CC BY
26
H.A. Белих
ВПЛИВ ЙGДНGГG ДЕФ1ЦИТУ НА ТИPЕGÏДНИЙ rGPMGHGrEHE3 МАТЕР1 ТА ПШДА
ДЗ "Лугансъкий державний медичний утверситет ", Лугансък
ВСТУП
Bcecвiтня opгaнiзaцiя oxopoни здopoв'я (BOOЗ) визнaчилa йoдoдeфiцитнi зaxвopювaн-ня (ЙДЗ) як ^eop пaтoлoгiчниx cтaнiв, щo poз-вивaютьcя в пoпyляцiï внacлiдoк йoднoгo дeфi-циту, виникнeнню якoгo мoжнa цiлкoм зaпoбiг-ти зa yмoв aдeквaтнoгo cпoживaння йoдy [5]. Зa дaними BOOЗ, cьoгoднi ЙДЗ е aктyaльними y бiльш як 140 кpaïнax cвiтy, в тoмy чи^ й в Укpaïнi. Ha тepитopiяx iз нeдocтaтнiм вмicтoм йoдy в фунт тa xapчoвиx пpoдyктax мeшкaють пoнaд 2 млpд. людeй, 740 млн. iз ниx мaють eндeмiчний зoб, 43 млн. - poзyмoвy вiдcтaлicть внacлiдoк дeфiцитy йoдy [5]. Haйлiпшoю cитya-цiя з йoдним зaбeзпeчeнням е нa aмepикaнcь-шму кoнтинeнтi, дe чacтoтa ЙДЗ мiнiмaльнa (10,1%), a нaйгipшoю - в 6вpoпi, в тoмy чиcлi y кpaïнax CHД, дe пoшиpeнicть йoдoдeфiцитниx зaxвopювaнь cягae 59,9% [5, 9]. Зaгaльнoнaцio-нaльнe дocлiджeння вживaння нaceлeнням Ук-païни мiкpoнyтpieнтiв, пpoвeдeнe 2002 po^ 1н-cтитyтoм eндoкpинoлoгiï тa oбмiнy peчoвин iм. B.Ï. Koмicapeнкa, Iнcтитyтoм мeдицини пpaцi AMH Укpaïни cпiльнo з Дитячим фoндoм OOH ^HICEÔ), дoвeлo нaявнicть йoднoгo дeфiцитy нa вciй тepитopiï Укpaïни [3].
Bиcoкa coцiaльнa знaчyщicть пpoблeми йoд-нoгo дeфiцитy визнaчaeтьcя нe лиою знaчнoю пoшиpeнicтю ЙДЗ, a нacaмпepeд ïx нeгaтивним впливoм нa poзвитoк i cтaн здopoв'я людини. Дeфiцит йoдy для дiтeй - ^ pизик зaтpимки фiзичнoгo, пcиxiчнoгo тa iнтeлeктyaльнoгo poз-витку, poзлaдiв cтaтeвoгo дoзpiвaння, пopyшeн-ня фyнкцiй eндoкpиннoï, cepцeвo-cyдиннoï, нep-вoвoï тa iмyннoï cиcтeм; для жiнoк дiтopoднoгo в^ - нeплiднicть, пepeдчacнe пepepивaння вa-гiтнocтi, збiльшeння кiлькocтi мepтвoнapoджeнь; нa piвнi пoпyляцiï - втpaтa iнтeлeктyaльнoгo, ocвiт-ньoгo тa пpoфeciйнoгo пoтeнцiaлy нaцiï, зaгpoзa зaбeзпeчeнню пoвнoцiннoï змни пoкoлiнь [2-5].
Йoд нaлeжить дo життeвo нeoбxiдниx мiкpo-eлeмeнтiв, бeз якиx нopмaльнe фyнкцioнyвaння opгaнiзмy нeмoжливo, ocкiльки цeй eлeмeнт е
гoлoвним cyбcтpaтoм для yтвopeння гopмoнiв щитoпoдiбнoï зaлoзи (ЩЗ). Пpoтягoм вcьoгo життя людини тиpeoïднi гopмoни (TГ) пдриму-ють aдeквaтний piвeнь oбмiнниx пpoцeciв, ^e-лeктyaльнy тa фiзичнy aктивнicть, peгyлюють фyнкцioнaльний cтaн piзниx opгaнiв i cиcтeм. У внyтpiшньoyтpoбний пepioд TГ зaбeзпeчyють пpoцec eмбpioгeнeзy, poзвитoк внyтpiшнix op-гaнiв i cиcтeм, фopмyвaння й дoзpiвaння ÖHC, peaлiзaцiю гeнoтипy y фeнoтип; y дитячoмy i пд лiткoвoмy вiцi cпpияють пoдaльшoмy нopмaль-нoмy дoзpiвaнню opгaнiв i cиcтeм, y т.ч. ÖHC, фiзичнoмy poзвиткy, cтaнoвлeнню peпpoдyктив-нoï cиcтeми [3, 6].
Гopмoни ЩЗ виключнo вaжливi для poзвиткy ÖHC i фopмyвaння iнтeлeктy нa eтaпi внут-piшньoyтpoбнoгo poзвиткy. Caмe пiдтpимaння тиpeoïднoгo гoмeocтaзy пpoтягoм aнтe-, нeoнa-тaльнoгo пepioдiв i пepшиx 2-3 po^ життя зa-бeзпeчye нopмaльний poзвитoк гoлoвнoгo мoзкy тa цeнтpaльнoï нepвoвoï cиcтeми дитини [6, 10].
Ha paннix eтaпax внyтpiшньoyтpoбнoгo poз-витку TГ peгyлюють eкcпpeciю низки геыв, щo зaбeзпeчyють poзвитoк ÖHC i cинтeз cпeцифiч-ниx бтюв. Oдним iз тaкиx бiлкiв e нeйpoгpaнин, вмicт якoгo y гoлoвнoмy мoзкy зa дeфiцитy ти-peoïдниx гopмoнiв змeншyeтьcя, внacлiдoк чoгo нa бyдь-якoмy eтaпi фopмyвaння мoзкy мoжyть cтaтиcя нeзвopoтнi змiни, щo пpoявлятимyтьcя iнтeлeктyaльними тa мoтopними poзлaдaми piз-нoгo cтyпeня - вiд eндeмiчнoгo кpeтинiзмy дo лeгкиx пcиxoмoтopниx пopyшeнь (poзлaдiв мo-тopики тa мoвлeння, нeзгpaбнocтi). Haвiть лeг-кий дeфiцит TГ в eмбpioнaльний пepioд, який нe викликae cyттeвиx мeнтaльниx пopyшeнь, мoжe зaвaдити peaлiзaцiï гeнeтичнoгo iнтeлeк-тyaльнoгo пoтeнцiaлy. Toбтo змiни, щo вiдбyли-cя нa eтaпi дифepeнцiaцiï гoлoвнoгo мoзкy плo-дa, е фaтaльними тa нe мoжyть бути cкopeгoвa-ними пicля нapoджeння [6].
З дpyгoï пoлoвини вaгiтнocтi, шли ЩЗ плo-дa пoчинae aктивнo фyнкцioнyвaти, пiд впливoм влacниx ^ вiдбyвaютьcя пpoцecи cимпaтoгeнe-
зу та мюлшюацп нервових волокон, формують-ся асо^ативы зв'язки та провщникова система ЦНС, що обумовлюе здЮност дитини до абстрактного мислення. Зниження функцюнально'Т активност ЩЗ плода на цьому етап призводить до значного попршення ¡нтелектуальних здб ностей дитини, натом¡сть вчасне виявлення та адекватна корекцт порушень протягом першо-го року життя можуть нормалЬувати процеси нервово-псих¡чного розвитку дитини [6].
Для нормального функцюнування ЩЗ люди-н¡ необх¡дно отримувати вщ 90 мкг до 250 мкг йоду щодня залежно вщ вку та функцюнально-го стану оргаызму (табл. 1). Надто важливим е достатне надходження йоду до оргаызму пщ час ваг¡тност¡ та годування груддю, оск¡льки пл¡д ¡ немовля отримують цей мкронутрюнт виключ-но з оргаызму матер¡ [5, 6].
Таблиця 1
Рекомендован! р1вш надходження йоду до оргашзму (ВООЗ/МККЙДЗ/ЮН1СЕФ, 2007)
Контингент
Норма йоду
Дiти молодшого вiку (0-59 мiс.) 90 мкг
Дiти шкiльного вiку (6-11 ромв) 120 мкг
Пiдлiтки та дороап (з 12 рокiв) 150 мкг
Ваптн та >юнки-годувапьниЦ 250 мкг
Добове надходження йоду мае бути достат-ым для синтезу необхщно'Т к¡лькост¡ тиреоТдних гормон¡в. Основними природними джерелами йоду для людини е харчов¡ продукти рослинно-го ¡ тваринного походження, питна вода. Проте концентрац¡я йоду залежить в¡д його вмюту в фунт певноТ мюцевост та забруднення тери-тор¡й важкими металами, вугшьними сланцями, пестицидами, мнеральними добривами, що може порушувати всмоктування йоду корене-вою системою рослин. Саме значне попршен-ня еколопчноТ' ситуац¡Т у св¡т¡ протягом останых десятир¡ч призвело до розширення географп йодного деф¡циту. В умовах браку надходження йоду з Тжею знижуеться синтез ¡ секрец¡я ТГ, що призводить до розгортання низки присто-сувальних реакцм, як¡ стимулюють мехаызми захоплення йоду ЩЗ ¡ наступы етапи його ¡н-тратиреоТдного метаболгёму. Тривалий деф¡цит йоду, а також ситуацп, що вимагають пщвище-ноТ к¡лькост¡ ТГ (наприклад, ваг¡тн¡сть), можуть призвести до зриву мехаызмю адаптацп з на-ступним розвитком цшо'Т низки захворювань, обумовлених впливом йодноТ недостатност¡
(табл. 2). Найтяжчими та незворотними е на-сл¡дки йодного дефщиту, що виникае на етат внутр¡шньоутробного розвитку [5-7, 9, 10].
Таблиця 2
Спектр йододефщитних захворювань (ВООЗ, 2001)
Перюд життя
Прояви
Аборти
Мертвонародження Вродженi аномалií Пщвищення перинатально'!' смертностi
Пiдвищення дитячо' смертносп Плiд Неврологiчний кретинiзм
(розумова вщстапють, глухонiмота, косоокiсть) Мiкседематозний кретинiзм (розумова вщстапють, гiпотиреоз, карликовiсть) Психомоторнi порушення
Новонародженi Неонатальний гiпотиреоз
Дiти та тдттки Дорослi
Будь-який вiк
Порушення розумового та фiзичного розвитку
Зоб та його ускпаднення
Зоб
Гiпотиреоз
Порушення когштивно'' функц^' Пiдвищення чутливостi ЩЗ до поглинання йоду
Ваптысть обумовлюе пщвищену потребу орган¡зму ж¡нки в харчових мкронутрюнтах, у тому чи^ й у йод¡, внасл¡док фЫолопчних зм¡н, як¡ в¡дбуваються в орган¡зм¡ у зв'язку з ¡нтенси-фкацюю основного обм¡ну речовин у майбутньоТ матер¡ та д¡eю комплексу специфнних для цього стану чинник¡в, яю в сум¡ призводять до значноТ стимуляц¡Т ЩЗ ваг¡тноТ, обумовлюють збтьшен-ня ТТ розм¡ру на ^ в¡дносноТ йодноТ недостат-ност¡ [6-10].
За фЫолопчно'Т ваг¡тност¡ у I триместр¡ за-вдяки значному та швидкому зростанню р¡вня хор¡он¡чного гонадотротну в¡дбуваeться в¡рог¡д-не п¡двищення вмюту вшьного тироксину та транзиторне зменшення тиреотропноТ активност¡ аденог¡поф¡за з подальшою ТТ стаб¡л¡зац¡eю. З самого початку ваптност прогресивно зб¡ль-шуеться концентрацт естроген¡в, що стимулюе синтез тироксинзв'язуючого гормону (ТЗГ), вмют якого на 16-20-му тижы зростае вдв¡ч¡. Пщвищення рюня ТЗГ разом з¡ зб¡льшенням об'ему циркулюючоТ плазми, що вщбуваеться протягом ус¡eТ ваг¡тност¡ до самих полопв, обумовлюе зб¡льшення рюня загального тироксину та змен-
оюння вiльнoгo, бioлoгiчнo бiльш aктивнoгo T4, щo, y cвoю чepгy, cyпpoвoджyeтьcя зpocтaнням вмicтy TTГ i дoдaткoвoю cтимyляцieю ЩЗ. Зa дocтaтньoï кiлькocтi йoдy, щo нaдxoдить дo op-гaнiзмy вaгiтнoï, тaкi змни лeгкo кoмпeнcyють-cя, i piвeнь T4 зaлишaeтьcя нeзмiнним. Збть-оюння ниpкoвoгo кpoвoбiгy тa глoмepyляpнoï фiльтpaцiï зi зpocтaнням ниpкoвoгo клipeнcy йoдy тa викopиcтaння йoдy для cинтeзy TГ плoдa пo-глиблюе дeфiцит йoдy [4, 6]. Якщo пoзa вaгiт-нicтю пoмipний дeфiцит йoдy в opгaнiзмi мoжe кoмпeнcyвaтиcя зa paxyнoк iнтeнcификaцiï ^н-тeзy T! тo пiд впливoм пepepaxoвaниx чинниюв гiпepcтимyляцiï ЩЗ мoжe вiдбyвaтиcя дeкoмпeн-caцiя ïï aдaптивниx мexaнiзмiв з двoмa гoлoв-ними нacлiдкaми: фopмyвaнням зoбa тa re^a-цiйнoï гiпoтиpoкcинeмiï.
Tиpeoïднa пaтoлoгiя y вaгiтнoï, ojo cyпpoвoд-жyeтьcя пopyшeнням фyнкцiï ЩЗ, нeгaтивнo впливae нa вci лaнки oбмiнy peчoвин, cyдинний тoнyc, iмyнний i гopмoнaльний гoмeocтaз, щo, y cвoю чepгy, вiдoбpaжaeтьcя нa пpoцecax eмбpio-гeнeзy, плaцeнтaцiï тa пepeбiгy вaгiтнocтi й пo-лoгiв (пiдвищyeтьcя чacтoтa xpoнiчнoï внут-piшньoyтpoбнoï гiпoкciï плoдa, диcкoopдинaцiï пoлoгoвoï дiяльнocтi, фeтoплaцeнтapнoï нeдo-cтaтнocтi, зaгpoзи пepepивaння вaгiтнocтi, rec-тoзy, пepeдчacниx пoлoгiв, зaтpимки внут-piшньoyтpoбнoгo poзвиткy плoдa) [4].
Зaклaдкa ЩЗ плoдa вiдбyвaeтьcя нa 4-5-му тижнi внyтpiшньoyтpoбнoгo poзвиткy, нa 1012-му тижнi вoнa нaбyвae здaтнocтi нaкoпичy-вaти йoд тa cинтeзyвaти йoдтиpoнiни, нa 1617-му тижы ЩЗ е цiлкoм дифepeнцiйoвaнoю i пepшoю з eндoкpинниx зaлoз пoчинae aктивнo фyнкцioнyвaти [6-8].
^зь плaцeнтy лeгкo пpoxoдить йoд, ™peo-тpoпiн-peлiзинг-гopмoн, тиpeocтaтики, aнтитiлa тa лиою oбмeжeнa кiлькicть T4 i Tg (дo 30%) y I тpимecтpi, a пpинципoвe знaчeння в oбмiнi йoд-тиpoнинiв тa йoдy мiж opгaнiзмoм мaтepi тa плo-дa нaлeжить плaцeнтapним дeйoдинaзaм. B yмo-вax дeфiцитy йoдy caмe дeйoдyвaння мaтepинcь-кoгo тиpoкcинy e oдним iз чинникiв зaбeзпeчeн-ня плoдa йoдoм, щo, y cвoю чepгy, oбyмoвлюe викopиcтaння дoдaткoвoï кiлькocтi мaтepинcь-киx TГ i збiльшeння пoтpeби в ниx [8]. Пopяд з icнyвaнням кoмпeнcaтopниx мexaнiзмiв в opra-нiзмi мaтepi для aдeквaтнoгo зaбeзпeчeння плoдa тиpeoïдними гopмoнaми y фeтaльнiй ЩЗ вщбу-вaютьcя пpoцecи, cпpямoвaнi нa мiнiмiзaцiю нecпpиятливoгo впливу гiпoтиpoкcинeмiï нa плiд -
в yмoвax нeдocтaтнix iнтpaтиpeoïдниx зaпaciв йoдy йoгo тиpeoïднa cиcтeмa зaзнae xpoнiчнoï iнтeнcивнoï cтимyляцiï. У зв'язку з бpaкoм н тpaтиpeoïдниx зaпaciв йoдy фeтaльнa ЩЗ виш-pиcтoвye ïx цшшм для зaбeзпeчeння влacнoгo гopмoнoгeнeзy, ojo визнaчae виcoкy чyтливicть плoдa дo дeфiцитy цьoгo eлeмeнтy в opгaнiзмi мaтepi як eдинoгo йoгo джepeлa [6, 7, 10].
Piвeнь тиpeoтpoпнoгo гopмoнy плoдa в нop-мi збiльшyeтьcя пocтyпoвo i бeзпocepeдньo пe-peд пoлoгaми cклaдae близькo 10 мMO/мл, пiд чac пoлoгiв i в пepшi тpи гoдини життя y нoвo-нapoджeнoгo вiдбyвaeтьcя знaчнe йoгo пщви-щeння, мaкcимaльний piвeнь дocягae 70 мMO/л нa 30-й xвилинi пicля нapoджeння з пoдaльшим пocтyпoвим знижeнням дo 10 мMO/л нa 2-3-ю дoбy життя. ^й пpoцec е фiзioлoгiчнoю aдaп-тaцiйнo-cтpecoвoю peaкцieю y вiдпoвiдь нa пo-лoги й знижeння тeмпepaтypи дoвкiлля пicля пe-pexoдy дo пoзaмaткoвoгo icнyвaння. З 4-ï дo 6-ï дoби життя piвнi T4 i иГ cтaбiлiзyютьcя, y зв'язку з чим caмe цeй пepioд вiдoбpaжae cтaн aдaптoвaнocтi гiпoфiзapнo-тиpeoïднoï cиcтeми нoвoнapoджeнoгo тa е нaйзpyчнiшим для Top-мoнaльнoï дiaгнocтики тиpeoпaтiй [5].
B yмoвax дeфiцитy йoдy внacлiдoк дoдaткo-вoï cтимyляцiï ЩЗ y нoвoнapoджeниx вщбу-вaeтьcя збiльшeння кoнцeнтpaцiï ^Г пoнaд 5,0 мMO/л, щo тpaктyeтьcя як тpaнзитopнa нeo-нaтaльнa гiпepтиpeoтpoпiнeмiя, y paзi знaчнoгo зpocтaння TTT (>20 мMO/л) визнaчaeтьcя тpaн-зт^ний нeoнaтaльний гiпoтиpeoз як oзнaкa п-пoфiзapнo-тиpeoïднoï дизaдaптaцiï плoдa [3].
Oцiнити cтyпiнь тяжкocтi йoднoгo дeфiцитy мoжливo лишe в eпiдeмioлoгiчнoмy дocлiджeннi y кoнкpeтнiй пoпyляцiï тa нa кoнкpeтнiй тepитo-piï. Miжнapoднa paдa з кoнтpoлю йoдoдeфiцит-ниx зaxвopювaнь (ICCIDD), викopиcтoвyючи дaнi пpo poзпoвcюджeнicть i кл^чш пpoяви ЙДЗ, peкoмeндye видтяти 3 cтyпeня йoднoï нeдocтaт-нocтi (тaбл. 3) [5].
Xoчa ^ кpитepiï визнaчaютьcя пepeвaжнo шляxoм oбcтeжeння дiтeй шкiльнoгo вiкy тa нo-вoнapoджeниx, вoни е iнфopмaтивними для o^^ ки cтaнy йoднoгo зaбeзпeчeння нaceлeння y цiлoмy. У paйoнax iз дocтaтнiм йoдним зaбeз-пeчeнням чacтoтa зoбa y мoлoдшиx шкoляpiв мae нe пepeвищyвaти 5,0%, мeдiaнa eкcкpeцiï йoдy з ceчeю пoвиннa бути бiльшoю зa 100 мкг/л, a чacтoтa нeoнaтaльнoï гiпepтиpeoтpoпiнeмiï (HIT) -мeншoю вiд 3,0% [5].
B yмoвax впpoвaджeння мacoвoгo cкpинiнгy
Таблиця 3
Епщемюлопчш критерм оцшки ступеня тяжкост йододефщитних захворювань
1ндикатори Референтна популяцiя Стушнь ЙДЗ
легкий помiрний тяжкий
Кiлькiсть випадюв зоба за даними папьпацiT та УЗД (%) шкопярi 5-19,9 -2029,9 >30
Медiана йодурiT, мкг/п школярi 50-99 20-49 <20
Медiана вмiсту ТТГ у сироватф, нг/п дiти та дороспi 10,0-19,9 20,0-39,9 >40
Частота рiвня ТТГ кровi >5,0 мМО/п у неонатапьному скринЫгу, % новонародженi 3,0-19,9 20,0-39,9 >40
новонароджених на вроджений г\потиреоз, з урахуванням досить високого охоплення цього контингенту скрин\нгом (94-96%), використан-ня показника частоти неонатальноТ г\пертирео-троп\нем\Т е найдоступн\шим методом оц\нки тяжкост\ йодного деф\циту в рег\он\.
Метою нашого досл\дження була оц\нка тяж-кост\ йодного деф\циту в рег\он\ за даними нео-натального скрин\нгу, вивчення особливостей г\поф\зарно-тирео'Тдного гормоногенезу матер\ та плода \ чинник\в, що Тх обумовлюють, за даними еп\дем\олог\чного досл\дження.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
У межах 30-кластерного еп\дем\олог\чного рег\онального досл\дження анте- та п\слянаталь-ного деф\циту м\кронутр\ент\в проведено обсте-ження 1052 ваг\тних, яке включало медико-со-ц\альне анкетування, визначення добовоТ йодур\Т (за методом Sandell-Kolthoff), ультразву-кове досл\дження ЩЗ з оц\нкою ТТ об'ему та структури апаратом А1ока SSD-1400 (зб\льше-ним вважали об'ем понад 18 мл) за умов отри-мання \нформованоТ згоди. Середн\й в\к опита-них - 26,2±2,2 року, середн\й терм\н ваг\тност\ -36,1 ±1,2 тижня. Результати анал\зували окремо для кожного м\ста та району \, враховуючи, що область е потужним промисловим рег\оном, те-ритор\Т розпод\лили в\дпов\дно до галузей про-мисловост\, як\ переважали в тому чи \ншому рег\он\, та згрупували Тх за трьома принципами: I група - м\ста з переважно металург\йною та х\м\чною промислов\стю, II група - територ\Т з вугледобувною промислов\стю, III група - аг-рарн\ райони переважно на п\вноч\ област\.
Поглиблено обстежено 252 ваг\тних у тре-тьому триместр\, якщо п\д час ваг\тност\ ж\нка не приймала тироксину. Функц\ю г\поф\зарно-тиреоТдноТ системи оц\нювали за р\внями ТТГ, в\льних тироксину та трийодтирон\ну (\мунохе-м\люм\несцентний метод \з використанням стан-
дартних тест-набор\в 'ЧттиМе 1000") у Лугансь-к\й д\агностичн\й лаборатор\Т. Стан г\поф\зар-но-тиреоТдноТ системи плода оц\нювали за результатами неонатального скрин\нгу на вроджений г\потиреоз у медико-генетичному центр\ ЛуганськоТ обласноТ дитячоТ кл\н\чноТ л\карн\. Р\-вень ТТГ визначали у сухих плямах кров\ (\муно-хем\люм\несцентний метод \з використанням стандартних тест-набор\в "Immulite 1000 Rapid TSN", "Immulite 1000"). Забирання кап\лярноТ кров\ зд\йснювали в\дпов\дно до сучасних вимог [5]. Для обробки результат\в використо-вували стандартн\ методи та пакет програм Мю-^о^ Ехсе1 2007 \з розрахунком параметрич-них \ непараметричних критер\Тв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
В обласному медико-генетичному центр\ ЛуганськоТ обласноТ дитячоТ кл\н\чноТ л\карн\ за пер\од з серпня 2008 року до к\нця 2010 року обстежено на вроджений г\потиреоз 46 579 новонароджених (98,3% в\д загальноТ к\лькост\ народжених живими). За даними скрин\нгу про-тягом цього часу виявлено 11 випадк\в вродже-ного г\потиреозу та 293 - транзиторного неона-тального г\потиреозу (0,63%, табл. 4, рис. 1).
■ <5,ОмМО/л ■ 5,0-20,0 мМО/л В20,0мм0/л
Рис. 1. Частота неонатально! ппертиреотроп1немИ за даними скрин'1нгу новонароджених на вроджений ппотиреоз протягом 2008-2010 рр.
Неонатальну г\пертиреотроп\нем\ю (5,0>ТТГ<20,0 мМО/л) виявлено у 9 589 новонароджених - 20,6% в\д загальноТ к\лькост\ обстеже-
Таблиця 4
Результати неонатального скришнгу на вроджений ппотиреоз (2008-2010 рр.)
Ик Кiлькiсть обстежених, п Неонатальна гiпертиреотропiнемiя, % Транзиторний ппотиреоз, % Середжй рiвень ТТГ, мМО/л 95% Д1 Ме, мМО/л
2008 5 781 26,4 2,3 5,9±2,0* 1,9-10,2 3,1
2009 20 157 22,7 0,5 5,8±2,0* 1,8-9,7 2,8
2010 20 659 16,6 0,3 3,2±0,03 3,1-3,2 2,3
Усього 46 579 20,6 0,63 4,9± 1,2 1,8-9,6 2,8
Примака: * - в'рог'дна р1зниця з показником 2010 року
них, що в\дпов\дае йодному деф\циту пом\рного ступеня за критер\ями ВООЗ (табл. 4, рис. 1) [5].
Середн\й р\вень неонатального ТТГ 2010 року зменшився в 1,7 разу пор\вняно з 2008 роком \ склав 3,2±0,03 мМО/л (95% Д1: 3,1-3,2; р<0,05), що можна пояснити як виключенням техн\чних помилок п\д час забирання кров\ та 11 досл\д-ження, так \ п\двищенням ефективност\ масовоТ та \ндив\дуальноТ йодноТ проф\лактики.
Частка родин, як\ використовують у до-машньому господарств\ йодовану с\ль (ЙС), про-тягом останн\х рок\в зросла майже вдв\ч\: з 19,5% 2006-2007 роками до 37,5% 2010-2011 роками. Як показало анкетування, найчаст\ше використовують ЙС для приготування Тж\ меш-канц\ промислових м\ст област\ (43,6% проти 31,7% у шахтарських м\стах \ 34,0% в аграрних районах, р<0,05). Проте нав\ть таке зростання е недостатн\м для л\кв\дац\Т йододеф\циту в межах популяц\Т. За даними ВООЗ/МРКЙДЗ, цей метод масового способу йодноТ проф\лактики е ефективним за досягнення 90% частоти вжи-вання ЙС у домашньому господарств\ [5].
Вживання опитаними ж\нками риби, морсь-коТ капусти та \нших морепродукт\в, здатних забезпечити орган\зм ваг\тноТ адекватною к\ль-к\стю йоду, було щоденним лише у 3,5% (37/1052) випадк\в, ще 10,3% (108/1052) вжи-вали Тх 3-4 рази на тиждень, 38,7% (407/1052) вживали ц\ продукти 1-2 рази на тиждень. Серед опитаних значна к\льк\сть респондент\в (36,3%, 382/1052) зазначили, що ц\ продукти потрапляють до столу менше в\д 1 разу на тиждень або ще р\дше, а майже кожна десята ва-г\тна (11,2%, 118/1052) пов\домила про в\дсут-н\сть таких страв у рац\он\ з тих чи \нших причин (рис. 2).
Найг\ршою була ситуац\я \з вживанням мо-репродукт\в серед родин с\льських кластер\в: 22,4% (43/192) ж\нок пов\домили про в\дсутн\сть звички включати до рац\ону будь-як\ морепро-
(р<0,05).
10,3%,
11,2%
I не вживають ■ 3-4 рази на тиждень
I не часпше 1 разу на тиждень ■ 1-2 рази на тиждень ■ щодня
Рис. 2. Частота вживання морепродукт1в ваптними Лугансько! облает!.
дукти, у промислових м\стах ця к\льк\сть склала 7,2% (34/475), у вугледобувних - 10,6% (41/385). Проте в\рог\дних в\дм\нностей у частот\ регулярного вживання морепродукт\в залежно в\д зони проживання не встановлено (р>0,05). Про вживання будь-яких \нших продукт\в, збагачених йодом (хл\б, вода тощо), не пов\домила жодна ж\нка. У 23 випадках (2,2%) ж\нки зазначали джерелом йоду волоськ\ гор\хи та \нш\ рослинн\ продукти. З огляду на недостатн\й вм\ст йоду у харчових продуктах, як\ виробляються в м\сце-вих умовах, можна зазначити, що таке харчу-вання за ор\ентовними д\етолог\чними розрахун-ками здатне забезпечити надходження до ор-ган\зму в середньому 50-70 мкг йоду на добу, що е значно нижчим в\д норматив\в, рекомен-дованих ВООЗ [1].
Пост\йно отримували \ндив\дуальну йодну проф\лактику \з застосуванням препарат\в, що м\стять 150-200 мкг йоду, протягом ус\еТ ваг\т-ност\ лише 25,6% опитаних, ще 14,0% (147/1052) отримували Тх короткими переривчастими курсами. Не вживали йодовм\сних препарат\в п\д час ваг\тност\ взагал\ або вказали так\ в\там\н-но-м\неральн\ комплекси, що не м\стять йоду, 42,7% (449/1052) опитаних. Серед мешканок промислових м\ст 44,4% (211/475) приймали препарати йоду (150-200 мкг) протягом ус\еТ' ваг\тност\. Ж\нки з шахтарських м\ст вживали Тх удв\ч\ р\дше (22,9%, 84/385, р<0,05); зовс\м не
отримували дотац\Т йоду 42,0% (162/192). Але найг\ршою виявилася ситуац\я з йодною проф\-лактикою серед ваг\тних у с\льськ\й м\сцевост\, де не приймали йодовм\сних препарат\в б\льше за половину опитаних - 56,2% (108/192, р<0,05).
Про недостатне надходження йоду до орга-н\зму майбутньоТ матер\ св\дчила мед\ана йод-ур\Т, що склала 78,2 мкг/л (ДI 68,45:87,75) \з д\-апазоном коливань в\д 17,0 мкг/л до 510,7 мкг/л, 20-а перцентиль в\дпов\дала 32,6 мкг/л, 80-а -113,1 мкг/л (рис. 3).
■р
- поомислов1 мкта
пр
шахтаоськ1 м1стата оайони ——--агоаож оайони
Рис. 3. Розподт значень йодурП у ваптних (%).
За адекватноТ йодноТ забезпеченост\ цей показник в\дпов\дае 150-230 мкг/л (табл. 5). Лише у 14,2% (149/1052) ваг\тних йодур\я в\д-пов\дала ф\з\олог\чн\й гестац\йн\й норм\, у 85,8% (903/1052) випадк\в показники екскрец\Т йоду з сечею св\дчили про недостатне йодне забезпе-чення.
Таблиця 5
Епщемюлопчт критери оцшки йодно! забезпеченост ваптних за мед1аною йодури (ВООЗ, 2007) [5]
Медiана йодурм
Йодна забезпеченiсть
<150 мкг/л 150-249 мкг/л 250-499 мкг/л >500 мкг/л
недостатня нормальна
пщвищена надмiрна
Зб\льшення об'ему ЩЗ, зумовлене надм\р-ною ТТ стимуляц\ею в умовах йодного деф\циту, виявлено у 36,5% (384/1052) випадк\в, серед-
н\й об'ем залози складав 16,7±0,6 см3 (Д! 15,6;17,8), min=7,2 см3, тах=33,5 см3. У пе-реважн\й б\льшост\ випадк\в (98,7%, 1038/1052) ехоструктура ЩЗ була однор\дною, др\бнозер-нистою, без будь-яких осередкових утворень. В\рог\дноТ в\дм\нност\ у частот\ зоба залежно в\д зони проживання не встановлено (р<0,05).
Частота застосування йодноТ проф\лактики позначилася на результатах неонатального скри-н\нгу. У м\стах \з розвинутою промислов\стю частота транзиторноТ неонатальноТ г\пертиреотро-п\нем\Т в\дпов\дала йодному деф\циту легкого ступеня та складала 16,3%, що було в\рог\дно менше (р<0,01) в\д в\дпов\дних показник\в у вуг-ледобувних (24,3%) та аграрних (25,2%) районах (рис. 4). У новонароджених промислових м\ст також був найменшим середн\й показник кон-центрац\Т ТТГ у кап\лярн\й кров\: 3,1±0,02 мМО/л проти 3,7±0,03 мМО/л \ 3,8±0,05 мМО/л в\дпо-в\дно (р<0,01).
Середн\й вм\ст тиреотроп\ну у кап\лярн\й кров\ немовлят, народжених обстеженими ж\н-ками (п=1052), за даними скрин\нгу на вродже-ний г\потиреоз склав 3,1 ±0,1 мМО/л (Дк 2,83,3) \з коливаннями в\д 0,1 мМО/л до 23,2 мМО/л (Ме=2,3 мМО/л). Випадк\в вродженого г\поти-реозу виявлено не було, п\двищення р\вня ТТГ у межах транзиторного неонатального г\потиреозу визначено у 0,6% випадк\в (6/1052), неонатальну г\пертиреотроп\нем\ю - у 172 (16,3%) немовлят, що сп\впадало з даними скрин\нгу по област\.
За результатами обстеження функц\онуван-ня г\поф\зарно-тиреоТдноТ системи у 252 ваптних середн\й р\вень ТТГ склав 1,9±0,8 мМО/л \з д\апазоном коливань в\д 0,6 мМО/л до 7,8 мМО/л (табл. 6). У кожноТ четвертоТ ваг\тноТ (62/252; 24,6%) концентрац\я ТТГ була у межах в\д 2,0 мМО/л до 4,0 мМО/л. Саме такий д\апазон значень ТТГ п\д час ваг\тност\ вказуе на адек-ватне функц\онування г\поф\зарно-тиреоТдноТ системи. Субкл\н\чний г\потиреоз було встановлено у 8,7% випадк\в (22/252), р\вень ТТГ був у межах 4,1-7,8 мМО/л.
Таблиця 6
Показники функцюнування щитопод1бно1 залози у ваптних Лугансько! област
Показники п М±т, 95% Д1 Мш Ме Мах
ТТГ, мМО/л 252 1,9±0,8 1,69; 2,1 0,6 1,7 7,8
Пз, пмоль/л 183 3,4±0,3 2,1; 3,2 1,1 2,7 7,2
Ш, пмоль/л 252 13,7±0,3 13,0; 14,3 6,6 12,8 24,2
АТ-ТПО, МОмл 183 8,7±1,9 6,2; 11,1 2,2 6,1 171,9
Б1ЛО!
с
ра<*не л' чарпв / Ново«ско»
М| лове
К ремни на
Рубежи
рол1>иеи.Ък
Попасна*
Аграрш райони
Частота зоба - 37,0% Мед1ана йодурш - 80,2% Частота НГТ - 25,3%
Промислов! мкта
Частота зоба - 34,9% Мед1ана йодурш - 87,3 мкг/л Частота НГТ - 16,7%
Вугледобувш територи
Частота зоба - 38,2% Медтиа йодур1ТТ - 78,4 мкг/л Частота НГТ - 24,8%
У
л
У
Рис. 4. Епдемюлог1чн1 маркери йодно! забезпеченост ваптних у Луганськй облает!.
Зниження концентрац\Т в\льного тироксину (Н4) нижче в\д норми встановлено у 30,9% ваптних (78/252), що св\дчить про наявн\сть гес-тац\йноТ г\потироксинем\Т. Вм\ст Н4 нижче в\д 10-Т перцентил\ заф\ксовано ще у 19,4% (49/252) випадк\в. Проте, як в\домо, саме адек-ватний р\вень в\льного тироксину в кров\ ваг\т-ноТ (нав\ть за нормальних значень ТТГ \ Н3) е в\дпов\дальним за його \нтрацеребральний вм\ст у плода та подальший \нтелектуальний розви-ток дитини. Наявна г\потироксинем\я у кожноТ другоТ обстеженоТ ваг\тноТ (50,5%; 127/252) реально загрожуе адекватному психомоторному становленню Тх нащадк\в.
Середн\й показник вм\сту Н3 в обстежених ж\нок був у межах нормальних значень \ скла-дав 3,4±0,3 пмоль/л, у 10,4% (19/183) випадк\в його концентрац\я була зб\льшеною. Зростання сп\вв\дношення Т3/Т4 >0,28, що п\дтверджуе г\-
потироксинем\ю, визначено у 22,4% (41/183) випадк\в. Саме зростання концентрац\Т П"3 нор-мал\зуе р\вень ТТГ, та значно ускладнюе д\аг-ностику передкл\н\чних форм г\потиреозу у ва-г\тних.
Частота застосування \ндив\дуальноТ йодноТ проф\лактики ж\нками, у яких було д\агностова-но гестац\йну г\потироксинем\ю, складала 11,8% (15/127), проте серед препарат\в були виключно в\там\нно-м\неральн\ комплекси з вм\стом 100150 мкг йоду та зазначалося нерегулярне Тх приймання; йодовану с\ль вживали лише 15,7% (20/127) ж\нок. У груп\ ваг\тних \з нормальним р\внем ТГ частота вживання кал\ю йодиду (150200 мкг на добу) склала 78,4% (98/125), йодова-ноТ сол\ - 54,4% (68/125). Отриман\ дан\ ще раз п\дтвердили ключову роль адекватноТ \ндив\ду-альноТ йодноТ проф\лактики у запоб\ганн\ розвитку гестац\йноТ г\потироксинем\Т.
висновки
1. За даними неонатального скришнгу на вроджений ппотиреоз в Лугансьюй област ви-явлено йодний дефщит пом1рного ступеня.
2. Недостатню йодну забезпечеысть вапт-них зумовлено нерацюнальним харчуванням i неадекватыстю масовоТ та iндивiдуальноï йод-ноТ профшактики.
3. Брак надходження йоду до оргаызму ва-гiтноï обумовлюе високу питому вагу гестацй ноТ ппотироксинемп, що спричинюе дизадапта-цiю гiпофiзарно-тиреоïдноï системи плода зi зростанням частоти неонатальноТ ппертирео-тропiнемiï.
4. З метою запоб^ання негативному впливу йодного дефщиту на функцiонування гiпофiзар-но-тирео'|дно'| системи плода доцiльно запровад-жувати заходи Ыдивщуально'( преконцепцiйноï та антенатально!' йодно)' профiлактики, створювати умови для пщвищення iнформованостi населен-ня з питань негативного впливу йододефщиту на Ытелектуальний розвиток нащадкiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белих Н.А. Нерацюнальне харчування ваптно'Т як передумова формування дефщитних сташв / Н.А. Белих, О.А. Вал1ев, М.М. Коваленко [та ¡н.] // Здоровье женщины. - 2011. - № 4. -C. 110-115.
2. Герасимов Г.А. Решенные и нерешенные проблемы профилактики йоддефицитных заболеваний / Герасимов Г.А., Циммерман М. // Проблемы эндокринологии. - 2007. - Т. 53, № 6. -С. 31-33.
3. Паньк1в B.I. Йодний дефщит i ваптнють: стан проблеми та шляхи ÏÏ виршення / Здоров'я УкраТ'ни. - 2008. - № 5 (14). - С. 27-34.
4. Фадеев B.B. Заболевания щитовидной железы в условиях легкого йодного дефицита: эпидемиология, диагностика, лечение / В.В.Фадеев. - М.: Издательский дом Видар-М, 2005. -240 с.
5. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elemination: a guide for programmer managers. - [3rd ed.]. - Geneva, WHO/ Euro/ NUT/, 2007. - P. 1-98.
6. Delange F. Optimal Iodine Nutrition during Pregnancy, Lactation and the Neonatal Period / Delange F. / Int. J. Endocrinol. Metab. - 2004. № 2. Р. - 1-12.
7. Raymond J. Fetal and neonatal thyroid function: review and summary of significant new findings / J. Raymond, S.H. LaFranchi // Curr. Opin. Endocrinol. Diabetes Obes. - 2010. -№ 17 (1). -Р. 1-7.
Дата надходження до редакцп 05.01.2012 р.
8. Untoro J. Editorial: reaching optimal iodine nutrition in pregnant and lactating women and young children: programmatic recommendations / J. Untoro, N. Managasaryan, B. de Benoist, I. Hill Danton // Public. Health. Nutrition. - 2007. -№ 10 (12A). - P. 1527-1529.
9. Zimmermann M.B. Iodine supplementation of pregnant women in Europe: a review and recommendations / M. B. Zimmermann, F. Delange // Eur. J. Clin. Nutr. - 2005. - V. 58. - P. 979-984.
10. Zimmermann M.B. Iodine deficiency in pregnancy and the effect of maternal iodine supplementation on the offspring; a review / M. B. Zimmermann // Am. J. Clin. Nutr. - 2009. - V. 89. -P. 668-672.
РЕЗЮМЕ
Влияние йодного дефицита на тиреоидный гормоногенез матери и плода Н.А. Белых
В статье приведены результаты анализа данных неонатального скрининга на врожденный гипотиреоз (n=46 579), регионального исследования, включавшего медико-социальное анкетирование, определение медианы йодурии и УЗИ щитовидной железы 1052 беременных, изучение показателей функционирования гипофизарно-тиреоидной системы 252 женщин. Продемонстрировано, что недостаточное поступление йода в организм беременной приводит к напряженному функционированию гипофизарно-тиреоидной системы с развитием гестационной гипотироксинемии и неонатальной гипертиреотро-пинемии. Сделан вывод о необходимости проведения преконцепционной и антенатальной йодной профилактики.
Ключевые слова: йодный дефицит, гипофизар-но-тиреоидная система, гестационная гипотирокси-немия, новорожденный, неонатальная гипертирео-тропинемия.
SUMMARY
Influence of the iodine deficiency on the thyroid hormonogenesis of the pregnant and fetus N. Belykh
The article deals with the results of the neonatal screening of congenital hypothyroidism (n=46 579), regional epidemiological study which included interviewing of pregnant women, estimation of the median of urinary iodine, ultrasound evaluation of thyroid volumes (n=1052), study of the hypothalamic-thyroid status in pregnant women (n=252). It was demonstrated that insufficient iodine supplementation leads to the gestational hypothyroxinemia and neonatal hyperthyrotropine-mia. The conclusion of the necessity of the iodine supplementation in preconception and antenatal period was made.
Key words: iodine deficiency; neonatal hyperthy-rotropinemia; pituitary-thyroid system; newborn; gestational hypothyroxinemia.
