CC BY
21
О.1. Осадцiв, В.1. Кравченко
КЛАСТЕРНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЕФ1ЦИТУ ЙОДУ ТА ЕФЕКТИВНОСТ1 МАСОВО1 ЙОДНО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ В ЧЕРШПВСЬКШ ОБЛАСТ1
ДУ 'Институт ендокринологи та обмту речовин 1м. В.П. Комгсаренка НАМН Укрални", Киле
ВСТУП
Про дефщит йоду в Черыпвськм област! в!-домо тривалий час, але проведен! дослщження стосувалися лише окремих населених пункт!в [1, 2], зокрема тих, як! зазнали негативного впливу наслщюв ЧорнобильськоТ катастрофи [3, 4] та ¡нших чинник!в довк!лля [5].
Черыпвська область, четверта за площею в УкраТн! (31 865 км2), з невеликою к!льк!стю (1 106 834 ос!б на 1 кв!тня 2010 р.) ! густотою населення (38,8 ос!б/км2), розташована у двох кл!мато-географ!чних зонах - Пол!сся на п!вноч! та украТнський Л!состеп на поденному сход!. На п!вноч! переважають пщзолист! фунти, бщн! на м!кро- та макроелементи, на поденному сход! -чорноземи, вм!ст бюлопчно активних елемен-т!в, зокрема йоду, в яких б!льший [6-8]. Спожи-вання одних ! тих же мюцевих продукт!в, виро-щених у р!зних кл!мато-географ!чних зонах, може обумовлювати р!зницю у забезпеченост! йодом. Останн!м часом забезпеченють населення йодом могла зм!нитися внаслщок б!льшого вживання як багатих на йод харчових продукт!в ¡, зокрема, йодованоТ сол!, так ! йодовмюних препарат!в.
Ц! особливост! ЧерыпвськоТ' област! зумо-вили необхщысть дослщження забезпеченост! йодом населення вс!х район!в для визначення впливу чинник!в довк!лля на стан щитопод!бноТ залози.
Також у Черыпвськм област! неоднакове ро-зум!ння населенням проблеми йододефщиту. За даними опитувань населення, проведених Го-ловним управл!нням статистики в Черн!г!вськ!й област!, 2009 року об!знан!сть мешканц!в щодо проблеми йододефщиту була на високому р!вн! - 86,1% знали про цю проблему ! можливють ТТ розв'язання шляхом вживання йодованоТ сол!. Але вживали йодовану с!ль лише 46,7% населення, причому пост!йно - лише 17,5%. П!сля проведення !нформац!йноТ кампан!Т на м!сцево-му телебаченн!, рад!о, у прес! та 1нтернет!, за даними опитувань, об!знан!сть зросла до 87,4%, пер!одичне споживання йодованоТ сол! - до
53,3%, а пост!йно нею користувалися 24,6% населення област!. Також в!др!знялася частота споживання йодованоТ сол! у р!зних районах област!.
Отже, можна зробити висновок, що населення област! не сприймае необхщност! вживання йодованоТ сол!, хоча цей пщхщ визнано ВООЗ та ЮН1СЕФ безпечним ! ефективним способом подолання йододефщиту [9-11].
Тому метою нашого дослщження було ви-значення забезпеченост! йодом населення р!з-них райоыв Черыпвсько'Т област!, ТТ залежн!сть в!д кл!мато-географ!чноТ зони мешкання, типу населеного пункту, характеру харчування та ефективност! йодноТ профшактики за допомо-гою застосування йодованоТ сол! в районах з! слабким йодним дефщитом шляхом проведен-ня епщемюлопчних дослщжень, що може бути пщставою для впровадження масовоТ та групо-воТ проф!лактики йододефщиту.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
За принципом р!вном!рного та повного охоп-лення обстеженням населення всю'Т територи з ус!х район!в област! в!д!брано населен! пункти, в яких методом р!вном!рного розпод!лу вщбра-но по 30 д!тей (!нколи 31 дитина). Всього було включено у дослщження 667 школяр!в (333 хлопчики та 334 д!вчинки) в!ком 6-13 рок!в. Хлопчи-к!в було 49,9%, д!вчинок - 50,1%. Серед обсте-жених найбшьшу групу за в!ком склали д!ти 8 рок!в, найменшу - 13 рок!в (10 д!тей). Попе-редньо проведено огляд д!тей та антропомет-ричн! вим!рювання з подальшим обрахуванням показника площ! поверхн! т!ла. Пальпац!ю щи-топод!бноТ залози (ЩЗ) та оц!нку наявност! зоба зд!йснювали з використанням класифкаци ВООЗ (2001). Ультразвукове дослщження (УЗД) !з ви-значенням розм!р!в, об'ему та структури ЩЗ ви-конували за допомогою портативного УЗ-ска-нера ф!рми "81_Е-101РС" з датчиком 7,5 Мгц, за методом [12]. Використовували нормативи об'ему щитопод!бноТ залози [13] та рекоменда-
ци МОЗ УкраТни (наказ № 254 вщ 27.04.2006 "Про затвердження протокол^ надання медич-ноТ допомоги д1тям за спе^альыстю "дитяча ендокринолопя") для подальшого зютавлення.
Аналгёи екскреци йоду з сечею виконували у вщдш1 епщемюлогп ендокринних захворювань ДУ "1нститут ендокринологп та обмну речовин ¡м. В.П. Комюаренка НАМН УкраТни" за методом [14] у модифкацп [15].
Статистичну обробку даних проводили вщ-пов¡дно до рекомендацм проведення статистич-них досл¡джень у медицин [16, 17] за допомо-гою програми SPSS v.16.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Найважлив¡шою патолог¡eю, що виникае внасл¡док недостатнього споживання населен-ням йоду, е зоб - дифузний або вузловий. Показано, що наявысть зоба у понад 5% дтей на дослщжуванм територп вже св¡дчить про йодо-дефщит [18].
Найб¡льший населений пункт ЧерыпвськоТ област¡ - м¡сто Черн¡г¡в, що е обласним центром. У м. Черн¡гов¡ проживае 296 925 осб що становить 27% населення области тому ситуац¡я у ньому е показовою ¡ для област в ц¡лому. Досл¡дження поширеност¡ дифузного зоба у м. Черн¡гов¡ показало його високу частоту - 25% (табл. 1). Медина йодур¡Т в Черн¡гов¡ становила 95,68 мкг/л (рис. 1), що е показником дефщиту йоду легкого ступеня. Характерно, що найбть-ший в област¡ Черыпвський район з населенням 61 463 особи, на територп якого розташовано м¡сто Черн¡г¡в, мае под¡бну забезпеченють йодом -93,02 мкг/л. Але частота випадюв дифузного зоба на територп району виявилася бтьшою ¡ склада-ла 42,8%. Для цього району характерно ¡ те, що вш постраждав в¡д викид¡в радюнуклщю внасли док ЧорнобильськоТ катастрофи. До постражда-лих також належать Рткинський, Корюк¡вський, Семен¡вський, Новгород-С¡верський, Козелець-кий ¡ Сосницький райони.
Таблиця 1
Частота випадмв зоба по районах облает та характеристика йодно! профшактики
№ Район, мюто Дифузний зоб, за нормативами ВООЗ (ППТ), % Дифузний зоб, за нормативами ВООЗ, (за вжом), % Дифузний зоб, за нормативам МОЗ (ППТ), % Середшй показник об'ему щитоnодiбноl' залози по району, мл % дп~ей, як постшно вживають вдома йодовану сшь
1. Бахмацький 86,7 86,7 63,3 5,85 6,7
2. Бобровицький 30,0 30,0 13,3 4,22 0
3. Борзнянський 83,3 90,0 43,3 5,81 3,0
4. Варвинський 73,3 80,0 30,0 5,87 3,3
5. Городнянський 93,5 87,1 54,8 4,65 12,9
6. 1чнянський 86,2 100 60,0 5,77 6,7
7. Козелецький - - 40,0 -
8. Коропський 93,3 90,0 63,3 6,46 0
9. Корюювський - - 45,4 - -
10. Кулимвський 96,7 86,7 50,0 6,36 6,7
11. Менський 90,0 76,7 40,0 5,2 20,0
12. Н iжинський 90,0 93,3 70,0 5,14 3,3
13. Н.-Сiверський 90,0 73,3 56,7 5,27 13,3
14. Ноавський 63,3 63,3 36,7 4,47 26,7
15. Рiпкинський 79,3 63,3 41,4 4,6 0
16. Се менiвський - - 45,0 - -
17. Сосницький 86,7 82,1 66,7 5,53 0
18. Срiбнянський 92,9 77,3 50,0 6,85 6,7
19. Тапалаевський 70,0 80,0 36,7 5,47 6,7
20. Чернiгiвський - - 42,8 - -
21. Щорський 100 100 83,3 5,95 3,3
22. м. Прилуки 70,0 82,1 33,3 5,75 16,7
23. м. Чершпв 40,0 37,9 25,0 4,24 0
Рис. 1. Розпод 'т показниюв йодурп в Черн1г1вськ1й облает/' за кластерами.
Населення Р!пкинського району - 37 547 ос!б, мед!ана йодури по району становила 98,45 мкг/л, частота випадк!в дифузного зоба - 41,4%. У Корюк!вському район! (33 558 ос!б) спостер!га-еться дефщит йоду легкого ступеня: мед!ана йодурп - 67,15 мкг/л, частота випадк!в дифузного зоба - 45,4%. Под!бна ситуац!я спостер!-гаеться ! в Семен!вському район! (населення 23 465 ос!б), де мед!ана йодурп була на р!вн! 82,07 мкг/л, а частота випадк!в дифузного зоба становила 45,0%. У прилеглому до цих райоыв Новгород-С!верському район! (населення 36 031 особа) забезпеченють йодом дещо в!др!зняла-ся. Мед!ана йодурп становила 48,70 мкг/л, що вщповщае дефщиту йоду середнього ступеня. Частота випадк!в дифузного зоба також була бшьшою ! складала 56,7%. У Сосницькому район! (24 715 ос!б) визначався дефщит йоду легкого ступеня, який фактично наближався до середнього (мед!ана йодурп - 53,06 мкг/л), частота випадк!в дифузного зоба - 66,7%. Мед!ана йодурп в Козелецькому район! з населенням 61 636 ос!б визначалася на р!вн! 71,9 мкг/л, а частота випадк!в дифузного зоба становила 40,0%.
Сл!д зазначити, що постраждал! внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи райони Черыпвсь-коТ област! розташовано в Полюькм кл!мато-географннм зон!. У Полюс! розташовано також так! райони, як Менський, Коропський, Кулик!всь-кий ! Щорський, забезпечен!сть йодом у них в
ц!лому под!бна (мед!ана йодури - в!д 71,92 мкг/л до 90,29 мкг/л). У Щорському район! вщзначе-но найбшьшу частоту випадк!в дифузного зоба (83,3%), ймов!рно, забезпеченють йодом по району (90,29 мкг/л) декшька рок!в тому була нижчою. У Борзнянському район! мед!ана йодурп була дещо нижчою (59,94 мкг/л), але також св!дчить про деф!цит йоду легкого ступеня.
У розташованому на Полюс! Городнянсько-му район! (населення 36 349 ос!б) визначено оптимальне забезпечення йодом - мед!ана йод-урп становила 100,15 мкг/л, що зумовлено ма-совою йодною профшактикою за допомогою йодованоТ сол! у шюльнм Тдальн!. Але можна припустити, що забезпеченють йодом перед початком проведення проф!лактики була нижчою, оскшьки частота випадк!в дифузного зоба склала 54,8%.
Другою кл!мато-географ!чною зоною Черн!-пвсько'Т област! е Люостеп. У розташованих у л!состепов!й зон! районах, зокрема в Бахмаць-кому (населення 55 820 ос!б), Прилуцькому (45 127 ос!б) !з мютом Прилуки, населення яко-го складае 58 911 особу, та Нос!вському район! (37 439 ос!б) забезпеченють населення йодом майже не в!др!зняеться: мед!ана йодурп - в!д 82,41 мкг/л до 96,51 мкг/л. Частота випадк!в дифузного зоба у Бахмацькому район! становила 63,3%, у Нос!вському район! вона була нижчою - 36,7%, у м!ст! Прилуки - 33,3%.
У Н!жинському район! (36 708 ос!б) отримано найнижч! в област! показники екскрецп йоду з сечею - мед!ана йодурп становила 45,75 мкг/л, частота випадк!в дифузного зоба - 70,0%, що е одним з найвищих показниюв в област!. Так! висок! значення пов'язано, ймов!рно, з тим, що обстежен! д!ти мешкають у невеликому населе-ному пункт! с!льського типу, харчуються пере-важно м!сцевими продуктами (90% опитаних).
У ТалалаТвському (16 583 особи) ! Ср!бнян-ському (14 534 особи) районах мед!ана йодури була 68,94 мкг/л ! 60,12 мкг/л, а частота випад-к!в дифузного зоба - 36,7% ! 50,0% в!дпов!дно. Водночас у прилеглому до цих Варвинському район! (населення 19 974 ос!б) мед!ана йодурп визначалася на р!вн! оптимального забезпечен-ня йодом - 109,75 мкг/л, а частота дифузного зоба становила 30,0%. Оптимальне йодозабез-печення е результатом масовоТ йодноТ проф!-лактики за допомогою йодованоТ сол!, яку проводили у школ! на час обстеження. Под!бну си-туац!ю виявлено у Бобровицькому (населення
40 993 oci6) та 1чнянському (40 945 oci6) районах. Результатом масовоТ йодноТ профшак-тики у шкoлi стала оптимальна забезпеченють йодом - у Бобровицькому район медiaнa йод-ypiï трималася на piâH 114,47 мкг/л, а в 1чнянсь-кому - 119,09 мкг/л. Частота випадюв дифузного зоба у цих районах склала 13,3% i 60,0% вщповщно. Низький вщсоток дифузного зоба у Бобровицькому район пов'язаний з тим, що масова йодна профшактика у дocлiдженiй шко-лi проводиться протягом декiлькoх роюв. Цей результат е найкращим по област i доводить ефективнicть масовоТ йодноТ пpoфiлaктики, над-то за тривалого ïï проведення.
Загалом по област вiдcoтoк дифузного зоба за нормативами, рекомендованими МОЗ УкраТни, становив 48,2%, а за бшьш сучасними нормативами, запропонованими ВООЗ, - 79,7%. У дтей з уах 22 райоыв Чеpнiгiвcькoï област та м. Чеpнiгoвa медiaнa йодурп становила 80,08 мкг/л. Виявлено пoмipнy (К=-0,457) вipoгiднy (р=0,043) кopеляцiю мiж частотою дифузного зоба в об-стежених районах (за нормативами ВООЗ) i медiaнoю йoдypiï в цих же районах.
Слщ зазначити, що йододефщит спостери гався як у люостеповм зoнi, так i в Полюс (табл. 2). У люостеповм зoнi медiaнa йoдypiï становила 87,06 мкг/л, у Полюс - 73,42 мкг/л, piз-ниця була вipoгiднoю (р=0,019 за кpитеpieм Манна-У^ы). Це може бути пов'язано з тим, що у люостеповм зон розташовано три з чотирьох райоыв, в яких проводили масову профшактику дефщиту йоду. Пicля виключення цих райоыв з пopiвняння piзниця мiж показниками йoдypiï у дiтей Люостепу та Пoлiccя виявилася невipoгiд-ною (р=0,962 за кpитеpieм Мaннa-Уiтнi). Не було виявлено вipoгiднoï piзницi (р=0,369, тест Ман-нa-Уiтнi) мiж частотою випадюв зоба у дiтей Полюся i Лicocтепy.
Результати опитування обстежених дiтей cвiдчaть, що 80,2% споживають мicцевi або ви-poщенi власноруч продукти, 16,6% споживають як мюцев^ так i привозы продукти, 3,2% споживають лише привозы продукти. З додатко-вих джерел йоду вщзначено морепродукти (раз
або двiчi на тиждень Тх споживали 29,7% дтей, щодня - лише 1,4%) та препарати, що мютять йод, - протягом останнього мюяця Тх вживали 2,6% опитаних. Ймoвipнo, морепродукти та йодовмюы препарати незначно вплинули на забезпеченють обстежених дiтей йодом. Йодо-вану ciль вживають удома 52,3% дтей, причому пocтiйнo нею користуються 8,4% опитаних, rnrni вживають йодовану сшь епiзoдичнo. Детальы-шу iнфopмaцiю про споживання йодованоТ coлi в окремих районах наведено у табл. 1.
Простежуеться вipoгiднa пoмipнa та сильна кopеляцiя мiж даними опитувань про споживання мюцевих або привозних продук^в i частотою зоба по районах областк Miœ частотою дифузного зоба за нормативами ВООЗ i спо-живанням мicцевих пpoдyктiв виявлено сильну (К=0,726; р=0,001) кopеляцiю, мiж частотою зоба за кpитеpiями МОЗ i споживанням мicцевих про-дyктiв - пoмipнy (К=0,502; р=0,029) кopеляцiю. Також виявлено пoмipнy (К=0,496) вipoгiднy (р=0,031) кореляцю мiж cеpеднiм об'емом щи-тoпoдiбнoï залози по району i вживанням мic-цевих пpoдyктiв. Водночас визначено пoмipнy негативну (К=-0,603) вipoгiднy (р=0,02) кореля-цiю мiж cеpеднiм об'емом щитoпoдiбнoï залози та частотою постмного вживання йодованоТ coлi серед обстежених дтей у межах району.
Аби пiдтвеpдити факт вживання йодованоТ coлi дiтьми клacтеpiв, в яких проводили масову йодну профшактику, показники йодурп цих ди тей пopiвнювaли з показниками групи дтей Чер-ыпвськоТ' шкoли-iнтеpнaтy, якi споживали йодовану сшь зi стандартною кoнцентpaцieю йоду [19]. Вщзначено пoдiбнicть пoкaзникiв йодурп (табл. 3).
У кластерах, дiти яких споживали йодовану сшь, не було виявлено нaдмipнoгo споживання йоду понад 500 мкг/л (максимальний показник становив 421 мкг/л). 75-й перцентиль був у межах оптимального забезпечення йодом (100199 мкг/л).
Рiзниця показниюв йодурп (за кpитеpieм Манна-У^ы) групи дтей, яю споживали з Т'жею йодовану ciль [19], з у^ма iншими кластерами
Таблиця2
Йодна забезпеченють д1тей Пол1сся i Люостепу HepHiriecbKoï област1
Клiмато-географiчна зона Кiлькiсть районiв Кшьюсть обстежених дiтей Медiана йодурп, мкг/л Частота випадюв дифузного зоба, %
Полiсся 13 400 73,42 52,7
Люостеп 9 267 87,06 43,7
Таблиця 3
Показники йодурп (мкг/л) по кластерах, в яких д1ти споживали йодовану сть
Назва райошв МЫмум Максимум Медiана 25-й перцентиль 75-й перцентиль р, критерш Манна-yiTHi*
Бобровицький 22,38 344,28 114,47 81,65 153,87 0,906
Варвинський 7,39 421,45 109,75 79,78 167,95 0,734
Городнянськи 12,69 299,01 100,15 62,78 142,36 0,375
1чнянський 34,61 293,44 119,09 77,13 187,26 0,941
Прим/'тка: * - пор'тняно з показниками групи дпей Черн'ювсько! школичнтернату, яю споживали йодовану ciëb [19].
була в1рогщною (р=0,009). Визначено також Bi-рогщну рiзницю Mix показниками йодурп в кластерах, де fliTè споживали з ¿жею йодовану ciëb, та в кластерах, де профшактика дефщиту йоду не проводилася. Так, для Бобровицького району вipoгiднicтb склала р=0,001; для Варвинсь-кого - р=0,001; для Городнянського - р=0,023 i для 1чнянського - р=0,001.
Отже, дocлiдження, проведене у Черыпвсь-кiй oблаcтi, пiдтвеpдилo ефективнicтb вживання йoдoванoï coлi як засобу масово)' пpoфiлактики дефiцитy йоду.
Також було проведено зютавлення показни-кiв йодурп дтей, якi мешкають у мют Чеpнiгiв, районних центрах (населення - 5-19 тисяч) i у сшьськм мюцевостк Mедiана йoдypiï у мют становила 95,68 мкг/л, по 21 райцентру -80,31 мкг/л, а у стьсьюй мюцевост - 45,75 мкг/л. За кpитеpieм Манна-У^ы мiж показниками йод-ypiï в м. Черыпв i районних центрах не було виявлено суттево!' piзницi (р=0,071), але визначено вipoгiднy piзницю мiж показниками села i мюта (р=0,001) та села i pайцентpiв (р=0,001). Оcкiлbки бiлbшicтb обстежених клаcтеpiв припадала на районы центри, можна припустити, що пюля врахування незадoвiлbнoгo забезпе-чення дтей йодом в ciлbcbкiй мicцевocтi медiа-на йoдypiï у дiтей з Черн^в^ко!' oблаcтi може виявитися ще нижчою. Тобто, юнуе неoбхiднicтb прийняття pегioналbнoï цiлboвoï програми з профтактики дефiцитy йоду в Чеpнiгiвcbкiй об-лаcтi.
висновки
1. Hайбiлbшy частоту випадюв дифузного зоба виявлено у Щорсыкому (83,3%) i Ыжинсь-кому (70,0%) районах, а найнижчу (13,3 %) - у Бо6ровицькому район, що пов'язано з трива-лою масовою профшактикою йoдoдефiцитy. Piз-ниц мiж частотою випадкiв дифузного зоба у Полюс i лicocтепoвiй зон не знайдено.
2. В 1чнянському район виявлено найвищу концентрацш йоду в cечi (119,09 мкг/л) внасли док проведення маcoвoï йoднoï профтактики, найнижчу - в Hiжинcbкoмy район (село Тала-лаïвка - 45,75 мкг/л).
3. Piзницю в йодному забезпеченн дiтей Пoлiccя i Люостепу Чеpнiгiвcbкoï oблаcтi зумов-лено 6шьшою частотою маcoвoï йoднoï профи лактики в люостеповм зoнi.
4. На забезпеченicтb йодом впливало мю-це мешкання: у мicbких жителiв виявлено лтшу забезпеченicтb йодом, нiж у сшьських.
5. У Чеpнiгiвcbкiй област доведено ефек-тивнicтb маcoвoï профшактики за допомогою йoдoванoï coлi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кравченко B.I., Каракашян А.Н., Луб'янова 1.П., Калачева 1.П. 3bît про нацюнальне досл1джен-ня вживання населенням харчових м1кронутр1-ghtîb. - Укра'ша: ЮН1СЕФ, 2004. - 70 с.
2. Кравченко B.I., Ткачук Л.А., Турчин B.I. та ¡н. Споживання йодованих продукпв та стан йод-ноТ забезпеченост1 населення Укра'ши // Доп. НАН УкраТни. - 2005. - № 10. - С. 188-194.
3. Tronko M., Kravchenko V., Fink D. et al. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl accident, experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases // Thyroid. - 2005. - Vol.15., №11. - P. 1291-1297.
4. Кравченко B.I., Миронюк H.I., Турчин B.I. та ¡н. Динамка йодного статусу в твшчних областях УкраТни, що були забруднеш внаслщок Чорно-бильськоТ авари // Ендокринолопя. - 2006. -Т.11, № 1. - С. 124-133.
5. Савченко П.С. Содержание йода в грунтовых водах Центрального Полесья // Зобная болезнь (сб. кратких научных работ, т.2). - Киев: Госуд. медиц. издат. УССР, 1959. - С. 289290.
6. Чершпвщина: енциклопедичний довщник / [за ред. А.В. Кудрицького]. - К.: УкраТнська Ра-дянська Енциклопед1я, 1990. - 1005 с.
7. Орлов Д.С. Химия почв / Орлов Д.С., Садовни-
кова Л.К., Суханова Н.И. - М.: Высшая школа, 2005. - 558 с.
8. Авцин А.П. Микроэлементозы человека / Ав-цин А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А. - М.: Медицина, 1991. - 496 с.
9. World Summit for Children - Mid Decade Goal: Iodine Deficiency Disorders. UNICEF-WHO Joint Committee on Health Policy. Geneva, United Nations Children's Fund, World Health Organization, 1994 (JCHPSS/94/2.7).
10. Iodine deficiency in Europe: a continuing public health problem / M. Andersson (ed). UNICEF, 2007. - 70 p.
11. Recommended iodine levels in salt and guidelines for monitoring their adequacy and effectiveness. Geneva: World Health Organization, 1996 (WHO/NUT/96.13). - 10 p.
12. Brunn J., Blocjk U., Ruf J. et al. Volumetrie der Schildrusenlappen mittels real-time-sonographie // Deutsche Medizinische Wochenschrift. - 1981. -Vol.106. - Р. 1338-1340.
13. Zimmermann M.B., Hess S.Y., Molinari L. et al. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodinesufficient schoolchildren: a World Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Group Report // Am. J. Clin. Nutrit. - 2004. - Vol.79. - Р. 231-237.
14. Sandell E.B., Kolthoff I.M. Micro determination of iodine by a catalytic method // Microchemica Acta. -1937. - Vol.1. - Р. 9-25.
15. Dunn J.T., GrutchfieldH.E., GutekunstR., Dunn A.D. Methods for measuring iodine in urine. International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders, Netherlands, 1993. - 71 p.
16. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. Пер. с англ. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. -144 с.
17. Румянцев О.П., Саенко В.А., Румянцева У.В. Статистические методы анализа в клинической практике // Проблемы эндокринологии. -2009. - Т.55, №5. - С. 49-55.
18. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination : a guide for programme managers. - 3rd ed. - WHO, Geneva, Switzerland . - 2007. - 97 р.
19. Осадц!в О.I., Кравченко В.I., Стельмах О.М., Турчин B.I. Ефективнють масовоТ йодноТ проф-¡лактики у д1тей ЧернИвськоТ' област йодова-ною сшлю з рiзною концентра^ею йоду // Ен-докринолопя. - 2009. - Т.14, № 2. - С. 194-200.
Дата надходження до редакцП 27.05.2011 р.
РЕЗЮМЕ
Кластерное исследование дефицита йода и эффективности массовой йодной профилактики в Черниговской области О.И. Осадцив, В.И.Кравченко
Впервые проведено изучение йодной обеспеченности населения во всех районах Черниговской области. Медиана йодурии в отдельных районах находилась в пределах 45,75-119,09 мкг/л. В целом по области показано наличие йодного дефицита легкой степени, медиана йодурии - 80,08 мкг/л. Эпидемиологические исследования обнаружили высокую частоту случаев зоба у детей - от 13,3% до 83,3%, в среднем по области - 48,2%. Изучено влияние характера питания на обеспеченность детей йодом. Главным дополнительным источником йода следует считать йодированную соль - ее употребляли периодически 52,3%, морепродукты употребляли 29,7%, а йодистые препараты - только 2,6% опрошенных. Климато-географическая зона проживания не влияла на обеспеченность детей йодом, ведущую роль играло наличие массовой йодной профилактики в изучаемом районе. Обнаружено достоверное различие между показателями йодурии у жителей города и сельской местности. Рекомендовано внедрение массовой йодной профилактики с использованием йодированной соли.
Ключевые слова: дети, йодный дефицит, диффузный зоб, медиана йодурии, массовая йодная профилактика.
SUMMARY
Cluster study of iodine deficiency and efficiency of mass iodine prophylaxis in Chernigiv region O. Osadtsiv, V. Kravchenko
The authors have conducted for the first time a study of iodine status of the population of all districts of Chernigiv region. The median of ioduria in certain districts was within the range 45.75 to 119.09 mcg/L. For the region as a whole, a mild degree of iodine deficiency has been reported in the presence of an ioduria median of 80.08 mcg/L. Epidemiological investigations have shown a high level of frequency of goiter cases among children: from 13.3% to 83.3%; for the region this index averaged 48.2%. The impact of nutrition structure on iodine status of children has been studied. Iodized salt is to be considered an essential additional source of iodine: according to the results of a survey, 52.3% of children periodically consumed iodized salt, 29.7% consumed sea-food, and only 2.6% were taking iodine-containing preparations. The climatic and geographical area of residence had no impact on iodine status of children; the presence of mass iodine prophylaxis played an essential role in the region under study. A significant difference has been found between ioduria indices of urban and rural residents. Introduction of a mass iodine prophylaxis using iodized salt is recommended.
Key words: children, iodine deficiency, diffuse goiter, ioduria median, mass iodine prophylaxis.
