CC BY
51
УДК 504.064.3:574:346.548 КРАВЧЕНКО В.1.
Державна установа «Нститут ендокринолог'И та обмну речовин 'м. В.П. Комсаренка НАМН Украни», м. Кив, Украна
ЧОРНОБИЛЬСЬКА АВАРiЯ ТА ЙОДНА НЕДОСТАТНЮТЬ ЯК ФАКТОРИ РИЗИКУ ТИРЕО1ДНО1 ПАТОЛОГИ У НАСЕЛЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ РЕПОЫВ УКРА1НИ
Резюме. Наслщком авари на Чорнобильсьюй атомнiй електростанцп була негативна дя опромiнення на здоров'я населення значних територiй Укра1ни та прилеглих кран, наслщки цеIди будуть виявлятися протягом багатьохроюв. Досл^ення, проведенiу 2011-2014 рр. у Ки1вськ\й, Житомирсьюй i Чернiпвсь-к\й областях, показали, що йодний дефiцитухарчуваннi населення на цих територ'тхзберiгаеться та негативно де на здоров'я мешкан^в, як зазнали впливу факторiв Чорнобильсько1 авари. Розв'язання про-блеми профлактики йододефiцитних захворювань лежить в аспект прийняття законодавчих акт^в щодо масово1 / групово'1 йодно1 профлактики.
Ключовi слова: щитопо^бна залоза, йодна недостатнсть, Чорнобильська авар':я.
-1 ®
u Передовая статья
1_1 /Leading Articla/
International journal of endocrinology
Виповнюеться 30 роыв з часу катастрофи на Чорнобильсьюй атомнш електростанци (ЧАЕС), але й зараз ми вщчуваемо и вщголосся. За сво!ми масштабами вона е ушкальною в усьому свт. За деякими шдрахун-ками, вщбувся викид диспергованого радюактивного палива сумарною активнютю близько 90 Мю, що вщ-повщало 3,5 % загально! кшькосп радюнуклщв у ре-акторi на час авари [1—3]. Наслщком авари була негативна дiя опромiнення на здоров'я населення значних територш Укра!ни та прилеглих кра!н, вплив ще! дд! буде виявлятися протягом багатьох роыв.
Проблема Чорнобиля не закрита, i ще декшька поколiнь населення Укра!ни та шших прилеглих те-риторiй будуть вщчувати дiю тих радiоактивних ви-кидiв, що вiдбулися 26 квiтня та в декшька наступних днiв 1986 року. У першi 15 дшв пiсля авари основни-ми джерелами опромшення були: зовнiшне, виклика-не проходженням радюактивно! хмари, та внутршне, спричинене iнгаляцiйним проникненням радюну-клщв в органiзм пiд час !х надходження з хмари в по-вiтря. Випадiння радiонуклiдiв на рослини, а також надходження !х в оргашзм тварин, якi харчувалися цими рослинами, тсля по!дання ними рослин, зумов-лювали вiдповiдне надходження радiацií iз споживан-ням людиною !ж1 рослинного та тваринного походжен-ня. Бтьшють радiонуклiдiв пiд час авари мала короткий перiод напiврозпаду (I131, I132, I133, I134, I135, Ru103, Ru106, Ва140, La140, Те132), що обмежувався термiном у 2—3 мь сяцi пiсля авари. В подальшому протягом багатьох рокiв радiацiя надходила в органiзм з радiоактивними С8137, С8144, Sr90, /г95, Ru103. На сотш та тисячi рокiв за-
лишаеться незначна дiя iзотопiв плутонш та америцiю (Ат241). Головним вражаючим фактором був радiойод, оскiльки його викид становив значну частку серед ш-ших радiоактивних елементiв, що надшшли в навко-лишне середовище [4].
Йод е необхiдним елементом для синтезу тирео!д-них гормошв, тому в органiзмi сформувалися фермен-тативнi системи (серед яких важливе мiсце належить натрiй-йодидному симпортеру), яю забезпечують ви-соку спорiдненiсть щитоподiбноí залози (ЩЗ) до цього гормона та постачають залозу йодидом [5]. Радюак-тивний йод захоплювався ЩЗ з такою ж штенсивню-тю, що i стабiльний йод. У першi днi та тижнi тсля авари основним дозоутворюючим радiонуклiдом був йод, сукупнють короткоiснуючих iзотопiв якого (I131, I132, I123, I126, I130, I135) формувала сумарну дозу опромь нення ЩЗ за рахунок !х парцiальних внескiв [6, 7].
Бюлопчна дiя радiоактивних променiв i внутрш-нього опромiнення зумовлена утворенням промiжних активних часток, у тому чи^ вiльних радикалiв, що е одним з етатв трансформаци енерги видiв внутрш-нього опромiнення на рiвнi органiзму. Крiм прямо! дГ! шкорпорованого нуклiду на органи i тканини, значну, а iнодi й виршальну роль вiдiграють опосередкованi
Адреса для листування з автором:
Кравченко В.1.
E-mail: endocrinolog@ukr.net
© Кравченко В.1., 2016
© «М1жнародний ендокринолог1чний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
реакци, пов'язаш з порушенням гормонального гомео-стазу. Про це свщчить поява пухлин не лише у ЩЗ, а й в шших ендокринних органах шсля дц рад1оактивного йоду на дослщних тварин [8—10].
Застосування значних доз препарапв стаб1льного йоду тд час рад1ац1йних авар1й викликае йодне бло-кування, що перешкоджае надходженню рад1ойоду до ЩЗ. Гальм1вний ефект великих доз йоду, в1дкритий Вольфом — Чайковим [11], е надзвичайно необхщним для збереження здоров'я населення у випадку рад1а-цшних аварш.
Зважаючи на важлив1сть таких заход1в, нагадае-мо, що шструкци, яы 1снували на випадок таких аварш, дуже прост1. Вони визначали необхщшсть прийому таблеток йодистого кал1ю, що мютять 130 мг йодиду калш, а це в1дпов1дае 100 мг йоду. Для дорослих необ-хщно 100 мг йоду, д1тям до 3 роив — 25 мг, до 13 ро-ыв — 50 мг йоду [12]. Вживання таблеток йодиду калш повинне передувати надходженню 1зотошв радюйоду в оргашзм якомога скор1ше п1сля забруднення. Вже на час Чорнобильсько! авари були реальш можливост захистити тисяч1 людей вщ негативно! дц радюактив-ного йоду. Проте для запоб1гання ураженню населення Укра!ни п1сля Чорнобильсько! авари цей простий та ефективний зашб не застосовували повною м1рою.
1ншим, не менш важливим фактором, що викликае низку захворювань ЩЗ та шших оргашв, е дефь цит йоду в харчуванш населення [13, 14]. На сьогодш в1домо, що внасл1док нестач1 йоду в ЩЗ може виник-нути порушення синтезу тирео!дних гормон1в i ком-пенсаторне пiдвищення концентраци H2O2, утворення вiльних радикалiв кисню, яи, у свою чергу, можуть по-шкоджувати ДНК, викликати мутацй' та дегенеративш змiни у тканинах [15, 16].
Експериментальними та клiнiчними дослщжен-нями переконливо доведена велика частота випадыв раку ЩЗ в ендемiчних щодо зоба областях [17, 18]. Ви-словлюеться обГрунтована думка, що найважлившим фактором збiльшення частоти захворюваност на рак ЩЗ е довготривала стимуляцiя !! тиреотропним гормоном гiпофiза, типова для вогнищ зобно! ендемй' [19]. З огляду на це ставиться питання про необхщшсть застосування препарапв тироксину та йоду для запобиання рецидивам i метастазам раку ЩЗ у хворих пiсля хiрур-гiчного видалення злояисно! пухлини.
Може постати й шше питання: як поеднуеться дiя на ЩЗ радюактивного йоду, з одного боку, i дефщи-ту стабтьного йоду в природному середовищi — з ш-шого? Вiдповiдь на це питання важлива при вивченш наслiдкiв аварй' на ЧАЕС у районах, де спостериаеть-ся помiрний рiвень зобно! ендемй'. Чим викликане збiльшення частоти випадив тирео!дно! патологи серед населення цих райошв — впливом радiоiзотопiв йоду, недостатньою профiлактикою зоба, поеднанням обох факторiв чи дiею ще якихось невщомих причин? Проживання населення на радюактивно забруднених територiях е додатковим фактором, що може впли-вати на здоров'я населення, особливо дггей i вапт-них жшок. Тому зниження ризиив за рахунок iншого
впливу, такого як нестача иоду в харчуванш, надасть можливють зберегти здоров'я та уникнути багатьох захворювань, що виникають внасл1док порушення фун-кци ЩЗ. Можлив1сть впливу нестач1 Иоду на виник-нення раку ЩЗ у зв'язку з Чорнобильською авар1ею викликае зац1кавлення з деилькох точок зору. П1д час авари дефщит Иоду в харчуванн1 ми спричинювати б1льш 1нтенсивне поглинання радюйоду ЩЗ, збтьшу-ючи Г! ушкодження. В п1сляавар1йний пер1од можлива додаткова стимуляц1я опром1нено! залози з виникнен-ням Г! захворювань, у тому числ1 доброяк1сних та зло-яюсних новоутворень, могла в1дбуватися зм1на струк-тури залози, зокрема особливост1 1 раку ЩЗ у зв'язку з йодною профилактикою [20, 21].
Вивчення проблеми йодного дефщиту в УкраГш розпочалось 1з досл1джень поширеност1 зоба в Зах1д-н1й Укра!'н1. Захщш област1 УкраГни е частиною двох ендем1чних щодо зоба смуг: КарпатськоГ 1 Бторусько-ВолинськоГ. Остання охоплюе Б1лорусь, майже всю Волинь, частину ЖитомирськоГ та ЧернтвськоГ областей, верх1в'я Дн1пра 1 його захщних 1 сх1дних приток. Низинна й болотяна мюцевосл — особливосп щеТ смуги [22]. Велика ильюсть досл1джень була проведена у 50-60-х роках минулого стол1ття. На той час встанов-лено виражений дефщит йоду у навколишньому сере-довищ1 г1рських 1 передг1рських район1в захщно! та шв-шчно'Г частини УкраГни [23, 24]. Вмют йоду у Грунт1 та п1дГрунтових водах виявився суттево зниженим 1 становив 2—3 мкг/л (норма — 10 мкг/л).
Незадовго до авари (1984 р1к) ми провели анал1з захворюваност1 населення на зоб, буручи до уваги даш оф1ц1йно'! статистики в р1зних областях УкраГни. На той час реестращя патологи ЩЗ в1дбувалася зпдно з класиф1кац1ею О.В. Н1колаева, коли початков1 стади зоба визначалися як гшерплаз1я ЩЗ 1-2-го ступен1в, а збтьшення ЩЗ 3-5-го ступеня — як зоб. У статистику включався ттьки зоб 3-5-го ст. Частота випадюв зоба, за даними офщшноГ статистики, в пол1ських районах зустр1чалася в1д 72 до 120 на 100 тисяч населення. Вона була меншою, шж у Захщнш Укра'!н1 (101-258), але в дектька раз1в б1льшою, н1ж у центральних та тв-денних областях УкраГни — 22-58 на 100 тис. населення [25]. Збтьшення ЩЗ, що виявляеться при ктшчно-му обстеженш, е ознакою ненормального стану. Воно показуе, що ЩЗ або не здатна продукувати необхтну ктьысть гормона, або потреба в гормош перевищуе можливост1 залози, тому вона гшертрофуеться з метою компенсаци птвищеноГ потреби в гормон1. В умовах йодного дефщиту компенсащя за рахунок збтьшення об'ему ЩЗ е недостатньо ефективною, ЩЗ продовжуе збтьшуватися, виникають поодинок1 вузли, а пот1м численн1 вузли та пухлини. Через дефщит утворення тиреоГдних гормон1в дгги, як1 хвор1ють на зоб, втста-ють у розвитку в1д своГх однол1тк1в 1з нормальною ЩЗ. Тому профилактика так званого ф1з1олог1чного, або юнацького, зоба однозначно необхтна.
У 1990-1995 рр. у рамках науковоГ теми № 161 «Проведення ешдемюлопчного 1 клштэ-лаборатор-ного мон1торингу функцюнальних розлад1в 1 захво-
рювань ЩЗ у дiтей, як! зазнали радiацiйного впливу внаслiдок авари на ЧАЕС, з метою розробки методiв профiлактики i лiкування захворювань» було запла-новано обстеження дiтей з постраждалих територiй. У завдання дослщження входили збiр та вивчення матерiалiв з ендокринно! патологи, перш за все тире-о!дно!, серед дггей, яы проживають в контрольованих районах Ки!всько!, Чернтвсько!, Житомирсько! областей, починаючи з 1990 по 1995 рш, формування груп з факторами ризику виникнення тирео!дно! патологи (гшотиреозу, автоiмунних тирео!дитав, вузлоутворень та раку ЩЗ), розробка рекомендацш з дiагностики, лiкування, диспансерного спостереження тирео!дно! патологи. У процеш виконання роботи розроблялася система облiку, аналiзу та вiрогiдностi виявлено! тире-о!дно! патологи серед дггей, яы проживають на забруд-нених територiях. Автору ще! публшаци довелося бути вiдповiдальним виконавцем теми та брати безпосеред-ню участь в обстеженш населення.
Обстежено 1088 д1тей в 1ванк1вському районi Ки!всько! областi та 1499 евакуйованих з 30-ыломе-трово! зони (зараз мешканщв м. Киева). В програму досл!дження дiтей i п1дл1тк1в, постраждалих внасл!-док впливу на ЩЗ рад!ац!йного та 1нших еколог1чних фактор1в в результат! Чорнобильсько! катастрофи, входило: масове ешдемюлопчне обстеження д1тей !з за-стосуванням карт кл1н1чного скрин!нгу патолог!! ЩЗ; пальпаторне та ультразвукове досл!дження (УЗД) ЩЗ з використанням розроблено! карти скрин!нгу (врахо-вувалися И розм!ри, консистенц!я, наявн!сть болючо-ст!, ущ!льнень, стан рег!ональних л!мфовузл!в); гор-мональне досл!дження И функц!!. При оцiнцi розмiрiв ЩЗ, зпдно з класифiкацiею Всесвгтньо! органiзац!í охорони здоров'я (ВООЗ), ми враховували початахш стад!! зоба 1А та 1В, що умовно вiдповiдали гiперплаз!í 1-го та 2-го ступеня за О.В Школаевим. УЗД ЩЗ проводили на апарат! А1ока-260 з використанням л!н!йно-го датчика з частотою 5 МГц.
У результата обстеження ЩЗ дггей рiзних вшових груп (в!д 8 до 15 роив) з 1ванывського району виявлено збтьшення ЩЗ, зоб ]А та ГО ступеня у 21 %. Зпдно з сучасними уявленнями, це в!дпов!дае йодному дефь циту середнього ступеня тяжкостг Серед обстежених близько 7 % мали ехопозитивнi та ехонегативш змiни в структурi ЩЗ. Дифузний зоб II ступеня спостериався в 0,45 % обстежених, майже з такою частотою зустрь чався i вузловий зоб. До групи ризику тирео!дно! патолог!! ув!йшли дiти, в яких був зоб ГО ступеня ! б!льше, неоднор!дн!сть ехоструктури тканини ЩЗ. Цi показ-ники, а також показники обстежених 200 ос!б, що ста-новило 18,4 % в!д загально! к!лькост! оглянутих д!тей Iванк!вського району Ки!всько! област!, були внесенi до бази даних для проведення довгострокового мониторингу.
Скрин!нгове досл!дження стану ЩЗ проводили у 1499 д!тей, евакуйованих з 30-ылометрово! зони та переселених до м. Киева. Дослщжувану когорту ста-новили дiти вшом 10—15 роыв. Зоб 1А та 1В ступеня спостериали у 43,3 % оглянутих, серед них 15,9 % мали
змши в exocipyKrypi ЩЗ. Дифузний зоб II ступеня за-реестрований в 0,14 %, вузловий зоб — у 0,41 % обстежених. У 4 (0,27 %) дггей при подальшому обстеженш був встановлений дiагноз гшотиреозу. В групу ризику щодо патолог!! ЩЗ ув!йшло 249 д!гей. У 158 д!гей, якi проживали в 1ванк!вському район! Ки!всько! област!, та евакуйованих з 30-ылометрово! зони, як становили групу ризику за результатами скрин!нгових обстежень, у сироватцi кровi визначали р!вень в!льного тироксину (вТ4), тиреотропного гормону (ТТГ) та антит!л до тире-оглобул!ну (АТ-ТГ).
Встановлено, що у груп! дггей, евакуйованих з 30-клометрово! зони, середньостатистичн! дан! з ус!х визначених показниыв лишалися у межах норми. Про-те !ндив!дуальний анал!з результат!в обстеження кож-но! дитини в 0,2 % випадыв виявив зниження р!вня вТ4 без кл!н!чних прояв!в, а в 0,12 % випадыв — п!двищен-ня р!вня ТТГ, що також не мало кл!н!чних прояв!в.
Аналог!чн! результати отримано у груп! обстежених д!тей з 1ванк!вського району. Незважаючи на в!дсут-н!сть кл!нiчних проявiв порушення функц!онального стану ЩЗ, кожний зареестрований випадок дев!ац!! величин функц!ональних показник!в сл!д розц!нювати як фактор ризику щодо виникнення тирео!дно! патолог!!.
У завдання досл!дження входило також визначен-ня тирео!дно! патолог!! серед дггей, якi проживають у контрольованих районах Чернтвсько! областi, фор-мування груп з факторами ризику виникнення тирео-!дно'! патолог!!, розробка рекомендацiй з дiагностики, лiкування, диспансерного спостереження тирео!дно! патолог!!. У контрольованих районах Чернтвсько! област! сшвробггаиками iнституту спiльно з пед!атра-ми-ендокринологами Чернiгiвського обласного ендо-кринолопчного вiддiлення обласно! дитячо! лiкарнi та лшарями Рiпкинського, Козелецького i Черншвсь-кого районiв обстежено понад 30 тисяч дггей.
Частота випадыв зоба IA—IB ст. у Ршкинському, Козелецькому та Черншвському районах коливалася в середньому в!д 32 до 46 % оглянутих. ГО показники не можна пор!внювати з показниками в шших районах област!, де не у вс!х дггей обстежують стан ЩЗ. Встановлено, що частота випадыв зоба IA—IB ст. коливалася серед одного i того ж дитячого колективу, що залежало в!д вшу, стаи та ш Так, у дггей вшом в!д 4 до 7 роыв траплялися поодинок! випадки початкових стадш зоба (в!д 3 до 10 %), а в дггей вшом в!д 11 до 14 роыв — до 50 % ! б!льше. В 1992 рощ ми вивчали частоту випадыв патолог!! ЩЗ серед д!гей, як! проживали в Ршкинському район!. Обстежено 468 д!гей з II групи облшу, зоб IA-ГО ст. виявлено у 37,4 %. Серед обстежених 3566 д!гей також !з II групи обл!ку, як! проживали там же в 1994 рощ, зоб виявлено у 32,8 %, у 2 д!гей ви-явлений гшотиреоз, що становило 0,05 %.
У Козелецькому район! обстежено 7313 д!гей з III групи облшу. Серед них зоб виявлений у 1498 ошб, що становило 20 %, та один випадок вузлового зоба. В Черншвському район! оглянут! 8623 дитини III групи облшу, зоб виявлено у 2975, що становило 34,%. У двох дь
тей виявлено ппотиреоз, у двох — хрошчний тирео1дит, в одшеГ дитини — зоб II ст. При подальших щор1чних обстеженнях цих груп датей не в1дзначено суттевого зростання частоти зоба. Таке щор1чне обстеження дозволило провести експертну оцшку стану ЩЗ у дггей, дан1 яких внесет до тиреоГдного реестру. Взагал1 до ць-ого реестру внесет дат на 18 690 дггей Чернтвського району, 10 644 — Козелецького 1 7 982 дитини Ршкин-ського району. В цглому в тиреоГдний реестр були внесен! дат бгльше як на 37 тис. д1тей, у тому числ1 на 491 особу, евакуйованих 1з 30-кiлометрово'! зони; 1273 особи з II групи спостереження та дозою опромшення на ЩЗ 200 рад i бiльше; 1447 ошб III категорГГ з дозою опромшення 75-200 рад; 4 804 особи — IV категорГГ (дни незалежно вiд дози опромiнення, як проживають на контрольованих територiях, i дiти, як народилися вiд ваптних жшок i батька, що не бтьше як за три мь сящ до народження отримали дозу опромшення понад 25 рад); 16 дггей, народжених вт батькiв I, II, III групи спостереження.
У Житомирсьый обласп проведено обстеження 393 дггей Олевського району, який за штенсившстю забруднення радiацiею належить до дуже забруднених. Обстежено 145 хлопчиков вшом вт 7 до 9 роив г 161 дГвчинку. Хлопчиыв вшом вт 10 до 15 роив було 41, дГвчаток щеТ ж вшово'Г групи — 46. ЗгГдно з обстежен-ням дггей Олевського району, зоб ]А та № ступеня спо-стериався у 30,5 %, II ступеня — у 5,6 %.
Для визначення можливосл впливу радГацГГ на ви-никнення зоба ми вивчали залежнГсть частоти зоба вт величини дозових навантажень на ЩЗ. Обстежено 527 дггей з дозовим навантаженням на ЩЗ понад 200 рад. Серед них хлопчиыв було 279 (52,9 %), дГвчаток — 254 (47,1 %). Зоб !А та Ш ступеня виявлено у 152 дггей, що становило 28,8 %, у тому числГ у 79 (28,3 %) хлопчиыв та в 73 (29,0 %) дГвчаток. При подальших дослГдженнях вмюту Т4 Г ТТГ у кровГ змш не виявлено. Встановле-но, що частота випадыв зоба ]А та IВ ступеня Г вмют Т4 Г ТТГ у кровГ дГтей з дозовим навантаженням на зало-зу понад 200 рад не вГдрГзняеться вГд частоти випадыв у загальнш популяцГГ дггей, якг проживають у контрольованих районах. Частота випадыв зоба вт 20 до 40 % вГдповГдала йодному дефщиту середнього ступеня тяж-костГ. Беручи до уваги попередш дослГдження й отри-манГ результати пГд час дослГдження 1991-1995 рр., можемо вважати, що пГд час ЧорнобильськоГ аварГГ на-селення пГвнГчноГ частини УкраГни знаходилося в сташ йодного дефГциту середнього ступеня тяжкостг АналГз даних офщшноГ статистики за цей же перюд стосов-но захворюваносл на рак ЩЗ показав, що в швшчних областях УкраГни цей показник збгльшився в 4рази Г в 1995 роцГ становив 47 випадыв. Якби не було аварГГ на ЧАЕС, то останшми роками цього етапу дослГдження щорГчна захворювашсть дГтей становила би 8-10 випадыв [26].
У швшчних репонах УкраГни, що зазнали най-бгльшого впливу факторГв ЧорнобильськоГ аварГГ, дГя радГоактивного йоду на ЩЗ мала мюце в умовах йод-ноГ недостатностГ в навколишньому середовищг Ха-
рактерно, що особливо високий обмш йоду спостерь гаеться в ЩЗ дггей, тому ця когорта населення була найбгльш вразлива до дГГ йоду. В умовах йодноГ ендемГГ кругообГг йоду пГдвищуеться на 62 %, тому знання ступеня йодного дефГциту, розумшня патогенезу ушко-дження ЩЗ е важливими та необхтш для розробки засобГв лГкування й профГлактики. ВирГшальними показниками цього стану е поширешсть зоба та рь вень забезпеченостГ оргашзму йодом. У зв'язку з цим вивченню захворювань ЩЗ та йодного забезпечен-ня населення надавалося важливого значення. В 1995 рощ за участю ВООЗ були розроблеш спГльна програма украГнсько-бГлорусько-росГйського дослГдження стану ЩЗ та йодного забезпечення дггей у найбгльш забруднених шсля ЧорнобильськоГ аварГГ контрольованих районах Г спгльний протокол дослГдження [27]. На цей час ВООЗ та IССIDD запропоноваш чгты критерГГ для оцГнки стану йодного забезпечення населення [28]. Серед цих критерГГв важливого значення набував показник екскрецГГ йоду з сечею, оскгльки 90 % йоду, що надходить в оргашзм, видГляеться з сечею. В наш час у лабораторГях БторусГГ, РосГГ та УкраГни (лабораторГя епГдемГологГГ ендокринних захворювань) був налагод-жений метод визначення йоду в сечь Щ лабораторГГ очолили дослГдження за пГдтримки ВООЗ. В УкраГш дослГдження проводилися у 20 населених пунктах Жи-томирськоГ, КшвськоГ, ЧернГгГвськоГ та РГвненськоГ областей.
ДослГдження стану ЩЗ та екскрецГГ йоду з сечею було побудоване таким чином, що в кожному з населених пунктав у зв'язку з очГкуванням можливоГ радГацш-ноГ патологи ЩЗ обстежували всГх учнГв одшеГ зГ шкГл, яку вибирали методом випадкових чисел. Тому ми мали характеристику стану йодноГ забезпеченостГ у данш мюцевоста певного району, одночасно з цим у дослГд-женш були представленГ вГковГ групи дггей вт 6 до 18 роыв. Незначна вГдмГннГсть мГж школами Г ыльыстю учнГв у класах зумовила певну розбгжшсть серед рГзних вшових груп. НаявнГсть достатньоГ кГлькостГ обстеже-них у кожнГй з груп дозволила розрахувати середнГ вГд-носш показники та провести порГвняльне зютавлення мГж окремими районами та вшовими групами в кожному з райошв.
У ЖитомирськГй областГ обстежений 4301 учень Гз 6 населених пункпв: м. Коростень, м. Малин, м. Овруч, м. Олевськ, с. Чоловка, с. ЧоповичГ [29]. Кльысть дГтей, якГ були обстежеш, в кожному населеному пунктГ вГдповГдала к^лькостГ учнГв у школГ вГдповГдного мГ-ста, за винятком 30-50 учшв, як1 були вГдсутнГ в школГ на перГод обстеження з приводу хвороби або шших причин. Загалом дослГдження мали випадковий характер, кГлькГсть обстежених в окремих школах становила вГд 414 до 840 дггей, що достатньо для оцшки стану ЩЗ у дГгей та наявноста йодного дефГциту.
Не спиняючись детально на характеристицГ стану ЩЗ дггей у кожному населеному пункта, вшових Г статевих вГдмшностей, вГдзначимо, що серед усГх обстежених дГтей, за сучасною класифГкацГею ВООЗ, в середньому зоб I та II ступеня зустрГчався у 33,4 %
обстежених, причому 95 % випадыв припадали на по-чаткову форму — зоб I ступеня. Незважаючи на вГдмш-нГсть у частотГ виявленого зоба у дГтей рГзних поселень ЖитомирськоГ областГ, всГ обстежеш пункти за частотою випадыв зоба можуть бути вГднесенГ до зони се-реднього ступеня тяжкоста йодноГ недостатностГ.
НайбГльш важливим критерГем йодного дефГциту, тобто надходження йоду в органГзм з харчовими продуктами, е екскрецГя йоду з сечею. За екскрецГею йоду з сечею розрГзняють: нормальне надходження цього еле-мента в оргашзм — понад 100 мкг/л, йодний дефГцит легкого ступеня — 50-100 мкг/л, середнього — 20-50 мкг/л, тяжкий йодний дефГцит — менше 20 мкг/л.
Надходження йоду в органГзм прямо залежить вГд харчування, а воно залежить вГд багатьох факторГв; серед яких важливими е: матерГальнГ можливостГ сГм'Г, прийнятГ звички в харчуваннГ у данГй мГсцевостГ та в окремих сГм'ях, апетит Г особиста уподобання дГтей, наявнГсть тих чи шших продуктГв у торговГй мереж да-ноГ мГсцевостГ та шше. Зважаючи на це, слГд очГкувати рГзного надходження харчових елементГв в органГзм да-тей навГть в одному населеному пунктГ.
Маючи на увазГ вищезазначене, ми спостерГгали вГдмГнностГ в екскрецГГ йоду з сечею не тГльки в окремих вГкових групах, але й у вГкових групах осГб чо-ловГчоГ та жшочо'Г статГ. Так, гострий стутнь йодноГ недостатностГ, коли екскрецГя йоду з сечею була мен-шою за 20 мкг/л, не зафГксовано у пГдлГткГв, у той час як у хлопчиыв вшом 9-10 роыв його виявили майже у 20 % дГтей. Певш вГдмГнностГ спостерГгалися щодо показниыв помГрного та слабкого ступеня йодного де-фГциту. БГльш близькими за своГми значеннями були результати загальних показникГв йодноГ недостатностГ, про що свГдчили середш данГ розподГлу екскрецГГ йоду з сечею за статтю та даш екскрецГГ йоду, що перевищу-ють 100 мкг/л. Загалом можна констатувати, що тГльки 5-22 % дГтей в обстежених рГзних населених пунктах ЖитомирськоГ областГ отримували достатню кГлькГсть йоду з харчовим рацюном Г, навпаки, 95-78 % дГтей вГд-чували рГзного ступеня недостатне надходження йоду з Гжею. Не спиняючись детально на характеристик йодного забезпечення населення в кожному населено-му пунки, зазначимо, що в середньому медГана йодурГГ по областГ дорГвнювала 46,7 мкг/л, тобто вГдповГда-ла середньому ступеню йодноГ недостатностГ. ТГльки в КоростенГ та Олевську медГана перевищувала середнГ показники Г дорГвнювала вГдповГдно 59,3 Г 66,4 мкг/л. На нашу думку, ситуацГя в КоростенГ та Олевську була дещо кращою щодо йодного забезпечення через те, що в них виконувалися ргзш мГжнародш медичнГ проекти Г населення було дещо обГзнане з необхщнютю вживан-ня продуктГв, збагачених йодом.
Для з'ясування питання про шляхи надходження йоду в органГзм дитячого населення ЖитомирськоГ об-ластГ проводили анкетування батькГв 2933 дГтей. АналГз результатав проведеного опитування свГдчив про недостатне надходження йоду в органГзм як з продуктами харчування, так Г за рахунок вживання йодовмюних препаратГв.
ПостГйно вживали морепродукти в рГзних насе-лених пунктах вГд 0,47 до 4,24 % дГтей, перюдично — вГд 20,28 до 66,95 %. Йодовмюш вггамши вживали вГд 0 до 1,46 %, йодовану сГль перГодично — вГд 4,43 до 25,43 % опитаних. НеобхГдно зауважити, що в мюь-ких населених пунктах рГвень забезпеченостГ йодом ви-щий, нГж у сГльських. Результати вказували на значну частоту випадкГв тиреоТдноГ патологи у дГтей, незадо-вГльнГ показники йодурГГ у бГльшостГ з них Г, вГдповГд-но, майже повну вГдсутнГсть профГлактичного спо-живання цього мГкроелемента дитячим населенням ЖитомирськоГ областГ.
ЗгГдно з розробленою програмою, проведено до-слГдження наявностГ йодного дефГциту в постраждалих районах КшвськоГ областГ: в 1ванковГ та ВишгородГ, в с. РозважГв, Олива та ГаврилГвка. Всього обстеженГ 2333 школярГ Частота випадкГв зоба у м. 1ванковГ ста-новила 26,5 %, в м. ВишгородГ — 27,9 %. У сГльських населених пунктах випадки зоба спостерГгалися частГ-ше: в с. Розваж1в — у 34 %, с. Олива — у 32,5 %, с. Гав-рилГвка — у 36,4 % обстежених. Отримаш даш свГдчать про бГльшу частоту випадкГв зоба в сГльськГй мГсцево-стГ.
У середньому 9,29 % дГтей (в рГзних вГкових групах — вГд 1 до 17,65 %) недоотримували значну кГль-кГсть йоду, тобто споживання йоду було меншим вГд 20 мкг на добу. Чимало дГтей (28,32 %) перебувало в зош середнього ступеня йодного дефГциту. НайбГльше ре-зультатГв визначення йоду в сечГ припадало на Гнтервал 50-100 мкг/л. У бГльшоста вГкових груп близько 40 % дГтей мали подГбнГ результати, всього 33,94 % хлопчиыв та 45,30 % дГвчаток мали екскрецш йоду з сечею, що вГдповГдала середньому ступеню йодного дефГциту, в сумГ 39,82 % дГтей мали вщповщш показники.
ДослГдження у м. ВишгородГ викликають особливе зацГкавлення, тому що, згГдно з опитуванням населен-ня упродовж останнГх двох мГсяцГв перед дослГджен-ням, у мГсто завезена велика кГлькГсть йодованоГ солГ, яку споживало все населення, в тому числГ ГГ викори-стовували в школГ пГд час готування шкГльних обГдГв. ОтриманГ результати докоршно вГдрГзнялися вГд усГх шших при дослГдженш йодного дефГциту не тГльки в КиГвсьый, але й в шших областях. У багатьох вГкових групах екскрецГя йоду з сечею нижче за 20 мкг/л вза-галГ не спостериалась. Екскрецш йоду з сечею, що вГдповГдала середньому ступеню йодного дефГциту мали менше 2 % дГтей. Близько 13 % дГтей мали екскрецГю йоду з сечею, що вГдповГдала слабкому ступеню йодного дефГциту, 87 % з них були у межах 90-99,9 мкг/л, 84,6 % дГтей мали екскрецш йоду з сечею в межах 100— 200 мкг/л, але у деякоГ частини дГтей екскрецГя йоду сягала навпъ 400-500 мкг/л.
Для виявлення забезпеченостГ йодом дитячого населення КшвськоГ областГ проводили опитування обстежених за допомогою анкетування батьыв 1342 дГтей. У результата проведеного опитування виявлено недостатне надходження йоду в органГзм з продуктами харчування та вживання йодовмюних препаратав.
АналГз анкет опитування показав, що постГй-
но вживали продукти моря в рiзних населених пунктах ттьки вiд 1,79 до 1,95 % дггей, перюдично — вiд 48,44 до 66,93 %. Йодовмюш вiтамiни вживали в!д 0,78 до 1,34 %, йодовану сшь — вiд 0,63 до 4,67 %, перюдично — в!д 7,06 до 29,96 % опитаних. Втзначено, що в мюьких населених пунктах рiвень забезпеченостi йодом вищий, шж у сiльських. Результати анкетуван-ня показали, що рiвень споживання йодовано! солi та морепродуклв дуже низький. З огляду на показники частоти випадкiв зоба та даш йодури зроблено висно-вок, що органам охорони цих райошв сл!д налагодити проведення масово! та групово! йодно! профiлактики, а мюцевш владi забезпечити завезення в торговельну мережу йодовано! харчово! солi, морепродуклв (риби, морсько! капусти) та провести роз'яснювальну роботу серед населення щодо негативних насл!дк!в йододефi-циту.
1з ЧАЕС, що розташована на пiвночi Ки!всько! областi, найближче межують райони Житомирсько!, Чернiгiвськоí' областей i деяких областей Бторуш, що зазнали найбiльшого забруднення радюактивними елементами внаслiдок Чорнобильсько! авар!!. Але ви-киди радiоактивних елементав на значну висоту зумо-вили те, що атмосфернi потоки розносили !х i спри-чинили забруднення й бтьш вiддалених територiй внаслщок випадання радiоактивних осадiв. Серед цих територш найбiльшого забруднення зазнали деяк! райони Рiвненсько! областi, особливо Рокитшвський та Дубровицький. Бiльшiсть територiй ще! областi ха-рактеризуються як таы, що мають виражену йодну недостатнють. У зв'язку з цим у багатьох населених пунктах проводиться певна робота з профилактики йодного дефщиту. Тому на ретельне вивчення ситуаци з йодним дефiцитом у Рiвненськiй областi заслугову-ють майже вш И райони.
Маючи на увазi вищевикладене, ми провели досль дження йодного дефiциту в Дубровицькому та Рокит-нiвському районах Рiвненсько! область Щ обстеження показали, що в рiзних вiкових групах вiд 22 до 55 % ошб мали початковi стад!! зоба. Характерно, що i в iнших населених пунктах спостериалася бiльш висока частота випадив зоба в осiб жшочо! статi. Найбiльшу частоту випадыв зоба спостерiгали в м. Дубровищ, де 53,9 % дiтей мали зоб I ступеня та 1,3 % — II ступеня. В м. Ро-китному зоб I ступеня виявили у 23,3 % обстежених, II ступеня — у 0,27 %. В м. Томашгородi — в!дпов!дно у 24,7 i 0,93 %.
У щлому результати обстеження дггей, постражда-лих тсля Чорнобильсько! авар!!, надали детальну ш-формацiю про стан ЩЗ та йодне забезпечення дггей. Результати цих дослщжень були передаш до тирео!д-ного реестру, створеного при шформацшно-обчислю-вальному центрi МОЗ Укра!ни. Даш цього центру були використаш для формування когорти довгострокового спостереження за станом ЩЗ дггей iз постраждалих пiсля Чорнобильсько! авар!! територiй (украшсько-бь лорусько-американський проект). Важливим аспектом цього проекту було вивчення йодного забезпечення члешв ще! когорти.
У щлому укра!нська когорта включала 13 243 па-цiентiв, яким на час Чорнобильсько! авар!! в 1986 рощ було в!д 0 до 18 роив [31, 32]. Обстеження проводилося в чотири цикли, зпдно з протоколом, узгодженим уста-новами Укра!ни та США. В ус!х пацiентiв отримана ш-формована згода на проведення дослщжень. У першо-му цикпi (1998—2000) дослiджено зразки сечi вiд 11 926 пащенпв, другому (2001—2003) — 11 997, третьому (квь тень 2003 р. — березень 2005 р.) — 10 868, четвертому — (квггень 2005 р. — квггень 2007 р.) — 8 083. Оцшку йодного статусу здшснювали в!дпов!дно до рекомендацш ВООЗ.
Пiдсумковi результати дослщження йодного статусу дiтей на перюд авар!!, вiдповiдно до укра!нсько-бiлорусько-американського проекту, в постраждалих шсля авар!! районах (Ки!вська область: 1ванывський район, евакуйованi дiти в м. Киевц Житомирська область: Народицький та Овруцький райони; Чернiгiвсь-ка область: м. Черншв, Козелецький, Ршкинський, Чернiгiвський райони) показали, що в першому цикпi, як i в попередшх дослiдженнях, найгiршою була ситу-ацiя в районах Житомирсько! i Чернiгiвсько! областей. Саме в цих районах зареестрована мода результатiв дослщжень йодур!! менше 20 мкг/л. Ттьки для Киева та Чершгова медiана ледве перевищувала 50 мкг/л, що, хоча, за юнуючими критерiями, це в!дпов!дало легкому ступеню йодного дефщиту, але фактично величина йодури також наближалася до середнього ступеня йодно! недостатностг Про це св!дчив розрахунок частотного розподту результатiв екскрец!! йоду. На на-пруженiсть ситуац!! з йодною недостатшстю в пiвнiч-ному регiонi Укра!ни вказувало i те, що понад 50 % проб знаходились в зош гострого i середнього ступеня тяжкосп йодного дефiциту i ттьки 12,7 % проб мали нормальне (> 100 мкг/л) значення екскреци йоду. Опи-тування обстежених у цьому проекп, як i в дослтжен-нях, виконаних за проектом ВООЗ [32], показало, що в перюд 1998—2000 рр. харчову йодовану сть у домого-сподарствах населення майже не використовувало, що порiвнянне з повною втсутнютю йодно! профтакти-ки. Тому був проведений аналiз даних медiани йодур!! з дозами опромшення ЩЗ. Виявилося, що в першому цикш дослiджень у групi з рiвнем > 1 Гр була наймен-ша йодна забезпеченiсть (медiана йодурП 41,2 мкг/л) та, навпаки, в груш з найменшою дозою опромшення ЩЗ (< 0,3 Гр) був найвищий йодний статус — 47,0 мкг/л. Група iз середньою дозою опромшення (0,3— 0,99 Гр) мала промгжний порiвняно з шшими групами показник йодного статусу, з вiрогiдною втмшшстю вiд першо! групи.
Результати розподiлу даних йодури за другим циклом незначно вiдрiзнялися вщ попередн!х, та в цтому напру-женiсть ситуац!! щодо йодно! недостатноста залишалася близькою до першого циклу, на що вказувала не ттьки мед!ана, але й те, що трохи бтьше 50 % проб знаходили-ся в зош гострого i помiрного йодного дефiциту i тiльки 17,8 % результат були вищими за 100 мкг/л.
У третьому цикш йодна забезпечешсть як у цтому по регюну, так i по окремих районах за результатами
надходження йоду в оргашзм зросла на 50 % i бтьше, в середньому по всьому твшчному регiону Украши медiана йодурй' становила 72,4 мкг/л. Йодний дефь цит середнього ступеня тяжкостi на цей час практично не спостериався в одному обстеженому райош. Сут-теве полiпшення ситуацй' щодо йодного забезпечення шдтверджувалося також результатами розподту даних йодурй'. На цей час дослщження бiльшiсть результатiв (37,2 %) знаходилися в зонi слабкого йодного дефщиту, а у третини обстежених було нормальне йодне забезпечення. Таы змiни в йодному статуш збiгаються в часi з прийняттям Державно! програми йодно! профтакти-ки в Укра'шг
У четвертому цикш дослiджень, коли виконання Державно! програми профтактики йодозалежних за-хворювань вже заинчилося майже по всiх районах, як i в попередньому цикш, збериався йодний дефiцит слабкого ступеня, 34 % обстежених мали достатне йодне забезпечення, iншi знаходилися в йодному дефщита рiзного ступеня, i ттьки 4,5 % мали результата тяжко! йодно! недостатностг В межах когорти найкраща ситуащя спостерiгалася в окремих районах Кш'всько! та Чернiгiвськоï областей з вщносно високою частотою нормалiзацiï йодного статусу.
Дослщження, проведенi у 2011—2014 рр. в Кш'всь-кiй, Житомирськш та практично в ушх районах Чер-нiгiвськоï областi [33], показали, що йодний дефiцит у харчуваннi населення на цих територiях збериаеть-ся протягом багатьох роив, негативно дiе на здоров'я мешканщв, якi зазнали впливу факторiв Чорнобильсь-ко! аварй'. Розв'язання проблеми профiлактики йодо-дефщитних захворювань лежить в аспектi прийняття законодавчих актiв щодо масово! i групово! йодно! профiлактики.
Список лператури
1. Чернобыльская катастрофа / Под ред. акад. АМН Украины В.Г. Барьяхтара. — К.: Наукова думка, 1995. — С. 487-501.
2. Астахова Л.Н. Щитовидная железа у детей. Последствия Чернобыля /Астахова Л.Н. — Минск, 1996. — 196 с.
3. Chernobyl: An Early Report // Enviroment. — 1986. — Vol. 28(3). — P. 40.
4 Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции / Под ред. В.А. Бузунова, И.А. Лихтаре-ва. — К., 1999.
5. Caillou, B. Na+/I-symporter distribution in human thyroid tissues: an immunohistochemical study / Caillou B., Troalen F., Baudin E. et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1998. — Vol. 83. — P. 4102-4106.
6. Лягинская А.М. Короткоживущие изотопы йода в условиях радиационной аварии: особенности формирования и распределения поглощенных доз в щитовидной железе, биологические эффекты /Лягинская А.М., Осипов В.А. //Медицинская радиология и радиационная безопасность. — 2005. — № 2. — С. 18-26.
7. Гулько Г.М. Дозы облучения щитовидной железы жителей УССР после аварии на Чернобыльской АЭС / Гулько Г.М. — К., 1990. — 30 с.
8. Cuddiby R.G. Human Radiation Exposure Related to Nuclear Weapons Industries. Inhalation Toxicology Research Institute, Lovelace Biomedical & Environmental Research Institute // Cuddiby R..G., Newton G. Albuquerque. — 1985. — Sec. IV. — P. 110-111.
9. Алешин Б.В. Действие ионизирующих излучений на животный организм/Алешин Б.В. — К.: Здоров'я, 1958. — 67с.
10. Мокалев Ю.И. Отдаленные последствия ионизирующих злучений/Мокалев Ю.И — М.: Медицина, 1991. — 463 с.
11. WolffJ. Iodide goiter and the pharmacologic effects of excess iodide/ WolffJ. //Am. J. Med. — 1969. — Vol. 47. — P. 101-124.
12. Рекомендации по йодной профилактике при ядерных катастрофах. Обновление 1999 г. Защита окружающей среды человека. ВОЗ, Женева, 1999. — 26 с.
13. Hetzel B.S., Pandav C.S. S.O.S. for a billion //The conquest of iodine deficiency disorders/Hetz.el B.S., Pandav C.S. — Delhi: Oxford University Press, 1994. — 285p.
14. Delange F. Iodine deficiency in Europe and its consequences: an update / Delange F. // Eur. J. Nucl. Med. and Mol. Imag. — 2002. — Vol. 29 — P. 404-416.
15. Paschke R. Molecular pathogenesis of nodular goiter / R. Paschke // Langenbecks Arch. Surg. — 2011. — Vol. 396. — Р. 1127-1136.
16. Zimmermann M.B. Iodine deficiency and thyroid disorders/ Zimmermann M.B., Boelaert K. //Lancet Diabetes Endocrinol. — 2015. — Vol. 3. — P. 286-295.
17. Franceschi S. A pooled analysis of case-control studies of thyroid cancer. Benign thyroid diseases / Franceschi S, Preston-Martin S., DalMaso L. etal. // Cancer Causes Control. — 1999. — Vol. 10. — P. 583-595.
18. Horn-Ross P.L. Iodine and thyroid cancer risk among women in a multiethnic population: the Bay Area Thyroid Cancer Study / Horn-Ross P.L., Morris J.S., Lee M. et al. // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2001. — Vol. 10. — P. 979-985.
19. Feldt-Rasmussen U. Iodine and cancer / Feldt-Rasmus-sen U. // Thyroid. — 2001. — Vol. 11. — P. 483-486.
20. Fortner J.G. The development of thyroid cancer and other abnormalities in Syrian hamsters maintained on an iodine deficient diet/ Fortner J.G., George P.A., Sternberg S.S. // Surg Forum. — 1958. — Vol. 9. — P. 646-650.
21. Correa P. The effect of excessive iodine intake on the thyroid gland ofthe rat / Correa P., Welsh R.A. //Arch. Pathol. — 1960. — Vol. 70. — P. 247-251.
22. Ковалев М.Н., Роднянский Б.Б. Эндемический зоб на Украине/Ковалев М.Н., Роднянский Б.Б. — К.: Здоров'я, 1968. — 134 с.
23. Мещенко В.М. Связь зобной эндемии в Закарпатской области с содержанием йода в объектах внешней среды / В.М. Мещенко // Врачебное дело. — 1957. — № 7. — С. 739-744.
24. Савченко П. С. Содержание йода в водах и почвах УССР / П.С. Савченко // Пробл. эндокринол. и гормонотерапии. — 1955. — Т. 1, № 1. — С. 47-52.
25. Основнi показники дiяльностi ендокринологiчноí служби Украти АМН Украти, МОЗ, 1нститут ендокри-нологи та обмну речовин АМН Украти. Щорiчне видання. 1984. — 32 с.
26. Тронько Н.Д. Папиллярный рак щитовидной железы в Украине в период после аварии на Чернобыльской АЭС/
Н.Д. Тронько, И.В. Комиссаренко, А.Е. Коваленко, А.В. Омель-чук // Ендокринолог1я. — 2011. — Т. 6, № 1. — С. 4-12.
27. Стожаров А.Н. Организация эпидемиологических исследований (протокол совместного международного исследования) / Стожаров А.Н., Аринчин А.Н, Петренко С.В. //Анали-тико-информационный бюллетень. — 1997. — № 2. — С. 36-44.
28. WHO, UNICEF, ICCIDD // Indicators for assessing iodine deficiency disorders and their control programme // WHO/ NUT-1993-1. — P. 1-33.
29. Тронько М.Д. Частота зоба та йодноï недостат-ностi у дтей i пiдлiткiв з радiацiйно забруднених вна^док Чорнобильськог аварiï районiв Житомирськог областi/ Тронько М.Д., Кравченко В.1., Бертоллiнi Р. та т. // Ендокриноло-гя. — 2002. — T. 7(2). — С. 154-161.
30. Тронько М.Д. Йодне забезпечення та ендемiя зоба у д^ тей твтчного регюну Украгни/ Тронько М.Д., Кравченко В.1., Бертоллш Р.1. та rn. // Журнал АкадемН' медичних наук. — 2003. — Т. 9(1). — С. 52-61.
31. Wakhholz B.W. United States cooperation with Belarus and Ukraine in the developmentandimplementation ofscientifwprotocols of thyroid cancer and other thyroid disease following the Chernobyl accident / Wakhholz. B.W. // Nagataki D. (ed.) / Nagasaki Symposium on Chernobyl: Update and Future. — Amsterdam: Elsevier, 1994. — P. 145-148.
32. Tronko M. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl accident, experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases / Tronko M., Kravchenko V., Fink D. et al. // Thyroid. — 2005. — Vol. 15. — P. 1291-1297.
33. Осадите 0.1., Кравченко B.I. Кластерне до^дження дефщиту йоду та ефективностi масовоЧ йодног профлакти-ки в Чернтвськш областi / 0.1. Осадив, B.I. Кравченко // Клтчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя. — 2011. — № 3(36). — С. 51-56.
Отримано 22.03.16 ■
Кравченко В.И.
Государственное учреждение «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ АВАРИЯ И ЙОДНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ КАК ФАКТОРЫ РИСКА ТИРЕОИДНОЙ ПАТОЛОГИИ
У НАСЕЛЕНИЯ ПОСТРАДАВШИХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
Резюме. Следствием аварии на Чернобыльской атомной ствие на здоровье жителей, испытавших влияние факторов
электростанции было отрицательное действие облучения на здоровье населения значительных территорий Украины и прилегающих стран, последствия этого воздействия будут проявляться в течение многих лет. Исследования, проведенные в 2011—2014 гг. в Киевской, Житомирской и Черниговской областях, показали, что йодный дефицит в питании населения на этих территориях сохраняется и оказывает негативное дей-
Чернобыльской аварии. Решение проблемы профилактики йододефицитных заболеваний лежит в аспекте принятия законодательных актов, касающихся массовой и групповой йодной профилактики.
Ключевые слова: щитовидная железа, йодная недостаточность, Чернобыльская авария.
Kravchenko V.I.
State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CHORNOBYL ACCIDENT AND IODINE DEFICIENCY AS RISK FACTORS OF THYROID PATHOLOGY IN POPULATION OF
THE AFFECTED REGIONS OF UKRAINE
Summary. The result of the Chornobyl nuclear power plant accident was the negative effect of radiation on the health of population of large areas of Ukraine and surrounding countries, the impact of this action will be shown over the years. Studies conducted in the 2011—2014 in Kyiv, Zhytomyr and Chernihiv regions showed that iodine deficiency in the diet of the population in these areas
remains and has a negative effect on the health of residents exposed to Chornobyl accident factors. Solution of the problem of iodine deficiency disorders prevention lies in the aspect of the adoption of legislation relating to the mass and group iodine prophylaxis.
Key words: thyroid gland, iodine deficiency, Chornobyl accident.
