CC BY
13
О.С. Паенок, В.1. Паньтв*, М.О. Коспв
ПРОГНОСТИЧН1 ЧИННИКИ АКУШЕРСЬКО-ПЕРИНАТАЛЬНИХ ЗАВЕРШЕНЬ У Ж1НОК, ЯК1 МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЙОДНОГО ДЕФ1ЦИТУ
Лъвгвсъкий нацюналъний медичний ушверситет тем Данила Галицького, Лъвгв *Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантащг ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Щорнно у свт народжуеться до 100 тисяч д1тей ¡з кретишзмом [10]. Згщно з даними Все-св1тньоТ орган¡зац¡í охорони здоров'я, найпоши-рен¡шою причиною розумовоí вщсталост д¡тей е нестача йоду. Водночас йодний дефщит ¡с-тотно пщвищуе ризик патолог¡чного переб¡гу ваг¡тност¡ та полопв. Oстанн¡ми роками в Укра-íн¡ в¡дзначаeться значний р¡ст частоти захворю-вань щитопод¡бноí залози (ЩЗ), основною причиною яких е недостатне споживання йоду. Йододеф¡цитн¡ стани посилюються сощально-економ¡чними, еколог¡чними та радюлопчними чинниками, до того ж у держав¡ масова ¡ групо-ва йодна проф¡лактика зд¡йснюeться неналеж-ним чином [6].
Ваг¡тн¡ та жшки, як¡ годують груддю, мають найбшьший ризик розвитку йододеф¡цитних розладв оск¡льки потреба в йод¡ у ц пер¡оди зб¡льшуeться у декшька раз¡в [4]. Брак надход-ження йоду в оргаызм п¡д час ваптност при-зводить до змн функц¡онального стану ЩЗ як у матера так ¡ у плода [5]. Хроннна стимуляц¡я ЩЗ, що виникае за таких умов, нерщко спричи-няе розвиток тиреоíдноí патологи, чим бшьшють досл¡дник¡в пояснюють вищу частоту захворю-вань ЩЗ у жЫок пор¡вняно з чолов¡ками [2, 11].
Впровадження в акушерську практику мето-д¡в пренатальноí д¡агностики дозволяе прово-дити передкл¡н¡чне виявлення порушень стану плацентарноí системи, зд¡йснювати вчасну ко-рекц¡ю та виявляти ¡нформативн у прогностич-ному план¡ показники. Проте, незважаючи на ¡нтенсивн¡ дослщження й усп¡хи в цьому напрям-ку, деяк¡ ¡стотн¡ аспекти проблеми не виршено. Питання прогнозування акушерських ускладнень у ж¡нок в умовах природного йодного дефщиту залишаеться вщкритим. Не визначено прогнос-тичну значущють характеру структурних ¡ функ-цюнальних зм¡н у тиреоíдн¡й ¡ фетоплацентар-
н¡й системах ваг¡тноí для запоб^ання усклад-ненням ваг¡тност¡, полог¡в, перинатальним па-толог¡чним станам ¡ для прийняття ршення ¡з заздалег¡дь встановленим рюнем над¡йност¡.
Мета роботи - встановлення чинниюв ризи-ку розвитку акушерських ¡ перинатальних ускладнень, розробка алгоритму прогнозування ускладнень ваптност^ полопв ¡ несприятливого перинатального завершення у ж¡нок, як¡ меш-кають в умовах природного йодного дефщиту.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Для розв'язання поставлених задач нами було проаналгёовано 185 випадк¡в загрози пе-реривання ваг¡тност¡ (у першому триместр¡ -111, у другому - 56, у третьому - 18), а також 223 контрольн спостереження (без загрози не-виношування). Для розробки таблиц прогнозування ризику розвитку прееклампсп використо-вували результати обстеження 97 ваптних ¡з прееклампсюю та 311 спостережень без не'(. Пщ-твердженим вважали д^гноз, встановлений ¡з застосуванням ус¡х необхщних метод¡в обстеження ваг¡тних.
До обчислювальних метода розп¡знавання, заснованих на приблизному юльюсному вира-женн¡ клннного досв¡ду, належать акушерськ¡ календар¡ [7]. У лопчних алгоритмах, на вщмшу в¡д ¡мов¡рн¡сних, використовують симптоми, як завжди присутн¡ або в¡дсутн¡ за кожного з д^г-ностованих захворювань, враховують ¡мов^нють наявност¡ або вщсутност симптому в ус¡х ви-падках захворювання. Для досягнення постав-леного завдання ми використали послщовний д^гностичний алгоритм, розроблений Е.В. Губ-лером [3] на п¡дстав¡ посл¡довного статистич-ного анал¡зу А. Вальда [1].
Послщовний аналгё застосовували для прогнозування ускладнень ваптност (загрози пе-реривання, прееклампс¡í, анем¡í) та пологового
акту. Ми включили у Ha6ip ознак показники стану тирео'щноТ та фетоплацентарноТ систем, а також здiйснення пpофiлaктики йодного дефи циту. Було використано 7 ознак: наявнють збть-шення ЩЗ, piвень втьного тироксину (вТ4), йод-уpiя, piвень xоpiонiчного гонaдотpопiну людини (ХГЛ) та естpiолу, нaявнiсть або вiдсутнiсть йод-ноТ пpофiлaктики.
Дослiдження тиpеоТдного гомеостазу пpове-дено шляхом визначення piвня тиpеотpопного гоpмону гiпофiзa (ТТГ), гоpмонiв ЩЗ - вiльниx фpaкцiй тиpоксину (вТ4) iмунофеpментним методом за допомогою стaндapтниx нaбоpiв фip-ми "Immunotech" (Чеxiя). Для оцiнки стану ЩЗ пpоводили ультpaзвукове сканування за допомогою aпapaтa Sonoace 8800 "Gaia MT" iз вико-pистaнням лiнiйного датчика 7,5 МГц. Вмют йоду в сечi визначали за допомогою цезiй-apсенiт-ного методу Sandell-Kolthoff згiдно з методикою Gutte-Kuntz у модифiкaцiТ Dunn (1993) у лaбоpaтоpiТ вiддiлу епiдемiологiТ ендокpинниx зaxвоpювaнь 1нституту ендокpинологiТ та обми ну pечовин iм. В.П. Kомiсapенкa НАМН УкpaТни.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Невиношування вaгiтностi е одним iз важли-виx питань оxоpони здоpов'я мaтеpi та дитини. Необxiднiсть пpогнозувaння pезультaтiв невиношування вaгiтностi визначаеться со^альною i медичною знaчущiстю цieТ патологи. 1Т частота в популяцiТ становить 10-25% у^ вaгiтностей. За умов йодного дефщиту та нaявностi тиpеоТдноТ
пaтологiТ у жiнки, за даними лiтеpaтуpи остaннix pокiв, частота зафози пеpеpивaння досягае 55% [8]. Етюлопя невиношування piзномaнiтнa i за-лежить вщ бaгaтьоx чинникiв, з якиx ми вибpaли ендокpиннi й еколопчн пpичини.
Анaлiз дaниx, нaведениx у таблиц 1, пока-зуе, що пpогностичними чинниками зaгpози невиношування ваптност е зниження пiд час ваптност piвнiв естpiолу та ХГЛ, вТ4, нaявнiсть у пaцieнтки зоба, вщсутысть йодноТ пpофiлaк-тики, йодуpiя менша вiд 100 мкг/л, дiaгностич-ний коефМент (ДК=-2,2). Cлiд зазначити, що значно пофащують пpогноз вiдсутнiсть зaxво-pювaнь ЩЗ (ДК=4,2) i достатня йодна забезпе-ченiсть (йодуpiя 200-400 мкг/л).
Пpоведенa pетpоспективнa пеpевipкa пpо-гностичноТ знaчущостi тaблицi показала чутли-вiсть 78% i специфiчнiсть 74%.
Пpееклaмпсiя вaгiтниx залишаеться актуальною пpоблемою сучасного aкушеpствa. За по-pушення функци ЩЗ частота цього зaxвоpювaння зpостae до 40,0-54,5% [8].
На пеpше мiсце за пpогностичною значущю-тю pозвитку пpееклaмпсiТ вийшли гоpмонaльнi поpушення у вaгiтниx - знижений piвень ХГЛ та естpiолу, що е пpоявом плaцентapноТ недостат-ностi (ПН) (табл. 2).
Пpоведенa pетpоспективнa пеpевipкa пpо-гностичноТ значущост тaблицi показала чутли-вiсть 72% i специфiчнiсть 68%.
Ризик pозвитку пpееклaмпсiТ пiдвищують нaявнiсть зоба (ДК=-1,6), гiпотиpоксинемiя
Таблиця 1
Прогностичш чинники загрози невиношування у ваптних
Ознака
Дiапазон
ДК
lнформативнiсть
Зоб
Йодна профiлактика Йодурiя, мкг/л Гiпотироксинемiя PiBeHb ХГЛ PiBeHb естрiолу
е -3,7 1,55
немае 4,2 1,77
е 2,7 0,57
немае -1,5 0,31
менша вщ 100 -2,2 0,65
100-199 1,3 0,08
200-400 8,0 1,90
е -2,7 0,51
немае 1,2 0,22
у нормi 2,2 0,63
пiдвищений -2,4 0,26
знижений -4,1 0,75
у нормi 1,3 0,31
знижений -9,1 2,23
^K=-3,8), в^УТНЮТЬ йoднoï пpoфiлaктики (ДK=-1,9). Чиннигами cпpиятливoгo пpoгнoзy е пpoвeдeння пaцieнткaми йoднoï пpoфiлaктики (ДK=3,4) i йoдypiя пoнaд 200 мкг/л пiд чac вaгiт-нocтi (ДK=5,9). Orne, дocлiджeння фyнкцioнaль-нoгo cтaнy фeтoплaцeнтapнoï й ^peo^o'i' cиcтeм дoзвoляe пpoгнoзyвaти poзвитoк пpeeклaмпciï y вaгiтниx.
Aнeмiя ycклaднюe пepeбiг вaгiтнocтi, пoлoгiв, впливae нa poзвитoк плoдa, чacтoтa ïï кoливa-eтьcя y мeжax вiд 21% дo 80% [12]. Пpoгнoc-ТИЧНУ цiннicть щoдo ймoвipнocтi poзвиткy aнe-мiï y вaгiтниx мaють пoкaзники cтaнy тиpeoïднoï cиcтeми: нaявнicть зoбa (ДK=-1,7), гiпoтиpoк-
cинeмiя (ДK=-3,8), вiдcyтнicть йoднoï пpoфiлaк-тики (ДK=-1,8), йoдypiя мeншa вiд 100 мкг/л C0,K=-2,3) (тaбл. 3).
Пpoвeдeнa peтpocпeктивнa пepeвipкa пpo-гнocтичнoï знaчyщocтi тaблицi пoкaзaлa чутли-вicть 76% i cпeцифiчнicть 72%.
Cepeд пoкaзникiв aкyшepcькo-гiнeкoлoгiчнoï дoпoмoги пo Львiвcькiй oблacтi чacтoтa aнoмa-лiй пoлoгoвoï дiяльнocтi дocягae 24,2%. З тaб-лицi 4 випливae, щo cepeд вивчeниx пpoгнoc-тичниx чинникiв нaйбiльш знaчyщими щoдo пpo-гнoзy aнoмaлiй пoлoгoвoï дiяльнocтi e нaявнicть y вaгiтнoï гiпoтиpoкcинeмiï ^K=-3,1) i пpeeклaм-пciï (ДK=-2,7). Boднoчac знизити pизик poзвит-
Таблиця 2
npomoc^4rn чинники poзвиткy npeeêëaMnciï y ваптних
Ознака
Дiапазон
ДК
lнформативнiсть
Зоб
Йодна профшактика Йодyрiя. мкг/л Гiпотироксинемiя PiBeHb ХГЛ PiBeHb естрiолy
e -1.6 0.34
немае 2.1 0.43
e 3.4 0.94
немае -1.9 0.55
менша вiд 100 -1.5 0.32
100-199 1.0 0.05
200-400 5.9 0.94
e -3.8 1.04
немае 1.8 0.48
в нормi 4.9 2.50
пiдвищений -4.8 1.22
знижений -5.3 1.40
в нормi 0.5 0.06
знижений -4.1 0.44
Пpoгнocтичнi чинники poзвиткy aнeмiï у вaгiтниx Таблиця 3
Ознака Дiапазон ДК Ыформативжсть
Зоб
Йодна профiлактика Йодyрiя, мкг/л Гiпотироксинемiя Рiвень ХГЛ PiBeHb естрюлу
e -1.7 0.41
немае 1.9 0.43
e 2.5 0.58
немае -1.8 0.42
менша вщ 100 -2.3 0.75
100-199 1.5 0.12
200-400 8.1 1.98
e -3.8 1.02
немае 1.8 0.47
у нормi 0.5 0.04
пiдвищeний -1.3 0.07
знижений -0.8 0.02
у нормi 0.4 0.03
знижений -1.3 0.10
ку аномал1и пологово! д1яльносп дозволяе проведения ИодноТ проф\лактики (ДК=1,6) \ Иодур\я п\д час ваг\тност\ 200-400 мкг/л (ДК=7,8).
Проведена ретроспективна перев\рка про-гностичноТ значущост\ таблиц\ показала чутли-в\сть 76% \ специф\чн\сть 66%.
Плацентарна недостатн\сть (ПН) е одн\ею з найважлив\ших проблем перинатолог\Т, частота ТТ у пац\енток \з тиреоТдною патолог\ею складае в\д 67% до 100% [5]. Для виявлення прогнос-тичних чинник\в розвитку ПН проведено визна-чення д\агностичних коеф\ц\ент\в для показни-
Таблиця 4
Прогностичш чинники аномалш пологово! дтльност
Ознака Дiапазон ДК Ыформативжсть
Зоб е немае -1,8 2,4 0,42 0,55
Йодна профшактика е немае 1,6 -0,8 0,42 0,21
менша вiд 100 -1,9 0,53
Йодурiя, мкг/л 100-199 1,6 0,12
200-400 7,8 1,58
Гiпотироксинемiя е немае -3,1 1,7 0,74 0,40
Преекпампая е немае -2,7 0,9 0,40 0,13
Загроза невиношування е немае -1,4 1,5 0,24 0,24
Анемiя е немае -1,7 1,3 0,29 0,23
Таблиця 5
Прогностичш чинники плацентарно! недостатност у ваптних
Ознака Дiапазон ДК 1нформатившсть
Зоб е немае -1,7 1,9 0,35 0,38
Йодна профiлактика е немае 1,6 -0,8 0,42 0,21
менша вiд 100 -2,9 1,15
Йодурiя, мкг/л 100-199 2,9 0,40
200-400 9,8 2,55
Гiпотироксинемiя е немае -4,5 1,2 0,97 0,26
Прееклампсiя е немае -6,2 1,3 1,51 0,32
Загроза невиношування е немае -3,6 1,1 0,69 0,22
Анемiя е немае -2,7 1,6 0,63 0,37
в нормi 0,8 0,13
Рiвень ХГЛ пiдвищений -7,3 0,57
знижений -6,2 0,53
Рiвень естрiолу в нормi знижений 2,2 -4,5 0,74 1,49
к¡в стану гормональноí функц¡í тирео'щно'( та фетоплацентарноí систем за наявност зоба, йодноí проф¡лактики, ускладнень гестаци у ва-г¡тних, як¡ мешкають в умовах природного йодного дефщиту (табл. 5).
Найб¡льш ¡нформативними щодо прогнозу ПН е знижен р¡вн¡ ХГЛ (ДК>-6,2) та естрюлу (ДК>-4,5), а також наявн¡сть ускладнень вапт-ност¡: прееклампс¡я (ДК=-6,2), загроза невино-шування (ДК=-3,6), анем¡я (ДК=-2,7). Сприяе розвитку плацентарноí недостатност¡ наявысть у ваг¡тноí г¡потироксинем¡í (ДК=-4,5) ¡ йодного деф¡циту - йодур¡я менша в¡д 100 мкг/л (ДК=-2,9). Проведена ретроспективна перев^ка прогностичноí значущост¡ таблиц показала чут-лив¡сть 78% ¡ специф¡чн¡сть 68%. Отже, доц¡льно видтяти симптомокомплекс - тиреоíдна пато-лопя, йодний деф¡цит ¡ ПН, що характеризуемся певними кл¡н¡ко-б¡ох¡м¡чними критер¡ями.
Пщ ситуац¡eю несприятливого перинатального завершення ми мали на уваз¡ народження дитини у стаж асфксп, з ппотрофюю, морфо-
функц¡ональною незр¡л¡стю, вщхиленнями у не-вролог¡чному статус¡, аномалами розвитку, з порушенням ранньоí постнатально!' адаптац¡í.
П¡сля попереднього анал¡зу видтено 53 ймо-в¡рно значущ¡ ознаки. Розрахунок частки ознак встановив лише 18 ¡з них, що в^огщно ргёнили-ся (р<0,05), ¡ саме |'х ми використали у подаль-ших розрахунках для можливост¡ прогнозу не-сприятливих перинатальних ускладнень у вапт-них ¡з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) (табл. 6).
Негативний вплив на виникнення перинатально)' патологи здйснюють ппотироксинемт (ДК=-2,5) ¡ йодур¡я у вагггних менша в¡д 100 мкг/л (ДК=-1,9). В ¡нтранатальний перюд негативний вплив здй снюе дискоординацт та слабк¡сть пологовоС д¡яльност¡ (ДК=-8,1). Прогностично сприятливи-ми чинниками для постнатально'|' адаптац¡í ново-народженого слщ вважати р¡вень ТТГ у пуповин-н¡й кров¡ понад 10 мМО/мл (ДК=-4,6) ¡, б¡льшою м¡рою, рюень ТТГ понад 20 мМО/мл (ДК=-8,3). Проведення йодноí проф¡лактики (ДК=7,7) ¡ йод-
Таблиця 6
Прогностичш чинники перинатальних ускладнень завершення у жшок, як мешкають у репош природного йодного дефщиту
Ознака
Дiапазон
ДК 1нформатившсть
Акушерсько-гiнекологiчний анамнез
Порушення менструального циклу Невиношування вагiтностi
е -2,1 0,36
немае 1,2 0,27
е -3,3 0,45
немае 1,2 0,22
Ускладнення даноТ вагiтностi
блювота легкого ступеня -2,0 0,24
Раннм токсикоз блювота середнього ступеня -2,2 0,26
немае блювоти 1,3 0,12
впродовж ваптност -3,6 0,37
у I триместрi -1,2 0,18
Загроза невиношування ваптност у II триместрi -3,3 0,52
у III фимесцр -2,5 0,22
немае 1,2 0,13
Показник тиреоТдноТ патологiТ
Зоб
Гiпотироксинемiя Йодна профiлактика
Йодурiя, мкг/л
е -2,1 0,54
немае 2,9 0,8026
е -2,9 0,79
немае 2,1 0,58
е 7,7 3,56
немае -1,6 0,49
менша вщ 100 -1,9 0,58
100-199 0,8 0,24
200-400 5,1 1,08
Зак1нчення табл. 6
Ознака Дiапазон ДК 1нформатившсть
менше вiд 10 2,5 0,94
Тиреотропний гормон пуповини, мМО/л 10-20 -4,6 0,87
понад 20 -8,3 1,56
Показник УЗД фетоплацентарноТ системи
Зменшення фетометричних показниюв е немае -6,3 1,1 1,42 0,39
Обсяг навколоплщних вод маловоддя норма -4,4 1,2 0,71 0,26
Обвиття пуповини немае е 1,1 -3,2 0,24 0,16
Доплерометрiя матково-пупкового кровоб^у у нормi порушення 1,3 -3,3 0,22 0,53
10-8 3,5 0,68
Кардiотокографiя, бали 7-6 -2,0 0,32
5 i менше -4,1 0,14
10-12 3,3 0,44
Бiофiзичний профшь плода, бали 9-8 1,2 0,15
7 i менше -3,0 0,61
Характер переб^ полопв
немае 1,4 0,12
Аномалiя пологовоТ дiяльностi слабкють пологових сил -2,2 0,33
дискоординацiя -8,1 0,62
Морфолопчне дослщження послщу
немае 1,0 0,13
Плацентарна недостатнють компенсована -1,0 0,13
субкомпенсована -8,2 0,61
ур!я у ваптних 200-400 мкг/л (ДК=5,1) сприяють пол!пшенню перинатальних результата (табл. 6).
Проведена ретроспективна перев!рка прогнос-тичноТ значущост! таблиц! у 188 пацюнток ¡з ДНЗ виявила ТТ чутливють 76% ! специф!чн!сть 68%.
висновки
1. Ваптн! з тиреопат!ями належать до групи ризику акушерсько'Т та перинатальноТ патологи ! мають перебувати п!д пост!йним спостережен-ням акушера-пнеколога, ендокринолога та психолога. Для обфунтованого л!кування ваптних у зон! ендеми доц!льно проводити ультразвуко-ве визначення об'ему ЩЗ та ТТ ехоструктури на початку ваптностк За виявлення зм!н рекомендовано визначення р!вн!в ТТГ ! вТ4 для розроб-ки л!кувально-проф!лактичних заход!в ¡з вклю-ченням препарат!в ¡з вм!стом йоду.
2. Зд!йснення моыторингу йодного балансу, стану тиреоТдноТ системи у ваптних ! проведен-ня скриынгу тиреотропного гормону у новона-роджених у зон! ендеми мають бути обов'язко-
вими, оскшьки дозволяють виявити ваптних групи ризику акушерських ускладнень та групу д!тей ¡з транзиторними порушеннями функци ЩЗ, що забезпечить Тх ретельне спостережен-ня протягом ваптност!, у тсляпологовий ! ран-н!й неонатальний перюди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вальд А. Последовательный анализ / А. Вальд. -М., 1960. - 168 с.
2. Глиноэр Д. Функция щитовидной железы матери и новорожденного при легкой йодной недостаточности / Д. Глиноэр. - М.: Тироид Россия, 1997.- С. 19-26.
3. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Е.В. Гублер. -Л.: Медицина, 1990. - 175 с.
4. Касаткина Э.П. Йоддефицитные заболевания: клиника, генез, профилактика / Э.П. Касаткина // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2005. - Т.50, №1. - С. 9-13.
5. Коколина В.Ф. Фетоплацентарная недостаточность (патогенез, диагностика, терапия, проф-
илактика) / В.Ф. Коколина, А.В. Картелищев, О.А. Васильева - М.: Медпрактика, 2006. - 224 с.
6. Лар1н О.С. Анал1з д1яльносп ендокринолопч-ноТ служби УкраТни у 2010 роц та перспективи розвитку медичноТ допомоги хворим з ендок-ринною патолопею / О.С. Ларш, В.1. Паньюв, М.1. Сел1ваненко, О.О. Грачова // М1жнародний ендокринолопчний журнал. - 2011. - № 3(35). -С. 10-18.
7. Савельева Г.М. Акушерство. Учебник / Г.М. Савельева. - М.: Медицина, 2000. - 816 с.
8. Фадеев В.В. Йоддефицитные заболевания и беременность / В.В. Фадеев // Гинекология. -2003. - Т. 5, № 4. - С. 17-24.
9. Boelaert К. Thyroid hormone in health and disease / К. Boelaert, J. Franklyn // Journal of Endocrinology. - 2005. - Vol.184. - P. 455-465.
10. Intelligence quotient and iodine intake: a cross-sectional study in children / Santiago-Fernandez P., Torres-Barahona R., Muela-Martinez J. [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol.89. -P. 3851- 3857.
11. Lazarus J.H. Thyroid disorders associated with pregnancy: etiology, diagnosis, and management / J. H. Lazarus // Treatment Endocrinology. -2005. - Vol.4, №1. - P. 31-41.
РЕЗЮМЕ
Прогностические факторы
акушерско-перинатальных исходов у женщин, проживающих в условиях природного йодного дефицита
А.С. Паенок, В.И. Панькив, М.А. Костив
Разработанный метод прогнозирования акушерских осложнений у женщин с патологией щитовидной железы позволяет выделить наиболее информативные факторы риска их развития и на этой основе разработать алгоритм прогнозирования с точностью до 86% и соответствующие лечебно-профилактические мероприятия.
Ключевые слова: патология щитовидной железы, беременность, акушерские осложнения, прогноз, йодный дефицит.
SUMMARY
Prognostic factors of obstetric and perinatal consequences in women living under conditions of natural iodine deficiency O. Payenok, V. Pankiv, M. Kostiv
Developed method of predicting obstetric complications in women with thyroid gland pathology allows to select the most informative risk factors for the development of obstetric complications and on this basis to suggest a prediction algorithm with an accuracy of 86 % and appropriate treatment and preventive measures.
Key words: thyroid gland pathology, pregnancy, obstetric complications, prognosis, iodine deficiency.
Дата надходження до редакцП 21.01.2012 p.
