбiжнiсть мiж вживанням ЙС у межах одного кластера. Це зрозумшо, бо, як роз-глядалося вище, з одного боку, не все населення споживало йодовану харчову сiль, а з шшого -тiльки 13,3% солi вiдповiдало вимогам стандарту.
Таким чином, проведет кластерш дослщ-ження засвiдчили полiпшення профiлактики йоддефiцитних захворювань в цiлому по регiону порiвняно з попереднiми роками. Однак, на жаль, на цей час вживання населенням Дншро-петровсько' областi ЙС не вщповщае рекомен-дацiям мiжнародних експертних органiзацiй, лише в одному з обстежених кластерiв (Жовт Води) частка домашнiх господарств, що викорис-товують ЙС, перевищила 50%.
У зв'язку з цим програма йодно' профiлактики повинна носити масовий характер i забезпечу-вати кожного жителя необхщною кiлькiстю йоду. Це означае, що практично вся сшь, на яку
споживае населення (що продасться в магазинах в розфасованому виглядi i що використовуеться у харчовш промисловостi) повинна бути йодо-вана. ЙС необидно також додавати в корм сшьськогосподарських тварин (якщо вони не одержують йоду у складi спецiальних кормiв). При розробщ програм йодно! профiлактики потрiбно враховувати дещо низьку обiзнанiсть на йоддефщит населення, яке проживае у сшьсыай мiсцевостi. Санiтарно-епiдемiологiчнiй службi потрiбно полшшити контроль за виробництвом йодовано! солi та и вiдповiдностi гiгiенiчним стандартам при реатзацн в торгiвельнiй мережi (тiльки 13,3% йодовано! солi зараз вщповщае стандартам).
Таблиця 3
Надходження йоду в оргашзм обстежених з розрахунку в мкг/г сол1
Назва населеного пункту К1льк1сть проб (п) Юльюсть зразюв йодовано!' сол1 М±т
Павлоград 30 4 8,12±1,14
Шкополь 30 7 9,55±1,04
Магдалишвка 30 6 8,51±1,2
Жовт1 Води 30 18 19,39±2,42
ВИСНОВКИ
1. За даними опитування, кшьюсть домашшх господарств у Днiпропетровськiй областi, як постiйно споживають ЙС, дорiвнюе 22%. Тшьки 5% жшок та 3% дтей постiйно приймали йодо-вмiщуючi препарати або домiшки. Не вживають жодних профiлактичних заходiв 22% жшок та 61% дiтей молодшого вшу.
2. Анатз солi серед дослщжених кластерiв показав, що 29,2% населення споживае ЙС, але тiльки 13,3% зразюв дослщно! солi вiдповiдають ппешчним вимогам.
3. Дослiдження, проведенi в Дншропетровсь-кiй областi, засвiдчили, що профшактика ЙДЗ проводиться непостiйно i несистематично i не охоплюе все населення обласп, засоби для про-фiлактики не вiдповiдають загальноприйнятим стандартам.
4. Проведення регулярного мошторингу вмю-ту йоду в солi i сечi на фонi загального йодуван-ня харчово! солi гарантуе надшшсть i стiйкiсть нащонально! i регюнально! програм лшвщацн йодного дефiциту.
08/ Том XIII/ 3
79
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Жукова Г.Ф.,Савчик С.А.,Хотимченко С.А. Йод. Содержание в пищевых продуктах и суточное потребление с рационом питания // Микроэлементы в медицине.-2004. - №5(3).-С.1-16.
2. Забезпечешсть йодом та стан щитопод1бно!' залози у населення Дншропетровсько! обласл / Тананак1на Н.В., Кравченко В.1., Маляр Е.Ю., Останш А.А. // Ендокринолопя.-2006.- Т.11, №2.- С.181-186.
3. Зельцер М.Е, Базарбекова Р.Б. Мать и дитя в очаге йодного дефицита.- Алматы: 1999.- 184с.
4. Коваленко Т.В. Неонатальный транзиторный гипотиреоз: прогноз для здоровья и развития детей // Проблемы эндокринологии.-2001.-Т.47, №6.-С.23-27.
5. Кравченко В.1. Основш етапи дослщження йодно!' недостатносп та динамжа И лшвщацп в УкраМ // М1жнар. ендокринол. журн. - 2006. -№1 (3).-С.40-46.
6. Мониторинг программ всеобщего йодирования соли.-М.: 1997.-97с.
7. Споживання йодованих продуктiв та стан йодно! забезпеченостi населення Укра!ни / Кравченко В.1., Ткачук Л.А., Турчин В.1. та iн. // Доповщ на-щонально! академп наук Укра!ни.- 2005.- №10.-С.188-194
8. Ткачук Л.А. Вплив йодного забезпечення на формування патологи щитовидно! залози та частоту ускладнень вагiтностi у жшок Ки!всько! областi // Ла-бораторна дiагностика. -2004.-№2 .-С.23-28.
9. Тронько М.Д., Кравченко В.1., Панькiв В.1. Йододефiцитнi захворювання: дiагностика, профшак-тика та л^вання: (Методичнi рекомендаций - К., 2003. - 28с.
10. Assestment of Iodine Deficiency Disorders and their control through salt iodization // Geneva: WHO, Euro, Nut, 2001. - P.1-107.
11. Delange F. Neonatal Screening for Congenital Hypothyroidism: Resalts and Perspectives // Hormone Research.-1997.- Vol. 48. - P.51-61.
♦
