CC BY
54
УДК 616.441-006.5:615.916'15(477.53)
ТИРЕО1ДНА ПАТОЛОГ1Я ТА СТАН ЙОДНО1 ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1 ЧЕРЕЗ 20 РОК1В П1СЛЯ АВАР11 НА ЧАЕС
Були проаналiзованi данi по поширеносп патологи щитоподiбиоí залози в УкраХ'ш i Полтавськiй областi за 20 роюв пiсля авари на ЧАЕС та проведено дослщження вмюту йоду, фтору та радiонуклiдiв у питшй вод1, яку використовують мешканщ районiв Полтавсько! областi. Слiд вщзначити, що пусковим моментом розвитку тиреощно! патологи в цiлому у Полтавськш областi е помiрне зниження йоду в навколишньому середовищ1, а порушення балансу мiж йодом та фтором i радiонуклiдне забруднення обумовлюе структуру тиреощно! патологи у даному регiонi. Виходячи з цього, розробка нових методiв лiкування та профiлактики зобно1 ендемп повинна проводитись з урахуванням еколопчних умов вiдповiдного регiону.
Ключов! слова: тиреощна патолопя, йододефщитш захворювання, йод, фтор, радюнуюпдне забруднення.
Робота е фрагментом науково-дотдног роботи «Наукове обтрунтування профшактики негативного впливу окремих чиннитв довкыля на ятсть життя i здоров'я дтей вумовах геохмчног провтцй», № держреестраци 011Ш8522.
Пщвищення штересу до проблем тиреощно! патологи за останш роки спричинене и зростаючою поширешстю серед населения Украши. Найактуальшшою проблемою сучасно1 тирео1дологп визнана зобна ендем1я [4]. Ендем1чний зоб - основний наслщок нестач1 йоду в довюлл^ тому впродовж тривалого часу вважався единим проявом такого стану. На сьогодш доведено, що, крiм зоба, дефщит йоду мае також iиший негативний вплив на здоров'я населення. У лiтературi введено термiи йододефiцитиi захворювання (ЙДЗ), який використовуеться для позначення всiх несприятливих впливiв дефiциту йоду на рют i розвиток оргашзму i, насамперед, на формування мозку дитини. ЙДЗ належать до числа найпоширешшо! нешфекцшно! патологи людини. Для 1,5 млрд. мешканщв Землi юнуе пiдвищеиий ризик виникнення таких розладiв виаслiдок недостатнього споживання йоду, у 650 млн. людей вщзначаеться збшьшення щитоподiбиоl залози (еидемiчиий зоб), а у 45 млн. - виражене розумове вщставання виаслiдок йодного дефщиту. У багатьох европейських крашах, Японп та США систематичне здiйсиеиия профшактичних заходiв призвело до значного зниження напруженосп зобно! ендемп [1,3,5,10,11]. У той же час в Укра!ш протягом остаииiх рокiв спостерiгаеться зростання числа регiонiв, в яких вщзначаеться зобна ендемiя, збiльшуеться 11 тяжюсть [8].
Оскiльки поглинання йоду щитовидною залозою в ендемiчних районах значно шдвищене, залоза стае бiльш сприятливою до радiоактивного впливу, що мало мюце пiсля авари на Чорнобильсьюй АЕС [7]. Таким чином, сучасний стан зобно! ендемп в кра1ш, екологiчнi чинники (забруднення радiонуклiдами), соцiально-економiчнi змiни зводять проблему ЙДЗ до прюритетних проблем охорони здоров'я i вимагають невiдкладних заходiв щодо лшвщацп передумовах виникнення.
Метою роботи було проведення аналiзу поширеностi патологи щитоподiбноl залози (ЩЗ) в Укра!ш i Полтавськiй областi.
Матерiал та методи дослщження. Порiвняльну характеристику з даними по Укра!ш проводили за допомогою щорiчного огляду МОЗ Украши i 1нституту ендокринологп та обмiну речовин iм. В.П. Комiсаренка АМН Украши "Основш показники дiяльностi ендокринолопчно! служби Украши" за останш 25 роюв [6].
Результати дослщження та Тх обговорення. Отримаш данш свщчать про те, що з 1980 року по 2003 рш не тшьки вирiс обсяг тирео1дно1 патологи в цшому, але змiнилася i 11 структура.
Тiльки з 1989 року почали фшсуватися в звгах такi захворювання, як вузловий зоб, тиреощити, рак ЩЗ, простий i неуточнений зоб 1-2 ступеня (до цього моменту рееструвався тшьки його 3-5 стутнь збшьшення).
За останш 13 роюв по Полтавськш област обсяг тиреощипв вирю у 40,7 рази, у той час як по Укра!ш - у 22,1; простого зоба в 9,3 рази, по Укра!ш - у 4,8; у 7,9 рази збшьшився обсяг вузлового
© Бобирьова Л.С., Городинська О.Ю., 2014
8
зоба, по Укра!ш вш вирю у 7,1 рази; у 2,0 рази вирю рак ЩЗ, по Укра!ш - у 2,5 рази; гшотиреоз в 3,2 рази, у стшьки ж разiв виросла ця патологiя i по Укра!ш в цiлому, а обсяг дифузного токсичного зобу усього в 1,1 рази, по Укра!ш - у 0,9 рази. Динамша структури тирео!дно! патологи за роками у Полтавськш областi i по Укра!ш в цiлому представлена в таблиц 1 та рис. 1.
Таблиця 1
Поширенiсть патологи щитоподiбноT залози (на 100 тис. нас.) за роками у Полтавськш област __та по Украт'м в цiлому___
Захворювання Регiои 1980 р. 1989 р. 2003 р. Ст. збшьшення за останш 13 роюв
Простий та неуточнений зоб Полтавська обл. 30,2 102,9 955,1 9,3
Укра!на в цiлому 66,9 589,0 2844,5 4,8
Вузловий зоб Полтавська обл. 30,5 240,6 7,9
Укра!на в цiлому 38,6 274,6 7,1
Тирео!дити Полтавська обл. 4,3 174,9 40,7
Укра!на в цiлому 10,3 227,8 22,1
Дифузний токсичний зоб Полтавська обл. 61,1 79,0 90,7 1,1
Укра!на в цiлому 62,7 87,2 80,8 0,9
Гiпотиреоз Полтавська обл. 30,3 36,2 117,9 3,2
Укра!на в цiлому 32,4 40,6 132,3 3,2
Рак щитопо-дiбиоl залози Полтавська обл. 9,0 4,5 2,0
Укра!на в цiлому 11,0 4,3 2,5
Нами, сумюно зi спiвробiтниками мюько! та обласно! саштарно-ешдемюло-гiчних станцш проведено дослiдження вмiсту йоду, фтору та радюнукладв в питнiй вод^ яку використовують мешканцi районiв Полтавськш область Слщ заува-жити, що водопостачання районiв Полтав-сько! област забезпечуеться основними трьома пiдземними водоносними горизонтами: Сеноман-нижньокрейдовим, Бучацьким i Алювiальним. Винятком е мiста Кременчук i Комсомольск, !хне водопостачання здiйснюеться за рахунок вод Кременчуцького i Дшпродзержин-ського водосховищ.
Карта залягання водоносних горизош1в i !хня коротка характеристика представлеш на рис.2 i в табл.2. Слщ зазначити, що 42,3% райошв областi забезпечуються водою Бучацького водоносного горизонту, особливiстю якого е шдвищений вмiст фтору, у деяких районах його концентрацiя досягае 2,1-2,6 мг/л, що в 2-2,5 рази вище вщ оптимальных величин.
Таблиця 2
Вмкт мжроелемен^в i радiонуклiдiв у ^ питнiй водi водоносних горизонтiв Полтавськот' областi
Водоносш горизонта К-сть р-в, % Населенна тис. чол. Глибина залягання, м Вмют у питшй вод1
12, мг/л мг/л К= 12/ ¥2 ЯЯ224,10-2 Бк/л Ra226, 10-2 Бк/л и236, 10-2 Бк/л Е, 10-2 Бк/л
Сеноман-нижне-крейдяний 15,4 336,5±84,1 1012,1±127,7 0,09±0,01 0,9±0,06 0,1±0,01 1,6±0,6 1,9±0,4 0,2±0,1 3,6±0,8
Бучацький 42,3 134,5±3,58 144,9±9,2 0,08±0,01 1,02±0,14 0,08±0,02 1,6±0,3 1,5±0,3 0,5±0,2 3,6±0,6
Алюв1альний 3,8 1,3±0,09 32,5±2,5 0,08±0,01 0,8±0,01 0,1±0,01 1,8±0,01 1,0±0,01 0,3±0,001 3,1±0,6
Враховуючи отриманi даннi, ми проаналiзували поширенiсть тирео1дно1 патологи по районах Полтавсько! областi. Результати дослщження дозволили визначити (за медiаною поширеносп: М+1 i М-1) райони з найбшьшою та найменшою поширенiстю тиреощно! патологи. Показники поширеностi даного об'ему патологи за нозолопчними одиницями за визначенними районами област були зютавлеш з показниками вмiсту йоду, фтору, сумарного вмюту радiонуклiдiв та величиною йод-, фтористого коефщенту. Отриманi даш наведенi в табл. 3. Слщ вiдзначити, що пусковим моментом розвитку тиреощно! патологi! в цiлому у Полтавськш обласп е помiрне зниження йоду (табл.3) в навколишньому середовищ^ а порушення балансу мiж йодом та фтором, на наш погляд, обумовлюе
3000-|
2500-
2000-
1500- 2003р.
1000- 1989р 7]
5000- 1980р. яьгсш? ЬФУ
Полтавська Украина в цлому Полтавська Украна в цлому Полтавська Украна в цлому область область область
□ Простий та неуточнений зПВузловий зобПТиреотдити □ ДТЗ □ Гшотиреоз □ РЩЗ
Рис. 1. Структура тирео!дно! патологи (на 100 тис. населения) за роками в Укра!ш та Полтавськш области
структуру тирео1дно1 патологи у даному регюш.
Севоиан ниагнвирейдяний ТаК, В ГруП1 раЙОН1В, 3
Бу ■ I ;i цьк ini ' •
п1двищенним р1внем
захворюваност на ДЗ I ст. та ппотиреоз, мае мюце зменшення величини йод - фтористого коефщенту, та навпаки його збшьшення характерно при шдвищенш р1вня захворюваносп при РЩЗ, тирео1дитах та ДТЗ (табл. 3). На наш погляд, структуру тиреощно! патологи також зумовлюе i сумарний вмют
радюнукладв у навколишньому
Рис. 2. Водоноснi горизонти Полтавсько! областi. ропопп,,,,,,,;
середовищi.
Щцвищення сумарного рiвня рацiонуклiдiв характерне в груш райошв, де мае мюце пiдвищення рiвня захворюваностi на РЩЗ i навпаки зниження !х сумарно! концентрацл характерно для пiдвищенного рiвня захворюваностi на вузловий зоб, тирео1дит i гiпотиреоз (табл. 3). За даними Тимченко А.М. та спiвавторiв [9], 1вано-Франювська область вiдноситься до регюну з вираженим йододефiцитом.
Таблиця 3
Показники поширеност по нозологiчним формам тирео'щноТ патологн, фтор-йодистого
Нозолопчна форма Групи Поширешсть, Вм1ст йоду, Вмют фтору, Иод фтористий £ вмюту
раион1в на 10 тис.нас. мг/л мг/л коефщент радюнуклвдв, 10-2 Бк/л
Дифузний I гр. 34,99+3,65 0,08+0,002 1,06+0,15 0,12+0,03 2,33+0,19
зоб I ст. II гр. 115,4+9,6* 0,06+0,001 0,91+0,11 0,11+0,03 2,19+0,13
Дифузний I гр. 8,59+1,45 0,07+0,005 1,05+0,11 0,11+0,03 2,36+0,14
зоб II-III ст. II гр. 38,47+4,71* 0,07+0,01 0,8+0,03* 0,11+0,02 2,11+0,16
Вузловий I гр. 11,99+1,2 0,08+0,01 0,99+0,09 0,11+0,03 2,42+0,15
зоб II гр. 40,16+5,8* 0,08+0,01 0,97+0,07 0,11+0,02 1,94+0,11*
Тирео'1'дити I гр. 9,73+0,78 0,07+0,004 1,07+0,1 0,11+0,01 2,41+0,13
II гр. 33,32+4,58* 0,09+0,002* 0,65+0,06* 0,14+0,01* 1,76+0,16*
Дифузний I гр. 6,05+0,36 0,08+0,004 0,97+0,05 0,12+0,02 2,23+0,14
токсичний зоб II гр. 14,4+0,82* 0,07+0,005 1,01+0,04 0,13+0,03 2,4+0,14
Ппотиреоз I гр. 8,70+0,76 0,07+0,005 1,06+0,02 0,11+0,03 2,49+0,16
II гр. 18,44+0,86* 0,07+0,001 0,83+0,01* 0,11+0,02 1,9+0,15*
Рак щитопо I гр. 0,22+0,03 0,07+0,006 1,05+0,01 0,12+0,03 2,14+0,14
дШно! залози II гр. 0,77+0,02* 0,06+0,006 0,83+0,01* 0,13+0,05 2,71+0,12*
Примiтка: *- рiзниця вiрогiдна з показниками районiв II групи.
До регюшв з пом1риим йододефщитом вщноситься { Полтавська область [9]. Нами також була вивчена динамша зобно! ендемп в цих областях за 1989 та 2003 роки, яка 1 представлена в таблиц 4, рис. 3. Лщируюче положення в ус1х областях, як в 1989 рощ так { в 2003 рощ займае простий { неуточнений зоб, наступним е - вузловий зоб, при цьому перше мюце посщае Полтавська область, пот1м Житомирська та останне мюце - 1вано-Франювська область. Дал1 йдуть тиреощити - лщируе Полтавська область, пот1м Житомирська та лише пот1м 1вано-Франювська. Ц сшввщношення зберпаються при ппотиреоз1, РЩЗ та ДТЗ, причому вщм1чаеться зворотня динамша, так як об'ем ДТЗ до 2003 року зменшився.
За даними Обласно! психолого-медико-педагопчно! комюп, де ведеться обл1к д1тей з уродженими { придбаними захворюваннями штелектуально-мнестичного характеру (р1зш форми аутизму, затримки псих1чно-речового розвитку, порушення слуху, зору й ш.), формуються групи шдивщуального навчання в спещал1зованих дитячих садах, школах. Наш1 даш свщчать про те, що кшькють д1тей 1з под1бною патолопею за останш 12 роюв значно збшьшилася. Так, якщо в 1992 рощ !х кшькють складала 588, то вже в 2003 рощ було зареестровано 2137 д1тей, тобто !х кшькють зросла в 3,6 рази (табл. 5, рис.4).
За даними Ярмоненко С.П. [12] залози внутршньо! секрецп е радюрезистентними, у тому числ1 1 щитовидна залоза. К радючутливють р1зко тдвищуеться у сташ пперплазп. З ус1е! патологи
щитовидно! залози домшуючою, у постчорнобильскш перiод, е гiперплазiя або зоб 1-11 ст.
Таблиця 4
Структура патологи щитоподiбноT залози (%) за роками у 1вано - Франкiвськiй,
Житомирськш, Шолтавськш областях та по УкраТш в цшому
Захворювання Рег1они 1989 2003
Простий та неуточнений зоб Житомирська обл. 83,6 83,2
1вано - Франк1вська обл. 70,0 91,0
Полтавська обл. 39,3 60,3
Укра!на 75,8 79,7
Вузловий зоб Житомирська обл. 5,8 9,2
1вано - Франк1вська обл. 7,9 3,6
Полтавська обл. 11,6 15,2
Укра!на 5,0 7,7
Тирео!дити Житомирська обл. 1,4 2,9
1вано - Франювська обл. 1,0 1,2
Полтавська обл. 1,6 11,0
Укра!на 1,3 6,4
Дифузний токсичний зоб Житомирська обл. 5,2 2,0
1вано - Франювська обл. 12,6 2,0
Полтавська обл. 30,2 5,7
Укра!на 11,2 2,4
Гшотиреоз Житомирська обл. 3,4 2,5
1вано - Франк1вська обл. 8,2 2,2
Полтавська обл. 13,8 7,4
Укра!на 5,2 3,7
Рак щитопод1бно! залози Житомирська обл. 0,6 0,09
1вано - Франк1вська обл. 0,3 0,03
Полтавська обл. 3,4 0,3
Укра!на 1,4 0,1
1в а н о - Франкшська область Житомирська область
■ Гшотиреоз
Рис. 3. Вщсоток захворюваносп (на 100 тис.нас.) на патолопю ЩЗ по регюнах Укра!ни.
Таким чином, можна припустити, що радюнуклщи з коротким перiодом пiврозпаду -Иа224, I131 -бомбардуючи тканини, позбавляють !х "радюзахисту" i далi вже на "незахищену" тканину впливають
/тт234 тт235 тт238 г) 226 с 89 с 90 • • \ г
радiонуклiди, з тривалим перюдом пiврозпаду (и , и , и , ка , Ьг , Ьг i iн.), тобто в генезi гiперплазi! щитоподiбно! залози велику роль вщпрають радiонуклiди з коротким перюдом тврозпаду, а в генезi РЩЗ - радiонуклiди з тривалим перюдом тврозпаду.
Таким чином, групу хворих iз гiперплазiею щитоподiбно! залози варто розглядати як "групу ризику" по РЩЗ i, природньо, iз цiе! групи слiд розпочинати За даними гютолопчних дослiджень [7] доведено, що радiацiйноiндукованим раком щитовидно! залози е пашлярний. Нами вивчеш данi гiстологiчного дослiдження вилучених пухлин ЩЗ - зi злоякiсних новотворiв, мали мiсце папiлярна, фолiкулярна, медулярна, недиференщйована карциноми та iн. (табл. 6, рис. 5).
о
■ 1
„ _ 1 1
1 1 1.
1992 1994 1996 1998 2000
О Всього О Мешканщ м.Полтави Рис. 4. Юльгастъ д1тей, яга потребують навчання в спецзакладах, абс. ч.
Таблиця 5
Кiлькiсть дiтей, як потребують навчання в спецiалiзованих школах та дитячих садках, зареестрованих Обласною психолого-медико-педагогiчною комiсieю
Рк реестрац1! Всього Мешканщв Полтави
1992 588 156
1993 605 159
1994 580 181
1995 1168 503
1996 1173 480
1997 1778 575
1998 2274 578
1999 2261 574
2000 2354 542
2001 2371 624
2002 2389 624
2003 2137 523
Рис. 5. Вщсоток та гальгасть пашлярних карцином.
Слщ зазначити, що у хворих, народження яких приходиться на 1968 рш i пiзнiше, оперованих iз приводу РЩЗ, переважае папiлярний: так у 1999 р. з 6 випадюв РЩЗ у 33,3% - пашлярний, у
2000 р.з5-у100% пашлярний, у
2001 р. з 9 - у 77,8% пашлярний i в 2002 р. з 6 - у 66,7% також вщзначаеться пашлярний рак (табл. 6, рис. 5).профшактичш заходи.
За цей перюд чисельшсть населення област на 1 сiчня 2000 р. склала 1677,6 тис. чоловiк.
За 1999 р. вона зменшилася на 15,5 тис. ошб i стала на 75,4 тис. менше вiд показника, зафшсованого Всесоюзним переписом населення 1989 р. (1753,0 тис.). Зменшення чисельносп населення вiдбулося в усiх адмшютративних одиницях i було обумовлено негативним природним рухом населення: за 1999 рш число померлих перевищило число народжених на 16,7 тис., що в 3,7 разiв бшьше, нiж у 1990 роцi. Загальний коефiцiент смертностi (число померлих у розрахунку на 1000 жителiв) склав 17,2 [3]. Серед причин смерт перше мюце утримують хвороби системи кровообпу (СКО) i злоякiснi новоутворення (ЗН). У 1999 роцi на частину цих двох причин прийшлося 76,1% усiх смертельних випадкiв. За 1999 рш вiд хвороб СКО в працездатному вiцi померло 1497 оаб (8,2 % вiд загального числа померлих з цiе! причини), а у непрацездатному вщ -16657 (91,7 %). З 3860 осiб, якi померли вiд новоутворень - 982 особи (25,4 % ) померли в працездатному вщ i 2862 (74,1 %) - у непрацездатному вщь
Таблиця 6
Вщсоток пашлярних карцином, за даними гiстологiчного дослщження, у хворих, якi були
Рк операцп Кшьюсть випадюв Вщсоток патлярно! карциноми,%
1980 13 46,1
1985 16 37,5
1990 22 40,9
1999 67 47,8
2002 56 53,6
2000
1500
1000
500
Сшввщношення числа померлих в працездатному вщ до числа померлих у непрацездатному вщ склало 1:11 - вщ хвороб СКО, та 1:3 - вщ ЗН. Цей факт пщтверджуе те, що ЗН, у тому чи^ й РЩЗ, "помолодшали". Оцiнюючи екологiчну ситуацiю в Полтавськш областi, можна вiдзначити, що дана область вщноситься до зони помiрного йодного дефiциту, оскiльки вiдзначаеться зниження вмiсту йоду по всiм водоносним горизонтам Полтавсько! областi.
Пiдсилюе недостатнють йоду i пiдвищений рiвень фтору в Бучацькому водоносному горизонтi, який забезпечуе водою 42,3 % райошв область Фтор, як бiльш активний галоген, надходячи в тканину ЩЗ, блокуе тирео!дну пероксидазу й оргашфшащю йодидiв у ЩЗ, що призводить до зниження синтезу
тирео!дних гормошв. Фтор е також могутшм щдуктором вiльиорадикальиого перекисного окислення (ВРПО) лшщв. Накопичення в ткаиииi ЩЗ промiжних та шнцевих продукпв ВРПО лтвдв викликають 11 ушкодження втьними радикалами, що в цiлому знижуе обсяг функцiоиальио активних клiтии у тканин ЩЗ. Пiд впливом ТТГ, за принципом зворотного зв'язку, розвиваеться 11 гiперплазiя i гiпертрофiя. Йод, надходячи в тиреоцит, крiм йодтиронишв утворюе з'еднання з лiпiдами - йодолактони, що iнгiбують мiсцевi тканинш фактори росту, так1, як iисулiиоподiбний фактор росту, епiдермальиий фактор росту, основний фактор росту ф1бробласив та шип.
Рис.6. Загальна кiлькiсть померлих вiд хвороб системы кровообiгу та злояюсних новоутворень (А) та сшввщношення померлих у працездатному i непрацездатному вiцi вiд хвороб СКО (Б) та ЗН (У).
Через вщсутшсть ще! блокади (фтор призводить до зниження захоплення йоду), фактори росту запускають пролiферативиi процеси. У гшерплазовашй залозi наростае шльшсть соматичних мутацш, формуються вузли, к1сти, аденоми й ш. Блокада тиреопероксидази, а також загибель тиреоцитiв, в иаслiдок вшьнорадикального, iмуииого i радiацiйиого ушкодження, призводить до зниження синтезу тирео1дних гормошв, далi розвиваеться спочатку субклiиiчиий, по"пм маиiфестиий гiпотиреоз iз його негативним впливом на фiзичиий i 1нтелек1уальний розвиток людини. Пiдтверджуе це положення такий факт, що за даними показнишв еидокрииологiчиоi служби Украши за 1978 рш вiдмiчаеться висока питома вага аутоiмуииих гiпотиреозiв в Житомирськш (55,2 %) та Полтавськш (54,8 %) областях при вщсутност вдопатичних гiпотиреозiв, а в 1вано - Франмвськш областi в 1978 рощ на долю вдопатичного гiпотиреозу припадае 41,5 %, аутоiмуииого всього - 5,3 %.
Таким чином у розвитку зобно1 ендемiï велику роль ввдграютъ екологiчнi умови того чи шшого регiону. 1ндуктором тиреоïдноï патологи в щлому е йододефiцит, як прямий, так i вщносний, основною причиною якого е техногенне забруднення навколишнъого середовища (фтористi з'еднання, радюнуклпди й iн.), тобто зобна ендемiя або йододефiцит мае регiоналънi вiдмiнностi, якi пов'язаш з екологiчними умовами цього або iншого регiону. У даному випадку екологiчнi умови таш, що основною патологiею е вузловi форми зобу, А1Т та ш. Бiлъша половина А1Т закiнчуетъся розвитком гiпотиреозу. Виходячи iз цъого, розробка нових методiв лiкування та профшактики зобноï ендемiï повинна проводитисъ з урахуванням екологiчних умов вiдповiдного регюну.
Перспективы подальших досл1джень. Зобна ендем1я або йододефщитмаерегюналъм вгдмтностг, як пов'язаш з eKonoziHHUMU умовами цъого або Шшого регюну. БЫъша половина А1Т зактчуетъся розвитком гтотиреозу. Виходячи i3 цъого, розробка нових мemодiв лжування та профилактики зобног ендемп повинна проводитисъ з урахуванням екологгчних умов вiдповiдного регюну.
1.Вацеба А. О. Ешдемюлопя йододефщитних захворювань у Карпатському регюш / А.О. Вацеба // Автореф.дис. ...канд.. мед.наук.-Ки!в, - 2004. - 20 с.
2. Корженко В. Полтавський люд у дзеркаш демограф1чно! статистики / В. Корженко // Зоря Полтавщини / 21 липня - 2000 р.
3.Караченцев Ю. I. Захворювашсть на зоб у районах йододефщиту [ радиоактивного забруднення / Ю.1. Караченцев //Вюник наукових дослщжень.-2001.- №4.- С.5-7
4. Касаткина Э. П. Актуальные вопросы тиреоидологии / Э.П. Касаткина // Российские медицинские вести.-2001.- №»1. - С. 5-7.
5.Муравлева О. В. Распространенность патологии щитовидной железы в Полтавской области в постчернобыльский период и пути ее профшактики / О.В Муравлева, Н.Н Рябушко, Л.Е Бобырева //Одеський медичний журнал. - 2004.- № 5.- С.96-98 6.Основы показники д1яльност ендокринолопчно! служби Украши за 1978-2003 рр.- Ки!в, - 1978-2003.
7.Тронько Н. Д. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы) / Н.Д Тронько, Т.И. Богданова//-К.: Чернобыльинтеринформ, - 1997. - 200 с.
8.Тронько М. Д. Йододефщитш захворювання: дiагностика, профшактика та лкування (методичш рекомендацп) / М.Д. Тронько, В.1. Кравченко, В.1. Панькiв [та ш.] // - Киiв, - 2003. - 28 с.
9. Тимченко А. М. Масова профшактика йододефщитних захворювань i шляхи li виршення / А.М. Тимченко, О.В Козаков, Н.О. Кравчун // - Харюв, - 2004. - 11 с.
10. Рябушко М. М. Природш сорбенти та антиоксиданти в профшактищ серцево-судинних ускладнень у осiб, що контактують з фторидами за виробничих умов / М.М. Рябушко, В.М. Бобирьов // Лжи. - 2001. - № 5-6. - С.118-123.
11. Рябушко М. М. Лкувально-профшактична ефектившсть природного сорбенту та антиоксиданив при тривалому надходженш в оргашзм фторидiв (експериментально-клiнiчне дослiдження)/ М.М. Рябушко // Автореф.дис. ...канд.. мед.наук.-Кшв, - 2002. - 20 с.
12. Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных / С.П. Ярмоненко // - М.: Высш. шк., - 1988. - 424 с.
Ж
ТИРЕОИДНАЯ ПАТОЛОГИЯ И СОСТОЯНИЕ ЙОДНОЙ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ ЧЕРЕЗ 20 ЛЕТ ПОСЛЕ АВАРИИ НА ЧАЭС Бобырева Л.Е., Городинская Е.Ю.
В статье проанализированы данные по распространенности патологии щитовидной железы в Украине и Полтавской области за 20 лет после аварии на ЧАЭС. Проведено исследование содержания йода, фтора и радионуклидов в питьевой воде, которую потребляют жители районов Полтавской области. Данное исследование позволило установить следующее: пусковым моментом развития тиреоидной патологии в целом в Полтавской области является умеренное снижение йода в окружающей среде, а нарушение баланса между йодом и фтором, а также радионуклидное загрязнение обуславливает структуру тиреоидной патологии в данном регионе. Исходя из этого, разработка новых методов лечения и профилактики зобной эндемии должна проводится с учетом экологических условий соответствующего региона.
Ключевые слова: тиреоидная патология, йододефицитные заболевания, йод, фтор, радионуклидное загрязнение.
Стаття надшшла 22.01.2014 р.
THYROID PATHOLOGY AND IODINE SUPPLY CONDITION IN THE POLTAVA REGION IN 20 YEARS AFTER CHERNOBYL DISASTER Bobyrova L.E., Gorodinskaya O.Y.
The article analyzes data on the prevalence of thyroid pathology in Ukraine and Poltava region for 20 years after the Chernobyl disaster. The study of iodine, fluorine and radionuclides containing in drinking water, what Poltava region residents use, was held. This study allowed to establish the following: the trigger for thyroid pathology development in general in Poltava region is moderate reduction of iodine in the environment. Also the imbalance between iodine and fluorine as well as the radionuclide contamination, determine thyroid disease structure in this particular region. On this bases, the development of new methods in prevention and treatment of endemic goiter should be hold, considering the environmental conditions of the region.
Key words: thyroid pathology, iodine deficiency disease, iodine, fluorine, radionuclide contamination.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 796.012.412.4:796.015.6-053.67
ПОР1ВНЯННЯ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ПАРАМЕТР1В ХОДЬБИ ПРИ ЗВИЧАЙНОМУ, ЗАДАНОМУ ЗМЕНШЕНОМУ ТЕМПАХ I ПРИ ХОДЬБ1 З ДОДАТКОВИМ КОГН1ТИВНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ В ОС1Б ЮНАЦЬКОГО В1КУ
Метою дослщження було порiвняти вщмшност просторово-часових параметрiв крокового циклу звичайно! ходьби, ходьби з заданим зменшеним темпом (за сигналом метронома) та ходьби з додатковим когштивним завданням в оЫб юнацького вку. Встановлено, що при ходьбi з заданим зменшеним темпом обстежуваш долали вщстань дорiжки коротшими та тривалшими кроками, шж при ходьбi з додатковим когштивним завданням. Пщтримання рiвноваги при ходьбi з заданим зменшеним темпом та при ходьбi з додатковим когштивним завданням досягаеться за рахунок сталост ширини бази опори та перебудови крокового циклу в бк збшьшення частки тривалост контакту стопи з тдлогою й зменшення частки тривалост фази переносу. При ходьбi з додатковим когштивним завданням, на вщмшу вщ ходьби з заданим зменшеним темпом, значно бшьшими виявилися показники просторово! та часово! асиметрш.
Ключов! слова: просторово-часов1 параметри ходьби, юнаки, д1вчата.
Робота е фрагментом науково-дотдног роботи «Просторово-часова оргашзащя рухiв людини i тварин» (номер державнойреестраци 0101и002566).
Основним видом локомоци людини е ходьба. Цей факт сам по соб1 пояснюе значний штерес нейроф!зюлопв до !! всеб1чного теоретичного вивчення. Вщомо багато наукових праць, що присвячеш дослщженню нейроф!зюлопчних механ1зм1в ходьби [8,9], регуляци положення т1ла при ходьб1 [7,11], рол1 окремих структур центрально! нервово! системи у здшсненш цього виду локомоц1! [4,5,6]. Проте пор1вняно мало вивчений сам об'ект дослщження - процес ходьби, параметри крокового циклу ходьби, стушнь !х вар1абельност1 й характер !х змш в умовах р1зних ф!з!олог1чних
© Богомаз О.В., 2014 л л
