CC BY
12
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 618.3-06.616.441 DOI: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166102
Грицишин Б.Р.
Льв1вська обласна клнЧна лкарня, м. Льв1в, Укра'на
Ана^з поширеност патологií щитоподiбноí залози niA час гестацп серед жiнок Львiвськоí областi
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(2):116-121. doi: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166102
Резюме. Актуальнють. Сдина теор'я йодного дефiциту не забезпечуе Bce6i4Horo розкриття етоло-пчно)' та патогенетичноi сут зобноi трансформацп'. Встановлено, що на територп з однаковим р';внем йодного дефiциту нердко спостерiгаeться р'зний р'1вень ураженост ваптних жiнок зобом, а в одному репон'1 захворювашсть рееструеться лише серед частини жнок, при цьому з рiзними ступенями збль-шення щитопод:6но) залози (ЩЗ). Мета дослдження: встановити частоту захворювань щитопод:6но) залози у ваптних, як проживають у Льв'1вськ'1й област'1, а також чинники, що впливають на характер роз-витку тирео'дно)'патологи в пер'юд гестацп. Матер'али та методи. Проведений монторинг поширеност захворювань ЩЗ у ваптних у Льв'1вськ'1й област'1 за пер'юд :з 2010 до 2015 року. Крiм того, вивчено ста-тистичн дан щодо частоти та структури патологи ЩЗ серед ваптних, особливостей перебгу ваптност'1, полопв, стану новонароджених за даними пологових в 'щд'тень Льв'всько)' обласноi клм:чно'1 л'карш. Для з'ясування структури поширеност та юльюсного нозолопчного розподлу патологи ЩЗ серед ваптних проведений статистичний анал'з '¡стор'1й полопв за 2015 рiк пологових в 'щд'тень (екстрагентально) патологи та в^лення патологи ваптних). Результати. Монторинг прських областей Льв'всько)' област'1 вказуе на рст частоти патологи ЩЗ у ваптних саме в дефщитних на вмст йоду прських районах (Самб'р-ський) i суттeвi пдвищення показниюв у промислових передпрних. районах (Стрийський), рст захворю-ваност': на тлi ¡снуючого йодного дефiциту в техногенних зонах (Явор'вський, Пустомит':вський та мсто Льв'в). При розглядi частоти захворювань ЩЗ у ваптних по Льв:вськ:й област'1 вдзначаеться вдсутнсть д'ево)' системи йодно) профлактики, що характеризуеться ростом тиреопатй в абсолютних числах в:д 1500-2000 випадк:в у 2010 роц'1 до 5000-6000 випадк:в за 2015 р:к (зростання майже у 2,5 раза). Висно-вки. Кл:мато-географ:чнi, соц'1ально-економ'1чн'1, еколопчнi, промисловi особливостi Льв'всько)' област'1 посилюють тяжюсть наявноi зобноi ендеми, впливають на характер розвитку й епiдемiологiчнi параме-три тирео'дно)'патологи серед ваптних, сприяють росту частоти патолопчного перебгу гестацп, полопв, попршенню ф'зичного й нтелектуального розвитку дтей. Ключовi слова: щитопо^бна залоза; йодна недостатнсть; ваптнють; пологи
Вступ
бдина теорiя йодного дефщиту не забезпечуе всебiчного розкриття етюлопчно! та патогенетично! суп зобно! трансформацп. Встановлено, що на територп з однаковим рiвнем йодного дефщиту нерщ-ко спостерпаеться рiзний рiвень ураженосп ваптних жшок зобом, а в одному репош захворюванють рееструеться лише серед частини жшок, при цьому з рiзними ступенями збшьшення щитоподiбно! залози (ЩЗ) [1, 2].
Щкавим е розгляд особливостей захворюванос-Ti на зоб у pi3Hrn групах ваптних при поеднанш та iзольованiй дц геохiмiчних аномалш мюцевосп природного та техногенного походження.
Пдвищення потреби в гормонах ЩЗ виникае на перших етапах адаптацп до дл негативних чинни-юв [3]. Критична концентрацiя будь-яко! речовини може запустити в тиреощнш системi реакцго неспе-цифiчно! адаптаци, виступаючи в ролi струмогенно-го чинника [4]. З шшого боку, до струмогешв вщ-
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Грицишин Богдан Русланович, Львiвська обласна шшчна л^арня, вул. Чершпвська, 7, м. Львiв, 79000, УкраТна; e-mail: endocr@i.ua For correspondence: B.R. Grytsyshyn, Lviv Regional Clinical Hospital, Chernihivska st., 7, Lviv, 79000, Ukraine; e-mail: endocr@i.ua
носять речовини, яю перешкоджають надходженню йоду в оргашзм i ЩЗ, що затрудняе синтез тиреощ-них гормонiв i порушуе тиреощну регуляцiю [5]. В цих випадках струмогенний ефект також е наслщ-ком участi тиреощно! системи в регуляцп адаптацГi специфiчного характеру.
На сьогодш природна нестача йоду посилюеть-ся пiд несприятливим впливом екопатогешв. За-бруднення довкiлля промисловими вщходами, якi утруднюють надходження йоду в ЩЗ, блокуе фер-менти, необхщш для синтезу тиреощних гормошв, сприяе приеднанню i погiршенню вщносно! йодно! недостатностi. Хiмiчнi забруднювачi можуть пору-шувати внутршньотиреощний синтез йодтирошшв у периферичних тканинах, уражати ядерш рецепто-ри клiтин до тиреощних гормонiв. Подiбну агресив-ну дш справляють фтор, свинець, фосфор, нирити, речовини, що блокують тiоловi групи [6, 7].
Автоiмуннi процеси в ЩЗ провокують еколо-гiчнi забруднювач^ сечовина, миючi синтетичнi засоби, яю пошкоджують мембрани тиреоцитiв i сприяють виходу в кров тиреоглобулiну [8]. Вка-занi патогенетичнi механiзми пов'язаш з дiею ксе-нобiотикiв на бюлопчш мембрани i проявляються у виглядi пригнiчення або активацп ферментних систем i поширюються на численш життево важ-ливi ферменти тканинного дихання, бюенергети-ки, порушують процеси детоксикацп антиокси-дантного захисту, що особливо важливо пiд час вагггносп [9, 10].
Клiмато-географiчнi, соцiально-економiчнi, еко-логiчнi, промисловi особливостi Львiвськоl област посилюють тяжкiсть наявно! зобно! ендемп, впли-вають на характер розвитку й епiдемiологiчнi пара-метри тиреощно! патологи серед вагiтних, сприяють росту частоти патолопчного перебiгу гестацп, поло-гiв, погiршенню фiзичного та штелектуального розвитку датей.
Мета дослщження: встановити частоту захворю-вань щитоподiбноi залози у вагiтних, якi прожи-вають у Львiвськiй областi, а також чинники, що впливають на характер розвитку тиреощно! патологи в перiод гестаци.
Матерiали та методи
Нами проведений монiторинг поширеносп за-хворювань ЩЗ у ваптних у Львiвськiй областi. У по-переднк дослiдженнях встановлено, що вся терито-рiя областi належить до регюну з помiрною йодною недостатшстю [11]. Аналiз здiйснювався шляхом розгляду частоти i характеру патологiчних уражень ЩЗ у ваптних та породшь у 20 районах Львiвськоi област (Бродiвський, Буський, Городоцький, Дро-гобицький, Жвд^вський, Жовкiвський, Золочiв-ський, Кам'янка-Бузький, Миколашський, Мос-тиський, Перемишлянський, Пустомипвський, Радех1вський, Самбiрський, Сколiвський, Сокаль-ський, Старосамбiрський, Стрийський, Турюв-ський, Яворiвський) у перiод iз 2010 по 2015 рж При цьому визначали показник на 100 вагiтностей.
KpiM того, вивчено статистичнi данi щодо частоти та структури патологГi ЩЗ серед ваптних, особли-востей перебиу вагiтностi, пологiв, стану новонаро-джених за даними пологових вщдшень Львiвськоl обласно1 ктшчно1 лiкарнi. Для з'ясування структури поширеностi та кшьюсного нозологiчного розподiлу патологи ЩЗ серед ваптних проведений статистичний аналiз юторш пологiв за 2015 рiк пологових вщдшень (екстрагештально1 патологи та вщдшення патологи вагiтних).
Всi отримаш данi були внесенi до електронно1 бази даних Excel, за допомогою яко! можна про-водити докладний та всебiчний аналiз. Отрима-ний цифровий матерiал оброблено за допомогою статистичних методiв аналiзу частки (вщсотка) варiанта.
Результати
У Сaмбiрському, Сокальському та Яворiвсько-му районах спостериалися нaйвищi показники за-хворювaностi на патологш ЩЗ серед вaгiтних iз тенденцieю !х зростання вiд 2010 по 2015 р. Харак-терш пiдвищенi показники тиреощно1 патологи i в районах iз промисловим навантаженням (м. Чер-воноград).
Монiторинг прських областей Львiвськоl облас-тi вказуе на подiбну картину зростання частоти уражень ЩЗ у ваптних саме в дефщитних на вмют йоду прських районах (Сaмбiрський) i суттeвi пщвищен-ня покaзникiв у промислових передгiрних районах (Стрийський), рют зaхворювaностi на тлi юнуючо-го йодного дефщиту в техногенних зонах (Яворiв-ський, Пустомитiвський та мюто Львiв).
При aнaлiзi зaхворювaностi на патолопю ЩЗ, що виникла на rai вaгiтностi по Львiвськiй обласп, визначали показник на 100 ваптностей. Нaйвищi показники зберiгaються за прськими i промисловими районами (Сaмбiрський, м. Стрий, Сокальський i Яворiвський райони). Подiбнi показники спосте-рпаються при aнaлiзi ускладнень у пологах за наяв-ностi патологи ЩЗ у породшь.
При розглядi частоти захворювань ЩЗ у вaгiтних по Львiвськiй облaстi за перiод iз 2010 по 2015 рiк вщзначаеться вiдсутнiсть дiевоl системи йодно1 про-фшактики, що характеризуеться ростом тиреопатш в абсолютних числах вщ 1500—2000 випадюв у 2010 роцi до 5000—6000 випадюв за 2015 рж (зростання майже в 2,5 раза).
Чггка тенденцiя збшьшення поширеностi тиреопатш за цей перюд притаманна для Сaмбiрського, Сокальського рaйонiв, Яворiвського та мiстa Львова (табл. 1).
При розглядi вщсотка кiлькостi вaгiтних iз ура-женням ЩЗ до загально1 кшькосп вaгiтних iз 2010 по 2015 р. по районах встановлено найвищий вщ-соток (16,9 %) у Сaмбiрському рaйонi. Дещо меншi вщсотки спостерiгaються у Яворiвському (10 %) i Сокальському районах (6,51 %). Найменший вщсо-ток кiлькостi ваптних iз тиреопат1ями зареестрова-ний у Мостиському райош (1,0 %).
Цiкавим виявився аналiз вiдсотка ж1нок, у яких тиреопатя була вперше дiагностована пщ час ва-riTHOCTi з приводу звертання в ж1ночу консульта-цго. Цей показник становив у mîctî Львовi 50,4 %, у Самбiрському районi — 64,3 %, у Сокальському райош — 44,8 %, у Яворiвському районi — 71,1 %, у мюп Борислав — 10,1 %. Таю даш свщчать про ма-нiфестацiю ураження ЩЗ саме пiд час вагiтностi та недостатню дiяльнiсть у планi виявлення тиреопатiй (вiдсутнiсть скринiнгу) ендокринологами на догес-тацiйному етапi.
Звертае на себе увагу висока частота дифузного нетоксичного зоба I ступеня у загальнш кiлькостi тиреопатiй (до 80,0 % випадюв), що свщчить про тривалу йодну недостатшсть i необхвдшсть прове-дення медикаментозноï профшактики.
Нами проведений статистичний аналiз iсторiй полопв за 2015 рiк пологових вщдшень (екстрагеш-тальноï патологïï та вщдшення патологИ вагiтних). Всього на стащонарному лiкуваннi та розродженнi перебували 3684 ваптш та пород1лл1. Частка ваггг-них 1з патологiею ЩЗ становила 10,8 % (401 жшка).
Розподш вагiтних та пород1ль за нозолопчними формами патологïï ЩЗ, а також в1ков1 данi та данi термшу вагiтностi наведенi в табл. 2.
Як бачимо з даних табл. 2, в!ропдно (р < 0,05) частшою серед нозолопчних форм патологН ЩЗ е дифузний нетоксичний зоб I та II ступеня. Дал! за частотою, хоча i невiрогiдно (р > 0,05), трапляеться автоiмунний тиреощит (AIT) та вузловий зоб.
Вивчаючи середньостатистичш показники в1ку вагггних i пород1ль, слщ зазначити, що хоча i були виявлеш в1ропдш вщмшност (р < 0,05) у групах ¡з р1зними нозолог1чними формами патологИ ЩЗ, проте ц1 вщмшносп м1ж групами не мали суттевого значення.
Досить однорщним був термiн ваптносп, коли вагiтнi з патологiею ЩЗ потребували стацiонарного лiкування для подальшого збереження вагiтностi — 29,50 ± 2,75 тижня. к1льк1сть вагiтних, яю перебували на збереженнi з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) I ступеня, була в1ропдно 61льшою (р < 0,05), н!ж ¡з ДНЗ II ступеня.
Незадовшьними, на наш погляд, слщ вважати результати аналiзу ведення та призначень лжаря-ми адекватного л^вання вагiтним ¡з патолопею ЩЗ як на етапi спостереження в ж1ноч1й консуль-тацïï, так i в стащонарь Зокрема, в 348 обмшних картах був вщсутнш запис лiкаря-ендокринолога про призначене лжування, що становило 74,3 % вщ загальноï к1лькост1 вагiтних ¡з патолопею ЩЗ. При розглящ 1стор1й полопв на титульний аркуш дiа-гноз патологИ ЩЗ був винесений лише у 89 вагггних (18,9 % в1д загальноï к1лькост1), а наявшсть запису про призначення препарату для л^вання патоло-гïï ЩЗ в листку лжарських призначень була лише в 32 ютор1ях полог1в, що становило 6,8 % вщ загаль-roï к1лькост1 1стор1й вагiтних ¡з патологiею ЩЗ. Ви-щенаведенi даш, ймов1рно, свiдчать про неналежну увагу як лiкарiв-консультантiв (ендокринологiв) на
достацiонарному eTani (в жiночiй консультацИ), так i лiкaрiв aкушeрiв-гiнeкологiв, що викликае у вапт-них у стaцiонaрi проблеми патологИ ЩЗ.
Анaлiзуючи дaнi нaявноï у ваптних та породшь супутньо'ï сомaтичноï патологИ, слiд зазначити, що вегетосудинна дистонiя та aртeрiaльнa гiпeртeнзiя вiрогiдно частше спостeрiгaлися в ж1нок i3 ДНЗ I ступеня, нгж i3 ДНЗ II ступеня (р < 0,05). Розподш iншоï сомaтичноï патологИ був вибiрковим та не мав ознак вiрогiдностi (р > 0,05).
Анaлiзуючи дaнi нaявноï у вaгiтних та породшь супутньоï сомaтичноï патологИ, слщ зазначити, що ревматизм вiрогiдно частше спостeрiгaвся в жiнок iз ДНЗ II ступеня, шж iз ДНЗ I ступеня (р < 0,05). Також наявний в aнaмнeзi ревматизм вщслщкову-вався у 12,5 % ваптних i породшь iз вузловим нетоксичним зобом. Розподш iншоï сомaтичноï патологИ був вибiрковим та не мав ознак вiрогiдностi (р > 0,05).
У 57,1 % (абс. число — 247) ваптних iз захворю-ваннями ЩЗ був ускладнений пeрeбiг гестацж За даними з юторш пологiв, переби гeстaцiйного про-цесу в бшьшосп породiль iз ДНЗ супроводжувався
Таблиця 1. Динамка росту патологи щитопод'/б-ноУ залози серед ваптних у 22 районах Льв'шсько)' облает за перюд 2010-2015 рокв
Райони Число вагiтних i3 патологieю ЩЗ (абсолютне число)
2011 2012 2013 2014 2015
Бродiвський 4 4 0 0 0
Буський 1 2 2 0 10
Городоцький 26 42 6 1 0
Дрогобицький 0 1 0 0 0
Жидачiвський 24 18 15 22 15
Жовювський 41 29 26 30 12
Золочiвський 9 7 4 6 4
Кам'янка-Бузький 16 18 16 8 12
МиколаУвський 23 34 12 12 28
Мостиський 0 0 0 0 2
Перемишлянський 7 10 9 11 9
Пустомитiвський 10 5 5 0 0
Радехiвський 29 29 0 1 3
Самбiрський 231 216 219 213 187
Сколiвський 48 32 26 22 15
Сокальський 83 83 58 47 49
Ст. Самбiрський 5 6 5 10 7
Туркiвський 27 14 19 14 7
Яворiвський 79 141 237 109 162
Стрийський 57 51 50 48 43
Мюто Львiв 326 338 420 345 303
Примтки: P1 — BÏpor^HÏCTb вщмнностей вщповщних показниюв i3 ваптними з дифузним нетоксичним зобом I ст.; Р2 — вiрогiднiсть вщмнностей вщповщних показниюв iз ваптними з дифузним нетоксичним зобом II ст.; Р3 — вiрогiднiсть вщмнностей вщповщних показниюв iз ваптними з вузловим нетоксичним зобом.
Таблиця 2. Розподл ваптних та породль за нозолопчними формами патологи ЩЗ
Показник BariTHi
З дифузним нетоксичним зобом З дифузним токсичним зобом З вузловим нетоксичним зобом З ав^мун-ним тирео-Удитом
1ступеня II ступеня 1ступеня II ступеня
Ктькють породть, якi перебували в cra^oHapi 339 41 Р1 < 0,05 - 9 Р. < 0,05; Р2 < 0,05 1 Р1 < 0,05; Р2 < 0,05 7 Р. < 0,05; Р. < 0,05; Р3 > 0,05
BiK пopoдiль, якi перебували в стацюнар^ роки 29,17 ± 0,23 30,43 ± 0,35 Р1 < 0,05 - 33,00 ± 0,82 Р. < 0,05; Р2 < 0,05 27 Р1 < 0,05, Р12 < 0,05 29,42 ± 0,90 Р. < 0,05; Р. < 0,05; Р3 > 0,05
Кiлькicть ваптних, як перебували на збеpеженнi 60 6 3 2 Р. < 0,05; Р2 < 0,05; Р3 > 0,05 - -
BiK ваптних, роки 27,85 ± 0,90 29,3 ± 1,5 Р1 < 0,05 26,5 34,0 ± 1,5 Р. < 0,05; Р. < 0,05; Р3 > 0,05 - -
Тижн вaгiтнocтi, що збер^алася 32,41 ± 1,92 30,60 ± 1,04 Р1 < 0,05 29 31,50 ± 0,35 Р. < 0,05; Р. < 0,05; Р3 > 0,05 - -
набряками ваптних та анемieю ваптних (р = 0,05). Прееклампс1я була бшьш характерною для ваптних i3 AIT (р < 0,05) порiвняно з ДНЗ. Розродження ваптних з AIT i ДТЗ вiрогiдно частше здшснювалося шляхом кесаревого розтину порiвняно з ваптними з ДНЗ.
Загроза передчасних полопв супроводжувала перебп гестацшного перюду ваптних iз ДНЗ II сту-пеня порiвняно з групою вагiтних iз ДНЗ I ступе-ня. Багатоводдя вiрогiдно частiше дiагностувалось у вагiтних iз вузловим нетоксичним зобом та ДНЗ II ступеня порiвняно з ваптними з ДНЗ I ступеня.
Дистрес плода вiрогiдно частiше спостерпав-ся в матерiв iз ДНЗ I ступеня (р < 0,05) порiвняно з групою матерiв iз ДНЗ II ступеня. Маловоддя, пла-центарна недостатшсть, за даними статистики, не виявлялися у вагiтних iз ДНЗ II ступеня, вузловим нетоксичним зобом та AIT.
Обговорення
За перюд iз 2010 по 2015 рж у Львiвськiй областi, що належить до йододефiцитних територiй, за умов вщсутносп Державно! програми профшактики йод-но! недостатностi в населення вщзначаеться сут-тевий рiст частоти патолоп! ЩЗ у вагiтних (майже вдвiчi), особливо в гiрських областях та територiях iз техногенним ураженням. Вщсоток ураження ЩЗ у вагiтних становить у деяких областях 47,0 %.
До 80,0 % випадюв патолопя ЩЗ виявляеться вперше пiд час ваптносп, оскiльки тиреопатГ! ма-шфестують та прогресують саме пщ час гестащ! i не
виявляються ендокринологами на прегравщарному етапi.
Традицiйне поняття «ендемiчний зоб» у су-часних умовах потребуе змiстового розширення з урахуванням причинно! епщемюлопчно! ситуац!!. Ефективними можуть бути програми профiлактики ендемiчного зоба у вагiтних, що базуються на пато-генетичному принципi з урахуванням, о^м тра-дицшно!, також еколопчно! та сощально! сфер [12, 13].
Звертаючи увагу на попршення показникiв за перiод спостереження у Львiвськiй областi з техногенним навантаженням, iмовiрно, можна ствер-джувати, що бiльшiсть профiлактичних заходiв не лжидуе струмогенний фактор, а лише послаблюе його негативний вплив на оргашзм. Профiлактична протизобна робота серед ваптних повинна мати по-слщовний i постiйний характер. Це положення на-бувае особливого значення у зв'язку з неухильним погiршенням еколопчно! ситуац!! та зростанням темпiв урбашзаци [14—16].
Висновки
Клiмато-географiчнi, соцiально-економiчнi, еколопчш, промисловi особливостi Львiвсько! об-ласт посилюють тяжкiсть наявно! зобно! ендемп, впливають на характер розвитку й епщемюлопч-нi параметри тиреощно! патологи серед ваптних, сприяють росту частоти патолопчного перебiгу гестащ!, полопв, попршенню фiзичного й штелекту-ального розвитку дггей.
Мотторинг гiрських областей ЛьвiвcькоI областi вказуе на picT частоти патологи ЩЗ у вагiтних саме в дефщитних на вмicт йоду гipcьких районах (Сам-бipcький) i cуттeвi пщвищення показникiв у про-мислових передпрних районах (Стрийський), picт захвоpюваноcтi на xni icнуючого йодного дефiциту в техногенних зонах (Явоpiвcький, Пуcтомитiвcький та мюто Львiв). При pозглядi частоти захворювань ЩЗ у вагiтних по Львiвcькiй облаcтi вiдзначаeтьcя вiдcутнicть дiевоI системи йодно! пpофiлактики, що характеризуемся ростом тиpеопатiй в абсолют-них числах вщ 1500—2000 випадкiв у 2010 рощ до 5000—6000 випадюв за 2015 рж (зростання майже у 2,5 раза).
Конфлiкт штересш. Автор заявляе про вiдcутнicть конфлжту iнтеpеciв при пщготовщ дано! статп.
References
1. Ma ZF, Skeaff SA. Assessment of population iodine status. In: Pearce EN, editor. Iodine Deficiency Disorders and Their Elimination. Cham, Switzerland: Springer International Publishing; 2017. 15-28 pp.
2. Zimmermann MB. Iodine deficiency in pregnancy and the effects of maternal iodine supplementation on the offspring: A review. Am J Clin Nutr. 2009 Feb;89(2):668S-72S. doi: 10.3945/ajcn.2008.26811C.
3. Counts D, Varma SK. Hypothyroidism in children. Pedi-atr Rev. 2009 Jul;30(7):251-8. doi: 10.1542/pir.30-7-251.
4. World Health Organization. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination : a guide for programme managers, 3rd ed. Geneva, Switzerland: WHO Press; 2007.
5. Christensen-Adad FC, Mendes-dos-Santos CT, Goto MM, et al. Neonatal screening: 9% of children with filter paper thyroid-stimulating hormone levels between 5 and 10 ^iu/ ml have congenital hypothyroidism. JPediatr (Rio J). 2017 Nov -Dec;93(6):649-654. doi: 10.1016/j.jped.2017.05.003.
6. Deladoey J, Van Vliet G. The changing epidemiology of congenital hypothyroidism: Fact or artifact? Expert Rev Endocrinol Metab. 2014 Jul;9(4):387-395. doi: 10.1586/17446651.2014.911083.
7. Hashemipour M, Dehkordi EH, Hovsepian S, Amini M, Hosseiny L. Outcome of congenitally hypothyroid screening program in Isfahan: Iran from prevention to treatment. Int J Prev Med. 2010 Spring;1(2):92-7.
8. Mehrnejat N, Yazdanpanah H, Fadaei Nobari R, et al. Spatial analysis of neonatal congenital hypothyroidism and nitrate as an environmental pollutant in Isfahan province during 2010-2013. Int J Prev Med. 2015 Aug 14;6:76. doi: 10.4103/2008-7802.162952.
9. Delshad H, Amouzegar A, Mirmiran P, Mehran L, Azizi F. Eighteen years of continuously sustained elimination of iodine deficiency in the Islamic Republic of Iran: The vitality of periodic monitoring. Thyroid. 2012 Apr;22(4):415-21. doi: 10.1089/thy.2011.0156.
10. Nazeri P, Mirmiran P, Mehrabi Y, Hedayati M, Delshad H, Azizi F. Evaluation of iodine nutritional status in Tehran, Iran: Iodine deficiency within iodine sufficiency. Thyroid. 2010 Dec;20(12):1399-406. doi: 10.1089/thy.2010.0085.
11. Myroniuk NI, Turchyn VI, Luzanchuk IA. Prevalence and incidence of diffuse and nodular goiter in children and adults in western region of Ukraine. Lvivskyy medychnyy cha-sopys. 2004;10(1):70-75. (in Ukrainian).
12. Delshad H, Touhidi M, Abdollahi Z, Hedayati M, Sale-hi F, Azizi F. Inadequate iodine nutrition of pregnant women in an area of iodine sufficiency. J Endocrinol Invest. 2016 Jul;39(7):755-62. doi: 10.1007/s40618-016-0438-4.
13. De BenoistB, McLean E, AnderssonM, Rogers L. Iodine deficiency in 2007: Global progress since 2003. Food Nutr Bull. 2008 Sep;29(3):195-202. doi: 10.1177/156482650802900305.
14. Vanderpump MP, Lazarus JH, Smyth PP, et al. Iodine status of UK schoolgirls: A cross-sectional survey. Lancet. 2011 Jun 11;377(9782):2007-12. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60693-4.
15. Ma ZF, Venn BJ, Manning PJ, Cameron CM, Skeaff SA. Iodine supplementation of mildly iodine-deficient adults lowers thyroglobulin: A randomized controlled trial. J Clin Endocrinol Metab. 2016Apr;101(4):1737-44. doi: 10.1210/jc.2015-3591.
16. Stagnaro-Green A, Abalovich M, Alexander E, et al. Guidelines of the American thyroid association for the diagnosis and management of thyroid disease during pregnancy and postpartum. Thyroid. 2011 0ct;21(10):1081-125. doi: 10.1089/ thy.2011.0087.
OTpuMaHO 20.01.2019 ■
Грицишин Б.Р.
Львовская областная клиническая больница, г. Львов, Украина
Анализ распространенности патологии щитовидной железы во время гестации среди женщин Львовской области
Резюме. Актуальность. Единая теория йодного дефицита не обеспечивает всестороннего раскрытия этиологической и патогенетической сущности зобной трансформации. Установлено, что на территории с одинаковым уровнем йодного дефицита нередко наблюдается разный уровень пораженности беременных женщин зобом, а в одном регионе заболеваемость регистрируется лишь среди части женщин, при этом с разными степенями увеличения щитовидной железы (ЩЖ). Цель исследования:
установить частоту заболеваний щитовидной железы у беременных, которые проживают во Львовской области, а также факторы, влияющие на характер развития тиреоид-ной патологии в период гестации. Материалы и методы. Проведен мониторинг распространенности заболеваний ЩЖ у беременных во Львовской области за период с 2010 до 2015 год. Кроме того, изучены статистические данные частоты и структуры патологии ЩЖ среди беременных, особенностей течения беременности, родов, состояния
новорожденных по данным родильных отделений Львовской областной клинической больницы. Для выяснения структуры распространенности и количественного нозологического распределения патологии ЩЖ среди беременных проведен статистический анализ историй родов за 2015 год родильных отделений (экстрагенитальной патологии и отделения патологии беременных). Результаты. Мониторинг горных областей Львовской области указывает на рост частоты патологии ЩЖ у беременных именно в дефицитных по содержанию йода горных районах (Самборский) и существенные повышения показателей в промышленных районах предгорья (Стрыйский), рост заболеваемости на фоне существующего йодного дефицита в техногенных зонах (Яворивский, Пустомытов-ский и город Львов). При рассмотрении частоты заболева-
ний ЩЖ у беременных по Львовской области отмечается отсутствие действенной системы йодной профилактики, что характеризуется ростом тиреопатий в абсолютных числах от 1500-2000 случаев в 2010 году до 5000-6000 случаев за 2015 год (рост почти в 2,5 раза). Выводы. Клима-то-географические, социально-экономические, экологические, промышленные особенности Львовской области усиливают тяжесть имеющейся зобной эндемии, влияют на характер развития и эпидемиологические параметры тиреоидной патологии среди беременных, способствуют росту частоты патологического течения гестации, родов, ухудшению физического и интеллектуального развития детей.
Ключевые слова: щитовидная железа; йодная недостаточность; беременность; роды
B.R. Grytsyshyn
Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
Analysis of the prevalence of thyroid pathology during gestation among women from Lviv region
Abstract. Background. The unified theory of iodine deficiency does not provide a comprehensive coverage of the etiological and pathogenetic essence of goiter transformation. It was found that in areas with the same level of iodine deficiency, there is often a different incidence of goiter in pregnant women, and in one region, the incidence is recorded only among a part of women, with different degrees of thyroid gland enlargement. The purpose of the study is to establish the frequency of thyroid diseases in pregnant women who live in Lviv region, as well as factors affecting the nature of thyroid pathology development during gestation. Materials and methods. The prevalence of thyroid diseases in pregnant women in Lviv region was monitored for the period from 2010 to 2015. In addition, statistical data on the frequency and structure of thyroid pathology among pregnant women, the characteristics of the pregnancy course, childbirth, and the condition of newborns according to the data of maternity wards of Lviv Regional Clinical Hospital were studied. To clarify the structure of prevalence and quantitative nosological distribution of thyroid pathology among pregnant women, a statistical analysis of birth histories provided by maternity wards (department of
extragenital pathology and department of pathological pregnancy) for the 2015 was conducted. Results. Monitoring the mountainous areas of Lviv region indicates an increase in the frequency of thyroid pathology in pregnant women, specifically in the mountainous areas with iodine deficiency (Sam-bir), and a significant increases in the industrial foothill areas (Stryi) and Lviv. When evaluating the frequency of thyroid diseases in pregnant women from Lviv region, a lack of an effective system for iodine prophylaxis was detected, which is characterized by an increase in thyropathy in absolute values from 1500-2000 cases in 2010 to 5000-6000 cases in 2015 (almost 2.5-fold increase). Conclusions. Climate-geographical, socio-economic, environmental, industrial features of Lviv region increase the severity of goiter endemia, affect the nature of the development and epidemiological parameters of thyroid pathology among pregnant women, lead to an increase in the frequency of pathological course of gestation, childbirth, deterioration of physical and intellectual development of children.
Keywords: thyroid gland; iodine deficiency; pregnancy; childbirth
