CC BY
10
IODINE PROVISION OF THE CHILDREN IN ZHITOMIR REGION
Ivanova O.S.
СТАН ЙОДНО1' ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 Д1ТЕЙ ЖИТОМИРСЬКО! ОБЛАСТ1
1ВАНОВА О.С.
Житомирський нaцiонaльний aгроeкологiчний унiвeрситeт
УДК
504:543.272.454:61(477.)42.
1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г.). — Т. 21. — С. 481-488.
13. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание
1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г.). — Т. 37. — С. 581-663.
14. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание
2-е. — Т. 14. — С. 286.
15. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 2-е. — Т. 14. — С. 308.
16. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 2-е. — Т. 16. — С. 390-391.
17. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта генваря дня 1758 года. — 2-м тиснением. — СПб.: При Гос. воен. коллегии, 1798. — 210 с.
18. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта, генваря дня 1758 года. — СПб.: Тип. Мор. шляхет. кадет. корпуса, 1797. — 302 с.
19. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта, генваря дня 1758 года. — СПб.: Печ. при Гос. воен. коллегии, 1792. — 210 с.
20. Сальников В.П. Регламентация медицины в России (ис-торико-правовое исследование) / В.П. Сальников, С.Г. Сте-ценко; МВД России; Санкт-Петербургский ун-т; Академия права, экономики и безопасности жизнедеятельности. — СПб.: Фонд "Университет", 2002. — 144 с.
21. Свод законов Российской Империи. — Т. 13: Уставы о народном продовольствии, общественном призрении и врачебный. — СПб., 1842. — С. 83-233.
22. Сергиевский В.Д. Наказание в русском праве XVII века / В.Д. Сергиевский // СПб, 1888.
— С. 89-150.
23. Собрание Законов о полицейском управлении или наказы губернаторские и Устав управы благочиния: с включением Законов, им предшествовавших и последовавших (с 1708 по апрель месяц 1823 г.) / П. Хавский (сост.). — СПб., 1823. — 460 с.
24. Шандра В.С. 1нститут генерал-губернаторства в УкраТ'ш Х1Х
— початку ХХ ст.: структура, функци, архiви канцелярм: дис. д-ра i ст. наук: 07.00.06 / В.С. Шандра. — К., 2002. — 455 с.
Надйшла до редакцП 15.01.2010. © 1ванова О.С. СТАТТЯ, 2011.
ефщит йоду в оточуючому се-редовищi викликае розвиток йододефщитних захворювань, як завжди були у центрi уваги науков^в та практиюв [1, 2]. Ви домо, що близько 30% насе-лення земноТ к^ мешкають у районах йодного дефщиту. Одним з головних чинниюв вини-кнення тиреоТдних захворювань вважаеться недостатне надхо-дження йоду до оргаызму лю-дини внаслщок його нестачi у вод^ Грунту продуктах харчу-вання ендемiчних репошв [3-6]. Недостатне надходження йоду до оргаызму людини, осюльки не юнуе фiзiологiчних мехаыз-мiв накопичення йоду, викликае порушення функци щитовидноТ залози, зниження синтезу тиреоТдних гормоыв, що впливае на функцю багатьох оргашв i
СОСТОЯНИЕ ЙОДНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ ЖИТОМИРСКОЙ ОБЛАСТИ Иванова О.С.
В статье представлены данные регионального исследования в Житомирской области. Обследовано 428 детей в возрасте от 7 до 18 лет. Изучено йодное обеспечение организма, проведены УЗИ щитовидной железы. В ходе исследования установлено, что по состоянию йодного обеспечения детей регион отнесен к зоне легкого йодного дефицита (медиана йодурии — 70,2 мкг/л, распространенность зоба — 4-19%). Показана необходимость внедрения программы массовой йодной профилактики.
Ключевые слова: йодное обеспечение, йоддефицитные заболевания, зоб, дети.
IODINE PROVISION OF THE CHILDREN IN ZHITOMIR REGION Ivanova O.S.
The data of the regional research in Zhitomir region are presented in the article. 428 children at the age from 7 till 18 years were surveyed. Iodine provision of the organism was studied, thyroid gland ultrasound examination (USE) were carried out. It was established during research that according to the USE data by iodine provision state of the children the region could be referred to the a zone of light iodine deficiency (ioduria median — 70,2 mkg/l, goiter prevalence — 4-19%). Necessity of the introduction of the program for mass iodine preventive prophylaxis is demonstrated.
Keywords: iodine status, iodine deficiency diseases, goiter, children.
65 Environment & Health № 4 2011
5 Довктля та здоров'я № 4-2011
систем та призводить до розвитку цiлоí низки патолопч-них стаыв, серед яких найбiльш вщомими е ендемiчний зоб, п-потиреоз, розумова та фiзична вiдсталiсть, кретиызм [7].
Дитячий органiзм особливо чутливий до йодноí недостатно-стi. ^м формування зобу, йод-ний дефщит негативно впливае на фiзичний i iнтелектуальний розвиток дiтей, íхне соматичне здоров'я. За даними ВООЗ, до-бова потреба становить для немовлят 50 мкг для малечi 6 роюв — 90 мкг для д^ей 7-12 рокiв — 120 мкг, для дорослих
— 150 мкг, для ваптних жЫок та у перюд вигодовування груддю
— 200 мкг йоду.
26 вересня 2002 р. КабЫет Ми нiстрiв Украíни прийняв Постанову № 1418 "Про затверджен-ня Державно!' програми профи лактики йодно' недостатност у населення Укра'ни на 20022005 роки". До вирiшення пи-тань профiлактики йододефi-цитних захворювань планува-лося залучити Нацюнапьну ака-демiю наук, Академю медичних наук Укра'ни, Держкомстат, ми
нiстерства охорони здоров я, осв™ та науки, аграрно' полiти-ки, промислово' полiтики, еко-номiки, у справi сiм'í та молодi, обласн державнi адмiнiстрацií. Однак основнi положення цього документа так i не були вттеы у життя, а розроблена на початку 2006 р. нова програма дос не отримала тдтримки на державному рiвнi [8].
Нинi лише у трьох з майже 130 краш св^, в яких iснуе йодний дефщит, ця проблема не вири шуеться на державному рiвнi. Це Роая, Албанiя та Украíна.
На пiдставi публiкацiй нау-ковцiв вiдзначаеться недостат-ня вивченiсть даного питання на репональному рiвнi.
Метою нашого дослщження було оцiнити стан йодного за-безпечення та поширенiсть йо-додефщитних захворювань серед дитячого населення Бру-силiвського району Житомир-сько( областi.
Матерiал i методи дослщження. Проведено епщемюло-гiчне популяцмне дослiдження 428 дiтей у вМ 7-18 рокiв у Бру-силiвському районi у населе-них пунктах (с. Водотий, с. Мо-розiвка, смт. Брусилiв), що ха-рактеризуються рiзним ступе-нем екологiчного навантажен-ня. Вiковий дiапазон дiтей об-рано з розрахунком анатомо-функцюнального стану щито-подiбноí залози у рiзнi вiковi перiоди. Загалом в обстеженн взяли участь 428 д^ей: 229 хлопчикiв (53,5%) та 199 дiвчa-ток (46,5%) (рис. 1).
Дослщження проводилося (рекомендаци ВООЗ / М РКЙДЗ
Розподш обстежених д^ей вiдповiдно до вiку та статi, %
/ 2001, 2007) [10] на базi загаль-ноосвiтнiх шюл району. Обсте-ження школярiв проводили за згодою мюцево[ влади, вчителiв та батькiв дiтей. Дiтям проводили антропометрю та зважуван-ня, опитування про споживання йодованих препара^в i продук-тiв, у пластиковi пробiрки збира-ли сечу для визначення екскре-цií йоду. Вмют йоду у сечi визна-чали за методом Сандел-Кольт-чiфа, результати дослщження трактували за критерiями ВООЗ: медiанне значення ек-скрецií йоду з сечею (ЕЙС) у межах 0-20 мкг/л свщчило про тяжкий йодний дефщит, 2049,9 мкг/л — стутнь середньо[ тяжкос^, 50-99,9 мкг/л — легкий ступЫь. Показник медiани ЕЙС понад100 мкг/л вказував на достатне споживання мкроеле-мента. Визначення розмiрiв та структури и здiйснювали за до-помогою ультразвукового дос-лщження. Обстеження проводилось визною бригадою фахiвцiв (лiкарем-ендокринологом, лiка-рем УЗД, лаборантом).
Результати та Тх обговорен-ня. У загальному планi дослщ-ження показали, що серед уах обстежених дiвчaток (п=199) захворювання щитоподiбноí залози визначаеться у 15,1% ви-падюв, а серед хлопчикiв (п=229) — у 6,1%. У рiзних населених пунктах частота випадюв зобу була рiзною. У смт. Брусиловi це були переважно почaтковi фор-ми зобу I ступеня — 5,9%, II сту-пеня — 0,6%, у хлопчикiв пато-логiю щитоподiбноí залози знай-дено у 4%, у дiвчaток — у 8,9%. Однак з 11 роюв у дтей з'явля-
Рисунок 1
№ 4 2011 Еоттошшт & Иеаьти 66
ються поодинокi форми II ступе-ня — 1,2% та I ступеня — 7,7% у с. Mopo3iB^, у хлопчикiв патоло-гiю знайдено у 4,4%, у дiвчаток — у 14,1%. Привертае увагу той факт, що найбТпьша частота ви-падкiв зобу спостер^аеться у ди тей у с. Водорий: зоб I ступеня — 11,5%, II ступеня — 2,9%, III ступеня — 1%, захворювання щито-подiбноí залози у хлопчиюв — 12,7%, у дiвчаток — 19,5%. Ре-зультати обстеження показали, що частота випадкiв зобу у дiв-чаток бiльша, ыж у хлопчикiв в усiх населених пунктах. Спосте-рiгаеться чiтка тенден^я до пе-реважання патологи серед дiв-чаток, що, можливо, пояснюеть-ся бiльш раннiм порiвняно з хлопчиками початком пубертатного розвитку.
Одним з найважливших ет-демюлопчнихкритерпв йодного дефщиту (ЙД) е визначення ЕЙС. Цей показник найточнiше вiдображае кшькють йоду, який надiйшов до оргаызму протя-гом доби i виводиться з сечею, а груповий показник (медiана) характеризуе загальний стан йодного забезпечення оаб, яю проживають в однакових енде-мiчних умовах.
На пiдставi проведеного до-слiдження виявлено йодну не-достатнiсть у бТпьшо'Т части ни обстежених школярiв. Загаль-на медiана екскрецií йоду з сечею у репош становила 70,2 мкг/л, що свiдчить про легкий ступшь ЙД. Медiана йо-доурií у школярiв смт. Брусилiв становила 72,6 мкг/л. Однак якщо проаналiзувати складовi цього показника, то виявляеть-ся, що в обстежених д^ей (10,5%) спостер^аеться тяжкий ступiнь ЙД з критично
Г1Г1еНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
низькими показниками йодоу-рiТ, у 21% обстежених була по-мiрна йодна недостатнють, а у 38,5% — легкий стутнь ЙД. У 30% обстежених школярiв до-статнi показники йодноТ наси-ченостi. Слiд вiдзначити, що у с. Морозiвцi загальна медiана йодоурп становила 85,6 мкг/л, що вщповщае легкому ступеню йодноТ недостатностi. За показниками йодоурп у 7% д^ей нормальне йодне забезпечення, у 10.5% — легкий йодний дефщит, у 8,7% — йодна неста-ча середньоТ тяжкостi. Медiана ЕЙС у дiтей с. Водотий становила 51,44 мкг/л, що вщпови дае легкому ступеню йодноТ недостатносл, у 1,7% д^ей йодна нестача середньоТ тяж-кост, легкий йодний дефiцит у школярiв — у 10,5%. Наслщка-ми недостатньоТ йодноТ забез-печеностi у дитячому вМ е по-рушення фiзичного (затримка росту, дозрiвання, зниження маси тта) та розумового ро-звитку. Такi розлади, як посла-блення пам'ятi, концентрацiТ уваги, зниження загальноТ пра-цездатностi, властивi ЙД, мо-жуть спостерiгатися у значноТ частини дiтей ендемiчного ре-гюну без проявiв патологiТ щи-
Рiвень йодоурп у дiтей та пiдлiткiв Брусилiвського району
топодiбноТ залози та обмежу-вати iнтелектуальний розвиток особи[9].
Таким чином, найнижчий рiвень медiани йодурiТ мали дiти школи с. Водотий — 51,44 мкг/л, на територп якого спостер^аеться висока частота проявiв йододефiцитних захворювань. За даними УЗД, частота дифузного зобу сягала 15,4%, порiвняно з шшими на-селеними пунктами.
Висновки
Проведене дослщження показало, що вся територiя Бруси-лiвського району ЖитомирськоТ область е зоною легкого йодного дефiциту (медiана йодоурiТ — 70,2 мкг/л). Недостатне надхо-дження йоду до органiзму та вплив струмогенних факторiв навколишнього середовища призводить до формування зобу у значноТ ктькосп дитячого населення регюну — до 19,5% (Водотий, дiвчатка). Це зумо-влюе необхщнють подальшого вивчення проблеми та розроб-ки науково обГрунтованоТ про-грами профiлактичних i лку-вальних заходiв з урахуванням пiдвищеного антропогенного забруднення середовища. Таким чином, впровадження йод-
Рисунок 2
67 Environment & Health № 4 2011
ноТ профiлактики дозволить усунути не тiльки низку проявiв тиреоТдноТ патологií, але й знач-но покращити здоров'я дитячо-го населення. Застосування си-стеми монiторингу дозволить тдвищити ефективнiсть йодноТ профiлактики та уникнути нега-тивних ТТ наслщюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Герасимов Г.А. Эпидемиология, профилактика и лечение йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации // Ти-реоид. Россия: сб. лекций. — М., 1997. — С. 39-40.
2. Hetzel B.S. The Prevention and Control of Jodine Deficiency Disordes / B.S. Hetzel, J.T. Dun, J.B. Stanbury. — Amsterdam, New York, Oxford: Elsevier, 1987.
— 354 p.
3. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йоддефицитных заболеваний: преимущества значительно превышают риск / Г.А. Герасимов // Проблемы эндокринол.
— 2001. — № 3. — С. 22-26.
4. Зоб у д^ей: кшнка, дифе-ренцмна дiагностика, л^ван-ня: метод. реком. / Н.Б. Зе-лшська, А.Л. Резнкова, М.е. Маменко, О.1. брохша // Совр. педиатрия. — 2006. — № 1 (10). — С. 57-66.
5. Новиков Ю.В. Гигиеническая оценка содержания йода в окружающей среде и влияние на здоровье детей / Ю.В. Новиков, М.Ф. Саченков // Гигиена и санитария. — 2001. — № 1. — С. 60-63.
6. Панюв В.1. Йододефщитш захворювання: практ. поаб. / В.1. Панюв. — К., 2003. — 72 с.
7. Global Database on Iodine Deficiency "Iodine status worldwide" / WHO. — Geneva, 2004. — P. 1-48.
8. Етичн аспекти профтакти-ки йодозалежних захворювань: круглий стш RT3: Матерiали Ill Нацюнального конгресу з бю-етики. — К., 2007.
9. Про затвердження Дер-жавноТ програми профшактики йодноТ недостатност у насе-лення на 2002-2005 роки: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Ук-раТни вiд 26.09.2002 р. № 1418
— К., 2002 — 4 с.
10. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. — 2nd ed. — Geneva: WHO / Euro / NUT, 2001. — 107 p.
Надiйшла до редакцИ 26.09.2010.
SANITATION MEASURES FOR PRE-SCHOOL CHILDREN WITH VARIOUS DISORDERS IN HEALTH STATE
Koziarin I.P., Ivakhno O.P., Nemtseva I.V., Dubinina T.E.,
Gritsan M.I.
ОЗДОРОВЧ1 ЗАХОДИ ДЛЯ Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ З Р1ЗНИМИ ПОРУШЕННЯМИ У СТАН1 ЗДОРОВ'Я
агальновiдомо, що piBeHb здоров'я дитячого населення формуе його стан у старших вкових групах. Розвиток дити-ни у морфолопчному, функцю-нальному, нервово-психiчно-му, емоцiйному, соцiальному напрямах потребуе своечасно'У пiдтримки його системностi i цiлiсностi, що визначаеться п-пенютами дитинства гармо-нiйнiстю розвитку, яка зумо-влена не тiльки генетично, але й пщдаеться корекци оздоров-чими заходами [1-4].
Своечасне розкриття резер-вiв органiзму дитини та спря-мування Ух у правильному руст призведе до сталост його внутршнього середовища у взаемозв'язку з навколишшми умовами та пщвищення його енергетичного стану. Це е ос-новним завданням оздоровчо-го мехашзму за рахунок енер-гопластичних, бюЫформацм-
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ ДЛЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА С РАЗЛИЧНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ В СОСТОЯНИИ ЗДОРОВЬЯ
Козярин И.П., Ивахно А.П., Немцева Ю.В., Дубинина Т.Е., Грицан M.И.
Целью настоящего исследования была гигиеническая оценка организации оказания медико-профилактической помощи детям в специализированных дошкольных учреждениях. Для выполнения работы использованы гигиенические, эпидемиологические, социологические и статистические методы исследования.
В результате изучения оказания медико-профилактической помощи 11229детям дошкольного возраста с ограниченными функциональными возможностями в специализированных дошкольных учреждениях г. Киева определены проблемные вопросы относительно создания необходимой оздоровительной базы для детей с нарушением здоровья и эффективных оздоровительных программ с учетом тяжести патологического процесса у ребенка. В структуре нарушений здоровья у дошкольников доминируют болезни органов дыхания, пищеварительной системы, зрительного аппарата, речевые отклонения, латентные формы туберкулезной инфекции. Требует усовершенствования обеспечение детей местами в специализированных дошкольных учреждениях по территориальному принципу, а также укрепление материальной базы, штатного и программного вопросов их функционирования.
© Козярiн 1.П., 1вахно О.П., Немцева Ю.В., Дубнна Т.е., Грицан М.1. СТАТТЯ, 2011.
КОЗЯР1Н 1.П., 1ВАХНО О.П., НЕМЦЕВА Ю.В., ДУБ1Н1НА Т.е., ГРИЦАН М.1.
Нацюнальна медична академiя пюлядипломноУ освiти iм. П.Л. Шупика, м. КиУв
УДК 613.954
K^40Bi слова: стан здоров'я, д^и дошкшьного BiKy, спецiальнi дошктьш оздоровчi заклади.
№ 4 2011 Environment & Health 68
