Научная статья на тему 'Характеристика йодного забезпечення організму дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб, та його вплив на стоматологічну патологію'

Характеристика йодного забезпечення організму дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб, та його вплив на стоматологічну патологію Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
111
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДіТИ / ДИФУЗНИЙ НЕТОКСИЧНИЙ ЗОБ / СТОМАТОЛОГіЧНі ЗАХВОРЮВАННЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Годованець О.І.

У дітей на тлі еутиреоїдного збільшення щитоподібної залози спостерігаються зміни йодного забезпечення у напрямку його недостатності, що може впливати на обмінні процеси в дитячому організмі, зокрема і зубощелепної системи. Доказом цього є вірогідно гірші показники інтенсивності ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Характеристика йодного забезпечення організму дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб, та його вплив на стоматологічну патологію»

ЕФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ USE OF SILONITE INDIVIDUAL IRRIGATOR

ИНДИВИДУАЛЬНОГО ИРРИГАТОРА SILONITE В AND ITS EFFICACY IN TREATMENT OF

КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ПАРОДОНТОПАТИЙ PARODONTOPATHY

Белоконь Н.П., Шевцов А.А., Белоконь С.А., Маммадов А., Bilokon N.P., Shevtsov О.О., Bilokon S. О.,

Абдо Х., Беляев И. С. Mammadov А., Abdo Х., Bieliaiev I.S.

В статье приведены результаты клинического иссследования The paper presents the findings of clinical

эффективности использования индивидуального ирригатора studies of the effectiveness of using the individual

Silonite в комплексной терапии заболеваний пародонта. Анализ irrigator Silonite in the treatment of periodontal

полученных данных обуславливает перспективы дальнейшего его disease. The analysis of the data determines the

использования в практической стоматологии с проведением более prospects for its use in the practice of dentistry with the

углублённых научных исследований в этом направлении. conduct of thorough research in this direction.

Ключевые слова: индивидуальный ирригатор, Key words: individual irrigator, parodontitis,

пародонтит, гингивит. gingivitis.

Стаття надшшла 9.01.2016 р. Рецензент Ткаченко П.1.

УДК 612.392.64:612.018:616.441-006.5]-053.2

ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОДНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАН1ЗМУ Д1ТЕИ, ХВОРИХ НА ДИФУЗНИЙ НЕТОКСИЧНИЙ ЗОБ, ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТОМАТОЛОГ1ЧНУ

ПАТОЛОГ1Ю

У д^ей на rai еутирео'щного збшьшення щитоподГ6но'1 залози спостертаються змши йодного забезпечення у напрямку його недостатносп, що може впливати на обмшш процеси в дитячому оргашзмЦ зокрема i зубощелепно! системи. Доказом цього е вiрогiдно гiршi показники штенсивносп ураження твердих тканин зубiв i тканин пародонта у д^ей, хворих на дифузний нетоксичний зоб.

IGii040Bi слова: д1ти, дифузний нетоксичний зоб, стоматолопчш захворювання.

Робота е фрагментом НДР"Розробка uemodie дiагностики, л^вання та профшактики стоматологiчних захворюваньу населення, що проживае в екологiчно несприятливихумовах" (№ держреестраци 0111U003681).

Патолопя ендокринно! системи посщае одне з перших мюць у структур1 загально! захворюваност населення. У дитячому вщ1 спостерпаеться ч1тка динамша до зростання кшькост ендокринних захворювань з в1ком [3]. За даними офщшно! статистики у структур1 поширеност захворювань ендокринно! системи д1тей та шдл1тк1в в Укра!ш перше мюце посщае дифузний зоб, на доля якого припадае 56,7% вс1х захворювань. Особливо висок показники розповсюдженост та захворюваност на дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) рееструються серед дитячого населення швшчно-захщних репошв нашо! держави [4, 5].

Основною причиною розвитку ДНЗ у д1тей та дорослих е природний дефщит йоду. Як вважають фах1вщ ВООЗ, кожен третш мешканець планети вщчувае на соб1 вплив йододефщиту. Особливо вщ нього страждають краши, що розвиваються. За даними ВООЗ 1994 року кшьюсть людей, що перебувае в умовах йододефщиту оцшюеться приблизно в 1,6 млрд. Протягом останшх 15 роюв це число збшьшилося до 2 мшьярд1в [6, 9, 10].

Зпдно л1тературних даних, поширешсть ендем1чного зоба серед населення позитивно корелюе ¡з поширешстю та штенсившстю ураження твердих тканин зуб1в карюзним процесом, а також захворюваннями тканин пародонта, що пояснюеться природним еколопчно обумовленим фтор-йодним дефщитом. Фундаментальш ешдемюлопчш дослщження з цього питання на теренах Захщно! Украши були проведет Е.А. Кер1мовим, 1.П. Горзовим, А.М. Полгтун [2].

Метою роботи була оцшка йодного забезпечення д1тей, хворих на ДНЗ, та його вплив на стоматолопчну патолопю у вшовому аспекп.

Матерiал та методи дослщження. Групами спостереження були 110 дгтей в1ком 6-7 роюв, 150 дгтей - вшом 12 роюв, 145 дгтей - вшом 15 роюв, як мали в анамнез1 ДНЗ. Контрольш групи склали соматично здоров! д1ти того ж в1ку (n=50).

Стушнь йодного дефщиту оцшювали зпдно з рекомендащями ВООЗ i М1жнародного центру контролю за йодозалежними захворюваннями (ICCIDD) на основ1 даних концентрацп йоду в сеч1 дгтей. Анатз сеч1 на вмют йоду проводили "Йодтестом" ф1рми "Норма" (Ки!в). Метод е нашвкшьюсним. Тим не менш вш дозволяе в1др1зняти зразки сеч1 з вмютом йоду до 50 мкг/л, 50 i 100 мкг/л, 100 i 200 мкг/л, 200 i 300 мкг/л тощо.

Стоматолопчний статус дтей визначався з використанням загальноприйнятих iндексiв, рекомендованих ВООЗ. Статистична обробка даних проведена методом варiацiйноl статистики з використанням критерда Стьюдента.

Результати дослщження та 1'х обговорення. Медiана йодурп у дiтей рiзних вшових груп, а також розподiл обстежених за рiвнем йодного забезпечення наведеш в таблицi. Проведенi нами дослщження показали, що значення екскрецп йоду iз сечею обстежених дiтей знаходились у досить широких межах: у випадку ДНЗ вони були вщ 50 до 150 мкг/л, натомють у групах контролю спостерiгався дещо вужчий коридор коливань значень - вщ 80 до 150 мкг/л. Найвищий показник екскрецп йоду iз сечею фiксували у соматично здорових дiтей вiком 6-7 рокiв (92,81±6,62 мкг/л). У середньому на 5-7% нижче забезпечення йодом демонстрували д^и групи контролю вшом 12 та 15 роюв (87,56±4,32 мкг/л та 85,73±3,25 мкг/л вiдповiдно).

Таблиця

Медiана йодурil' та частотний розподiл концентращ'1 йоду в сечi у д^ей груп спостереження

6-7 роюв 12 роюв 15 роюв

Контроль (п = 50) ДНЗ (п = 110) Контроль (п = 50) ДНЗ (п = 150) Контроль (п = 50) ДНЗ (п = 145)

Мед1ана концентрацп йоду 92,81±6,62 87,23±5,49 87,56±4,32 83,41±7,64 85,73±3,25 74,35±8,74*

в сеч1 в мкг/л

Юльюсть зразюв

сеч1 з концен-

тращею йоду (%): >100 мкг/л 48,0% 9,09% * 32,0% 9,33% * 42,0% 7,59% *

50-99 мкг/л 52,0% 87,27% * 66,0% 80,0% * 58,0% 86,21% *

<49 мкг/л - 3,64% * 2,0% 10,67% * - 6,21% *

Примака: *- в1ропдна вщмшшсть вщ показниюв груп контролю, р<0,05.

При збiльшеннi щитоподiбноl залози в дтей медiанна концентрацiя йоду в сечi зменшувалася на 6% у дтей вiком 6-7 роюв, на 5% - у 12^чному вiцi та на 13% у шдл^ковому порiвняно з показниками груп контролю. Найнижчою вона була в обстежених дтей при супутньому ДНЗ вшом 15 рокiв i склала 74,35±8,74 мкг/л.

Аналiз забезпеченостi оргашзму дiтей йодом засвiдчив, що достатнш рiвень споживання йоду зафiксовано у 32-48% дггей груп контролю та лише у 9-7% обстежених iз тиреопатолопею. У переважно! бiльшостi дггей рiвень йодурп знаходився в межах 50-100 мкг/л, що характеризуе недостатне забезпечення оргашзму дитини йодом. Понад 6% дтей, як страждали на ДНЗ, показали низьку медiану йодурп, що свiдчить про наявнiсть у них йододефщиту середнього рiвня.

Незважаючи на те, що вiрогiдноl рiзницi мiж показниками рiвня йоду в сечi у хворих на ДНЗ та здорових дтей нами не встановлено, спостер^аеться тенденцiя до зниження екскрецп мiкроелементу iз сечею при тиреопатологп.

Отже, результати дослiдження вказують на присутшсть алiментарноl недостатностi йоду як в дтей iз патолопе1 щитоподiбноl залози, так i в умовно здорових, що, безперечно, е обтяжуючим фактором. Проте зниження медiанноl концентрацп йоду в сечi дтей, хворих на ДНЗ, говорить про вплив йододефщиту на розвиток захворювання. Як вщомо, доведено наявнiсть зворотнього зв'язку мiж об'емом щитоподiбноl залози в дтей та екскрецiею йоду. Розвиток зоба спостершаеться, коли вмют йоду в сечi нижче критичного рiвня 100 мкг/л [1, 7, 8]. Можна припустити, що виникнення захворювань щитоподiбноl залози в дтей до певно1 мiри залежить вщ компенсаторно-адаптацiйних механiзмiв органiзму дитини або впливу шших зобогенних чинникiв.

Щодо стоматологiчного стану здоров'я дiтей груп спостереження слщ вiдмiтити, що показники штенсивност карiесу зубiв у дтей, хворих на ДНЗ, мали тенденщю до зростання iз збiльшенням ступеня тяжкостi соматично1 патологи, що шдтверджувалось вiрогiдною вiдмiннiстю бiльшостi даних у дтей груп контролю.

Аналiз штенсивност карiозного процесу за статтю не встановив рiзницi в даних показниках у хлопчиюв та дiвчаток. Лише у дiвчаток вiком 12 роюв були дещо бiльшi значення шдексу КПВ, анiж у хлопчикiв, хоча вiрогiдноl вiдмiнностi мiж усiма дослщжуваними критерiями не було. Така тенденщя, найiмовiрнiше, пояснюеться початком швидкого морфо-функцюнального розвитку жiночого органiзму у вщ 12 рокiв, зокрема статевого дозрiвання, що переводить процес вторинно1 мiнералiзацil твердих тканин зубiв у стан функцюнального напруження. Зниження

надходження кальщю до емалi сприяе розвитку карюзного процесу, а отже пiдвищуе поширенють та iнтенсивнiсть карiесу в дано1 групи дiтей.

Оцiнка стану тканин пародонта за основними його симптомами ураження в дтей -кровоточивютю та зубним каменем - показала, що поширенють пародонтопатiй при супутньому ДНЗ за ознакою кровоточивостi е високою в обох вшових групах та вiрогiдно вищою, анiж у соматично здорових дiтей (р<0,05). За частотою виявлення твердих зубних вщкладень спостерiгаеться низький рiвень захворювань тканин пародонта в дтей груп контролю та дггей вiком 12 роюв, хворих на ДНЗ. У тдлитав даний показник знаходився на рiвнi середнього. Такi ж результати були одержат при вивчеш iнтенсивностi ураження тканин пародонта.

У дтей на rai еутиреощного збiльшення щитоподiбноl залози спостерiгаються змiни йодного забезпечення у напрямку його недостатностi, що може впливати на обмшш процеси в дитячому оргашзм^ зокрема i зубощелепно! системи. Доказом цього е вiрогiдно гiршi показники iнтенсивностi ураження твердих тканин зубiв i тканин пародонта у дтей, хворих на ДНЗ.

Перспектиеи подальших дослгджень. Подальшого вивчення потребують питання впливу патологи ^umanodi6Hoi залози на розвиток стоматологiчноi патологи в дтей та шляхи ix корекцй.

1. Vlasenko M. V. Difuzniy netoksichniy zob u pidlitkiv: genez, diagnostika, likuvannya: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya d. med. n.: spets. 14.01.14 «Endokrinologiya» / M.V. Vlasenko // - Kiyiv, - 2008. - 35 s.

2. Gorzov I. P. Ekologichni aspekti kariesu zubiv ta hvorob parodontu / I.P. Gorzov, A.M. Potapchuk //-Uzhgorod:VAT «Patent», - 1998. - 225 s.

3. Dudina O. O. Situatslyniy analiz stanu zdorov'ya dityachogo naselennya / O. O. Dudina, A. V. Tereschenko // Visnik sotsialnoyi gigieni ta organizatsiyi ohoroni zdorovya Ukrayini. - 2014. - No. 2. - S. 49-57.

4. Zelinska N. B. Stan nadannya medichnoyi dopomogi dityam z endokrinnoyu patologieyu v Ukrayini u 2014 rotsi / N.B. Zelinska, N.G. Rudenko // Ukrayinskiy zhurnal dityachoyi endokrinologiyi. - 2015. - No. 2. - S. 5-13.

5. Maruschak M. I. Dinamika zahvoryuvanosti na endokrinopatiyi sered dityachogo naselennya Ternopilskoyi oblasti / M.I. Maruschak, L.P. Mazur, O.V. DenefIl // Aktualni pitannya pediatriyi, akusherstva ta ginekologiyi. - 2014. - No. 2. - S. 62-65.

6. Bost M. Iodine deficiency: Epidemiology and nutritional prevention / M. Bost, A. Martin, J. Orgiazzi // Trace in medicine. -2014. - Vol. 4. - P. 3-7.

7. Delange F. Epidemiology and impact of iodine deficiency in pediatrics / F. Delange // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. - 2005. -Vol. 18(l). - P. 1245-1251.

8. Fuse Y. Smaller thyroid gland volume with high urinary iodine excretion in Japanese schoolchildren: normative reference values in an iodine-sufficient area and comparison with the WHO/ICCIDD reference / Y. Fuse, N. Saito, T. Tsuchiya [et al.] // Thyroid. - 2007. - Vol. 2. - P. 145-155.

9. WHO, UNICEF, and ICCIDD. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination. Third edition. - Geneva: WHO, WHO/Euro/NUT, 2007. - 98 p.

10. Zimmermann M. B. Iodine deficiency and thyroid disorders / M.B. Zimmermann, K. Boelaert // Lancet Diabetes Endocrinol. - 2015. - Vol. 3(4). - P. 286-295.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЙОДНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ОРГАНИЗМА ДЕТЕЙ, СТРАДАЮЩИХ ДИФФУЗНЫМ НЕТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ, И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА СТОМАТОЛОГИЧЕСКУЮ ПАТОЛОГИЮ Годованец О. И.

У детей на фоне эутиреоидного увеличения щитовидной железы наблюдаются изменения йодного обеспечения в направлении его недостаточности, что может влиять на обменные процессы в детском организме, в том числе и зубочелюстной системы. Доказательством этого являются достоверно худшие показатели интенсивности поражения твердых тканей зубов и тканей пародонта у детей, больных диффузным нетоксическим зоб.

Ключевые слова: дети, диффузный нетоксический зоб, стоматологические заболевания.

Стаття надшшла 14.01.2016 р.

CHARACTERISTIC OF THE IODINE PROVISION OF THE CHILD ORGANISM AGAINST DIFFUSE NONTOXIC GOITER AND ITS EFFECT ON DENTAL PATHOLOGY Godovanets O. I.

Worsening of iodine provision were observed in children with euthyroiden-induced enlargement of the thyroid gland, that can affect on metabolic processes in the child organism, and the dentoalveolar system in particular. It is proved by reliably worse rates of the intensity of affliction of the hard dental tissues and periodontal tissues in children suffering from diffuse nontoxic goiter.

Key words: children, diffuse nontoxic goiter, dental diseases.

Pe^roeHT noxH^bKO B.I.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.