CC BY
7
пекты экологического состояния Центрального экономического района России". Тверь, Россия, 25-26 октября 2007 г
— Тверь, 2007. — С. 85-93.
11. Микронутриенты в питании здорового и больного человека / В.А. Тутельян, В.Б. Спири-чев, Б.П. Суханов, В.А. Кудаше-ва. — М.: Колос, 2002. — 424 с.
12. Микроэлементы в пищевых продуктах районов Киевской области эндемичных и неэндемичных по зобу / П.И. Баранник, И.А. Михайлюк, А.Я. Мнацака-нян и др // Вопр. питания. — 1968. — № 2. — С. 62-66.
13. Микроэлементы в почвах УССР / Под ред. П. А. Власюк.
— К.: Наукова думка, 1984.
14. Оберлис Д., Харланд Б., Скальный А. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных / Под ред. А.В. Скального. — С.-Петербург: Наука, 2008. — 544 с.
15. Перевозников О.Н., Нечаев С.Ю., Рубель Н.Ф. Итоги многолетнего мониторинга содержания 137Cs в организме у населения, проживающего на территориях, радиоактивно загрязненных вследствие Чернобыльской аварии // Межд. ж. радиац. медицины. — 2002. — Т. 4, № 1-4. — С. 120-127.
16. Терещенко И.В., Голдыре-ва Т.П., Бронников В.И. Микроэлементы и эндемический зоб // Клиническая медицина. — 2004. — Т. 47, № 5. — С.10-12.
17. Тутельян В.А., Спири-чев В.Б., Шатнюк Л.Н. Коррекция микронутриентного дефицита — важнейший аспект концепции здорового питания населения России // Вопр. питания. — 1999. — № 1. — С. 3-11.
18. Фабрi А.З. Еколого-ппе-шчы аспекти поширення енде-мiчного зоба в рiзних бюгеохи мiчних зонах Закарпаття // Ен-докринолопя. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 41-50.
19. Химический состав пищевых продуктов. Справочник / Под ред. И.М. Скурихина, М.Н. Волгарева. — М.: Агро-промиздат, 1987. — 310 с.
20. Delange F Screening for congenital hypothyroidism used as indicator of the degree of iodine deficiency and of its control // Thyroid. — 1998. — Vol. 8, № 12.
— P. 1185-92.
21. Leggett R.W. Predicting the retention of Cs in individuals / Health Physics. — 1986. — V. 50, № 6. — P. 747-759.
Надйшло до редакцИ 03.09.08.
STATE OF IODINE PROVISION AMONG THE PREGNANTS IN KYIV
Parats A.N.
ПАРАЦ А.М.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологп iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК
616.391:618.3:616039.71
СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОДОМ ВАГ1ТНИХ м. КИЕВА
нал1з стану репродуктивного здоров я ж1-нок УкраТни та факторiв, що його форму-ють, засвщчив попршення його у вапт-них, особливо за рахунок тиреоТдноТ патологи, частота якоТ останшм часом знач-но зросла [1-5]. Припинення у 70-х роках минулого стол^тя масовоТ та груповоТ йодноТ профТпактики, вщсутнють щ-леспрямованоТ послщовно'Т роботи з ТТ вщновлення, а також зменшення вживан-ня йодвмюних продук^в призвели до значного зростання захворювань щито-подiбноТ залози (ЩЗ), особливо у групах найбТпьш високого ризику розвитку йо-додефщитних захворювань ^ти, ваптш, жЫки-годувальницО. Значно збТпьшилась ктьюсть жЫок з еутиреоТдним дифузним та вузловим зобом, субктшчним ппоти-реозом i тиреотоксикозом [3].
Основною причиною виникнення цих станiв е нестача йоду у довкТпл^ а звщси i нестача його в органiзмi вагiтноТ. У жiнок зоб зустрiчаеться у 4-8 разiв частiше по-рiвняно з чоловiками, особливо у перюд вагiтностi, що зумовлено рiзними факторами, характерними для даного стану. Пщ час вагiтностi на фон йодноТ нестачi зми нюються функцiональнi параметри ЩЗ i у матера i у плода. Хрошчна стимуляцiя ЩЗ, яка при цьому виникла, нерiдко призво-дить до розвитку тиреоТдноТ патологи. Ви-сока швидюсть i напруженiсть метаболiч-них процеав, iнтенсивнiсть пластичного обмiну у ваптних жiнок для забезпечення росту i розвитку плода i подальшого росту
СОСТОЯНИЕ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ ЙОДОМ БЕРЕМЕННЫХ г. КИЕВА Парац А.Н.
В статье затрагиваются вопросы йоддефицитных заболеваний (ЙДЗ) беременных и кормящих женщин, отрицательное влияние тиреоидной патологии на будущее потомство. Рост этой патологии требует немедленного проведения профилактических мероприятий по ликвидации полимикроэлементозов, в первую очередь йоддефицитных заболеваний (ЙДЗ) у беременных. Анализ индивидуальных карт беременных г. Киева показал, что у большинства обследованных женщин диагностируется анемия(56,1%), тиреоиднаяпатология(58,%), акушерская патология — угроза прерывания беременности (44%) и др. осложнения. Выявленная умеренная степень йодного дефицита у обследованных женщин говорит о неудовлетворительной профилактике ЙДЗ среди беременных и кормящих женщин. Показано положительное влияние диетической добавки (ДД) "Барба-йод"с морскими водорослями на йодное обеспечение беременных. Доказана необходимость обязательного проведения информационной работы среди женщин фертильного возраста по вопросам профилактики ЙДЗ.
Е&Н*68
STATE OF IODINE PROVISION AMONG THE PREGNANTS IN KYIV Parats A.N.
The issues of the iodine deficiency diseases (IDD) among pregnants and nurthing mothers and negative effect of thyroid pathology on the further progeny are considered in the article. Growth of this pathology requires a necessary preventive measures for the liquidation of the polymicroele-mentosis, first of all, of IDD among the pregnants. Analysis of the individual cards of the pregnants demonstrated that anemia (56,1%), thyroid
pathology (58%), obstetric pathology- danger of abortion and other complications were diagnosed among a half of the women. A moderate level of iodine deficiency revealed among the examinated women testifies about insufficient IDD prophylaxis among pregnants and nurthing mothers. Positive effect of the dietary addition "Barba-Iod" with sea algae on the iodine provision of the pregnants is shown. A necessity of the obligatory fulfillment of the informative work on the issues of IDD prophylaxis among women of the fertile age has been proved.
дитини робить Ух особливо чут-ливими до дефщиту втам^в, макро- та мiкроелементiв. Особливо тривожними е дан про поширенють дефщиту мкрону-трiентiв серед ваптних, жшок-годувальниць, новонародже-них та немовлят [6].
Ваптнють i лакта^я е перюда-ми тдвищеноТ потреби у йодк У третини ваптних розвиваеться стан вщносно'Т ппотироксине-ми, що е чинником високого ри-зику акушерських ускладнень: загрози переривання ваптност (77,5%), анемм (76,1%), гесто-зiв (40,8%) [7]. Серед жшок, як страждають на ендемiчний зоб, частше дiагностуеться безплд дя, вщзначаються мимовiльнi викиднi, вагiтнiсть частiше за-вершуеться оперативним шляхом. У йододефщитних регiонах поширенiсть цiеТ патологи у жи нок у друпй половинi вагiтностi становить 60-80%. Так, напри-клад за останнi два роки у Коло-мийському пологовому будинку (lвано-Франкiвська область) стрiмко зросла захворюванють на зоб серед породшь. 2004 року цей показник був у 4,27 рази вищим вщ вiдповiдного показ-ника 2000 року [8]. Дослщження у Верховинськм ЦРЛ (1вано-Франкiвська область) показали, що у третини ваптних, як меш-кають в умовах йодноТ недо-статностi, дiагностуеться ди-фузний нетоксичний зоб у I три-местрi вагiтностi, у вагiтних зi зниженим йодним статусом частота зобу зростала протягом ваптностк У вагiтних зi зниже-ною йодурiею значно частiше спостерiгаеться зростання об'ему ЩЗ, нiж у жшок з нормальною йодурiею [9].
У половини жшок пiсля вапт-ностi зоб не тддаеться зворот-ному розвитковi, що створюе передумови для формування тиреоТдноТ патологи i несе ри-зик розвитку ЙДЗ у плода та зумовлюе безперечну актуаль-нiсть цiеТ проблеми [10].
69*Е&Н
У перiод грудного вигодову-вання також спостерiгаеться пiдвищена потреба у йод^ ос-кiльки дитина до введення прикорму одержуе цей мкроеле-мент лише з молоком матерк У цей перюд також iснуе тдвище-ний ризик розвитку ЙДЗ [11].
У жшок з патолопею Щз частое спостерiгаються усклад-нення вагiтностi, зростае Тх тяжкiсть. До таких ускладнень належать гестози, загроза переривання ваптност^ пору-шення фетоплацентарноТ си-стеми, хрошчна внутршньоу-тробна гiпоксiя плода, перед-часш пологи, оперативне роз-родження. Рiвень соматичноТ патологiТ (серцево-судинних захворювань, анемп) також ви-щий серед жшок з захворюван-нями Щз. У д^ей, народжених вiд жiнок з ендемiчним зобом, частiше вiдзначаеться ппотро-фiя, в анамнезi — хрошчна вну-трiшньоутробна гiпоксiя, ас-фкая, частiше дiагностуються пологовi травми [7, 8].
Вченими доведено, що для нормально!' роботи ЩЗ ваптшй необхщш, крiм йоду, такi мкро-елементи, як цинк, селен, кобальт, залiзо, мiдь тощо [5, 11]. В органiзмi вагiтноТ за нестачi йоду порушуеться баланс ш-ших мiкроелементiв, бо мiж комплексом мiкроелементiв ю-нуе певна взаемодiя [12]. Так, дослiдженнями Амонова та ш-ших пiдтверджено, що у вапт-ноТ виявлено несприятливий вплив ендемiчного зобу на по-казники кров^ особливо ери-троцитарноТ ланки. Анемiя су-проводжуеться зобом, а може зоб супроводжуе анемю? Встановлено пряму кореляцй ну залежнiсть мiж вираженiстю ендемiчного зобу та ступенем анемiТ. При цьому обидва зах-ворювання вiдзначенi на фонi дисбалансу мiкроелементiв: залiза, йоду, кобальту, нкеля, мiдi. При поеднаннi еутиреоТд-ного зобу i гiпохромноТ залiзо-
дефщитноТ анемiТ у вагiтних знижений рiвень залiза на 54,9%, йоду — на 58,9%, мар-ганцю — на 57,6%, молiбдену — на 82,3%, цинку — на 72,1%, нкелю — на 61,6%, селену — на 60,7%. [6]. Це доводить необхщнють правильного ви-бору засобiв профшактики та лiкування при полщефщитних мiкроелементозах, насампе-ред ЙДЗ у ваптних та жшок-го-дувальниць.
Хроычний дефiцит йоду, вд сутнють науково обГрунтованих довгострокових програм профн лактики йодного дефiциту на державному рiвнi зумовлюють поширенiсть захворювань ЩЗ i невпинне Тх зростання, особливо серед жшок фертильного в^. Це вкрай несприятливо впливае на здоров'я жшки — майбутньоТ матер^ порушуючи ТТ репродук-тивну функцю, негативно позна-чаеться на розвитку плода i но-вонародженого [13]. Наслщки йодного дефiциту у поеднанн з економiчними негараздами та еколопчними чинниками позна-чаються на Ытелектуапьному по-тенцiалi нацiТ. Висока поширенють ЙДЗ виснажуе економiчнi ресурси краТни i потребуе по-стмноТ уваги з боку суспiльства. Народження розумово неповно-цiнних дiтей — найфатальнший наслiдок дефiциту йоду. Сумiжнi порушення iнтелектуального розвитку населення, безумовно, впливають на економiчний i со-цiальний статус краТни. Ефек-тивнi та невiдкладнi заходи з проведення йодноТ профшактики серед населення, особливо ваптних жшок i дтей, становлять ключову проблему суспшьства, вирiшення якоТ можливе лише на державному рiвнi. Не дивля-чись на вражаючi масштаби проблеми вплив патологи ЩЗ на стан репродуктивноТ системи — це одне з найменш досшджених питань сучасноТ медицини. Для жшок УкраТни ця проблема особливо актуальна, бо значна те-
риторiя держави ендемiчна за зобом, а також забруднена ра-дюнуклщами внаслiдок Чорно-бильськоТ катастрофи. У йодде-фiцитних та радюактивно заб-руднених регiонах у жЫок бiльша кiлькiсть викиднiв та мертвона-роджених, а також дiтей, народ-жених з вадами розвитку [14]. Питання адекватноТ профТпакти-ки ЙДЗ серед ваптних мае ме-дичне, со^альне й економiчне значення.
Профiлактику нестачi йоду слiд провадити якомога раш-ше, ще задовго до ваптност — на етапi ТТ планування. Попере-дити розвиток йоддефщитних сташв у вагiтних значно легше, шж лiкувати вiд його наслiдкiв. Розумова вщсталють, крети-нiзм, зумовленi ЙДЗ, практично незворотш. Найбiльш поши-реним, доступним i найдешев-шим засобом е масова йодна профТпактика (йодування йо-дидом або йодатом калю рiз-них продуктiв — сол^ води, хли ба, молочних продук^в). Для вагiтних бiльш прийнятною е iндивiдуальна та групова про-фiлактика, яка полягае у вико-ристаннi продуктiв з пщвище-ним вмютом йоду (морськоТ риби, водоростей), а також фармпрепарат (полiвiтамiнiв з мшеральними добавками, антиструмшу, калю йодиду-200, "Йодмарину", "Йодбалан-су" та дiетичних добавок (типу "Бюстарпродукт iз зостери", "Барба-йод"). Дискусiйним за-лишаеться питання про без-печнiсть використання препа-ратiв, що мiстять неоргашчний йод, у перiод вагiтностi. Йодування солi не вирiшуе повнютю проблему дефiциту йоду та практично не впливае на за-безпечення шшими мiкроеле-ментами. Окрiм того, ваптним потрiбно бiльше мiкроелемен-^в, насамперед йоду, але ре-
комендуеться обмежене вжи-вання кухонноТ солк
На жаль, не дало бажаних результат внесення йодиду калю у хлiб, плавленi сирки, дрiжцжi, печиво та iншi продук-ти. Бiльш перспективним е використання таблетованих пре-паратiв та харчових продук^в на основi йодказеТну [15].
Доцiльним е створення спе-цiальних продуктiв харчування, збагачених не лише йодом, але й комплексом Ыших мiкроеле-ментiв, вiтамiнiв, полiсахаридiв та нутрiентiв для профiлактики патологи тиреоТдноТ, крово-творноТ, iмунноТ систем.
Таю властивост мають морсь-к водоростi (ламiнарiя, цистози ра, костарiя, фукус тощо). Ла-бораторнi дослщження та кт-нiчнi спостереження свщчать, що морськi водоростi, багатi на бТпки, полiсахариди — бiологiчнi сорбенти (альгiнати, пектини, зостерин), вiтамiни, макро- та мiкроелементи (йод, селен, за-лiзо, мiдь, цинк, кобальт i iн.) та ДД з них позитивно впливають на обмiн речовин в оргаызм^ зменшують накопичення радю-нуклiдiв цезiю та стронцiю, солей важких металiв (свинцю, ртут^ кадмiю), нормалiзують стан травноТ, тиреоТдноТ, крово-творноТ та iмунноТ систем.
Створена вiтчизняною фiр-мою ТОВ "ЕкоМедПродукт" (м. КиТв) з чорноморськоТ водо-ростi цистозiри Дд "Барба-йод", завдяки низькотемпера-туршй технологiТ без використання хiмiчних добавок, збери гае всi корисн речовини цiеТ во-доростi. Одна таблетка мютить 90 мкг йоду, 70 мкг селену та н шi мiкроелементи. Вживання ци еТ добавки забезпечуе нормат-зацiю функци ЩЗ та оптималь-ний синтез ТТ гормоыв — тироксину (Т4) та трийодтиронiну (Т3).
В Ыститут розроблено мето-
дологiю використання морсь-ких бурих водоростей — най-цiннiшого джерела мiкронутрi-ен^в. Розробленi та випробу-ванi харчовi продукти (хлiб, булочки, м'ясш та м'ясо-рослиннi консерви), кулiнарнi вироби з бурими водоростями та дiетич-н добавки. На нашу думку, це i е самим прийнятним засобом ЙДЗ у ваптних.
Метою дослщження було вивчення стану здоров'я ваптних Днтровського району м. Киева (за Ыдивщуальними картами ваптних), оцЫка йодного забезпечення Тх та профи лактика у них ЙДЗ.
Матерiали та методи. За ш-дивiдуальними картами ваптних вивчено функцюнальний стан щитоподiбноТ залози у 107 жiнок, яю перебували на облiку у жЫочм консультацiТ пол^ш-ки № 3 Днтровського району м. Киева з рiзним термЫом ва-гiтностi i вiком 16-40 рокiв. Проведено ретроспективний аналiз перебiгу вагiтностi та стану здоров'я жЫок, визначе-но ступшь Тх забезпеченостi йодом. Вивчено вплив ДД "Барба-йод" на йодне забезпечення 21 ваптно'Т. У робот ви-користанi клiнiчнi, бiохiмiчнi, статистичш методи дослщ-жень. Вмiст йоду у сечi визна-чали за реакщею Sandell-Kolthoff методом Dunn J.T. et all. (1993). Статистичну оброб-ку отриманих результатiв провадили з використанням комп'ютерних програм Excel, Windows XP-2000.
Результати дослiджень та Тх обговорення. У 58,9% об-стежених вщзначено збТпьшен-ня щитоподiбноТ залози. У структурi тиреоТдноТ патологи переважали дифузний зоб (82,5%), вузловий зоб (11,1%), змшаний зоб (6,3%), аутоiмун-ний тиреоТдит (3,2%). Високий
Рисунок 1
Захворювання щитоподiбно'l' залози у вагiтних м. Киева (n=107)
Рисунок 2
Розподiл вагiтних Днтровського району м. Киева за рiвнем екскрецГГ йоду з сечею
9% е%
13% / / \32% □ До 20 мкг/л
/ \ / \ □ 21-50 мкг/л
I / | □ 51-100 мкг/л
I \ / 1 101-150 мкг/л
11 / ■ Бтьше 1 50 мкг/л
^^^ n=107,
40% ~ ^^ M+m=76,1±9 5,1
Е&Н*70
процент захворюваностi на ди-фузний зоб ще раз пщтвер-джуе необхiднiсть проведення йодноТ профшактики серед ваптних (рис. 1).
У 56,1% ваптних дiагностова-но анемю та таю ускладнення: загрозу переривання ваптност (44,0%), фетоплацентарну не-достатнiсть (11,2%), передча-сне старшня плаценти (14%), токсикози (15%), хрошчну або гостру гiпоксiю плода (14%), оперативне пологовиршення (20,6%). Патологiчнi пологи були у 39,3% жшок. Новона-родженi отримали такi оцшки за шкалою Апгар: 88,7% — 710 балiв, 8,4% — 5-6 балiв, 0,9% — 2-4 бали. Таким чином, переважна бшьшють д^ей (88,7%) мала нормальний стан у пiсляпологовому перiодi. У двох жшок з групи спостере-ження сталися викидш.
У жшок з патолопею щитопо-дiбноТ залози спостертався ви-щий вiдсоток ускладнень, шж у жiнок з нормальним функцю-нальним станом ЩЗ. Так, на-приклад загроза переривання ваптност вiдзначена у 47,6% ваптних з патолопею Щз, у жи нок без патологiТ — у 38,6%, токсикоз ваптних — у 19,0% та у 9,1% вщповщно. У 7,9% жшок з захворюваннями ЩЗ народи-лися д™ з вродженими пороками розвитку. Самоаборти, викидш, завмерла ваптнють в анамнезi жшок з патологю ЩЗ вiдзначалися у 11,1%, без патологи ЩЗ — у 4,5%.
Нами було визначено йодне забезпечення ваптних. За результатами аналiзу вмюту йоду у разовм порци сечi ваптних визначено, що у 38% жЫок йодурiя становила до 50 мкг-л-1, у 40 %
— 51-100 мкг-л-1, у 13 % — 101150 мкг-л-1, i лише у 9 % ваптних
— понад 150 мкг-л-1 (рис. 2). Се-редне значення йоду у сечi ваптних становило (76,19 ±5,1) мкг-л-1, що втричi менше вщ нормального забезпечення. Якщо зважати на те, що середньодобова норма надходження йоду в оргашзм вагiтних мае становити 250 мкг то можна оцЫити стан забезпечення Тх йодом як незадовшь-ний.
Це потребуе проведення не-гайних профiлактичних заходiв щодо забезпечення вагiтних i жшок-годувальниць йодом та iншими мiкроелементами.
З обстежених жшок 21 вапт-на погодилася на прийом дiе-тичноТ добавки "Барба-йод".
71*Е&Н
Середнiй вмют йоду у ce4i жи нок до прийому дД з морськи-ми водоростями становив (65,16+5,13) мкг-л-1. BariTHi протягом мiсяця вживали ДД "Барба-йод" по 2 таблетки на добу. Середшй вмют йоду у се-4i вaгiтних пiсля прийому "Бар-ба-йоду" достовiрно збшьшив-ся до (141,29+9,79) мкг-л-1, що пщтверджуе доцшьнють проведення йодноТ профшактики.
Висновки
При обстеженш вaгiтних жи нок м. Киева встановлено: середшй вмют йоду у сечi ваптних становив (65,16+5,13) мкг-л-1, що вщповщае помiрно-му ступеню дефiциту йоду. При УЗО щитоподiбноТ залози вия-влено дифузний зоб (82,5% вщ обстежених), вузловий зоб (11,1%), змшаний зоб (6,3%), aутоiмунний тиреоТдит (3,2%). Анемiя спостерiгaлaсь у 56,1% ваптних. На фон прийому ДД вмют йоду у сечi пщвищився до (141,29+9,79) мкг-л-1. Отримаш результати обстеження вапт-них пщтверджують необхщ-нiсть корекцiТ рaцiонiв харчу-вання вaгiтних, жшок-году-вальниць, використання профи лактичних зaсобiв йодноТ профшактики, а також проведення просв^ницькоТ роботи серед жшок фертильного^ вку з пи-тань профiлaктики ЙДЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дедов И.И., Свириден-ко Н.Ю. Реализация концепции охраны здоровья населения Российской Федерации на период до 2005 года в области ликвидации заболеваний, связанных с дефицитом йода. — М., 2001. — 36 с.
2. Паньюв B.I. Захворювання щитоподiбноТ залози. — Чер-нiвцi, 2003. — 260 с.
3. Агейкин В.А., Артамонов Р.Г. Дисфункция щитовидной железы у новорожденных и грудных детей, родившихся у матерей с заболеванием щитовидной железы // Росс. педиатр. ж-л. — 2000. — № 5. — С. 61-63.
4. Курмачева Н.А., Щепляги-на Л.А., Аккузина О.П. и др. Медико-социальные проблемы здоровья матери и ребенка в йододефицитном регионе и пути их решения (на примере Саратовской области) // Consilium medicum. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 78-86.
5. Дашкевич В.е., Герза-нич С.О. Ваптнють за умов йодного дефщиту — як фактор сти-муляци зобогенезу // Педiaтрiя,
акушерство та гшеколопя. — 2007. — № 1. — С. 64-71.
6. Амонов И.И. Микроэле-ментоз и анемия у беременных в очаге йодного дефицита // Вопросы питания. — 2004. — № 1. — С. 41-44.
7. Петрова В.Н., Никифоров-ский Н.К., Петрова С.В., Тро-шина Е.А. Взаимосвязь тирео-идной и фетоплацентарной систем у беременных, проживающих в условиях природного йодного дефицита // Акушерство и гинекология. — 2007. — № 4. — С. 30-33.
8. Гобелецька 1.Д. Вплив ди-фузного нетоксичного зоба у ваптних на стан здоров'я Т'хшх д^ей за умов йодноТ недостат-ност // Мат. наук.-практ. конф. з мiжн. участю "Особливост ендокринноТ патологи у рiзних вкових перюдах: проблеми та шляхи виршення". — С. 27-28.
9. Попович Л. В. Частота ди-фузного нетоксичного зоба у ваптних за умов йодноТ недо-статност // Ендокринолопя. — 2002. — Т. 7, № 1. — С. 143.
10. Glinoer D. Maternal and fatal impact of chronic iodine deficiency // Clinical Obstetrics And Ginecology. — 1997. — V. 40. — P. 102-116.
11. Дашкевич В.е., Герза-нич С.О., Булик Л.М. Функцю-нальний стан щитоподiбноТ залози при невиношуванш вапт-ност в умовах рiзноТ йодноТ за-безпеченост // Репродуктивное здоровье женщины. — 2007. — № 2 (31). — С. 84-87.
12. Фофанова И.Ю. Роль сбалансированного питания в период беременности и лактации // Consilium medicum. — 200б.
— Т. 8, № 4. — С. 34-38.
13. Мурашко Л.Е., Клименчен-ко Н.И., Байков Д.А. и др. Влияние пренатальной йодной профилактики на адаптацию тирео-идной системы новорожденных // Мат. 36 ежегодного Конгресса Международного общества по изучению патофизиологии беременности, организации ге-стоза. — М., 2004. — С. 151-152.
14. Лягинская А.М., Осипов В.А. Сочетанное влияние радиации и йодного дефицита на беременность и плод // Гиг. и сан. — 2005. — № 2. — С. 27-32.
15. Цыб А.Ф., Тутельян В.А., Онищенко В.В. и др. Новые подходы в решении проблемы ликвидации йоддефицитных состояний // Довкшля та здоров'я.
— 2004. — № 3. — С. 66-69.
Надйшло до редакцИ21.02.08.
