CC BY
13
iv^^T/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.441-003.822-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165531
Сорокман Т.В., Бачу М.1.
ВДНЗ Укра/ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Чернвць Укра/на
Стан моторно-евакуаторно! функци шлунка в д^еи i3 дифузним нетоксичним зобом
For cite: Zdorov'e rebenka. 2019;14(Suppl 1):S114-S119. doi: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165531
Резюме. Актуальтсть. Доведено, що майже у 2,5раза частше eid патологи оргатв травлення стражда-ють школярi з хворобами щитоподiбноi залози, зокрема з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Мета: вивчи-ти особливостi моторно-евакуаторноi функци шлунка в дтей iз дифузним нетоксичним зобом. Матерiали та методи. Основну групу становили дти iз зобом (89 оаб), групу порiвняння — дти без вiдхилень з боку щитоподiбноi залози (84 особи). Проводилось багатопланове анкетування, ультрасонографiчне до^дження щитоподiбноi залози й функцюнальне ультрасонографiчне до^дження шлунка. Результати. Поширетсть зоба серед дтей Буковини становила 53,3 %. Частота функщональних розладiв оргатв травлення в дтей обох груп становила 27,55 ± 2,17 %: у дтей iз ДНЗ — 33,9 ± 2,3 %, у дтей без ДНЗ — 21,4 ± 1,3 %, p < 0,05. Порушення моторно-евакуаторног' функци шлунка встановлет у 12 дтей iз ДНЗ (11,6 %) i 6 (8,5 %) дтей без ДНЗ. Найчастше щ порушення рееструвалися в дтей iз функщональною диспепаею. Висновки. Встановлено вiрогiдно вищу частоту функщональних розладiв травног системи в дтей iз дифузним нетоксичним зобом, у тому чи^i порушень моторно-евакуаторног' функци шлунка. Санащя соматичног' патологН дозволить змен-шити частоту несприятливого перебиу ДНЗ у дтей i тдлттв. Ключовi
слова: дифузний нетоксичний зоб; моторно-евакуаторна функця шлунка; дти
Вступ
Гастроентеролопчш захворювання в дггей зали-шаються в центрi уваги науково! й практично! педь атри. Захворювання оргашв травлення належать до числа найбтьш частих хвороб у дггей, !х поширешсть останшм часом ютотно збтьшилася. За останш 20 роыв кшьысть дией, яы страждають вщ гастроенте-ролопчних захворювань, зросла бтьше шж на 30 % [1]. Таке зростання патологи травно! системи багато авторiв пов'язують iз впливом несприятливих антро-погенних фактс^в зовшшнього середовища, попр-шенням якост харчування. Шдвищення агресивност зовшшнього середовища вщбиваеться на функщону-ванш практично вшх оргашв i систем, i дуже часто ор-гани травлення в цих випадках виступають у ролi ор-ганiв-мiшеней. Також доведено, що майже у 2,5 раза частше вщ патологи оргашв травлення страждають школярi з хворобами щитоподiбноi' залози (ЩЗ), зокрема з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Саме тюним взаемозв'язком оргашв травно! системи з
тирео!дними гормонами, !х гастроштестинальними ефектами зумовлюються порушення моторики й се-крецii органiв травлення на тлi тирео!дно! дисфункцii [2, 3]. Порушення моторики шлунка лежить в основi таких патолопчних сташв, як функцiональна диспеп-сiя (абдомшальний бiль, постпрандiальний дистрес-синдром), гастроезофагеальний i дуоденогастральний рефлюкси. Причому порушення моторики шлунка при функцiональнiй диспепси зустрiчаються у 20— 40 % випадыв, i найчастiше це проявляеться затрим-кою шлункового випорожнення, дезоргашзащею антрально! скоротливостi, патологiчними фазами ско-рочення дна шлунка, розладом шлунково! акомодацii [4]. Поява ретроградно! перистальтики, патолопчне порушення тонусу сфiнктерiв (не пов'язане з ковтан-ням) призводять до появи гастроезофагеального або дуоденогастрального рефлюксiв, тобто пасивного за-киду вмюту шлунка в стравохiд у першому випадку, вмiсту дванадцятипало! кишки — у другому випадку. Ниш основним погоджувальним документом на мiж-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Ваашвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педетри та медичноТ генетики, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. ЧернВД, 58002, УкраТна; е-mail: sorokman@gmail.com
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: sorokman@gmail.com
народному рiвнi щодо функцiональних захворювань оргашв травлення е так званi Римсьы критерп (Рим-ський консенсус), останш з них у зв'язку з накопи-ченими за останне десятилптя невирiшеними питан-нями були прийнят у 2016 роцi (Римськi критерп IV) [5]. З огляду на такий високий стушнь коморбiдностi найбтьш прийнятною на сучасному етапi видаеться бюпсихосощальна модель функцiональних розладiв оргашв травлення (ФРОТ), зпдно з якою симптоми розвиваються через комбiнацií кшькох вiдомих фiзiо-логiчних детермiнант, таких як порушення моторики, вiсцеральна гшерчутливють, змiна мукозального iму-нiтету й запального потеншалу, що включають змши в бактерiальний флорi, а також змши регулювання осi «центральна нервова система — ентеральна нервова система», яка перебувае шд впливом психолопчних i соцiокультурних факторiв [6].
З шшого боку, вiдомо, що високий ризик розвитку ДНЗ визначаеться не ттьки еколопчною обстановкою в репош проживання, але й рядом обтяжуючих фак-торiв анамнезу, дефiцитом йоду, i по сутi ДНЗ е бага-тофакторним захворюванням [7]. Ризик виникнення ДНЗ серед дитячого населення зростае при вказiвцi в анамнезi на наявнють супутньо1 соматично'1 патологи, а також в ошб зi зниженою iмунологiчною реактившс-тю. Незважаючи на штенсивне вивчення рiзних аспек-тiв проблем, асоцiйованих iз ДНЗ, багато питань дош залишаються в педiатричнiй практицi неосвiтленими або дискусшними. Вiдомо, що частiше ДНЗ реестру-еться в пре- i пубертатному перюдах, коли вщбувають-ся збо1 з боку iмунноí й ендокринно'1 систем. Цi змiни часом стають фундаментом для реалiзацií змiн iз боку верхнього вiддiлу травного тракту [8, 9].
Осктьки за географiчним розташуванням i бюгео-хiмiчними особливостями навколишнього середовища понад 80,0 % територи Украши е йододефiцитними, можна припустити, що додатковим несприятливим фоном, що уможливлюе розвиток ДНЗ, може бути на-явшсть у дитини змiн iз боку травно'1 системи. Спiльна дiя факторiв середовища i соматичного неблагополуч-чя, на тлi яких вiдбуваеться формування зоба, може по-силювати переби захворювань системи травлення.
Мета: вивчити особливост моторно-евакуаторно'1 функци шлунка в дггей iз дифузним нетоксичним зобом.
Матерiали та методи
Об'ектом дослiдження були дiти школьного вiку (173 особи), яы мешкають у м. Чершвщ й рiзних районах область Дгга були розподiленi на групи вщповщ-но до райошв мешкання, вiку й статi. Основну групу
(I) становили дiти iз зобом (89 осiб), групу порiвняння
(II) — дiти (84 особи) з щентичних територiй мешкання без вщхилень iз боку щитоподiбноí' залози. Проводилось багатопланове анкетування з уточненням анамнестичних, соцiальних, побутових, екологiчних та iнших особливостей проживання дггей i реестрували-ся результати опитувальника функцiональних розладiв шлунково-кишкового тракту, що складаеться з п'яти роздшв: «А», «Б», «В», «Г», «Д». Усiм дiтям виконано
комплексне обстеження мультидисциплшарною командою спецiалiстiв (педiатр, гастроентеролог, невропатолог, дитячий пнеколог, отоларинголог, окулiст) i3 подальшим проведенням розширеного комплексу об-стежень. Морфофункцюнальний стан ЩЗ визначали вiдповiдно до протоколiв надання медично! допомоги дггям за спецiальнiстю «дитяча ендокринолопя» [10]. Ультрасонографiчне дослiдження (УСД) ЩЗ проводилось на апарат Scanner 100 i3 використанням лшшно-го датчика з частотою 7,5 МГц. Функцюнальний стан гiпофiзарно-тирео'!дно! системи оцiнювали за клшч-ними симптомами з використанням скриншгових ш-тегральних таблиць, а також стандартних наборiв для радЫмунного аналiзу Т3 i Т4 — «РИО-Т3-ПГ» i «РИО-Т4-ПГ» вщповщно (Бiлорусь), концентрацiю тирео-тропного гормону визначали за допомогою стандартних тест-наборiв фiрми Mallinchbrodt (Нiмеччина).
Для верифшаци гастроентеролопчно! патологй' додатково проводилися УСД оргашв черевно! по-рожнини, фiброгастродуоденоскопiя, копрограма, iригографiя за стандартними методиками. Дiагноз функцiональних гастроiнтестинальних розладiв вста-новлювався вiдповiдно до протоколiв надання допомоги дiтям за спешальшстю «дитяча гастроентерологiя» з використанням Римських критерив III i IV (2006, 2016) [5, 11, 12].
Функцюнальне УСД шлунка виконувалося натще та з наповненням шлунка рщиною (тепла шдсолодже-на вода) в об'eмi 300—500 мл залежно вгд вiку в поло-женнi пашента на спинi, на правому бощ, лiвому боцi, стоячи. Пiсля наповнення шлунка рщиною в процесi динамiчного обстеження проводилася вiзуалiзацiя потаив рiдини за допомогою допплерiвського режиму в пторичному вiддiлi й дтянщ гастроезофагеального з'еднання. Рееструвалися ретрограднi потоки, що роз-цiнювалися як прояв рефлюксу. Оцiнювали стан проксимально! й дистально! частин шлунка, наявнють шлунково! рiдини натще, розподiл шлункового вмiсту, рухомiсть шлунково! стiнки, l! товщину, гастроезофа-геальний кут. Вираховували площу антрально! части-ни шлунка тсля виповнення його рiдиною на першш хвилинi та з 15-хвилинною перервою впродовж однie! години за формулою: Santrum = п х D1 х D2 / 4, де D1 — повздовжнш дiаметр антрально! частини, D2 — перед-ньозаднiй дiаметр антрально! частини шлунка [13]. За нормальш показники шлункового випорожнення при водному навантаженнi приймалися значення в здоро-вих дггей [14].
Одержат результати оброблеш методом статис-тичного варiацiйного й кореляцшного аналiзу. Ста-тистична обробка включала тдрахунок середнього арифметичного значення кожного з показниив (М), середнього квадратичного вщхилення (ст). Оцiнка вГро-пдносп результапв передбачала визначення середньо! помилки середньоарифметично! (m), вГрогГдностГ вгд-мшностей середшх величин за t-критерГем Стьюден-та, довГрчих ГнтервалГв <^I). Обчислення асощативних зв'языв проводилось за допомогою непараметричного критерш Шрсона (х2), критерГ!в выносного ризику, показника спГввГдношення шансГв.
Результати та обговорення
Розподт обстежених дггей за bîkom i статтю пода-ний у табл. 1.
За результатами анкетування встановлеш найбiльш BaroMi фактори ризику розвитку ДНЗ у дггей (табл. 2).
Нами вивчено поширешсть зобу серед школярГв залежно вщ проживання в районах Гз рГзним ступе-нем йодного забезпечення. Наявшсть i розмГри зобу визначали двома методами: пальпаторним i ультра-звуковим. Пальпаторний метод дoслiдження ЩЗ не втратив свое! aктуaльнoстi при проведенш масових епiдемioлoгiчних дoслiджень. У свгговш прaктицi по-ширенiсть зобу, за даними пальпацп' ЩЗ, е одшею з висхщних ознак оцшки тяжкост йодного дефщиту. Результати обстеження показали значну частоту зоба серед дггей Буковини — 53,3 %. У рГзних кшмато-гео-графГчних зонах Буковини частота зоба рГз^: у датей, яы проживають у прськш зош, вона становить 65,5 %, значно нижча частота зоба серед датей, яы мешкають у р1вниннш зош та м. Чернiвцi (40,6 i 35,1 % вщповщ-но, P < 0,05) (рис. 1).
При опитуванш виявлено неспецифiчнi скарги да-тей, на яы вказували батьки гад час анкетування, як емоцшна лaбiльнiсть (22,3 ± 1,3 %), тдвищена втома (19,4 ± 1,3 %), порушення пaм'ятi (21,3 ± 1,4 %), дра-пвливють (22,3 ± 1,3 %), дискомфорт у дтянщ шш (10,6 ± 1,1 %), тривалий субфебрилiтет (11,6 ± 1,3 %), мерзлякувaтiсть (7,7 ± 1,0 %).
У 89,3 % випадыв визначалась дифузно збтьшена неболюча ЩЗ м'яко-еластично! консистенцй', у 10,7 % ЩЗ була дещо ущтьненою. При ультразвуковому до-слщженш у 8,7 % мало мюце пiдвищення ехoгеннoстi,
Таблиця 1. Розподл обсте
у 6,7 % — порушення структури залози, у 7,7 % кон-статовано зниження ехогенност ЩЗ. У 1,9 % виявле-ш поодинок вузли, у 2,9 % — ыстоподг6ш утворення. Частка хлопчиыв з ультрaсoнoгрaфiчними змiнaми у ЩЗ становила 39,1 %, дiвчaтoк — 60,9 %. Важливим показником напруженосп зобно! ендемй' е вк: пере-хресту кривих частоти зоба в хлопчиыв i дiвчaтoк. За нашими даними, перехрест частоти зоба в дией м. Чер-швщ спостерпаеться у 13-14-рГчному вод, у дией рГв-нинно! зони — у 12-13-ргчному вод, що свщчить про легкий стушнь зобно! ендемй'. Разом з тим у дией пр-сько! зони такий перехрест зареестрований у вод 11
%
70--
60----
50--
40--
30--j=i----—
20--
10--
0 -I---1---1---
м. Чершвц Прська зона Рiвнинна зона
Рисунок 1. Поширешсть зоба серед дтей залежно вд зони мешкання
их дтей за вком i статтю
Стать BiK ^^^^^^^^ Хлопчики (n = 103) Дiвчатка (n = 70) Усього
7-10 рошв 28 21 49
11-14 рошв 44 29 73
15-18 рошв 31 20 51
Разом 103 70 173
Таблиця 2. Значимiсть анамнестических факторiв у розвитку ДНЗ у дтей
Фактор Спiввiдношення шансiв (95% Д1) Вщносний ризик (95% Д1) Коефщieнт кореляцп Сшрмена
R P
BiK 6,88 (0,94-56,12) 1,22 (1,0-1,28) 0,20 0,03
Мюто/село 7,55 (0,96-59,33) 1,27 (1,1-1,48) 0,21 0,03
Загроза переривання ваптносп 0,42 (0,16-1,11) 0,84 (0,69-1,03) -0,17 0,08
Гестоз 0,64 (0,15-2,65) 0,9 (0,62-1,31) -0,06 0,5
Кесарiв розтин - 1,29 (1,16-1,43) 0,16 0,1
Вживання йодовано'| солi 7,85 (0,97-29,32) 1,24 (1,12-1,88) 0,23 0,03
Обтяжена спадко-вють (тиреопатiï) 0,84 (0,32-2,18) 0,96 (0,79-1,18) -0,03 0,7
Обтяжена спадко-вiсть (шлунково-киш-ковий тракт) 1,13 (0,48-2,99) 1,03 (0,86-1,2) 0,03 0,5
роив, що може вказувати на зобну ендемш середнього ступеня тяжкостi.
Частота виявлення ФРОТ у дiтей обох груп стано-вила в середньому 27,55 ± 2,17 %. Однак частше ФРОТ рееструвалися в дггей iз ДНЗ i становили 33,9 ± 2,3 %, тодi як у дггей без ДНЗ — 21,4 ± 1,3 %, р < 0,05. Структура ФРОТ була рiзноманiтною. Функцюнальна дис-пепшя (ФД), синдром подразнено! кишки (СПК), аерофапя частiше рееструвалися серед шдлптав 11—14 рокiв (табл. 3). Пд час аналГзу дiтей вiком 15—18 роив було виявлено, що ФД, так само як i СПК, статистич-но значуще частiше виявлялися серед хлопцiв i дiвчат I групи (р < 0,05) зi значною перевагою СПК у дiвчат (р < 0,05). Аерофагiя визначалася з однаковою частотою в дггей як I, так i II дослгдних груп. Серед тдлптав вiком 14—17 рок1в ФД i СПК мали аналогiчну тенден-цiю з переважанням у I груш (р < 0,05). У дггей 7—10 роыв переважав абдомшальний бгль.
Особливютю клiнiчно! картини дггей i пiдлiткiв як I, так i II дослщно! группи стала наявнiсть двох або бгль-ше розладав з боку шлунково-кишкового тракту. Однак комбшащя розладiв переважала серед дггей I групи. Найчаслше одночасно проявлялися ФД, СПК Г аерофапя. Частота поеднання рГзних ФРОТ подана на рис. 2.
Скарги з боку травно! системи, яи пред'являли дгга, були досить рГзноманггаими й включали бгль у живоп, у тому числГ в ешгастральнш дглянш, регур-пташю, печш, нудоту, перюдично повторюване блю-вання, вгдчуття тяжкосп в ешгастральнш дглянщ тс-ля гш, порушення сну, шчний кашель, вгдмову вгд гш, зниження маси тгла (рис. 3).
Ми оцшили виражешсть даних симптомГв у да-тей у балах. Так, середнш бал болю в живота становив 3,04 ± 0,10, болю в ешгастральнш дглянщ — 3,11 ± 0,20, регурптаци — 1,44 ± 0,40, печГ! — 2,43 ± 0,50, нудоти — 2,14 ± 0,10, блювання — 1,45 ± 0,30, вГдчуття тяжкостГ в ешгастральнш дглянщ пГсля прийому !жГ — 2,88 ± 0,60, порушення сну — 1,87 ± 0,20, шчного кашлю — 2,42 ± 0,30.
Досить часто пацГенти з ФРОТ мають супутш скарги, зокрема бгль у рГзних частинах тгла (35,3 %), голов-ний бгль (24,5 %), виражену слабысть (10,2 %). У дГтей I групи скарги траплялися частГше й були бгльш вира-женими.
Результати УСД обстежених дггей подаш в табл. 4. Порушення моторно-евакуаторно! функцГ! шлунка встановленГ у 12 дггей Гз ДНЗ (11,6 %), тодГ як у дггей
без ДНЗ — у 6 (8,5 %). Найчастше щ порушення рееструвалися у дггей Гз ФД. У цих дггей було встановлено вищий вгдсоток тахпастрГ!, нестабГльностГ сили ско-рочень шлунка, нижче вгдношення пост- Г препрандь альних показниюв порГвняно Гз здоровими дпъми. За даними УСД, у дггей Гз ФД спостерпалася значна пост-прандГальна антральна дилатащя шлунка. Менша частота порушень моторно-евакуаторно! функцГ! шлунка спостерпалася при шших ФРОТ.
НаведенГ данГ шдтверджують висновок Гнших авторГв, що наявшсть тирео!дно! патологи й зниження функцюнально! активностГ гГпофГзарно-ти-рео!дно! системи сприяють збГльшенню частоти функцГональних гастроГнтестинальних розладГв у дГтей переважно за рахунок гГпокГнетичних станГв (варГант ФД — постправддальний дистрес-синдром, СПК), що навпъ при мшГмальнш тирео!днГй недо-статностГ супроводжуеться моторно-евакуаторними розладами шлунка.
Висновки
Встановлено вГропдно вищу частоту функцюналь-них розладГв травно! системи в дГтей Гз дифузним не-токсичним зобом, у тому числГ порушень моторно-
Рисунок 2. Частота поеднання функцональних розладв орган1в травноI системи в дтей ¡з дифузним нетоксичним зобом
Таблиця 3. Структура функцональних розладв орган1в травлення в обстежених дтей
ФРОТ Д^и з ДНЗ (п = 103) Дгги без ДНЗ (п = 70)
Абс. % Абс. %
ФД 17 16,5 5 7,1
СПК 7 6,7 4 5,7
АБ 8 7,8 3 4,2
Аерофапя 2 1,9 2 2,8
АМ 1 0,9 1 1,4
Без порушень 68 66,1 55 78,5
Примтка: АМ — абдом'шальна мгрень.
Таблиця 4. Результати функ^онального ультрасонограф1чного дослдження дтей
Ознака Показник
Група I (n = 103) Група II (n = 6)
Товщина стшки шлунка, мм 3,67 ± 1,00 2,89 ± 1,10
Середнш час випорожнення, хв 45,6 ± 4,9 40,3 ± 3,1
Дуоденогастральний рефлюкс, % 3,8 ± 0,3 2,8 ± 0,9
Гастроезофагеальний рефлюкс, % 7,7 ± 0,8 5,7 ± 1,0
Вщмова вщ ™ Роздратованють Вщставання в прибавц маси тта Нудота Печiя Регурптащя Вщчуття тяжкост в ешгастральнш дтянц Ычний кашель Порушення сну Блювання Бть в ешгастральнш дтянц Бть у живот ™ 1 1-1 0 %
1
1 1 ^^^^
ZI
Ш 1
1
1
1
-- 1
-1- 1
1
1 1 1 ^^^^
1
-1-1-1-1-1-1-1- 0 10 20 30 40 50 60 70 8 □ Група 1 ■ Група II
Рисунок 3. Частота скарг, виявлених у дтей, як перебували пд спостереженням
евакуаторно! функци шлунка. Санащя соматично! патологи дозволить зменшити частоту несприятливого перебиу ДНЗ у датей i пiдлiткiв.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Heinsch ML, Nightingale S. Functional gastrointestinal disorders in children and adolescents: Knowledge, practice and attitudes of Australian paediatricians. J Paediatr Child Health. 2019 Jan 9. doi: 10.1111/jpc.14342.
2. Rodionova ON, Trubina NV, Reutova EYu, Vidiker RV, Babaeva AR Peculiarities of neurohumoral regulation disfunction, cytokin and thyroid status in patients with functional gastrointestinal disorders. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Medicina. 2009;(1): 51-56. (in Russian).
3. Malik R, Hodgson H. The relationship between the thyroid gland and the liver. QJM. 2002 Sep;95(9):559-69. doi: 10.1093/qjmed/95.9.559.
4. Chiou E, Nurko S. Functional abdominal pain and irritable bowel syndrome in children and adolescents. Therapy. 2011 May 1;8(3):315-331.
5. Drossman DA. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016 Feb 19. pii: S0016-5085(16)00223-7. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.032.
6. Drossman DA, Tack J, Ford AC, Szigethy E, Tornblom H, Van Oudenhove L. Neuromodulators for Functional Gastrointestinal Disorders (Disorders of Gut-Brain Interaction): A Rome Foundation Working Team Report. Gastroenterology. 2018 Mar;154(4):1140-1171.e1. doi: 10.1053/j. gastro.2017.11.279.
7. Zelins'ka NB, Reznikova AL, MamenkoMJe, Jerohina OI. Goiter in children: clinic, differential diagnosis, treatment: guidelines. Sovremennaya pediatriya. 2006;(10):57-66. (in Ukrainian).
8. Buriak VN, Murashko ES. Peculiarities of thyroid pathology in the childhood. Lik Sprava. 2012 Jul-Sep; (5):58-63. (inRussian).
9. PlekhovaEI, KashkaldaDA, Volkova IuV, Turchina SI, Kosovtso-va AV, Kostenko TP. Imbalance of microelements and vitamins in adolescents with diffuse nontoxic goiter and biliary dyskinesia. Lik Sprava. 2014 Nov;(11):138-42. (inRussian).
10. Ministry of Health of Ukraine. Order on April 27, 2006 № 254. On Adoption of the Protocols for the Provision of Medical Aid to Children in Pediatric Endocrinology. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20060427_254.html. Accessed: April 27, 2006. (in Ukrainian).
11. Drossman DA. The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process. Gastroenterology. 2006 Apr;130(5): 1377-90. doi: 10.1053/j.gastro.2006.03.008.
12. Ministry of Health of Ukraine. Order on January 29, 2013 № 59. On Adoption of Standardized Clinical Protocols of Medical Care for Children with Diseases of the Digestive Organs. Available from: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/v0059282-13. Accessed: January 29, 2013. (in Ukrainian).
13. Bolondi L, Bortolotti M, Santi V, Calletti T, Gaiani S, Labo G. Measurement of gastric emptying time by realMtime ultrasonograph. Gastroenterology. 1985 Oct;89(4):752-9.
14. FahmyME, OsmanMA, Mahmoud RA, MohamedLK, Seif-elnasr KI, Eskander AE. Measuring of Gastric Emtying in Egyptian Pediatric Patients with PorM tal Hypertention by Using RealMtime Ultrasound. Saudi J Gastroenterol. 2012 Jan-Feb;18(1):40-3. doi: 10.4103/1319-3767.91739.
OTpuMaHO 18.02.2019 ■
Сорокман Т.В., Бачу М.И.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Состояние моторно-эвакуаторной функции желудка у детей с диффузным нетоксическим зобом
Резюме. Актуальность. Доказано, что почти в 2,5 раза чаще патологией органов пищеварения страдают школьники с болезнями щитовидной железы, в том числе с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ). Цель: изучить особенности моторно-эвакуаторной функции желудка у детей с диффузным нетоксическим зобом. Материалы и методы. Основную группу составили дети с зобом (89 человек), группу сравнения — дети (84 человека) без отклонений со стороны щитовидной железы. Проводилось многоплановое анкетирование, ультрасонографическое исследование щитовидной железы и функциональное ультрасонографи-ческое исследование желудка. Результаты. Распространенность зоба среди детей Буковины составила 53,3 %. Частота функциональных расстройств органов пищеварения у де-
тей обеих групп составляла 27,55 ± 2,17 %: у детей с ДНЗ — 33,9 ± 2,3 %, у детей без ДНЗ — 21,4 ± 1,3 %, р < 0,05. Нарушения моторно-эвакуаторной функции желудка установлены у 12 детей с ДНЗ (11,6 %) и 6 (8,5 %) детей без ДНЗ. Чаще всего эти нарушения регистрировались у детей с функциональной диспепсией. Выводы. Установлена достоверно более высокая частота функциональных расстройств пищеварительной системы у детей с диффузным нетоксическим зобом, в том числе нарушений моторно-эвакуатор-ной функции желудка. Санация соматической патологии позволит уменьшить частоту неблагоприятного течения ДНЗ у детей и подростков.
Ключевые слова: диффузный нетоксический зоб; мотор-но-эвакуаторная функция желудка; дети
T.V. Sorokman, M.I. Bachu
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Gastric emptying in children
Abstract. Background. It has been proved that pupils with thyroid diseases, in particular diffuse nontoxic goiter (DNG), suffer from digestive disorders almost 2.5 times more often. The purpose was to study the features of gastric emptying in children with diffuse nontoxic goiter. Materials and methods. The main group included children with DNG (n = 89), the comparison group — children without thyroid diseases (n = 84). A multi-faceted questionnaire survey, thyroid ultrasonography and functional ultrasonography of the stomach were conducted. Results. The prevalence of goiter among children of Bukovina was 53.3 %. The frequency of functional gastrointestinal disorders in children of both groups was
with diffuse nontoxic goiter
27.55 ± 2.17 %: in patients with DNG — 33.9 ± 2.3 %, in children without DNG — 21.4 ± 1.3 %, p < 0.05. Impaired gastric emptying was detected in 12 patients with DNG (11.6 %) and in 6 (8.5 %) children without DNG. Most often, these violations were registered in patients with functional dyspepsia. Conclusions. A significantly higher frequency of functional gastrointestinal disorders in children with diffuse nontoxic goiter, including impaired gastric emptying, was established. Treatment of somatic disease will reduce the frequency of unfavorable course of DNG in children and adolescents.
Keywords: diffuse nontoxic goiter; gastric emptying; children
