CC BY
28
К^Ш!ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.43/44-07-053.2:612.392.64:612.014.4 КОСМИН1НА Н.С., ГНАТЕЙКО О.З., ПЕЧЕНИКС.О., ЧАЙКОВСЬКА Г.С. ДУ «1нститут спадково! патологи НАМН Укра!ни», м. Аьв'в
вплив еколопчно несприятливого довюлля на формування тирео1дно1 патологи в д1теи на фон иодного дефщиту
Резюме. За поширетстю серед nатологiчних статв щитоподiбноiзалози в УкраШ домшуе дифузний не-токсичний зоб, на частоту якого, крш дефщиту йоду, впливае антропогенне забруднення навколишнього середовища. У статтi оцшенороль негативного впливу забрудненого довкиля на формування тирео'iдно'i патологи в дтей з екологiчно несприятливогорайону на фош ендемiчно'iнестачi йоду порiвняно з дтьми з екологiчно чистого йододефщитного району. Визначено частоту дифузного ендемiчного зоба в дтей до^джуваних груп за даними пальпаци та ультразвукового до^дження та проведено доЫдження функцюнального стану гiпофiзарно-тиреоiдноi системи в дтей, як проживають на йододефщитних екологiчно несприятливш та екологiчно чистш територ1ях. Ключовi слова: дти, йодний дефщит, забруднене довкиля.
Вступ
Складна еколопчна ситуацiя в Украш, антропогенне забруднення навколишнього середовища значно впливають на формування популяцшно-го здоров'я населення, а сенсибiлiзацiя оргашзму екотоксикантами е основною причиною синдрому еколопчно! дезадаптацп, що виникае при тривало-му впливi токсичних речовин навиъ у низьких кон-центращях [1].
Серед забруднювачiв навколишнього середовища одне з провщних мюць посщають юни важких металiв, що навиъ у мжродозах можуть спричиняти небезпечш ураження чутливих анатомо^зюлопч-них систем i розвиток патолопчних станiв [2].
Вщомо, що виникнення будь-якого патолопчно-го процесу е наслщком нездатностi органiзму проти-д1яти негативним факторам та неспроможностi адекватно компенсувати порушення, що виникають [3].
Ендокринна система, особливо щитоподiбна залоза (ЩЗ), мае високу чутливють до токсичних екзогенних впливiв. Це метаболiчно активна тканина, у якш вiдбуваються iнтенсивний синтез та транспорт гормошв, для нормального функцюнування яких необхiдна значна кшьюсть ферментiв та мь кроелементiв. Повнощнний обмiн мiкроелементiв у тиреоцитах — запорука щеального фiзiологiчного стану щитоподiбноl залози. Мiкроелементи — iони важких металiв у виглядi рiзноманiтних сполук надходять разом iз ¡¡жею, питною водою, повiтрям.
Щитоподiбна залоза мае здатшсть до накопичення ксенобiотикiв, особливо юшв солей важких металiв. Прогноз розвитку промисловостi дозволяе ствер-джувати про поглиблення проблеми екозалежно! патологи щитоподiбноI залози в подальшому [4].
Негативний вплив забрудненого довкшля на щитоподiбну залозу ускладнюеться тим, що вщбу-ваеться на фонi ендемiчноI нестачi йоду в багатьох репонах Укра1ни. Сьогоднi бiльшiсть тиреохдолопв вважають, що адекватне йодне забезпечення оргашзму е необхщним для протекцп щитоподiбноI залози вiд впливу шших зобогенiв [5].
За поширешстю серед патологiчних станiв ЩЗ у дней в УкраШ домiнуе дифузний нетоксичний зоб. На нього припадае бшьше нж 95 % уск випадкiв за-хворювань щитоподiбноI залози в дггей в Украш. Така ситуац1я складаеться зазвичай у репонах iз де-фiцитом йоду в харчуванш населення, до числа яких, за висновками вичизняних та м1жнародних експер-тiв, належить вся територ1я нашо! краши [6].
Мета роботи: дослщження функцiонального стану гшофiзарно-тиреоi¡дноI системи в дiтей, якi проживають на еколопчно несприятливш територи з дефщитом йоду в бюсфер^ порiвняно з дiтьми з йододефщитного еколопчно чистого району.
© Косминша Н.С., Гнатейко О.З., Печеник С.О.,
Чайковська Г.С., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Матер1али i методи досодження
Обстеженi 72 дитини. 1з них 32 дитини, яю з народження проживають у йододефщитному еко-логiчно несприятливому райош (ЙД ЕНР) 1вано-Франювсько! област — Богородчанському районi, та 40 дггей, якi з народження проживають у йододефщитному умовно еколопчно чистому райош (ЙД ЕЧР) 1вано-Франювсько! обласп — м. Городенцi, вони становили контрольну групу. Територiя, на якш проживають дiти з ЙД ЕНР, тривалий час була i залишаеться нафто- й газовидобувним репоном Дзвиняч, де Грунт i вода забруднеш продуктами на-фтопереробки, що обумовлюе хiмiчне забруднення територп. Викиди забруднюючих речовин в атмо-сферне повиря на одного жителя району становлять 2367 кiлограмiв. У структурi викидiв найбшьше при-падае на метан (3,2 тис. т), сполуки азоту (159,9 т), солi важких металiв (134,7 т), дiоксиду вуглецю (157,1 т). У розрахунку на квадратний кiлометр територп району викинуто 4,3 т небезпечних забруд-никiв [7].
Усi дiти на момент обстеження знаходились у вь ковому iнтервалi вщ 6 до 13 роюв.
Попередньо було проведено огляд дiтей та ан-тропометричш вимiрювання з подальшим обчис-ленням показника площi поверхнi тша (ППТ).
Ощнено розмiр щитоподiбноI залози за допо-могою пальпадп. Визначення, що ЩЗ вважаеться зобною, якщо кожна з часток мае об'ем бшьший, н1ж об'ем дистально! фаланги великого пальця об-стежуваного, е емтричним, але використовуеться в бiльшостi ешдемюлопчних дослщжень ендемiчного зоба i, як рашше, рекомендуеться для застосування (ВООЗ, 2001).
Ультразвукове дослiдження (УЗД) iз визначен-ням розмiрiв та структури залози, що дозволяе точ-нiше вимiряти об'ем ЩЗ порiвняно iз пальпадiею, виконували за допомогою портативного ультразвукового сканера MySono лiнiйним датчиком з частотою 5 мГд. Пщ час поздовжнього та поперечного сканування ЩЗ визначали глибину (d, см), ширину (w, см) та довжину (l, см) кожно! частки. Об'ем част-ки розраховували за формулою:
V = 0,479 • d • w • l (см3).
Вважали, що розмiр ЩЗ дорiвнюе сумi двох час-ток без урахування перешийка.
Для зютавлення об'ему ЩЗ iз ППТ дитини проводили ll розрахунок за такою формулою:
ППТ = W0425 • H0725 • 71,84 • 10-4,
де ППТ — поверхня площi тiла (м2), W — маса тша (кг), H — довжина тша (см).
Розрахунки тирео!дного об'ему та показника ППТ здшснювалися у середовищi електронних таблидь MS Excel (2007). Результати порiвню-вали з нормативними даними ВООЗ/МРКЙДЗ/ ЮН1СЕФ 2001 року [8], яю затверджеш для вико-
ристання в Укра!ш (наказ № 254 вiд 27.04.2006 р. Про затвердження протоколiв надання медично! допомоги дiтям за спещальшстю «Дитяча ендо-кринолопя») та за бшьш сучасними нормативами — за ППТ i статтю та за вжом i статтю, реко-мендованими ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮН1СЕФ 2007 року [9]. Якщо об'ем ЩЗ перевищував 97-й пер-центиль, Ii вважали збшьшеною та встановлювали дiагноз «зоб».
Дослщження рiвня трийодтиронiну (Т3), тироксину (Т4), тиреотропного гормону гiпофiза (ТТГ) у сироватцi кровi визначали стандартними тест-наборами фiрми «Хема» (Рос1я) iмуноферментним методом, дослщжувалась реакц1я лейкоцитолiзу мiкрометодом, описаним 6.А. Майлян та А.С. При-луцьким (1991), що вщображае iндивiдуальну чут-ливiсть оргашзму дитини до певних забруднювачiв довкшля.
Кров для дослiдження збиралась протягом 24 годин напередодш забору аналiзiв.
Лабораторнi дослщження проводили в лаборато-р1ях 1нституту спадково! патологи НАМН Украши.
Статистична обробка результапв дослiдження проводилась за загальноприйнятою методикою iз застосуванням персонального комп'ютера в пакет програм Statistica [10].
Результати дослщження та ix обговорення
Незважаючи на постiйний пiдвищений рiвень уваги до проблеми йододефiцитних захворювань та удосконалення методiв профiлактики, погiршення еколопчно! ситуацп посилюе йодну недостатнiсть, що створюе умови для збiльшення тиреощно! патологи.
Аналiз результатiв проведеного дослщження показав значний рiвень поширеностi дифузного ен-демiчного зоба серед дитячого населення ЙД ЕНР 1вано-Франювсько! областi порiвняно з ЙД ЕЧР за даними УЗД.
Для визначення ступеня збшьшення ЩЗ при проведенш УЗД використовували три нормативи: нормативи за ППТ i статтю зпдно з рекомендаць ями МОЗ Украши та бiльш сучаснi нормативи — за ППТ i статтю та за вжом i статтю, рекомендован ВООЗ [9].
Отриманi результати подаш в табл. 1.
Отже, при порiвняннi частоти зоба серед груп да-тей iз ЙД ЕНР та ЙД ЕЧР виявлено вiрогiдну рiз-ницю — 34,3 проти 17,5 % (зпдно з нормативними даними МОЗ Украши) та 90,6 проти 52,5 % (зпдно з даними ВООЗ), що свщчить про те, що еколопчно несприятливе довкшля поряд iз йодним дефщитом сприяе збшьшенню частоти виникнення дифузного ендемiчного зоба в дiтей, яю проживають на еколо-гiчно несприятливш територп.
Установлено, що серед д1гей, якi мешкають у ЙД ЕНР та ЙД ЕЧР, рiвень ТТГ у сироватщ кровi в межах оптимальних значень (0,4—2,0 мОд/л) мали бшь-ше половини д1гей — 19 (59,2 %) та 29 (72,5%) вщ-
Таблиця 1. Частота зобу у дтей дослджуваних груп при о^нц даних пальпаторного та УЗД за р1зними
нормативами об'ему ЩЗ
Методи дослщження ЙД ЕНР (n = 32) ЙД ЕЧР (n = 40)
Абсолютний об'ем ЩЗ (мл) Вщносний об'ем ЩЗ (мл/м2) Частота зоба, (n/%) Абсолютний об'ем ЩЗ (мл) Вщносний об'ем ЩЗ (мл/м2) Частота зоба, (n/%)
Пальпа^я ЩЗ - - 15/46,8 - - 15/37,5
УЗД, за ППТ i статтю (МОЗУ) 6,87 ± 0,28 5,92 ± 0,41 11/34,3* 5,35 ± 0,21 4,72 ± 0,11 7/17,5*
УЗД, за BiKOM i статтю (ВООЗ) 6,87 ± 0,28 5,92 ± 0,41 22/68,7 5,35 ± 0,21 4,72 ± 0,11 16/40
УЗД, за ППТ i статтю (ВООЗ) 6,87 ± 0,28 5,92 ± 0,41 29/90,6* 5,35 ± 0,21 4,72 ± 0,11 21/52,5*
Прим1тка: * — в1рогщна рзниця показника м'ждвома групами дтей ¡з ЙД ЕНР та ЙД ЕЧР; р < 0,01.
повщно. Ознаки мшмально! тиреощнощисфункци (тдвищення ТТГ до 2,4—4,0 мОд/л) виявлено в 11 (34,4 %) дггей Гз ЙД ЕНР та в 10 (25 %) оаб Гз ЙД ЕЧР, щ показники не вщрГзнялися Гстотно мГж собою. У станГ субклшГчного гГпотиреозу (рГвень ТТГ понад 4,0 мОд/л) знаходились 2 (6,4 %) та 1 (2,5 %) дитина вщповщно.
КонцентрацГя Т3 у сироватщ кровГ в дГтей Гз ЙД ЕНР Гз пГдвищенням ступеня гшерпла-зГ! щитоподГбно! залози (ГЩЗ) зменшувалася вГд 3,00 ± 0,21 нмоль/л до 1,50 ± 0,09 нмоль/л i вГд 2,30 ± 0,17 нмоль/л до 1,16 ± 0,03 нмоль/л у груш дГтей Гз ЙД ЕЧР, проте залишалася в межах фГзюло-гГчних коливань.
У дГтей Гз дослГджуваних груп Гз ГЩЗ II—III ступеня рГвень Т3 був у середньому вдвГчГ нижчим, нгж у дГтей без ГЩЗ. Це можливо свГдчить про знижен-ня функцГональних можливостей залози, незважа-ючи на ц значну гшерплазго
УмГст тироксину в сироватщ кровГ в дГтей Гз ЙД ЕНР Гз збГльшенням ступеня ГЩЗ знижувався вГд 162,76 ± 15,24 нмоль/л до 92,35 ± 8,01 нмоль/л. У груш дГтей Гз ЙД ЕЧР, навпаки, концентра-цГя Т4 в сироватцГ кровГ шдвищувалась Гз збГльшенням ступеня ГЩЗ вГд 119,4 ± 22,1 нмоль/л до 159,1 ± 18,3 нмоль/л, хоча даний показних в обох групах дослщження знаходився в межах фГзюлопч-них коливань.
Необхгдно вщмГгити, що функщональна актив-нГсть незбГльшено! ЩЗ у дГтей з ЙД ЕНР вища, нгж в осГб Гз ЙД ЕЧР. Це можна пояснити еколопчним стресом, що веде до бГльш легкого виникнення в таких дГтей зриву адаптацГйних можливостей.
Таким чином, у мешканщв йододефГцитного еколопчно несприятливого району функцГональна активнГсть ЩЗ щодо синтезу Т3 i Т4 чГтко зменшу-валась, незважаючи на гшерплазго, що свГдчить про зниження ц компенсаторних механГзмГв.
Для об'ективГзацГ! впливу екопатогенних фак-торГв на оргашзм дГтей Гз ЙД ЕНР та ЙД ЕЧР була проведена реакщя специфГчного лГзису лейкоци-тГв, що дало змогу виявити вГрогщно високу шди-вГдуальну чутливГсть до таких солей важких мета-лГв, як свинець (32,6 проти 19,16 % вщповщно,
норма < 20 %), магнш (27,3 проти 16,5 %) та заль зо (29,3 проти 15,8 %) (р < 0,05), що пщтверджуе наявшсть вщповщного забруднення на територщ де проживають дгги з ЙД ЕНР, i вказуе на високу сенсибЫзацго дiтей iз цього регiону до солей даних металiв унаслiдок тривалого надходження ïx в органiзм.
Висновки
1. Значна частота випадкiв зоба — вщ 34,3 до 90,6 % (за нормативами МОЗ Украши i ВООЗ вщповщно) у груш дггей iз ЙД ЕНР та вщ 17,5 до 52,5 % вщповщно у груш дггей Гз ЙД ЕЧР пщтверджуе наявшсть йододефщиту та невиршешсть проблеми профшактики йодозалежних захворю-вань.
2. ВГрогщшсть рГзнищ (p < 0,01) мгж показника-ми частоти зоба у групах дггей Гз ЙД ЕНР та дггей Гз ЙД ЕЧР вказуе на негативний вплив геохГмГчних та антропогенних чинниюв, що потенцгоють йодний дефщит та призводять до формування високо! частоти тиреощно! патологИ в дггей, яю проживають на еколопчно забрудненш територш
3. АналГз регулюючо! функцИ гшофГза (ТТГ) щодо функщонально! активност щитоподГбно! залози виявив тенденцго до пщвищення рГвня ТТГ у дГтей двох груп, що бгльшою мГрою спостерпаеться в дггей Гз ЙД ЕНР. Це зумовлено пщвищеною потребою в тиреощних гормонах у дГтей Гз дослГджуваних райошв.
4. У мешканщв йододефГцитного еколопчно несприятливого довкГлля функцГональна активнГсть ЩЗ щодо синтезу Т3 i Т4 чГтко зменшувалась, незважаючи на стушнь гшерплазИ, що свГдчить про зниження ïï компенсаторних мехашзмГв. Це можна пояснити еколопчним стресом, що веде до бгльш легкого виникнення в таких дГтей зриву адаптацш-них можливостей.
5. Отже, дГти, яю живуть у регюнах змшаного впливу йододефщиту та еколопчно несприятливих факторГв Гз рГзними шляхами надходження ксено-бютиюв в оргашзм, мають бути вщнесеш до групи високого ризику щодо розвитку патологИ гшофГзар-но-тиреощно! системи.
Список л1тератури
1. Шумна T.G. Сучасний погляд на iMyHHi мехатзми розвит-ку алергiчних захворювань вумовах несприятливих факторiв навколишнього середовища / Т.б.Шумна // Запорiзький медичний журнал. - 2011. - № 2. - С. 124-125.
2. Москаленко Р.А. Хiмiчний гомеостаз щитоподiбноi залози nid впливоммодельованого мжроелементозу/Р.А. Москаленко// Морфология. - 2009. - № 3. -С. 79-81.
3. Федорщв O.G. Вплив патологи травног та кктковог систем на функщональний стан щитоnодiбног залози у дтей iз дифузним ендемiчним зобомIступеня/O.G. Федорщв, О.П. Бу-гера, О.Я. Сапеляк// Актуальт питання nедiатрiг, акушерства та гшекологй. - 2011. - № 2. - С. 133-135.
4. Романюк А.М. Oсобливостi обмшу мiкроелементiв у щитоnодiбнiй залозi при nролiферативних захворюваннях в умовах впливу солей важких металiв / А.М. Романюк, Р.А. Москаленко // Вкник Сумського державного утверситету. - 2007. -№ 1. - С. 9-11.
5. Маменко M.G. Йодний дефщит та зобогени оточуючого середовища у формувант тиреогдног патологи у дтей промисло-
вого регюну / М.6. Маменко, Н.А. Белих// Современная педиатрия. — 2011. — № 3(37). — С. 160-162.
6. Зелшська Н.Б. Зоб у дтей: клшжа, диференцшна дiагнос-тика, лжування/Н.Б. Зелшська: Метод. рекомендаци// Сучас-на педiатрiя. — 2006. — № 1. — С. 57-66.
7. Екологiчний паспорт 1вано-Франювсько1 областi / Мшктерство охорони навколишнього природного середовища Украши. Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в 1вано-Франтвськш областi, 2009. — 28 с.
8. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. — 2nd ed. — Genevа: WHO/Euro/NUT, 2001. — 1-107.
9. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. — 3rd ed. — Genevа, 2007. — 1-98.
10. Боровиков В. Statistica: исскуство анализа данных на компьютере. Дляпрофесионалов/В. Боровиков. — СПб.:Питер, 2001. — 656 с.
Отримано 12.10.13 □
Космынина Н.С., Гнатейко О.З., ПеченикС.О., Чайковская Г.С.
ГУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», г. Львов
ВЛИЯНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИ НЕБЛАГОПРИЯТНОЙ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ФОРМИРОВАНИЕ ТИРЕОИДНОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ НА ФОНЕ ЙОДНОГО ДЕФИЦИТА
Резюме. По распространенности среди патологических состояний щитовидной железы в Украине доминирует диффузный нетоксический зоб, на частоту которого, помимо дефицита йода, влияет антропогенное загрязнение окружающей среды. В статье оценена роль негативного влияния загрязненной окружающей среды на формирование тиреоидной патологии у детей из экологически неблагоприятного района на фоне эндемичного недостатка йода по сравнению с детьми из экологически чистого йо-додефицитного района. Определена частота диффузного эндемического зоба у детей исследуемых групп по данным пальпации и ультразвукового исследования, проведено исследование функционального состояния гипофизарно-тиреоидной системы у детей, проживающих на йододефи-цитных экологически неблагоприятной и экологически чистой территориях.
Ключевые слова: дети, йодный дефицит, неблагоприятная окружающая среда.
Kosmynina N.S., Gnateyko O.Z., PechenykS.O., Chaykovska G.S.
State Institution «Institute of Hereditary Disease of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Lviv, Ukraine
IMPACT OF ECOLOGICALLY UNFRIENDLY ENVIRONMENT ON THE FORMATION OF THYROID PATHOLOGY IN CHILDREN AGAINST IODINE DEFICIENCY
Summary. By prevalence among thyroid pathological conditions in Ukraine, the diffuse nontoxic goiter is dominated, the frequency of which, in addition to iodine deficiency, is influenced by anthropogenic pollution of environment. The article evaluated the role of the negative impact of polluted environment on the formation of thyroid disease in children from ecologically unfriendly region on the background of endemic iodine deficiency compared with children from ecologically friendly area of iodine deficiency. It has been determined the frequency of diffuse endemic goiter in children from studied groups according to palpation and ultrasonography. The functional state of the pituitary-thyroid system in children living in iodine deficiency environmentally unfriendly and ecologically friendly areas has been researched.
Key words: children, iodine deficiency, unfriendly environment.
